Урок №33 11-А клас 13. 11. 2011 Еміграційна література (оглядово). “Празька поетична школа ” української поезії та її представники. Євген Маланюк. Коротко про митця. Вірші про визначення поета в поезії. Символічні образи вірша “Стилет і стилос?” Мета

Історіософія − (мудрість історії), осмислення історії нащадками, всупереч офіційним джерелам

Літературна школа — те саме, що й літературні течії. Цей термін виявляє особливості творчості будь-якого великого письменника (ідейно-художні образи), які стали для інших письменників школою художнього слова.

Коротко занотуйте в зошитах визначення термінів.

IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

Слайд 3

1. Лекція вчителя

Українці, наділені талантом поета чи письменника, обов’язково знаходили одне одного, спілкувалися, обмінювалися інформацією, своїми новими творами, могли об’єднуватися в школи з офіційними паперами, статутом (МУР), або могли просто спілкуватися між собою за прикладом літературних вечорів М.Коцюбинського.

Спочатку в Олеся у Празі часто бував один з врятованих еміграцією неокласик Юрій Клен з сином Вольфрамом.

Потім сюди стали часто навідуватися молоді талановиті поети й письменники, такі як Євген Маланюк, Наталя Лівицька – Холодна та інші.

Подивіться на карту. Ось Прага, а ось Подєбради, де в маєтку О.Олеся і зустрічалися талановиті поети й письменники, яких критики пізніше назвали письменниками «празької школи».

Слайд 4

Це Прага та Подєбради початку 20-х років минулого століття.
Слайд 5

Поети - “пражани” себе офіційно ніде не зареєстрували, тому термін “празька школа” існує тільки серед критиків. А “пражани” були своєрідним «творчим клубом», в якому зосереджена ціла низка прогресивних ідей того часу, котрі поділялися всіма співрозмовниками, хоча вони були глибоко самобутніми й самодостатніми особистостями.

Слайд 6

Ще одним суттєвим аргументом на користь назви «Празька школа» є географічний чинник. Не слід забувати, що становлення поетів як індивідуальних творчих особистостей відбулося в Празі 20-х років, де більшість із них навчалися, відвідували лекції чи викладали у місцевих вузах та інших навчальних установах:

- Карловий університет (О. Стефанович, О. Лятуринська, О. Ольжич, Н.Лівицька-Холодна, А. Гарасевич),

- Український Вільний Університет (О. Стефанович, О. Ольжич, А.Гарасевич),

- Українська господарська академія (Є. Маланюк, Л. Мосендз),

- Український високий педагогічний інститут ім. Михайла Драгоманова (Ю. Дараган, О. Теліга, Г. Мазуренко),

- Українські студії практичного мистецтва (О. Лятуринська, Г. Мазуренко).

Міжвоєнна Прага, по суті, перетворилася на один із найбільших мегаполісів українського наукового, літературного та політичного життя на еміграції





2. Огляд творчості поетів «празької школи»

Слайд 7

А тепер ми ознайомимося ближче з представниками «празької школи».

Всупереч офіційним джерелам їх було 4 покоління.
Продовжуйте, будь ласка, занотовувати в зошити прізвища представників «празької школи».

Представники празької школи

1-ше найстарше покоління
Повідомлення учнів (випереджальне завдання для груп).

Олександр Олесь – засновник “празької школи”

Юрій Клен – поет-неокласик

Слайд 8

2-ге старше покоління
Наталя Лівицька-Холодна, дочка Президента УНР в екзилі (за кордоном)

Її поезія постає в спокусливому вияві, через витончену, внутрішньо складну, але зовні прозору образну структуру. В її віршах не знайдемо ні традиційних персонажів слов'янської міфології, ні героїки походів княжої дружини.

Лірична героїня Н. Лівицької-Холодної відчуває в собі темний голос крові й уявляє себе то «поганкою з монгольських степів», то полонянкою татарина.

Дочка міністра УНР Андрія Лівицького, вона виїхала за кордон, не закінчивши навіть гімназії, і середню та вищу освіти здобула вже в Подєбрадах. Після Другої світової війни переїхала до США, де і померла.

Прожила довге життя – 103 роки, але весь час сумувала за рідною Україною
Євген Маланюк (про нього ми поговоримо пізніше)

Слайд 9

Д.Донцов і Ю.Липа створили антагоністичну пару.

Дмитро Донцов – “злий геній” – ідеолог тероризму.
Слайд 10

Юрій Липа – поетичнообдарований лікар, видатний український мислитель історіософського та геополітичного спрямування, прозаїк, перекладач, противник “донцовізму”.

Створює літературну групу «Танк», яка, певною мірою, розколола Празьку поетичну школу. Цим кроком Ю.Липа прагнув звільнитися від ідеологічного терористичного впливу Д.Донцова.

Як чудовий лікар і хімік, у 1940 р. у Варшаві разом з іншими професорами створює Українські Чорноморський, Океанічний та Суходоловий інститути.

У 1943 р. за активну політичну та наукову діяльність польська Армія Крайова вигнала вченого за межі країни. Цього ж року Ю.Липа повертається на Львівщину.

    У 1944 р. Ю.Липу за те, що він лікував одного з поранених вояків УПА, його було

жорстоко закатовано енкаведистами.

Липа дуже любив свою роботу лікаря, хіміка й поета.

Ці рядки з вірша Ю.Липи «Коли прийшла пора і ти дозрів…» перекликаються із всесвітньовідомими словами Г.Сковороди про «сродну працю».

…Ти не втечеш, дивись вперед – і знай:
Одно тобі зосталось тільки: жити ним,
І сповнитися ним, воно – від Бога.
Як же ж не вчув призначення свого, -
Ти ще не жив, і ще не вартий вмерти

Меморіальна табличка на будинку, де жили і працювали Іван та Юрій (батько та син) Липи.


Слайд 11

3-тє молодше покоління

Оксана Лятуринська

Ця жінка не зазнала у своєму житті звичайного людського щастя, хоча й була надзвичайно обдарованою особистістю. Вона реалізувала себе і в малярстві, і в скульптурі, і в кераміці, і в писанкарстві, і в поетичній творчості.

О.Лятуринська назвала свою першу збірку «Княжа емаль», бо добре обі­знана з княжою епохою.

Історична реалія в її віршах — ключ до розшифрування смислових кодів, що об’єднують віддалені між собою епохи:

День догоряв так світозарно!

Душа просила корабля.

Десь біля голосила Карна,

тужила Жля.

(«Жилились стязі, пнулись вгору...»)

Це не історія, це щось більше: гіркі уроки минулого не раз повторюва­лися, додаючи роботи Карні і Желі (символи плачу й скорботи за полеглими на полях битв, померлими від стихійного, а частіше штучно створеного голодомору).

Майже 20 років О. Лятуринська жила і працювала в Празі. Доля загнала її після Другої світової війни до Німеччини, й опісля до США, де й вона померла.

   

Так виглядає східнослов’янська Желя.

Такий вигляд має Жля та Карна на землях Чехословаччини, там , де жила О.Лятуринська.

- Чи спостерігаєте ви тут анафору?

- Що це таке? (єдинопочаток)

Слайд 12

Олена Теліга

Поетеса, революціонерка, яскрава особистість, вольова, енер­гійна й вродлива жінка, яка своє життя присвятила боротьбі за незалежну Україну. Під час Другої світової війни на окупова­ній Україні організувала літературно-мистецьке життя, очолила Спілку письменників України. Як українську патріотку геста­півці 1942 р. розстріляли в Бабиному Яру.

Посмертно вийшли збірки «Душа на сторожі», «Прапори духа», «Полум'яні межі». У поезіях та публіцистичних висту­пах поетеса проголошує героїзм як найвищу чесноту. На переконання О. Теліги, рідний край від неволі може врятувати новий тип українця, який уміє жити й творити для своєї нації.

Співав пісню Тарас Компаніченко (1 хв)
Слайд 13

Олег Ольжич

Син видатного українського поета Олександра Олеся. Талановитий поет, публіцист, політичний діяч, археолог, людина-легенда, ярий прихильник ідей Донцова. Під час Другої світової війни організатор підпільного руху опору фашистам. Жорстоко закатований німцями на смерть 1944 р.

Збірками «Рінь», «Вежі», «Подзамчя» він увійшов в укра­їнську літературу як поет раціональної, предметної лірики, яка заперечувала сентиментальне оспівування життя. Олег вважав, що саме сильна духом, цілеспрямована особистість потрібна май­бутній відродженій Україні

АРХЕОЛОҐІЯ

Л. Мосендзовi

Поважна мова врочистих вiтрин.
Уривчастi передвiку аннали.
— Ми жали хлiб. Ми вигадали млин.
Ми знали мiдь. Ми завжди воювали.

