|
|
Скачати 74.53 Kb.
|
|
С.В.Гловацький, методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Забезпечення розвитку художньо-естетичної освіти Духовний розвиток особистості є одним із найвайжливіших завдань сучасної освіти. Викладання предметів художньо-естетичного циклу в системі загальної середньої освіти покликані сприяти вирішенню цього завдання. Головною метою художньо-естетичної освіти в загальноосвітній школі є розвиток особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва та навколишнього світу, здатності до сприймання розуміння і творення художніх образів, потреб в художньо-творчій самореалізації і духовному самовдосконаленню. Музичне мистецтво (1-8 класи) Вивчення предмета “Музика” в 1-4 класах здійснюється, як і в минулі роки, за програмами авторів О.Ростовського, Л.Хлєбнікової, Р.Марченко або О.Лобової (вид. “Початкова школа”, 2006 р.). Необхідно взяти до уваги те, що тематичний зміст програми О.Ростовського відкриває можливість досягнення цілісності та єдності навчального процесу всього навчального курсу на основі єдиної музично-педагогічної концепції, яку продовжує програма з музичного мистецтва для 5-8 класів 12-річної школи (авт. Ю.Б.Фільц). Для полегшення роботи вчителів музичного мистецтва видавництвом “Контур-плюс” (м. Рівне) створено і видано електронні навчально-методичні посібники. Згідно з методичними рекомендаціями МОН України минулого, цього року навчальна діяльність учнів з дисциплін художньо-естетичного циклу у початковій та основній школі може проводитись у різних формах, окрім письмових. Особливого занепокоєння викликають проведення занять (уроків) учителями, які допускають цілий ряд недоліків у навчально-виховному процесі, а саме:
Уникнення таких недоліків у навчально-виховному процесі спонукатиме до підвищення якості шкільної художньо-естетичної освіти. Згідно з програмою з музичного мистецтва для 5-8 класів 12-річної школи (авт. Б.Фільц та ін., вид. “Перун” 2005 р.) перелік творів для сприймання та виконання є орієнтовним. Його можна змінювати, використовуючи варіативний та етнорегіональний матеріал (у межах 10%). У жовтні 2009 року планується проведення святкових заходів, присвячених утворенню Козацької столиці. Отже, вчителі музичного мистецтва мають нагоду змінити пісенний матеріал, який відображатиме відповідну тематику у межах дозволеного. Художня культура. 9 клас У 2009/1010 навчальному році в 9 класі загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів вводиться вивчення предмета “Художня культура”. Вивчення предмета буде здійснюватися за програмою “Художня культура” 9-11 класи” (авт. Л.Масол, Н.Миропольська), що надрукована у збірнику програм з художньо-естетичного циклу для 5-11 класів 12-річної школи (вид. “Перун”, 2005 р.) . У збірнику також подане орієнтовне календарно-тематичне планування з художньої культури для 9 класу. Програма орієнтує вчителя на виховання національно свідомої, духовно багатої, зорієнтованої на творчу діяльність особистості, здатної усвідомити себе в суспільстві, створює умови для індивідуального творчого саморозвитку, саморозкриття, самореалізації. Завдання вчителя художньої культури навчити кожного школяра умінню самостійно задовольняти власні естетичні потреби, цінувати прекрасне, використовувати його для формування себе як особистості, розвинути здатність учня розуміти задум митця, формувати свою думку й аргументувати її. У процесі вивчення художньої культури в 9 класі відбувається узагальнення мистецьких знань, умінь, набутих у 1-8 класах, та втілюється ідея пропедевтики культурологічної освіти, що є базовою в старшій профільній школі. Таким чином, забезпечується послідовність і наступність змісту художньо-естетичної освіти. Матеріал 9 класу систематизовано відповідно до видової жанрової та стильової специфіки мистецтва, що є основою художньої культури. Зміст програми курсу включає два основні розділи: “Мистецтво в просторі культури”, “Основи художньої культури”. Тематична побудова розділу “Мистецтво в просторі культури” передбачає аналіз основних видів мистецтва – візуального (образотворчого), музичного, театрального та екранного і особливостей їх