9 КЛАС. ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ (70год)
Дата
уроку
|
К-ть годин
|
ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
|
ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ ДО РІВНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ
|
|
3/3
|
ПОВТОРЕННЯ
Цивілізаційна спадщина європейської історії на кінець XVIII ст. Ранній Новий час та його ідеї, здобутки, виклики. Основні риси «старого порядку».
ВСТУП
Характеристика хронологічних рамок курсу. Поняття модернізації, революції, нації, держави.
Характеристика джерел історії модерного часу.
|
Учень/Учениця
називає хронологічні межі та періодизацію історії Раннього нового часу
згадує і називає значущі події, явища та процеси історії Європи та світу періоду XV- XVIII ст., та причетних до них історичних осіб, співвідносить їх з часом і простором;
називає і характеризує види джерел із історії ранньомодерного і модерного суспільства
називає хронологічні межі періоду Нового часу;
|
|
16/19
|
Розділ І. ЄВРОПА ВІД ВЕЛИКОЇ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ ДО СЕРЕДИНИ ХІХ СТ.
Велика французька революція кінця XVIII ст.. Від конституційної монархії до Республіки. Від якобінської диктатури до Консульства та Імперії Наполеона. Вплив Великої французької революції та політики Наполеона на розвиток європейських країн. Наполеонівські війни та їх наслідки. Віденський конгрес
Практичне заняття Еволюція соціально політичних ідей у ході революції: від «Декларації прав людини і громадянина» до «Громадянського кодексу» Наполеона.
Практичне заняття: « Феномен Наполеона»
Практична заняття: Велика Французька революція: спадок і оцінки
Промислова революція у Західній Європі та її наслідки Нерівномірність розвитку різних країн та її обумовленість. Становлення соціальної структури модерного суспільства. Поява робітничого класу і промислової буржуазії.
Становище і спосіб життя різних соціальних груп. Чартизм.
Зміни у повсякденному житті.
Особливості соціально-економічного і політичного розвитку європейських країн (Англія, Франція, Німеччина, Росія)
Практичне заняття: Як промислова революція змінила суспільство і спосіб життя різних верств населення.
|
Учень/Учениця
називає хронологічні межі та пояснює періодизацію Великої Французької революції;
показує на карті перебіг наполеонівських війн;
пояснює і застосовує поняття «буржуазна революція», праві, ліві, «болото»; «якобінська диктатура»; «промислова революція», «модернізація», «громадянські права», декабристи, чартизм, тред юніони «Англія – майьетрня світу»
наводить приклади змін у повсякденному житті європейців у першій половині ХІХ ст.;
характеризує соціальну структуру модерного європейського суспільства першої половини ХІХ ст., становище і спосіб життя різних соціальних груп;
визначає причини, сутність і наслідки політичних та соціально-економічних змін у Франції від 1789 до 1815 рр.; промислової революції у Західній Європі та нерівномірності соціально-економічного розвитку різних країн;
висловлює власне ставлення до ідей Європейського Просвітництва, основних положень «Декларації прав людини і громадянина» та «Громадянського кодексу» Наполеона; до діяльності історичних діячів, до ролі насильства в революції.
|
|
2/21
|
Узагальнення
|
|
|
18/39
|
Розділ ІІ. НОВІ ІДЕОЛОГІЇ ТА ПОЛІТИЧНІ ЗМІНИ В СЕРЕДИНІ ТА ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.
Практичне занят): Еволюція ідеї нації: від романтичного націоналізму до «весни народів». Дж.Мадзіні.
Революції 1848-1849 рр.: особливості та наслідки. Соціальні, політичні та національні чинники у «Весні народів». Слов’янське відродження.
Становлення національних держав. Особливості Об’єднання Італії та Німеччини. Д.Гарібальді, О.Бісмарк.
Громадянська війна і Реконструкція в США. А.Лінкольн. Формування двопартійної системи(оглядово).
Практичне заняття Політико-ідеологічні течії ХІХ ст. та їх витоки. Лібералізм і консерватизм
Політичні зміни та конституційні процеси в Європі.
Практичне заняття: Радикалізація політичних рухів.
Соціалістична ідея. Марксизм.
«Великі» реформи 1860-1870-х в Росії. Олександр ІІ. Російське народники: ідеї та діяльність.
Доба Мейдзі в Японії .
|
Учень/Учениця
пояснює і застосовує поняття «весна народів», «слов’янські будителі», «національна держава», «нація», «громадянська війна» «парламентська реформа», «чартистський рух», «робітничий рух», , «соціал-демократія», «народництво» .
характеризує суть основних ідейних течій епохи (лібералізм, консерватизм, соціалізм, марксизм, націоналізм), аналізує причини їх появи та роль у житті суспільства; становлення національних держав та їх особливості;конституційні та реформаційні процеси у ХІХст. та їх значення;
порівнює та наводить приклади революційного та еволюційного шлях розвитку провідних країн у ХІХ ст.;
характеризує та висловлює власне ставлення до поглядів і діяльності історичних осіб;.
;синхронізує події, явища і процеси європейської історії та історії України;
пояснює взаємовпливи європейських та українських політичних та соціально-економічних процесів;
оцінює значення та наслідки революцій 1848-1849 рр., становлення національних держав в Європі у ХІХ ст.., Громадянської війни у США, реформ у Російській імперії 1860-1870-х рр.., політичних змін та конституційних процесів в Європі, радикалізації політичних рухів, «ДобиМейдзі» в Японії
|
|
2/41
|
Узагальнення
|
|
|
20/61
|
Розділ ІІІ. УТВЕРДЖЕННЯ ІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА (КІНЕЦЬ ХІХ СТ. – ПОЧАТОК ХХ СТ.)
Науково-технічна революція кінця ХІХ ст. - початку ХХ ст.. та її вплив на суспільство.
Практичне заняття: Зміни у житті і побуті в епоху науково – технічної революції.
Індустріалізація. Монополії. Типи(ешелони) модернізації.
Соціальні та політичні зміни.
Особливості розвитку провідних країн на зламі ХІХ та ХХ ст.. (США, Німеччина, Англія, Франція, Росія, Австро-Угорщина)
Особливості формування модерних націй в Європі «Державні й бездержавні» нації.
Практичне заняття: « Національне питання» в європейських країнах
Завершення формування колоніальних імперій та початок боротьби за переділ світу.
Практичне заняття:Міжнародні відносини від Франко-пруської війни до Антанти. Зміна в характері міжнародних відносин. Імперіалізм.
Зміна цінностей європейської цивілізації. Модерн як новий погляд на культуру і мистецтво.
Практичне заняття:Нові явища в житті суспільства (обов’язкова освіта, емансипація, зародження масової культури).
Світ поза межами Європи. Країни Сходу і Латинської Америки.
|
Учень/Учениця
показує на карті колоніальні імперії та їх володіння; військово-політичні союзи кінця ХІХ ст. - початку ХХ ст.
пояснює і застосовує поняття науково-технічна революція «індустріалізація», «монополія», «типи(ешелони) модернізації», «міграції» «колоніальна імперія», «військово-політичний союз», «емансипація жінок», «модерн», «масова культура»;
аналізує і характеризує досягнення НТР кінця ХІХ ст.- початку ХХ ст. ;зміни у житті і світогляді людей в епоху науково-технічної революції, їх причини , прояви, наслідки; міжнародні відносини у др. пол. ХІХ – на поч. ХХ ст.;
пояснює і порівнює причини та відмінності у темпах модернізаційних процесів у різних регіонах, особливості розвитку провідних країн у др. пол. ХІХ – на поч. ХХ ст.;
визначає суть змін цінностей європейської цивілізації наприкінці ХІХ- на початку ХХ ст..
висловлює власне ставлення до змін у житті і світогляді людей наприкінці ХІХ ст. - початку ХХ ст..
|
|
1
|
Тематичне оцінювання
|
|
|
1/62
|
Урок узагальнення до курсу. Основні ідеї, здобутки, виклики «довгого» ХІХ ст.
|
пояснює хронологічні межі періоду;
◌ називає і характеризує основні тенденції суспільно-політичного та економічного розвитку, цивілізаційні здобутки європейського суспільства від Великої французької революції до початку ХХ ст.;
◌ висловлює судження щодо значення «довгого» ХІХ ст. у подальшому розвитку європейської цивілізації
|
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
92 год, 3 год на тиждень
Дата
уроку
|
К-ть годин
|
ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
|
ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ ДО РІВНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ
|
|
|
2/2
|
ПОВТОРЕННЯ
Ранньомодерний період історії України: основні події, постаті, тенденції розвитку. Історія України – складова європейської історії Нового часу
ВСТУП
Особливості розвитку українських земель у ХІХ – на початку ХХ ст. Джерела з історії України ХІХ – початку ХХ ст. Особливості формування української модерної нації
|
Учень/ Учениця:
◌ хронологічно зіставляє процеси, що відбувалися на землях України, із загальноєвропейськими тенденціями історичного розвитку ранньомодерного періоду;
◌ показує на карті території розселення українців та територіальні зміни наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст.; порівнює їх із сучасними кордонами України;
◌ називає особливості розвитку українських земель у ХІХ – на початку ХХ ст. та види джерел з історії України цього періоду
|
|
|
15/17
|
Розділ І. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ Й АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЙ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.
Адміністративно-територіальний устрій та етно-соціальна структура українських земель у складі Російської та Австрійської імперії.
Практичне заняття). Полікультурний характер українського суспільства. Регіональний вимір.
Україна в контексті міжнародних відносин початку і середини ХІХ ст. Україна в російсько-французькій війні 1812 р. Україна у російсько-турецьких війнах першої половини та середини ХІХ століття. Азовське козацьке військо.
Криза кріпосницького господарювання. Початок промислового перевороту на українських землях.
Практичне заняття:Нові явища економічного життя.. Перші українські підприємці.
Зміни в соціальній структурі суспільства. Міста. Місце українських земель в економічній структурі Російської та Австрійської імперій.
. Практичне заняття. Повсякденне життя: місто, містечко, село
.
|
Учень/ Учениця:
◌ називає час входження українських історико-географічних регіонів до складу Австрійської та Російської імперій;
◌ показує на карті українські землі в межах цих імперій і порівнює політико-адміністративний устрій українських земель у складі Російської імперії та Австрійської монархії;
◌ пояснює і застосовує поняття: «промисловий переворот», «губернія», «генерал-губернаторство»;
◌ описує становище населення і повсякденне життя українців та іншоетнічних груп у складі Російської та Австрійської імперій;
◌ наводить приклади гальмування кріпацтвом економічного розвитку України; початку промислового перевороту, етнічного й конфесійного розмаїття населення;
◌ характеризує полікультурність українського суспільства, соціально-економічний розвиток українських земель, реформи Марії- Терезії та Йосифа ІІ, соціальну структуру суспільства і повсякденне життя українців під владою Росії та Австрії
|
|
|
1/18
|
Узагальнення
|
|
|
16/34
|
Розділ ІІ. УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ РУХ НАПРИКІНЦІ ХVIII – у ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.
Національне питання в Австрійській та Російській імперіях. Політика імперських урядів щодо України.
Початок українського національного руху. Академічний етап. «Національного відродження». Збирання фольклору. Михайло Максимович. Закарпатські та буковинські «будителі народу». «Руська трійця». Маркіян Шашкевич
Перші центри національного відродження: Харків, Київ, Перемишль, Львів.
Практичне заняття. Українські історичні пісні як чинник формування національної історичної пам’яті.
Початок формування української літературної мови. Іван Котляревський, Квітка-Основяненко, «РусалакаДністрова».Тарас Шевченко, його «Кобзар».
Російські та польські революційні рухи. Декабристи та Україна
Польське повстання 1830 -1831рр. і Україна. Зміна національної політики в Російській імперії.
Практичне заняття: Кирило-Мефодіївське братство та його роль в національному русі. Сучасники та нащадки про Кирило-Мефодієвське братство.
Революція 1848–1849 рр.: національний рух у західноукраїнських землях. Головна руська рада. .
Практичне заняття. Українське «національне відродження» в контексті європейської історії середини ХІХ ст.
|
Учень/ Учениця:
◌ називає час діяльності «Руської трійці», Кирило-Мефодіївського товариства, виходу друком книжок, що започаткували українське національне відродження, а також діячів українського руху – етнографів, фольклористів, істориків, громадських і церковних діячів, їхні твори;
◌ пояснює і застосовує поняття: «історична пам’ять», «українське національне відродження», «національна ідея», «перший – академічний (науковий) – етап національного відродження»;
◌ описує перебіг національного руху в західноукраїнських землях під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії;
◌ наводить приклади впливу на Україну російського та польського суспільних рухів, утвердження ідеї національного відродження України в слов’янському світі в програмних документах Кирило-Мефодіївського товариства;
◌ характеризує значення «Енеїди» І. Котляревського, «Русалки Дністрової», «Малоросійських пісень...» М. Максимовича, програмні засади та діяльність Кирило-Мефодіївського товариства, роль «Кобзаря» Т. Шевченка у становленні української національної ідентичності;
◌ визначає причини, сутність та наслідки першого етапу національного відродження на землях підросійської та підавстрійської України, національного руху на західноукраїнських землях під час революцій 1848–1849 рр. у Австрійській імперії;
◌ порівнює стон національного птання в Російській та Авітсрійській імперіях,процеси національного відродження в українських землях та в європейських країнах;
◌ висловлює судження щодо діяльності І. Котляревського, Т. Шевченка, М. Максимовича, М. Шашкевича, Я. Головацького, П. Куліша, М. Костомарова, І. Срезневського
|
|
|
1/35
|
Узагальнення
|
|
|
15/50
|
Розділ ІІІ. МОДЕРНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОГО ЖИТТЯ УКРАЇНИ В СЕРЕДИНІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.
«Аграрне питання» - ключове питання Російської та Австрійської імперій. Селянська реформа в Австрійській (1848 р.), інвентарна (1847–1848 рр.) та селянська (1861 р.) в Російській імперіях.
Особливості модернізації економіки в українських землях у складі Російської та Австро-Угорської імперій. Розвиток промисловості. Транспортне сполучення. Торгівля. Міграції
Проникнення ринкових відносин в аграрну сферу. Вплив модернізаційних процесів на сільське господарство та соціальну структуру..
Практичне заняття Столипінська аграрна реформа в оцінках сучасників та нащадків
Практичне заняття. Суперечливі процеси модернізації повсякденного життя
Практичне заняття Українські підприємці-благодійники. Родини Симиренків, Терещенків та Харитоненків
|
Учень/ Учениця:
◌ називає роки ліквідації кріпацтва на українських землях, Столипінської аграрної реформи, спорудження перших залізниць, створення перших монополій;
◌ пояснює основні тенденції модернізації українського суспільства, причини трудової міграції українців;
◌ наводить прізвища відомих українських та іноземних підприємців;
◌ пояснює і застосовує поняття: «буржуазія», «робітництво», «інтелігенція», «трудова еміграція», «монополія», «меценат»;
◌ описує суперечливий характер явищ і процесів модернізації повсякденного життя українців, зокрема становище робітництва та селян;
◌ наводить приклади регіональної спеціалізації промисловості, обезземелення селян після селянських реформ, доброчинної діяльності підприємців та купців у містах, розширення сфери застосування найманої праці, зростання кількості найманого робітництва, змін у транспортному сполученні;
◌ характеризує соціальні та економічні зрушення в українських землях, зокрема розвиток промисловості; міжнародної й міської торгівлі (ринки, ярмарки), зміни в соціальному складі населення України; сутність «українського питання» у міждержавних відносинах європейських держав;
◌ визначає причини, сутність та наслідки інвентарної реформи 1847–1848 рр., селянських реформ 1848 та 1861 рр. та Столипінської аграрної реформи;
◌ висловлює судження щодо діяльності українських підприємців-благодійників
|
|
|
1/51
|
Узагальнення
|
|
|
18/69
|
Розділ ІV. НАЦІОНАЛЬНИЙ І ПОЛІТИЧНИЙ РУХИ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.
Польське повстання 1863 р. та його вплив на Україну. і «Хлопоманство». Володимир Антонович Діяльність Київської та інших громад... Реакція імперської влади Росії на розвиток українського руху.
Практичне заняття Народовці. Москвофіли.
Товариство «Просвіта». Політика «нової ери». Наукове товариство імені Т. Г. Шевченка
Український соціалізм: Михайло Драгоманов і галицькі радикали. Братство тарасівців.
Практичне заняття. Михайло Драгоманов та його спадщина.
Політизація українського руху. Зародження партійного життя в Галичині. Іван Франко. Михайло Грушевський. Українське представництво в Галицькому сеймі та Австрійському парламенті
.Партійний рух у Наддніпрянській Україні. Марксистські ідеї в Україні
Український рух в умовах Російської революції 1905–1907 рр. Українська громада в Державній думі. Російські політичні партії та Україна.
Практичне заняття. Українська політична думка: між федералізмом і самостійністю
. Українські землі в міжнародних відносинах та геополітичних планах європейських держав.
|
Учень/ Учениця:
◌ називає час створення Київської громади; роки ухвалення Валуєвського циркуляра та Емського указу і створення перших українських політичних партій та діячів українського руху;
◌ пояснює і застосовує поняття: «москвофільство», «громадівський рух», «народовці», «Просвіта», «космополітизм», «лібералізм», «соціалізм», «консерватизм», «марксизм», «політичні партії», «другий – культурницький (українофільський) – етап національного відродження», «третій – політичний – етап національного відродження»;
◌ аналізує і характеризує політику російської влади в українському питанні;
◌ наводить приклади впливу модерних європейських ідеологій на суспільно-політичні погляди українських громадських та політичних діячів, діяльності Старої громади і галицьких народовців, розгортання масового українського національного руху та діяльності перших політичних партій у Галичині й Наддніпрянській Україні, піднесення українського національного руху в умовах Російської революції 1905–1907 рр.;
◌ характеризує основні погляди та напрями діяльності представників різних політичних рухів на території України;
◌ діяльність Південно-Західного відділу Російського географічного товариства; діяльність Братства тарасівців та перших політичних партій, української громади в Державній думі Росії;
◌ визначає причини, сутність та наслідки другого і третього етапів національного відродження на землях підросійської та підавстрійської України, «новоерівської» політики народовців, ухвалення російським царатом Валуєвського циркуляра й Емського указу;
◌ висловлює судження щодо діяльності В. Антоновича, М. Драгоманова, І. Франка, М. Грушевського
|
|
|
1/70
|
Узагальнення
|
|
|
15/85
|
Розділ V. ОСВІТА, НАУКА, МИСТЕЦЬКА КУЛЬТУРА Й ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ В СЕРЕДИНІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.
Вплив процесів модернізації на суспільне життя. Нова система освіти.
Практичне заняття. Університети як центри освіти й суспільного життя
Видатні вчені
Український професійний театр.
Практичне заняття. Родина Тобілевичів
Романтизм реалізм, модерн в українському живописі .
Модерн в архітектурі. Зміни в міській та сільській забудові. Масова забудова міст
Практичне заняття. Вплив процесів модернізації на повсякденне життя та світогляд населення України
Практичне заняття. Українська культура й українська національна ідея.
|
Учень/ Учениця:
◌ називає роки та міста заснування університетів, типи навчальних закладів, діячів науки і культури;
◌ пояснює і застосовує поняття: «емансипація», «фемінізм», «романтизм», «реалізм», «український стиль», «стиль модерн»;
◌ розпізнає та описує пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва;
◌ наводить приклади досягнень науки та культури, живопису й архітектури різного стилю, навчальних закладів різних форм та типів;
◌ характеризує зміни в повсякденному житті населення та світовідчутті людини, пов’язані з модернізацією, у міській і сільській забудові, досягнення в природничих, точних та гуманітарних науках, медицині, в становленні українського професійного театру;
◌ визначає причини, сутність та наслідки модернізаційних процесів у суспільному житті у загальноєвропейському контексті;
◌ висловлює судження щодо діяльності І. Пулюя, І. Мечникова, М. Лисенка, Ф. Вовка, О. Потебні, М. Садовського, М. Пимоненка, С. Васильківського.
|
|
|
1/86
|
Узагальнення
|
|
|
2/88
|
Узагальнення до курсу: «Україна у ХІХ – на початку ХХ ст.: суспільні зміни та нові ідеї»
|
Учень/ Учениця:
◌ називає і характеризує основні тенденції розвитку українського суспільства у ХІХ – на початку ХХ ст., особливості модернізаційних процесів;
◌ порівнює економічні, соціальні й політичні процеси в українських землях та в країнах Європи;
оцінює вплив модернізаційних процесів ХІХ ст. на життя українського суспільства.
|
|
|
4/92
|
Резерв
|
|
|