Фахове вступне випробування з «Основного музичного інструменту» складають абітурієнти, які мають освітньо кваліфікаційний рівень бакалавр і спеціаліст

• 
  рівень базової музичної підготовки (володіння музичним інструментом, виконавські навички);
  
• 
  рівень музичних здібностей ;
  
• 
  рівень інструментального розвитку;
  
• 
  ступінь готовності до майбутнього навчання по спеціальності в магістратурі.
  

• 
  мету, завдання, зміст, засоби, методи та організаційні форми музичного виховання в загальноосвітніх навчальних закладах;
  
• 
  сучасні методичні системи, які використовуються з учнями різного шкільного віку;
  
• 
  провідні завдання музичної педагогіки та художньо-творчий розвиток учнів;
  
• 
  місце та значення методики музичного виховання в системі психолого-педагогічних наук;
  
• 
  принципи організації системи народної освіти в Україні;
  
• 
  кращі зразки фортепіанної музики різних епох, стилів, жанрів та ліричних форм;
  
• 
  історію та теорію інструментального виконавства;
  
• 
  український класичний та сучасний інструментальний репертуар;
  
• 
  засоби опанування різноманітних творів;
  
• 
  форми і методи використання набутих знань в творчій практиці, навчально - виховній діяльності майбутнього викладача.
  

• 
  виконувати музичні твори на інструменті, точно відтворювати авторський текст з технічною досконалістю;
  
• 
  художньо переконливо та адекватно відтворювати образно – емоційний зміст виконуваних творів, добирати доцільні засоби музичної виразності, спираючись на власний музично – слуховий контроль;
  
• 
  самостійно опрацьовувати твори (читати нотний текст з аркуша, ескізно охоплювати музичні твори та практично відтворювати їх на інструменті);
  
• 
  робити вербальну анотацію музичних творів;
  
• 
  читати твори з аркуша.
  

Курс методики музичного виховання у підготовки

педагога-музиканта

• 
  твір крупної форми (сонати, варіації)
  
• 
  поліфонічний твір( прелюдії та фуги, інвенції, симфонії)
  
• 
  концертну п’єсу.
  

• 
  твори французьких та італійських клавесиністів 18 століття (Ф.Куперен, Ж.- Ф.Рамо, Ф.Дандріє, Д. Скарлатті);
  
• 
  клавірні твори Й.Баха, Г.Генделя;
  
• 
  твори віденських класиків 18 – 19 століття (Й.Гайдн, В.Моцарт, Л.Бетховен);
  
• 
  твори російських клавирістів другої половини 18 – початку 19 століття (В. Трутовський, Ж.Кашин, А.Жилін);
  
• 
  твори зарубіжних композиторів – романтиків 19 століття (Ф.Шуберт, К.Вебер, Ф.Мендельсон, Р.Шуман, Ф.Шопен, Ф.Ліст);
  
• 
  твори російських композиторів 19 століття (М.Глінка, П.Чайковський, А.Рубінштейн, М.Балакирев, М. Мусоргський, О.Бородін);
  
• 
  твори українських композиторів 18 – 20 століття ( Д.Бортнянський, А.Ведель, М.Березовський, М.Лисенко, М.Аркас, С.Гулак – Артемівський, К.Стеценко);
  
• 
  твори зарубіжних композиторів 19 – 20 століття ( Й. Брамс, К.Дебюссі, Б. Сметана, А.Дворжак);
  
• 
  твори російських композиторів 20 століття (О.Скрябін, С.Рахманінов, С.Танєєв, О.Глазунов, О.Лядов, М.Метнер);
  
• 
  твори композиторів 20 – 21 століття (С.Прокоф’єв, Д.Шостакович, Д.Кабалевський, Р.Щедрін, А.Бабаджанян, І.Шамо, Б.Лятошинський, С.Людкевич, О.Штогаренко, Д.Гершвін, П.Хіндеміт, Б.Барток, Ф.Пуленк, С.Скорик).
  

• 
  короткі біографічні відомості композитора з опорою на найбільш значимі факти його життя і творчості. Важливою задачею є поняття абітурієнтом загальнокультурного контексту епохи, коли жив та творив композитор, розкриття основних стилістичних напрямів в музиці його часу. Звернути увагу на індивідуальні риси стилю композитора, а також виявлення у творі новаторських або традиційних музичних прийомів;
  
• 
  жанрові особливості твору та його форму;
  
• 
  художній образ музичного твору;
  
• 
  засоби виразності (метр, ритм, темп, розмір, динаміку, гармонічні засоби, агогіку, тональний план твору);
  
• 
  технічні труднощі та методи їх подолання у фортепіанному творі.
  

1. 
   Алексеев А. Д. Методика обучения игре на фортепиано / А. Д. Алексеев. – М.: Музыка, 1978. – 120 с.
   
2. 
   Баренбойм Л. А. Музыкальная педагогика и исполнительство / Л. А. Баренбойм. – Л.: Музыка, 1974. – 250 с.
   
3. 
   Воеводина Л. П. Использование структурно-логических схем в формировании целостного восприятия музыкального произведения: методические рекомендации для студентов музыкально-педагогического факультета / Л. П. Воеводина. – Ворошиловград : ВГПИ, 1983. – 40 с.
   
4. 
   Коган Г. М. У врат мастерства: психологические предпосылки успешности пианистической работы / Г. М. Коган. – [3-е изд., доп.]. – М.: Музыка, 1969. – 264 с.
   
5. 
   Либерман Е. Творческая работа пианиста с авторским текстом / Е. Либерман. – М, 1988. – 110 с.
   
6. 
   Милич Б. Про формування і вдосконалення викладацької майстерності педагогів-піаністів / Б. Милич. – К., 1971. – 60 с.
   
7. 
   Рабинович И. О работе с учеником над музыкальным произведением (Очерки по методике обучения игре на фортепиано / И. Рабинович. – І выпуск. – М., 1955. – 158 с.
   
8. 
   Савшинский С. И. Работа пианиста над музыкальным произведением / С. И. Савшинский. – М. : Музыка, 1964. – 124 с.
   

1. 
   Баренбойм Л. А. Музыкальная педагогика и исполнительство / Л. А. Баренбойм. – Л.: Музыка, 1974. – 250 с.
   
2. 
   Брагина О. О работе над музыкальным произведением / О. Брагина // Вопросы фортепианной педагогики. – Выпуск 3. – М., 1971. – 98 с.
   
3. 
   Кременштейн Б. Воспитание самостоятельности учащегося в классе специального фортепиано / Б. Кременштейн. – М., 1960. – 148 с.
   
4. 
   Мартинсен К. Индивидуальная фортепианная техника на основе звукотворческой воли / К. Мартинсен. – М.: Музыка, 1966. –
   

5. 
   Муцмахер В. И. Совершенствование музыкальной памяти в процессе обучения игре на фортепиано / В. И. Муцмахер. – М., 1984. – 78 с.
   
6. 
   Николаева А. А. Очерки по методике обучения игре на фортепиано. Выпуск первый / А. А. Николаева. – М. : Музгиз, 1950. – 200 с.