Щодо нормативно-правового, навчально-методичного, матеріально-технічного та кадрового забезпечення впровадження допрофільного та профільного навчання в школі

РАЙОННИЙ СЕМІНАР-ПРАКТИКУМ для керівників шкільних методичних предметних комісій учителів української мови і літератури з теми «Підготовка учнів до зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури в умовах допрофільного та профільного навчання» Створення умов щодо нормативно-правового, навчально-методичного, матеріально-технічного та кадрового забезпечення впровадження допрофільного та профільного навчання в школі (виступ на семінарі-практикумі) Підготувала Найденко Р.М., заступник директора з НВР Головна мета української системи освіти – створити умови для розвитку й самореалізації кожної особистості як громадянина України, формування покоління, здатного навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства. Формування потреби і здатності до самовизначення відповідно до інтелектуальних можливостей особистості, підготовка людей високої освіченості й культури та кваліфікованих спеціалістів сьогодні можливі завдяки переходу до профільного навчання. Профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно орієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня у створенні власної освітньої траєкторії та готує його до вступу у вищий навчальний заклад за обраною спеціальністю. У документах про освіту, на основі яких розроблено «Концепцію профільного навчання в старшій школі», Галузеву програму впровадження профільного навчання, Концепцію профільного навчання української мови в 10-11 класах закладено нові підходи до організації навчально-виховного процесу в школі. Так, відповідно до Концепції профільного навчання, у Криворізькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 126 існують такі етапи профільного навчання: формування профільних інтересів учнів 5-7 класів; допрофільна підготовка (становлення профільних намірів) учнів 8-9 класів; профільне навчання в старшій школі (10-11 класи). (Додатки 1,2 «Система допрофільного та профільного навчання у школі») На першому етапі (5-7 класи) формується свідомий вибір рівня навчальної діяльності (базовий, високий, творчий) з гуманітарних дисциплін (виокремлюються учні, які мають філологічні здібності). У процесі класної та позакласної роботи з предмета (інтелектуальні змагання, робота в гуртках, ігрова діяльність) формуються пізнавальні інтереси й мотиви пізнання учнів. На другому етапі (8-9 класи) реалізується різнорівневе вивчення курсу української мови, надається підвищена увага позакласній діяльності учнів, організується самостійна робота, що відповідає їхнім індивідуальним уподобанням, проводиться цілеспрямована професійна орієнтація на гуманітарні дисципліни. Суть допрофільної підготовки зводиться до формування готовності школяра до освіти в старшій школі в умовах профільного навчання. Форми позакласної роботи на цьому етапі залишаються приблизно такими самими, як і на попередньому, але вона набуває більш «серйозного» характеру, забезпечуючи розширення і поглиблення програмового матеріалу. Самостійна робота учнів розширюється за рахунок читання науково-популярної літератури з філології, виступів з доповідями на засіданнях гуртка, участі в позашкільних заходах. Реалізація прикладної спрямованості навчання української мови й літератури дозволяє учневі з’ясувати, наскільки він схильний до того чи іншого виду діяльності, що потребує застосування філологічних знань. Важливим компонентом вибору відповідного профілю є оцінювання особистих досягнень учнів, які розглядаються як значно ширше поняття, ніж результат навчання. Одним із засобів обліку досягнень учня в умовах допрофільної підготовки є формування портфоліо – моделі автентичного оцінювання, спрямованого більшою мірою, ніж традиційне, на виявлення: рівня володіння відповідними уміннями; прогалин у мовно-літературній підготовці школяра; труднощів у засвоєнні навчального матеріалу (їх причин); позитивних мотивів учіння; інтересу до вивчення мови й літератури; розвитку мислительної навичок; критичного ставлення до власної навчальної діяльності. Формами реалізації допрофільної підготовки є: активні та інтерактивні уроки (інтелектуально-творчі ігри, діалог, дискусія, захист проектів, екскурсія); курси за вибором, факультативи; поглиблене вивчення окремих предметів на диференційній основі; предметні гуртки, наукові товариства учнів; творчі конкурси, захист науково-дослідницьких робіт, предметні олімпіади. Зміст курсів за вибором допрофільної підготовки не повинен дублювати зміст предмета, містити не лише інформацію, що розширює знання, але й знайомить учнів із способами діяльності, необхідними для успішного опанування програмового матеріалу з певного профілю навчання. Зміст курсів за вибором може включати матеріал, який у школі не вивчається (журналістика, поетика, редагування, різного роду практикуми тощо). Завдання курсів за вибором та факультативів: поглиблювати й розширювати окремі теми; формувати позитивну мотивацію до предмета; забезпечувати профільну орієнтацію учнів. Допрофільна підготовка здійснюється за тими ж основними напрямами й відповідними до них профілями, що передбачає профільне навчання в 10-11 класах, за рахунок варіативної складової навчального плану. Можна скористатися програмами факультативних курсів для філологічного профілю, схваленими МОН України, наприклад: «Культура мовлення і стилістика», 9 клас (М.Пентилюк); «Практикум з правопису української мови», 8-9 класи (С.Омельчук); «Українська усна народна творчість», 7-11 класи (Г.Дмитренко); «Українська гумористична література», 9 клас (О.Ящук) та ін. Важливим напрямом роботи в умовах допрофільної підготовки є формування в підлітків інтелектуальної компетентності, яка передбачає здатність учнів працювати з різноманітною інформацією, уміння застосовувати здобуті знання в нестандартних ситуаціях, володіння прийомами самостійного здобуття нових знань, уміння працювати в умовах пошуку, дослідження; формування креативної компетентності – здатності до розв’язання будь-якої навчальної задачі творчо; бажання діяти не за зразком, а оригінально. Сьогодні при відвідуванні занять факультативів «Культура мовлення» у 8 класі та «Стилістика» у 9 класі ви матимете змогу оцінити фахову майстерність вчителів нашої школи з формування зазначених компетентностей. Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 126 має досвід організації профільного навчання в старших класах ще з 1993 року (клас українського декоративно-прикладного мистецтва, математичний клас). Профільне навчання філологічного спрямування в школі реалізується з 2003 року як вид диференційованого навчання з урахуванням освітніх потреб, нахилів, здібностей, інтересів учнів (класи гуманітарного напрямку функціонували у 2003-2004, 2004-2005, 2005-2006н.рр.) У минулому році в школі був відкритий 10-Б(група) клас філологічного профілю, тому маємо досвід роботи в профільних класах, де поглиблено вивчають українську й російську мову, українську й зарубіжну літературу, історію. У поточному році відкритий 10-Б(група) і продовжує функціонувати 11-Б(група) класи філологічного профілю. Також плануємо у новому навчальному році на базі 8-Б, 9-Б класів відкрити групи філологічного профілю. Викладання у профільних 10-Б та 11-Б класах здійснюється за навчальними програмами для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням української мови (автор В.Тихоша) – 4 години на тиждень, української літератури (автор Г.Семенюк, В.Цимбалюк) – 3 години на тиждень, виділені години для факультативу «Основи науки про мову» (1 год.) Окремих підручників для профільних класів не маємо, тому працюємо за наявними в бібліотеці посібниками, доповнюючи їх альтернативними підручниками, рекомендованими МОН України, довідниками, словниками, методичними посібниками, зошитами з друкованою основою, збірниками завдань для проведення підсумкової державної атестації та зовнішнього незалежного оцінювання та ін. У профільних класах працюють 4 вчителі вищої та першої категорії з педагогічним стажем більше 20 років. Двоє з них мають педагогічне звання «Вчитель-методист». Рівень навчальних досягнень учнів з профільних предметів високий ( показник якості навчання складає 52%). Участь учнів профільних філологічних класів в інтелектуальних конкурсах різного рівня результативна: 2007-2008 р. – 2 лауреати обласного конкурсу «Моя Батьківщина», 2 переможці міського конкурсу до Дня рідної мови, 1 - міського етапу конкурсу «Собори наших душ», 1 - призер науково-практичної конференції «Пектораль», 3 – надруковані у збірнику творчого конкурсу «Проба пера», перемога у міському конкурсі на краще періодичне шкільне видання (гурток журналістики) та ін. (Додатки 3,4 «Результативність участі учнів допрофільних та профільних класів у творчих конкурсах та олімпіадах») Для реалізації профільного навчання на уроках української мови та літератури потрібно застосовувати такі методи для роботи з учнями, як лекції (настановчі, оглядові), семінари, колоквіуми, творчі роботи, самостійне вивчення навчальної літератури (основної, додаткової), постановка проблемних завдань, моделювання ситуацій. Оскільки особливої ваги набирає реалізація особистісно орієнтованого підходу до навчання рідної мови, то слід також відводити належне місце диспутам, груповій роботі, рольовій грі, керованим дослідженням, проектам тощо. Завдання філологічного профілю, на відміну від інших, значно ширше – створити оптимальні умови для загальнокультурного, морального, естетичного розвитку особистості. Проте створення класів філологічного профілю не може бути зведене лише до перерозподілу навчального часу на користь збільшення годин на вивчення профільних предметів. Великого значення у зв’язку з цим набуває проблема методів викладання, інтенсифікація навчання в цілому. Головним у навчальному процесі стає переорієнтація з пасивних форм навчання на активну творчу працю. Серед таких активних методів виділяються: евристичне спостереження, порівняння, конструювання, моделювання, смислове бачення, метод творчої реалізації тощо. Одним із важливих шляхів оновлення методичної системи та урізноманітнення форм навчання є використання сучасних інформаційних технологій (програмові засоби навчання, електронні посібники, дидактичні мультимедійні матеріали, компакт-диски, аудіокасети, навчально-ігрові програми, комп’ютерні ігри україністичної тематики тощо). У процесі вивчення української літератури варто використовувати й сучасні можливості Інтернету. На уроках української мови і літератури у профільних 10-Б та 11-Б класах, які ви сьогодні відвідаєте в рамках семінару, учителі нашої школи спробують надати зразок проведення таких занять, враховуючи всі вимоги до їх підготовки. Упровадження допрофільного і профільного навчання філологічного спрямування безперечно сприятиме підвищенню якості підготовки випускників до участі у зовнішньому незалежному оцінюванні, таким чином підвищуючи шанси вступу до вищих навчальних закладів. Упровадження системи зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови і літератури спричиняє значну увагу учителів-словесників до відпрацювання у школярів навичок виконання тестових завдань різної форми й різного ступеня складності. Використання тестів можливе як під час здійснення поточного, так і підсумкового контролю, можуть пропонуватися учням з різними навчальними можливостями, передбачаючи різноманітні завдання за ступенем складності й творчим спрямуванням. Підготовку до зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури (виконання тестових завдань) важливо здійснювати насамперед за таким форматом завдань, які пропонуються Українським центром оцінювання якості освіти. Слід уникати перевантаження тренувальних тестів матеріалом з історії, теорії літератури, а більше зосереджуватись на змісті й формі художнього твору. Зразки таких завдань знаходяться в тематичних папках і методичних брошурах наших учителів, розташованих на виставці. Нові цілі шкільної освіти зумовлюють необхідність подальшої модернізації педагогічної освіти й системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів з урахуванням потреб профільної школи. До посадових обов’язків учителя профільної школи входить: забезпечувати варіативність і особисту орієнтацію навчального процесу; забезпечувати практичну орієнтацію освітнього процесу введенням інтерактивних, діяльнісних компонентів (оволодіння проектно-дослідницькими і комунікативними методами); забезпечувати завершення профільного самовизначення старшокласників; формувати здібності й компетентності старшокласників, необхідні для продовження навчання у відповідній сфері професійної освіти. На сучасному етапі закладаються нові підходи до організації освіти в старшій школі, що сприятиме більшому врахуванню індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, наданню глибоких ґрунтовних знань з обраних дисциплін, формуванню у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професії. Профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно-орієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня у створенні власної освітньої траєкторії та готує його до вступу у вищий навчальний заклад за обраною спеціальністю. Важливо, щоб освіта давала людині нові життєві стратегії, життєву компетентність, сприяла мобільності її соціальної поведінки, тому що саме це дозволяє подолати кризові настрої, обрати свій шлях у професійному зростанні.

Схожі: