|
|
Скачати 34.51 Kb.
|
| Квіти серця Росте в полі дерево – Тонке і Високеє А Верхом – кудряве, а в Корінь – глибокеє (з народної пісні) Най радіють всі дерева, най хвалять Господа квіти, величають ім’я Його! Бо що ти маєш, чого не отримав би і що є твоє життя, як не та трава і всяка слава людини наче цвіт трав’яний. Кожен має своє місце, свій час, своє життя. Свій шлях з відомого у невідоме, пліч о пліч з білим світом, що мандрує у майбуття. Моя дорога розпочалася під Полтавою в невеличкому місті на березі Ворскли. Потім був Харків і школи - загальноосвітня та художня, ліцей та Художнє училище і, нарешті, Академія дизайну та мистецтв. А поруч завжди був великий світ, що навчав мене, любив та піклувався. Моя родина, мої друзі, мої вчителі в мистецтві. Я дуже вдячна тим, хто був поруч зі мною, тим, хто пішов і тим, хто є зараз. Поступово я розуміла необхідність усвідомлення себе, прийняття подій мого життя, радощів та суму, любові та смерті. Хто я ? Навіщо?, Який мій шлях? Якою має бути моя творчість? Як і кожен художник розмірковувала над своєю темою в мистецтві, шукала відповідь на те, що я маю малювати, чи маю право зображати себе. А потім зрозуміла, що це - процес самопізнання через творчість, що автопортрет є дзеркалом внутрішнього і зовнішнього світів, який дає можливість аналізувати буття. Будь-яка творчість є відповіддю на те, ким є автор. Як говорять: „Кожна робота художника – то його автопортрет”. Завдяки живопису я приймаю та усвідомлюю своє життя, відповідаю на особисті питання, Роботи стають віхами „до” й „після”, рівнями в сходах подій, зовнішнім відбитком внутрішнього відчуття, що не відійде, доки не буде створена картина. Із внутрішнього – у зовнішнє, бо від надлишку серця говорять уста. Світ, з якого приходять ідеї – невичерпний й вічно новий. Минають століття, а суть людини лишається незмінною. Любов, кохання, краса, життя, смерть – чи вигадано щось нове, чого б не було в віках? Коли я почала живопис квітів –відчула, що ніби потрапила до інформаційного шару, який може розповісти, як малювали народні майстри, як творили маляри періоду бароко. Я відчула що це - живе, це те, що я маю говорити сьогодні. Мені здається, що зараз людям, втомленим шаленим життям, як і завжди, необхідне повернення до себе, до духовності, до миру й любові. Я свідомо обираю традиційну техніку класичного образотворчого мистецтва, звертаюсь до споконвічного живопису, Говорю в мистецтві мовою тієї землі, що мене зростила. Згадуючи слова Бойчука, хочу погодитись, що зараз культурі потрібне служіння людству, а не матерії, відновлення високого духовного начала в мистецтві, прориву на нові рубежі світосприйняття, що здійснюється не шляхом звернення до абстракцій, а зберігаючи образотворчість Я вдячна своєму вчителеві - В.М.Гонтаріву, що в викладанні обрав саме цей шлях, коли, звертаючись до історичних коренів, орієнтуючись на посилення ролі пластики та декору, створюється картина. Він розумів, що таке живопис, вмів створювати диво на полотні, в нього було знання , яке він хотів передати учням. Сам завжди говорив, що він не теоретик, а практик, вчить того, що вміє робити. Розповідав таємниці малярства, навчав тому, як складається малюнок. Його творча школа навчає традиціям світового монументального живопису, тим основам, що потім так потрібні у пошуках своєї творчої мови. Бо завдання людини в мистецтві полягає в тому, щоб творити а не руйнувати, працюючи над своєю темою, вносячи у загальне - своє, особисте, сплітаючи у єдиний мистецький потік доробки свого часу. Творчість - це лише продовження життя в мистецтві, проростання автора у зовнішньому світі , коли життя є шляхом в невідоме, а мистецтво – світом, що з невідомого з’являється. Природа живе за вічними законами, тими ж самими, що правлять і в житті людини, тільки все простіше й складніше водночас, - не маючи емоційного відношення до того, що відбувається, земля в своїй дії згоджується з Горніми законами. Життя людини по тим же законам іде - народжуємося, зростаємо, радіємо сонцю, квітнемо, приносимо плід, вмираємо. Чи жорстоке життя – аж ні, життя - справедливе. Велике, вічне, замкнуте коло, де через смерть створюється нове, вічне свято та радість. Людина наче теє дерево за своєю створенністю та тлінністю й водночас наче Бог, бо розумом живе й має можливість обирати, бо створена за подобою... Природа завжди мудріша у своєму безкінечному житті, що людина лише намагається усвідомити й описати в називанні. Аби ж тільки відчути, зрозуміти те, що знають дерева й квіти, прийняти Волю Господню, й жити відповідно того, ким ти з’явився у цей світ. Неможливо приймати на себе те, чого не існує, неможливо зробити більше, але й, неможливо перестати бути собою, немає права перестати. Кожна людина, наче те дерево, за плодами пізнається і кожен є лише тим, ким є і не буде іншого Дерево – це життя, квіти - творчість, мистецтво – то квіти серця. Кожен має своє місце, свій шлях, своє життя. То ж і я, наче дерево, що може рости завдяки Господові, Він дав мені життя. То ж, і я можу зростати квіти. А в цьому і є радість та свято мого життя. |
| АБРИКОСИ (Prunus Armenіaca L.) дерево із сімейства амигдалеи (Amygdalae).... Деревина вживається для токарських виробів. А. називається також желтосливником, морелью, курагою. Особливий вид А. представляє абрикос... |
Урок образотворчого мистецтва по темі «Прикладна діяльність. Створення... Тема: Прикладна діяльність. Створення декоративної композиції «Дерево життя» в техніці петриківського розпису |
| ПАРНІСТЬ. ЧЕРГУВАННЯ. РОЗБИТТЯ НА ПАРИ З кожним ходом коня міняється колір поля, на якому стоїть кінь, тобто має місце чергування кольорів — білого і чорного. Після першого... |
«ПЛАНЕТА ДОБРО» Доброта – це квітка, яка розпускається у душі кожного з нас. Вона росте разом з нашими добрими справами |
| Уроку: Закони Джунглів і світ людей Епіграф: Закон Джунглів — Велика Ліана, що росте всюди, і ніхто не може сховатися від нього |
Сценарій свята до Дня вчителя Поволі падає золоте листя і вкриває задуману землю розкішним килимом. Тонке павутиння «бабиного літа» спроквола пливе у повітрі.... |
| РІЗЬБЛЕННЯ ПО ДЕРЕВУ Основним будівельним матеріалом у східних слов'ян (за винятком південних степових районів) було дерево |
Групи слів за значенням (синоніми, антоніми, омоніми) Методи і прийоми:інтерактивні: робота в парах, «Мікрофон», проблемне завдання, «Дерево пізнання» |
| Тема. Родина Мета Обладнання: підручники, роздавальний матеріал, дерева родоводу, дерево родина-школа, аудіозапис |
Уроку Дата Підтема Соціокультурна Моя родина. Родинне дерево розвивати інтерес і поважне ставлення до ІМ і культури народу країни, мова якої вивчається |