|
Скачати 29.93 Kb.
|
Золоті ворота (Київ) Золоті ворота у Києві є однією з небагатьох пам'яток фортифікаційного мистецтва Київської Русі, що збереглася до нашого часу. За літописними даними будівництво Золотих воріт відбулось у 1037 р. за часів правління Ярослава Мудрого. Золоті ворота були парадним в'їздом до Києва. Через них в'їздили князі, іноземні посли, поважні гості. Їх називали спочатку Великими, а коли прямо над брамою збудували церкву Благовіщення, їх стали називати Золотими, мабуть, через позолоту куполів церкви. Висота проїзду досягала 12 м, а ширина - 6,4 м. Зверху проїзд завершувався позолоченим куполом надбрамної церкви Благовіщення. Після нашестя Батия згадки про Золоті ворота зникають зі сторінок літописів аж до кінця ХV ст. У ХVІ ст. вони згадуються в описах мандрівників уже як мальовничі руїни. До середини ХVIII ст. ці ворота залишались головним в'їздом до Києва. 1648 р. кияни урочисто зустрічали біля Золотих воріт Богдана Хмельницького. Золоті ворота, фото початку XX ст Ворота кілька разів реконструювали. Перший раз - ще в XII столітті, другий раз - в 1682 році, за гетьмана Івана Самойловича. Але більша частина грошей, виділених на ремонт, було розкрадено, тому незабаром ворота знову довелося ремонтувати. З цього знову нічого не вийшло, і в XVIII столітті ворота, щоб зберегти, просто закопали, а потім про них взагалі забули. Тому знахідка воріт під час археологічних розкопок в 1832 році археологом Лохвицьким стала справжньою сенсацією. Після цього ворота знову стали ремонтувати. Верх стін залили вапном і обклали дерном. Щоб стіни не впали, їх скріпили металевими стяжками, які теж замазали яскраво-білим вапном. Після цього ворота набули вигляду двох паралельних стін довжиною 25 і 13 метрів і висотою близько 8 метрів. За проектом архітектора Беретті, до стін зовні прибудували масивні контрфорси з цегли. У такому вигляді ворота пережили Громадянську та Другу світову війни і дивом не були підірвані або розібрані на цеглу. У 70х роках XX століття ворота знову вирішили реконструювати, не дивлячись на те, що точних даних про те, як виглядали спочатку Золоті ворота, не було. У 1972 - 1973 рр. після ретельного архітектурного та археологічного вивчення, під час якого було визначено древній рівень проїзду, розраховані первісні висоти арок, уточнено розміри і конструкцію валів та ворітної вежі, місце і план надбрамного храму. На лицьовій поверхні стін добре читаються декоративні особливості «змішаної» кладки. Всередині павільйону добре видно зворотні боки стін проїзду, що прилягали в давнину до валу і були позбавлені декоративної обробки кладки. На них видно відбитки колод внутрішньовальних конструкцій, що складалися з великого й малого зрубів, до яких входили 9 клітей, побудованих з товстих колод і заповнених землею. З боку поля перед воротами проходив рів шириною 15 метрів і глибиною 8 метрів. Сліди цього рову можна побачити сьогодні у перепаді рівня Золотоворітського проїзду. У 1982 році до святкування ювілею Києва Золоті ворота були відтворені у первісному вигляді. Робота проводилася в поспіху, і сама конструкція мала ряд недоліків. Неякісний бетон і дерев'яні укріплення стали швидко руйнуватися, і будівля втратило первинний вигляд. Золоті ворота, реконструкція У 2007 році було закінчено чергова реконструкція, в ході якої була проведена консервація і реставрація, що збереглися ще з часів Ярослава Мудрого, частин воріт, оновлення зовнішнього вигляду і заміна дерев'яної облицювання. У просторих інтер’єрах відновленої пам’ятки відвідувач може ознайомитись з експозицією музею, яка розповідає про історію та архітектуру Золотих воріт, побачити давні стіни проїзду ХІ ст., піднятися по сходах до церкви Благовіщення, оглянути зверху сучасну забудову Києва. |
Тема. Прикметник. Голосні у відмінкових закінченнях прикметників Мета Гостинність, Молдова, товариство «Зоря», Кіровоградщина, університет, Софійський собор, Львівська площа, Золоті Ворота, трипільська... |
Золоті правила поводження в конфлікті З’ясовувати реальні потреби (інтереси, цілі, думки, погляди тощо) всіх учасників |
М. Д. Кривосар, культорганізатор Маньківського ЦДЮТ На сцені декорація: ворота з надписом “Вхід у майбутнє”. Зі сторони майбутнього сонце, квіти. З іншої сторони чорні хмари, гори,... |
Символи Петрівського району У синьому полі срібна вузька балка: у верхній частині щита полуденне сонце, внизу золоті перехрещені булава та колос |
Резюме Київ), Володимир Пастернак (м. Харків), Марія Потабенко (м. Київ), Богдан Проць (м. Львів), Володимир Різун (м. Львів), Володимир... |
Урок-конференція Обладнання: тематична виставка книг, ілюстрації, малюнки дітей за темою, коровай на вишитому рушнику, вишиті серветки, таблички з... |
«Хі – бі – хо» (хімічно-біологічний хокей) «забивати» суперникам, пересуваючи по парті. Якщо команда дає правильну відповідь, то шайба вважається забитою у ворота протилежної... |
ЦЕНТРАЛЬНИЙ БАНК Така система вимагала мінімального втручання держави у грошову сферу, оскільки відносна стабільність грошової маси забезпечувалася... |
О. Г. Рібцун «Талановиті пальчики». Вид. «Літера ЛТД», Київ, 2009 Л. В. Мельнікова «Розвиток творчих здібностей молодших школярів»: Навч посібник – Київ, 2009 |
МІЖНАРОДНА ОСВІТНЯ ПОДОРОЖ ДО ІТАЛІЇ Львова (можливе прибуття до Львова потягами 91к Київ-Львів або 137 Київ-Івано-Франківськ), посадка в автобус |