|
|
Скачати 98.26 Kb.
|
|
Тренінгове заняття для класних керівників «Толерантність. Ми будуємо Мости миру власноруч» Методична розробка тренінгового заняття для класних керівників ставить за мету розвиток позитивного розуміння толерантності у формуванні цілісної особистості вчителя. Анастасія Фадєєва, практичний психолог ІІ категорії Мішково-Погорілівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Жовтневої районної ради Миколаївської області Цілі тренінгу:
Обладнання: мультимедійний проектор, ноутбук, індивідуальний роздатковий матеріал для інтерактивних вправ, друковані матеріали для групових вправ. Хід заняття
Доброго дня, шановні колеги. Я рада вітати вас на нашій зустрічі, яка присвячена питанням толерантності, толерантної особистості та проявів інтолернатності в нашому світі. Сьогодні ми разом спробуємо розібратись чому ж в час інновацій та передових технологій, так важко залишатися толерантним і що робити, щоб цьому запобігти. Наше заняття мені б хотілося розпочати такими словами: «Ти знаєш, що ти – людина? Ти знаєш про це, чи ні? Усмішка твоя єдина, мука твоя єдина, Очі твої одні…» Це строфа з поезії видатного українського поета-гуманіста Василя Симоненка. Даний епіграф підібрано не випадково – на мою думку, це гімн особистості, унікальності кожної людини на землі. Проте, на жаль, досить часто людство забувається про це і вводиться в оману власного егоїзму та шовінізму. На даному етапі заняття пропоную прийняти правила роботи в групі. Правила роботи у групі:
Мета: визначити очікування, з якими учасники тренінгу прийшли на заняття. Всі з вас прекрасно знають про цей вибагливий та незвичайний для сучасної людини механізм, за допомогою якого вимірюють час. Проте я використаю наш пісочний годинник для вимірювання ваших очікувань та сподівань відносно нашого заняття. Зараз пропоную вам на стікерах записати свої очікування та по черзі наклеїти їх на верхню частину годинника, тобто на початок відліку часу. То ж до справи!
Мета: самопізнання і самовираження учасників, створення доброзичливої атмосфери в групі. Передаючи по колу чайну чашку, вчителі промовляють: «Приходь до мене на чай, бо я…(гарна хазяйка, цікавий співрозмовник тощо)»
Учасники об’єднуються в 3 групи за назвою осінніх місяців (Міжнародний день толерантності святкується восени - 16 листопада): Вересень, Жовтень, Листопад. Кожна група має виробити в результаті «мозкового штурму» своє визначення толерантності. Визначення повинно бути коротким і єдиним. Після обговорення представників від кожної групи знайомить із визначенням всіх учасників. Т__________________________________________________________ О__________________________________________________________ Л__________________________________________________________ Е__________________________________________________________ Р__________________________________________________________ А__________________________________________________________ Н__________________________________________________________ Т__________________________________________________________ Н__________________________________________________________ І___________________________________________________________ С__________________________________________________________ Т_________________________________________________________ Ь Після закінчення обговорення у групах кожне визначення виписується на ватмані.
У багатьох мовах поняття «толерантність» є своєрідним синонімом слову «терпимість»: латина — tolerantia; англійська — tolerance, toleration; німецька — toleranz; французька — tolerance. У процесі історико-культурного розвитку і становлення філософської думки категорія терпимості (толерантності) зазнала змін. Це є природним явищем, оскільки змінювалося і саме суспільство, головними в людських взаємовідносинах ставали різні ідеї. Незважаючи на багатозначність, категорія терпимості має споглядальний відтінок, пасивну спрямованість. Подібна характеристика поняття збереглася і в сучасних словниках. У «Великому тлумачному словнику сучасної української мови» під редакцією В. Т. Бусел написано, зокрема: «Толерантність — здатність індивіда сприймати без агресії думки, які відрізняються від власних, а також особ¬ливості поведінки та способу життя інших». У «Толковом словаре русского языка» під редакцією Д. Н. Ушакова категорія «толерантність» повністю ототожнюється з категорією «терпимість». У «Словаре иностранных слов и выражений» це поняття також визначається як «терпимость к чужому мнению, верованиям, поведению». Характеристика визначення толерантності в Преамбулі Статуту ООН виглядає так: «Виявляти терпимість і жити разом, у мирі один з одним, як добрі сусіди». Наведемо деякі висловлювання та думки щодо цього. Толерантність — здатність людини, співтовариств, держави чути і поважати думку інших, невороже зустрічати відмінне від своєї думки. «Толерантність — це те, що робить можливим досягнення миру і веде від культури війни до культури миру»,— йдеться в Декларації принципів толерантності, прийнятою Генеральною Конференцією ЮНЕСКО в 1995 році. Визначення толерантності:
Обговорення. Ведучий ставить наступні запитання:
Мета: прийняття рішень на основі Кодексу толерантності. Процедура проведення. Ведучий пропонує учасникам групи уявити, що вони – громадяни країни, у якій усі судові рішення по цивільних та кримінальних справах приймаються на основі Кодексу толерантності. З-поміж учасників обирається суддя, прокурор, адвокат і присяжні засідателі (3-5 осіб). Адвокат є захисником підсудного, прокурор – обвинувачем, присяжні засідателі після обговорення між собою виносять своє рішення, а суддя зачитує вирок. У суді розглядається кілька справ. Для слухання кожної справи може висуватися новий склад суду. Щодо кожної справи суд має прийняти спеціальне рішення. Ситуація 1. Евтаназія. До лікаря звернувся смертельно хворий пацієнт, що зазнає великого болю, із проханням виявити людинолюбство і позбавити його від страждань.. Хворий просив дати йому смертельну дозу снодійного. Пацієнту, що був у лікарні, більше ні до кого було звернутися з цим проханням. Лікар, що давно спостерігав цього пацієнта, знав, що жити йому залишилось не більше місяця. Ніякої надії на лікування не було. Після тяжких роздумів лікар приймає рішення виконати прохання хворого. Про цей факт стає відомо і родичи померлого подають на лікаря в суд. Суд має прийняти рішення про винність чи невинність підсудного. Ситуація 2. Проблеми сексуальних меншостей. В одному із житлових районів міста є кафе, де збираються гомосексуалісти. Відвідувачі кафе нікому не заподіюють шкоди, поводяться тихо і спокійно. Однак жителя району вважають, що сам факт перебування такого закладу в житловому районі, там, де гуляють діти, не допустимо. Тому мешканці будинку, поруч із якими знаходиться кафе, подали прохання до суду про те, щоб заклад закрили. Суд має задовольнити прохання чи відхилити його. Ситуація 3. Осуд чи примусове лікування. Серійний маніяк - убивця в результаті експертизи визнаний психічно хворою людиною, не здатною впоратися з власними інстинктами. Його направляють на примусове лікування у психіатричну клініку. Через кілька років, вийшовши із клініки, він убиває трьох жінок і знову опиняється у суді. Яке рішення має прийняти суд у цьому випадку? Ситуація 4. Справа про розлучення. До суду звернувся із заявкою про розлучення чоловік, який довідався, що його дружина не може мати дітей. Це єдина причина, через яку він вимагає розлучення. Його дружина не дає своєї згоди, мотивуючи це тім, що вона кохає чоловіка і вважає, що родина може бути щасливою і без дітей. Суд має прийняти рішення - задовольнити чи відхилити прохання чоловіка про розлучення. Ситуація 5. Справа «зелених». Слухається судова справа про псування особистого майна членом «Партії зелених», що виступає проти вбивства тварин. Він облив із пульверизатора незмивною фарбою дорогу норкову шубу жінки, що виходила з магазину. Та подала до суду. Суд покликаний розглянути цю справу і винести підсудному вердикт: «винен» чи «не винен». Після завершення вправи учасники групи обговорюють важливість дотримання законів толерантності і критерії допустимості чи неприпустимості толерантної поведінки в різних життєвих ситуаціях. Рефлексія заняття. Чи може інтолерантна поведінка може бути виправданою? Якщо так, то в яких випадках? У яких сферах життя проблема толерантності – ін толерантності стоїть найгостріше?
(на фоні кліпу читається нарис «Толерантність – шлях до культури світу» ) Толерантність – шлях до культури світу. Бувають дні, роки, десятиліття, коли складно. Бувають секунди, хвилини, години, від яких залежить надто багато: життя та щастя багатьох тисяч людей. І саме в ці хвилини так важливо сказати потрібні слова, зробити правильний крок. Згадати, що є дещо більше, ніж «я хочу» і «мені не подобається». Заради цього багато хто віддав себе без залишку, заради того, щоб інші мали змогу жити. Вона допомагала нам вижити, допомагала стати людьми. Відгукується в нашому серці про те, наскільки цінною є кожна людина. Любов до людини просто за те, що вона – Людина! І в ці секунди і хвилини не можна припускатись помилки, зробити хибний крок. Інакше після цього не залишиться нічого, окрім болю. …Пролітали століття, змінювались епохи. Людина творила та дарувала своїм нащадкам у спадок багато образ, болі і війн. Проте ніколи… Ніколи в минулому і теперішньому насильство не змогло вирішити жодного конфлікту, залишаючи після себе біль, траур та ненависть. І лише повага та терпимість – справжня сила, яка в змозі об’єднати нації та зруйнувати всі кордони. Адже, якщо сумно одному, інший не може бути щасливим. Ми переймаємось чужим болем, не дивлячись на те, де народились. І коли це розуміємо – різниця між нами стає нашою силою. Ми доповнюємо один одного. Ми багато чим відрізняємось: кольором шкіри, традиціями, культурою, віровченням. Проте наші серця – однакові. Наші сум та радість, хвилювання та щастя – схожі. Наші діти мріють в унісон. Їх посмішки однаково прекрасні для нас. Тому й час непорозуміння залишається в минулому. Час ворожнечі й ненависті забирає з собою колишні образи. Заради поколінь, які прийдуть ми тиснемо одне одному руки та будуємо Мости миру. Мости, які об’єднують всіх нас, таких різних і таких схожих в одну велику всесвітню родину. Ми будуємо культуру світу власноруч.
Мета: визначити, чи справдились очікування учасників тренінгу від заняття. Колеги, підходить до завершення наша сьогоднішня зустріч. Зараз кожному із вас я пропоную підійти до нашого годинника і, якщо сподівання справдилися, то перенести свій стікер на його нижню частину. Вправа «Коло зворотного зв’язку» Мета: одержання зворотного зв’язку від групи, обмін почуттями і враженнями. Ведучий пропонує учасникам по колу висловити свої думки з наступних тем:
Мета: одержання зворотного зв’язку від групи, підвищення само оцінювання, самопізнання, можливість зробити приємне іншій людині. Процедура проведення. Кожен з учасників тренінгу має обвести свою руку на аркуші і на долоньці написати своє ім’я. Потім цей аркуш передають сусідові праворуч, а самі одержують малюнок від сусіда ліворуч. На цій долоньці учасники повинні написати яку-небудь привабливу, на їх погляд, якість її власника. Таким чином аркуш з малюнком ходить по колу, поки не повернеться до власника. Наприкінці вправи учасники забирають аркуші зі своїми долоньками. Дякую всім за увагу, співпрацю та активність! Хай вам щастить! Будьте здоровими! Будьте усміхненими! Будьте толерантними! Я вважаю, що всі ми заслуговуємо на гучні дружні оплески. |
|
«Толерантність — здатність індивіда сприймати без агресії думки,... У багатьох мовах поняття «толерантність» є своєрідним синонімом слову «терпимість»: латина — tolerantia; англійська — tolerance,... |
Про підсумки виконання Програми економічного і соціального розвитку... Про місцеве самоврядування в Україні» від 21. 05. 97 №280/97-ВР із змінами і доповненнями, рішення сесії міської ради від 27. 12.... |
|
Уроку,,Спорт-посол миру в 1-4 класах Пояснювальна записка Урок,,Спорт — посол миру проводиться один раз на рік на передодні професійного свята дня фізичної культури і спорту (90 хвилин) |
СЛУЖІННЯ ЗАРАДИ МИРУ Головною метою конкурсу є активізація миротворчого та волонтерського руху серед дітей та молоді світу та сприяння поширенню волонтерських... |
|
За сприянням МіНіСТЕРСТВА ЕКОЛОГії і ПРИРОДНИХ РЕСУРСіВ УКРАїНИ запрошує... Корпус Миру – це неполітична і нерелігійна організація уряду США, яка була заснована Президентом Джоном Кеннеді у березні 1961 року... |
За сприянням МіНіСТЕРСТВА ОСВіТИ і НАУКИ УКРАїНИ запрошує Вас взяти... Корпус Миру – це неполітична і нерелігійна організація уряду США, яка була заснована Президентом Джоном Кеннеді у березні 1961 року... |
|
За сприянням ДЕПАРТАМЕНТА З ЄВРОПЕЙСЬКОї іНТЕГРАЦії ТА РОЗВИТКУ МІНІСТЕРСТВА... Корпус Миру – це неполітична і нерелігійна організація уряду США, яка була заснована Президентом Джоном Кеннеді у березні 1961 року... |
План Основи права мирного врегулювання спорів Засоби мирного врегулювання спорів МП); засоби мирного врегулювання спорів (викладені в ст. 33 Статуту ООН); і поза правові засоби примусового характеру, передбачені... |
|
Година спілкування «толерантність», визначати значення толерантності в житті людей та в суспільстві |
Тема: Розуміння і толерантність. Емоції в нашому житті Основним завданням його є не пригнічення та викорінення емоцій, а правильне керування ними |