"ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ ПИСЬМА"


Скачати 123.92 Kb.
Назва "ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ ПИСЬМА"
Дата 15.12.2013
Розмір 123.92 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Історія > Документи
Конференція на тему "ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ ПИСЬМА"

(присвячена Дню писемності і мови)
Мета: поглибити знання учнів про історію виникнення і ста­новлення письма, його типи і особливості, про україн­ський алфавіт, історію українського правопису; виховува­ти почуття національної гідності: поваги до народу, його історії, любові до рідної української мови.

Обладнання: портрет Нестора Літописця, "Повість минулих літ"; плакат, на якому написаний алфавіт, "Український право­пис"; словник: писемність — це система графічних знаків, які застосовуються для писання в якійсь мові; письмо — це система графічних знаків, за допомогою яких усна мова передається в часі і просторі; кирилиця — одна з найдавні­ших слов'янських азбук, одним з авторів якої є просвіти­тель IX ст. Кирило. На основі кирилиці створено сучасний український алфавіт; піктографія — малюнкове письмо; графіті — стародавні написи й малюнки різного змісту, зроблені гострими предметами на посуді, стінах споруд.

Епіграф "Нове життя нового прагне слова".

План

1. Історія виникнення і становлення письма. Письмо в наро­дів світу.

2. Історія українського письма. Алфавіт.

3. Український правопис, його історія.

Вступне слово вчителя

"Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід, почування", — так писав відомий український письмен­ник Панас Мирний.

Сьогодні, 9 листопада, — День писемності і мови, присвя­чений пам'яті Нестора Літописця. Він прийшов до Києво-Пе­черської лаври сімнадцятирічним юнаком і назавжди залишив­ся тут, щоб стати не тільки монахом-чорноризцем, а й батьком української історії. Усі історики сходяться на тому, що Нестор був надзвичайно освіченою людиною, добре знав і давньоруські, й іноземні літописи, які читав в оригіналі.

Нестора називають літописцем. Це так. Він справді вів літо­пис. Але правильніше його називати письменником та істори­ком. Не просто першим професійним істориком Русі, а батьком усієї нашої історії. Він дотримувався літописних форм і хроно­логічної послідовності викладу подій, але прагнення висловити­ся ширше й докладніше диктувало йому численні вставні опо­віді.

Серед багатьох людей поширена думка, що Нестор — єдиний автор "Повісті минулих літ". Але вона помилкова. Нестор звів в одне ціле різні літописи, створені його попередниками, твор­чо опрацював їх, збагатив новими матеріалами та описом подій, очевидцем яких він був. І з-під його невтомного пера вийшла ці­лісна й тематично завершена книга, яка не тільки дає уявлення про те, "звідки пішла Руська земля і хто в ній найперший почав княжити" а й читається як надзвичайно захоплюючий художній твір. Для Нестора, як і його попередників, тільки той князь вар­тий похвали, який дбав за могутність і єдність рідної землі, до­бре ставився до підлеглих, був відважним і гуманним.

Сьогодні ми проведемо конференцію "Історія виникнення і становлення письма", під час якої дізнаємося про історію ви­никнення письма, письмо народів світу, про український алфа­віт, історію українського правопису. А провести її мені допомо­жуть юні мовознавці, історики, літературознавці, читці.

"Людина заговорила давно, власне, з того часу, коли й стала людиною. Але само усне мовлення не задовольняло людей. Були потреби, які воно обслуговувати не могло. І першою з них, як ви здогадуєтесь, була необхідність передавати повідомлення на пев­ну відстань у просторі і часі, закріпити все духовне в чомусь та­кому, що можна було б зберігати тривалий час.

Люди задовольняли потребу передачі повідомлення на від­стань у просторі і часі, поки не було письма, використовую­чи в його ролі різні речі". (М. Девдвра, О. Красноголовець. Уро­ки української мовинетрадиційно. // Освіта: Творче об'єднання "Галузь". - 1997. - 5~12лют. - Урок 11.)

— Що про не можуть нам повідомити історики?

Учень-історик 1. "Історичні факти свідчать, що скіфи, відповідаючи пермському цареві Дарію на вимогу підкоритися, послали йому "листи" такими речами: шуліка в клітці, мишу у клітці маленькій, жабу в череп'яному глечику і кілька гострих стріл. Як треба було розуміти це повідомлення? Цар спочатку думав, що то скіфи заявляють: небом, землею і водою лягаємо до твоїх ніг, туди ж складаємо і нашу зброю. Аж ні! Скіфи мали на увазі зовсім інше: якщо ви, перси, не шугнете в небо шу­ліками або не зариєтеся в землю, як руді миші, чи не щезнете в болоті, як погані жаби, то кожен з вас отримає в горлянку по отакій стрілі.

А князь Олег, прибивши на воротах Царгорода свого щита, таким способом сповістив: "Це місто платить данину русам". (М. Девдера, О. Красноголовець. Уроки української мови — нетра­диційно // Освіта: Творче об'єднання "Галузь". — 1997. — 5—12 класи. — Урок 11.)

Вчитель. Першим письмом було письмо малюнкове, пік­тографічне. Піктографічне письмо — це письмо малюнками, які служать для передавання змісту мови.

"Кмітливо і з гумором про його появу розповів Р. Кіплінг у казці "Як було написано перший лист".

Учень-літературознавець 1. Дівчинка Таффі, яку го­дилося б гарненько відшмагати за те, що вона така пустунка, пішла разом з татусем на річку набити до обіду коропів. їм май­же зразу не пощастило: батько зламав спис, яким бив рибу; тоді Таффі вирішила "написати" листа і передати його додому з не­знайомцем, що йшов берегом річки (той чоловік був із сусідньо­го племені, тому мову Таффі та її родичів не знав). У "листі" ді­вчинка малюнками передала ситуацію.

Коли ж намальоване опинилося в руках матусі, то вона про­читала лист по-своєму: ніби оцей незнайомець проткнув її чо­ловіка списом, зламав йому руку, налякав дитину, і взагалі, ціла банда чатує на її дитину і чоловіка. Дісталося ж незнайомцеві! І чому? Бо недосконалим було саме письмо.

Вчитель. Напевне, неважко визначити недоліки цього письма — багатозначність — кожен "читає" намальоване по-своєму.

Піктографія — це зародкове письмо, яким спілкувалися різні народи і племена.

Учень-історик 2. Другий етап письма, його історії — ієрогліфи-значки, якими позначались цілі слова (письмо, яким і сьогодні користуються в Китаї). Третім етап ті ж ієрогліфи, але вже позначають не слово, а склад, частину слова (сучасна Японія).

Четвертий етап — буквене письмо: окремий звук позначаєть­ся окремим знаком — буквою. Щоб навчитися читати чи писа­ти, українець має упізнавати 33 букви, китаєць — кілька тисяч ієрогліфів.

Письмо сьогодні в різних народів світу різне. Китайці і японці досі користуються ієрогліфами. Більшість мов Європи та Амери­ки послуговуються латинським письмом, слов'янські народи — слов'янським, араби — арабським і т. ін." (М. Девдера, О. Крас­ноголовець. Уроки української мовинетрадиційно // Освіта: Творче об'єднання "Галузь".1997. — 5—22лют. — Урок 11.)

Вчитель. "Джерела нашого письма губляться десь у далекому-далекому минулому і до сьогодні наукою не пізнані. Тому ми зовсім мало знаємо про писемність, якою користувалися наші далекі предки, що жили на території України дві чи три тисячі років тому. А ось як з'явилася абетка, якою користуємося сьо­годні, знаємо.

Учень-мовознавець 1. Понад тисячу років тому брати Кирило і Мефодій створили на основі староболгарської мови аз­буку і почали розповсюджувати її між слов'янами. Це поклало початок розвиткові писемності і культури всіх слов'янських на­родів.

Те давнє письмо називали кирилицею. Вона була створена на основі ще візантійського письма, звідки взято 24 букви. Ще 19 букв, які позначали звуки, що їх мала староболгарська мова, але не мала грецька, брати додали самі. Букви кирилиці позначали не лише звуки, а й кількість, використовувалися як цифри. На­приклад, буква А позначала 1, і — 10, Р-100, Т-300...". ( М. Дев­дера, О. Красноголовець. Уроки української мови — нетрадиційно // Освіта: Творче об'єднання "Галузь". — 1997. — 5-12 класи. — Урок 14.)

Учень-історик 3. Кирило і Мефодій — славнозвісні просвітителі, творці слов'янської абетки, проповідники христи­янства, перші перекладачі грецьких духовних книг, виданих слов'янською мовою. Брати народилися у Фесалоніках (Греція) у родині військового начальника: Мефодій — приблизно в 815, а Кирило — у 827 р. Кирило здобув освіту при дворі візантій­ського імператора Михайла III у Константинополі, де одним із його вчителів був майбутній патріарх Фотій. Тут він опанував кілька іноземних мов, Відмовившись від придворної посади, став патріаршим бібліотекарем, викладав філософію, брав участь у численних богословських диспутах, перебував із дипломатич­ною місією у Хозарському каганаті.

Старший із братів — Мефодій — спочатку був військовим, опікав одну із слов'янських областей. Але ця служба гнітила його, тому незабаром він відцурався мирського життя і усаміт­нився в одному із монастирів.

У 863 р. візантійський імператор направив Кирила та Мефодія до Моравії для проповіді християнства та надання допомоги тамтешньому князю Ростиславу в боротьбі з німецькими фео­далами. Перед від'їздом брати переклали слов'янською мовою кілька грецьких книжок, послуговуючись створеною Кирилом абеткою.

Учень-історик 4. Проповіді братів зрозумілою морав­ському населенню слов'янською мовою заклали фундамент на­ціональної церкви, що викликало невдоволення вищого ні­мецького духівництва. Кирила і Мефодія звинуватили в єресі, і незабаром папа Микола І викликав їх на суд до Рима. Але бра­ти захистили і себе, і свою справу. Римський папа спеціальним посланням дозволив їм розповсюджувати слов'янські книжки і слов'янське богослужіння.

Невдовзі Кирило тяжко захворів і 14 лютого 869 р. помер у Римі. Мефодія ж висвятили на архієпископа. У 870 р. він по­вернувся до Панонії. Проте німецьке духівництво не могло ви­бачити йому своєї поразки. Шляхами інтриг воно домагається ув'язнення Мефодія. Після звільнення із в'язниці слов'янський першоучитель поновив свою діяльність у Моравії, де приділяв багато уваги не тільки проповідуванню християнства, а й пере­кладу Біблії. Помер Мефодій 6 квітня 885 р. Похований у сто­лиці Моравії — Велеграді. Впорядкована Кирилом і Мефодієм абетка започаткувала слов'янську писемність, а їхні переклади заклали основу старослов'янської літературної мови, сприяли поширенню християнства та писемності. ("Український історич­нийі календар". О. Олійник. Українська мова. Підручник для 7класу середньої школи.Київ: Вікторія, 1999. — С. 248—249.)

Учень-мовознавець 2. "За весь час свого існування кирилиця зазнала суттєвих змін: зменшилася кількість літер, змінився їх вигляд під впливом нових вимог: швидкості пись­ма, поширення грамотності, книгодрукування. Сьогодні абет­кою Кирила та Мефодія в Європі користуються 250 мільйонів слов'ян. Л на відзначення подвигу солунських братів болгари що­річно 14 травня уже понад 150 років відзначають День слов'ян­ської писемності.

За часів солунських братів староболгарська азбука існувала в двох видах: крім кирилиці була й глаголиця. Назва її походить від слова "глагол", що означало "слово", "мовлення". Ця абетка майже повністю співпадала за алфавітним складом з кирили­цею, але букви її мали іншу форму. Остання з букв глаголиці на­віть залишилася в прислів'ї, яке часто використовують і сьогод­ні. Кажуть: "Іжицю прописати", що значить сварити, дорікати, давати перцю". (М. Девдера, О. Красноголовець, Уроки української мови — нетрадиційно. // Освіта: Творче об'єднання "Галузь". — 1997. - 5-12 класи. — Урок 14.)

Учень-літературознавець 2. Оригінальним твором слов'янської поезії, що датується IX століттям по Різдву Хрис­товому, є "Костянтинова абеткова молитва", написана у формі акровірша, кожен новий рядок з молитви починається новою літерою абетки, Від початку і до самого кінця. Ось послухайте "Абеткову молитву" в перекладі із старослов'янської Дмитра Білоуса.

Учениця-читець 1.

Аз молюся словом сим до Тебе,

Боже мій, що сотворив на світі

Видимі й невидимі істоти,

Господи, пошли Свого на мене

Духа, щоб зродив у серці Слово,

Єже буде для добра всім сущим

Животворне Мудрістю Твоєю.

Затверди Закон —- ясний світильник

І дорогу праведного Слова,

Й рід слов'янський сподоби хрещений,

Кротких тих, котрі людьми Твоїми

Ласкою Твоєю нареклися,

Милості вони Твоєї просять.

Нам дай, Боже, всемогутнє Слово,

Отче, Сину й Найсвятіший Духу, —

Прагнучи од Тебе допомоги,

Руки піднесу свої до неба:

Силу й мудрість дай Твою черпати,

Тільки ж Ти даєш снагу достойним,

'Упаси нас, Боже, од спокуси,

Фараонської важкої злоби,

Херувимську мисль подай і розум,

Царю наш Небесний, хочу славить

Чудеса Твої предивні, вічні,

Шестикрильної снаги спізнати,

Щедре діло, Вчителем твориме,

Юному й похилому доступне;

Язиком новим хвалу воздати

і Отцю, і Сину, і Святому Духу,

і нині, і прісно, і на віки вічні

Амінь.

Вчитель. Хто ж був автором цієї "Абеткової молитви"?
Учень-літературознавець 3. "Тут думка вчених не є одностайною. Відомо, що автора звали Костянтин, але в істо­рії південних слов'ян IX століття було два Костянтини, кожен з яких міг бути автором вірша. Перший — це Костянтин (Кирил) Солунський, першовчитель слов'ян, який разом із своїм братом Мефодієм створив кириличну абетку, що нею ми корис­туємось і сьогодні, хоч у трохи зміненому вигляді.

Другий — це Костянтин Преславський, учень і послідовник Костянтина (Кирила) та Мефодія" (М. Москаленко) (Олійник О. Українська мова. Підручник для 8-9 класів середньої школи. — Київ: Вікторія, 1998. - С. 292-293.)

Учень-літературознавець 4. Найдавнішими рукопис­ними кириличними пам'ятками є яскраво орнаментовані, роз­кішно оправлені пергаментні Остромирове Євангеліє (1056-1057 рр.), Рейнське Євангеліє, що його вивезла до Франції дочка Ярослава Мудрого Айна, Мстиславове Євангеліє, знамениті гра­фіті на стінах Софіївського собору в Києві.

Вчитель. Звичайно, азбука постійно змінюється, вдоско­налюється. Були в старослов'янському алфавіті букви, які ми за­раз не знаємо, не вивчаємо. Сучасний алфавіт складається із 33 літер, кожна з яких має свою назву. Алфавітний порядок та його засвоєння відіграє важливу роль у культурному житті людства.

Учень-читець І .

Тридцять три букви в одному ряду,

Тридцять три букви у кревнім роду,

Тридцять три букви — багата сім'я,

Тридцять три букви — то пісня моя.

Азбуко рідна! Яка ж ти проста!

Крони зеленої зав'язь густа!

Буква до букви — і склад мій, і лад,

Слів найдорожчих людський зорепад.

В мові-розмові є всякі слова,

Букви ж поганої (ні!) не бува.

Букви, як люди, м'які і тверді^

Букви, як друзі, в моєму труді,

З ними шукаю і знаю: знайду

Місце своє у людському роду.

(М.Сом)

Вчитель. Зведення основних законів, за якими існує дер­жава, називається Конституцією. Писемне мовлення (текст) — також своєрідна держава, а основним законом для неї є Український правопис, який також має свою історію. Правопис — це умовне зібрання правил, які регламентують писемний варіант літературної мови.

Учень-мовознавець 3. "Один із перших українських правописів упорядкував у 1619 році Мелетій Смотрицький — він закріпив і узаконив для нашого письма букву г (ге).

Батько нового українського правопису — Олександр Павловський, автор першої в XIX столітті української граматики (за­провадив наше теперішнє і).

Академічний правопис (основа того, який маємо сьогодні) розроблено і затверджено на основі "Головніших правил україн­ського правопису Івана Огієнка 20 лютого 1920 року". (М. Девдера, О. Красноголовець. Уроки української мовинетрадиційно // Освіта: Творче об'єднання "Галузь".1997. — 5-12 класи.Урок 12.)

Учень-мовознавець 4. Минуло більше 80 років з того часу, як Українська академія наук видала масовим тиражем не­величку, лише на 16 сторінок, книжечку "Найголовніші прави­ла українського правопису". Ця книжечка мала велике значен­ня для унормування української літературної мови. Саме відтоді правопис став своєрідним зводом законів писемної мови. А це було дуже важливо. Адже раніше передача на письмі україн­ського слова була пов'язана з безліччю проблем. Кожний пись­менник, етнограф, учений, який видавав у XIX ст. праці укра­їнською мовою, замислювався над їх письмовим оформленням, а дехто навіть створював свої правописні Системи. Після широ­кого обговорення "Українського правопису" третього і четвер­того видання внесені відповідні зміни і доповнення.

Вчитель. "Нове життя нового прагне слова", — писав у свій час відомий поет. Наша мова постійно зазнає змін, а відобража­ти їх повинен правопис. У 2000 році науковцями-мовознавцями представлено для обговорення "Перелік нововведень, запропо­нованих у проекті найновішої редакції "Українського правопи­су". Проте не всі нововведення схвально сприймалися як на­уковцями, так і практиками.

Більшість з тих, хто взяв участь в обговоренні, зійшлися на думці що хотіли б бачити новий "Український правопис" значно спрощеним у користуванні і доступним для засвоєння. Проте не варто за такий короткий термін (десять років з обговорення по­переднього Правопису) змушувати людей переучувати правила.

"То ж нехай літературною мовою залишається мова Т. Шев­ченка. Хай вона буде такою, якою відшліфував її час, бо інакше в Україні виростуть цілі покоління безграмотних, байдужих до своєї мови людей", — така думка тих, хто взяв участь в обгово­ренні. (За матеріалами періодики.)

Кожен громадянин України повинен добре знати правила правопису, щоб грамотно писати.

Ми закінчили розмову про виникнення писемності і поба­чили, що розвиток її почався дуже-дуже давно. А наше з вами завдання — знати історію виникнення письма, український ал­фавіт, правила українського правопису, бо досконале володіння знаннями допомагає людям вільно орієнтуватися в нестримно зростаючому потоці інформації.

Учень-мовознавець 1. А для того, щоб перевірити, чи уважними були ви сьогодні, пропонуємо питання:

— Які слова-синоніми згадувалися сьогодні на конференції? (Алфавіт, азбука, абетка.)

  • Які алфавіти складаються з шести літер? (Азбука, абетка.)

  • Як називається "мовна конституція"? (Правопис.)

— Звідки пішла назва слов'янської азбуки? (Від імені Ки­рило.)

— Скільки букв в сьогоднішньому алфавіті? (33.)

— Хто переклав "Абеткову молитву"? (Дмитро Білоус.)

— Кому присвячений день писемності і мови? (Нестору-Літописцю.).

— Про яких двох братів йшла мова сьогодні? (Кирила і Мефодія.)

Учениця-читець 2.

Якщо з українською мовою

В тебе, друже, не все гаразд,

Не вважай її примусовою,

Полюби, як весною ряст.

Примусова тим, хто цурається,

А хто любить, той легко вчить:

Все, як пишеться, в ній вимовляється, —

Все, як пісня, у ній звучить.

(Д. Білоус)
Використана література:

1. Девдера М., Красноголовець О. Уроки української мови — нетрадиційно // Освіта: Творче об'єднання "Галузь". — 1997. - 5-12 класи. - Уроки 11, 12, 14.

2. Грицай М. С, Микитась В. Л., Шолом Ф. Я. Давня укра­їнська література. — Київ: Вища школа, 1989. — С. 41—45.

3. Олійник О. Українська мова. Підручник для 8—9 класів середньої школи. — Київ: Вікторія", 1998. — С. 292—293.

4. Олійник О. Українська мова. Підручник для 7 класу серед­ньої школи. — Київ: Вікторія, 1999. — С. 248-249.

Схожі:

Історія писемного приладдя (історія виникнення ручки)
Мета проекту: дослідити еволюцію інструментів для письма, акцентувавши увагу на історії виникнення ручки, заглянувши в історію удосконалення...
ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ Питання до курсового екзамену
Місце напряму “Соціальні комунікації” в системі наукових досліджень. Історія виникнення галузі науки та навчальної дисципліни
План Вступ 3 Розділ Основи виникнення і становлення інституту президентства...
Аналіз діяльності Президентів України: від заснування поста Президента Української РСР до сьогодення 29
Історія виникнення креслення
Для того щоб зрозуміти, який шлях пройшло сучасне креслення з моменту його виникнення до наших днів, коротко розглянемо основні етапи...
№ Історія Української державності. Витоки й етапи становлення Української держави
Тема № Історія Української державності. Витоки й етапи становлення Української держави
ПРОБЛЕМИ НАВЧАННЯ ПИСЬМА ДІТЕЙ, ЯКІ ПИШУТЬ ЛІВОЮ РУКОЮ
...
План Історія виникнення адвокатури та поняття “адвокатська таємниця”....
Для того щоб обґрунтувати ті чи інші позиції; як в сфері адвокатури чи адвокатської діяльності й, зокрема, щодо Інституту адвокатської...
1 Предмет і завдання курсу "Історія економічних учень"
Предмет іст ек вчень – це процес виникнення розвитку боротьби і зміни системи ек. Поглядів на шляху розвитку сучасного сус-ва. Це...
МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ЗАКЛАДАХ Підручник...
Значення письма у навчанні іноземних мов. Цілі навчання письма в середній школі 186
ПЛАН КОНСПЕК Т Проведення заняття з гуманітарної підготовки
Тема: Історія української державності. Витоки й становлення української державнсті
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка