|
|
Скачати 1.79 Mb.
|
| Тема 1.1. ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ І СИСТЕМА КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА. ПРИНЦИПИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА. Виникнення і розвиток кримінального права України. Соціальна обумовленість кримінального права. Співвідношення кримінального права і кримінальної політики. Кримінальне право як засіб охорони соціальних цінностей й встановленого в суспільстві правопорядку, його роль у побудові демократичного суспільства. Розвиток науки кримінального права. Наступність у науці кримінального права. Розробка наукою основних інститутів кримінального права. Соціологія кримінального права як складова частина кримінально-правової норми. Вплив науки кримінального права на законодавчу й правозастосовчу діяльність, на формування юридичного мислення й правової свідомості населення. Предмет й завдання науки кримінального права. Зв’язок науки кримінального права із суміжними науками (кримінологією, юридичною статистикою, судовою медициною, психіатрією та ін.). Методи науки кримінального права. Кримінальне право України як навчальна дисципліна, її предмет, основні методи та форми вивчення. Тема 1.2. ЗАКОН ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ (КРИМІНАЛЬНИЙ ЗАКОН). Закон про кримінальну відповідальність як основне джерело кримінального права. Джерела кримінального права України (Конституція України, Кримінальні кодекси 1960 та 2001 р.р., міжнародні договори, рішення Конституційного Суду України). Загально-превентивна роль закону про кримінальну відповідальність. Точне виконання закону про кримінальну відповідальність — необхідна умова зміцнення правопорядку й законності. Види законів про кримінальну відповідальність (Кодекс, окремі кримінальні закони, закони тимчасової дії та ін.). Кримінально-правові норми. Види кримінально-правових норм: визначальні (дефінітивні), роз’яснювальні, заохочувальні та забороняючи (норми-заборони). Роль Пленумів Верховного Суду України та Вищих спеціалізованих судів (відповідно до Закону України від 7 липня 2010 року) ту тлумаченні законів про кримінальну відповідальність. Аналогія в кримінальному праві. Правові наслідки засудження особи за межами України. Видача злочинця. Зміст універсального та реального принципу дії закону про кримінальну відповідальність. Особливості відповідальності іноземних громадян й осіб без громадянства. Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину. Тема 1.3. ЗЛОЧИН І ЙОГО ВИДИ. Визначення поняття злочину на різних етапах розвитку людської цивілізації. Основні типи законодавчого визначення поняття злочину в сучасному кримінальному праві. Проблеми визначення поняття злочину в теорії кримінального права. . Модуль 2 Тема 2.1. КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ І ЇЇ ПІДСТАВА. Різні значення терміну “склад“ злочину : склад злочину як специфічна юридична конструкція в кримінальному праві (юридичний склад злочину); склад злочину як система поєднання юридичних фактів (фактичний склад злочину; склад злочину як категорія науки кримінального права. Основні функції юридичного складу злочину в механізмі кримінально – правового регулювання. Юридичний склад злочину, кримінально правова норма та диспозиція статей кримінального закону. Поняття кваліфікації злочинів. Кваліфікація злочинів – різновид юридичної кваліфікації в кримінальному праві. Кваліфікація злочинів як стадія застосування кримінального закону. Загальний механізм кваліфікації злочинів. Формула кваліфікації злочину. Тема 2.2. ОБ’ЄКТ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ. Значення об’єкта злочину в структурі елементів його складу для характеристики суспільної небезпеки злочину й його кваліфікації. Спірні питання щодо об’єкта злочину в науці кримінального права. Суспільні відносини як об’єкт злочину. Об’єкт злочину й об’єкт кримінально-правової охорони. Структура суспільних відносин: суб’єкти, соціальний зв’язок між ними, предмет суспільних відносин. Тема 2.3. ОБ’ЄКТИВНА СТОРОНА СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ. Основні філософські концепції причинного зв’язку та їх використання в різних кримінально-правових теоріях (conditio sine qua non, необхідного спричинення, адекватної причинності, фінальна теорія та ін.) Об’єктивний характер причинного зв’язку. Вимоги, що пред’являються до співвідношення діяння та наслідків для встановлення між ними причинного зв’язку. Поділ причинного зв’язку на необхідний й випадковий, безпосередній і опосередкований причинний зв’язок та ін. Встановлення причинного зв’язку при наявності так званих особливих умов з боку потерпілого. Особливості причинного зв’язку при злочинній бездіяльності. Поняття нездоланної сили, фізичного й психічного примусу та їх значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність за суспільне небезпечне діяння (дію чи бездіяльність). Спірні питання зовнішнього прояву злочину у наукових працях Кудрявцева В.М., Тимейко Г.В. Тема 2.4. СУБ'ЄКТ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ. Загальний й спеціальний суб’єкт злочину в кримінальному праві. Ознаки та види спеціального суб’єкта, його значення для кваліфікації злочину. Суб’єкт злочину та особа злочинця. Проблема визнання юридичних осіб суб’єктами окремих злочинів. Кримінальна відповідальність обмежено осудних осіб. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин. Тема 2.5. СУБ’ЄКТИВНА СТОРОНА СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ. Умисел і його види. Прямий і непрямий умисел, їх інтелектуальний і вольовий моменти. Визначений (конкретизований) і невизначений (неконкретизований) умисел. Види визначеного умислу. Відповідальність за діяння, вчинені з простим, альтернативним і невизначеним умислом. Необережність і її види. Злочинна самовпевненість, її інтелектуальний і вольовий моменти. Відмінність злочинної самовпевненості від непрямого умислу. Злочинна недбалість, її інтелектуальний і вольовий моменти. Критерії злочинної недбалості. Відмінність злочинної недбалості від злочинної самовпевненості. Випадок (казус) і його відмінність від злочинної недбалості. Злочини з двома формами вини. Типи таких злочинів. Мотив і мета злочину, їх кримінально-правове значення. Емоційний стан особи під час вчинення злочину та його кримінально-правове значення. Поняття помилки в кримінальному праві. Юридична і фактична помилки, їх види і кримінально-правове значення. Відмінність помилки від відхилення дії. Проблеми суб’єктивної сторони складу злочину які досліджуються на наукових працях Дагеля П.С., Тарарухіна С.А., Філановського І.Г., Савченко А.В. та ін. Модуль 3. Тема 3.1. СТАДІЇ ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин. Підстави кримінальної відповідальності за готування та замах на злочин. Кваліфікація готування та замаху на злочин. Обставини, що належить враховувати при призначенні покарання за готування та замах на злочин. Добровільна відмова при незакінченому злочині, її поняття та ознаки. Стадії вчинення злочину, на яких можлива добровільна відмова. Питання про добровільну відмову на стадії закінченого замаху на злочин. Підстави усунення кримінальної відповідальності за добровільну відмову від доведення злочину до кінця. Кримінально-правові наслідки добровільної відмови від доведення злочину до кінця та їх значення. Тема 3.2. СПІВУЧАСТЬ У ЗЛОЧИНІ. ПРИЧЕТНІСТЬ ДО ЗЛОЧИНУ. Спірні питання щодо співучасті у злочині в науці кримінального права. Суб’єктивні ознаки співучасті. Спільність умислу співучасників. Особливості інтелектуального моменту умислу співучасників. Питання про можливість одностороннього суб’єктивного зв’язку між співучасниками. Вольовий момент умислу співучасників. Значення мотиву та мети при вчиненні злочину в співучасті. Підстави та межі відповідальності співучасників. Залежність відповідальності співучасників від дій виконавця. Призначення покарання співучасникам. Спеціальні питання відповідальності співучасників. Посереднє виконавство (виконання). Співучасть у злочині зі спеціальним суб’єктом. Провокація злочину. Ексцес виконавця. Види ексцесу виконавця. Кваліфікація дій співучасників при ексцесі. Невдале підбурювання та пособництво. Добровільна відмова співучасників. Добровільна відмова виконавця. Відповідальність інших співучасників при добровільній відмові виконавця. Особливості добровільної відмови організатора, підбурювача та пособника. Причетність до злочину. Види (форми) причетності: переховування, недонесення, потурання (ч. 6,7 ст. 27 КК). Відмінність окремих видів причетності до злочину від співучасті у злочині. Відповідальність за причетність до злочину. Проблемні питання співучасті у злочині. Питання співучасті, викладені в працях М.І.Бажанова, В.В.Сташиса, Ф.Г.Бурчака, В.Д.Іванова. Тема 3.3 МНОЖИННІСТЬ ЗЛОЧИНІВ. Соціальна та юридична характеристика множинності злочинів та її значення. Види (форми) множинності злочинів. Підстави (критерії) виділення окремих видів множинності злочинів. Проблеми систематизації різних проявів множинності злочинів у науці кримінального права. Повторність злочинів та її ознаки. Поняття повторності злочинів за КК України. Види повторності: повторність тотожних злочинів та повторність однорідних злочинів. Розмежування повторності злочинів та продовжуваного злочину. Повторність та реальна сукупність злочинів. Значення повторності для кваліфікації злочину та призначення покарання. Сукупність злочинів та її ознаки. Поняття сукупності злочинів за КК України. Види сукупності злочинів: ідеальна, реальна та реально-ідеальна сукупність. Відмежування ідеальної сукупності від одиничного злочину. Відмежування сукупності злочинів від конкуренції норм. Кваліфікація злочинів при ідеальній та реальній сукупності. Значення сукупності злочинів для кваліфікації злочину та призначення покарання. Рецидив злочину, його ознаки. Поняття рецидиву злочинів за КК України. Види рецидиву: загальний та спеціальний, простий та складний (багаторазовий); пенітенціарний. Значення рецидиву для кваліфікації злочину й для призначення покарання. Проблемні питання множинності злочинів Проблеми множинності злочинів, викладені в працях Бажанова М.І., Малкова В.П., Кривошеїна П.К., Зелінського А.Ф. Тема 3.4. ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ. Обставини, що виключають злочинність діяння в діяльності органів внутрішніх справ Поняття необхідної оборони. Правова оцінка заподіяння (завдання) шкоди при так званій "передчасній" й "запізнілій" обороні. Оцінка використання зброї та інших пристосувань, що вживаються для захисту від посягання. Мета необхідної оборони — захист від суспільне небезпечних посягань. Спрямованість (об’єкт) заподіяння шкоди – завдання шкоди при необхідній обороні тому, хто посягає, його правам та інтересам. Співрозмірність необхідної оборони.Врахування суб’єктивного ставлення особи, яка захищається, до заподіяння шкоди. Оцінка стану сильного душевного хвилювання, викликаного суспільно небезпечним посяганням. Перевищення меж (ексцес) необхідної оборони. Його поняття й ознаки. Відповідальність за ексцес оборони. Провокація оборони. Спеціальні види необхідної оборони. Уявна оборона. Диференціація відповідальності при уявній обороні. Підстави й ознаки затримання особи, що вчинила злочин. Вимушений характер завдання шкоди злочинцю при його затриманні. Відповідність завдання шкоди при затриманні небезпеці вчиненого посягання й обстановці затримання злочинця. Врахування суб’єктивного ставлення затриманої особи до шкоди, що була завдана. Відповідальність за перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця. Підстави й ознаки крайньої необхідності. Загрожуюча небезпека й неможливість її усунення інакше як шляхом завдання шкоди — підстави крайньої необхідності. Джерела небезпеки. Завдання шкоди правоохоронюваним інтересам держави, суспільства або особи. Вимушеність завдання шкоди у стані крайньої необхідності. Об’єктивні ознаки крайньої необхідності. Характер дій у стані крайньої необхідності. Своєчасність крайньої необхідності. Межі завдання шкоди у стані крайньої необхідності. Врахування суб’єктивного ставлення особи до шкоди, яка заподіюється у стані крайньої необхідності. Відповідальність за заподіяння шкоди більш значної, ніж відвернута при крайній необхідності. Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони й затримання особи, що вчинила злочин. Фізичний або психічний примус. Поняття та зміст цих обставин. Умови, за яких є наявною та за яких виключається злочинність діяння, скоєного внаслідок фізичного або психічного примусу. Виконання наказу або розпорядження. Поняття, зміст та правове значення цих обставин. Підстави визнання наказу або розпорядження законним. Поняття та ознаки явно злочинного наказу або розпорядження. Правові наслідки відмови від виконання явно злочинного наказу або розпорядження. Особливості кримінальної відповідальності особи, яка віддала явно злочинний наказ або розпорядження, та особи, яка виконала такий наказ або розпорядження. Особливості кримінально-правової оцінки ситуації, в якій особа виконала наказ або розпорядження за обставин, коли вона не усвідомлювала його злочинного характеру. Діяння, пов’язане з ризиком. Поняття виправданого ризику та його зміст. Умови, за наявності яких ризик є виправданим. Відповідальність за невиправданий ризик. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації. Умови звільнення від відповідальності за вимушене заподіяння шкоди. Кримінальна відповідальність за вчинення умисного особливо тяжкого злочину та тяжкого злочину під час виконання спеціального завдання. Теоретичні проблеми обставин, що виключають злочинність діяння Проблемні питання обставин, що виключають злочинність діяння, викладені в працях Бауліна Ю.В., Андрушко П.П., Діденко В.П., Ткаченко В.І. Співвідношення положень необхідної оборони; затримання особи, що вчинила злочин; крайньої необхідності; фізичного або психічного примусу; виконання наказу або розпорядження; діяння, пов’язаного з ризиком та положень про застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів та заходів фізичного впливу. Модуль 4 Тема 4.1 ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ. Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності Поняття та значення звільнення від кримінальної відповідальності. Юридична природа та основний кримінально-правовий зміст звільнення від кримінальної відповідальності як окремого інституту в сучасному кримінальному праві. Правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності за КК України. Проблеми систематизації окремих різновидів звільнення від кримінальної відповідальності в теорії кримінального права. Загальна характеристика спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності, передбачених в нормах Особливої частини КК України. Проблемні питання звільнення від кримінальної відповідальності. Спірні питання звільнення від кримінальної відповідальності в роботах Кривоченко Л.Н., Скибицького В.В., Келіної С.Г., Багрія-Шахматова Л.В. Тема 4.2. ПОКАРАННЯ, ЙОГО МЕТА І ЕФЕКТИВНІСТЬ. СИСТЕМА І ВИДИ ПОКАРАНЬ. Поняття та ознаки покарання за кримінальним правом. Відмінність від інших заходів державно-правового та громадського впливу. Кара як ознака покарання. Елементи кари. Соціальна природа покарання. Мета покарання за КК України. Питання про мету покарання в історії кримінального законодавства України та в науці кримінального права. Кара, виправлення засуджених, загальна та спеціальна превенція (попередження) як окремі цілі (складові мети) покарання. Питання про відновлення соціальної справедливості як мету покарання. Система та види покарань. Поняття, ознаки та значення системи покарань за кримінальним правом. Система покарань в історії кримінального права та за чинним кримінальним законодавством України. Проблеми удосконалення системи покарань. Позбавлення волі в історії кримінального права та за чинним кримінальним законодавством України. Поняття та строки позбавлення волі. Проблема тривалих та коротких строків позбавлення волі. Довічне позбавлення волі. Поняття та зміст довічного позбавлення волі. Категорія осіб, до яких не може бути застосоване це покарання. Смертна кара як вид покарання в кримінальному праві окремих держав. Смертна кара в історії кримінального права України. Рішення Конституційного Суду України від 29 грудня 1999 р. щодо неконституційності положень КК України 1960 р. в частині, що передбачає смертну кару як вид покарання, - правова підстава скасування смертної кари в Україні. |
| МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ... ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ МОРАЛЬНОСТІ ЯК ОБ’ЄКТА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ |
Розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії кримінально-правових... Характерні риси державного управління, його співвідношення з державною виконавчою владою |
| Задача Довірче товариство «Сова» Розробник: Гайворонський Євген Петрович, доцент кафедри цивільних та кримінально-правових дисциплін |
Національна академія внутрішніх справ Навчально-науковий інститут... Схвалено на засіданні кафедри цивільно-правових дисциплін Навчально-наукового інституту права та психології Національної академії... |
| Харківський національний університет внутрішніх справ Трубников В. М., заступник декана юридичного факультету з наукової роботи, завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін Харківського... |
Поняття та напрями кримінально-виконавчої політики України Кримінальна політика поділяється на кримінально-правову, кримінально-процесуальну і кримінально-виконавчу1 |
| КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ Степанюк А. Х. — завідувач сектора проблем кримінально-виконавчого законодавства Інституту вивчення проблем злочинності Академії... |
Курс лекцій. ВСТУП ТЕМА 7 КРИМІНАЛЬНО ... |
| РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ «БІРЖОВЕ ПРАВО» Для освітньо-кваліфікаційного... Навчально-методичні матеріали з дисципліни «Біржове право» кафедри цивільних та кримінально-правових дисциплін для студентів Українського... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Дніпропетровський... Програма комплексного кваліфікаційного екзамену охоплює теми фундаментальних дисциплін з історії, які забезпечують базовий рівень... |