«Мати наша сивая горлиця…»
|
|
Скачати 94.66 Kb.
|
|
Тема. « Мати – наша сивая горлиця…» (Образ матері у творах А. Малишка, Д. Павличка, Б. Олійника) Мета: розкрити світ почуттів, створений поетами, на основі шедеврів поетичного мистецтва, допомогти учням усвідомити значення матері у житті видатних людей і у власному житті, виробляти власний еталон людини, який би став орієнтиром у процесі самовиховання, формувати емоційно-ціннісне ставлення до рідних людей; розвивати вміння зіставляти поетичні твори, проводити паралелі та аналогії, розвивати творче, образне мислення, виховувати любов до матері, прагнення берегти її, захищати. Обладнання: тексти поезій А. Малишка, Д. Павличка, Б. Олійника, вислови про матір, пісні. Тип уроку: усний журнал, урок інтегрований, проводять учителі літератури і музики. Перебіг уроку Епіграф: В чорнім горі і журі Віру нашу не підняти, Умирають матері, Та не вмре ніколи Мати ! Б. Олійник І. Організаційний етап ІІ. Мотивація навчальної діяльності Учитель. Змінюються часи, рухається історія, сягає фантастичних вершин наука і техніка, удосконалюється життя, але неминучою цінністю, духовною величиною в людському суспільстві залишається Мати. Велика, чарівна та країна, із якої приходять усі люди. З неї виходять, а назад не повертаються. Називається вона країною Дитинства. Там починається людина, її почуття: Любов, Співчуття, Милосердя ... «Слово «мама» росте разом з нами тихо, як тихо ростуть дерева, сходить сонце, розцвітає квітка, як тихо світить веселка і гладить дитину по голівці рідна рука. Воно приходить на уста промінцем маминої усмішки, ласкавістю очей, листочком вишні і світлинкою сонця, пелюсткою квітки і радістю веселки, лагідністю руки і вечірньою молитвою. І з букви-краплинки та звуку-сльозинки народиться на світ святе слово « мамо », мовлене устами янголятка, і осяє хатину, як дар Божий. А в найтяжчу годину стогоном вирветься з грудей тільки одне слово, як остання надія на порятунок: «Мамо!». То подає голос наша душа, то мати захищає свою дитину, і перше слово немовляти являється із-за завіси літ ангелом-хранителем в образі матері, слово з любові Тараса: «Слово мамо. Великеє, най-кращеє слово»(Я.Гоян) У грізний час війни Павло Тичина написав сповнені безутішного смутку й щасливої ніжності рядки: «Матері забуть не можу ...» Від Шевченкового "Там матір добрую мою"... до оцього Тичининого зізнання українська поезія протягом віків співає величальну пісню Матері. Уся ж бо краса світу, його безмежність і незбагненність втілилися для нас у жінці-матері. Вона – наша порадниця й розрадниця, наша наставниця й заступниця. Тому-то з образом матері пов'язуємо ми найдорожче нашому серцю: рідний дім, квітучий сад, запашний степ – усе те, що зветься Батьківщиною. ІІ. Повідомлення теми і мети уроку (Діти записують тему уроку в зошити)
Отже, поговоримо сьогодні про жінку-матір, чия любов не знає меж. Бо ж люди – це завжди діти своїх матерів. Без матері – нема ні поета, ні героя. А як розкрита ця тема в творчості А.Малишка, Д.Павличка, Б.Олійника – сьогоднішня розмова. ІІІ. Основна частина уроку. 1. Сторінка « Рідна мати моя…» Звучить пісня «Пісня про рушник» (А.Малишко, П.Майборода) у виконанні дітей. Учениця. Тема матері – одна з наскрізних у поезії А.Малишка. Мати була дуже доброю, вона чудово співала, сидячи вечорами за прядкою. «Вона знала багато пісень і співала з великим почуттям», — згадує А. Малишко. «Зміст їх так сконденсовано, — продовжує він, — думки так відгранено століттями, що кожної з них вистачило б на великий твір - оповідання або повість, з пісні можна було б намалювати картину або створити скульптуру, а показана в драмі, вона могла б стати сценічним шедевром Усе найдорожче, найрідніше, найсвятіше у нього пов'язане з образом матері. Бо з раннього дитинства узяв він образ рідної матінки, Ївги Базилихи, яка навчила його добра, краси, любові до людей. її образ зливається в поезії А.С.Малишка з іншим образом – рідної Батьківщини. «Вкраїно моя», «Мати», «Сиділа мати, ніби груша дика», «Мамо, я хочу поговорити з вами», поема «Сини», ще багато-багато найщиріших поетичних творів ... Це данина подяки й любові народного поета священній пам'яті Матері». Незабутній вогник отчого дому, де вперше почув думи великого Шевченка, материнська пісня, дали йому «душевний гарт і радість на все життя». Мати – Ївга- Базилиха Бувало, мати, Ївга Базилиха – До неї й досі спогадом лечу, – В зимовий вечір заспіває стиха І доведе малого до плачу, – так писав синок про мене. Яка ж магічна сила таїлася в моїй душі ? Чим я заворожила сина? Щирістю почуттів, які висловлювала священними словами народної пісні ( а їх я знала безліч), тими «золотими мостами», по яких вона (пісня) простує в невмирущу країну добра, людяності, добродійства, високої інтелігентності. Журчить прядка, «сувора нитка в'ється уночі». Для мене це – «звичайне діло». Співаю тихенько, а син запам'ятовував. А потім: І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, І засмучені очі хороші, блакитні твої. Учитель літератури. Створена «Пісня про рушник» на міцній народній основі, з народної творчості взято і сам рушник вишиваний, ним наречена перев'язує молодого, на ньому подають шановним гостям хліб-сіль, ним прикрашають портрети дорогих людей. На ньому – все життя, вся доля людська. Адже дає його синові мати на щастя, на долю. Учитель музики. На вірші А.Малишка творили музику Л.Ревуцький, М.Вериківський, П.Козицький, Г.Майборода, А.Штогаренко, Ю.Мейтус. Проте найбільш плідною була співдуржність з видатним українським композитором -піснярем Платоном Майбородою. Саме ці пісні стали широко відомими не тільки в Україні, а й за її межами. Серед них – «Вчителька», «Пісня про Київ», «Ранки солов'їні» та «Пісня про рушник» та ін. Пісня невелика за розміром. І слів про матір, власне, сказано зовсім небагато. Але образ її – виразний, яскравий, зігрітий синівським почуттям. У кожного, хто слухає цю пісню, виникають спогади про його дитинство, його шляхи, його долю, і, звичайно, про його матір. Саме тим і пояснюється величезна популярність «Пісні про рушник» у народі, вона бентежить, хвилює кожного і сьогодні. 2. Сторінка «Переплелись, як мамине шиття…» Учениця. Від матері, Параски Бойчук, яка хоч і була неписьменною, але мала прекрасну пам'ять і знала багато віршів Шевченка та Франка, безліч народних співанок, син, Дмитро Павличко, узяв любов до поезії, до слова, пісні, працелюбство. Звучить пісня "Два кольори" (Д.Павличко, О.Білаш) у виконанні учнів. Учитель літератури. Краса і нев'януча свіжість цієї пісні – передусім у поетичності тексту. Поет лаконічно відтворює життєвий шлях ліричного героя від того часу, коли він ще «малим збирався навесні піти у світ незнаними шляхами». Вишита матір'ю сорочка супроводжує героя на всіх його життєвих шляхах. Розмаїта кольорами гама українських народних вишиванок, але переважають у них два кольори: червоний і чорний. Синонімом першого є любов, другого – журба; радість і смуток, веселість і печаль. Ці почуття в житті органічно поєднані: «переплелись, як мамине шиття, мої сумні і радісні дороги». Ліричний герой зберіг найсвятіше – «горточок старого полотна і вишите життя на ньому», – тобто зберіг пам'ять про матір як заповіт вірності рідній землі. Учитель музики. Олександр Білаш написав музику до 40 поезій Д.Павличка. Ось лише кілька пісень, які облетіли світ: «Лелеченьки», «Дзвенить у зорях небо чисте», «Явір і яворина», «За літами», «Пісня про Київ», «Два кольори» та ін. Жаль тільки, що молодь зараз не дуже цікавиться такими талановитими творами. Спільна праця обох митців, що приносить добрі плоди для українського пісенного мистецтва, – це і випадковість і водночас – закономірність. Бо, як сказав сам Д. Павличко, «між словом і музикою в пісні ... повинна існувати єдність авторів, яка зринає з подібності їхніх устремлінь, з їхньої взаємодоповнюваності, з гармонійної сумірності їхніх людських і творчих прикмет». Вони таки повинні були зустрітися, бо без них обох не можна уявити розвиток сучасної поезії і пісні. 3. Сторінка. «Сива ластівка, сиве сонечко…» Учениця. Із сучасних українських поетів Борис Олійник чи не найбільше віддав свого натхнення саме уславленню й возвеличенню Матері. Ясна річ, у цьому суттєву роль відіграв біографічний фактор: зовсім малим він залишився сиротою - батько загинув на війні, і хлопець зростав під опікою матері, тіток та бабусь. Отож їм, страдницям і невтомним трудівницям, поет і присвятив багато зворушливих рядків. І стали ці люди й для нас рідними й дорогими – так завжди буває у талановитих художників: сокровенному, суто особистому, вони вміють надати прикмет уселюдського. Мати Бориса Олійника розповідає: Чоловік загинув у 1943. Сім'ю свою вивезти не встигла: остання автоколона, до якої ми пристали, опинилася в оточенні. Розривами бомб, снарядів, вибитою в полі ковалерією, димами й пожарищами вкарбувалася війна в пам'яті моєї дитини. Він уповні розділив долю тих, кого згодом названо «дітьми війни»: руїну, голод, знущання, ненависть до ворога у незайманих душах і живлюще почуття взаємопідтримки. Сину щастило на добрих людей, завдяки їхній душевній щирості й сердечності, він ніколи не почувався безбатченком. Вони вчили його найвищого – доброти, щирості, принциповості. Звучать пісні про матір на вірші Б. Олійника (або одна із них) «Сива ластівка», «Мати сіяла сон», «Мати наша -сивая горлиця» та ін. Учитель літератури. Борис Олійник присвятив матері і цикл (а по суті, поему) «Сиве сонце моє». В болісному стогоні, в крижаній тузі втрати звучать рядки поеми. І покаже поет людську ницість і людське благородство. Нехолонучим жаром любові і болю звучить поема, народжена в серці і чимось неділимим, невисловленим захована в душі. «Дивом - казкою, Юним соняхом, -Сива ластівко, Сиве сонечко». Образ Матері наближається до символу, що вбирає в себе поняття Вітчизни, життя, вірності, щирості і доброти. Без перебільшення можна сказати: образ Матері в творчості Бориса Олійника – домінуючий. Мати в нього – це міра всього доброго й чесного в житті. Тому-то поет часто не тільки порівнює Матір із сонцем, а так би мовити, прирівнює її до сонця – символу життя й чистоти. І ще, улюблена паралель Бориса Олійника: Мати – Сонце – Хліб. Він пише: І котилось над містом Пахуче, високе, рожеве Тепле сонце, Як матір'ю спечений хліб. Жити, як мати, працювати, як мати, любити, як мати – ось думка багатьох поезій Бориса Олійника. З усією пристрастю він закликає себе і кожного з нас: Віддай усе, що взяв, і освятись. Ще більше, ніж узяв, зумій віддати ... Стоїть на видноколі світла мати – У неї вчись. У цьому нетлінність нашого існування на землі, наше безсмертя. 4.Сторінка «Любить людей мене навчила мати…» Учні читають поезії А.Малишка, Б. Олійника, Д.Павличка та ін.. про матір, співають пісні. ІV. Підсумок. Метод «Мікрофон»
Учитель. У кожної людини була чи є мати, і її слід любити й шанувати, бо ніщо не вічне на цій землі, і прийде час, коли нікому буде сказати «Мамо», буде пізно…Рідна людина не зможе почути від нас слова вдячності. Тому, дорогі діти, цінуймо кожну хвилину, проведену разом з батьками. І сьогодні, коли ви прийдете зі школи, підійдіть до мами і скажіть, що ви її дуже любите, скажіть так, не соромтесь виявляти свої почуття, поки ще не пізно, бо людина, на жаль, смертна. І кожен з нас має свій час на цій землі. А мама завжди буде з нами, вона житиме в нас і наших дітях та внуках, у всьому нашому роді і берегтиме нас та благословлятиме на добро.
Мама Рідна, ніжна. Піклується, оберігає, навчає. Любить людей мене навчила. Берегиня. Рефлексія
( відповіді учнів) V. Домашнє завдання. Написати твір-роздум «Любить людей мене навчила мати» Розписка-дозвіл Я, Герасименко Тетяна Іванівна учитель української мови та літератури вищої категорії учитель української мови та літератури Полковомикитівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. Богодухівського району Харківської області у всеукраїнському науково-методичному журналі «Вивчаємо українську мову та літературу» Видавничої групи «Основа» Так, я виплачую журнал ВГ «Основа», додаю копію передплатної квитанції Передаю свій матеріал на безоплатній основі Гарантую, що цей матеріал є моєю власною авторською розробкою і не переданий до інших видавництв
Анкета автора видавничої групи « Основа» Герасименко Тетяна Іванівна Полковомикитівська загальноосвітня школа І-ІІІст. Богодухівського району Харківської обл.. Учитель української мови та літератури Вища категорія, «Старший учитель» Паспортні дані: серія ММ №542513 , виданий Богодухівським РВУМВС України в Харківській області 18 квітня 2000р Індентифікаційний номер : 2155101582 Домашня адреса: с. Губарівка Богодухівського району Харківської області Поштовий індекс : 62132 Телефон дом.: 0575863260 Телефон служб.: 0575864217 e-mail: tatyana02011959@Rambler.ru Урок буде проводитись в 11класі десь у березні . Автори підручника: Р.В. Мовчан, О.М. Авраменко, В.І. Пахаренко 
|
Схожі:
|
Рідна Мати, Мати Божа Мати Україна Вся моя родина. Перша мати то рідненька Що на світ зродила Що пестила, доглядала Добра правди вчила. Друга мати Україна Рідная землиця.... |
ЗАВДАННЯ «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине». Т. Шевченко (історія та героїчні постаті України в народних думах і піснях ) |
|
Книга видана за сприяння товариства „Просвіта” Сподіваємося, що і ті, хто любить художнє слово, українську літературу, збагатять свої знання, уяву, переконаються в тому, що і тут,... |
Склад комісії з припинення юридичної особи комунальний заклад «Нікопольський... Про реорганізацію КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ДИТЯЧИЙ БУДИНОК «НАША РОДИНА» НІКОПОЛЬСЬКОЇ |
|
«Наша Батьківщина Україна» Ведучий І Моя Батьківщина це вишеньки... Кожна людина завжди з великою любов'ю і душевним трепетом згадує місце, де народилася, де минуло її дитинство. То вогнище, маленька... |
Повідомлення про життєвий і творчий шлях Купріна Матеріал для повідомлень Народився 26 серпня ( 7 вересня) 1870 року в м. Наровчаті Пензенської губернії в сімї секретаря мирового судді; мати – із збіднілих... |
|
А згідно нової рекомендації №12267 в державних установах усіх членів... В 2010 році на українській гендерній конференції йшлося про те, що в Україні також хочуть відмінити слова батько і мати і замість... |
Галя: Як довго я чекала цього вечора. Дівчата обіцяли зайти за мною,... Виховувати у учнів повагу та любов до традицій рідного народу, до української народної пісні. Виховувати інтерес до вивчення минулого... |
|
АНКЕТА ФАХІВЦЯ Науково-виробнича фірма «Урожай» група підприємств «Миронівський хлібопродукт» (тм «Наша Ряба») |
Урок екології Дивовижний рослинний світ нашого Прикарпаття, багата на лікарські рослини наша земля |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua