|
|
Скачати 240.63 Kb.
|
|
1. Перша відозва Центральної Ради 9 березня 1917 р. Народе Український! Впали вікові пута. Прийшла воля всьому пригніченому людові, всім поневоленим націям Росії. Настав час і твоєї волі й пробудження до нового, вільного, творчого життя після більш як двохсотлітнього сну. Уперше, Український тридцятиміліонний народе, Ти будеш мати змогу сам за себе сказати, хто ти і як хочеш жити, як окрема нація. З цього часу в дружній сім'ї вільних народів могутньою рукою зачнеш собі сам кращу долю кувати. Впав царський уряд, а тимчасовий оголосив, що незабаром скличе Установчі Збори на основі загального, рівного, прямого виборчого права. Звідти уперше на весь світ пролунає у всій своїй силі справжній голос Твій, справжня воля Твоя. До того ж часу ми закликаємо спокійно, але рішуче домагатися від нового уряду всіх прав, які Тобі природно належать і які Ти повинен мати, Великий Народе, сам хазяїн на Українській Землі. А в найближчім часі права на заведення рідної мови по всіх школах, од нижчих до вищих, по судах і по урядових інституціях. З таким же спокоєм, але рішуче, домагайся, Народе, того ж права для української мови від пастирів церкви, земств, і всіх неурядових інституцій на Україні. Народе Український! Селяне, робітники, солдати, городяне, духовенство і вся українська інтелігенція! Додержуйте спокій! Не дозволяйте собі ніяких вчинків, що руйнують лад у житті, але разом, щиро і уперто беріться до роботи: до гуртування в політичні товариства, культурні і економічні спілки, складайте гроші на Український Національний Фонд і вибірайте своїх українських людей на всі місця, організуйтесь! Тільки згуртувавшись, можна добре пізнати всі свої потреби, рішуче за них заявити і створити кращу долю на своїй землі. Народе Український! Перед тобою шлях до нового життя. Сміливо ж, одностайно, йди на той великий шлях і в ім'я щастя свого, і щастя будучих поколінь Матері України могутньою рукою твори своє нове вільне життя. Українська Центральна Рада. Київ. Року 1917, березня 9. 1917 год на Киевщине. Хроника событий. - К., 1928. - С.6. 2. Резолюція першої української маніфестації в Києві 19 березня 1917 р. Ми, українці, зібрані у Києві 19 березня на першім українськім святі свободи, вітаємо відновлення народовладдя, знищеного царським деспотизмом, і одностайно постановляємо: піддержувати Центральне правительство, помагаючи йому всіма силами забезпечити новий свобідний лад від всяких ворожих заходів о твердім переконанню, що воно далі прикладатиме всі сили для укріплення свободи і демократизму: потвердили йому наші сподівання негайного скликання установчих зборів на основі загального, рівного, прямого і тайного вибору, котрі збори мають ствердити автономний лад, який на Україні заводимо; зажадати від Тимчасового правительства, щоб воно міцно зв'язало справу автономії України з інтересами нового ладу і заохотило людність її до всяких жертв, для чого негайно видало б декларацію, котрою з свого боку визнало потребу широкої автономії української землі і поробило одразу всі заходи, щоб надати український національний характер публічним установам, з в[раху]ванням прав національних меншостей; в справі переведення цих постанов доручаємо Центральній раді України порозумітися з Тимчасовим правительством. Газ.Киевская мысль. - 1917. - 21 березня. 3. Постанови установчого з'їзду Союзу українських автономістів-федералістів Березень 1917 р.
а) організація сил українських; б) організація виборних комітетів на місцях; в) об'єднання широких народніх мас на грунті економічному, політичному та культурному; г) поворот на Україну інтелігентних працьовників, що живуть поза межами її; д) використати досвід галичан, що тепер в Росії. 7. Звернути увагу на організацію учительства, духовенства, селян. Дбати про заснування Селянського Союзу. Що до реальної роботи моменту, то треба: Негайно приступити до націоналізації всіх громадських установ на Україні. 8. Покликати до участи в загально-національних видатках громадські інституції, а Рада нехай розробить і здійснить проект Українського Національного Банку. Газ.Нова Рада. - 1917. - 23 березня. 4. Із резолюції Установчого з'їзду Української партії соціалістів-революціонерів 4-5 квітня 1917 р. 1. В справі автономії й федерації: а) ...найбільшою потребою українського народу з'їзд визнає переведення в жиггя широкої національно-територіальної автономії України... і негайне скликання територіальної Української установчої Ради... б) На всякі насильні перешкоди скликанню Української Установчої Ради з боку російського уряду... - партія буде дивитись, як на продовження тієї самої імперіалістичної політики захвату і гніту, яку вели що до України московські царі і російські імператори. в) ...З'їзд визнає, що найкращою формою устрою російської держави є федеративно-демократична республіка... 2. В справі відношення до Тимчасового Уряду: а) Партія буде підтримувати Тимчасовий Уряд в його роботі, оскільки він буде обстоювати інтереси трудового народу. б) ...буде вимагати..., щоб він декляраційним актом заявив про своє відношення до автономії України. 3. В справі війни: а) Визнаючи війну Росії в цю хвилю, війною за волю народів Росії, Партія буде домагатись, щоб Тимчасовий Уряд замирився з воюючими державами. б) Вітаючи заяву Тимчасового Уряду про закінчення війни без анексій і контрибуцій ... партія буде домагатись ... оголошення умов миру згідних з домаганням демократії ... в) Укр. соц.-рев. будуть обстоювати право недержавних націй до їх національного самовизначення. г) Укр. соц.-рев. звертаються з закликом до ... трудових мас воюючих держав стати ... до боротьби з захватною політикою своїх урядів. д) Вважаючи, що солдати-українці ... не зможуть вповні виявити свою волю на виборах до Установчих зборів ... -У.П.С.-Р. буде обстоювати зосередкування українців-військових в окремих полках. Газ.Нова Рада. - 1917. -25 квітня. 5. В.Винниченко про ставлення українських соціал-демократів до ідеї незалежності України ...Всякий сепаратизм, всяке відокремлювання себе від революційної Росії здавалось смішним, абсурдним, безглуздим. Для чого? Де ми знайдемо більше того, що тепер ми матимемо в Росії? Де по всьому світі є такий широкий, демократичний, всеобхоплюючий лад? Де є така необмежена воля слова, зібрань, орґанізацій, як у новій великій революційній державі? Де є таке забезпечення права всіх пригноблених, понижених і експлуатованих, як у Новій Росії? Ні про який сепаратизм, самостійність навіть мови не могло бути, а коли чулись рідесенькі голоси, то це були голоси або схоластиків, чистих теоретиків, запеклих «самостійників» або людей занадто вже хоробливо пронятих національним чуттям. На конференції укр.соц.-дем. роб. партії в квітні питання про самостійність зустріло майже однодушне неґативне відношення. За самостійність висловилось з усієї конференції тільки два-три голоси. Ми так щиро, так безоглядно були закохані в свободолюбність, у широкість, у безсребренність руської демократії, що навіть запропоновану одною частиною товаришів федерацію на тій конференції не внесли в переглянену проґраму. Конференція не забороняла боронити цей лозунґ тим товаришам, які вважали його життєвим, але сама конференція, все представництво укр. соціаль-демократії не мало ніякої потреби добиватись цеї форми національного забезпечення. Що ж до самостійносте то навіть уважали небезпечним для революції ідею сепаратизму, бо вона могла розбити революційні сили всієї Росії. Та й для чого відокремлюватись, коли всі потрібні для вільного національного розвитку нашого народу засоби нам буде в повній мірі забезпечено в автономії. Денаціоналізацію, духовне калічення наших мас буде зараз же спинено й знищено українською школою як нижчою, так середньою й вищою. Гальмовані дотепер багаті здатності нашого народу, пущені по природному, найлегчому, найраціональнішому шляхові рідних методів розвитку, забезпечать духовну сторону наших домагань. Народоправство, широке місцеве самоврядування, порядкування господарським і політичним життям на Україні місцевими силами, точне зазначення взаємних прав і обов'язків цілої держави та автономної одиниці унеможливить колишню безпардонну, руйнуючу політику централізму, коли всі сили окраїн нерозумно й злочинно висмоктувались на користь інертного, ненажерливого центру... Винниченко В. Відродження Нації. – Київ, Відень, 1920. - Ч.І. - С.43-45. 7. Декларація з'їзду Української народної партії Кінець березня 1917 р. З'їзд УНП, що одбувся цими днями, доручив ЦК партії подати на загальні відомости його постанови: Йдучи неухильно в своїм шляху до повного визволення народа українського, визволення національного й соціального і не зраджуючи своїм основним принципам і завданням - в даний історичний момент УНП ухвалила за належне чинить так: Царське самодержавне правительство було найлютішим ворогом усіх недержавних націй Росії, а надто українського народу, бо глушило його найменший прояв його національної волі і життя над 200 років. ... Український народ має бути рівноправним серед вільних і культурних народів світу - це наше перше і останнє слово. Російська держава має бути вільною, дружною спілкою вільних народів, має бути перебудова його на федеративних основах. ... Блок українських партій мусить негайно приступити до організації українського селянства, робітництва і інтелігенції, бо в єднанні сила і порятунок. Необхідно негайно організувати українські легіони по всій Україні. Центральний комітет УНП Робітнича газета. - 1917. - 11 квітня. 8. Газета «Нова Рада» про позицію самостійників на початку Української революції Київські організовані самостійники, не зрікаючись своєї ідеї, на деякий час згортають свій прапор. Як відомо, самостійники грунтуються на тім, що тільки «в своїй хаті своя правда і сила і воля». Російській політиці вони не вірять, не вірять, що в межах російської держави Україна матиме спроможність здійснити свої історичні права на волю, на власне національне культурно-політичне життя. Противники самостійників збивали їх тим, що то лиш самодержавна Росія гнобила Україну, а вільна демократична Росія, збудована на принципі федерації, дасть Україні повну волю. Цей аргумент мабуть ото й примусив деяких самостійників згорнуть свої прапори на той час, поки виясниться, чи мають справді федералісти рацію покладать якісь надії на оновлений лад Росії. Газ.Нова Рада. -1917.-5 травня. 9. З доповіді М.Міхновського на Першому Українському військовому з'їзді 6 травня 1917 р. У сю війну увійшли українці рабами, але повинні вийти з неї вільними! Вільними вийдуть українці з цієї війни! Вільними й достойними великої будуччини, яка належиться нашому народові!! ... Уважаємо, що Мирова Згода повинна бути заключена без анексій і контрибуцій, а межинародне життя повинно бути перебудоване на основах самовизначення націй. Через те, на нашу думку, держави повинні бути одноплемінними! ...Українська справа повинна бути остаточно вирішена на мировій міжнародній конференції, бо українське питання не є внутрішньою австрійською або російською справою, але справою межинародною, світовою. З цієї війни ми мусимо вийти, як вільний, суцільний народ. І вся прабатьківська земля наша повинна належать українському народові, щоб він був сам пан на своїй землі, щоб справдились мрії нашого геніального поета Франка, сина галицької землі: Встане славна Мати Україна, Щаслива і вільна - Від Кубані аж до Сяна-річки Одна нероздільна! Міхновський М. Відношення до війни. Промова на І Українському військовому з'їзді. - К., 1917. - С.7-8. 10. Із постанов Першого Українського військового з'їзду про автономію України, про ставлення до Української Центральної Ради та про українізацію освіти і армії 5-8 травня 1917 р. Перший український військовий з'їзд ...постановляє: ...вимагати від Тимчасового правительства та Ради солдатських і робітничих депутатів негайного оголошення ...принципу національно-територіальної автономії України... ... з'їзд вважає своїм обов'язком вітати Українську Центральну Раду і складає їй велику подяку за її старання та заходи в історичний момент: 1) об'єднати сили українства; 2) піднести його національну і політичну свідомість; 3) організувати його національну волю. ... з'їзд визнає потрібним ... взятися до боротьби з ... підупадом духовної і реальної сили армії. ... Визнає негайною націоналізацію армії на національно-територіальнім принципі. Зокрема, з'їзд оголошує потребу української армії. В цій справі з'їзд визнає: а) що в існуючих військових одиницях... всі українські вояки ... повинні бути ... виділені в окремі часті. Що ж до флоту, то з'їзд вважає ... необхідним: а) в Балтійському флоті укомплектувати декотрі з кораблів виключно командами української національності; б) що ж до флоту Чорноморського ... з'їзд визнає необхідним надалі поповнювати його виключно українцями. ... з'їзд ухвалив утворити Тимчасовий український військовий генеральний комітет при Українській Центральній раді... ... з'їзд постановляє: 1) 3 осені сього 1917 р. повинно бути переведено Тимчасовим урядом навчання по школах України на українській мові... 5) ... військова освіта повинна переводитись в життя в українському напрямку.. . Вісті з Української Центральної ради. - 1917. - Травень. 11. Постанова повітового з'їзду представників вільного козацтва Звенигородського коша (Київщина) квітень 1917 р. 1. Вільне Козацтво організовується для оборони вольностей українського народу та охорони ладу.
Тютюнник Ю. Революційна стихія. Ж. Дзвін. - 1991. - № 7. - С.98. 12. Резолюція Українського Національного Конгресу про автономію України і Федеративну Російську Республіку 6 квітня 1917 р. 1) Згідно з історичними і сучасними реальними потребами українського народу з'їзд вважає, що тільки широка національно-територіальна автономія України забезпечить потреби нашого народу і всіх інших народностей, котрі живуть на українській землі. 2)Що той автономний устрій України, а також інших автономних країн Росії, матиме повні гарантії в федеративному ладі Росії. 3)Тому єдиною відповідною формою державного устрою з'їзд вважає федеративну демократичну республіку Російську. 4)А одним з головних принципів української автономії - повне забезпечення прав національних меншостей, що живуть на Україні. 5)Український національний з'їзд, визнаючи за Російськими Установчими зборами право санкції нового державного ладу Росії, в тім і автономної України і федеративного устрою Російської республіки, вважає, що до скликання Російських Установчих зборів, прихильники нового ладу на Україні не можуть зоставатися пасивними, але в порозумінню з іншими народностями України творити негайно підстави її автономного життя. Робітнича газета. -1917.-20 квітня. 13. З резолюції Першого Всеукраїнського селянського з'їзду 28 травня - 8 червня 1917 р. ... З'їзд постановив: приєднатись до домагань Української Центральної ради, заявлених в її декларації, і вимагати від Тимчасового уряду негайного задоволення цих домагань.... з'їзд постановив доручить Центральній раді разом з Всеукраїнською радою селянських депутатів: а) ... виробити проект положення про автономію України і про федеративно-демократичний устрій Російської республіки; б) ... скликати з'їзд представників других народів і країв, що домагаються федеративно-демократичного устрою; в) докласти всіх сил до прискорення організації українських територіальних (крайових) зборів. ... з'їзд постановляє, щоб у нас на Вкраїні всі громадянські інституції і самоврядування були негайно українізовані... ... з'їзд ... доручає Центральній Українській раді подбати про те:
Робітнича газета. - 1917. - 6 червня. 14. Із резолюції Першого Всеукраїнського робітничого з'їзду 11-14 липня 1917 р. ... З'їзд визнає потрібним:
...з'їзд кличе пролетаріат України:
Робітнича газета. - 1917. - 14 липня. 15. Витяг з резолюції Другого Всеукраїнського військового з'їзду Червень 1917 р. Другий Військовий з'їзд постановляє: 1. Поставити на увагу Тимчасовому Російському урядові, що коли він дорожить збереженням здобутків революції по всій Росії, а зокрема спокоєм і плановою організацією народних мас на Україні, то першим засобом для цього є одміна постанови уряду в справі домагань, які були представлені йому Центральною Українською Радою, й негайне признання тих домагань. Домагання ті полягали в: 1) принципіальній згоді на автономію України; 2) вирішенні справи закордонної України з участю представників українського народу; 3) утворенні уряду комісара для справ України при Тимчасовому Російському правительстві; 4) утворенні урядів українських комісарів у всіх губерніях, де є українське населення; 5) виділенні всіх вояків-українців в окремі військові частини; 6) українізація школи; 7) призначенні на посади на Україні тих, що мають довір'я населення України; 8) відпуску з державної каси певних коштів в розпорядження України.
Збірник пам'яті Симона Петлюри (1879-1926). - К., 1992. - С.115-116. 16. Перший Універсал Центральної Ради 10 червня 1917 р. До українського народу, на Україні й поза Україною живущого. Народе український! Народе селян, робітників, трудящого люду! Волею своєю ти поставив нас, Українську Центральну раду, на сторожі прав і вольностей української землі. Найкращі сини твої, виборні люде від сел, від фабрик, від солдатських казарм, од усіх громад і товариств українських, вибрали нас, Українську Центральну раду, і наказали нам стояти й боротися за ті права і вольності. Твої, народе, виборні люде заявили свою волю так. Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючи з державою Російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і лад на Вкраїні дають вибрані вселюдним, рівним, прямим і тайним голосуванням - Всенародні збори (Сойм). Всі закони, що повинні дати той лад тут у нас, на Вкраїні, мають право видавати тільки наші Українські збори. Ті ж закони, що мають лад давати по всій російській державі, повинні видаватися у Всеросійськім парламенті. Ніхто, краще нас, не може знати, чого нам треба і які закони для нас кращі. Ніхто, краще наших селян, не може знати, як порядкувати своєю землею. І через те ми хочемо, щоб після того, як буде відібрано по всій Росії поміщицькі, казенні, царські, монастирські та інші землі у власність народів, як буде видано про це закон на Всеросійському Учредительному зібранні, право порядкування нашими українськими землями, право користування ними належало тільки нам самим, нашим Українським зборам (Соймові). Так сказали виборні люде з усієї землі української. Сказавши так, вони вибрали з-поміж себе нас, Українську Центральну раду, і наказали нам бути на чолі нашого народу, стояти за його права і творити новий лад вільної автономної України. І ми, Українська Центральна рада, вволили волю свого народу, взяли на себе великий тягар будови нового життя і приступили до тієї великої роботи. Ми гадали, що Центральне Російське правительство простягне нам руку в усій роботі, що в згоді з ним ми, Українська Центральна рада, можемо дати лад нашій землі. Але Тимчасове Російське правительство відкинуло всі наші вимоги, відіпхнуло простягнену руку українського народу. Ми вислали до Петрограду своїх делегатів (послів), щоб вони представили Російському Тимчасовому правительству наші вимоги. * А найголовніші вимоги ті були такі: щоб Російське правительство прилюдно окремим актом заявило, що воно не стоїть проти національної волі України, проти права нашого народу на автономію; щоб Центральне Російське правительство по всіх справах, що стосуються України, мало при собі нашого комісара по українських справах; щоб місцева власть на Вкраїні була об'єднана одним представником від Центрального російського правительства, себто, вибраним нами комісаром на Вкраїні; щоб певна частина грошей, які збираються у Центральну казну з нашого народу, була віддана нам, представникам цього народу, на національно-культурні потреби його. Всі ці домагання наші Центральне Російське правительство одкинуло. . Воно не схотіло сказати, чи признає за нашим народом право на автономію, на право самому порядкувати своїм життям. Воно ухилилось від відповіді, відіславши нас до майбутнього Всеросійського Учредительного зібрання. Центральне Російське правительство не схотіло мати при собі нашого комісара, не схотіло разом з нами творити новий лад. Так само не схотіло прислати комісара на Україну, щоб,ми могли разом з ним вести наш край до ладу й порядку. І гроші, що збираються з нашої землі, відмовилось повернути на потреби нашої школи, освіти й організації. І тепер, народе український, нас приневолено, щоб ми самі творили нашу долю. Ми не можемо допустити край наш на безладдя та занепад. Коли Тимчасове Російське правительство не може дати лад у нас, коли не хоче стати разом з нами до великої роботи, то ми самі повинні взяти її на себе. Це наш обов'язок перед нашим краєм і перед тими народами, що живуть на нашій землі. І через те ми, Українська Центральна рада, видаємо цей Універсал до всього нашого народу і оповіщаємо: однині самі будемо творити наше життя. Отже, хай кожен член нашої нації, кожен громадянин села чи города однині знає, що настав час великої роботи. Від цього часу кожне село, кожна волость, кожна управа, городська чи земська, яка стоїть за інтереси українського народу, повинна мати найтісніші організаційні зносини з Центральною радою. Там, де через якісь причини адміністративна влада зосталась в руках людей, ворожих до українства, приписуємо нашим громадянам повести широку дужу організацію до освідомлення народу, і тоді перевибрати адміністрацію. В городах і тих місцях, де українська людність живе всуміж з іншими національностями, приписуєм нашим громадянам негайно прийти до згоди й порозуміння з демократією тих національностей і разом з ними приступить до підготовки нового правильного життя. Центральна рада покладає надію, що народи неукраїнські, що її тут ь на нашій землі, також дбатимуть про лад та спокій в нашім і раю і в цей тяжкий час вседержавного безладдя дружно, одностайно з нами стануть до праці коло організації автономії України. І коли ми зробимо цю підготовчу організаційну роботу, ми скличемо представників від усіх народів землі української і виробимо закони для неї. Ті закони, той увесь лад, який ми підготовимо, Всеро-Ійське Учредительне зібрання має затвердити своїм законом. Народе український! Перед твоїм вибраним органом - Українською Центральною радою, стоїть велика і висока стіна, яку їй треба попалити, щоб вивести народ свій на вільний шлях. Треба сил для того. Треба дужих, сміливих рук. Треба великої народної праці. А для успіху тої праці насамперед потрібні великі КОШТИ (гроші). До цього часу український народ всі кошти свої шущавав у Всеросійську Центральну казну, а сам не мав та не має й юпер від неї того, що повинен би мати за це. І через те ми, Українська Центральна рада, приписуємо всім Організованим громадянам сел і городів, всім українським громадським управам і установам з 1-го числа місяця липня (июля) і п пасти на людність особливий податок на рідну справу і точно, негайно, регулярно пересилати його в скарбницю Української Центральної ради. Народе український! В твоїх руках доля твоя. В цей трудний час всесвітнього безладдя й розпаду докажи своєю одностайністю і державним розумом, що ти, народ, народ хліборобів, можеш гордо і достойно стати поруч з кожним організованим, державним народом, як рівний з рівним. Ухвалено: Київ, року 1917, місяця червня (іюня), числа 10. Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. - Т.1. - С.101-105.. 17. Другий Універсал Центральної Ради 3 липня 1917 р. Громадяни землі Української! Представники Временного правительства повідомили нас про ті певні заходи, яких Временне правительство має вжити в справі управління на Україні до Учредительного зібрання. Временне правительство, стоячи на сторожі завойованої революційним народом волі, визнаючи за кожним народом право на самоозначення і :відносячи остаточне встановлення форми його до Учредительного зібрання, простягає руку представникам української демократії - Центральній раді і закликає в згоді з ним творити нове життя України на добро всієї революційної Росії. Ми, Центральна рада, яка завжди стояла за те, щоб не одділяти Україну од Росії, щоб вкупі з усіма народами її прямувати до розвитку та добробуту всієї Росії і до єдності демократичних сил її, з задоволенням приймаємо заклик правительства до єднання і оповіщаємо всіх громадян України: Українська Центральна рада, яка обрана українським народом через його революційні організації, незабаром поповниться на справедливих основах представниками інших народів, що живуть на Україні, від їх революційних організацій, і тоді стане тим єдиним найвищим органом революційної демократії України, який буде представляти інтереси всієї людності нашого краю. Поповнена Центральна рада виділить наново з свого складу окремий одповідальний перед нею орган - Генеральний секретаріат, що буде представлений на затвердження Временного правительства як носитель найвищої крайової влади Временного правительства на Україні. В цім органі будуть об'єднані всі права і засоби, щоб він, як представник демократії всієї України і разом з тим як найвищий крайовий орган управління, мав змогу виконувати складну роботу організації та впорядкування життя всього краю в згоді з усією революційною Росією. В згоді з іншими національностями України і, працюючи в справах державного управління як орган Временного правительства, Генеральний секретаріат Центральної ради твердо йтиме шляхом зміцнення нового ладу, утвореного революцією. Прямуючи до автономного ладу на Україні, Центральна рада в згоді з національними меншостями України підготовлятиме проекти законів про автономний устрій України для внесення їх на затвердження Учредительного зібрання. Зважаючи, що утворення крайового органу Временного правительства на Україні забезпечує бажане наближення управління краєм до потреб місцевої людності в можливих до Учредительного зібрання межах і визнаючи, що доля всіх народів Росії міцно зв'язана з загальними здобутками революції, ми рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення автономної України до Всеросійського Учредительного зібрання. Що торкається комплектування українських військових частин, то для цього Центральна рада матиме своїх представників при кабінеті військового міністра, при Генеральному штабі і при Верховному головнокомандуючому, які будуть брати участь в справах "комплектування окремих частин виключно українцями, поскільки таке комплектування, по опреділению військового міністра, буде являтись, з технічного боку, можливим без порушення боєспособності армії. Оповіщаючи про це громадян України, ми твердо віримо, що українська демократія, яка передала нам свою волю, разом з революційною демократією всієї Росії та її революційним правительством прикладе всі свої сили, щоб довести всю державу, і зокрема Україну, до повного торжества революції. Голова Української Центральної ради М.Грушевський Генеральний секретаріат Української Центральної ради: Голова Генерального секретаріату В.Винниченко Генеральні секретарі: Х.А.Барановський, М.Стасюк, О.Шульгін; В.Садовський, Б.Мартос, Ів.Стешенко Генеральний писар П.Христюк Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. - Т.1. - С. 164-168. 18. Повідомлення Голови Генерального Секретаріату В.К.Винниченка Тимчасовому урядові про липневі події в Києві 6 липня 1917 р. В ответ на ваш запрос об откликах в Києве на события в Петрограде, сообщаю: Центральной радой и исполнительным комитетом послана в Петроград телеграмма с заявлением о полной готовности всеми силами поддерживать Временное правительство и с осуждением выступлений безответственных групп. Издано воззвание к населенню Киева и всего края. Однако, петроградские события отозвались и.здесь. В ночь на 5 июля группа украинцев-солдат, около 5 тыс. Человек, образовавшаяся из проходящих через распределительный пункт эшелонов, самовольно и вопреки разрешению генерального комитета назвавшая себя полком имени гетмана Полуботка, захватила арсенал, вооружила себя и поставила караулы у правительственных учреждений. Немедленно Генеральный Секретариат Центральной рады принял решительные меры к восстановлению порядка. Вызванные войска гарнизона, как украинцы, так и русскиє, охраняют город. Часть восставших арестована, остальные под влиянием решительных мер Генерального Секретариата оставляют крепость и арсенал, охрану которых принимают на себя полк им.Богдана Хмельницкого, саперы, юнкера и другие части гарнизона. По соглашению Секретариата с командующим округом, охрана города, окрестностей и восстановление порядка поручены члену генерального комитета генералу Кондратовичу. Секретариат в деле успокоения города идет в тесном контакте с местными комитетами общественных организаций и Советом, рабочих и солдатских депутатов. Местные организаций большевиков вместе с другими революционными демократическими организациями способствуют успокоению. Не верьте агентским и газетным сообщениям, они составлены поспешно, под влиянием непроверенных слухов, циркулирующих среди напуганного населення. Установлен пока только один случай ранения. Газ. Киевская мысль. - 1917. - 6 июля. 19. Історик Д.Дорошенко про план повстання українського полку ім. П. Полуботка В «плані», що потрапив до рук Мілюкова, говориться про генезу повстання так: «ми українці-козаки не хочемо мати свободи лише на папері, або пів-свободи: По проголошенні І Універсалу (ми II Універсалу не визнаємо) ми приступаємо до заведення порядку на Україні. Задля цього ми всіх росіян і ренегатів, які гальмують українську роботу, скидаємо з їх постів силою, не рахуючись з російським урядом. Визнаючи Ц.Раду за свій найвищий уряд, ми поки що; виганяємо зрадників з України без її відома. Коли все опануємо силою, тоді цілком підпорядкуємось Ц.Раді. Тоді вона.порядкуватиме у Київі і по всій Україні, як у власній хаті. Тепер же, коли починається повстання, ми виставляємо 6 своїх людей, котрі мусять усім керувати. Цих 6 людей були: молодший урядник Осадчий (автор плану) - голова, Квашенко - секретарь, члени поручник Романенко (що пристав неохоче), прапорщик Майстренко (найбільш активний керовник), прап. Стріленко і мол.ур.Сподаренко. План був такий: 1) оповістити окремими листівками всі укра їнські військові частини Київа, що о 1. годині вночі полк Полуботка виступає; 2) у три години вночі заняти всі важніщі пункти Київа, за] для чого: а) захопити будинок, де мешкав Оберучев, і зробити там,; свій центр, в) захопити помешкання нач.міліції Лепарського,, с) захопити штаб печерської кріпости й Арсенал, с) Раду роб. солд. депутатів, є) штаб київс. в. округи, f) товарову станцію, g) держ. скарбницю і банк, h) головну команду міліції, і) мости на Дніпрі і к) Жидівський базар. Дорошенко Д. Історія України. 1917-1923. -Ужгород, 1932. - Т.1. - С.366. |
|
Резолюція наради з питань підготовки кадрів для атомної енергетики і промисловості України України, проблем, які мають місце в учбовому процесі, і шляхів їх вирішення, 28 лютого 2008 року в м. Києві відбулася нарада, організована... |
Української світової інформаційної мережі (УСІМ) Шокало. Ще наприкінці 90-х років він розпочав упроваджувати цю ідею, працюючи головою Секретаріатів Товариства «Україна-Світ» та... |
|
РЕЗОЛЮЦІЯ Національної науково-практичної конференції з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу... Національна науково-практична конференції з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу з міжнародною участю «За кожне життя разом» відбулася 17–19... |
УКРАЇНСЬКА ПРОТИЕПІЛЕПТИЧНА ЛІГА ... |
|
УКРАЇНСЬКА ПРОТИЕПІЛЕПТИЧНА ЛІГА ... |
Урок №1-2 Тема. Від етносу до нації ТЕМА І. ФОРМУВАННЯ МОДЕРНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ. ТЕОРІЯ ТА СУСПІЛЬНІ ВИКЛИКИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТ |
|
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЕНІКС»... Зареєстрована Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією 04. 04. 2007 р. Свідоцтво про державну реєстрацію серії... |
Турецька версія Роксолани презентована в Києві «Величне століття. Роксолана». У серіалі розповідається про роки правління наймогутнішого султана Османської імперії Сулеймана Великого... |
|
Моніторинг стану забруднення поверхневих вод в м. Києві проводять... Моніторинг стану забруднення поверхневих вод в м. Києві проводять Державна екологічна інспекція в м. Києві, Дніпровське басейнове... |
Слідчому судді Печерського районного суду м. Києва Ухвала, постановленої на підставі клопотання старшого слідчого СВ ГУ СБУ в м. Києві та області Трембача А. О., погодженим прокурором... |