|
|
Скачати 142.86 Kb.
|
|
Контроль і керівництво за викладанням російської мови та зарубіжної літератури в загальноосвітніх школах. І. Аналіз програм і підручників. Основна мета вивчення мов і літератур у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин полягає у створенні оптимальних умов для активного оволодіння учнями державною та рідною мовами, формуванні мовної, комунікативної, етнокультурної компетенцій, що надає можливість користуватися ними в різних суспільних сферах діяльності та інтегруватися в українське суспільство. У зв'язку з цим учителі-словесники мають надавати пріоритет процесу учіння, самостійній пізнавальній діяльності учнів, розвитку в них творчих здібностей, ініціативності, вмінь працювати з інформацією, критично оцінювати її. застосовувати для життєвих потреб, формулювати й відстоювати власну думку чи громадянську позицію щодо тих або інших подій та явищ. Нові типові навчальні плани для основної та старшої школи, затверджені наказом Міністерства освіти та науки України віл 23.02.2004 року № 132, орієнтуються на 12-річну школу і будуть запроваджуватися поступово, починаючи з 2005/2006 навчального року. В 2005/06 н.р. викладанню російської мови і літератури в 5 класах загальноосвітніх шкіл з українською і російською мовами навчання буде здійснюватися по таким програмам: - Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання. Русский язык (авторы Н.Г.Озерова, Г.А. Михайловская, Л.В.Давидюк, В.И. Статика, Е.И.Быкова); - Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. Русский язык (авторы Н.Ф. Баландикна, К.В.Дегтярева, С.А. Лебеденко); - Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання. Литература (русская и зарубежная) (авторы Л.А. Симакова, В.В, Снегирева). Підручники, за якими будуть працювати вчителі та учні 5-х класів загальноосвітніх навчальних закладів в 2005/06 н.р. Русский язык (авторы Е. И. Быкова. Л. В. Давидк. Е С. Снитко). Русский язык (авторы Г. А. Михайловская, Н. А. Пашковская, В. А. Корсаков, Е. В. Барабашова). Русский язык (автор Е. В. Малыхина). Литература (русская и зарубежная) (автор Е. В. Волощук). Литература (русская и зарубежная) (авторы Е. А. Исаева, С. И. Сафарян). Литература (русская и зарубежная) (автор Л. А. Симакова). В загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням на українській мові: Русский язык (авторы Н. С. Баландина, К. В. Дегтярева, С. А. Лебеденко). Русский язык (авторы И. Ф. Гудзик, В. А. Корсаков, Н. А. Пашковская). Державний статус української мови передбачає її пріоритетне використання в усіх сферах суспільного життя. Це зумовлює значущість української мови як шкільного предмета. Особливо важливим є опанування державної мови учнями загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин. Для них знання української мови має бути достатнім для того, щоб якнайповніше реалізувати свої життєві потреби. Вивчення російської мови повинно мати пізнавально-практичну спрямованість, що потребує особливої уваги до тих питань теорії, які пов'язані з формуванням орфографічних, пунктуаційних та мовленнєвих умінь та навичок. Вивчення кожного розділу або теми має сприяти розвитку логічного мислення та удосконаленню всіх видів мовленнєвої діяльності учнів за трьома напрямками. Перший напрямок у розвитку мовлення учнів стосується оволодіння нормами літературної мови. Другий — збагачення словникового запасу та граматичного ладу мовлення учнів. Третій — формування вмінь та навичок зв’язного викладу думок в усній та письмовій формі Крім того, важливою складовою у роботі з розвитку мовлення має бути формування навичок виразного читання. У процесі навчання мови необхідно робити акцент на вправах лінгвонародознавчого типу, що допоможе формувати в учнів уявлення про багатоманітність світу, стимулювати інтерес до інших культур та мов. Загальноосвітні навчальні заклади з російською мовою навчання працюють в 6-9-х класах за програмою “Русский язык. 5—11 классы”, яка надрукована у журналі “Русская словесность в школах Украины” (2001. — № 4; 2003. — № 1). До цієї програми перевидано відповідні підручники для 5 — 11 класів. Загальноосвітні навчальні заклади з українською мовою навчання використовують в 6-9-х класах програми “Русский язык. 5 — 9 классы” (К.: Шкільний світ, 2001), “Русский язык. 5 — 9 классы (курс 3 (2) —9 классы)”, що надруковані в журналі “Русская словесность в школах Украины” (2001. — № 4). До цих програм видано підручники “Русский язык” для 5 і 6 класів (курс 3 (2) —9 класи; авт. Н. А. Пашківська та інш.) та для 5 класу (курс 5 — 9 класи; авт. І. П. Ґудзик та інш.); навчальні посібники: “Русский язык. Коммуникативный курс. 5 класс” (авт. Н. Ф. Баландіна та інш.; Харків; Торсінг, 2002), “Слушаем — читаем, говорим — пишем” (авт. Л. В. Давидюк та інш.; К.: Освіта, 2002). Рекомендуємо користуватися також поурочними розробками до цих курсів, які друкувалися в журналі “Русская словесность в школах Украины”: для 6 класу - 1998. - № 3, 4, 5, 6; 1999. - № 1; для 7 класу — 1999. — № 3, 4; 2000. - № 1; для 8 класу — 2000. - № 2, 3,4; для 9 класу - 2001. -№ 2, 3, 4; 2002. - № 1.2. У 2005 — 2006 навчальному році реалізація змісту предмета “Зарубіжна література” у загальноосвітніх навчальних закладах (окрім 5 класу 12-річної школи} здійснюватиметься за однією з таких чинних програм, затверджених Міністерством освіти і науки України: - “Програма для середньої загальноосвітньої школи з українською мовою навчання. Зарубіжна література. 5 — 11 класи (за ред. Д.В.Затонського, К.О.Шахової, Є.В.Волощук; кер. авт. кол. Б.Б.Шалагінов; 2001 р.); - “Програма для середньої загальноосвітньої школи з українською мовою навчання. Зарубіжна література. 5-11 класи” (за ред. Д.С.Наливайка; кер. авт. кол. Ю.І.Ковбасенко; 2003 р.). Профільне навчання здійснюватиметься за програмами: - “Програми для профільних класів загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. Зарубіжна література. 8 — 11 класи” (за ред. Д.С. Наливайка; кер. авт. кол. Ю.І. Ковбасенко; 2004 р.); - “Програми для профільних класів загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. Зарубіжна література. 10 — 11 класи” (за ред. Д.В. Затонського; авт. кол. Л.Ф. Мірошниченко та ін; 2004 р.). Як і раніше, до реалізації змісту тієї чи тієї програми радимо підходити творчо, вносити свої зміни, доповнення, здійснювати перерозподіл годин, враховуючи конкретні умови: вчитель може обирати, які твори вивчати текстуально, які оглядово, зважаючи на читацькі інтереси учнів, рівень їхньої підготовки та стан навчально-методичного забезпечення. При вивченні рідної мови як другої важливо використовувати міжпредметні зв'язки з українською мовою. У вечірніх загальноосвітніх навчальних закладах з російською мовою навчання слід користуватися методичними рекомендаціями до чинних програм з російської мови і літератури (див. журнал “Русская словесность в школах Украины”. — 2002. — №4). Основними завданнями курсу літератури є: формування читацької культури, творчих здібностей учнів; виховання почуття краси та виразності рідного слова, розвиток умінь сприймати літературний твір як явище мистецтва; сприйняття єдності світового літературного процесу і водночас національних особливостей його складових: виховання почуття національної гідності та поваги до культур різних народів. При вивченні художніх творів необхідно реалізовувати комунікативно-діяльнісний підхід до роботи з текстом: від його аналізу до створення продуктивних мовленнєвих висловлювань. Звертаємо увагу на те, що навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин одночасно з вивченням інтегрованого курсу рідної та зарубіжної літератур надає можливість викладати їх окремо. Вибір порядку викладання надається Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних. Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з урахуванням реального стану навчально-методичного забезпечення та підготовки вчителів. Оцінювання досягнень учнів у вивченні літератури проводиться тематично і здійснюється в усній і письмовій формі. Для цього можна використовувати такі види контролю, як літературні диктанти, тести, завдання для аналізу художнього твору, творчі завдання тощо, які виконуються після вивчення всієї теми або окремого великого за обсягом твору. Контрольні роботи проводяться один раз на семестр. З 2003/2004 навчального року розпочався поступовий перехід школи на профільне навчання, у загальній структурі якого виокремлюються такі напрями: суспільно-гуманітарний, природничо-математичний, технологічний, художньо-естетичний, спортивний. За основними напрямами профілізації визначаються різноманітні навчальні профілі. Зміст профільних предметів реалізується за рахунок варіативної та інваріантної складових змісту загальної середньої освіти. Для філологічного профілю загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою розроблені програми з мови (К.: Педагогічна преса. — 2004), літератури (К.: Педагогічна преса. — 2004); для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою — “Русский язык. Факультативний курс” (Харків: Торсінг. — 2004). Для профільного вивчення рідних мов і літератур інших національних меншин дозволяється користуватися регіональними та авторськими програмами, які мають бути погоджені в установленому порядку. Підсумкове оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється після завершення навчальної практики. ІІ. Тенденції у викладанні російської мови і зарубіжної літератури. Ключові тенденції, на які спирається лінгвістика – системність та функціональність. Враховуючи це, сучасна лінгводидактична концепція навчання російській мові звертає увагу на:
В методичному аспекті поняття „комунікативна методика” включає: оволодіння відповідними теоретичними знаннями про мову; наявність мовленнєвих умінь і навичок; вміння співвідносити мовні засоби з метою, завданнями та умовами спілкування ; врахування соціальних норм мовленнєвої поведінки. Тому при комунікативно-діяльністному навчанню неможливо використовувати тільки традиційні методи викладання, які обмежувались завданнями засвоєння мовного матеріалу (некомунікативні вправи) та чесномовленнєвими уміннями і навичками (умовно-комунікативні вправи), а активно використовувати комунікативні вправи (виокремлення основної думки тексту, переказ тексту, складання плану тексту, написання творів і т. д.), тобто, ті, які сприяють формуванню мовленнєвої здібності. При викладанні літератури слід врахувати, що головна мета вивчення предмета "Зарубіжна література" в загальноосвітній школі — залучення учнів до найвищих досягнень світової літератури і культури, загальнолюдських і національних духовних цінностей, виховання естетичного смаку, високої читацької і загальної культури, вироблення імунітету проти низькопробних явищ масової культури. Для досягнення цієї мети необхідно вирішувати такі основні завдання:
Головним об'єктом вивчення на уроках зарубіжної літератури є тексти літературних творів. Звичайно, це не применшує важливості засвоєння школярами певного обсягу відомостей про життя письменників, добу написання творів, художні системи, до яких вони належать. Однак учитель особливу увагу має звертати на роботу безпосередньо з художнім текстом, тому потрібно дуже обережно й зважено користуватися різноманітними дайджестами, скороченими варіантами творів тощо. Адже для навчального процесу важливе не стільки механічне запам'ятовування учнями сюжетних ліній і різноманітних фактів із літературних творів, скільки їх аналіз та інтерпретація, уміння бачити художні деталі, розуміти творчий задум письменника та оцінювати особливості його реалізації, насолоджуватися самим процесом читання, немов "переживаючи" події твору. Саме така робота допоможе школярам сприйняти літературу як мистецтво слова. Крім того, це є відповіддю на нагальну вимогу сучасності: формувати школяра не як пасивного споживача певного обсягу раз і назавжди даної інформації (яка чимдалі частіше застаріває майже одночасно з виходом підручників у світ), а як особистість, здатну самостійно її здобувати, поновлювати, коригувати та інтерпретувати протягом усього свого життя. Адже будь-який, зокрема художній, текст є головною одиницею передачі інформації, тому робота саме з певним твором (передусім великообсяговим) вчитиме школярів "приборкувати" значний обсяг інформації, тим самим готуючи молодь до відповіді на "запит XXI століття", комп'ютеризованого "інформаційного суспільства", що є необхідним для кожної сучасної людини. Ще один важливий аспект підготовки учня — надання йому в процесі вивчення зарубіжної літератури не лише літературної, а й мовної освіти. Адже жодні лінгвістичні вправи не замінять навичок користування мовою, тобто розвитку мовлення. Курс літератури, особливо в старших класах, може дати для реальної мовної компетенції учнів не менше, а навіть більше, ніж власне мовні дисципліни. Так, донедавна в старших класах мова майже не вивчалася, а мовна грамотність населення України була значно вищою, ніж тепер. Працюючи з вершинними творами світової літератури в найкращих українських перекладах, учні опановують саме нормативну літературну мову, чого вельми бракує усьому сучасному українському суспільству, особливо враховуючи зовсім недавній час набуття українською мовою статусу державної, фактичну відсутність єдиного мовного еталона навіть у філологічних колах, ЗМІ та інших авторитетних джерелах розповсюдження мовного еталона й етикету в Україні, розмивання мовної норми різноманітними чинниками (вплив діалектів, арго, суржику, діаспорного варіанта українського мовлення, різке падіння загального рівня освіченості суспільства тощо). У програмі широко представлені різні національні літератури світу. Тому використання на уроках зарубіжної літератури оригінальних текстів (творів Дж. Байрона — англійською, В. Гюго — французькою, А. Міцкевича — польською, Ф. Достоєвського — російською та ін.) сприятиме опануванню школярами іноземного мовлення, що теж є важливою потребою відкритого європейського суспільства, яке будує Україна. У нашій програмі, на відміну від попередніх, мінімізована кількість нового навчального матеріалу, яким мають оволодіти учні 12 класу, оскільки, з одного боку, випускники в другому семестрі вже переймаються проблемами вступу до ВНЗ і працевлаштування, з другого — їм необхідно повторити й узагальнити навчальний матеріал, засвоєний під час попереднього навчання. ІІ. Оцінка професійної майстерності вчителя. Оцінка професійної майстерності вчителя – один з найактуальніших аспектів в роботі керівника навчального закладу, оскільки дозволяє постійно виявляти професійні складнощі, своєчасно надавати вчителю допомогу, бачити його зріст, сприяти успіху атестації виходячи з того, що основним показником педагогічного професіоналізму є урок, то кожному керівникові необхідно володіти майстерністю його аналізу. Центральне місце в контролі за викладанням предмету належить методу відвідування уроку та його аналіз. Добре продуманий підхід обов’язково передбачає чітко визначену мету відвідування уроків. Крім того, висновки, які будуть зроблені після відвідування уроку, повинні виходити з поставленої мети відвідування. Ось деякі з них: - вивчити ефективність методів та роботи мовників з якогось конкретного розділу (наприклад, розвитку зв’язного мовлення); - перевірити виконання вчителем наданих рекомендацій; - вивчити якість знань учнів, ступінь їх умінь і навичок (з конкретного розділу, теми); - визначити, чи є система в роботі вчителя з конкретного напряму: в роботі з розвитку навичок мовленнєвої діяльності учнів; в розвитку пізнавальної активності та самостійності школярів; в здійсненні міжпредметних зв’язків; в роботі з підручником та ін. Під час аналізу уроку, як правило, оцінюються методи, засоби активізації школярів, ефективність засвоєння матеріалу. Враховуючи тенденції у викладанні російської мови і зарубіжної літератури в сучасній школі, керівник може скористатися запропонованими схемами аналізу, які викладено нижче. Під час відвідування уроку мови пропонуємо звертати увагу на реалізацію вчителем наступних питань:
Одним з варіантів аналізу уроку зарубіжної літератури може бути такий:
Наряду з аналізом уроку керівником навчального закладу вкрай важливо вислухати самоаналіз вчителя, його оцінку власної педагогічної діяльності, оскільки самоаналіз – показник професіоналізму вчителя, ступеня осмислення ним задач навчання, а не тільки цілей і завдань одного уроку. |
|
Волощук О. В. викладач хімії І категорії Черкаського професійного ліцею переробної промисловості Волощук О. В. – викладач хімії І категорії Черкаського професійного ліцею переробної промисловості |
Теми, проблеми и герои в литературата на Българското възраждане Българи от старо време” е повест, изградена по типичен за възрожденската литература начин. От една страна, в основата на повествованието... |
|
Рабочая программа по учебному предмету «Крымскотатарский язык и литература»... Рабочая программа по крымскотатарскому языку разработана на основе Государственного Федерального компонента государственного стандартного... |
ЛИТЕРАТУРА. Баранов В. М. Александров А. С. Пределы судебного следствия... У цьому значенні поєднання правознавства та лінгвістики видається найоптимальнішим та необхідним для вирішення цієї задачі. А таким... |
|
Принципи процесу виховання – їх характеристика ”. Анотація Автор висвітлює концепцію національного виховання і її принципи. Наведені приклади практичної реалізації принципів виховання в освітньому... |
З досвіду впровадження обласного освітньо-профілактичного проекту «Правовий десант» США. До участі у конференції були запрошені Тетяна Войцях, автор та координатор проекту "Правовий десант", та Олена Потапенко, соціальний... |
|
Действие романа украинского советского писателя (1901—1947) происходит... ... |
Хто автор твору «Пустуни на пароплаві»? |
|
АВТОР Петренко Людмила Василівна, заступник директора з виховної роботи ТСШ №29 |
АВТОР Петренко Людмила Василівна, заступник директора з виховної роботи ТСШ №29 |