ІІІ. Соціокультурна змістова лінія
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
1. Тематичні групи слів, що називають державу, її столицю, державну символіку, реалії життя народу (протягом року)
Закріплення і розширення знань про державу Україну, її столицю.
Характерні особливості державних символів України.
Мала батьківщина.
Національні символи України – верба, калина, вишитий рушник та
ін.
Народні і релігійні свята, обрядові дійства під час цих свят.
2. Фольклорні твори великої і малої форм (протягом року)
Читання в особах уривків з українських народних казок, визначення позитивних і негативних персонажів. Відтворення діалогічного мовлення персонажів.
Відгадування і вивчення загадок.
Вивчення закличок, лічилок, мирилок, дитячих пісень, колядок, щедрівок, ознайомлення з особливостями їх вживання.
3. Особливості національного мовленнєвого етикету. Правила мовленнєвої поведінки під час спілкування (протягом року)
Вивчення різних варіантів українських формул мовленнєвого етикету вітання, прощання, прохання, вибачення.
Добір формул мовленнєвого етикету залежно від віку і статусу особи, з якою відбувається спілкування.
4. Соціальні ролі (протягом року)
Родинні стосунки.
Виконання соціальної ролі учня.
Правила етикетної поведінки в громадських місцях (бібліотеці, на ігровому майданчику, на днях народження, під час відвідування хворого).
Правила поведінки на природі. Ставлення до природи. Формування вмінь спостерігати за природними явищами з метою словесного опису їх
|
Учень (учениця):
знає і записує назву рідної держави і її столиці;
розпізнає державні символи України (прапор, герб, гімн, мова);
розрізняє велику і малу батьківщини; знає і записує назву рідного міста чи села, вулиці, на якій мешкає; знає свою домашню адресу;
має уявлення про українські національні символи (верба, калина, вишитий рушник та ін.);
знає найвідоміші народні і релігійні свята (Новий рік, Різдво, Великдень, Трійця, свято Миколая та ін.), обрядові дійства, якими вони супроводжуються.
Учень (учениця):
виразно читає і розповідає українські народні казки; аналізує вчинки персонажів; відтворює діалог персонажів, передаючи голосом і мімікою їхній характер;
відгадує доступні загадки, знає напам’ять найпростіші з них;
знає напам’ять заклички, лічилки, мирилки, дитячі пісні, колядки, щедрівки і використовує заклички, лічилки, мирилки й пісні в години дозвілля, а колядки та щедрівки під час різдвяних свят;
Учень (учениця):
знає і вживає українські формули мовленнєвого етикету вітання, прощання, прохання, вибачення;
свідомо обирає відповідні формули мовленнєвого етикету у спілкуванні з різними людьми, залежно від їхнього віку, статусу, родинних стосунків тощо;
Учень (учениця):
дотримується правил етикету в стосунках з членами родини (батьками, бабусями-дідусями, братами-сестрами);
підтримує дружні стосунки з однокласниками; поважає вчителів; встановлює елементарні комунікативні контакти зі старшими школярами, технічним персоналом школи;
належним чином поводиться в бібліотеці, на ігровому майданчику, днях народження, під час відвідування хворого; доцільно вживає формули мовленнєвого етикету;
цікавиться природою рідного краю; бережливо ставиться до неї; словесно описує результати своїх спостережень у природі
|
IV. Діяльнісна змістова лінія
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
1. Формування навчально-організаційних умінь і навичок (протягом року)
Організація робочого місця.
Організація навчальної діяльності.
Взаємодія з іншими учасниками навчального процесу.
2. Формування навчально-інформаційних умінь і навичок (протягом року)
Робота з підручником.
Користування додатковими навчальними посібниками.
Спілкування в процесі навчання.
3. Формування навчально-інтелектуальних і творчих умінь та навичок (протягом року)
Виконання мисленнєвих операцій.
Творче застосування знань, умінь, способів діяльності в нових ситуаціях.
4. Формування контрольно-оцінювальних умінь і навичок (протягом року)
Перевірка і самоперевірка усних висловлювань і письмових робіт.
Оцінювання результатів навчання
|
Учень (учениця):
своєчасно готується до уроку; самостійно добирає необхідне навчальне приладдя; підтримує порядок на робочому місці; дбайливо ставиться до своїх і чужих навчальних речей;
розуміє визначену вчителем мету навчальної діяльності; дотримується певної послідовності виконання завдання під керівництвом учителя (з чого почну, що зроблю потім, чим закінчу); переключається з одного виду роботи на інший; орієнтується в часі, відведеному на виконання поставленого завдання; дотримується режиму розумової праці під час виконання домашніх завдань;
уважно слухає і виконує всі настанови вчителя; слухає і доповнює відповіді однокласників; співпрацює з однокласниками в парі.
Учень (учениця):
самостійно користується підручником; орієнтується в умовних позначеннях; знаходить потрібний за змістом матеріал;
працює з дидактичним, роздатковим матеріалом; користується навчальними словниками; працює в зошитах з друкованою основою;
говорить не поспішаючи, чітко і послідовно в процесі діалогічного і монологічного мовлення; уважно слухає вчителя і однокласників; відповідає зв’язно на поставлені запитання; відтворює послідовність подій і явищ у прослуханому тексті; ставить запитання за змістом речень, до уривків тексту.
Учень (учениця):
виділяє в предметах, мовних одиницях головні і другорядні ознаки; встановлює тотожність, схожість і відмінність між кількома предметами, мовними одиницями чи явищами; виконує логічне групування предметів, мовних об’єктів (за видовими і родовими ознаками, вилучає «зайвий» серед чотирьох-п’яти однорідних); встановлює логічну послідовність викладу подій;
переносить знання і способи діяльності в нову ситуацію.
Учень (учениця):
уважно стежить за усними відповідями однокласників; вказує на помилки; перевіряє власні письмові роботи; знаходить і виправляє помилки на вивчені правила;
оцінює результати навчання свої й однокласників за орієнтирами, даними вчителем
|
3 клас (121 година)
І семестр – 4 години на тиждень (64 години)
ІІ семестр – 3 години на тиждень (57 годин)
3 клас є особливим щодо змісту й організації навчальної діяльності молодших школярів на уроках української мови. Саме тут відбувається активне становлення графічної навички письма: учні починають писати в зошиті в одну лінію, набувають умінь скоропису, що є необхідним для виконання ними об’єктивно більшої кількості письмових вправ у них удосконалюються знання і вміння щодо опанування важливого для початкової мовної освіти розділу «Звуки і букви» третьокласники засвоюють найважливіші правила української літературної вимови і грамотного письма на дещо вищому рівні узагальнення знань і вмінь, порівняно з 2 класом, опановують розділи «Мова і мовлення», «Текст», а також відповідно до нової мети шкільного мовного курсу – формування комунікативного мовлення – вивчають розділи «Речення», «Лексичне значення слова», «Частини мови».
І. Мовленнєва змістова лінія
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
1. Аудіювання – слухання-розуміння усного мовлення (протягом року)
Сприймання на слух текстів художнього, розмовного або науково-популярного стилів, різних жанрів (казка, оповідання, вірш) і типів (розповідь, опис, міркування).
Робота над усвідомленням елементів фактичного змісту (дійові особи, місце і час дії, тема і мета) висловлювань. Запам’ятовування послідовності подій. Відтворення змісту прослуханого «своїми словами». Вираження власної думки щодо змісту прослуханого, персонажів, фактів чи подій.
Слухання, сприймання і розуміння навчальних інструкцій і настанов з боку вчителя.
2. Говоріння (протягом року)
Регулювання дихання, сили голосу, темпу мовлення.
Читання напам’ять віршів та прозових текстів.
Відтворення, розігрування діалогів за прослуханим або прочитаним твором; складання діалогу за малюнком, описаною ситуацією – з опорою на допоміжні матеріали і без них.
Розширення уявлень про культуру мовлення і культуру спілкування: етичні норми мовлення, правила культури спілкування.
Переказування тексту з опорою на поданий план або опорне сполучення слів. Переказування епізоду із переглянутого фільму, розповіді, почутої в позакласний час від близьких, знайомих. Висловлення своєї думки про певні предмети, явища, події.
Повторення зразка зв’язного висловлювання, поданого вчителем, внесення деяких доповнень, змін у текст.
Складання усних зв’язних висловлювань (розповідь, опис, міркування) самостійно та за поданою вчителем дидактичною опорою: даним початком, основною частиною та кінцівкою з орієнтацією на ситуацію мовлення, за даним або колективно складеним планом.
Використання виражальних засобів мови (епітетів, порівнянь тощо).
Орієнтування мовлення на слухача (співрозмовника), врахування ситуації, теми і мети повідомлення (повідомити про щось нове, поділитися радістю, звернутися з проханням, висловити співчуття, підтримати в складних ситуаціях).
Оцінювання складеного діалогу або зв’язного висловлювання, відзначення в ньому достоїнств, виявлення того, що вимагає доопрацювання.
Удосконалення тексту.
3. Читання (протягом року)
Удосконалення навичок миттєвого впізнавання добре відомих частотних слів та словосполучень.
Розвиток навичок плавного (вільного) читання зв’язних текстів.
Розпізнавання в тексті речень, з’ясування мети їх висловлювання за змістом та кінцевими розділовими знаками, використання під час їх озвучування відповідної інтонації.
Правильне інтонування речень зі звертаннями, однорідними членами.
Виділення силою голосу (логічним наголосом) слів, найважливіших для висловлення думки.
Орфоепічні норми під час читання слів, написання яких не збігається з вимовою: чітке вимовляння дзвінких приголосних у кінці слів і в кінці складів перед наступними глухими нормативне вимовляння африкат [дж], [дз], [дз'] та [ґ].
Читання текстів, різних за комунікативним призначенням: роз’яснень (інструкцій) до навчальних та ігрових завдань, листів (особистих і колективних), повідомлень (у т.ч. у дитячих газетах, журналах), телеграм, оголошень, запрошень, привітань тощо.
Читання тексту з діалогом, знаходження слів автора і персонажів.
Виразне читання навчальних текстів підручника, сформульованих у ньому завдань, читання і запам’ятовування правил та користування ними в усному і писемному мовленні.
Читання вголос і мовчки.
Обговорення змісту прочитаного.
4. Писемне мовлення (17 год і протягом року)
Складання і записування 1 або 2-3 зв’язаних між собою речень за певними орієнтирами, поданими вчителем або в підручнику, робочому зошиті.
Складання і записування запитань за змістом прочитаного, на задану тему та відповідей на запитання.
Робота з деформованим текстом – упорядковування частин тексту, окремих речень, добір заголовка тощо.
Написання переказів (розповідний текст) за колективно складеним планом, з опорою на допоміжні матеріали (ключові слова та сполучення слів тощо), дотримуючись тричастинної структури висловлювання.
Письмове висловлювання про прочитаний твір, епізод переглянутого фільму, ситуації з життя класу або сім’ї та ін.
Використання виражальних засобів мови в писемному мовленні.
Висловлення власної думки у письмовій формі.
Складання записки, яка містить пояснення певного факту привітання, запрошення; написання листа другові.
Обговорення письмових робіт у парах, невеликих групах.
Удосконалення змісту і форми написаного тексту (відповідність темі; наявність у тексті складових частин; логічність і послідовність викладу думок; усунення одноманітних конструкцій речень, невиправданих лексичних повторів)
|
Учень (учениця):
слухає і розуміє після одного прослуховування усне висловлювання (художній чи науково-популярний текст) – час звучання якого триває 2-3 хвилини (220-300 слів);
фіксує початок і кінець висловлювання (тексту);
розрізнює типи висловлювань – розповідь, опис, міркування;
запам’ятовує персонажів;
передає зміст почутого «своїми словами» з відтворенням послідовності подій;
визначає тему і мету почутого (тексту);
виявляє своє ставлення до дійових осіб, їхніх вчинків;
розуміє й адекватно виконує навчальні дії відповідно до прослуханої інструкції, настанови вчителя.
Учень (учениця):
свідомо регулює дихання, силу голосу та темп мовлення у процесі навчального говоріння
виразно читає напам’ять вірші, прозові уривки, вивчені протягом навчального року;
бере участь у відтворенні і складанні діалогу обсягом 4–5 реплік для двох учасників, без урахування етикетних формул початку і кінця розмови, (одним із учасників діалогу може бути вчитель)
дотримується етичних норм мовлення, культури спілкування: вживає правильні форми звертань (за зразком), слів, що виражають прохання, пропозицію, побажання, вибачення у процесі спілкування не перебиває співрозмовника;
усно переказує текст (докладно і вибірково) – обсяг початкового матеріалу 50–70 слів
висловлює власну думку про предмети, явища, події (почуті, прочитані, сприйняті у фільмі тощо)
повторює зразок короткого висловлювання (3–4 речення), поданого вчителем вносить свої доповнення, міркування
будує усне зв’язне висловлювання (усний твір типу розповіді, опису або міркування – орієнтовний час звучання 1–2 хв) за малюнком, ситуацією та з опорою на допоміжні матеріали (частиною тексту, планом, опорними словами, словосполученнями) використовує виражальні засоби мови; висловлює своє ставлення до предмета, явища, ситуації
дає загальну оцінку діалогу, в якому взяв участь, та сприйнятому на слух зазначає моменти, які потребують удосконалення
бере участь у колективному вдосконаленні тексту.
Учень (учениця):
миттєво впізнає добре відомі частотні слова з 3–5 букв та сполучення з 2–3 коротких слів
поступово переходить до плавного (вільного) читання зв’язних текстів
розпізнає мету висловлювання в реченнях за розділовими знаками та їх загальним змістом і правильно інтонує їх у процесі читання
добирає правильну інтонацію для речень зі звертаннями та однорідними членами
доречно використовує логічний наголос у процесі читання окремих речень та знайомого тексту
дотримується орфоепічних норм під час читання слів, вимова яких не збігається з написанням (слова з ненаголошеними [е], [и], дзвінкими приголосними в кінці слова і складу перед глухими, слів з африкатами [дж], [дз], [дз´], проривним [ґ]);
усвідомлено читає тексти-інструкції, листи, повідомлення, оголошення, запрошення тощо;
бере участь у читанні діалогічних текстів орієнтується в графічному оформленні слів персонажів та автора
виразно читає навчальні тексти різних типів і жанрів розуміє і запам’ятовує правила, інструктивні завдання до навчальних вправ і виконує їх
читає вголос у темпі, не нижчому 80 слів за хвилину;
відповідає на запитання за змістом прочитаного, бере участь в обговоренні змісту.
Учень (учениця):
самостійно складає речення (окремі та зв’язані між собою) за поданими ілюстраціями, за спостереженнями, опорними словами, на зазначену вчителем тему
будує і записує 2-3 запитання за змістом прочитаного тексту, на задану тему;
формулює письмові відповіді на запитання, поставлені однокласниками, вчителем;
самостійно впорядковує деформований текст: переставляє частини відповідно до логіки загального змісту, вилучає зайві речення, що не відповідають темі, добирає заголовок, додає власну кінцівку тощо
письмово переказує текст розповідного змісту (початковий обсяг 50-70 слів), відтворюючи використані автором виражальні засоби мови
складає письмове висловлювання (близько 60 слів) на основі вражень від прочитаного твору, переглянутого фільму, ситуації з життя класу, сім’ї та ін.; використовує виражальні засоби мови; висловлює своє ставлення до того, про що пише;
складає записки, привітання, запрошення, листа другові;
помічає в роботі товариша позитивні сторони та дає поради щодо вдосконалення роботи, орієнтуючись на пам’ятку, підготовлену вчителем
знаходить і виправляє у власному тексті помилки (орфографічні, граматичні і стилістичні), орієнтуючись на пам’ятку, підготовлену вчителем
|
|