1. На мою думку в основі роману "Собор" лежить зіткнення високої духовності, людяності, правди з облудним фарисейством чиновників, кар'єристів і бюрократів; боротьба світлих сил народу за збереження свого національного коріння, історичної пам'яті, істинного гуманізму. 2


Назва 1. На мою думку в основі роману "Собор" лежить зіткнення високої духовності, людяності, правди з облудним фарисейством чиновників, кар'єристів і бюрократів; боротьба світлих сил народу за збереження свого національного коріння, історичної пам'яті, істинного гуманізму. 2
Дата 04.04.2013
Розмір 79 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Література > Документи
1. На мою думку в основі роману "Собор" лежить зіткнення високої духовності, людяності, правди з облудним фарисейством чиновників, кар'єристів і бюрократів; боротьба світлих сил народу за збереження свого національного коріння, історичної пам'яті, істинного гуманізму.
2. Вперше вийшов у січневому номері журналу «Вітчизна» 1968 року. Того ж року двічі друкувався у видавництвах «Дніпро» і«Радянський письменник». До друку був підготовлений також і російський переклад роману, що мав вийти на сторінках журналу«Дружба народов». Проте на прохання «украинских товарищей» журнал взагалі відмовився від публікації роману.

Після цього твір до 1987 року не видавався через те, що був розкритикований і не імпонував радянському правлінню, свідомо замовчувався, хоч і не був офіційно вилучений з бібліотек. Крім того, від письменника вимагали переробити роман або ж зректися його, на що Олесь Гончар не погодився, не зважаючи на погрози другого секретаря ЦК КПУ Ляшка, а також Щербицього, Федорчука, Ватченка, Грушецького та Добрика. Самого автора Шелест добивався арештувати, проте Голова Президії Верховної Ради СРСР Підгорний не погодився.

Проте багато читачів навіть у часі замовчування та різкої критики у листах до Олеся Гончара висловлювали свої захоплення романом та подяки автору.

Знову роман вдалося надрукувати весною 1987 року російською мовою у московській газеті «Роман-газета», цього ж року «Собор» вийшов і українською мовою у семитомному виданні творів Олеся Гончара.

У 1989 році твір був виданий окремою книгою видавництвом «Дніпро» (редактор Н. М. Кравченко) тиражем 300 тисяч примірників.
3. Композиція роману не відзначається складною побудовою чи карколомними сюжетами. Більшу увагу автор приділяє розкриттю внутрішнього світу героїв, їхньої життєвої позиції. У романі обмежена кількість осіб, зображені події не є винятковими. У творі зображено життєві будні робітничого селища над Дніпром — Зачіплянки, яка і є головним об'єктом зображення, а також Єльчине село Вовчуги, мальовниче Скарбне, береги Дніпра, заводи у великому місті.

Обмежені також часові рамки подій: вони відбуваються протягом одного літа.

У романі є вставні розповіді-новели «Чорне вогнище» і «Бхілайське вогнище». Перша новела розповідає про визначного українського вченого-історика Дмитра Яворницького, який не допустив осквернення храму махновцями в період Української революції. Друга новела про перебування одного із персонажів твору Івана Баглая в Індії, про дружбу і взаєморозуміння українського та індійського народів.

У сюжетну тканину вплітаються авторські розповіді про Єльчине минуле, про її біди й поневіряння, про життєві шляхи інших героїв.

Роман також містить багато відступів-розповідей про духовні й моральні цінності, про історичну долю пам'яток культури, які у творі гордо репрезентує збудований у 17 столітті козаками-запорожцями храм.

У творі багато описів селища Зачіплянки, собору, Скарбного та інших сіл і місцевостей.
4. Персонажів роману можна умовно поділити на дві групи відповідно до їх діяльності і характеру: ті, хто бореться за збереження «соборів душ»:

  • Микола Баглай

  • Роман Орляченко

  • Іван Баглай

  • Єлька

  • Ізот Лобода

  • Ягор Катратий

  • Шпачиха

  • Вірунька

  • Хома Романович

  • Костя-танкіст

  • Яворницький

та ті, хто є осквернителями світлого й чистого, святого і чесного:

  • Володька Лобода

  • Семен Таратута

  • «браконьєри-юшкоїди»

  • бригадир

  • бандити з гуляйпільських степів

  • ресторанні гульвіси та повії

Головна сюжетна лінія роману пов'язана з собором. Собор є центральним образом, епіцентром подій, що розгортаються навколо. Його можна назвати головним персонажем роману.
Єлька (Олена Чечіль)

Єлька (Олена) Чечіль — кохана Миколи Баглая — цікавий характер, драматична людська доля. Її біографія чимось схожа на Миколину, але життя її ще заплутаніше. Вона також народилася у час війни. Її батько був простий перехожий солдат, якого Єлька ніколи не знала. Невдовзі померла і її мати, вона залишилася жити сама, після чого залишила школу і подалася на ферму. Проте, не зважаючи на всі ці життєві обставини, вона мріяла про високе й прекрасне кохання, прагнула вчитися, перечитала всю класику, яку могла знайти у бідній сільській бібліотеці.

Єлька мала незвичайну вроду, проте спочатку вона довго не могла знайти свого кохання. Одного разу у їхнє село завітав лектор, який прочитав селянам лекцію про кохання. Йому сподобалася Єлька і він захотів зав'язати з нею розмову, проте дівчина подумки казала:

Для Єльки смішним, нікчемним виявився і залицяльник-механізатор, який був типовим продуктом соціальної деформації, обивательсько-споживницького характеру, національного нігілізму. Його добре характеризує лист, написаний дівчині з армії:

У житті Єльки були розчарування в людях, падіння біля собору під час поїздки по комбікорм і гірке каяття, ненависть до бригадира — винуватця дівочого безчестя, потім безпаспортне життя в селі в одинокого дядька Ягора Катратого. Була також спроба вийти заміж за нелюба Володьку Лободу. І порятунок дівчині змогло принести лише кохання до Миколи Баглая, ніжне й самозречене, засноване на взаєморозумінні, на спорідненні сердець.

Образ сільської дівчини Єльки — велике творче досягнення автора.
5. Основна проблема роману — проблема історичної пам'яті народу,вона є давньою і традиційною у творах як української, так і світової класики. Вона пов'язана і з назвою роману — одухотвореним образом, яких так багато в літературі.

Порушуючи проблему історичної пам'яті, Олесь Гончар у своєму романі звертається до часів героїчної козаччини, славить народних витязів давнього і недавнього минулого. Зокрема у романі розповідається про мужнього і нескореного царями кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського, про героїчну дівчину-підпільницю та ще багато інших героїчних постатей з минулого. У «Соборі» автор засуджує, як і в «Людині і зброї», «Прапороносцях», фізичну і духовну руйнацію.

З проблемою історичної пам'яті органічно пов'язана й інша — потреба «собору душ», тобто духовної і моральної краси, особистої причетності людини до історичного буття свого народу, прагнення до суспільної гармонії і взаємоповаги.

Автор показує мешканців Зачіплянки у переважній більшості своїй щирими й сердечними людьми, прямими і відвертими, чесними роботягами-трударями, не байдужими до майбутнього своєї землі, до краси собору.

Серед інших, не менш важливих проблем, висвітлених у творі, чільне місце посідає екологічна, проблема охорони природи. У творі висловлюється тривога за майбутнє людини, яку може чекати непередбачуване через надмірну експлуатацію природних надр. 
6. У «Соборі» можна назвати кілька образних явищ, що виростають до рівня символу — козацький собор, урочище Скарбне, монумент Титану тощо.

Окрім того, Михайло Наєнко, автор статті про творчу спадщину Олеся Гончара вцілому «Життя в мистецтво перейшло…» вважає найвражаючим серед символічних образів «лободизм».

Серед усіх суспільних аморальностей автор статті найнебезпечнішим вважає «батькопродавство», яке «вело до руйнувань самих основ життя».

7. Образ собору


У романі Олеся Гончара собор безпосередньо впливає на хід подій, є не просто історичним пам'ятником, а виступає символом культурних цінностей народу, духовної єдності поколінь, незнищенності народної пам'яті. Собор встояв і під час більшовицьких руйнацій. Воєнком, який під час наступу радянських військ командував дивізійною артилерією, згадував, що він, тоді ще зовсім молодий офіцер, відчуваючи неймовірну повагу до цієї святині, намагався будь-що зберегти витвір людського генія від мимовільного руйнування снарядами.

Собор у романі — це єдність поколінь, минулого і сучасного, історична пам'ять народу, яка не має права на загибель. Собор наче виразніше окреслює минуле, діла чорні і праведні, добро і зло, руйначів і будівників.

Як уособлення вселюдської краси, духовного багатства й величі, собор наче докоряє Єльці за її мимовільне падіння і ганьбу.

Знищення собору призведе до знищення людської гідності, а також усієї історії культури українського народу.
8. Критика спочатку зустріла новий роман Олеся Гончара кількома схвальними статтями, в яких відзначалася передовсім гостра актуальність твору. Перша негативна оцінка «Собору» була здійснена Олексієм Федотовичем Ватченком — першим секретарем Дніпропетровського обкому партії. У Дніпропетровську йшов поголос про те, що партійний начальник області, як і Лобода, здав свого батька у будинок для старих. У цьому Ватченко вбачав зумисно наведену автором аналогію. Проте коли через декілька років Олеся Гончара запитають, чи знав він цю історію із Ватченком та його батьком, письменник відповів заперечно.

О. Ватченко запримітив у романі «очорнення радянської влади», наклеп «на людей праці» — «чудових радянських трудівників», а також «замилування старовиною».

Роман офіційна критика вважала творчою невдачею автора, зважаючи на його літературний авторитет.

Проте уже з початком горбачовської відлиги про твір починають з'являтися позитивні статті літературних критиків. Зокрема Є. Сверстюк назвав твір «далеко не пересічним, у якому автор ставить більш чи менш істотні проблеми і пробує вирішити їх на рівні „середнього читача“».

«Щоденник» письменника, виданий «Веселкою» у 2002–2004 роках дає змогу простежити за рефлексіями Олеся Гончара з приводу ситуації навколо «Собору». Одразу ж після публікації роману у журналі «Вітчизна» у письменника виникли якісь погані передчуття. «Щоденник» фіксує болісну реакцію письменника на цькування, на моральне ґвалтування людей, яких змушували виступати проти «Собору». Автор у цей час відчував сильний пресинг:

Вже півроку чи й більше живу під тиском в тисячу атмосфер. ...Від часів Кагановича література не зазнавала таких озлоблених цькувань

Схожі:

Виховна година реквієм: «Пам'ять серця» Мета
Мета: На основі історичних знань про голодомор 1932-1933рр в Україні визначити масштаби трагедії українського народу та уроки історичної...
Утвердження ідеалів свободи і демократії, збереження історичної пам’яті...
Вшанування у 2015 році пам’яті героїв національно-визвольних змагань, мужності та героїзму сучасних захисників суверенітету і територіальної...
Земельне право-одна з провідних галузей української системи права...
На мою думку, при вивченні національного земельного права важливе має значення ознайомлення з зарубіжним досвідом зокрема правовими...
Тема: День пам'яті жертв Голодомору
Мета: навчити сприймати  різні життєві ситуації; розвивати цікавість до минулого свого народу; виховувати правильне ставлення до...
Формувати почуття патріотизму, духовності, національної свідомості,...
Аудіоматеріали: “Священная война”, “Случайный вальс”, “Журавли”, звуки метронома
Техніка безпеки під час роботи з комп'ютером і правила поведінки...
Техніка безпеки під час роботи з комп'ютером і правила поведінки в комп'ютерному класі. Робота з програ­мою на розвиток пам'яті Як...
Тема : народні символи та обереги рідного краю
Україна. Рідний край!Золота чарівна сторона. Скільки ніжних слів придумали люди,щоб висловити свою гарячу любов до землі, де народились...
«Бій під Крутами (вшанування пам’яті юнаків, які героїчно загинули...
Формування в учнів почуття патріотизму, любові до свого народу, його історії та героїчного минулого
Пам ’ ять ПК
Найважливішими характеристиками пам'яті є її обсяг та швидкодія. Для роботи сучасних операційних систем та додатків потрібно не менше...
Микола Вороний „Євшан-зілля. Необхідність повернення людині історичної...
Тема: Микола Вороний „Євшан-зілля. Необхідність повернення людині історичної пам'яті. Усвідомлення своєї національної приналежності....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка