Виховую зерна духовності
|
|
Скачати 356.22 Kb.
|
1 2
 ВІДДІЛ ОСВІТИ ЧЕРКАСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ЧОРНЯВСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС „ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД – ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ” ЧЕРКАСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ Тема. Виховую зерна духовності Черкаси - 2013 Виховую зерна духовності. З досвіду роботи історично-краєзнавчого клубу «Заграва». Гриняк Н.О. 36 с. Автор-упорядник: Гриняк Ніна Олександрівна, бібліотекар, керівник історично-краєзнавчого клубу «Заграва» Чорнявського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад- загальноосвітня школа 1-111 ступенів» Дана робота є досвідом діяльності гуртка історично-краєзнавчого спрямування, що допомагає формувати творчу особистість, здатну успадковувати і збагачувати духовні надбання рідного краю, виховувати в учнів уміння і навички пошукової та дослідницької роботи. Матеріал рекомендовано для використання у роботі бібліотекарів, педагогів-організаторів, керівників гуртків з різними віковими групами. Рецензент: методист відділу освіти Черкаської районної держадміністрації Черкаської області Сімончук Т.Ю. Рекомендовано до друку радою районного методичного кабінету відділу освіти Черкаської районної державної адміністрації, протокол № 4 від 16.03.2012 Зміст І. Опис досвіду 1. Вступ……………………………………………………………..2-4 2. Структура історично-краєзнавчого клубу «Заграва»…………...5 3. Напрямки роботи клубу…………………………………………..6 4. Наші символи……………………………………………………...7 5. Традиції клубу………………………………………………….8-11 6. Використання краєзнавчої літератури в роботі гуртка…….12-16 7. Пошукова робота членів клубу………………………………16-18 8. Літературний диліжанс «Казками та легендами повито рідний край»………………………………………………19 9. Наші досягнення……………………………………………….20-23 ІІ. Додатки: 1. Запитання до читацької конференції за книгою «Заграви над Тясмином»…………………………………………24 2. Літературна вікторина за казками В.Симоненка «Цар Плаксій та Лоскотон» та «Подорож у країну Навпаки». Запитання до оповідання В. Симоненка «Дума про діда»……………………………………………….25-26 3. Пошукова робота «Свій хліб – найсмачніший»………………..27 4. Звернення до жителів села Чорнявка «Вклонімося криниці»…………………………………………….28 5. Дослідження легенди про два дерева, що виросли з одного кореня у лісі на черкаському шляху до Канева…..29-30 6. Пояснювальна записка до навчальної програми керівника клубу «Заграва» Гриняк Ніни Олександрівни……...31 7. Заняття членів історично-краєзнавчого клубу «Заграва»………………………………………………..32-36  Історично-краєзнавчий клуб «Заграва» Проблема духовного відродження особистості – найболючіше питання не тільки для нашого суспільства. Вона є актуальним і на міжнародному рівні та обговорюється видатними людьми світу. Свідченням духовного занепаду людини стали наркоманія, прагнення дармового комфорту. Все це – наслідок втрати людиною будь-яких моральних орієнтирів, та й середовище, яке оточує її, сприяє цьому: про зло, жорстокість, насильство пишуть на шпальтах газет, говорить радіо, показує телебачення. Прагнення українського народу до якісно нового досвіду життя в суверенній демократичній Україні залежить від людей, у яких духовне стане філософією їхнього життя, а етнічне – нормою їхньої поведінки і культури. Під духовністю розуміємо внутрішній світ людини, її самосвідомість і спрямованість на будь-які явища зовнішнього та внутрішнього світу. Адже яким буде внутрішній світ дитини, такий слід вона залишить на землі. Через духовність кожен виробляє свою життєву позицію, формує світогляд, ставлення до себе, до навколишнього середовища, через духовність проявляються дії, вчинки, помисли особистості. Ось тут і виникла потреба у створенні в Чорнявському НВК історично-краєзнавчого гуртка. Адже на вчителя, керівника гуртка, покладається висока місія: дійти до серця кожної дитини, створити умови, щоб паростки людяності й добра, гуманізму і правди обов’язково в ній проросли: «Навчати мудрості народу - Завдання досить не просте. То ж лийте на зернятко чисту воду І хай воно зміцніє й проросте.» Як гімн педагогічній праці звучать ці слова із поезії нашого випускника Олексія Гриняка, який теж обрав професію вчителя і часто надає допомогу у проведенні занять гуртка «Заграва». . Духовне відродження в Україні зумовлює необхідність активізації історично - краєзнавчих знань у формуванні творчої особистості, здатної успадковувати і збагачувати культурні надбання свого народу. Це і є нашим обгрунтуванням вибору роботи історично-краєзнавчого клубу «Заграва». Але без чіткого уявлення про те, що таке духовність людини, за яких умов відбувається її духовний розвиток та які його ознаки, не можливо здійснювати духовний розвиток дитини. Це складна проблема. Тому педагогам і керівникам гуртків слід зорієнтуватися в ній чітко. Ось чому, перш за все, ми взялися за вивчення суті терміну «духовність». Адже, ще зовсім недавно поняття „духовне” тлумачилося як суто релігійне або порівнювалось з високим рівнем моральності, інтелектуальності. Але віддана Богові людина, яка не проявляє добра, навряд чи гідна звання духовно розвиненої. А талановитого науковця, що байдужий до краси або ж не здатний до співчуття, духовним назвати, погодьтесь, важко. Ці твердження підкріплюються словами східного філософа Ш. Ауробіндо: „Духовність – це не інтелектуальність, це чиста мораль, не релігійність і не емоційність. Усе це у сукупності – велика цінність, підготовчі шляхи до дисципліни та очищення людської душі.” Наші діти повинні діяти в умовах великої невизначеності, труднощів, ризику, мають думати, маневрувати, зберігаючи своє обличчя, позицію, впевненість, високу духовну культуру. Отже, для формування духовних потреб найзначущим є соціальне середовище: сім’я, група дитсадка, клас, об’єднання за інтересами, гурток. Тільки вони здатні забезпечити учням потребу у повазі, любові, що надзвичайно важливо для кожної дитини у формуванні її духовних потреб. З метою пошуку нових підходів до формування свідомих, духовно багатих, здатних до творчої справи дітей у Чорнявському НВК організована робота історично-краєзнавчого об’єднання (а зараз це клуб) „Заграва”. Керую ним я – шкільний бібліотекар. Члени клубу - учні молодшого та середнього шкільного віку. Налічує клуб 30 осіб. Працює клуб вже 8 років. У «Заграві» було два випуски. Це діти, які працювали в об’єднанні 4 роки. Два роки поспіль на випускному вечорі я вітаю своїх «загравчан-випускників» перед батьками та жителями села і вручаю їм пам’ятні подарунки. Зараз можу сміливо сказати, що я задоволена атмосферою, яка панує у „Заграві” – це позитивне ставлення до дитини, що забезпечує всім емоційний комфорт. За час роботи клуб став улюбленим місцем дітвори, де вони можуть вільно висловити свою пропозицію, бажання, проблему, поділитися своєю радістю, а також місцем творчої співпраці вчителів і учнів в організації різних заходів. Основні завдання клубу «Заграва» - це вивчення свого рідного, історично багатого Черкаського краю, його людей, мистецтва Черкащини, залучення дітей до скарбниці національної культури через ознайомлення з творчістю відомих поетів, письменників, артистів. Заняття здійснються за розробленою авторською навчальною програмою клубу «Заграва», яка включає 3 розділи: «Культура рідного краю», «Літературно – мистецьке краєзнавство» та «Історичне краєзнавство». Зміст розділів направлений на допомогу вивчення шкільних програм з історії, художньої культури та літератури (додаток 6). Мета – ознайомити дітей з головними історичними подіями і визначними діячами Черкащини, а також закріпити вміння і навички пошукової і дослідницької роботи; надавати вихованцям краєзнавчі знання, зберегти зацікавленість дітей протягом кількох років до їх отримання, створити дитячий колектив, з яким легко працювати і організовувати різноманітні заходи, використовуючи новітні технології, надати можливість гуртківцям набути і вдосконалити певні вміння і навички самостійної роботи, розвивати здібності й таланти, виховувати в учнівської молоді патріотизм, високі моральні якості, національну свідомість.  Юні читці Фольклорна група Юні літератори  Клуб «ЗАГРАВА» Група «Пошук» Волонтери Трудовий десант  Напрямки роботи клубу «Заграва»    «Заграва» - джерело духовної культури учнів, їх творчості, гармонії. Вивчення краєзнавчої літератури, поглиблення знань учнів з історії та мистецтва краю. Пошукова робота членів клубу «Заграва»  «ХТО НЕ ЗНАЄ СВОГО МИНУЛОГО, ТОЙ НЕ ВАРТИЙ СВОГО МАЙБУТНЬОГО» М. Рильський   Ескізи майбутнього значка загравчани створювали на конкурсній основі. І ось цей найбільше передає суть нашої назви «Заграва»: це червоний схід сонця над зеленим лісом. Автор цього ескізу наша випускниця, в минулому член «Заграви», Федяєва Анастасія. І мені, як керівнику клубу приємно, що вона здобуває у Києві професію екскурсовода. ЯК НАГОРОДА за творчу та результативну пошукову роботу члену клубу видається    «Заграва» - це моє натхнення, Він відкриває новий світ, І я черпаю в ньому вміння Навчатися, любити й жить. Знання про все цікаве в краї, Знання про наших предків світ - Все відкриває нам «Заграва» Вона для нас як заповіт. Що де було, як відбулось І як у краї повелось? Традиції, обряди, свята - Ми дізнаємось на заняттях. Це дійсно краєзнавчий світ І це для нас – як заповіт. Автор - Камінська Маргарита, на той час – учениця 5 класу, сьогодні - випускниця клубу «Заграва». І дуже добре, що в клубі є діти, які 4 роки відвідують гурток. У них уже виховався стійкий інтерес до історії краю. Вони, дійсно, змістовно допомагають у будь-якій роботі з краєзнавства. І тут проблема: ось такі діти і є претендентами на посвідчення, які повинні розробити Міністерство освіти і науки в позашкільній роботі. Про це ми писали до районної газети «Сільські обрії». Знайомство членів «Заграви» між собою відбувається шляхом створення родинного дерева кожним членом клубу на занятті «Наші витоки. Мій великий рід». У нас склалися свої традиції. кусаємо ка Вивчаючи обряди і звичаї рідного краю, ми щороку збираємося на Андрія і кусаємо калету (із паном Кочержинським і паном Калетинським, із сажею і кочергою-конем). Свято проходить дуже весело у нашій шкільній світлиці, яка є однією з кращих у районі. Світлиця оснащена предметами старовинного побуту з піччю, полом, жердкою, іконами та рушниками на стінах, дитячою підвісною колискою, старовинним посудом знаряддями ручної праці. В музеї працюють діти-екскурсоводи. Тут проводяться всі заходи народознавчого циклу. А калету щороку нам пекла бабуся, у якої золоті руки - це Ворона Ольга Пилипівна, адже її обидві внучки були членами «Заграви». Ми їй вдячні за роботу і увагу до нашого гуртка.  Театралізованим святом «У надвечір’я святого Миколая» загравчани вітали школярів із святом Миколая в актовій залі. А святий Миколай роздавав усім присутнім ангелочків - миколайчиків, які виготовили загравчани, а дехто одержав навіть різочку. Цікаві костюми для дітей-учасників допомагали створити батьки, за що ми їм дуже вдячні. Фольклорна група «Заграви» із Козою, Міхоношею і Березою щороку вертепом вітає із Різдвом Христовим чорнявчан. Цю групу складають як випускники клубу так і дійсні його члени.  Завжди на новорічному святі звучать стародавні колядки. А слухаємо ми їх у виконанні жителів села, учасників церковного хору Вітько Лідії Лаврентіївни, Вітько Марії Дмитрівни та Киби Ганни Свиридівни. Ми щиро вдячні їм за це і зичимо міцного здоров’я на довгі роки, адже у нас спільна мета - виховання в учнів почуття любові до рідної землі, її історії й культури.  Вивчаючи тему Програми гуртка «Рідний край в образотворчому мистецтві», була організована екскурсія до художнього музею в м. Черкаси. Вражень і захоплень було через край, адже більшість дітей була вперше в такому музеї, коли чули прізвища черкаських митців пензля, коли бачили їх полотна. Музей відвідали 46 осіб. Щороку, восени, члени «Заграви» здійснюють велосипедні екскурсії по вивченню рідного краю. Ці поїздки діти чекають з нетерпінням, беруть в них активну участь і довго потім згадують.  Заслуговують на увагу й зустрічі із сучасними поетами, письменниками нашого краю. У нас в гостях були Володимир Даник, Людмила Тараненко, Микола Негода (нині покійний),Григорій Білоус, Олексій Лищенко. Ми тепло спілкувалися з цими людьми, вони читали свої поезії, слухали поетичні спроби наших учнів в ході літературного часопису «Співці рідного краю». Такі зустрічі відбуваються і в рамках Тижня дитячої книги. Щороку ми організовуємо поїздки активістів «Заграви» до обласної бібліотеки для дітей на відкриття Тижня. Надовго запам’яталась дітям зустріч із черкаськими письменниками Григорієм Білоусом та Майєю Фроловою. Там ми спілкувалися з ними і Майя Фролова подарувала загравчанам декілька своїх книг з автографом. Діти були дуже задоволені, тепер пропонують їх своїм друзям. В бібліотеці ці книги на почесному місці, яке діти добре знають. Нещодавно, у лютому, виповнилося 80 років М. Фроловій і ми плануємо підготувати презентацію її автобіографічної книги «М’яч у піднебессі», яка порушує страшну проблему наркоманії. Мої (Гриняк Н.О.) методичні матеріали на тему «Морально-етичні проблеми в творчості Майї Фролової» знаходяться в науково-методичному відділі обласної бібліотеки для дітей. Їх використовують всі бібліотеки області, які працюють з дітьми. Бо так глибоко розкрити психологію школяра, підлітка зможе, на мою думку, тільки людина, яка живе життям учнів. Матеріали для своїх книг письменниця бере із шкіл, бо часто їх відвідує. У клубі стало традицією вітати іменинників на заняттях за чашкою чаю. Це дітям дуже подобається. В кінці навчального року організовуємо день літнього іменинника і підводимо підсумки роботи клубу за рік. Моє головне завдання як бібліотекаря і керівника гуртка полягає в тому, щоб кожне заняття в «Заграві» було новим знайомством з книгою. І коли після заняття стоїть черга біля столу бібліотекаря (а книг всього одна чи дві) то, погодьтеся, боляче стає на душі. Великий інтерес у загравчан викликають книги з краєзнавства. А вони майже всі представлені на книжкових виставках «Україно, ти для мене диво», «Моя земля - земля моїх батьків» та «Дорогами рідного краю». Ці книги діти активно використовують на уроках історії та літератури. Організовуючи виставки книг, шукаю нові аспекти інновації бібліотечної справи. В їх оформленні використовую дитячі роботи: малюнки, ліплення, вишивки, а також слайди, діаграми, карти, репродукції, предмети побуту і прикладного мистецтва, зразки фауни і флори, символіку і т д. Виставки та викладки літератури мають звернення до читача «Увага! Новинка», «На хвилинку зупинись, на новинку подивись!». «Кинь усе і прочитай!». Виставки мають естетичний вигляд, а це значно наближує книгу до читача.   Велику роль у духовному вихованні школярів займає краєзнавча література. Назва гуртка привела нас до книги Григорія Гончара «Заграви над Тясмином». Діти глибоко вивчили книгу, особливо сторінки про наше село у роки Великої Вітчизняної війни (ст.153), про героя-партизана Миколу Негоду, про холодноярські події. Ця книга – єдина літературна згадка про село Чорнявка. Підсумком цієї роботи стала читацька конференція за книгою «Заграви над Тясмином» (додаток 1), година пам’яті «Земля, обпалена війною», присвячена 67 річниці звільнення сіл Черкаського району від фашистів.  Заслуговує на увагу і презентація книги В. Онучина «На перекрестках жизни», яка відкрила слухачам сторінки життя нашого земляка, ветерана Великої Вітчизняної війни Пилипенка Івана Зотовича. Його дружиною опікується волонтерський загін.  Надовго запам’ятається учням усний журнал «Пам’ятаймо минуле» до Дня партизанської слави. На цьому заході діти були свідками цікавої, захоплюючої розповіді жительки нашого села Одинець Ольги Іванівни - учасниці партизанського руху в Холодному Яру.  В НВК стали традиційними конкурси на краще читання віршів Т.Г.Шевченка та В.Симоненка у дні їх народження. У ці дні дуже не вистачає книг відомих всьому світові земляків. І часто на конкурсах перемагають заграв чани Вельченко Анжела, Манько Олександр, Кутуза Любов, які входять в групу декламаторів і захищають честь школи на районних конкурсах. А Кутуза Любов стала призером обласного конкурсу читців у 2008 році.  Начальник Головного управління освіти і науки Олена Фещенко вручає Грамоту переможця в конкурсі читців Кутузі Любі Для молодшої групи загравчан традиційно проводиться літературна вікторина по казках Василя Симоненка. Діти з великим задоволенням відповідають на запитання по творчості поета, письменника, журналіста (додаток 2). Заслуговує на увагу заняття на тему «Наш край - це рай». Про цей захід писала районна газета. Він став підсумком роботи по темах курсу Програми «Історичне краєзнавство». Загравчани вивчали історію географічних назв свого краю ( топоніміку), розповідали легенди про рідну Чорнявку, Черкаси, Смілу, Кам’янку, Україну. З гордістю повідомляли присутнім, що назва села пішла від козака-втікача на прізвисько Чорний, який оселився на березі річки Тясмин і став засновником Чорнявки. Переможці конкурсу «Моє село, навіки ти єдине» прочитали свої вірші про Чорнявку. Вірш Дишлевої Дарини не залишив нікого байдужим: Де сосни виросли високі І пахне хвоєю завжди, Село моє там заховалось Серед простору і краси. Там, де полів простір мінливий, Колосся грає і цвіте - Летить на крилах журавлиних Моє дитинство золоте. І скоро я полину в світ широкий Із батьківського теплого гнізда, І буде в серці юному моєму – Чорнявка - рідна сторона. Тихо і задушевно, здавалось, від самого серця на цьому занятті звучала наша традиційна «Пісня про Чорнявку» (Музика і слова А. Джикваса, жителя с. Чорнявка). Стержнем цього заходу була робота за темою «Золота підкова Черкащини». З великим інтересом загравчани працювали за ілюстрованим календарем по цій темі. Кожна сторінка його розкриває красу і велич історичних пам’яток нашої славної Черкащини, які взяті під охорону держави. Подарували календар нам батьки, за що ми їм дуже вдячні. Третім напрямком діяльності клубу „Заграва” є пошукова робота. Вона дуже захоплює дітей, завжди є цікавим, пізнавальним і виховуючим заняттям для загравчан. Перші пошукові спроби гуртківці зробили після заняття „Свій хліб – найсмачніший”, збираючи стародавні рецепти випічки хліба у старожилів села та своїх бабусь. Тут загравчани повинні були проявити свої журналістські навички. Діти охоче справилися з цим завданням (додаток 3). Вивчаючи традиції села, члени «Заграви» збирають стародавні колядки і щедрівки у жителів. Цього року діти вітали односельців чудовою щедрівкою, яку знайшли, мандруючи в Інтернеті. Велику пошукову роботу загравчани здійснили, працюючи над темою Голодомору 1932-33 років у нашому краї. Тут були задіяні гуртківці старшої і молодшої групи. Розпочали ми цю роботу ще від 70-річчя цієї трагедії: знаходили людей, що пережили голод і записали їх свідчення. Гуртківці діяли як справжні журналісти, використовуючи диктофони і телефони. Після цього діти письмово оформляли ці інтерв’ю. Таких свідчень за 5 років ми зібрали 25. Завдяки цій великій пошуковій роботі дітей складено і затверджено головою сільської ради с. Чорнявка список односельчан, які стали жертвами цієї страшної трагедії. Діти, які добре себе проявили, як юні журналісти, одержали посвідчення, чим дуже гордилися. Щороку з ініціативи клубу „Заграва” проводяться заходи по вшануванню пам’яті жертв голодомору, в акції „Запали свічку”, яка відбувається традиційно біля Знаку жертвам голодомору у нашому селі: Поставте свічку - за Марічок, Поставте свічку - за Іванків, Що відійшли у вічну вічність... Поставте. Хай горять до ранку... Такі слова нікого не залишають байдужими. Після цього всі діти тягнуться до пагорбу, щоб поставити свою свічечку і захистити її від вітру.  Настільними книгами в ці дні пам’яті для читачів є „Марія” Уласа Самчука та „Жовтий князь” Василя Барки. Були організовані їх презентації. А Перевізник Аліна з великим захопленням розповідала про книгу „Марія” на шкільному конкурсі „Найкращий читач року”, чим викликала інтерес у дітей до цієї книги. У багатьох школах району діють музеї і кімнати історії села. В нашій школі ми створюємо Криницю пам’яті. Плануємо збудувати маленьку дерев’яну капличку кругом давньої криниці, яка стоїть на території нашої школи, і вгорі цієї споруди на кожній дощечці стелі написати прізвища односельців, які померли голодною смертю в ті часи. У створенні цієї Криниці пам’яті ми зробили вже 2 кроки. Перший крок – шкільний благодійний ярмарок: почистили криницю. Другий крок - шкільний благодійний ярмарок: збудували накриття, пофарбували, зробили лавочки. А далі – ми написали звернення до громади села про допомогу коштами для придбання деревини на встановлення каплички. Бо не забути тих, хто загинув у ту лиху годину - мусимо. І тоді менше стане сьогоднішнього зла, несправеливості (додаток 4).  Діти приносять фотодокументи, записані ними спогади односельчан про різні періоди розвитку села, а також різні речі для музейних експозицій. На заняттях ми систематизуємо ці матеріали. Виникає багато запитань, на які намагаємось відшукати відповіді. Особливо активізувалась пошукова робота членів клубу до 55-річчя утворення Черкаської області. Результатом її є інноваційна форма пропаганди книги наш літературний диліжанс «Казками та легендами повито рідний край».  Ним загравчани мандрували вперше під час обласного семінару методистів шкільних бібліотек на базі нашої шкільної бібліотеки. Це було дуже цікаво. А тепер щороку діти з захопленням відповідають на запитання „заморочок з бочки”, „літературного калейдоскопу”, „літературної мозаїки” та „краєзнавчого кросворду”.  Ці форми роботи можна використовувати й самостійно. Готуючись до участі, діти активно знайомляться з краєзнавчою літературою. А щоб відшукати значення слова «диліжанс» довелося переглянути не один тлумачний і орфографічний словники. Наш „Літературний диліжанс” є на сайті ОІПОПП (але чомусь під титулкою Дубіївської школи). В цьому питанні діти провели глибоку дослідницьку роботу, відшукали легенди про село Чорнявка. Її результати ввійшли в книгу „Черкаський район. Від острова русів”. – Черкаси.: Брама, вид. Вовчок О.Ю., 2004. – 248с.  Коли версталась ця книга, голова сільської ради звернувся до загравчан з проханням дати матеріали про село Чорнявка і , якщо є, фотографії видів села. І тоді ми почали шукати. Легенду про наше село знайшли у чернетках Матвія Тимофійовича Галича (в минулому директора нашої школи), записану олівцем у блокноті. Зберігався він у попереднього бібліотекаря школи Литвиненко Л.М. Нам довелося відтворювати ці записи . І одержали історичну довідку про село Чорнявка, яку доповнюємо до цього часу. Адже життя триває. Галич М.Т. був дійсним патріотом, краєзнавцем нашого села. Він випускав, навіть на той час, сільську газету «Шлях до комунізму» з фотоматеріалами, яка інформувала на 2-х маленьких сторінках про досягнення колгоспу, про життя школи та інших закладів села. Це наша реліквія.  Працюючи в рамках обласної учнівської акції „Збережемо пам’ять про подвиг”, члени „Заграви” записали спогади односельців про Велику Вітчизняну війну. Тут слід відзначити пошукову роботу Кутузи Люби, за результатами якої була оформлена сторінка у районному альбомі - естафеті про нашого ветерана Великої Вітчизняної війни Мацака Хтодося Митрофановича. Весь шкільний колектив нещодавно вітав його з 85-річчям від дня народження. За цю роботу учениця одержала Посвідчення юного журналіста. Членами історично-краєзнавчого гуртка був підготовлений і проведений урок мужності в актовій залі школи на тему „А на очах сльоза бринить...”, присвячений 65 річниці визволення Черкащини від німецьких загарбників. Огляд районної газети „Сільські обрії” у „Заграві” відбувається систематично. І ось, прочитавши репортаж „Дерево з легенди”, за матеріалами пошуків і досліджень туристично-краєзнавчого клубу „Альта”, члени „Заграви” запропонували своє дослідження цієї легенди. Юні журналісти записали ці матеріали у жительки нашого села Вороної Галини Василівни (в минулому директора Будинку культури), яка має багатий краєзнавчий матеріал, бо збирала його всі роки роботи із місцевих періодичних видань, так як книг тоді було вкрай недостатньо. Ми дуже вдячні Галині Василівні за цю роботу. Так ось ця легенда про вільху і дуба, які виросли на черкаському шляху до Канева як брат і сестра (а за дослідженнями «Альти» - це закохані хлопець і дівчина), що потрапили в розвідці в облогу ворога і загинули, але не здалися, захищаючи рідний край. На тім місці виросли вільха і дуб: Як їдете шляхом черкаським на Канів, Край лісу побачите їх на поляні, Спочити у тіні покличуть вони, У шепоті їхнім – відлуння війни. Про цю легенду ми написали до „Сільських обріїв” і запропонували читачам вірш В. Масюка „Легенда про сестру і брата” (додаток 6). Зараз члени історично-краєзнавчого клубу „Заграва” працюють над збором матеріалів про відродження нашої церкви св. Петра і Павла. Деякі свідчення вже маємо. Діти працюють охоче. Але зробити треба ще багато. Я, як керівник клубу, впевнена, що в результаті цієї роботи зерна духовності проростуть у юних душах. Члени «Заграви» підтримують зв’язок з обласною бібліотекою для дітей. Свої поетичні спроби передаємо у віртуальний клуб «Умка», який діє при бібліотеці. І, сподіваємось, що незабаром ми заявимо про себе на сайті. В рамках Тижня дитячої книги ми зібрали вірші, пронизані почуттям патріотизму, поваги до батьків, вчителів, любові до навколишнього світу, рідної природи і української мови, які написали самі учні. Багато віршів присвячено дружбі. До збірки ввійшли і поезії, написані до конкурсу «Моє село, навіки ти єдине». Їх авторами є члени історично-краєзнавчого клубу «Заграва». І щойно видаємо збірку поезій юних. З першого року заснування «Заграви» ми розпочали роботу по створенню фотобуклету видів нашого села. І ось світлини нашої церкви і школи із буклету ввійшли до книги «Черкаський район. Від острова русів». Ми гордимося з того, що основа нашої історичної довідки про село Чорнявка і фото церкви і школи ввійшли до цієї книги. Пошукова робота наших загравчан дала можливість підготувати «Історичну довідку про шкільну бібліотеку». Для цього юні журналісти взяли інтерв’ю у перших її організаторів. Ознайомившись із положенням про обласну туристично-краєзнавчу експедицію, члени історично-краєзнавчого клубу «Заграва» виступили з пропозицією внести до державної опіки ще 2 об’єкти, які теж її потребують, і їх історія досить цікава. Це джерело цілющої води «Живун», що у Головківці Чигиринського району, і чоловічий діючий монастир у Чубіївці Черкаського району. Ми щороку в кінці навчального року організовуємо краєзнавчі екскурсії в ці місця і щоразу дізнаємось про щось нове з їх історії. Цю пропозицію ми висвітлили в « Сільських обріях» у статті «Наш край - це рай». Тут звучить і друга наша пропозиція, щодо посвідчень Міністерства освіти і науки дітям, які є активістами у позашкільній освіті, і щоб цей документ враховували у прохідний бал при вступі до середніх і вищих навчальних закладів. Дві наші випускниці здобувають професію, пов’язану з туризмом. А ще 6 загравчан - майбутні педагоги. Впевнена, що й історично - краєзнавчий клуб «Заграва» мав вплив на вибір їх майбутньої професії. Це наш результат. В ході проведеної роботи діти набули навичок пошукової та дослідницької діяльності, пов’язаної із збиранням, записом, обробкою та оформленням матеріалу. Члени клубу «Заграва» поглибили свої знання з історії, літератури та мистецтва рідного краю. Заняття у «Заграві» сприяли розкриттю творчого потенціалу учнів. Все це сприяє розвитку їх духовності та дальшому підвищенню їх навчально-виховного рівня. Саме завдяки цій краєзнавчій роботі, ми намагаємось підтримувати інтерес дітей до витоків своєї історії, до вивчення рідного краю. І ці знання, ми впевнені, допоможуть збагнути дітям, хто ми є, чиї ми діти, яка наша минувшина, наші традиції і культура. Адже девіз нашого об’єднання – «Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього».  Додаток 1. Запитання до читацької конференції за книгою Г.М. Гончара «Заграви над Тясмином».
( ст. 203)
(ст. 24-26) 3.Розкажіть про зустріч двох юних партизанів Васі Хільченка і Колі Печененка. (ст. 136-138) 4. Як вдалося добути зброю Колі Печененку? (ст.137) 5. Як було врятовано від загибелі Миколу Печененка? (ст. 142) 6. Кого називали в партизанському загоні «наш поет»? (ст. 147) 7. Чому підлітку Миколі Негоді не вдалося побувати в Києві на конкурсі? ( ст.148) 8. Про яку зустріч у Києві мріяв молодий поет М. Негода? 9. З чим прийшов Микола Печененко в загін? 10. Хто очолював підпільну боротьбу на Черкащині? (ст. 149) 11. Хто автор слів пісні «Степом, степом», що ви знаєте про історію написання цієї пісні? Додаток 2. Літературна вікторина за казкою В.Симоненка «Цар Плаксій та Лоскотон»
Літературна вікторина за казкою В.Симоненка « Подорож у країну Навпаки» 1. З якої казки ці слова: «Недалеко звідсіля Є чудна одна земля Там…….(доповніть строфу словами із казки»? 2. Де це ростуть кавуни на дубі?
Запитання до оповідання В.Симоненка « Дума про діда»
Додаток 3. Пошукова робота «Свій хліб – найсмачніший». Стародавні рецепти випічки хліба Рецепт 1. Записала Ворона Катя у Смертельної Катерини Іванівни (84 роки): 3л сироватки, 0,5 склянки цукру, 100г дріжджів, 2 яйця, 0,5 склянки олії, 1 ложка жиру. Сіль за смаком. Замісити тісто і поставити, щоб добре висходилось. Потім помісити і знову нехай підійде. Виробити хліб і помістити у форми, щоб добре зійшло. Тісто зверху змазати яйцем і ставити випікати. Рецепт 2. Записала Ворона Вікторія у Вороної Ольги Пилипівни: 3л сироватки, 200г дріжджів, 3 ложки жиру, 0,5 склянки олії, 3 яйця. На ніч вчинити підчинку: 3л сироватки, 150г дріжджів, мука. Вранці кидаємо солі за смаком, 3яйця, олію або смалець, 3 ложки горілки. Замішуємо все. Виробити хліб у форми і нехай підійде. Рецепт 3. Записала Дишлева Дарина у Дишлевої Галини Григорівни: Печиво «Монастирське» (його печуть у Мотронинському жіночому монастирі). 1 склянка олії, 1,5л розсолу із помідорів, 2 склянки цукру, 1 чайна ложка соди. Все перемішать. В цю суміш додаємо муки скільки забере. Тісто повинно бути крутим. Розкачати, вирізати форми і випікати. Готове посипати цукровою пудрою. Додаток 4 Звернення до жителів села Чорнявка ВКЛОНІМОСЯ КРИНИЦІ Українці завжди з особливою пошаною ставилися до води, тому здавна охороняли і прикрашали джерела та криниці, наділяючи їх цілющими властивостями. ШАНОВНІ ОДНОСЕЛЬЧАНИ! Учні Чорнявської школи працюють над відновленням криниці, яка знаходиться на території школи:
Додаток 5. Дослідження членів клубу «Заграва» легенди про два дерева, що виросли з одного кореня у лісі на черкаському шляху до Канева. Легенда про сестру і брата Край лісу, де в’ється тоненька стежина Зрослися, обнявшись дуб і вільшина. В них стовбур з одного коріння росте І тулиться близько ошаття густе. Під вітром шепочуть вони між собою, Про те,як людьми були - братом з сестрою. Пригадують матір - червону калину, Що їх народила в один день-годину. І згадують батька свого, тракториста, Що брав їх у поле широке та чисте. … Росли на Дніпрі, де ясна далина. Та радісні сни обірвала війна. Убили фашисти і татка і матір, Лиш піч голосила в нетопленій хаті. Став юним близнятам домівкою ліс - Знайшли партизанів, до зброї взялись. І мстили жорстоко, встрічаючи ката І слава пішла про сестру і про брата . Жахались фашисти неначе сичі Орлят нерозлучних і вдень і вночі. Та якось пішли у розвідку, в дорогу, Попали в облаву, попали в облогу, Припали грудьми до сирої землі Вдвох відбивалися у синій імлі. - Здавайтесь, - кричали сестричці і брату, Вони ж обнялись і останню гранату Собою накрили, торкнувшися губ, На місці тім виросли вільха і дуб. Як їдете шляхом черкаським на Канів, Край лісу побачите їх на поляні, Спочити у тіні покличуть вони У шепоті їхнім -відлуння війни. В. Масюк Додаток 6 Навчальна програма керівника клубу «Заграва» Гриняк Ніни Олександрівни Пояснювальна записка Програма занять клубу «Заграва» складається із таких курсів: «Культура рідного краю», «Літературно – мистецьке краєзнавство» та «Історичне краєзнавство». Дана програма передбачає ознайомленням дітей з культурою та мистецтвом рідного краю, систематизацією різноманітного місцевого краєзнавчого матеріалу, поглиблення знань з історії, літератури та мистецтва Черкащини, оволодіння основами методики краєзнавчої та екскурсійної роботи, а також залучення школярів до пошукової роботи. Мета програми – засвоєння основних понять літератури і мистецтва Черкащини; оволодіння початковими знаннями особливостей духовної культури населення Черкаського краю; сприяння поглибленої краєзнавчої літературної освіти учнів; залучення гуртківців до скарбниці національної культури через ознайомлення з відомими літераторами, поетами, письменниками, драматургами, художниками Черкащини та їх творами; викликати зацікавленість у вихованців до проведення самостійних досліджень маловідомих сторінок національної культури; створення умов для розвитку творчих здібностей і талантів учнівської молоді. Планування роботи охоплює як теоретичний матеріал, так і практичні завдання, а також екскурсії. Заняття членів історично-краєзнавчого гуртка «Заграва» |
1 2
Схожі:
|
В усі часи людство хвилював стан духовності окремої індивідуальності... Йдеться про морально-духовні орієнтації, що виступають як провідні в навчально-виховному процесі сучасної школи. Україні потрібна... |
2. ЗЕРНОБОРОШНЯНІ ТОВАРИ Назвіть крупу, у якої висока харчова цінність обумовлена особливостями будівлі зерна |
|
ЗАТВЕРДЖУЮ Веде процес очищення зерна від металомагнітних домішок шляхом вловлювання (витягування) їх за допомогою магнітних загорож, вмонтованих... |
РОБОЧИЙ ЗОШИТ ... |
|
Календарне планування з української мови І семестр (7 кл.) Мова – скарбниця духовності народу. Повторення й узагальнення вивченого в шостому класі |
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з начальницьким складом частини... ТЕМА: Указ Президента України від 27 квітня 1999 року №456 “Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та здорового способу... |
|
Формування духовності учнів з порушенням зору у навчально-виховному процесі Соціальна педагогіка” педагогічного інституту Волинського національного університету ім. Лесі Українки |
ЗАТВЕРДЖУЮ Професійно-технічна освіта без вимог до стажу роботи або повна загальна середня освіта та професійна підготовка на виробництві, підвищення... |
|
УРОК 79 Тема: Тематична контрольна робота №7 Кролик з'їдає на день 48 г зерна. Це становить маси його денного корму. Скільки грамів корму з'їдає кролик на день? |
Склад журі районного конкурсу Франківщини на 2011 рік та з метою утвердження значимості сільських бібліотек на селі, як центрів інформації, освіти, культури та... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua