|
|
Скачати 56.39 Kb.
|
| СЕРГІЙ ЖАДАН: ЛІТЕРАТУРА НЕ Є ЧИМОСЬ БІЛЬШИМ, НІЖ СПОРТ ЧИ ПРОҐНОЗ ПОГОДИ Сергій ЖАДАН народився 23 серпня 1974 на Луганщині. поет, прозаїк, есеїст, перекладач з німецької, бєларуської та російської мов. Член Асоціації українських письменників. Автор поетичних збірників: «Цитатник” (1995, Київ), «Генерал Юда» (1995, Київ), «Пепсі» (1998, Харків), «The very very best poems, psychodelic stories of fighting and other bullshit (вибрані поезії 1992—2000)» (2000, Донецьк), «Балади про війну і відбудову» (2001, Львів), «Історія культури початку століття», «Біґ Мак» (обидві — Київ 2003), «История культуры начала столетия» (2003, Москва). Тексти перекладались німецькою, англійською, польською, сербською, хорватською, литовською, білоруською, російською, вірменською мовами. Академік Бу-Ба-Бу. Kr: — Цього року вийшло три Ваші книжки — “Історія культури початку століття» російською й українською та “Біґ Мак». Ці книги Ви написали під час або внаслідок перебування у Відні. Судячи з усього, Європа надихає? С.Ж.: — Надихає сама можливість писати. Я прожив у Відні дев’ять місяців. Це був гарний час, коли… Коли, власне, можна було писати. Kr: — А тут? С.Ж.: — А тут важче, бо тут купа друзів, купа якихось речей, які відволікають. Кожного дня з’являються приятелі, знайомі, все це обов’язково закінчується якимись пиятиками… У таких умовах писати не зовсім зручно. Kr: — Але ж начебто такий спосіб життя й люблять письменники й творчі люди взагалі. С.Ж.: — А не люблю такий стиль життя, я люблю людей, із якими спілкуюсь. Kr: — А до яких поганих звичок Ви схильні? С.Ж.: — Поганих? Ну, це, мабуть, насамперед — лінь, моє небажання займатися наприклад суспільною чи громадською діяльністю. Kr: — Але ж є, мабуть, потяг до роботи творчої? С.Ж.: — Ні, особливого потягу до творчої роботи в мене так само немає. Тут навіть є якийсь бар’єр, через який мусиш переступити, щоб змусити себе написати щось. Загалом, коли я отримаю свої перші сто тисяч доларів, куплю собі ферму десь під Харковом, буду розводити корови й садити коноплі, як Кен Кізі, скажімо. Kr: — Але це теж великий шмат роботи. Як же тоді бути з лінню? С.Ж.: — Насправді я люблю займатися якимись життєво необхідними й простими речами. Я — за прості рухи, за максимально простий спосіб життя. А «творча діяльність» — це на любителя. Kr: — Деякі читачі схильні розділяти способи існування письменників-поетів на тусовочний, як у Жадана, і самітницький, як, скажімо, у Прохаська. С.Ж.: — Це неправда хоча б тому, що востаннє ми з Тарасом бачилися саме на великій тусовці, себто на Форумі видавців. Kr: — В одній зі своїх критичних статей Андрусяк писав, що якби Жадан писав виключно про Європу, у нього виходили б попсові речі, а так він в будь-якому випадку пише про українське сьогодення, і саме через те його твори «чіпають за живе». С.Ж.: — Я читав цю статтю, Іван, як мені здається, не зовсім зрозумів, про що книга. Там якраз навпаки йдеться про те, що немає аж таких разючих відмінностей між Україною і, скажімо так, Європою. Наше уявлення про стару добру Європу, старі європейські міста, старі європейські культури — це така велика мулька, що не підтверджується реальністю. Насправді немає відмінностей. «Біґ Мак» — це книга про те, що людина будь-де є, власне, людиною, і лише. І весь цей європейський антураж із телекартинки насправді не є аж надто важливим. «Біґ Мак» автобіографічний, побудований на тих речах, які відбувалися реально. Але ці речі могли відбуватися й у Китаї, Японії чи Тайвані. Kr: — А яке враження справила Ваша книжка «Історія культури початку століття» в Росії? С.Ж.: — Не знаю, чесно кажучи, я в Москві востаннє був рік тому. А щодо самої книги перекладів, то в принципі вона мені подобається, подобається, що це зробив саме Ігор Сід. Хоча сумніваюсь, що там будуть якісь масові відгуки від російських читачів, зрештою, мене це не надто хвилює. Kr: — То Ви не збираєтеся завойовувати Росію, як це робили свого часу, скажімо, музичні гурти «ВВ» чи «Океан Ельзи»? С.Ж.: — Я не збираюся завойовувати Росію, хіба я Ґебельс? Загалом, мені здається. Що в нас багато хто переоцінює геополітичне й соціокультурне значення Росії для України. Хоча я з задоволенням приїжджаю в Москву, коли запрошують, у мене там багато друзів. Kr: — А десь ще перекладали за кордоном Ваші вірші? С.Ж.: — Ну, мене перекладали навіть такою екзотичною мовою, як вірменська, я навіть бачив ці переклади в їхньому молодіжному літературному журналі. Я там пізнав свої тексти лише за розміщеним поруч власним фотом. Цікавіше, коли ти сам маєш змогу співпрацювати з перекладачем, себто коли хоча б уявляєш, якими саме словами перекладач користується. Бо інакше мусиш сприймати все на віру. Kr: — Кого з сучасних українських поетів Ви особливо поважаєте? С.Ж.: — Розумієте, більшість сучасних українських поетів є моїми друзями або приятелями. Тому якщо я зараз когось згадаю, а когось не згадаю, це буде потрактовано не надто добре. Kr: — А до якого напрямку віднесли би свої вірші? Це ж не лірика в розумінні «я сиджу біля вікна, зітхаю, чую солов’їв, а ти не прийшла...» С.Ж.: — Ну, справді, те, про що Ви сказали, — це не лірика. Але, скажімо, «Історія культури», про яку ми говоримо, якраз дуже лірична. Це книга інтимних віршів. Kr: — А я думала, що Жадана надихає революція. С.Ж.: — Не лише. Ось «Історія культури початку століття» — це книга інтимних ліричних віршів, якихось подій, реальних історій про реальних чоловіків, жінок, про зв’язки між ними. «Біґ Мак», до речі, теж лірична книжка. Kr: — А які власні вірші подобаються особливо? С.Ж.: — Мені всі подобаються, якщо вже я їх друкую. Kr: — Але ж Ви вибираєте певні вірші для виступів згідно якоїсь програми. С.Ж.: — Ні, я не маю якоїсь програми, усе це, як правило, відбувається спонтанно, я загалом погано ставлюсь до програм. Особливо — до навчальних. До речі, про навчальні програми середньої школи: нещодавно в книжковому магазині вирішив погортати підручник з української літератури для 11 класу. Дивлюсь, а там лубковий портрет Андруховича з бульбою замість носа. І ще — фраза про «Червону Фіру»: «найбільш активним серед послідовників львівських бубабістів і Михайля Семенка є Сергій Жадан». По-моєму, такі підручники палити потрібно. Разом із їхніми упорядниками. Kr: — Цікаве Ваше ставлення до популярної в Україні месіанської позиції письменника, який має показувати приклад, надихати, впливати на читачів позитивно, адже література, дійсно, впливає? С.Ж.: — Література впливає ніяк не більшою мірою за телепрограми, чи поп-музику... Усе залежить не від літератури, а від реципієнта. Якщо він хоче, щоб на нього впливали футбольні матчі, на нього будуть впливати футбольні матчі; якщо хоче, щоб на нього впливала якась внутрішня чи зовнішня політика нашого з вами президента, на нього буде впливати це. Література не є чимось більшим, ніж, скажімо, спорт чи прогноз погоди. Kr: — Що Вас надихає, адже Ви говорите, що людина сама вибирає, що на неї може впливати, а що — ні. Любов? С.Ж.: — Любов буває різною. Kr: — А любов до України? С.Ж.: — Ну, ні, для мене це не є «джерелом натхнення», я загалом проти космополітизму, але клінічний патріотизм особливої радості так само не викликає. Kr: — І що ж тоді залишається? С.Ж.: — Є нормальна нейтральна позиція, ось, скажімо, анархізм. Але в принципі я не займаюся політикою. Коли ми брали в 2001 році участь в акціях опозиції, це не був вияв якоїсь політичної діяльності. Просто мене це тоді хвилювало. Зараз, мушу зізнатися, хвилює значно менше, такі речі швидко й надовго розчаровують. Kr: — То ти жодну політичну партію в Україні не підтримуєте й не підтримували? С.Ж.: — Чого ж. Свого часу навіть був на першому з’їзді Конгресу українських націоналістів у Києві, і досі дивуюсь, як туди потрапив. Для мене важливою є позиція не займатися тими речами, які мені не цікаві. Коли позбавляєшся великої кількості речей, які тобі заважають, які тебе грузять, то насправді виявляється, що життя — така кльова штука! Із часом, коли починаєш аналізувати все, що з тобою відбувалося, просто бачиш, що найважливіше — попри все зберігати якусь внутрішню рівновагу. У будь-якому разі заняття політикою подібної рівноваги позбавляє. Kr: — Чи це означає йти своїм шляхом, слідувати своїй долі? С.Ж.: — Справа в тому, що ти не знаєш своєї долі, у цьому для тебе зберігається інтрига. Тут швидше йдеться про інтуїцію. Ти найчастіше не відрізняєш, що добре для тебе, а що — ні, потрібно просто уважніше ставитися й до себе, і до інших. Коли між внутрішніми пошуками і якимись зовнішніми орієнтирами все ж вибираєш саме те, що тобі потрібно, ось тоді й починається нормальна повноцінна реальність. І тоді розумієш, що життя — це фантастична штука, яка тобі дарована, щоб ти нею насолоджувався. Тоді ти починаєш відкидати всю чорнуху й усілякі депресивні речі. Kr: — Кожного поета надихають представниці прекрасної статі. Тебе теж? С.Ж.: — Звичайно, я ж сказав, що написав книгу любовних віршів. Kr: — Так, присвячену різним людям... С.Ж.: — Ні, не різним. У мене фантастична дружина, цю фразу можна навіть дати як назву інтерв’ю. Розмовляла Настя БОГУСЛАВСЬКА |
| Сергій Жадан "Ворошиловград" Телефони існують, аби повідомляти ними різні неприємності. Телефонні голоси звучать холодно й офіційно, офіційним голосом простіше... |
Використання українських ігор з елементами співу та музичного супроводу в дитячому садку Вступ Навіть без слів, є чимось вимріяним, подаманою красою, вартісною самою в собі, чимось ідеальним, абстрактним і абсолютним. А вже... |
| СТАТУТ Вінницька міська громадська організація «За Спорт і Націю» (надалі ВМГО «За Спорт і Націю») є міською добровільною неприбутковою... |
Уроку,,Спорт-посол миру в 1-4 класах Пояснювальна записка Урок,,Спорт — посол миру проводиться один раз на рік на передодні професійного свята дня фізичної культури і спорту (90 хвилин) |
| Література рідного краю. Інсценізація твору письменника територіальної... Навчальна мета: розглянути життєвий шлях С. Носаня та його творчість; розширити знання учнів про митців рідного краю (Черкащини) |
Сергій Ларін: Президент України особливу увагу приділяє реформуванню соціальної сфери Сьогодні, під час апаратної наради, голова облдержадміністрації Сергій Ларін нагадав про засідання Кабінету Міністрів України, що... |
| План проведення вікторини «Спорт-знайка» І. Вступне слово. ІІ. Вікторина... Але, якщо людина не займається професійно спортом, все -таки кожен день вона виконує якийсь певні рухові дії: іде пішки до школи,... |
Керівництво змаганнями Керівництво змаганнями здійснює: Херсонський... Директор Херсонського обласного центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» |
| У місяці 31 день. Яке сьогодні число, якщо до кінця місяця залишилося... Червона Шапочка несла бабусі 14 пиріжків: з м'ясом, грибами і капустою. Пиріжків з капустою — найбільше, їх удвічі більше, ніж пиріжків... |
Питання до контрольної роботи з теми: Системи управління базами даних Відібрати з бази даних відомості, за кількістю більше ніж 100 і менше ніж 150, можна за допомогою умови… |