КАБІНЕТ ІСТОРІЇ
Які ж вимоги висуваються до сучасного кабінету історії,
перш за все його матеріальної бази?
Перше. Це має бути окрема аудиторія у навчальному закладі, зведеному за типовим проектом. Дуже бажано, щоб у комплексі з кабінетом знаходилось і підсобне приміщення. Саме наявність підсобного приміщення дозволяє вчителю усамітнитися, відключитися, зосередитися та набратися сил перед черговим уроком, поділитися враженнями чи порадитися з колегою. І в цьому аспекті значення „підсобки” незамінне.
Навчальна аудиторія має відповідати санітарно-гігієнічним вимогам: бути просторою, теплою та затишною, добре освітлюваною та провітрюваною.
Що ж до розташування кабінету історії у приміщенні навчального закладу, то це питання не є принциповим, однак досвід підказує, що виправданим є розміщення поруч (одне крило чи поверх) кабінетів навчальних дисциплін одного циклу.
Друге. Важливе значення має вигляд меблів, якими обладнаний кабінет. Звичайно, найкраще, якщо це фабричний комплект, який включає в себе, крім набору учнівських столів та стільців, меблеву стінку, розраховану на зберігання необхідного методичного забезпечення. Рекомендуємо не прикріплювати парти до підлоги намертво. Це дасть можливість Вам у разі необхідності розташувати їх по периметру чи парами, одна навпроти одної при організації групової роботи школярів чи студентів.
У деяких кабінетах парти можуть бути розташовані у формі амфітеатру чи у вигляді студентських лав.
Важливе значення має також оформлення передньої стінки, яку складають державна символіка України, розкладна проста чи магнітна дошка, екран, шафи з тумбами, стаціонарний стелаж чи рухома підставка для книг.
Третє. Органічним доповненням можуть служити оформлені на стіні умовна стрічка часу чи вікна історії, карти-схеми, портрети видатних історичних постатей, вислови про історію відомих людей. Вони закладають у підсвідомість розуміння того, що історія – це процес діяльності людей, руху суспільства в часі й просторі та його постійного переосмислення, пошук пояснення того, що відбувається на наших очах.
Набір старожитностей та традиційної народної атрибутики (макети будівель, зразки національного одягу та предметів домашнього побуту, вишиті рушники, писанки чи інші предмети ужиткового мистецтва) дадуть можливість відчути працюючим тут подих століть, аромат історичних епох, підкреслять неповторний колорит місцевого історичного середовища.
Щодо оформлення в кабінеті стендів, то з деяких пір це питання викликає дискусію в учительському середовищі.
Тут дійсно не може бути однієї точки зору. Адже навряд чи доцільно, провівши в кабінеті євроремонт, нагромаджувати на стінах стенди, що не несуть актуальної, з Вашої точки зору, інформації. Тим більше, якщо у Вас є можливість, клацнувши мишкою, познайомитися з нею в Інтернеті чи з СО-комплекту. Однак якщо у Вас немає високотехнологічних джерел і носіїв інформації, то такі стенди просто необхідні для того, щоб заповнити порожнечу. Найбільш поширеним варіантом змісту таких стендів є коротка історія етапів української державності. На окремому стенді варто зафіксувати основні віхи з історії рідного краю.
Про інші варіанти змісту стендів буде сказано нижче.
Четверте. Необхідним елементом матеріальної бази сучасного кабінету є наявність у ньому технічних засобів навчання, що відповідають специфіці суспільствознавчих предметів і без допомоги яких щоразу важче забезпечувати належний рівень викладання. До них ми відносимо кодоскоп, діа-та/чи кінопроектор, екран та механізми зашторювання, магнітофон, телевізор (відеомагнітофон з відеотекою), підставки для апаратури, обладнані електроосвітленням стенди, карти чи схеми, настінний годинник, хронометр чи таймер.
Дедалі ширшого використання набуває й сучасна оргтехніка – ксерокс та комп'ютер у комплексі з програмним забезпеченням та електронними носіями інформації.
Додатковий затишок створять лінолеум, панелі та портьєри, що відповідають кольору стін. А зі смаком проведене озеленення не тільки зробить затишним кабінет, але й додасть Вам кисню в прямому й переносному смислі слова.
Такий дизайн, крім усього іншого, сприятиме шанобливому ставленню учнів не тільки до Вас, але й до кабінету та предметів, які в ньому викладаються.
Для підтримки матеріальної бази кабінету в належному стані та його поточного ремонту в кабінеті потрібен набір необхідних інструментів.
Методичне забезпечення викладання суспільних дисциплін та його структурні елементи.
Навчально-методичний комплекс кабінету – це показник професійної зрілості педагога. Він може складатися з ряду структурних елементів:
Джерела та література:
речові джерела;
збірники документів, хрестоматії;
основні й додаткові підручники;
довідкова література (словники, довідники, енциклопедії тощо);
наукові та методичні видання;
художня література з історичної тематики;
періодичні видання або витяги з них;
сценарії заходів;
роздавальний матеріал.
Наочні посібники, виготовлені типографським способом:
настінні карти;
учнівські атласи;
контурні карти;
репродукції картин;
таблиці, схеми;
діаграми;
фотоальбоми, тематичні каталоги;
діафільми та слайди;
кінофільми, відеофільми та відеосюжети (відеотека);
інформація на електронних носіях.
Нефабричні наочні матеріали:
фотографії та фотомонтажі;
матеріали, зібрані чи виготовлені вчителем та учнями;
тематичні стенди;
поурочні папки учнів;
демонстраційні матеріали для кодоскопа;
систематизований каталог наочності.
Навчальна документація:
нормативні документи (Конституція, закони України про освіту, Національна доктрина розвитку освіти України);
програми курсів суспільного профілю (загальнодержавні та регіональні), які читаються у навчальному закладі;
план роботи кабінету;
правила техніки безпеки під час роботи в кабінеті;
навчально-тематичне планування;
графік проведення тематичних атестацій з кожного курсу, який читається в кожному класі;
тематичні папки для накопичення розробок уроків та напрацювань учителя.
Важливе значення має збереження навчально-методичного комплексу. Це питання органічно пов'язане з матеріально-технічною базою кабінету. Для зберігання бібліотечного фонду використовуються стелажі чи шафи-стінки. Таблиці, схеми й картини найкраще зберігати у спеціально обладнаних нішах (ящиках). Аудіовізуальні матеріали можна розмістити в шафах, ящиках чи шухлядах. Якщо частина інформації Вашого кабінету знаходиться на електронних носіях, придбайте дискетницю чи підставку для компакт-дисків.
Необхідну навчальну документацію, роздавальний матеріал та напрацювання для проведення тематичного оцінювання найкраще зберігати в окремих файлах, систематизувавши їх у тематичних папках.
Для кращого збереження навчально-методичного комплексу проведіть його систематизацію та складіть каталог за кожним із розділів.
Усі наявні в кабінеті матеріальні цінності мають бути занесені до інвентарної книги. Їх облік та списання з рахунку мають проводитися відповідно до вимог нормативних документів.
Окремим і важливим структурним елементом навчально-методичного комплексу кабінету можуть бути методичні стенди. Необхідність їхнього оформлення диктується тим, що якщо історичний стенд може дати учневі знання, які швидко забуваються чи застарівають, то стенд з методики викладання предмета озброїть учня вмінням самому знаходити ці знання. Ви, очевидно, уже згадали біблійну притчу про те, що давши людині рибу, ми нагодуємо її на один день, а навчивши її ловити рибу, ми нагодуємо її на все життя. Так само й тут.
На наш погляд, у кабінеті можуть бути обладнані такі методичні стенди:
„Основні завдання викладання історії (права)”;
„Основні компетенції учнів, які мають сформуватися по закінченні ними основної і старшої школи”;
„Критерії 12-бальної шкали оцінювання рівня навчальних досягнень учнів”.
Зміст інформації на них має бути сформований, виходячи з вимог чинної нормативно-правової бази.
Вивчення історії ґрунтується в першу чергу на джерельній базі. У зв'язку з цим у кабінеті можна оформити окремий стенд: „Комплекс речових, письмових та усних джерел – фундамент історичної науки”.
Для учнів класів суспільно-гуманітарного профілю вивчення основ спеціальних історичних дисциплін буде суттєвою підмогою в опануванні історією. Це розширить їхнє розуміння історії як процесу пізнання, науки, що вивчає минуле на основі різноманітних джерел, шукає шляхи його осмислення та пояснення.
Показниками засвоєння учнями історії як навчальної дисципліни виступають знання, вміння та навички.
У кабінеті також має бути добірка пам'яток для роботи на уроці історії.
Схема аналізу історичних фактів, подій, явищ та процесів
Історичний факт – першоцеглинка історичних знань. Він непотворний, як неповторні простір і час, де він протікає, оскільки вони перебувають у постійному русі.
Історична подія – сукупність логічно завершених та обмежених у просторі й часі історичних фактів.
Історичне явище – комплекс аналогічних історичних фактів або їх ознак, які зберігалися чи зберігаються протягом певного часу та в певному просторі (території).
Історичний процес – ланцюг взаємопов'язаних у часі й просторі причинно-наслідковими зв'язками історичних подій і явищ:
коли відбувалися чи проходили ці факти, події, явища чи процеси;
де вони проходили;
за яких історичних обставин вони проходили; які події пройшли напередодні;
який розвиток вони отримали надалі;
яка соціальна верства чи верстви були основними учасниками події;
яку роль відіграли тут історичні особи та чиї інтереси вони відображали;
який слід залишили ці факти, події чи процеси в історії регіону, країни чи світу;
випадковим чи закономірним був саме такий перебіг подій та які вони мали наслідки;
які альтернативи розвитку існували за тих історичних умов; а як би повелися Ви за таких умов?
Схема аналізу подій з хронологічної точки зору (локалізація подій у часі)
коли пройшли ці події, як довго вони тривали, в якій послідовності проходили;
на який період історії людства вони припадають;
як ця подія співвідноситься з іншими подіями чи процесами;
як ця подія кореспондується з однотипними подіями чи процесами вітчизняної та регіональної історії;
складання хронологічних чи синхроністичних простих чи складних таблиць.
Визначення місця історичних подій у просторі (використання карти як історичного джерела)
правильно займіть позицію біля карти (так, щоб не заступати природне освітлення карти);
запам'ятайте, що коли ви стоїте навпроти карти, наверху буде північ (південь – унизу), а зліва – захід (відповідно, справа – схід);
навчіться читати легенду карти – її умовні позначення. При всій різноманітності карт однотипні факти, події та явища – кордони та столиці, райони повстань, напрями головних ударів і місця битв тощо – зображуються на них схожими позначками;
зверніть увагу на написи, діаграми, таблиці, портрети, рисунки, які є на карті, і ви зрозумієте, що є резон у твердженні „Карта – це державна шпаргалка”;
працюючи з контурною картою, користуйтеся кольоровими олівцями, робіть умовні позначення;
на дрібномасштабних картах окремі позначки робіть цифрами, які включайте в умовні позначення, це впливатиме на естетику виконаної Вами роботи.
Схема аналізу історичного документу
Документ первинний (запис очевидця або учасника події) чи вторинний (коментар чи
переказ про подію з уст дослідника).
Відділіть у документі факти від коментарів та аналізуйте їх окремо.
Хто автор цього документу? Чиї інтереси він захищає?
Про що розповідається в документі? Яка сторона події чи явища замовчується?
Коли написаний цей документ? Як могли вплинути на нього автори, історичні події чи загальна ситуація в цей період?
Де відбувалася подія, про яку йдеться в документі?
Якими мотивами керувався автор документу?
Як цей документ кореспондується з іншими свідченнями про ці факти, подію, явище чи
процес?
Схема характеристики історичної особи
(складання історичного портрету)
Історичні умови, виклики та вплив оточуючого суспільного середовища на формування особистості історичної постаті. Особистісні якості історичного діяча та умови їх становлення та формування.
Цілі діяльності та можливості їх досягнення.
Якими засобами та шляхами досягається поставлена мета.
Основні результати діяльності історичної особи для регіону, країни чи світу.
У чому значення діяльності цієї особистості.
Яке Ваше ставлення до цієї особи як людини та як історичного діяча?
Види роботи з текстом підручника як джерелом інформації
читання мовчки або вголос;
виписування дат;
складання хронологічних таблиць;
робота з термінами, географічними назвами, висновками;
виписування імен історичних персоналій;
відбір історичних фактів для доведення окремих суджень;
формулювання висновків на основі прочитаних фрагментів тексту; конспектування;
складання плану чи тез.
Складання плану
Уважно прочитайте назву теми плану, текст параграфу.
Спробуйте засвоїти зміст матеріалу в цілому.
Відберіть тільки той текст, який висвітлює тему, за якою потрібно скласти план.
3апишіть головні, на Ваш погляд, думки тексту – це і будуть орієнтовні пункти Вашого плану.
Добре продумайте, сформулюйте й запишіть ці головні думки. Це буде простий план теми.
Якщо план складний, виділіть провідні (дві-три) ідеї та спробуйте перегрупувати матеріал таким чином, щоб він відповідав цим ідеям.
3найдіть дані, які розкривають кожну з виділених вами головних ідей, і запишіть їх у вигляді підпунктів плану.
Перевірте, чи розкриває план тему, чи є у ньому своя логіка й завершеність, яка дозволить Вам краще засвоїти матеріал.
Пам'ятайте! Структурно план поділяється на вступ, основну частину та висновки.
Конспектування
Конспектування – це стислий виклад основного змісту прочитаного (почутого).
Кілька разів прочитайте текст, постарайтеся засвоїти його зміст в цілому.
Розділіть текст на окремі блоки (відносно самостійні частини).
Зробіть аналіз кожної із частин, виділивши в ній головне.
Сформулюйте тези і випишіть вислови, які їх аргументують.
Запишіть основні положення та ідеї тексту або почутої інформації.
Узагальнення
Узагальнення – визначення загальних, суттєвих ознак історичного явища чи процесу, формулювання провідних понять чи ідей того, що опрацьовано чи вивчено; узагальнення ґрунтується на аналізі та синтезі та йде від простого до складного (від конкретного до абстрактного).
Виділіть головне поняття в отриманому завданні.
Перевірте, як Ви зрозуміли його зміст.
Відберіть основні, типові факти з опрацьованого матеріалу.
Проаналізувавши їх, виділіть спільні риси.
Сформулюйте провідну ідею, вектор розвитку явища чи процесу.
Порівняння
Порівняння – це розумова операція, спрямована на встановлення рис схожості та відмінності між певними історичними подіями, явищами чи процесами. Етапами порівняння можуть бути:
засвоєння об'єктів порівняння та їх запис;
виділення критеріїв – споріднених суттєвих ознак об'єктів, які порівнюються; це – найскладніша частина порівняння. Критерії порівняння – це своєрідний план спільних ознак тих чи інших подій, явищ чи процесів.
чітке формулювання й короткий запис змісту порівняння;
порівняння об'єктів за кожним з критеріїв;
стисле узагальнення та його запис.
Найбільш вдалою, на наш погляд, формою порівняння є таблиця.
АЛГОРИТМИ РОБОТИ КАБІНЕТУ ІСТОРІЇ
Місяць /
Напрями роботи
|
Вересень
|
Жовтень
|
Листопад
|
Грудень
|
Січень
|
Лютий
|
Березень
|
Квітень
|
Травень
|
Червень
|
І. Збереження
і зміцнення
матеріально-
технічної ба-
зи кабінету
|
До 1.09 кос-
метичний, по-
точний чи ка-
пітальний ре-
монт кабінету.
Підтримка ма-
теріально-тех-
нічної бази в
належному
стані та її зміцнення
|
Підтримка ма-
теріально-тех-
нічної бази в
належному
стані та її змі-
цнення
|
Підтримка ма-
теріально-тех-
нічної бази в
належному
стані та її змі-
цнення
|
Підтримка ма-
теріально-тех-
нічної бази в
належному
стані та її змі-
цнення
|
Підтримка ма-
теріально-тех-
нічної бази в
належному
стані та її змі-
цнення
|
Підтримка ма-
теріально-тех-
нічної бази в
належному
стані та її змі-
цнення
|
Підтримка ма-
теріально-тех-
нічної бази у
належному
стані та її змі-
цнення
|
Підтримка ма-
теріально-тех-
нічної бази в
належному
етані та її змі-
цнення
|
Підтримка ма-
теріально-тех-
нічнрї бази в
належному
стані та її змі-
цнення
|
Підтримка ма-
теріально-тех-
нічної бази в
належному
стані та її змі-
цнення
|
II.
Підвищення фахової
майстерності
вчителя
|
Самоосвіта.
Взаємне відві-
дування уро-
ків. Підготов-
ка до атеста-
ції. Підписка
на фахові ви-
дання. Наста-
вництво. Кур-
сова перепід-
готовка при
ОІПОПП
|
Самоосвіта.
Взаємне відві-
дування уро-
ків. Підготов-
ка до атеста-
ції. Підписка
на фахові ви-
дання. Відві-
дування (про-
ведення) за-
няття школи
молодого вчи-
теля. Курсова
перепідготов-
ка при ОІПОПП
|
Самоосвіта.
Взаємне відві-
дування уро-
ків. Підготов-
ка до атеста-
ції. Підписка
на фахові ви-
дання. Участь
у роботі рай
(міськ) метод
об'єднання
|
Самоосвіта.
Взаємне відві-
дування уро-
ків. Підготов-
ка до атеста-
ції. Підписка
на фахові ви-
дання. Робота
над виконан-
ням завдання
районної (мі-
ської) творчої
групи. Підго-
товка звіту
про хід апро-
бації нових
підручників
|
Самоосвіта.
Взаємне відві-
дування уро-
ків. Підготов-
ка до атеста-
ції. Доповідь
на засіданні
педради чи
психологічно-
го семінару.
Участь у ро-
боті січневої
наради.
Участь у кон-
курсі „Учитель року”
|
Самоосвіта.
Взаємне відві-
дування уро-
ків. Підготов-
ка до атеста-
ції. Курсова
перепідготов-
ка при ОШПО
|
Самоосвіта.
Взаємне відві-
дування уро-
ків. Підготов-
ка до атеста-
ції. Атестація
|
Самоосвіта.
Взаємне відві-
дування уро-
ків. Підготов-
ка до атеста-
ції. Участь у
роботі рай
(міськ) метод
об'єднання.
Курсова пере-
підготовка
при ОІПОПП
|
Самоосвіта.
Взаємне відві-
дування уро-
ків. Підготов-
ка до атеста-
ції. Підписка
на фахові ви-
дання. Твор-
чий звіт вчи-
теля чи метод
об'єднання
суспільно-гу-
манітарних
дисциплін
|
Самоосвіта.
Підготовка та
проведення
екзаменів.
Аналіз типо-
вих помилок
учнів та про-
думування за-
ходів щодо
роботи над їх
усуненням.
Підписка на
фахові видання
|
III.
Формування навчально-методичного комплексу викладання
предметів суспільствознавчого циклу
|
До 1.09. Під-
готовка обго-
ворення та за-
твердження
плану роботи.
Роботи із сис-
тематизації
навчально-ме-
тодичного за-
безпечення та
його ефектив-
ного викорис-
тання у навча-
льно-виховно-
му процесі.
Формування
тематичних
папок з напра-
цюваннями та
за окремими
курсами, те-
мами чи про-
блемами та їх
поповнення
|
Поповнення
методичного
забезпечення
новинками на-
вчально-мето-
дичної літера-
тури. Робота
із системати-
зації навчаль-
но-методич-
ного забезпе-
чення та його
ефективного
використання
у навчально-
виховному
процесі. Фор-
мування тема-
тичних папок
з напрацюван-
нями та за
окремими ку-
рсами, темами
чи проблема-
ми чи їх по-
повнення
|
Поповнення
методичного
забезпечені»
новинками на-
вчально-мето-
дичної літера-
тури. Робота
із системати-
зації навчаль-
но-методич-
ного забезпе-
чення та його
ефективного
використання
у навчально-
виховному
процесі. Фор-
мування тема-
тичних папок
з напрацюван-
нями та за
окремими ку-
рсами, темами
чи проблема-
ми та їх по-
повнення
|
Поповнення
методичного
забезпечення
новинками на-
вчально-мето-
дичної літера-
тури. Робота
із системати-
зації навчаль-
но-методич-
ного забезпе-
чення та його
ефективного
використання
у навчально-
виховному
процесі. Фор-
мування тема-
тичних папок
з напрацюван-
нями та за
окремими ку-
рсами, темами
чи проблемами та їх поповнення
|
Поповнення
методичного
забезпечення
новинками на-
вчально-мето-
дичної літера-
тури. Робота
із системати-
зації навчаль-
но-методич-
ного забезпе-
чення та його
ефективного
використання
у навчально-
виховному
процесі. Фор-
мування тема-
тичних папок
з напрацюван-
нямн та за
окремими ку-
рсами, темами
|
Поповнення
методичного
забезпечення
новинками на-
вчально-мето-
дичної літера-
тури. Робота
із системати-
зації навчаль-
но-методич-
ного забезпе-
чення та його
ефективного
використання
у навчально-
виховному
процесі. Фор-
мування тема-
тичних папок
з напрацюван-
нями та за
окремими ку-
рсами, темами
|
Поповнення
методичного
забезпечення
новинками на-
вчально-мето-
дичної літера-
тури. Робота
із системати-
зації навчаль-
но-методич-
ного забезпе-
чення та його
ефективного
використання
у навчально-
виховному
процесі. Фор-
мування тема-
тичних папок
з напрацюван-
нями та за
окремими ку-
рсами, темами
чи проблема
ми та їх поповнення
|
Поповнення
методичного
забезпечення
новинками на-
вчально-мето-
дичної літера-
тури. Робота
із системати-
зації навчаль-
но-методич-
ного забезпе-
чення та його
ефективного
використання
у навчально-
виховному
процесі. Фор-
мування тема-
тичних папок
з напрацюван-
нями та за
окремими ку-
рсами, темами
|
Поповнення
методичного
забезпечення
новинками на-
вчально-мето-
дичної літера-
тури. Робота
із системати-
зації навчаль-
но-методич-
ного забезпе-
чення та його
ефективного
використання
у навчально-
виховному
процесі. Фор-
мування тема-
тичних папок
з напрацюван-
нями та за
окремими ку-
рсами, темами
|
Поповнення
методичного
забезпечення
новинками на-
вчально-мето-
дичної літера-
тури. Робота
із системати-
зації навчаль-
но-методич-
ного забезпе-
чення. Аналіз
ефективності
використання
навчально-ме-
тодичного за-
безпечення.
Інвентариза-
ція та списан-
ня не ефекти-
вного чи за-
старілого ма-
теріалу
|
IV.
Робота з
обдаровани-
ми дітьми
|
Підготовка
учнів до всту-
пних випробу-
вань у БМАН
та участь
у них.Заняття
факультативу
чи історично-
го гуртка (згі-
дно з розкла-
дом). Участь
у конкурсах
та конферен-
ціях, що про-
водяться під
егідою МО-
НУ, управ лін-
ня освіти і на-
уки ОДА
|
Підготовка до
І етапу олімпі-
ад з історії та
правознавст-
ва. Заняття
факультативу
чи історично-
го гуртка (згі-
дно з розкла-
дом). Участь
у конкурсах
та конферен-
ціях, що про-
водяться під
егідою МО-
НУ, управлін-
ня освіти і на-
уки ОДА
|
Підготовка до
І етапу олімпі-
ад з історії та
правознавст-
ва. Заняття
факультативу
чи історично-
го гуртка (згі-
дно з розкла-
дом). Участь
у конкурсах
та конферен-
ціях, що про-
водяться під
егідою МО-
НУ, управлін-
ня освіти і на-
уки ОДА
|
Участь ко-
манди навча-
льного закла-
ду в II етапі
олімпіад з іс-
торії та пра-
вознавства.
Заняття факу-
льтативу чи
історичного
гуртка (згідно
з розкладом).
Участь у кон-
курсах та
конференці-
ях, що про во-
дять ся під егі-
дою МОНУ,
управління
освіти та нау-
ки ОДА
|
Заняття факу-
льтативу чи
історичного
гуртка (згідно
з розкладом).
Участь у кон-
курсах та кон-
ференціях,
що проводять-
ся під егідою
МОНУ,
управління
освіти та нау-
ки ОДА
|
Участь пред-
ставників на-
вчального за-
кладу в III
етапі олімпіад
з історії та
правознавст-
ва. Заняття
факультативу
чи історично-
го гуртка (згі-
дно з розкла-
дом). Участь у
масових захо-
дах
|
Участь у II
етапьконкур-
су захисту на-
уково-дослід-
ницьких робіт
(для членів
БМАН). За-
няття факуль-
тативу чи іс-
торичного гу-
ртка (згідно з
розкладом).
Участь у кон-
курсах та кон-
ференціях
|
Проведення
зустрічей з на-
уковцями чи
випускниками
школи. Занят-
тя факульта-
тиву чи істо-
ричного гурт-
ка (згідно з
розкладом).
Участь у кон-
курсах та кон-
ференціях
|
Звіт учнівсь-
кого науково-
го товариства.
Заняття факу-
льтативу чи
історичного
гуртка (згідно
з розкладом).
Участь у кон-
курсах та кон-
ференціях
|
Підготовка
до екзаменів.
Участь у літ-
ніх таборах
відпочинку
для обдарова-
них дітей
|
V. Масові за-
ходи
|
Підготовка та
проведення
Дня знань.
Проведення
акцій у па-
м'ять жертв
Другої світо-
вої війни у Ба-
биному Яру
та на терито-
рії, що була
окупована фа-
шистами. Від-
значення дня
партизанської
слави. Відзна-
чення річниці
Хотинської
битви
|
Підготовка та
проведення
ігор «Козацькі
забави» до
дня Покрови.
Відзначення
свята Україн-
ської повстан-
ської армії.
Відзначення
різниці звіль-
нення України
від німецько-
фашистських
загарбників
|
Відзначення
річниці битви
за Дніпро та
визволення
Києва. Вша-
нування па-
м'яті жертв
політичних
репресій та
голодомору
в Україні
|
Проведення
тижня право-
знавства. Під-
готовка та
проведення іс-
торичних ве-
чорів
|
Проведення
міжшкільних
історичних
турнірів. Від-
значення річ-
ниці акту Злу-
ки. Диспут на
тему «Степан
Бандера: по-
стать на тлі
епохи». Уч-
нівська кон-
ференція «Пе-
реяславська
угода в історії
України»
|
Проведення
дня(конкур-
су) юного ли-
царя (до Дня
захисника Ві-
тчизни та до
дня святого
Валентина).
Історичний
вечір «Видат-
ні постаті на-
шого краю».
«Афганіс-
тан — наш
сум і біль» (до
річниці завер-
шення виводу
радянських
військ з Афга-
ністану)
|
Учнівська
конференція
«Тарас Шев-
ченко та його
роль в історії
України» (ра-
зом з учителя-
ми українсь-
кої мови та лі-
тератури).
Проведення
тижня історії
у навчально-
му закладі
|
Вечір «Відро-
дження —
епоха, яка по-
требувала ти-
танів і поро-
дила їх» (ра-
зом з учите-
лями образот-
ворчого мис-
тецтва, зару-
біжної літера-
тури, матема-
тики
й фізики).
«Чорнобиль – ти чорний біль
України». Те-
матична полі-
тінформація
до річниці по-
чатку опера-
ції «Вісла»
|
«Сяйво Пере-
моги не змер-
кие повік!»
(вечір-зу стріч
з ветеранами
війни та праці).
«Рідна мати
моя...» (свято
вшанування
матерів). Свя-
то останнього
дзвоника у на-
вчальному за-
кладі
|
«Діти — квіти
нашого жит-
тя» (відзна-
чення Дня за-
хисту дітей).
Збори батьків-
ської громад-
ськості та об-
говорення пи-
тання залу-
чення коштів
на зміцнення
матеріально-
технічної бази
кабінету
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|