Д л я д о д а т к о в о г о (самостійного) ч и т а н н я:
І.Нечуй-Левицький. “Дві московки”, “Микола Джеря”, “Хмари”, “Над Чорним морем”.
Панас Мирний. “Лихі люди”, “Повія”.
І.Карпенко-Карий. “Хазяїн”, «Сава Чали», «Наймичка» .
Б.Грінченко. Оповідання.
М.Старицький. Поезії, “Молодість Мазепи”, “Кармелюк”, “Богдан Хмельницький”, «Талан».
І.Франко. “Перехресні стежки”, “Терен у нозі”.
М.Коцюбинський. “Сміх”, “Сон”, “Дебют”, “Хвала життю”, “На острові”, “Під мінаретами”.
О.Кобилянська. “Людина”, “Царівна”, “Некультурна”, “Valse melancolique”, “Битва”, “У неділю рано зілля копала”.
В.Стефаник. “Новина”, “Марія”, “Катруся”, “Святий вечір”.
Леся Українка. Поезії, “Кассандра”, “Одержима”, “Бояриня”.
М.Вороний. Поезії.
О.Олесь. Поезії.
В.Винниченко. “Раб краси”, “Чорна Пантера і Білий Ведмідь”, “Сонячна машина”, “Записки кирпатого Мефістофеля”.
Я.Щоголев. Поезії.
В.Самійленко. Поезії.
О.Маковей. Оповідання.
П.Карманський. Поезії.
В.Пачовський. Поезії.
С.Васильченко. “Талант”.
С.Черкасенко. “Казка старого млина”.
Г.Хоткевич. “Авірон”, “Камінна душа”.
Р.Горак. “Тричі мені являлася любов”.
Р.Іваничук. “Шрами на скалі”.
Н.Бічуя. “Біла вілла”.
М. Олійник. «Дочка Прометея».
В. Суходольський. «Народна артистка».
11 клас
Усього – 70 год. На тиждень – 2 год.
Текстуальне вивчення – 62 год.
Розвиток мовлення – 4 год.
Позакласне читання – 2 год.
Резервний час – 2 год.
Зміст навчального матеріалу
|
Год.
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
Додатки:
Мистецький контекст. Міжпредметні зв’язки
|
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930 рр.
ВСТУП
Складні суспільно-історичні умови розвитку української літератури ХХ ст., основні стильові напрями (модернізм, cоцреалізм, постмодернізм). Українська література ХХ ст. як новий етап в історії національної культури. Актуалізація проблем: митець і влада, свобода творчості. Стильове розмаїття мистецтва 1920-х років. Поняття “розстріляне відродження”, домінування соцреалістичної естетики в19 30-ті роки.
ТЛ: “розстріляне відродження”.
|
1
|
Знати про історичні та суспільні умови розвитку літератури в ХХ ст., основні напрями, стильове розмаїття мистецтва 1920-х років. Пригадати імена і твори письменників ХХ ст., що вивчалися раніше. Вміти користуватися довідковими виданнями і словниками. Називати основні літературні організації, угруповання 1920-х років. Знати і вміти розповідати про масові репресії письменників в 1930-ті роки, втручання влади в мистецький процес. Вміти пояснювати поняття “розстріляного відродження”.
Розвиток допитливості, вміння шукати необхідну інформацію.
|
Український живопис 1910-1930-х років.
Зарубіжна література цього періоду.
|
ПОЕЗІЯ
Провідна роль поезії у 20-ті роки. Потужне ліричне самовираження, емоційне переживання пореволюційної епохи, її духовних катаклізмів.
Павло Тичина
“Арфами, арфами...”, “О панно Інно...”, “Ви знаєте, як липа шелестить...”, “Одчиняйте двері…”, “Пам’яті тридцяти”
Найбільший модерніст 20-х років. Звернення до “вічних” тем, культура віршування, потужне ліричне “Я” як символ нової людини, життєствердний пафос, поєднання тенденцій символізму, неоромантизму, експресіонізму, імпресіонізму. Феномен “кларнетизму”. Наскрізна оптимістична тональність, життєствердна настроєвість (зб. «Сонячні кларнети»). Художнє відтворення національно-визвольного пробудження народу, уславлення борців за вільну Україну (“Пам’яті тридцяти”).
ТЛ: вітаїстичність, експресіонізм, кларнетизм.
|
2
|
Розуміти основні тенденції української поезії 1920-х років, її “вітаїстичність”, вміти це пояснити. Називати провідних поетів 1920-х років. Розвивати навички аналізу ліричних творів.
Знати і вміти розповідати про трагізм творчої долі П.Тичини. Називати його ранні збірки. Характеризувати основні мотиви і стильові тенденції ранньої творчості. Розвивати навички аналізу поезій, виділення основних мотивів, особливих ознак індивідуального стилю. Вміти давати власну оцінку творчості П.Тичини.
Вивчити напам’ять: “Арфами, арфами...”, “О панно Інно...”
Розвиток естетичного смаку, культури образного бачення.
Осмислення зв’язку внутрішньої свободи митця з процесом його творчості.
|
Творчість поетів Ш.Бодлера, Т.С.Еліота, Р.М. Рільке, П.Верлена, А.Рембо; художників М.Жука, А.Петрицького, В. і Ф. Кричевських та ін.
Малярські роботи П.Тичини, музика в його житті.
Музика Б.Фільца, М.Вериківського, П.Синиці, Г.Ляшенка та ін. на слова П.Тичини.
|
Літературний авангард (Михайль Семенко)
Авангардні тенденції в українській поезії 1920-х років. Поет-футурист, сміливий експериментатор, впроваджувач Урбаністичні мотиви його лірики, їхня змістова новизна, деструкція класичної форми (“Бажання”, “Місто”, “Запрошення”)
ТЛ: авангард, футуризм, деструкція.
|
1
|
Розуміти авангардні експерименти поезії 1920-х років, їхній новаторський, пошуковий характер, уміти розповідати про це. Шліфувати вміння виразно й усвідомлено читати вірші, виокремлювати основні мотиви, головну думку, характеризувати настрій, ритм. Пояснити розуміння термінів “авангард”, “футуризм”, «деструкція», значення творчості М.Семенка для розвитку української поезії.
Розвиток пошукових, експериментаторських здібностей.
|
Український малярський футуро-авангард. О.Архипенко, “Карусель П’єро”. Італійський і російський поетичний футуризм.
М.Семенко – скрипаль.
|
Київські «неокласики». Микола Зеров («Київ − традиція»), Максим Рильський (“Молюсь і вірю...”, “Солодкий світ!..”)
Група київських “неокласиків». Їхнє творче кредо, орієнтація на традицію, класичну форму вірша. Приналежність до групи М. Зерова, М. Р ильського. Різногранний творчий шлях митців. Філософічність, афористичність їхньої лірики. Мотиви пошуків душевної рівноваги, краси в житті та в душі, вітаїзм, сповідальність.
ТЛ: філософічність, сонет.
|
2
|
Знати про групу і творчість київських “неокласиків”. Основне з творчих біографій М. Зерова й М.Рильського.
Розвивати вміння виразно й усвідомлено читати, аналізувати поезії. Розвивати навички визначення основних ознак індивідуального почерку, провідних мотивів і настроїв. Вміти пояснювати смислову і настроєву значущість деталі, образу. Висловлювати власні думки з приводу поетичної майстерності, філософічності поетичного самовираження М. Зерова й М. Рильського.
Вивчити напам’ять: одну з поезій (на вибір).
Розвиток відчуття естетики поетичного образу, урівноваженості і філософської самозаглибленості при зіткненні з життєвими проблемами.
|
Традиція Ш.Бодлера, А.Рембо, П.Верлена.
|
Євген Плужник
“Для вас, історики майбутні...”, Вчись у природи творчого спокою...”, “Ніч... а човен – як срібний птах!..”, “Річний пісок...”
Один із провідних поетів “розстріляного відродження”. “Громадянський інтим”, сповідальність, ліричність, філософічність лірики. Урівноваженість душевного стану ліричного героя, мотив туги за минущістю краси, гармонією світу і людини, мить і вічність у чуттєвому вираженні.
ТЛ: поглиблення поняття про ліричного героя.
|
2
|
Знати творчу біографію Є.Плужника, про його основні твори. Розповідати про поета, його трагічну долю. Аналізувати вірші, виділяти основні мотиви, настрої, визначати роль у них метафори та інших художніх засобів. Вміти порівнювати його поезії з поезіями М.Рильського, П.Тичини, визначати спільне і відмінне. Обмірковувати і висловлювати власні судження з приводу втрати душевної гармонії та способів її повернення.
Вивчити напам’ять: одну з поезій (на вибір).
Усвідомлення зовнішнього спокою, урівноваженості як ознак душевного стоїцизму, опірності неприйнятливим життєвим обставинам. Розвиток уміння сприймати явища, події у зіставленні, порівнювати їх.
|
Герметична поезія В.Свідзінського.
Імпресіонізм в українському живописі 20-х років (П.Нілус, Д.Бурлюк, М.Бурачек, О.Мурашко та ін.) (образотворче мистецтво).
|
ПРОЗА
Жанрово-стильове розмаїття. Нові теми, проблеми. Часткова ідеологічна заангажованість, її експериментаторські модерністичні пошуки, опертя на національну і європейську традиції. Зв’язок із поезією.
Микола Хвильовий (М. Фітільов)
“Я (Романтика)”
Життєвий і творчий шлях. Провідна роль у літературному житті 1920-х рр. Романтичність світобачення. Участь у ВАПЛІТЕ, у проведенні дискусії 1925-1928 рр. Тематичне і стильове розмаїття його прози. “Я (Романтика)”—новела про добро і зло в житті та в душі. Проблема внутрішнього роздвоєння людини між гуманізмом і обов’язком.
|
2
|
Знати про розвиток української прози 20-х років, її представників.
Розповідати біографію М.Хвильового, про його провідну роль у літературному житті 1920-х років. Розглядати зміст творів, вміти аналізувати їх. Визначати стильові особливості, проблеми.
Пояснювати присвяту до новели, символічність образу матері, проблему вибору героя. Вміти визначати жанр твору, відрізняти реальне і уявне в ньому, характеризувати образ ліричного “Я”.
Усвідомлення переваги гуманізму над будь-якими ідеологіями, складності морально-етичного вибору, вміння передбачити його наслідки.
|
Типологічний зв’язок та вплив прози К.Гамсуна, М.Пруста, С.Пшибишевського.
Вплив
Ф.Достоєвського, А.Бєлого, Б.Пільняка, Максима Горького, французького модернізму на М.Хвильового (зарубіжна література).
|
Григорій Косинка (Г. Стрілець)
“В житах”
Трагічна доля митця. Змалювання строкатої картини життя крізь призму долі й душі людини. Перевага імпресіонізму в стильовій палітрі. “В житах” -- зупинена мить, пошуки порушеної гармонії. Вітаїстичний пафос, імпресіоністична настроєвість.
ТЛ: поглиблення поняття про імпресіонізм.
|
2
|
Знати творчу біографію прозаїка. Розуміти позаідеологічність його творів, психологізм художньої деталі. Розвивати вміння переказувати сюжет новели, коментувати її зміст, визначати основні мотиви, коментувати показ переваги загальнолюдського над класово-ідеологічним. Вміти виокремлювати й коментувати зорові й слухові образи, художні деталі.
Прагнення гармонії душі і світу. Розуміння великої сили синівських почуттів.
|
Традиція В.Стефаника, В.Винниченка. Вплив К.Гамсуна.
Український малярський імпресіонізм
1920-х років (М.Бурачек, О.Мурашко та ін.).
|
Юрій Яновський
“Подвійне коло”, “Дитинство”, “Шаланда в морі”
(з роману “Вершники”)
Творча біографія митця. Романтичність світовідчуття і стилю в ранній творчості. Роман у новелах “Вершники” як «реабілітаційний двійник» «Чотирьох шабель». Умовність зображення (“Подвійне коло”), ідея протиставлення загальнолюдських вартостей класовим. Проблема розпаду роду, родини як трагедія народу. Ідея нетлінної вартості національних основ буття, спадковості поколінь, духовної пам’яті (“Дитинство”). Утвердження високих загальнолюдських ідеалів вірності й кохання, відданості громадянському обов’язку (“Шаланда в морі”).
ТЛ: роман у новелах, художній час і простір, умовність зображення.
|
3
|
Знати творчу біографію письменника, про його найосновніші твори, про Ю.Яновського. Знати зміст творів, переказувати окремі епізоди. Розвивати навички аналізу текстів. Шліфувати вміння пояснювати художні засоби (відшукувати реалістичне й умовне зображення, елементи фольклору, поетичні прийоми в епічному описі), “відкритість” фіналу (новели). Виокремлювати епізоди й художні деталі як втілення національних атрибутів. Висловлювати своє ставлення до проблеми збереження своїх коренів, небезпеки їхньої втрати.
Усвідомлення важливості збереження родових, родинних зв’язків, духовного опертя на вселюдські, гуманістичні цінності.
|
Ю.Яновський і М.Хвильовий.
