|
|
Скачати 52.22 Kb.
|
| Розмова кореспондента «Урядового кур'єра» із заслуженим юрис¬том України, Людмилою ХОДОС. [1 квітня 2008] Кожен з нас хоче жити в економічно сильній, правовій державі. Але для цього потрібно сумлінно працювати, шанувати й виконувати закони. Зокрема, чесно сплачувати податки. Але чи всі це роблять? Загалом, чи виконує влада свою надважливу місію, а громадяни — свій громадянський обов'язок? Про це та інше — розмова кореспондента «Урядового кур'єра» із заслуженим юристом України, одним із розробників проекту Податкового кодексу України Людмилою ХОДОС. — Почнемо з того, — каже Людмила Вікторівна, — що люди, в тому числі підприємці, загалом не дуже люблять сплачувати податки. Інакше кажучи, ділитися з державою тим, що вони заробили. А якщо вже й віддавати, то прагнули б якомога менше. Хоча всі розуміють: без податку держава існувати не зможе. Інша справа, що, сплачуючи податки, громадяни мають знати, на що вони витрачаються. На медицину? Але ж вона у нас далеко не в кращому стані. Обласні лікарні та поліклініки не мають елементарного обладнання. Що вже казати про районні та сільські заклади охорони здоров'я. Чи, може, ми потужно утримуємо освіту, культуру, армію? Та ні. І там у нас безліч проблем... Тому в громадян і виникає запитання: для чого ми сплачуємо податки? Куди вони йдуть? Непрозорість бюджетів усіх рівнів, неефективні витрати наших відрахувань призвели до того, що більшість бізнесових структур приховують реальні прибутки, виплачують людям зарплату в конвертах. — Очевидно, зробити вітчизняну податкову систему прозорішою й ефективнішою допоможе Податковий кодекс, проект якого створюється вже впродовж кількох років... — Працюючи заступником голови Державної податкової адміністрації, я була членом робочої групи, яка розробляла проект Податкового кодексу. Точніше, один з його варіантів. Але, на мій погляд, жоден з проектів не розв'язує всі проблеми по суті. - ДОВІДКОВО Людмила Ходос закінчила Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка, Одеську юридичну академію. Працювала начальником юридичного управління в Державному казначействі України, начальником аналітично-консультаційного відділу департаменту правового забезпечення ВАТ «Державний ощадний банк України», директором приватного підпри-, ємства «Ходос та партнери». У 2005 —2006 роках була заступником директора юридичного департаменту, заступником голови Державної податкової адміністрації України, з грудня 2007-го — заступником міністра фінансів України. Пішла з уряду, щоб очолити громадську організацію «Громадянське єднання». — Чимало підприємців однією з найбільших перешкод розвитку бізнесу вважають податок на додану вартість. Чи варто від нього відмовлятись? — Колись я була переконана, що варто. Та, попрацювавши у ДПА, відтак в уряді, ознайомившись із закордонним досвідом, зрозуміла: скасовувати його не потрібно. Такий податок запроваджено в багатьох країнах світу і він не став гальмом розвитку економіки. Вочевидь, ПДВ потрібно трохи зменшити, але все-таки зберегти. Хоча сьогодні нерідко можна почути таке: ПДВ доцільніше замінити податком з обороту. Можливо, й доцільніше, але не в наших реаліях. Ліпше вдосконалити інші механізми. Зокрема, ліквідувати дрібні соціальні сплати, яких у нас справді забагато. Маю на увазі відрахування у фонди страхування від безробіття, нещасних випадків і т. д. Це забирає не так багато грошей, як часу. Натомість варто залишити єдиний соціальний податок. Нам треба сьогодні думати про інше: яким чином ліпше наповнювати бюджет, не вдаючись до жорсткого податкового тиску на бізнес. . — Суттєво наповнити державну скарбницю можна, зокрема, за рахунок митних зборів, що, власне, маємо в першому кварталі нинішнього року... — Справді, останніми місяцями митниця перевиконує планові показники. А знаєте, чому це передовсім сталося? Бо заборонено сплачувати митні збори векселями! Раніше декларувалися векселі й вільно завозилися товари. Потім ті векселі невідомо куди дівалися й кошти до бюджету не надходили. Тепер пішли живі гроші, що дало змогу подвоїти надходження до Держбюджету. Та далеко не всім це подобається. І вже лунають пропозиції, щоб повернутися до розрахунків векселями. Побачимо, як то воно буде далі. — У Мінфіні, де ви донедавна працювали заступником міністра й займалися правовими питаннями, доводилось відстоювати позиції відомства у ході судових процесів. Їх рішення могли вплинути на дохідну та видаткову частини Державного бюджету. Наскільки ці процеси були успішними для Мінфіну? — Назву тільки дві цифри, щоб усе стало зрозуміло. За два місяці роботи у правовій сфері Мінфіну нашими юристами програно позовів на суму, що трохи перевищує 600 тисяч гривень, а виграно — на суму понад 24 мільйони гривень. Як бачите, різниця вражаюча. Сьогодні чуємо багато нарікань на суди. Мовляв, без хабара там нічого шукати справедливості. Що ж, диму без вогню не буває. І все-таки зі своєї правничої практики знаю, що не все вирішується лише таким чином. В Україні багато чесних і професійних суддів, які не йдуть на жодні компроміси з совістю і вірно служать Закону. Юридична компанія «Ходос та партнери» неодноразово вигравала складні суди в інтересах бізнесу без жодних хабарів. При цьому, «витягувала», такі справи які, здавалося б, не мали жодних перспектив. І це у всіх судових інстанціях. Отже, можна! Але потрібен високий професіоналізм юристів і глибоке знання законів. — Однак, погодьтеся, замало витрати суд, треба домогтися виконання ного рішення. Чи не так? — Згодна. То справді болюча проблема в нашій державі. Так, впродовж 2005 — 2007 років судовими органами України винесено понад 33 тисячі рішень на суму, що перевищує 100 млн грн на користь громадян у справах за позовами про стягнення сум соціальних виплат. При цьому виконано рішень на суму, трохи більшу за 9 млн грн. Досі невиконаними залишаються рішення на суму близько 89 млн грн. Саме тому днями Президент України видав Указ «Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів». Йдеться, зокрема, про вдос- коналення процедур, пов'язаних з примусовим виконанням рішень судів, про впорядкування повноважень державних виконавців з метою недопущення ними зловживань під час здійснення виконавчого провадження тощо. Будемо сподіватися, що вже найближчим часом справа поліпшиться і судове рішення не залишатиметься пустим звуком. — Але й громадськість не повинна чекати милості від влади, а має проявляти активність, принциповість. Тільки таким чином ми зуміємо ефективніше скористатися правовими плодами громадянського суспільства, як то заведено в демократичному світі. , — Бачите, у нас нерідко можна почути від урядовців, депутатів, коли хочеш зробити щось корисне для держави, для народу — йди працювати у владні структури, ставай політиком. Та в українській реальності це не зовсім так. На превеликий жаль, у нас влада і політика — це передовсім успішний бізнес. Отож люди, які мають власну справу, йдуть у владу й політику здебільшого з єдиною метою — опікуватися власними інтересами, стати недосяжними для силових структур й усіма можливими методами примножувати свої капітали. Влада, не контрольована громадськими інституціями, усім суспільством, дозволяє собі такі речі, які віддаляють її від насущних проблем, від народу. Тому чим більше працюватиме активних громадських організацій, тим ефективніше можна здійснювати контроль над владою й принциповіше відстоювати інтереси суспільства. Тому я зі своїми однодумцями ініціювала створення громадської організації «Громадянське єднання», яка домагатиметься соціального захисту та встановлення справедливої погодинної оплати праці в малому та середньому бізнесі, сезонних працівників, неповнолітніх. Зокрема, шляхом об'єднання профспілкових організацій та посиленням їх впливу у відносинах із державою та роботодавцями. Серед першочергових завдань нова громадська організація бачить формування умов для реінтеграції в національну економіку людей і капіталів, що становлять трудову міграцію. . Може здатися, що громадських інституцій у нашій державі більш ніж достатньо. Але, на мій погляд, їх замало. Чим більше їх буде, тим швидше ми вибудуємо справедливі відносини між народом і владою, іншими словами — збудуємо самодостатнє громадянське суспільство. Розмову вела Зоя КРАСНОДЕМСЬКА |
| Піддубненська сільська виборча комісія повідомляє: Піддубненським... Ходос Геннадій Миколайович, 26 серпня 1962 року народження, освіта вища, позапартійний, тимчасово не працює, проживає: с. Піддубне,... |
Презентація до книжки «Медична і біологічна фізика» під загальною... У 2008 році на міському етапі отримала ІІІ місце з біології (екологія тварин). А у 2010 теж отримала ІІІ місце з біології (мікробіологія).... |
| Термін "джерела права" може застосовуватися у різних значеннях.... В юриспруденції під джерелами цивільного права звичайно розуміють нормативні форми (способи) вираження волі народу і держави (наприклад,... |
Видатний американський письменник Марк Твен написав багато кни Головний герой цього твору- Том. Він- безтурботний школяр, не слухняний, інколи навіть грубий. Уголові внього завжди повно всяких... |
| Міністерство освіти і науки України Охарактеризувати номерний фонд, інтер’єр приміщень, оснащеність, основні і додаткові послуги готелю „Рів’єра” |
Нашої зустрічі «Людина починається з добра». Доброта це один з виявів,... Учитель: Друзі! Готуючись до сьогоднішньої зустрічі я хотіла провести її так, щоб у нас з вами вийшла щира розмова, така розмова,... |
| Програма науково-практичної конференції Шкільна географічна освіта: проблеми і перспективи ... |
РОЗДІЛ V. Варіанти контрольних робіт У таких же умовах знаходяться і майбутні вчителі української літератури – студенти-філологи 5 курсу |
| ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ Том 1: Законодавчі акти України про інтелектуальну власність / Упорядники: П. М. Цибульов, А. М. Горнісевич, С. М. Болєлий. – К.:... |
За редакцією члена-кореспондента АМН України доктора медичних наук,... Рекомендовано до видання вченою радою Харківського національного медичного університету |