гід
З 10 по 17 квітня кінокомплекс "Україна" запрошує на фестиваль французького кіно
З 10 по 17 квітня у кінокомплексі "Україна" проходить фестиваль французького кіно.
Фільми, які демонструють в програмі фестивалю.
“Таксі – 3” - продовження бойовика від продюсера Люка Бессона. Знов до Марселю, в якому поліцейський Емільєн і таксист Даніель відкривають новий екстремальний сезон.
Режисер - Жерар Кравчик.
В ролях: Самі Насері, Фредерік Діфенталь і Маріон Котіяр
10 квітня 19:00
“Ті, хто мене люблять, поїдуть на потязі”
Жан-Луї Трентіньян, Паскаль Грегорі, Шарль Берлінг і Венсан Перес у сенсаційному фільмі Патріса Шеро
Справжні друзі і випадкові знайомі, давні і недавні коханці, учні і родичі померлого художника відправляються в неймовірну поїздку, щоб виконати його останнє бажання.
11 квітня 12:00, 14 квітня 19:00
“Як я убив свого батька”
Мішель Буке, Шарль Берлінг і Наташа Реньє в трагікомедії Гані Фонтена
Успішна кар'єра лікаря, величезні гонорари і… повна відстороненість від сім'ї. Відстороненість, яка поступово переростає в жорстокість.
11 квітня 19:00
“Танги”
Сабін Азема, Андре Дюсольє і Ерік Берже в неординарній комедії Ет’єна Шатієса
Проблема батьків і дітей існувала завжди, але в цьому фільмі вона прийняла справді незвичайну форму.
12 квітня 12:00, 19:00
“Комедія незайманості”
Ізабель Юппер, Жанна Балівар і Шарль Берлінг у фантастичній комедії Рауля Руїса
Одного разу дитячі фантазії 9-річного Каміля завдали його батькам шоку!
13 квітня 19:00, 14 квітня 12:00
“Кіріку і чаклунка”
Фантастична анімаційна казка Мішеля Осіло
Зла відьма висушила ріки і викрала всіх чоловіків. Її оточують покірні і безжалісні слуги. Подолати її може лише сміливий і хоробрий Кіріку.
13 квітня 12:00
“Снігова подорож”
Клеман Ван Ден Берг, Локман Налькакан і Верб Ферхофен в непростій драмі Клода Мілера
Канікули - це чудово! Але якщо в твоїй сім'ї проблеми, а татусь розважається, розказуючи жахливі історії про лікарів вбивць - про свято залишається тільки мріяти.
15 квітня 12:00, 19:00
“Офіцерська палата”
Дені Подалідес, Грегорі Деранжер, Сабін Азема і Андре Дюсольє у військовій драмі Франсуа Д
Дюпейрона
Вибух… Провалля болю і… П'ять років шпиталю… П'ять років відновлення… П'ять років труднощів. П'ять років підготовки до нового життя.
16 квітня 12:00, 19:00
Почесний гість фестивалю - автор найпопулярніших романів «99 франків», «Канікули в комі» і «Оповідки під екстазі» Фредерік Бегбедер. Зустріч з Ф.Бегбедером відбудеться на відкритя фестивалю в кінотеатрі "Україна" 10 квітня у 18:00.
Сеанси: 19:00 і 12:00 з перекладачем і субтитрами на англійській мові
22:00 оригінальна версія з субтитрами на англійській мові
Вартість квитків: 10 - 46 грн.
(Час сеансів уточнюйте по телефону)
Автовідповідач: 229-63-01; 229-63-02; 229-82-32
Бронювання квитків: 229-67-50
(C) УНІАН, 2003
#
актуальна тема
ситуація
Профільні комітети ВР визнали критичною ситуацію з оплатою праці у гуманітарній сфері
Комітети Верховної Ради з питань культури і духовності, науки й освіти, охорони здоров'я, материнства і дитинства визнали ситуацію з оплатою праці у цих галузях "критичною і такою, що потребує термінового втручання вищих посадових осіб країни".
Як передає кореспондент УНІАН, про це йдеться у рішенні, прийнятому сьогодні на спільному засіданні цих комітетів.
У рішенні зазначено, що зарплата працівників освіти і науки, культури та охорони здоров'я є "штучно заниженою". В останні роки середня зарплата переважної більшості працівників цих галузей була нижче прожиткового мінімуму і становила 40-55% від середньої зарплати у промисловій сфері.
У галузях бюджетної сфери запровадження мінімальної зарплати здійснюється шляхом доплат тим працівникам, "яким вона нарахована менше, ніж розмір мінімальної зарплати", наголошується у рішенні. На думку авторів документа, це призводить до порушення співвідношень в оплаті праці працівників освіти і науки, культури та охорони здоров'я і часто супроводжується скороченням чисельності та переведенням працівників бюджетної сфери на роботу з неповним робочим днем.
Профільні комітети рекомендують Верховній Раді заслухати у травні інформацію Кабінету Міністрів про дотримання органами виконавчої влади вимог законодавства щодо оплати праці працівникам освіти і науки, культури та охорони здоров'я.
Комітети також вимагають від уряду вжити заходів із запровадження умов оплати праці працівникам освіти і науки, культури та охорони здоров'я на основі Єдиної тарифної сітки із встановленням розміру посадового окладу працівника першого робочого розряду не менше розміру мінімальної зарплати та без застосування коефіцієнтів коригування, а також забезпечити відновлення порушених міжпосадових співвідношень в оплаті працівників, йдеться у документі.
У рішенні також наголошується на необхідності разом з об'єднаннями роботодавців та профспілок вжити заходів для повного забезпечення запровадження мінімальної зарплати з 1 січня 2003 року в розмірі 185 грн. з дотриманням співвідношень в оплаті праці, передбачених галузевими угодами та колективними договорами.
(C) УНІАН, 2003
#
Як нестме культуру в маси народний артист з зарплатою прибиральниці?
У Львівському обласному управлінні культури відбулася зустріч директорів закладів культури з представниками податкової адміністрації та КРУ. Йшлося про ті проблеми, що хвилюють працівників культури та аж ніяк не сприяють їх роботі.
Зокрема, директор Львівського театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької наголосив, що відсутність нормального законодавства про театр не дозволяє, наприклад, регулювати роботу музикантів. Або ж ще один абсурдний приклад: за існуючими законами, балерина, творчий вік якої є дуже коротким, не може працювати й одночасно отримувати творчу пенсію, а в 55-років, за законами, може, а от фізично...
Крім того, нормально не врегульовано гастрольно-концертної діяльності, ані “експортної”, ані “імпортної”.
Окремо розглядалося питання про те, що податкові перевірки є однаковими для прибуткових підприємств, і для закладів культури. Проте знову все наштовхнулося на те, що законодавчо нічого не регулюється, а ті документи, які спускають “згори” не сприяють роботі, а лише перешкоджають їй.
Гострим лишається і питання зарплатні для працівників культури. Хоч зараз гроші виплачують вчасно, суми є просто жалюгідними. Художній керівник театру “Воскресіння” Ярослав Федоришин розповів “Газеті”, що система зарплатні, закладена у законі про театр (прийнятому Верховною Радою у першому читані) просто принижує митця. “Я вважаю, що це є знищення української театральної інтелегенції. Мінімальна зарплата – 185 гривень – є тим дамокловим мечем, який зрівняв прибиральницю з народним артистом.
Закон про театр страшний для мене вже через те, що фінансують театри за шкалою штатного розкладу. Контрактна система має бути контрактною, і закон має давати можливіть платити нормальні гроші. У штатному розкладі тарифікація режисера оцінюється у 209 гривень! Я маю мати можливість брати потрібних мені акторів і платити їм. Щоб не прийшла перевірка і не сказала, що “ви маєте власний штат”. За законом, будь-яку доплату я можу робити лише з прибутку. А практично всі театри є неприбутковими. Також мені просто смішно вести курс в університеті й отримувати за це 80 гривень. Наразі я вважаю це своїм благочинним внеском в освіту, але це образливо з точки зору професії”.
Тож болючих і аж ніяк не творчих питань у сфері мистецтва є дуже багато. А от шляхів їх вирішення наразі так і не знайдено.
Катерина Сліпченко,Львівська газета
(C) УНІАН, 2003
#
Фільми кіностудії ім. О. Довженка не можна показувати по телебаченню?
ПИТАННЯ довкола авторських прав на твори мистецтва стають щоразу популярнішими в Україні. Якщо раніше наявність таких прав сприймали як цілковиту формальність, яка нікого ні до чого не зобов’язує, і в країні процвітало піратство як норма дня, то нині потроху змінюється принаймні ставлення до цього питання, якщо не самі реалії.
Минулого тижня це питання розглядали з ініціативи народного депутата України Миколи Томенка, який вважає, що авторські права на фільми, створені на Національній кіностудії художніх фільмів ім. Олександра Довженка, потрібно передати авторам цих фільмів. З цього приводу депутат скерував запит прем’єр-міністру України В. Януковичу, і Верховна Рада навіть його підтримала.
Микола Томенко вважає, що між Міністерством культури України, Національною кіностудією художніх фільмів імені Олександра Довженка та низкою комерційних телеканалів України, зокрема телекомпанією “Студія 1+1”, свого часу підписано угоди про передачу прав на використання, трансляцію та тиражування фільмів, створених на кіностудії ім. О. Довженка. Як наголошено в депутатському запиті, якщо таку угоду було укладено, то це зроблено з порушенням законодавства про авторське право та суміжні права, адже права на фільми мають належати їх авторам. Депутат мотивує своє твердження тим, що “фільмофонд кіностудії імені Олександра Довженка є національним надбанням України, а більшість художніх фільмів є об’єктами авторських прав вітчизняних кінорежисерів”.
Керуючись ст. 15 Закону України “Про статус народного депутата України”, Микола Томенко вимагає здійснити перевірку інформації про укладання угоди щодо передачі прав на використання, трансляцію та тиражування фільмів, створених на Національній кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка, комерційним телеканалам України, зокрема телекомпанії “Студія 1+1”, поінформувати про її результати громадськість і комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації та надати повний текст укладених угод.
“Газета” звернулася із проханням прокоментувати ситуацію до Максима Варламова, адвоката, голови юридичного відділу “Студії 1+1”. Юрист почав свій коментар з того, що запит більше нагадує йому першоквітневий жарт.
Далі адвокат сказав, що “всі фільми мають авторів, велика кількість з яких ще живі і ніхто не позбавляв їх авторських прав. Зараз важливо з’ясувати, хто має представляти їх права. Якщо віддати це право авторам (а їх, за законом про авторське право, має бути не менше п’яти: режисер, сценарист, композитор тощо, а у них, у свою чергу, є ще правонаступники), то можете собі уявити, який хаос почнеться. Це призведе до того, що хороші фільми просто “ляжуть” на полицю, їх і не транслюватимуть ніде”.
Максим Варламов погодився, що Міністерство культури не має жодного стосунку до авторського права, адже воно керується наказом президента 1994 року про вшанування пам’яті Олександра Довженка, де в одному з пунктів йдеться про те, що фільми можна продавати за погодженням із Міністерством культури. Проте з того часу прийнято новий закон про авторське право, який не передбачає механізму погодження. “Авторське право на фільм має належати студії, бо режисери та інші працівники переважно були штатними працівниками і знімали кіно в порядку виконання своїх службових обов’язків”, – сказав адвокат.
Ще одне питання полягає в тому, що такі механізми можна розробити. Як існують вони, наприклад, у Росії, де “Мосфільм” якщо продає фільм чи пакет фільмів, то перераховує певні відсотки гільдії кінорежисерів. А вона вже розподіляє ці кошти між авторами. Проте цей механізм є добровільним.
“Передання прав авторам – це абсурд. Інша справа, що коли студія представляє права, то вона зобов’язана мати таких фахівців. Що стосується “Студії 1+1”, то вона таких угод не укладала. Їх укладала німецька фірма “Іннова медіа” у 1997 році. Національна кіностудія художніх фільмів ім. Олександра Довженка отримала за це 1 млн. доларів і, наскільки мені відомо, закупила на ці гроші нове обладнання. Вона зробила це зі згоди і Міністерства культури, і Міністерства фінансів. Права взяла на себе “Студія 1+1”, яка сплачувала ліцензійні відрахування”, – додав п. Варламов.
Отож, як бачимо, справа далі розмов наразі не доходить і реально вирішити проблему з передачею авторських прав неможливо, адже передача їх авторам тільки збільшить хаос довкола цього питання, Міністерство культури, яке нібито розпоряджається цими правами, не має до цього відношення, а державні кіностудії не володіють відповідними кадрами, щоб займатися менеджерською діяльністю, продавати права на фільми і сплачувати відсотки авторам.
Наталка Сняданко, Катерина Сліпченко, Львівська газета
(C) УНІАН, 2003
#
|