|
|
Скачати 1.81 Mb.
|
|
Розділ 6 ПОРЯДОК ЗАХИСТУ ДИСЕРТАЦІЇ Після оформлення вже написаної дисертації починається процес підготовки до її захисту, який передбачає такий порядок: 1) попередній розгляд дисертації за місцем її виконання (так званий передзахист); 2) складання автореферату дисертації; 3) подання дисертації до спеціалізованої вченої ради, друкування і розсилання автореферату; 4) підготовка здобувача до захисту дисертації; 5) процедура прилюдного її захисту. Кожен етап цього процесу має свою специфіку і визначений відповідними вимогами "Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника" та "Положення про спеціалізовані вчені ради". 6.1 Попередній розгляд дисертації і оформлення відгуку установи, в якій виконана дисертація Коли дисертація повністю закінчена і відповідним чином оформлена, вона подається для розгляду на засіданні кафедри вищого навчального закладу, відділу (лабораторії) наукової установи, тобто того наукового колективу, де була виконана. До такого засідання готується текст дисертації і всі наукові праці, в яких надруковані результати дисертаційного дослідження, а також первинні документи, котрі відбивають процес експериментальної чи дослідної роботи. Наукові працівники, аспіранти та здобувачі після завершення своєї кандидатської чи докторської дисертації, виконаної під час навчання в аспірантурі, докторантурі або підготовленої самостійно, повинні керуватися в своїх діях вимогами "Порядку" та нормативними документами ВАК України. Висновок установи, в якій виконано дисертацію, є першою і дуже важливою її експертизою з точки зору відповідності дисертації вимогам "Порядку". Висновок затверджується ректором (директором) або проректором (заступником директора) з наукової роботи, які несуть персональну відповідальність за якість, об'єктивність і строки підготовки висновку. Цей висновок є практично єдиним документом, в якому відзначаються такі аспекти, як творчий шлях здобувача в науці, його участь у розв'язанні поставлених перед колективом наукових і практичних завдань, особистий внесок до публікацій, виконаних у співавторстві, ступінь його наукової зрілості, результати впровадження наукових досягнень у практику та їх значущість для народного господарства тощо. Крім того, цей висновок повинен дати відповідь з точки зору колективу, де виконувались дисертаційні дослідження, на ті питання щодо дисертації, які постали в інших офіційних відгуках. Для одержання висновку щодо дисертації здобувач повинен подати відповідну заяву ректору (директору) установи. До заяви додаються три примірники дисертації та три надрукованих примірники автореферату дисертації. Керівник установи визначає порядок розгляду і обговорення дисертаційної роботи на рівні семінару чи розширеного засідання кафедри (відділу), при цьому призначаються рецензенти і встановлюються строки надання висновку. Після вивчення дисертації рецензентами керівник семінару або завідувач кафедри (відділу) готує у встановленому порядку розпорядження по установі. У ньому визначається коло наукових працівників, які обов'язково мусять узяти участь в обговоренні роботи, призначається комісія для складання висновку, вчений секретар ідсідання, вказуються рецензенти роботи, час і місце проведення засідання і т.ін. До > кладу комісії для складання зазначеного висновку обов'язково входять головуючий на шсіданні, рецензенти роботи і вчений секретар, а за потреби ще й інші фахівці. Відповідне ро піорядження підписує ректор (директор) установи і його доводять до відома всіх п;і шаних у ньому фахівців під розпис на одному з примірників розпорядження. Якщо в установі функціонує спеціалізована вчена рада для захисту дисертацій зі спеціальності, за якою підготовлена дисертація, то необхідно запросити на засідання ' і міиару або кафедри (відділу) членів цієї ради з метою детальнішого ознайомлення їх її дисертацією. Обговорення дисертаційної роботи проходить у традиційному порядку. Це означає, що дисертант робить доповідь з використанням ілюстративних матеріалів (плакати, креслення, і найди, зразки, макети і т.ін.). Тривалість доповіді: для кандидатської дисертації не більше 20- ."> хвилин, для докторської - не більше 35- 40 хвилин. Роз'яснення окремих положень, висновків та особливостей роботи здійснюється у формі запитань і відповідей. Кількість ипитань не регламентується. Рецензенти мають чітко і конкретно викласти учасникам засідання позитивні та негативні риси роботи. Особливо це стосується основних наукових положень дисертації, їх достовірності та обгрунтованості. Висновок рецензента щодо роботи повинен 11V і и однозначним (позитивний чи негативний). В обговоренні можуть взяти участь усі присутні і ні засіданні, зокрема й особи, які не були названі в офіційному розпорядженні по установі. Висновок установи, де виконана дисертація, оформлюється протоколом семінару «бо розширеного засідання кафедри (відділу) відповідно до загальноприйнятого порядку. Протокол зберігається у звітній документації факультету або відповідної міфедри (відділу). Резолютивна частина протоколу остаточно формулює висновок установи щодо кандидатської або докторської дисертації здобувача згідно з вимогами "Порядку". При ні.ому обов'язково вказуються прізвище, ім'я, по батькові здобувача, а також тема дисертаційної роботи. Далі в протоколі викладається сутність висновку, який повинен містити в собі такі 11, ладові частини, які на підставі конкретних матеріалів характеризують рівень виконаної дисертаційної роботи: Актуальність теми (проблеми) та її зв'язок з планами наукових робіт установи. Гут стисло і переконливо викладається актуальність завдання чи проблеми, що розв'язується, для тієї чи іншої галузі промисловості, соціальної сфери і т.ін. Наводиться перелік повних назв виконаних науково-дослідних робіт з номерами їх державної реєстрації, н рамках яких підготовлено дисертацію. Слід відзначити рівень участі дисертанта у шіконаних роботах (виконавець, відповідальний виконавець, керівник і т.ін.). Якщо виконана наукова робота була складовою частиною якоїсь державної або і длузевої наукової програми, то це треба обов'язково зазначити, тобто навести шифр і назву програми. Формулювання наукового завдання (проблеми), нове розв 'язання якого отримано а дисертації. У кандидатській дисертації формулюється наукове завдання, в докторській - наукова проблема. Формулювання наукового завдання викристалізовується із сукупності нових наукових положень, одержаних автором у дисертації і винесених на захист. Треба ідвжди звертати особливу увагу на те, щоб не підмінювалися отримані в роботі нові наукові положення новими прикладними результатами. Необхідно чітко формулювати, яка наукова проблема (або завдання) розв'язана, у чому саме полягає її розв'язання і для чого використовується це розв'язання в прикладному (практичному) плані. Це й буде тією головною формулою дисертації, за яку присуджується науковий ступінь. Наукові положення, розроблені особисто дисертантом, та їх новизна Кожне отримане нове наукове положення формулюється конкретно і чітко у вигляді наукового результату, при цьому обов'язково підкреслюється, в чому саме полягає новизна порівняно з раніше відомими науковими результатами. Найчастіше трапляється така помилка при формулюванні наукового положення, коли щось, подане як нове, записується у вигляді анотації, тобто констатується факт, що воно є новим, а сутність новизни не розкривається. Новим науковим положенням, наприклад, може бути розкрита природа явища, закономірність, встановлена особливість, механізм, аналітична або статистична залежність, розроблена модель і т.ін. Новий науковий результат є базою (основою) визначення того, чому треба вирішувати ті або ті прикладні питання саме так, а не інакше. Обгрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій, які захищаються Тут потрібно показати і переконати фахівців у тому, що сформульовані наукові положення, висновки і рекомендації достовірні, тобто відповідають об'єктивній реальності. Простіше кажучи, треба довести, що всі одержані результати не помилкові, що дисертант не видає бажане за дійсне. Це означає, наприклад, що треба продемонструвати коректність використання досягнень фундаментальних наук у розв'язанні прикладних проблем, показати, наскільки правильні та достатні є дані експериментальних досліджень тощо. Наукове та практичне значення роботи Наукове значення роботи викладають так, щоб показати роль одержаних нових наукових положень у розвитку того чи того наукового напрямку або проблеми (у якісному чи кількісному плані, за повнотою та глибиною пізнання явищ, механізмів взаємодії і т.ін.). Практичне значення роботи повинно чітко і конкретно (буквально за пунктами) відповідати на запитання, що дає виконана робота для практики (наприклад, нові способи, технології, речовини, пристрої, машини і т.ін.). Використання результатів роботи У висновку наводяться відомості та дані щодо впровадження в галузі або в інших видах практичної людської діяльності країни наукових і прикладних результатів роботи. Відзначається, у чому і як виявилося це використання, де і коли, що при цьому отримано в технічному, економічному, соціальному або екологічному плані. Слід зазначити, що на момент захисту дисертації не обов'язково, щоб усі прикладні результати підготовленої дисертації були реалізовані на практиці. Достатність упровадження результатів роботи на момент її захисту визначає спеціалізована вчена рада, котра приймає роботу для попереднього розгляду і вирішує питання щодо можливості її захисту. В окремих випадках спеціалізована вчена рада може прийняти роботу до захисту і без будь-якої апробації її результатів на практиці. Це стосується тих робіт, які відкривають нові перспективні напрямки наукового пізнання і являють собою значний теоретичний внесок у їхній розвиток. Повнота викладення матеріалів дисертації в публікаціях та особистий внесок у та автора Згідно з вимогами ВАК України основні наукові і прикладні результати роботи повинні бути опублікованими у фахових наукових виданнях, перелік яких затверджує ПАК. Тому треба з урахуванням вимог чинних стандартів навести перелік таких публікацій, вказуючи при цьому всіх співавторів опублікованої наукової праці. Якщо праця опублікована разом із співавторами, необхідно чітко, стисло і конкретно »казати, що саме в даній роботі належить особисто авторові дисертації, яка захищається. Не можна подавати особистий внесок автора у вигляді відсотка тексту, який написано ним особисто. Наприклад, неприпустимо писати: "У цій статті 65% результатів отримано автором" або "Авторові належать 3 сторінки із 8". На завершення переліку праць роблять висновок щодо повноти відображення основних результатів дисертації в публікаціях. Спеціалізовані вчені ради можуть приймати до захисту дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук за наявності не менше трьох публікацій у наукових фахових журналах або інших періодичних наукових фахових виданнях України (їх перелік стверджує ВАК) та інших країн. Для здобувачів наукового ступеня доктора наук кількість таких публікацій зростає до двадцяти. Апробація матеріалів дисертації на наукових конференціях, конгресах, симпозіумах, семінарах, школах тощо обов'язкова. Причому необхідно звернути увагу на те, що ігідно з наказом голови ВАК України від 10 грудня 1998 року № 650 будь-які друковані праці (тези, доповіді, матеріали тощо) будь-яких конференцій, конгресів, симпозіумів, семінарів, шкіл тощо є свідченням апробації дисертаційної роботи і належать до опублікованих праць, які додатково відображають наукові результати дисертації. Обов'язковою вимогою до наукових публікацій здобувачів є наявність в одному її і < пуску (номері) журналу (або іншого друкованого видання) не більше однієї статті ідобувача за темою дисертації. Оцінка мови та стилю дисертації Дисертація та автореферат повинні бути написані грамотно, а стиль викладу в них матеріалів досліджень, наукових положень, висновків і рекомендацій - забезпечувати '101 кість і доступність їх сприйняття. Написані неграмотно, неохайно оформлені дисертації прийматися до захисту не можуть. Відповідність змісту дисертації спеціальності, за якою вона подається до захисту ВАК України затвердив паспорти кожної спеціальності, в яких досить чітко і однозначно вказано відповідні напрямки досліджень. Неправильне визначення спеціальності, за якою виконано дисертацію, призводить до цілої низки труднощів у процесі її експертизи, починаючи від подання до захисту і закінчуючи розглядом на експертній раді ВАК України. Це може бути причиною відмови у видачі диплома. Рекомендація дисертації до захисту Тут робиться однозначний висновок в цілому щодо відповідності або пепідповідності роботи, що розглядається, вимогам "Порядку" і дається рекомендація щодо можливості подання її до спеціалізованої вченої ради для попереднього розгляду та захисту. При цьому наводяться результати відкритого голосування учасників семінару чи розширеного засідання кафедри (відділу) із зазначенням кількості осіб, які подали голоси "за" або "проти" такої рекомендації. Варто зазначити, що навіть при негативному висновку установи, де виконана робота, дисертант має право подати роботу у встановленому порядку до спеціалізованої вченої ради. Якщо у висновку установи, де виконана робота, вказується, що дисертант привласнив і використав чужі матеріали досліджень, тобто наявний плагіат, то така дисертація спеціалізованою вченою радою не приймається навіть для попереднього розгляду. Висновок підписує керівник семінару чи завідувач кафедри (відділу) та учений секретар із зазначенням їх наукових ступенів та вчених звань і затверджує керівник установи, підпис якого засвідчується печаткою. Такий висновок має обмежений термін дії (один рік), тому він обов'язково датується. Два примірники затвердженого висновку отримує здобувач, а третій примірник долучається до відповідної справи і зберігається у встановленому порядку. 6.2 Подання дисертації до спеціалізованої вченої ради, розсилання її автореферату Спеціалізована вчена рада приймає дисертацію до попереднього розгляду за наявності документів згідно з переліком, встановленим ВАК України. До цього переліку обов'язково належать:
Позитивне рішення щодо прийому дисертації до захисту приймається при дотриманні двох умов:
Відповіді на ці та деякі інші питання стосовно поданої дисертації має дати комісія спеціалізованої вченої ради у своєму висновку. Комісія, призначена спеціалізованою вченою радою у складі не менше 3-х осіб, минчає дисертаційну роботу, подану для попереднього розгляду, і складає щодо неї свій ішеновок, який оголошується на засіданні спеціалізованої вченої ради під час розгляду іаиви про приймання дисертації до захисту. Висновок комісії повинен бути чітким, конкретним і відбивати такі аспекти роботи и наведеній нижче послідовності:
10. Щодо докторської дисертації комісія мусить чітко визначити, якою мірою в ній використано матеріали і висновки кандидатської дисертації автора. Висновок підписується всіма членами комісії. Для кандидатської дисертації призначаються два офіційних опоненти, з яких один - обов'язково доктор наук, а другий - доктор або кандидат наук. Для докторської дисертації затверджуються три офіційних опоненти - доктори наук за спеціальністю. Вимоги до вибору офіційних опонентів встановлено нормативними документами ВАК України. Зауважимо, що тільки один з опонентів може бути членом спеціалізованої вченої ради, до якої подано дисертацію, або працювати в установі, при якій утворено цю спеціалізовану вчену раду. Офіційні опоненти мають бути працівниками різних організацій. Не можна призначати офіційними опонентами членів експертних рад ВАК України. Офіційні опоненти на підставі вивчення дисертації, автореферату дисертації, друкованих праць здобувача за темою дисертації надсилають спеціалізованій вченій раді письмові відгуки. Після того, як спеціалізована вчена рада вирішила прийняти дисертацію до захисту і затвердила офіційних опонентів, потрібно подати до "Бюлетеня Вищої атестаційної комісії України" (для докторських дисертацій) або журналу "Науковий світ" (для кандидатських дисертацій) повідомлення встановленого зразка. Лише після виходу в світ згаданих видань дозволяється розмноження та розсилання автореферату. Копії письмових відгуків офіційних