художньо-образної мови. Заключна тема семестру “Поліхудожній образ” узагальнює зміст І семестру. Тема “Види і мова мистецтв” може бути закріплена створенням різноманітних кросвордів за змістом даної теми. Під час вивчення теми “Візуальні мистецтва” учні можуть створювати графічні, живописні роботи, малі скульптурні форми, замальовки архітектурних споруд. Вивчення теми “Жанрова палітра музичного мистецтва” спонукає до інтерпретації прослуханих музичних творів, визначення особливостей їх образного змісту, жанру і форми, а також до підготовки музичних тематичних вечорів, концертів-вікторин тощо. Тема “Театр як синтез мистецтв” передбачає практичну діяльність у вигляді відвідування театральних вистав, створення театральних вистав, театральних масок, ляльок, підготовка рекламних афіш, шоу, презентацій. Під час вивчення теми “Екранні мистецтва” учні переглядатимуть кінофільми, телепередачі з наступним їх обговоренням, створюватимуть ілюстрації до мальованих мультфільмів. Логічним практичним завданням щодо узагальнюючої теми І семестру “Поліхудожній образ світу” може бути підготовка і проведення диспуту “Чому сучасній людині потрібні всі види мистецтва?”. Сформувати в учнів загальне уявлення про культуру та її роль у суспільстві, навчити порівнювати зразки народної і професійної художньої культури та підготувати до опанування в 10-11 класах української та зарубіжної художніх культур в усій їх багатоманітності та взаємопроникнення, має на меті пропедевтична культурологічна спрямованість розділу ІІ семестру “Основи художньої культури”. Допоміжну роль у цьому процесі відіграє засвоєння основних понять і термінів: “діалог культур”, “духовна культура”, “полікультурний”. Необхідно спрямовувати увагу учнів на засвоєння та усвідомлення понять “стиль епохи”, “національний стиль”, “індивідуальний стиль” митця. Вивчаючи І тему ІІ семестру “Художня культура як духовне явище” увагу учнів потрібно спрямовувати на взаємодію та взаємопроникнення народної і професійної, світської та духовної культури й акцентувати проблему збереження національної культурної спадщини. Відображення емоцій і почуттів, думок і мрій людини в цінностях художньої культури є основою змісту наступної теми “Художня культура і світ людини”. На практиці зміст цієї теми може бути реалізовано шляхом створення учнями реалістичної або абстрактної композиції, а також підготовки та проведення дискусії з теми “Культура в людині, людина в культурі”. Вивчаючи тему “Художні напрями та стилі” учні завоюють поняття “стиль епохи”, “національний стиль”, “індивідуальний стиль митця”. Закріпити знання щодо стильових особливостей мистецтва можна шляхом створення графічних та живописних і музичних творів певного стилю, складання словника (таблиці) основних (таблиці) художніх напрямів і стилів. Логічним продовженням є вивчення теми “Художня культура і середовище” , що зосереджена на формах збереження культурної спадщини (бібліотеки, музеї, театри, галереї). Цікавими для учнів формами закріплення змісту навчального матеріалу можуть бути віртуальна комп’ютерна подорож художніми музеями світу та створення проекту реклами промислового виробу для школи (обладнання, меблів, форми). Особливим концентруванням навчально-пізнавальної та практичної діяльності учнів на пам’ятках культури і мистецтва рідного краю є вивчення теми “Художня культура рідного краю”. Шляхи вивчення теми можуть бути різноманітними. Учням пропонується відвідування музеїв та закладів культури, складання карти туристичного маршруту “Пам’ятки художньої культури рідного краю”, виконання композиції “Вулиця, якою я йду до школи”. Формами практичної роботи можуть бути запис і виконання народних пісень, поширених у регіоні, створення зразків декоративно-прикладного мистецтва, враховуючи регіональні художні традиції. Завершити вивчення курсу художньої культури 9 класу можна проведенням диспуту з теми “Художня культура: минуле, сучасне, майбутнє”, а також таким видом колективної учнівської роботи, як розробка комп’ютерних презентацій з художньої культури. Допрофільне навчання та поглиблене вивчення дисциплін художньо-естетичного профілю Підґрунтям допрофільної підготовки учнів основної школи може бути поглиблене вивчення мистецьких дисциплін, що розпочинається в початковій школі. Так, у школах із поглибленим вивченням музики відповідно у 1-8-х класах рекомендовано використовувати програму “Музика”, 2 години на тиждень (авт. О.Гумінська). Програми О.Гумінської мають повне навчально-методичне забезпечення: календарно-тематичне планування, музичні хрестоматії та фонохрестоматії з 1 по 8 клас. Поглиблене вивчення мистецьких дисциплін у початковій школі створює передумови для якісної допрофільної підготовки учнів основної школи, що в подальшому дасть їм можливість свідомо брати профіль навчання. У старшій школі вивчення обраних учнями факультативних курсів та курсів за вибором допомагатиме їм визначитися із вибором майбутньої професії. Вивчення факультативних курсів та курсів за вибором в основній школі організовується за рахунок годин варіативної складової навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів за умови наявності бажання учнів їх вивчати і створення належних умов для їх опрацювання. Сформовано і видано Міністерством освіти і науки України збірник програм (вид. “Ранок”, 2009 р.) факультативних курсів та курсів за вибором для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл музичного та художнього профілю, які сприятимуть реалізації допрофільної підготовки учнів. Пропоновані у збірнику програми можуть використовуватися не лише в спеціалізованих школах, а й у будь-яких загальноосвітніх школах для допрофільної підготовки учнів. За програмами, наявними у збірниках, учні 9-го класу можуть вивчати такі факультативні курси та курси за вибором, як “Хореографія”, “Гра на бандурі”, “Гра на електронних музичних інструментах”, “Театр”, “Хоровий клас”, “Музичні ансамблі”, Світова художня культура”, “Українське народне мистецтво”. Обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників зібрано, упорядковано і видано авторські програми курсів за вибором художньо-естетичного напряму профілізації, які можуть бути використаними фахівцями даного напрямку. Така варіативність надасть учителю можливість обрати програму відповідно до власних поглядів, уподобань та можливостей учнів. З новими досягненнями в царині культури, мистецтва і мистецької педагогіки можна ознайомитися на сторінках фахового журналу “Мистецтво та освіта”. Водночас, відповідно до наказу МОН від 24.12.2007 №1166 “Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навальних закладах” наголошується на уважному та відповідальному ставленні вчителів до використання різноманітних видань у навчально-виховному процесі. Інформація щодо рекомендованої Міністерством навчально-методичної літератури з дисциплін художньо-естетичного циклу щороку подається в Переліку програм та навчально-методичного забезпечення в Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України. |
| 2. Візуальні мистецтва Гловацький С. В., методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників |
2. Візуальні мистецтва Гловацький С. В., методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників |
| Методист лабораторії виховної роботи Черкаського обласного інституту... ... |
Методист лабораторії виховної роботи Черкаського обласного інституту... ... |
| В. Н. Шавровська, методист Черкаського Н. В. Шавровська, викладач Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, кандидат |
Методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників В. Н. Шавровська, методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників |
| Методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних... Методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради |
Методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних... Л.І. Даниленко, методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради |
| Методист лабораторії виховної роботи Черкаського обласного інституту... В. С. Кудін, методист лабораторії виховної роботи Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників |
Методист лабораторії виховної роботи Черкаського обласного інституту... В. С. Кудін, методист лабораторії виховної роботи Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників |