|
|
Скачати 64.48 Kb.
|
|
Мудрості та долі берегиня – бабусина скриня (сценарій свята) Святково прибрана світлиця, інтер’єр української оселі, піч. Виставка робіт рукодільниць, вироби сільських умільців, стіл зі стравами, притаманними нашому селу. В центрі стоїть скриня, на якій сидить бабуся. За окремими столиками сидять запрошені сім’ї: 1. Мацалак Микола і Рома. Їх діти – Ілона і Олексій. 2. Данилишин Юрій і Марія. Їх діти – Юрій, Ростислав, Христина, Вікторія. 3. Голубінка Іван і Леся. Їх діти – Оксана, Юлія, Софія. 4. Сікач Ігор та Ірина. Їх діти – Галина і Вікторія. Ведучий: Якось Бог вирішив наділити народи світу талантами. Французи одержали елегантність і красу, угорці – любов до господарювання, німці – дисципліну й порядок, поляки – здатність до торгівлі, італійці – хист до музики… Обдарувавши всіх, Бог раптом побачив у куточку дівчину. Вона була одягнена у вишиту сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багрянів вінок із червоної калини. І запитав її Бог: Голос за кадром: Хто ти? І чому така сумна? Дівчина: Я – Україна, а сумна, бо стогне моя земля… Голос за кадром: Чого ж ти не підійшла раніше? Я всі таланти роздав. Не знаю, чим можу зарадити твоєму горю? Ведучий: Дівчина хотіла піти, але Бог зупинив її. Голос за кадром: Зачекай. Є в мене неоціненний дар, який прославить твій народ на цілий світ. Відсьогодні все горітиме у твоїх руках. Візьмеш ти шаблю – і буде нескорений твій народ. Візьмеш плуг – і заколоситься на ваших лугах жито-пшениця. У хаті твоїй пануватиме краса і затишок, а пісня твоя звучатиме у віках. Усе це стане можливим, дякуючи вірі твого народу у власні сили й бажанню працювати заради власного добробуту. Ведучий: Прийняла з вдячністю дівчина Божий дарунок і відтоді славиться Україна своїми майстрами, а серед них ті, котрі присвятили себе мистецтву народної вишивки, художнього в’язання та іншим видам рукоділля. Маємо сьогодні нагоду ознайомитись з талантами нашого села у цій старенькій, відтвореній із минулого, оселі, де представлені експонати найтрадиційніших видів рукоділля, а в кінці завітаємо до старої корчми, бо там нас чекатимуть страви, приготовлені за старовинними українськими рецептами. Але де б ми не були, нас завжди супроводжуватиме українська пісня. Пісня «Вишиванка» Візьму голку, клубок шовку, Полотно біленьке. Та й подамся у садочок, Де сонце ясненьке. У садочку подумаю, Котру квітку рвати, Щоб із неї добрий узір На вишивку взяти. Вишиванки наші любі Хто вас вишиває, Той про красу і про фарби Думки не лишає, Щоб сміялася сорочка Гарними квітками, Щоб пишалась Україна Дочками-майстрами. Бабуся: Зараз по черзі кожна сім’я підходить до моєї скрині і тягне льоси. Кому який випаде талант, то той його представить. Прошу підійти першу сім’ю. Підходить Олексій – представник сім’ї Мацалак. Витягає листок з написом «рушник». Ведучий: Рушник на стіні – давній наш звичай. Не було у нас в селі жодної оселі, котрої не прикрашали б рушниками. «Хата без рушника, – казали в народі, – що родина без дітей». Від сивої давнини і до наших днів у радості і в горі рушник – невід’ємна частина нашого побуту. Без рушника, як і без пісні, не обходиться народження, одруження і смерть людини. Адже рушник – це оберіг. Про історію рушник ви можете довідатись у нас в бібліотеці. Звучить пісня «Про рушник» Висить рушник у хаті на кілочку, Калина червоніє на столі, А біля неї житні колосочки, Мов пустотливі братики малі. Це все – моя земля, моя Вкраїна, Це рук моєї матері тепло. І цей рушник, яким і дочку й сина Благословляє мати на добро. Ведучий: Слово має родина Мацалак. Олексій: Висить цей рушник на стіні В нашій тихій привітній оселі. Тільки квіти на ньому чомусь Вже поблідли й не дуже веселі. А квіти поблідли, бо роки проплили, Вишивала його ще моя прабабуся І висить рушничок цей як згадка жива Про маму моєї бабусі. А що є ріднішого в світі від мами? – Дозвольте усіх запитати. Тому що онуки і діти, І правнуки повинні Про рід свій завжди пам’ятати. Мама: Ось рушник нашої сім’ї. це рушник-легенда. На цьому рушникові брала шлюб моя бабуся, а потім моя мама. Я цей рушник передаю своїй дочці. Нехай він передається з покоління в покоління як пам’ять роду. Ілонка: Вишивала моя прабабуся на рушнику пави-птахи – символ людських душ. Птахи мають Боже благословення – вінець. І сидять вони на калині, бо це дерево нашого народу, а червоні ягоди – символ невмирущого роду. Батько: Я хочу тільки додати, що наша родина вірить у чарівну силу рушника, що він береже від усякого лиха. А спитаєте, звідки бо взятися такій силі? А сила рушника – у візерунках вишитих на ньому. Сім’я виконує пісню «Два кольори» Бабуся: Підійдіть до моєї скрині сім’я Данилишиних і витягніть свій сімейний талант. Ведучий: Цій сім’ї припало бути музикантами. Батько: Щоб не розходилось слово з ділом, ми виконаємо коломийки. (І діти, і батьки володіють музичними інструментами). Коломийки Ой, ви грайте, музиченьки, Ой, ви грайте, грайте. Що хочете, заплачу вам, Лише не ставайте. А скрипочка з цимбалами Та й засварилися, У зеленій Буковині Перепросилися. Ой, музико, музиченько, Як ти файно граєш! Пальці би ти золотіли – Як перебираєш. А скрипочка із липочки, А струни з барвінку. Як заграю, заспіваю – Чути на Вкраїнку. Сопілочка грає, грає Якби була срібна, А з неї ся виливає Коломийка дрібна. Юрій: Ми гордимось, що наш дідусь – Данилишин Б.Ф. – керував багато років хором у нашому селі. А дідусева сестра була солісткою в церковному хорі в м.Івано-Франківську. Двоюрідний брат мого батька керував «Просвітою» в нашій області. Бабуся: До своєї скрині я запрошую сім’ю Голубінки. Витягають зі скрині свій талант – пісню. Вірш Романа Купчинського «Ода до пісні» Мама: Відомо, що українська пісня змістом, глибиною і різноманітністю переживань, відображених у ній, красою й мелодійністю посідає одне з перших місць серед пісень народів світу. Т.Шевченко сказав: «Наша дума, наша пісня, Не вмре, не загине. Ось де люди, наша слава, Слава України». Юлія: Милосердний Бог обдарував нашу родину мелодійними голосами, щоб прославляти в пісні свідомість національної єдності українського народу, любов до Батьківщини й пошану до себе. Софія: Ми виконаємо улюблену пісню нашої родини, записану від нашої прабабусі «Ой росить дощик». Акомпанує мама (вчитель музичної школи). Бабуся: Ходіть і ви – сім’я Сікан – до моєї скрині. Подивимось, що відведено вам. Витягають напис «Сорочка» Звучить пісня «Мамина сорочка» Мама: Про сорочку можна говорити і говорити. Навіть є народні приповідки:
Батько: У мене в руках сорочки моїх дідуся і бабусі. В цих сорочках вони брали шлюб. Змінюються часи, змінюються обряди та одяг. Так що ці сорочки ми свято зберігаємо, як реліквію минулого нашої родини. Галина: Ці сорочки, в які ми сьогодні одягнені, вишивались в нашій сім’ї. як казала моя бабуся: «Що то за вкраїнці, що не в вишиванці». Вікторія: Ми даруємо вам пісню «Вишиванка» на слова М.Сома, музика – О.Сандлера. Ведучий: А я знову нагадую, що в нашій бібліотеці ви довідаєтеся: які сорочки притаманні нашому краю, про їх узори і вишивку. (Підходить до скрині). У скрині є: намисто, хустина, півка, очіпок, запаска, плахта, крайка, жупан… але про все це ви довідаєтесь з цікавих книг, які вам також порекомендують у бібліотеці. (Заглядає в скриню). Ой, дивіться, а у бабусиній скрині лежить віночок. Призначений він дівчині-Україні. Подає вінок дівчині. Та одягає його. Танець: Україна дівчина в середині кола, яке утворюють дівчата, тримаючи за один кінець стрічку з квіткою. (Імітація вінка). Диктор: (підчас танцю на фоні музики) Це я – Україна! Я завжди в віночку. В такому віночку й усі мої дочки. В таких от вінках ми приходим на свято. Я буду вас вчити віночок сплітати, Про квіти, стрічки вам усе розповім, Бо знати про це нам потрібно усім. (Уляна Ольхівська) Ведучий: Подивись на квіти України, Скільки квітів у її саду! Кожна квітка – справжня перлина, Як намисто я вінок сплету. Українець: Виберу найкращі з усіх квітів, Душу квітів можу прочитати, І вінок найкрасивіший в світі Буде ненька-Україна мати. Кожна квітка, наче на долоні, Але кожна таємницю має. Друже мій, послухайте сьогодні, Що нам кожна квітка промовляє. Українка: Кожна квітка, як зернятко в колос, До віночка тулиться й пасує. Друже мій! Послухай квітки голос – Той, хто вміє слухати, той чує. Подивись, друже, які квіти Народила Україна – мати! Кожен з українців мусить вміти Сплести цей вінок – і прочитати. Ведучий: Що означають кольори стрічок, квіти у вінку – ви дізнаєтесь, звернувшись до нашої бібліотеки. Танець квіток. Ведучий: Запрошуємо всіх присутніх почастуватись стравами, які готували наші предки. Підготувала Н.Олійник, зав.бібліотекою-філією с. Шевченкове. |
|
Мудрості та долі берегиня – бабусина скриня Оформлення. Українські рушники, гончарні вироби, скриня (українська сорочка, рушник, Біблія, «Кобзар» Т. Г. Шевченка, намисто, хустка,... |
Наказ №9-ОД по Долинському відділу культури райдержадміністрації Про проведення районного огляду-конкурсу «Мудрості та долі берегиня – бабусина скриня» |
|
Рішення журі по проведенню районного огляду-конкурсу ОД в бібліотеках РЦБС з лютого 2009 р по січень 2010 р проходив районний огляд-конкурс «Мудрості та долі берегиня – бабусина скриня».... |
Бізнес, що займає настільки невдалі стратегічні ринкові позиції та/або... «Збирання врожаю» — навмисне або вимушене скорочення масштабів виробництва компанії та скорочення її долі ринку з метою отримання... |
|
Берегиня, любі діти, – це наші оселі. Усе, що в нашій хаті є, що ми На почесному місці – коровай, прикрашений калиною і барвінком; на стелажі – мисник |
Берегиня (легенда) Йшли і йшли люди до Сварога та Берегині зранку й до вечора: подивитися на хатину, на піч і жорна, скуштувати того дива, що хлібом... |
|
Рекомендована література Міфи і легенди українців: «Про зоряний Віз», «Чому пес живе коло людини?», «Берегиня», «Дажбог», «Неопалима купина», «Як виникли... |
Найпоширеніші випадки вимови і написання ненаголошених голосних звуків Човен, грудень, січень, вітер, тиждень, хлопець, зброєносець, селезень, дурень палець, вишень, береза, криниця, пелена, очерет, глибокий,... |
|
З досвіду роботи вчителя німецької мови колегіуму «Берегиня» Симоненко І. М Письмо є потужним фактором прискореного розвитку людства, тому йому належить визначна роль на зламі тисячоліть створювати та зберігати... |
КВК «Юні модельєри» Залучати учнів до творчості, джерел народної мудрості; розширити і збагатити їх світогляд; розвивати логічне мислення та уяву; пізнавальні... |