опонентів видають здобувачеві не пізніше як за десять днів до захисту дисертації. Надрукований автореферат, в якому вказано дату захисту, розсилають не пізніше ніж за місяць до захисту дисертації згідно з переліком установ, затвердженим ВАК України, а також додатковим списком, визначеним спеціалізованою вченою радою. До нього входять установи, в яких діють спеціалізовані вчені ради за профілем дисертації, інші провідні установи за спеціальністю дисертації, зацікавлені організації, провідні вчені - фахівці. Автореферат розсилається також членам спеціалізованої вченої ради. Дата розсилання автореферату повинна бути підтверджена штампом поштового відділення. Один примірник дисертації, прийнятої до захисту, та два примірники автореферату передаються до бібліотеки організації, при якій створено спеціалізовану вчену раду, не пізніше ніж за місяць до захисту, і зберігаються там на правах рукопису. 6.3 Підготовка здобувача до захисту дисертації Приблизно за тиждень до дня захисту дисертації треба підготувати все, що знадобиться здобувачеві того дня, а саме: текст дисертації, кілька авторефератів, основні публікації за темою дисертації, текст виступу на захисті дисертації у вигляді невеликої доповіді (10-12 сторінок машинописного тексту), письмові відповіді на запитання, зауваження і побажання офіційних опонентів, письмові відповіді на зауваження та побажання, що містяться у відгуках на автореферат дисертації: таблиці, схеми, діаграми та графіки, взяті з тексту дисертації і відповідним чином підготовлені для демонстрації в залі засідання спеціалізованої вченої ради, диктофон (магнітофон) для запису виступів під час прилюдного захисту дисертації, слайди, відеоматеріали, комп'ютерні диски і т.ін. (за потреби). Перше і найголовніше, з чого звичайно починається підготовка здобувача до захисту дисертації - це його робота над виступом за результатами дисертаційного дослідження у формі доповіді, який має розкрити сутність, теоретичне і практичне значення результатів проведеної роботи. За структурою доповідь можна умовно поділити на три частини, котрі складаються і рубрик, кожна з яких являє собою самостійний смисловий блок, хоча в цілому вони логічно взаємопов'язані у характеристиці змісту проведеного дослідження. Перша частина доповіді в основних моментах повторює вступ до дисертації. Її рубрики відповідають тим смисловим аспектам, за якими висвітлюється актуальність обраної тфги, дається опис наукової проблеми, а також формулювання мети дисертації, і у і же необхідно вказати методи, завдяки яким отримано фактичний матеріал дисертації, і повідомити про її склад і загальну структуру. Після першої вступної частини йде друга - найбільша за обсягом, яка у послідовності, встановленій логікою проведеного дослідження, характеризує кожен розділ дисертаційної праці. Особливу увагу приділяють кінцевим результатам, критичним зіставленням та оцінкам. Завершується доповідь заключною частиною, яка будується за висновками до дисертації. Тут доцільно перерахувати загальні висновки з її тексту (не повторюючи часткові узагальнення, зроблені під час висвітлення в доповіді розділів основної частини) і зібрати докупи основні рекомендації. Коли текст доповіді на захисті дисертації складено, доцільно спочатку підготувати письмові відповіді на запитання, зауваження та побажання, висловлені у відгуках на дисертацію офіційних опонентів, а потім - письмові відповіді на всі запитання та іауваження, що містяться у відгуках на автореферат. Письмова форма підготовки тдіювідей необхідна для того, щоб під час захисту надмірне хвилювання не зашкодило правильно і спокійно відповісти на запитання. Відповіді повинні бути стислими, чіткими і добре аргументованими. Якщо можливі посилання на текст дисертації або сторінки її автореферату, то їх'треба обов'язково іробити. Це надає відповідям більшої переконливості і водночас дає змогу підкреслити достовірність результатів проведеного дослідження. При підготовці до захисту бажано ще раз уважно переглянути весь текст дисертації і а її автореферату, зробити необхідні відмітки на її сторінках, вкласти у потрібних місцях іакладки. Особливу увагу слід приділити аналітичним таблицям, графікам і схемам, які містять в наочній і концентрованій формі найбільш значущі результати виконаної (Добувачем праці. Частину з них бажано підготувати таким чином, щоб мати змогу демонструвати їх у залі засідання спеціалізованої вченої ради без особливих труднощів і їх було видно всім присутнім. 6.4 Процедура прилюдного захисту дисертації Захист дисертації відбувається на засіданні спеціалізованої вченої ради прилюдно. Нін повинен мати характер наукової дискусії з докладним аналізом достовірності та обгрунтованості всіх висновків і рекомендацій наукового та практичного характеру, що містяться в дисертації, і відбуватися в обстановці високої вимогливості, принциповості і дотримання наукової етики. Процедура проведення публічного захисту дисертації детально регламентована "Порядком присудження наукових ступенів та присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника", "Положенням про спеціалізовані вчені ради" та іншими нормативними документами ВАК України. Висловимо лише кілька порад здобувачам. Свій виступ здобувач може подати у формі читання (а краще переказу) тексту доповіді, покликаної показати високий рівень теоретичної підготовки її автора, його ерудицію та здатність дохідливо викласти основні наукові результати проведеного дослідження. Доповідь починається зі звертання: "Шановний пане голово! Шановні члени спеціалізованої вченої ради! Панове!". Далі здобувач коротко викладає сутність наукової проблеми (завдання) і стан питання, обґрунтовує актуальність наукової проблеми, показує її зв'язок з плановими науково-дослідними роботами, викладає мету наукових досліджень. Формулюються основні наукові положення, котрі автор виносить на захист. Розкривається постановка розв'язаної наукової проблеми (завдання), умови та припущення, за яких виконувалися дослідження. Далі викладається зміст роботи. Особливу увагу необхідно приділити результатам, отриманим особисто автором (що саме запропоновано, узагальнено, одержано, рекомендовано і т.ін.), обгрунтуванню їх достовірності, новизни, значущості для теорії та практики. При викладенні запропонованих методів розв'язання наукової проблеми (завдання) і наявних результатів треба зробити акцент на порівнянні їх з уже відомими. У прикінцевій частині доповіді викладаються (зачитуються) основні результати та висновки дисертації, їх реалізація, можливі шляхи подальшого використання. При цьому здобувач мусить врахувати, що автореферат дисертації отримали всі члени спеціалізованої вченої ради і частина запрошених на захист, а зацікавлені фахівці мали змогу ознайомитися зі змістом дисертації та її авторефератом у бібліотеці. З огляду на це будувати свій виступ здобувачеві слід, зосередивши увагу в основному на нових теоретичних і прикладних положеннях, розроблених особисто автором дисертації. Звичайно ж, за необхідності, варто зробити посилання на текст автореферату або самої дисертації. Для доведення висунутих положень та обгрунтування запропонованих рекомендацій під час виступу використовують додаткові графічні матеріали (схеми, таблиці, графіки, діаграми і т.ін.). Можна також використовувати спеціально підготовані слайди, комп'ютерну техніку. На плакатах доцільно відобразити: повну назву дисертації; формулювання розв'язаної наукової проблеми (завдання) згідно із кваліфікаційними ознаками; мету наукових досліджень; наукові положення, винесені на захист; постановку завдання (умови та припущення, при яких проводилися дослідження), структурно-логічну схему проведення досліджень; розв'язання винесених на захист наукових положень (1-2 плакати до кожного положення з відображенням особистого внеску здобувана в отримання нових наукових і практичних результатів); обгрунтування достовірності отриманих результатів (порівняння з експериментальними даними, відомими результатами, іншими методами, обчислювальний експеримент тощо); реалізацію наукових досліджень, висновків, рекомендацій (вказуються документи та реквізити науково-дослідних робіт, в яких використано результати наукових досліджень, шляхи впровадження отриманих результатів). Назва теми дисертації, формулювання розв'язаної наукової проблеми (завдання), мета дослідження, наукові положення, винесені на захист, розміщуються на першому плакаті. Ілюстрації, результати досліджень повинні мати назву; якщо ілюстративні матеріали переносяться на інший плакат, то його назву на цьому плакаті повторюють. Рекомендований формат плакатів 1,2 х 1,8 м, допускається виготовлення їх на міліметровому папері. Кількість плакатів при захисті кандидатської дисертації - 10...12, докторської - 16...20. Оскільки не тільки зміст доповіді, а й характер її прочитання (чи переказу), миевненість у відповідях на поставлені запитання значною мірою визначають оцінку захисту, є потреба зосередити увагу на деяких правилах публічного виступу. Особливо важливо, щоб мовлення здобувача було впевненим, ясним, граматично правильним, що робить його зрозумілим і переконливим. Не варто готувати доповідь у якійсь спрощеній формі, зважаючи, що до складу спеціалізованої вченої ради входять вчені різних спеціальностей, іноді вельми далеких від тематики дисертації, що захищається. І Іанпаки, здобувач повинен зробити доповідь науковою, добре аргументованою, а отже, ірозумілою широкій аудиторії спеціалістів. Мовлення здобувача має бути ще й виразним, що залежить від темпу, гучності та інтонації. Якість виступу різко знижується, коли говорять квапливо, ковтаючи закінчення слів або дуже тихо і невиразно. Спокійна, некваплива манера викладення завжди імпонує слухачам. Неприпустимим є порушення норм літературної вимови, зокрема, використання неправильних наголосів у словах. І ще кілька порад, які допоможуть дисертантові добре прочитати текст доповіді: усі цифри в тексті записуйте тільки словами, щоб не довелося підраховувати кількість нулів і розрядів, підкреслюйте ключові слова, залишайте великі береги при друкуванні, щоби можна було доповнити виступ с воїми зауваженнями, повторюйте іменники, уникаючи займенників, використовуйте прості слова і прості розповідні речення, не переобтяжуйте текст складнопідрядними реченнями. Слід вважати також на вибір одягу, пози під час виступу з доповіддю, а також жестів, міміки, манер, інших зовнішніх форм поведінки. Певна елегантність, охайність в одязі (без підкресленої екстравагантності) сприяє прихильному ставленню до здобувача членів спеціалізованої вченої ради, а також усіх присутніх на захисті. Відповідати на запитання членів ради та присутніх у залі слід тільки за суттю справи, (добувачеві треба виявляти скромність в оцінці своїх наукових результатів і тактовність с і осовно тих, хто ставить запитання. Перед тим, як відповідати на запитання, потрібно уважно його вислухати до кінця і при можливості записати. Бажано не вислуховувати всі запитання, а відповідати відразу на кожне зокрема, передбачаючи, що чітка, логічна й аргументована відповідь на попереднє запитання може виключити наступне. По завершенні дискусії здобувачеві надається заключне слово, в якому він висловлює свої висновки щодо результатів обговорення його дисертації і за потреби відповідає на запитання, які виникли в ході дискусії. Якою б гостротою та різкістю не відзначалися зауваження, здобувач мусить витримати її на високому принциповому рівні, виявити витримку і коректність. Після затвердження протоколу лічильної комісії рада приймає висновок щодо дисертації, який ухвалюється відкритим голосуванням простою більшістю присутніх на засіданні членів ради. Проект висновку спеціалізованої вченої ради складає комісія у складі трьох осіб, яка вивчала роботу на стадії її попереднього розгляду і представляла роботу спеціалізованій раді під час приймання її до захисту. Висновок спеціалізованої вченої ради повинен бути чітким, конкретним і розкривати такі питання:
Після прийняття висновку голова спеціалізованої вченої ради повідомляє про те, що здобувачеві присуджено науковий ступінь, і закриває засідання. Як правило, дисертантові надається можливість подякувати своїм науковим керівникам і консультантам, колегам, опонентам, членам спеціалізованої вченої ради та всім присутнім за увагу до його наукової праці. 6.5 Оформлення документів атестаційної справи, порядок розгляду атестаційних справ у ВАК України Документи атестаційної справи оформлюються згідно з вимогами, викладеними у нормативних документах ВАК України, котрі регулярно друкуються у "Бюлетені Вищої атестаційної комісії України". Готуючи атестаційну справу, здобувач заздалегідь має ознайомитися з усіма вимогами до документів атестаційної справи. Не варто покладатися на поради колег чи користуватися застарілими зразками таких документів. Для зручності здобувачів та працівників органів атестації редакція "Бюлетеня Вищої атестаційної комісії України" видала збірник офіційних документів [10], які регламентують практично всі стадії атестаційного процесу, висувають вимоги до дисертації та автореферату, встановлюють правила оформлення документів атестаційної справи й електронних варіантів облікової картки здобувача, автореферату тощо. Усі документи готують державною мовою, без граматичних помилок, підчисток і виправлень. Підписи офіційних осіб засвідчують печатками відповідних установ. Особливої уваги потребує підготовка електронних варіантів автореферату, облікової картки здобувача (форма 13) та файлу із зауваженнями, висловленими у підгуках і під час дискусії на захисті. Програмні засоби, рекомендовані для підготовки електронних варіантів документів атестаційної справи, мають широке розповсюдження серед фахівців різних галузей наук, розраховані на користувачів, які не мають спеціальної комп'ютерної підготовки. Треба уважно вивчити всі нормативні матеріали ВАК України і цього питання, проконсультуватися (за потреби) з фахівцями в галузі використання комп'ютерної техніки і неухильно дотримуватися встановлених вимог. Матеріали атестаційних справ у відповідних підрозділах ВАК України приймаються \ исіановлені фіксовані години прийому, яких треба дотримуватися. Після подання документів до ВАК України не варто приходити до атестаційних під и пін, телефонувати до них із запитаннями стосовно проходження атестаційної справи. Пі я необхідна інформація надходить до спеціалізованої вченої ради, в якій захищалася дисертація. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
№ 1. - С. 12-16.
60 |
| Лекція: Оформлення тексту. Списки: версія для друку і PDA Лекція... Показано створення багаторівневого списку. Представлені можливості налаштування параметрів списку, зміни порядку нумерації, установки... |
Приклади оформлення списку літературних джерел ДСТУ ГОСТ 1: 2006 ДСТУ ГОСТ 1: 2006. Бібліографічний запис. Загальні вимоги та правила складання |
| Введення в дію нового стандарту з бібліографічного опису ДСТУ ГОСТ... ДСТУ ГОСТ 1: 2006 "Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання", який набуває чинності 1 липня... |
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ОПИС СПИСКУ ДЖЕРЕЛ Білецький П. О. Українське мистецтво другої половини XVII-XVIII ст. – К., 1981. – 159 с |
| 03. 12. 2013 року ПАТ «Фондова біржа ПФТС» прийнято рішення про переведення... ПАТ «Фондова біржа ПФТС» прийнято рішення про переведення цінних паперів ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «МЕТАЛ-СЕРВІС» з Котирувального... |
План розповіді, який оформити у вигляді багаторівневого списку згідно з інд завданням № 1 Створити в папці D:\IT файл з ім’ям doc, де N — номер варіанту. Номер варіанту для ЦІЄЇ індивідуальної роботи співпадає з порядковим... |
| ПОРЯДОК формування стоп-листа в домені. УКР «Стоп-лист» складається зі списку безумовно заборонених для реєстрації слів (список виключний, містить слова та усі словоформи, що... |
Вибір варіанту здійснюється від позиції прізвища виконавця в списку... Поняття населення держави і його склад. Громадянство і його значення в сучасних міжнародних відносинах |
| ПРИКЛАДИ ОФОРМЛЕННЯ БАКАЛАВРСЬКИХ РОБІТ (БР) Проблеми та перспективи формування зони вільної торгівлі між та Україною та країнами ЄС |
Про зареєстрованих кандидатів у депутати до Тернопільської міської... |