На підставі лекційного матеріалу 2, вивчення нормативно-правових актів 4,6,7 та літературного джерела 1 потрібно:
2.1. Дати визначення поняття “нещасний випадок на виробництві” 4, “нещасний випадок пов’язаний з виробництвом (страховий)” 6,7, “нещасний випадок не пов’язаний з виробництвом” 6.
2.2. Згідно з Вашим варіантом (табл. 1 та табл. 2):
викласти умови завдання та її вихідні дані;
визначити відсотки провини у даному нещасному випадку виробництва і потерпілого, і обґрунтувати їх;
скласти акт Н-1 на даний нещасний випадок (форма акта Н-1 наведена у додатку 2), прийнявши відсутні дані самостійно (при складанні акта Н-1 вид події (п.6) та причини нещасного випадку (п.7) необхідно вибирати за класифікаторами і вказати їхні коди (див. додаток 3). Причин нещасного випадку повинно бути не менше двох.
визначити види і підрахувати розмір компенсації потерпілому Фондом страхування від нещасного випадку на виробництві для умов завдання.
Вихідні дані.
Таблиця 1 Вибір варіанту завдання
Перша літера прізвища
|
Варіант завдання
|
А-І
|
Перший.
Під час зварювальних робіт при монтажі тепломережі у траншеї глибиною 2м, що не мала укріплення стінок, відбулося обвалення ґрунту, під яким опинився газозварник.
|
К-С
|
Другий.
При виконанні цегляної кладки будинку на висоті 7,5м муляр перейшов на стіну з підмостків, що стояли на перекритті поверху на 0,2м нижче рівня стіни. Внаслідок зсуву верхнього шару кладки він оступився і впав на землю.
|
Т-Я
|
Третій.
Під час встановлення за допомогою мостового крану форми для виготовлення плит перекриття на вібростенд дільниці заводу ЗБВ відбувся обрив однієї з гілок стропу. Формувальника, який керував встановленням, було притиснуто до вібростенду падаючою формою.
|
Після вибору варіанту задачі по першій літері прізвища студента (табл.1) визначаються вихідні дані для рішення завдання (табл.2). При цьому варіант вихідних даних відповідає останній цифрі залікової книжки.
Таблиця 2. Вибір вихідних даних по варіанту
Варіант
Завдання
|
Вихідні
дані
|
Варіанти вихідних даних
|
0
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
Перший
|
В
|
40
|
25
|
19
|
35
|
20
|
42
|
30
|
26
|
45
|
28
|
З
|
20
|
5
|
2
|
15
|
3
|
22
|
10
|
6
|
25
|
8
|
П
|
15
|
5
|
1
|
12
|
2
|
20
|
10
|
5
|
25
|
7
|
Т
|
50
|
35
|
25
|
46
|
30
|
55
|
45
|
38
|
60
|
40
|
а)
Н б)
в)
|
75
|
|
|
80
|
|
70
|
|
|
62
|
|
|
55
|
|
|
|
|
70
|
60
|
|
|
|
|
см.
|
|
см.
|
|
|
|
|
см.
|
Л
|
50
|
60
|
10
|
65
|
12
|
70
|
80
|
55
|
50
|
|
А
|
40
|
10
|
|
50
|
|
20
|
15
|
20
|
25
|
|
У
|
|
|
1
|
|
2
|
|
|
|
|
3
|
І
|
ні
|
так
|
так
|
так
|
так
|
ні
|
так
|
так
|
ні
|
так
|
С
|
ні
|
так
|
так
|
ні
|
ні
|
ні
|
так
|
ні
|
ні
|
ні
|
Другий
|
В
|
32
|
30
|
35
|
21
|
40
|
52
|
25
|
20
|
39
|
46
|
З
|
12
|
10
|
15
|
3
|
20
|
32
|
5
|
2
|
19
|
26
|
П
|
12
|
9
|
12
|
2
|
15
|
30
|
5
|
1
|
16
|
20
|
Т
|
45
|
42
|
46
|
30
|
50
|
65
|
35
|
25
|
50
|
55
|
а)
Н б)
в)
|
|
|
|
114
|
|
|
|
98
|
|
|
65
|
60
|
70
|
|
|
|
40
|
|
|
|
|
|
|
|
см.
|
см.
|
|
|
см.
|
см.
|
Л
|
105
|
100
|
120
|
98
|
6
|
11
|
80
|
90
|
|
12
|
А
|
15
|
20
|
10
|
32
|
|
|
12
|
20
|
|
|
У
|
|
|
|
|
3
|
2
|
|
|
4
|
3
|
І
|
ні
|
так
|
так
|
ні
|
так
|
так
|
ні
|
так
|
так
|
так
|
С
|
ні
|
так
|
ні
|
ні
|
так
|
ні
|
ні
|
так
|
ні
|
ні
|
Третій
|
В
|
18
|
20
|
21
|
28
|
30
|
33
|
37
|
39
|
42
|
44
|
З
|
1
|
3
|
3
|
8
|
10
|
13
|
17
|
19
|
22
|
24
|
П
|
1
|
2
|
2
|
6
|
8
|
10
|
15
|
10
|
18
|
20
|
Т
|
20
|
25
|
25
|
35
|
35
|
40
|
50
|
45
|
52
|
55
|
а)
Н б)
в)
|
|
|
|
|
|
|
|
65
|
90
|
102
|
|
55
|
|
45
|
|
40
|
35
|
|
|
|
см.
|
|
см.
|
|
см.
|
|
|
|
|
|
Л
|
12
|
80
|
10
|
65
|
6
|
60
|
50
|
60
|
95
|
120
|
А
|
|
18
|
|
10
|
|
12
|
8
|
20
|
20
|
12
|
У
|
1
|
|
2
|
|
3
|
|
|
|
|
|
І
|
так
|
так
|
так
|
ні
|
так
|
так
|
ні
|
так
|
ні
|
так
|
С
|
так
|
ні
|
ні
|
ні
|
ні
|
так
|
ні
|
ні
|
ні
|
так
|
Примітка: У табл. 2.2. застосовано такі скорочення:
В – вік потерпілого, років;
З – загальний стаж роботи, років;
П – стаж роботи за професією, років;
Т – денна тарифна ставка, грн.;
Н – наслідок нещасного випадку:
а) повне поновлення професійної працездатності, робочих днів;
б) стійка втрата професійної працездатності, %;
в) смерть потерпілого;
Л – перебування у лікарні, днів;
А – перебування на амбулаторному лікуванні, днів;
У – кількість утриманців, осіб;
І – своєчасність проведення навчання та інструктажів з охорони праці;
С – наявність сп’яніння у потерпілого.
Пояснення до виконання завдання
Умови завдання і вихідні дані викладають згідно варіанту, що наведені у табл. 2.1 та 2.2 із текстовим розшифруванням літерних скорочень, які наведено у табл. 2.2.
При визначенні відсотків провини слід пам’ятати, що у пов’язаному з виробництвом нещасному випадку максимальний відсоток провини потерпілого не може перевищувати 50 %.
Складаючи акт Н-1 необхідно:
керуватися нормативними термінами інструктажів та перевірки знань з охорони праці працюючих (п.4) 8;
вибирати за класифікаторами Порядку 6 види події (п.6) та причини (п.7) нещасного випадку (додаток 3) і вказувати їх коди;
пропонувати у розроблених заходах (п.12) тільки такі, що сприяють усуненню наведених в акті причин нещасного випадку.
-
Визначаючи види компенсації, що буде виплачувати Фонд для умов завдання, та розраховуючи її розміри, необхідно керуватися наступним переліком цих компенсацій 7:
Стовідсоткова оплата лікарняного листка (перші п’ять днів підприємство за рахунок валових затрат, всі наступні дні - Фонд).
Оплата всіх видів лікарняних і соціальних послуг потерпілому. До них відносяться:
оплата перебування потерпілого у лікарні (при цьому студент самостійно приймає вартість одного дня перебування у лікарні);
оплата відвідин потерпілим амбулаторних процедур (приймається вартість одного дня відвідин);
вартість путівки до санаторію, проїзд, оплата супроводжуючої особи (якщо потрібна) по розцінкам відряджень, вартість ліків, протезування , засобів пересування тощо;
затрати на догляд за потерпілим із стійкою втратою професійної працездатності не менше: постійний догляд – 0,5 мінімальної зарплати; побутовий (вбирання, прання білизни тощо) – 0,25 мінімальної зарплати, спеціальний (уколи, масаж тощо) – 1,0 мінімальна зарплата.
Разова виплата потерпілому або утриманцям загиблого. У зв’язку з тим, що наслідки нещасного випадку бувають трьох видів (повне поновлення працездатності, стійка втрата професійної працездатності, смерть потерпілого), варіанти підходу до разової виплати різні.
3.1. При повному поновленню працездатності Фонд (згідно закону про страхування 7 ) не надає потерпілому разової компенсації, але вона може бути виплачена підприємством, якщо це передбачено розділом “Охорона праці” колективного договору. При цьому рекомендовані розміри разової виплати залежать від кількості днів непрацездатності: до 10 днів – 0,2 середньомісячного заробітку потерпілого; 10 днів – 1 місяць – 0,5 заробітку; від 2 місяців – 1,5 заробітку; від 2 - 4 місяців – 3 середньомісячних заробітку. Якщо при розслідуванні нещасного випадку встановлена провина потерпілого, розмір виплати зменшують на відсоток провини.
3.2. При стійкій втраті професійної працездатності разова виплата потерпілому дорівнює середньомісячному заробітку потерпілому за кожний відсоток втрати професійної працездатності (наприклад, втрата працездатність 40%, виплата – сорок середньомісячних заробітків потерпілого). Але сума цієї виплати не повинна перевищувати чотирьох граничних місячних зарплат, встановлених для розрахунку страхового внеску підприємства. На 1.01.06 р. ця гранична зарплата становила 4830 грн.
З цього виду компенсації також утримують відсоток провини потерпілого у нещасному випадку.
3.3. При загибелі або смерті потерпілого від нещасного випадку разова виплата становить п’ять середньорічних заробітків померлого на сім'ю та по одному його середньорічному заробітку на кожного утриманця. Зменшення цієї суми на відсоток провини померлого не передбачено.
При стійкій втраті професійної працездатності Фонд здійснює також щомісячну виплату за відповідний відсоток втрати працездатності (наприклад, місячний заробіток 500 грн., втрата працездатності 40 %, щомісячна виплата 5000,4=200 грн.) Розмір виплати не залежить від розміру подальшого заробітку потерпілого і може змінюватися тільки у двох випадках: при зміні тарифної ставки за професією потерпілого, та при зміні відсотка втрати професійної працездатності після чергового опосвідчення.
Щомісячна пенсія потерпілому за встановлену медіко - соціальною експертною комісією (МСЕК) групи інвалідності (І, ІІ, ІІІ групи) або пенсія за втрату годувальника.
Оплата ритуальних послуг на поховання померлого за регіональними розцінками.
Компенсація моральної шкоди потерпілому. Ця компенсація носить разовий характер і може бути виплачена тільки за наслідками нещасних випадків, які закінчилися повним поновленням професійної працездатності потерпілого але привели до стійкого порушення його нормальної життєдіяльності (наприклад, поневічення зовнішнього вигляду). Рішення про необхідність виплати такої компенсації приймається судом при наявності необхідних документів (висновок МСЕК, акти Н-1 та Н-5, заява потерпілого тощо). Максимальний розмір компенсації моральної шкоди становить 200 мінімальних заробітних плат.
Підрахувавши всі види компенсації потерпілому для умов варіанту завдання, необхідно визначити загальну суму виплат потерпілому (або родині та утриманцям померлого) за рік.
Список літератури.
Жидецький В.Д. Основи охорони праці. Підручник. – Львів.: Афіша, 2004.
Конспект лекцій з дисципліни “Охорона праці”. Укл. – Коржик Б.М. – Харків, ХНАМГ, 2005.
СниП ІІІ-4-80. Техника безопасности в строительстве. – М.: Стройиздат, 1989.
ДСТУ 2293-99. Охорона праці. Терміни та визначення основних понять.
ГОСТ 12.0.003-74. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. –М.: 1979.
НПАОП 0.00-6.02-04. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.
Закон України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
НПАОП 0.00-4.12-05. Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці.
Основи охорони праці. Лабораторний практикум. Під ред. Б.М. Коржика, ХНАМГ-2002
Додаток 1
ГОСТ 12.1.003-74*. ССБТ. Опасные и вредные
производственные факторы. Классификация.
1. Фізично небезпечні й шкідливі виробничі фактори:
підвищена чи знижена температура повітря робочої зони;
машини, що рухаються, та механізми;
рухомі частини виробничого устаткування;
вироби, що пересуваються, заготівки, матеріали;
конструкції, що руйнуються;
гірські породи, що обрушуються;
підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони;
підвищений рівень шуму на робочому місці;
підвищений рівень вібрації; підвищений рівень інфразвукових коливань; підвищений рівень ультразвуку;
підвищений чи знижений барометричний тиск у робочій зоні і його різка зміна;
підвищена чи знижена вологість повітря;
підвищена чи знижена рухливість повітря;
підвищена, чи знижена іонізація повітря;
підвищений рівень іонізуючих випромінювань у робочій зоні;
підвищений рівень статичної електрики;
підвищений рівень електромагнітних випромінювань;
підвищена напруженість електричного поля;
підвищена напруженість магнітного поля;
відсутність чи недостача природного світла;
недостатня освітленість робочої зони;
підвищена яскравість світла;
знижена контрастність;
пряма і відбита блискість;
підвищена пульсація світлового потоку;
підвищений рівень ультрафіолетової радіації;
підвищений рівень інфрачервоної радіації;
гострі крайки, задирки і шорсткість на поверхнях заготовок, інструментів, устаткування;
розташування робочого місця на значній висоті щодо поверхні землі (підлоги);
невагомість;
підвищена напруга в електричному колі, замикання якого може відбутися крізь тіло людини.
2. Хімічно небезпечні й шкідливі виробничі фактори.
Група підрозділяється на дві підгрупи.
2.1 – за характером впливу на організм людини:
загальнотоксичні (окис вуглецю, сірководень, метиловий спирт, сурикові фарби, етилований бензин та ін.);
дратівні (хлор, аміак, скипидар, вапно та ін.);
сенсибілізуючі - діючі як алергени (різні розчинники на основі нітросполук та ін.);
канцерогенні - які викликають ракові захворювання (нікель і його з'єднання, окисли хрому, азбест, нафтові бітуми, кам'яновугільні смоли та ін.);
мутагенні, що приводять до зміни спадкоємної інформації (свинець, марганець, радіоактивні речовини та ін.).
2.2 – за шляхом проникнення в організм людини:
через дихальні шляхи;
через травний тракт;
через шкіру.
3. Біологічно небезпечні й шкідливі виробничі фактори.
Ця група включає об'єкти, вплив яких викликає травми чи захворювання:
мікроорганізми (бактерії, віруси, риккетсії, спірохети, гриби, найпростіші);
макроорганізми (рослини, тварини).
4. Психофізіологічні небезпечні й шкідливі фактори:
фізичні перевантаження (статичні, динамічні, гіподинамічні);
нервово-психічні перевантаження (розумове перевантаження, перевантаження аналізаторів, монотонність праці та емоційні перевантаження).
|