|
|
Скачати 123.92 Kb.
|
|
Конференція на тему "ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ ПИСЬМА" (присвячена Дню писемності і мови) Мета: поглибити знання учнів про історію виникнення і становлення письма, його типи і особливості, про український алфавіт, історію українського правопису; виховувати почуття національної гідності: поваги до народу, його історії, любові до рідної української мови. Обладнання: портрет Нестора Літописця, "Повість минулих літ"; плакат, на якому написаний алфавіт, "Український правопис"; словник: писемність — це система графічних знаків, які застосовуються для писання в якійсь мові; письмо — це система графічних знаків, за допомогою яких усна мова передається в часі і просторі; кирилиця — одна з найдавніших слов'янських азбук, одним з авторів якої є просвітитель IX ст. Кирило. На основі кирилиці створено сучасний український алфавіт; піктографія — малюнкове письмо; графіті — стародавні написи й малюнки різного змісту, зроблені гострими предметами на посуді, стінах споруд. Епіграф "Нове життя нового прагне слова". План 1. Історія виникнення і становлення письма. Письмо в народів світу. 2. Історія українського письма. Алфавіт. 3. Український правопис, його історія. Вступне слово вчителя "Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід, почування", — так писав відомий український письменник Панас Мирний. Сьогодні, 9 листопада, — День писемності і мови, присвячений пам'яті Нестора Літописця. Він прийшов до Києво-Печерської лаври сімнадцятирічним юнаком і назавжди залишився тут, щоб стати не тільки монахом-чорноризцем, а й батьком української історії. Усі історики сходяться на тому, що Нестор був надзвичайно освіченою людиною, добре знав і давньоруські, й іноземні літописи, які читав в оригіналі. Нестора називають літописцем. Це так. Він справді вів літопис. Але правильніше його називати письменником та істориком. Не просто першим професійним істориком Русі, а батьком усієї нашої історії. Він дотримувався літописних форм і хронологічної послідовності викладу подій, але прагнення висловитися ширше й докладніше диктувало йому численні вставні оповіді. Серед багатьох людей поширена думка, що Нестор — єдиний автор "Повісті минулих літ". Але вона помилкова. Нестор звів в одне ціле різні літописи, створені його попередниками, творчо опрацював їх, збагатив новими матеріалами та описом подій, очевидцем яких він був. І з-під його невтомного пера вийшла цілісна й тематично завершена книга, яка не тільки дає уявлення про те, "звідки пішла Руська земля і хто в ній найперший почав княжити" а й читається як надзвичайно захоплюючий художній твір. Для Нестора, як і його попередників, тільки той князь вартий похвали, який дбав за могутність і єдність рідної землі, добре ставився до підлеглих, був відважним і гуманним. Сьогодні ми проведемо конференцію "Історія виникнення і становлення письма", під час якої дізнаємося про історію виникнення письма, письмо народів світу, про український алфавіт, історію українського правопису. А провести її мені допоможуть юні мовознавці, історики, літературознавці, читці. "Людина заговорила давно, власне, з того часу, коли й стала людиною. Але само усне мовлення не задовольняло людей. Були потреби, які воно обслуговувати не могло. І першою з них, як ви здогадуєтесь, була необхідність передавати повідомлення на певну відстань у просторі і часі, закріпити все духовне в чомусь такому, що можна було б зберігати тривалий час. Люди задовольняли потребу передачі повідомлення на відстань у просторі і часі, поки не було письма, використовуючи в його ролі різні речі". (М. Девдвра, О. Красноголовець. Уроки української мови — нетрадиційно. // Освіта: Творче об'єднання "Галузь". - 1997. - 5~12лют. - Урок 11.) — Що про не можуть нам повідомити історики? Учень-історик 1. "Історичні факти свідчать, що скіфи, відповідаючи пермському цареві Дарію на вимогу підкоритися, послали йому "листи" такими речами: шуліка в клітці, мишу у клітці маленькій, жабу в череп'яному глечику і кілька гострих стріл. Як треба було розуміти це повідомлення? Цар спочатку думав, що то скіфи заявляють: небом, землею і водою лягаємо до твоїх ніг, туди ж складаємо і нашу зброю. Аж ні! Скіфи мали на увазі зовсім інше: якщо ви, перси, не шугнете в небо шуліками або не зариєтеся в землю, як руді миші, чи не щезнете в болоті, як погані жаби, то кожен з вас отримає в горлянку по отакій стрілі. А князь Олег, прибивши на воротах Царгорода свого щита, таким способом сповістив: "Це місто платить данину русам". (М. Девдера, О. Красноголовець. Уроки української мови — нетрадиційно // Освіта: Творче об'єднання "Галузь". — 1997. — 5—12 класи. — Урок 11.) Вчитель. Першим письмом було письмо малюнкове, піктографічне. Піктографічне письмо — це письмо малюнками, які служать для передавання змісту мови. "Кмітливо і з гумором про його появу розповів Р. Кіплінг у казці "Як було написано перший лист". Учень-літературознавець 1. Дівчинка Таффі, яку годилося б гарненько відшмагати за те, що вона така пустунка, пішла разом з татусем на річку набити до обіду коропів. їм майже зразу не пощастило: батько зламав спис, яким бив рибу; тоді Таффі вирішила "написати" листа і передати його додому з незнайомцем, що йшов берегом річки (той чоловік був із сусіднього племені, тому мову Таффі та її родичів не знав). У "листі" дівчинка малюнками передала ситуацію. Коли ж намальоване опинилося в руках матусі, то вона прочитала лист по-своєму: ніби оцей незнайомець проткнув її чоловіка списом, зламав йому руку, налякав дитину, і взагалі, ціла банда чатує на її дитину і чоловіка. Дісталося ж незнайомцеві! І чому? Бо недосконалим було саме письмо. Вчитель. Напевне, неважко визначити недоліки цього письма — багатозначність — кожен "читає" намальоване по-своєму. Піктографія — це зародкове письмо, яким спілкувалися різні народи і племена. Учень-історик 2. Другий етап письма, його історії — ієрогліфи-значки, якими позначались цілі слова (письмо, яким і сьогодні користуються в Китаї). Третім етап ті ж ієрогліфи, але вже позначають не слово, а склад, частину слова (сучасна Японія). Четвертий етап — буквене письмо: окремий звук позначається окремим знаком — буквою. Щоб навчитися читати чи писати, українець має упізнавати 33 букви, китаєць — кілька тисяч ієрогліфів. Письмо сьогодні в різних народів світу різне. Китайці і японці досі користуються ієрогліфами. Більшість мов Європи та Америки послуговуються латинським письмом, слов'янські народи — слов'янським, араби — арабським і т. ін." (М. Девдера, О. Красноголовець. Уроки української мови — нетрадиційно // Освіта: Творче об'єднання "Галузь". — 1997. — 5—22лют. — Урок 11.) Вчитель. "Джерела нашого письма губляться десь у далекому-далекому минулому і до сьогодні наукою не пізнані. Тому ми зовсім мало знаємо про писемність, якою користувалися наші далекі предки, що жили на території України дві чи три тисячі років тому. А ось як з'явилася абетка, якою користуємося сьогодні, знаємо. Учень-мовознавець 1. Понад тисячу років тому брати Кирило і Мефодій створили на основі староболгарської мови азбуку і почали розповсюджувати її між слов'янами. Це поклало початок розвиткові писемності і культури всіх слов'янських народів. Те давнє письмо називали кирилицею. Вона була створена на основі ще візантійського письма, звідки взято 24 букви. Ще 19 букв, які позначали звуки, що їх мала староболгарська мова, але не мала грецька, брати додали самі. Букви кирилиці позначали не лише звуки, а й кількість, використовувалися як цифри. Наприклад, буква А позначала 1, і — 10, Р-100, Т-300...". ( М. Девдера, О. Красноголовець. Уроки української мови — нетрадиційно // Освіта: Творче об'єднання "Галузь". — 1997. — 5-12 класи. — Урок 14.) Учень-історик 3. Кирило і Мефодій — славнозвісні просвітителі, творці слов'янської абетки, проповідники християнства, перші перекладачі грецьких духовних книг, виданих слов'янською мовою. Брати народилися у Фесалоніках (Греція) у родині військового начальника: Мефодій — приблизно в 815, а Кирило — у 827 р. Кирило здобув освіту при дворі візантійського імператора Михайла III у Константинополі, де одним із його вчителів був майбутній патріарх Фотій. Тут він опанував кілька іноземних мов, Відмовившись від придворної посади, став патріаршим бібліотекарем, викладав філософію, брав участь у численних богословських диспутах, перебував із дипломатичною місією у Хозарському каганаті. Старший із братів — Мефодій — спочатку був військовим, опікав одну із слов'янських областей. Але ця служба гнітила його, тому незабаром він відцурався мирського життя і усамітнився в одному із монастирів. У 863 р. візантійський імператор направив Кирила та Мефодія до Моравії для проповіді християнства та надання допомоги тамтешньому князю Ростиславу в боротьбі з німецькими феодалами. Перед від'їздом брати переклали слов'янською мовою кілька грецьких книжок, послуговуючись створеною Кирилом абеткою. Учень-історик 4. Проповіді братів зрозумілою моравському населенню слов'янською мовою заклали фундамент національної церкви, що викликало невдоволення вищого німецького духівництва. Кирила і Мефодія звинуватили в єресі, і незабаром папа Микола І викликав їх на суд до Рима. Але брати захистили і себе, і свою справу. Римський папа спеціальним посланням дозволив їм розповсюджувати слов'янські книжки і слов'янське богослужіння. Невдовзі Кирило тяжко захворів і 14 лютого 869 р. помер у Римі. Мефодія ж висвятили на архієпископа. У 870 р. він повернувся до Панонії. Проте німецьке духівництво не могло вибачити йому своєї поразки. Шляхами інтриг воно домагається ув'язнення Мефодія. Після звільнення із в'язниці слов'янський першоучитель поновив свою діяльність у Моравії, де приділяв багато уваги не тільки проповідуванню християнства, а й перекладу Біблії. Помер Мефодій 6 квітня 885 р. Похований у столиці Моравії — Велеграді. Впорядкована Кирилом і Мефодієм абетка започаткувала слов'янську писемність, а їхні переклади заклали основу старослов'янської літературної мови, сприяли поширенню християнства та писемності. ("Український історичнийі календар". О. Олійник. Українська мова. Підручник для 7класу середньої школи. — Київ: Вікторія, 1999. — С. 248—249.) Учень-мовознавець 2. "За весь час свого існування кирилиця зазнала суттєвих змін: зменшилася кількість літер, змінився їх вигляд під впливом нових вимог: швидкості письма, поширення грамотності, книгодрукування. Сьогодні абеткою Кирила та Мефодія в Європі користуються 250 мільйонів слов'ян. Л на відзначення подвигу солунських братів болгари щорічно 14 травня уже понад 150 років відзначають День слов'янської писемності. За часів солунських братів староболгарська азбука існувала в двох видах: крім кирилиці була й глаголиця. Назва її походить від слова "глагол", що означало "слово", "мовлення". Ця абетка майже повністю співпадала за алфавітним складом з кирилицею, але букви її мали іншу форму. Остання з букв глаголиці навіть залишилася в прислів'ї, яке часто використовують і сьогодні. Кажуть: "Іжицю прописати", що значить сварити, дорікати, давати перцю". (М. Девдера, О. Красноголовець, Уроки української мови — нетрадиційно. // Освіта: Творче об'єднання "Галузь". — 1997. - 5-12 класи. — Урок 14.) Учень-літературознавець 2. Оригінальним твором слов'янської поезії, що датується IX століттям по Різдву Христовому, є "Костянтинова абеткова молитва", написана у формі акровірша, кожен новий рядок з молитви починається новою літерою абетки, Від початку і до самого кінця. Ось послухайте "Абеткову молитву" в перекладі із старослов'янської Дмитра Білоуса. Учениця-читець 1. Аз молюся словом сим до Тебе, Боже мій, що сотворив на світі Видимі й невидимі істоти, Господи, пошли Свого на мене Духа, щоб зродив у серці Слово, Єже буде для добра всім сущим Животворне Мудрістю Твоєю. Затверди Закон —- ясний світильник І дорогу праведного Слова, Й рід слов'янський сподоби хрещений, Кротких тих, котрі людьми Твоїми Ласкою Твоєю нареклися, Милості вони Твоєї просять. Нам дай, Боже, всемогутнє Слово, Отче, Сину й Найсвятіший Духу, — Прагнучи од Тебе допомоги, Руки піднесу свої до неба: Силу й мудрість дай Твою черпати, Тільки ж Ти даєш снагу достойним, 'Упаси нас, Боже, од спокуси, Фараонської важкої злоби, Херувимську мисль подай і розум, Царю наш Небесний, хочу славить Чудеса Твої предивні, вічні, Шестикрильної снаги спізнати, Щедре діло, Вчителем твориме, Юному й похилому доступне; Язиком новим хвалу воздати і Отцю, і Сину, і Святому Духу, і нині, і прісно, і на віки вічні Амінь. Вчитель. Хто ж був автором цієї "Абеткової молитви"? Учень-літературознавець 3. "Тут думка вчених не є одностайною. Відомо, що автора звали Костянтин, але в історії південних слов'ян IX століття було два Костянтини, кожен з яких міг бути автором вірша. Перший — це Костянтин (Кирил) Солунський, першовчитель слов'ян, який разом із своїм братом Мефодієм створив кириличну абетку, що нею ми користуємось і сьогодні, хоч у трохи зміненому вигляді. Другий — це Костянтин Преславський, учень і послідовник Костянтина (Кирила) та Мефодія" (М. Москаленко) (Олійник О. Українська мова. Підручник для 8-9 класів середньої школи. — Київ: Вікторія, 1998. - С. 292-293.) Учень-літературознавець 4. Найдавнішими рукописними кириличними пам'ятками є яскраво орнаментовані, розкішно оправлені пергаментні Остромирове Євангеліє (1056-1057 рр.), Рейнське Євангеліє, що його вивезла до Франції дочка Ярослава Мудрого Айна, Мстиславове Євангеліє, знамениті графіті на стінах Софіївського собору в Києві. Вчитель. Звичайно, азбука постійно змінюється, вдосконалюється. Були в старослов'янському алфавіті букви, які ми зараз не знаємо, не вивчаємо. Сучасний алфавіт складається із 33 літер, кожна з яких має свою назву. Алфавітний порядок та його засвоєння відіграє важливу роль у культурному житті людства. Учень-читець І . Тридцять три букви в одному ряду, Тридцять три букви у кревнім роду, Тридцять три букви — багата сім'я, Тридцять три букви — то пісня моя. Азбуко рідна! Яка ж ти проста! Крони зеленої зав'язь густа! Буква до букви — і склад мій, і лад, Слів найдорожчих людський зорепад. В мові-розмові є всякі слова, Букви ж поганої (ні!) не бува. Букви, як люди, м'які і тверді^ Букви, як друзі, в моєму труді, З ними шукаю і знаю: знайду Місце своє у людському роду. (М.Сом) Вчитель. Зведення основних законів, за якими існує держава, називається Конституцією. Писемне мовлення (текст) — також своєрідна держава, а основним законом для неї є Український правопис, який також має свою історію. Правопис — це умовне зібрання правил, які регламентують писемний варіант літературної мови. Учень-мовознавець 3. "Один із перших українських правописів упорядкував у 1619 році Мелетій Смотрицький — він закріпив і узаконив для нашого письма букву г (ге). Батько нового українського правопису — Олександр Павловський, автор першої в XIX столітті української граматики (запровадив наше теперішнє і). Академічний правопис (основа того, який маємо сьогодні) розроблено і затверджено на основі "Головніших правил українського правопису Івана Огієнка 20 лютого 1920 року". (М. Девдера, О. Красноголовець. Уроки української мови — нетрадиційно // Освіта: Творче об'єднання "Галузь". — 1997. — 5-12 класи. — Урок 12.) Учень-мовознавець 4. Минуло більше 80 років з того часу, як Українська академія наук видала масовим тиражем невеличку, лише на 16 сторінок, книжечку "Найголовніші правила українського правопису". Ця книжечка мала велике значення для унормування української літературної мови. Саме відтоді правопис став своєрідним зводом законів писемної мови. А це було дуже важливо. Адже раніше передача на письмі українського слова була пов'язана з безліччю проблем. Кожний письменник, етнограф, учений, який видавав у XIX ст. праці українською мовою, замислювався над їх письмовим оформленням, а дехто навіть створював свої правописні Системи. Після широкого обговорення "Українського правопису" третього і четвертого видання внесені відповідні зміни і доповнення. Вчитель. "Нове життя нового прагне слова", — писав у свій час відомий поет. Наша мова постійно зазнає змін, а відображати їх повинен правопис. У 2000 році науковцями-мовознавцями представлено для обговорення "Перелік нововведень, запропонованих у проекті найновішої редакції "Українського правопису". Проте не всі нововведення схвально сприймалися як науковцями, так і практиками. Більшість з тих, хто взяв участь в обговоренні, зійшлися на думці що хотіли б бачити новий "Український правопис" значно спрощеним у користуванні і доступним для засвоєння. Проте не варто за такий короткий термін (десять років з обговорення попереднього Правопису) змушувати людей переучувати правила. "То ж нехай літературною мовою залишається мова Т. Шевченка. Хай вона буде такою, якою відшліфував її час, бо інакше в Україні виростуть цілі покоління безграмотних, байдужих до своєї мови людей", — така думка тих, хто взяв участь в обговоренні. (За матеріалами періодики.) Кожен громадянин України повинен добре знати правила правопису, щоб грамотно писати. Ми закінчили розмову про виникнення писемності і побачили, що розвиток її почався дуже-дуже давно. А наше з вами завдання — знати історію виникнення письма, український алфавіт, правила українського правопису, бо досконале володіння знаннями допомагає людям вільно орієнтуватися в нестримно зростаючому потоці інформації. Учень-мовознавець 1. А для того, щоб перевірити, чи уважними були ви сьогодні, пропонуємо питання: — Які слова-синоніми згадувалися сьогодні на конференції? (Алфавіт, азбука, абетка.)
— Звідки пішла назва слов'янської азбуки? (Від імені Кирило.) — Скільки букв в сьогоднішньому алфавіті? (33.) — Хто переклав "Абеткову молитву"? (Дмитро Білоус.) — Кому присвячений день писемності і мови? (Нестору-Літописцю.). — Про яких двох братів йшла мова сьогодні? (Кирила і Мефодія.) Учениця-читець 2. Якщо з українською мовою В тебе, друже, не все гаразд, Не вважай її примусовою, Полюби, як весною ряст. Примусова тим, хто цурається, А хто любить, той легко вчить: Все, як пишеться, в ній вимовляється, — Все, як пісня, у ній звучить. (Д. Білоус) Використана література: 1. Девдера М., Красноголовець О. Уроки української мови — нетрадиційно // Освіта: Творче об'єднання "Галузь". — 1997. - 5-12 класи. - Уроки 11, 12, 14. 2. Грицай М. С, Микитась В. Л., Шолом Ф. Я. Давня українська література. — Київ: Вища школа, 1989. — С. 41—45. 3. Олійник О. Українська мова. Підручник для 8—9 класів середньої школи. — Київ: Вікторія", 1998. — С. 292—293. 4. Олійник О. Українська мова. Підручник для 7 класу середньої школи. — Київ: Вікторія, 1999. — С. 248-249. |
|
Історія писемного приладдя (історія виникнення ручки) Мета проекту: дослідити еволюцію інструментів для письма, акцентувавши увагу на історії виникнення ручки, заглянувши в історію удосконалення... |
ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ Питання до курсового екзамену Місце напряму “Соціальні комунікації” в системі наукових досліджень. Історія виникнення галузі науки та навчальної дисципліни |
|
План Вступ 3 Розділ Основи виникнення і становлення інституту президентства... Аналіз діяльності Президентів України: від заснування поста Президента Української РСР до сьогодення 29 |
Історія виникнення креслення Для того щоб зрозуміти, який шлях пройшло сучасне креслення з моменту його виникнення до наших днів, коротко розглянемо основні етапи... |
|
№ Історія Української державності. Витоки й етапи становлення Української держави Тема № Історія Української державності. Витоки й етапи становлення Української держави |
ПРОБЛЕМИ НАВЧАННЯ ПИСЬМА ДІТЕЙ, ЯКІ ПИШУТЬ ЛІВОЮ РУКОЮ ... |
|
План Історія виникнення адвокатури та поняття “адвокатська таємниця”.... Для того щоб обґрунтувати ті чи інші позиції; як в сфері адвокатури чи адвокатської діяльності й, зокрема, щодо Інституту адвокатської... |
1 Предмет і завдання курсу "Історія економічних учень" Предмет іст ек вчень – це процес виникнення розвитку боротьби і зміни системи ек. Поглядів на шляху розвитку сучасного сус-ва. Це... |
|
МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ЗАКЛАДАХ Підручник... Значення письма у навчанні іноземних мов. Цілі навчання письма в середній школі 186 |
ПЛАН КОНСПЕК Т Проведення заняття з гуманітарної підготовки Тема: Історія української державності. Витоки й становлення української державнсті |