Вплив європейського неоромантизму (Р.Кіплінг, Джек Лондон, Дж.Конрад) (зарубіжна література).
Типологічна спорідненість із поетикою українського народного епосу.
|
Валер’ян Підмогильний
“Місто”
Автор інтелектуально-психологічної прози, перекладач. Світовий мотив підкорення людиною міста, самоутвердження, інтерпретовані на національному матеріалі. Зображення “цілісної” людини: в єдності біологічного, духовного, соціального.
ТЛ: екзистенціалізм, маргінальність, психологізм, іронія.
|
3
|
Знати найосновніші події творчої біографії, про трагічну загибель митця. Розуміти вплив цивілізаційних процесів на людину, психологічну мотивацію вчинків Степана Радченка та інших дійових осіб, іронічність авторської оповіді. Характеризувати маргінальний образ українського інтелігента. Вміти аналізувати світоглядну і психологічну еволюцію його характеру, пояснювати роль жіночих образів у романі. Висловлювати власну думку про способи самоствердження людини.
Усвідомлення моральних, психологічних аспектів самоствердження людини.
|
Вплив А.Франса, Г.Флобера, Гі де Мопассана, Оноре де Бальзака (зарубіжна література).
Філософія Ф.Ніцше, А.Шопенгауера, С.К’єркегора.
|
Остап Вишня (Павло Губенко)
“Моя автобіографія”, “Сом”, “Як варити і їсти суп із дикої качки”
Трагічна творча доля українського гумориста, велика популярність і значення його усмішок у 1920-ті роки.
Оптимізм, любов до природи, людини, м’який гумор як риси індивідуального почерку Остапа Вишні.
ТЛ: усмішка.
|
2
|
Розуміти, що гумор – одна з провідних рис характеру українців. Знати про гумористичну, сатирично-викривальну традицію української літератури (фольклор, С.Руданський, Л.Глібов, І.Нечуй-Левицький, І.Карпенко-Карий, В.Самійленко). Вміти аналізувати усмішки, художні засоби (портрет, пейзаж, засоби характеротворення, використання народних прикмет, прислів’їв, приказок). Порівнювати мисливські усмішки з пейзажними описами в інших творах.
Виконання творчої роботи з вираженням власної оцінки прозового твору.
Усвідомлення оптимістичної ролі гумору в житті людини. Розвиток самокритичності, спроможності проводити доречні аналогії.
|
«Записки мисливця» І.Тургенєва.
|
ДРАМАТУРГІЯ
Розвиток національного театру (“Березіль” Леся Курбаса, Харківський театр ім. І.Франка), драматургії 1920−1930 рр. (від ідеологічних агіток до психологічної драми). П’єси В.Винниченка, М.Куліша, І.Дніпровського, І.Кочерги, Я.Мамонтова на перетині традицій “корифеїв”, зарубіжної класики і модерної драматургії.
Микола Куліш
“Мина Мазайло”
Життєвий і творчий шлях митця. Зв'язок із театром Л.Курбаса. Національний матеріал і вселюдські, «вічні» мотиви та проблеми у п’єсах .
Сатирична комедія «Мина Мазайло». Особливості сюжету. Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації (Мина, Мокій, дядько Тарас, тьотя Мотя). Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння.
Драматургічна майстерність автора у створенні комічних характерів і ситуацій, у побудові діалогів та ремарок, у мовній характеристиці героїв. Сценічне втілення. Актуальність п’єси у наш час.
ТЛ: сатирична комедія.
|
3
|
Розуміти особливості розвитку драматургії й театру 1920-х років. Вміти розповісти про це. Вміти орієнтуватися в допоміжних матеріалах з історії культури. Вміти проводити аналогії з іншими явищами культури.
Знати і вміти розповісти творчу біографію драматурга, про його зв’язок з театром Леся Курбаса. Знати і розуміти зміст п’єси. Розуміти умовність у ній часу і місця дії. Аналізувати п’єсу, визначати і коментувати проблеми, порушені в ній, характеризувати образи дійових осіб, засоби створення комічних ситуацій. Обговорювати актуальність проблем, порушених у п’єсах М. Куліша.
Розвиток гнучкості і логічності мислення, застосування відомостей, одержаних раніше. Усвідомлення своєї приналежності до рідного народу, свого родоводу.
|
Національний і зарубіжний театр 20-30-х років.
Спорідненість із драматургією Г.Ібсена, Б.Шоу, Б.Брехта (зарубіжна література).
|
|