|
|
Скачати 57.37 Kb.
|
| Лекція ТЕМА. Первіснообщинний лад на території України Мета: - ознайомити студентів з становленням людської спільноти на території України; первісні люди та спосіб їх життя; неолітична революція; трипільська культура; - розвинути уяву студентів про формування перших класових суспільств на території України; - виховати розуміння складності формування на території України праслов’янського етносу. План 1. Найдавніші землероби на території України. 2. Когові народи на території України. 3. Античні міста – держави Пн. Причорномор’я. 4. Формування слов’ян на території України. Література 1. Бойко О.Д. Історія України – К.,1999. 2. Грушевський М.С. Очерк истории украинского народа – К., 1991. 3. Полянська – Василенко Н. Історія України – т.1 – К.,1992. 4. Баран В. Історія України – К., 2002. 5. Бунятян К.П. На світанку історії України крізь віки – т.1- К., 1998. 6. Рибалка І.К. Історія України. – К., 1991. 7. Історія України. За ред. Б.Н. Лановика – К., 1999. 8. М.Котляр, С.Кульчицький Шляхами віків – К., 1993. 9. Ю.Лоза Україна: історичний атлас – К., 2003. 10. Попович М. Нарис історії культури України – К., 1999. 1. Первісні люди з’явились на території України близько 800 тис. років тому. Вчені – археологи та антропологи вважають, що давня людина прийшла на України в першу половину палеоліту в ашельську добу. Дані про первісних людей – неандертальців дійшли до нас через археологічні пам’ятки. Найдавніші стоянки первісних людей – Королеве (Закарпаття), Будівна, Лука – Врублевецька, Молодове (Прикарпаття), Мізин (Чернігів), Житомирська стоянка, Кодак, Василівка, Кручлик (Сер. Подніпров’я), Амвросітвка, Деркул (Донбас), Кітк – Коба (Крим). Палеоліт продовжувався до Х тис. до н. Х. Основним заняттям було мисливство, рибальство, збиральництво. Вже виготовлялись найпростіші знаряддя праці з каменю; за цей період поступово засвоївся вогонь. Основними житлами були печери, але зустрічаються й житла з кісток великих тварин (мамонта), що накривались шкурами тварин. Жили люди невеликими колективами – родовими первісними стадами, які в пошуках їжі постійно кочували. Близько 40 тис. р. до н. Х. в людському суспільстві відбуваються певні зміни – крім каменю знаряддя виготовляються також з кісток. Відбувається перехід до матріархальної родової общини, основним осередком суспільства стає рід. Родові общини об’єднуються в племена. Близько 10 –6 тис. до н. Х . – період мезоліту – винайдено лук, ускладнюється знаряддя праці (накладні). Найбільш важливим періодом став неоліт (V – III тис. До н. Х) – основна риса – перехід від присвоюючи до відтворюючих форм господарства – землеробства; скотарства. Першими одомашненими тваринами стали корови, вівці, кози, свині. Одночасно відбувається виділення ремесел –ткацтва, гончарства; зароджується торгівля; виробництво шліфованих кам’яних знарядь праці. Найбільш відомі культури епохи неоліту на території України це: культура лінійно – стрічкової кераміки (Закарпаття, Волинь, Зах. Полісся Буго – дністровська к – ра (сер. VI – поч. IV тис. до н. Х); Кримська к – ра (V – IV тис. до н.Х ); Дніпро – донецька к – ра (2а пол. V тис. до н. Х); Сурська культура (V – поч.IV тис. до н. Х) – Приазов’я; культура ямково – гребінцевої кераміки (кін.V – IV тис. до н. Х ) ; З IV тис. до н.е. починається епоха енеоліту, найвищого розвитку в якій досягла Трипільська культура (IV – III тис. до н. е.). Творці цієї культури заселяли територію від Дніпра до Карпат. За походженням племена трипільців були прийшли і злились з неолітичним населенням Буго – Дністровської к – ри. Відкрита ця культура була Вікентієм Хвайкою напр. ХIХ ст. Головним заняттям трипільців було землеробство (жито, ячмінь, просо), займались садівництвом (слива, абрикос, алича), скотарством та рибальством. Поряд з кам’яними та кістяними знаряддями праці з’являються мідні. Поселення трипільців коливаються від кількох десятків до сотень. Відомі поселення – Ленківці, Лука – Врублевецька (Подністров’я), Троянів, Сандраки, Володимирівка, Майданецьке, Усатове, але найбільше їх на Черкащині. Будинки розташовувались сферичними колами. З домашніх тварин розводили корів, свиней, овець, коней. Знали прядіння, ткацтво, гончарство. 2. Починаючи з II тис. до н. Х. людство вступає в епоху бронзи, коли відбувається відокремлення скотарства від землеробства і відбувається перехід до патріархату. Зростає продуктивність праці та відбувається перехід від родової общини до територіальної. Серед народів, що заселяли територію Пд. України першими в писемних джерелах називаються кіммерійці (Х – VIII ст. до н. Х.). Кіммерійці виробляли вже залізні речі. Мали добре кінне військо і здійснювали походи в Малу Азію, Межиріччя. Можна говорити про формування зародків держави. До нас дійшли імена кіммерійських царів – Теумня, Лігдаміе, Шандакматри. Основою господарства кіммерійців було кочове скотарство, при чому перевага надавалася конярству. Велику роль у житті кіммерійців відігравала війна. З ІХ ст.. до н. Х. кіммерійці просувалися через Карпатські перевали в Угорську улоговину. Близько VIII ст. до н. Х.. кіммерійці були розгромленні скіфами. На VI – V ст. до н. Х. скіфи зуміли закріпитись у Пн. Причорномор’ї. Території чітко поділяє скіф на: царських скіфів (Крим та Нижне Подніпров’я); скіфів – землеробів (Лівобережжя); кочових – скіфів; скіфів – орачів. У скіф поступово формується ранньорабовласницька держава, найбільшого розвитку, яка досягла за царя Атея. Від цього часу відомі такі центри – Кам’янецьке городище, Неаполь Скіфський. В 513 – 512 рр. скіфи зуміли розгромити перську армію. Межі скіфської держави або Великої Скіфії охоплюють всю степову та лісостепову Україну. Найбільш відомі кургани: Чортомлицькій, Солоха, Куль – Оба, Товста могила. З ІІІ – ІІ ст. до н. Х. скіфів завойовують племінний союз сарматів (алани, язичи, аорти, роксолани) – ірономовні кочівники , що прийшли з – за Волги. В І – ІІ ст. до н.е. сарматські племена воюють з Римською імперією. В І пол. ІІІ ст. сармати поступово змішуються з чотськими поступово змішуються з чотськими племенами, що утворили в Пн. Причорномор’ї Готську державу (Черняхівська к - ра). 3. У VII ст.. до н. е. В Пн. Причорномор’ї з’являються грецькі міста – колонії. Першим грецьким містом стала Борисфеніда (о. Зміїний). В ІІ ст. до н.е. тут виникають міста Тіра, Ольвія, Керкінтіда, Херсонес, Феодосія, Пантікапей, Танате. Більшість цих міст були рабовласницькими республіками, але в V ст. до н. е. міста – держави Керченського та Таманського пів – вів об’єднуються для боротьби проти кочівників в Боспорське царство. Причинами грецької колонізації були: а) пошук нових ринків; б) демографічний вибух; в) аграрна проблема; г) політична боротьба в містах – метрополіях. Населення грецьких міст займалось землеробством , виноградарством, рибальством торгівлею з скіфами (зерно, риби, ліс, хутра). Найбільшого розвитку поліси досягли в IV – III ст. до н. е. З ІІ ст. н. е. Міста зазнають тиску з боку Малот Скіфії та сарматів. На поч. І ст. до н. е. більшість міст – полісів цього регіону ввійшли до складу держави Мітрідата Євпатора. У І ст. н. е. Весь регіон потрапив у сферу впливу Римської імперії. Більшість міст занепали в IV – V ст. н. е. 4. Праслов’янами археологічних пам’яток називають Чорноліську культуру, що в Х – VIIІ ст. до н. е. охоплювала басейн річок Рос, Буг, Тетерев. Слов’янство сформувалось саме в цьому регіоні. Пізніше ця територія віддається Геродотам скіфам – орачам. У І – ІІ ст. н. е . римські автори згадують давньослов’янські племена венедів. В 2 пол. ІІІ ст. н. е. Згадуються племінні об’єднання антів та склавинів. У цих об’єднаннях з’являються перші елементи державності. Так згадується цар антів Бож, який в 386 р. зазнав поразки від готів. В VI ст. згадується об’єднання слов’ян у Прикарпатті (дулібський союз), очолюваний Меджибожем. Головним заняттям давніх слов’ян було землеробство (підсічне). Вирощували пшеницю, ячмінь, просо, жито, гречку. Займались скотарством, мисливством, рибальством. Розвивались ремесла. Розвивалась торгівля, зокрема зовнішня (з римськими провінціями). Панувала общинна власність, було патріархальне рабство. В V ст. слов’янські племена починають своє розселення з регіону межиріччя Дніпра – Вісли. Саме вони створюють перші слов’янські держави – Само (VII ст.), Карантіт (VIIст.) та Слов’яно – болгарська держава (VII ст.). Питання для самоконтролю. 1. Назвіть періоди кам’яного віку? 2. Назвіть найдавніші стоянки первісних людей на території України? 3. Назвіть три племені, що засиляли Пн. Причорномор’я з Х по ІІ ст. н. е.? 4. Назвіть археологічну культуру, що відноситься до праслов’ян? Яким часом вона датується. |
|
Первіснообщинний лад на території України. Трипільська культура. Перші державні утворення |
Урок з природознавства Тема. Рідний край на території України Мета уроку: дати відомості про розташування харківської області на території України, особливості її рел’єфу |
|
Лекція № 8 Операції банків з пластиковими картками На сьогодні на території України застосовуються платіжні картки, емітовані членами внутрішньодержавних і міжнародних платіжних систем... |
Семеро козенят Стара казка на новий лад |
|
Тема 3: Географічні дослідження на території України |
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ з курсу “Історія держави і права України” Виникнення і розвиток Скіфо-Сарматської держави (суспільно-політичний лад; джерела та основні риси права) |
|
Додаток 1 Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, а також на громадян України, іноземних... |
Додаток до рішення Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, а також на громадян України, іноземних... |
|
Уроку Мелодія, лад, гармонія як засоби музичної виразності, їх роль у створенні музичного образу |
ЛЕКЦІЯ 2 17 ЛЕКЦІЯ 31 ТЕМА 4 ОБҐРУНТУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЇХ ЕФЕКТИВНОСТІ 49 Вивчення дисципліни передбачає наявність знань з наступних дисциплін: «Теорія ймовірностей та математична статистика», «Теорія статистики»,... |