— Мене забито в чесному бою,
Поховано дбайливою сiм'єю.
Як не стояти так, як я стою
В просторiй залi мудрого музею?

Так виразно ввижається менi
Палючими безсонними ночами:
Я жив колись в простому куренi
Над озером з ясними берегами.

- Які символи історіософії ви тут знайшли?

… Але нема жалю ні суму,

що все було, мов не було,

і стало тільки змістом думи,

лише луною прогуло…

Встає майбутнє. І могили

вчорашні — це його межа…

Яка ж це мука буть безсилим

під лезом смертного ножа!..

“Мій шпиталь”

Слайд 15

Олекса Стефанович народився на Волині в сім'ї православного священика, але духовну стезю не обрав.

1922 р. виїхав до Чехословаччини, там закінчив Карловий університет.

У Празі підробляв домашнім учителем, різноробом. 1944 р. його силоміць вивезли в робітничі табори до Німеччини, де він прожив до 1949 р. Цього ж року прибув до США, де жив до кінця життя.

Потрапивши в еміграцію, О.Стефанович уже зробив свій вибір: Україна, її воля й державність. Письменники «празької школи» сприяли тому, що молодий О.Стефанович став поетом, посів одне з провідних місць серед пражан.

Він розробляє теми і образи давньої української історії та міфології.

Найвищим злетом української державності в розумінні поета є княжа доба, козаччина й українська революція 1917—1920 pp.

Хвилюють, ходять, шумлять жита,

Злотисто-жовті, украй налиті,

Над ними неба блакить свята,

Ані хмаринки у тій блакиті.

Співає срібна в душі труба.

Душа квітками, як клумби, квітне,

Хліба і небо, небо й хліба,—

Куди не глянеш, жовто-блакитні...

Прага, 1923

1. 
   Мотив безмежної любові до рідної землі і такої ж безмежної туги за рідним покинутим краєм (Херсонщиною) .
   
2. 
   Мотиви гострої полеміки з ворогами української свободи.
   
3. 
   Мотив болю через перекручування рідної історії, науки, культури, тобто-через денаціоналізацію.
   
4. 
   Мотив болю через продажність, зрадливість, саморуйнування народу і його байдужість до вигнанців.
   
5. 
   Мотив уславлення величі часів Київської Русі, лицарів Запорожжя.
   
6. 
   Мотив відродження здобутків Степової Еллади (еллінського гуманізму) в поєднанні з могутньою силою державницької волі.
   
7. 
   Мотив тривоги через технократизацію суспільства.
   
8. 
   Мотив уславлення людей багатогранних і цільних(Т.Шевченка, І.Мазепи...).
   
9. 
   Мотив безстрашної боротьби за свої ідеали.
   
10. 
    Мотив кохання до Жінки (еротична й інтимна лірика).
    

Стилет - невеликий кинджал з тонким тригранним клинком.

Стилос ( з латин.) – знаряддя для письма в античні та середньовічні часи.
Будучи офіцером, Є.Маланюк, як й інші інтерновані офіцери, мав коня та дорогу іменну шаблю. Під час переходу через кордон воїнам заборонили забрати їх з собою, тому коней вони відпустили просто неба на погибель, а зброю втопили у річці Збруч. Але складати руки Маланюк не збирався, він як і Леся Українка вирішив, що його зброєю стане поетичне слово, а значить – він поміняв стилет на стилос.
Бесіда з учнями

• Визначте тему вірша (про що?). (чіткий вибір поета свого подальшого життя,

якщо він на може боронити свою землю мечем, то захищати її буде пером)

• Визначте ідейний зміст твору (для чого?) (чітке визначення його як воїна пера)

• Які образи-символи використовує Є. Маланюк?

• Який прийом лежить в основі поезії? (Антитеза: «тут»... і «там» )

проблематика світової літератури: що має бути визначальним у художній творчості - краса чи служіння суспільним інтересам?
Слайд 24

Митець брав на себе надзвичайно велику громадянську відповідальність. Є. Маланюк вважав, що поет, людина мистецтва — єдиний, хто може роз­будити душі співвітчизників, донести до суспільства певні ідеї, вірування, прагнення.

5. Прослуховування поезії «Сучасники» (3 хв)

Слайди 25-26

Прослухайте уважно вірш і знайдіть художню деталь у кожному творі.

СУЧАСНИКИ

І

Максимові Рильському

ІІ

Павлові Тичині

На межі двох епох, староруського золота повен,

Зазвучав сонценосно твій сонячно-ярий оркестр -

I під сурму архангела рушив воскреснувший човен,

Й над мощами народу хитнувсь кам’яний його хрест.
І на древнім, на скитськім, на кров'ю залитім просторі

Говорили могили, співали козацькі вітри.

І у літери тайн степовії складалися зорі,

Щоб пломінним пророцтвом означить початок пори.
Так зродився ти з хвиль злото-синіх космічних вібрацій

Метеором огнистим ударив в дніпровські степи

І, здавалось,-вріс. І над плугом схилився до праці,

І вже мріяло серце про сонцем налиті снопи...
Вили бурі історії. Рвали й жбурляли відвічне,

О, ти знав, що тоді не сонети й октави, о ні!-

Жорстко-ярим залізом ти пік одоробло північне,

Й клекотіла душа твоя в гнівнім, в смертельнім огні.
Раптом... брязнуло враз! І ридально навік розірвалось

І бездонним проваллям дихнула порожня луна.

...від кларнета твого-пофарбована дудка зосталась.

...в окривавлений жовтень-ясна обернулась Весна.
І по синіх степах дикий вітер повіяв примару,

Що б журить і жахать... Замогильний доноситься спів.

І вночі мертвий місяць освітлить з-за сірої хмари

Божевільну Офелію - знов половецьких степів.

Листопад. 1924

- "Синя далечінь"- четверта книга поезій Н.Рильського, 1922

- Скитський - скіфський. Так писали за правописом 1929 р.

- Офелія – кохана Гамлета з одноіменної трагедії В. Шекспіра
Із збірки «Стилет і стилос»

Літературний рід: лірика.

Жанр: ліричний вірш, що складається з двох частин (диптих).

Вид лірики: громадянська.

Провідний мотив: захоплення лірикою М.Рильського (перша части­на) і захоплення раннім П.Тичиною й розчарування його пізнішими творами — «гаслами дня».

Віршовий розмір: ямб (М. Рильському), анапест (П. Тичині).

Тип римування: перехресне.
Є.Маланюк схиляє голову перед творчістю Максима Рильського та Павла Тичини.

Раннім П.Тичиною він захоплюється, хоча пізнього П.Тичину він засуджує за покору владі, не знаючи про те, що поета було поставлено перед розстрільною стіною та попереджено, що його багаточисельна родина ( 250 чоловік, сам Тичина з багатодітної родини, яка мала 17 дітей) буде знищена за тиждень, бо розстрілюватимуть по 50 чоловік щодня, якщо Тичина не підкориться владі.

Є.Маланюк поважає М.Рильського за нескореність духу навіть після заслання, не знаючи того, що своєю волею та і подальшим благополуччям М.Рильський завдячує вроді своєї дружини.
Слайд 27

Позиція Євгена Маланюка – це позиція вільної у своєму виборі людини, яка не прислуговує ніяким партіям.

У колі його зору постійно був літературний процес в Україні від Павла Тичини до Ліни Костенко, а також і чехи, і поляки, і росіяни, і музика, і малярство, і театр.
Слайд 28

V. Підсумок уроку.

1.Обміняйтеся, будь ласка, конспектами. Виставте одне одному оцінки за них, розпишіться

поруч зі своєю оцінкою.

2.Назвіть мотиви лірики прочитаних віршів Є.Маланюка.

3. Продовжіть, будь ласка, речення:

- з’явилась “празька школа” (де? і чому?)… (в Подєбрадах,

- школа налічувала … поколінь. (4 покоління)

- “імператором залізних строф” називали … (так називав Є.Маланюк)

- художні деталі у вірші «Сучасники»…

(«І Ви — алхімік мудрих слів», «...від кларнета твого-пофарбована дудка зосталась»)

5. Виставлення оцінок.
VII. Домашнє завдання

1. Опрацювати конспект, скласти тези статті підручника.

2. Індивідуальні завдання: підготувати розповідь про життєвий шлях Є. Маланюка; огляд творчості