Зміст та шляхи покращення шкільної історичної освіти в умовах дії нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти


Скачати 159.37 Kb.
Назва Зміст та шляхи покращення шкільної історичної освіти в умовах дії нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти
Дата 25.09.2013
Розмір 159.37 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Історія > Документи
Зміст та шляхи покращення шкільної історичної освіти в умовах дії нового Державного стандарту базової і повної

загальної середньої освіти
20012/13 навчальний рік в цілому був успішним щодо участі наших колег у професійних конкурсах і науково-практичних заходах міжнародного, всеукраїнського та регіонального рівнів. У звітному періоді учителі історії області брали активну участь у семінарах, педагогічних читаннях, круглих столах, засіданнях творчих груп.

У 2012 році проведено ІІІ (обласний) етап конкурсу «Учитель року-2012» у номінації «Етика», переможцем якого стала Кохно Тетяна Володимирівна, учитель Золотоношківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Драбівської районної ради, яка на ІV етапі конкурсу отримала нагороду «Почесний диплом за творчу роботу найкращому сільському учителю».

У жовтні 2012 року був проведений Обласний науково-практичний інтернет-семінар з теми «Використання інноваційних педагогічних технологій у викладанні громадянської освіти: досвід, проблеми, перспективи». Цільова аудиторія: методисти районних, міських методичних кабінетів, учителі, які викладають предмети громадянознавчої освіти.

Під час обговорення учасники піднімали актуальні питання теоретичної бази та методичного забезпечення предметів громадянської освіти. Серед них, соціогенеза особистості: місце в соціумі індивіда, інноваційні методи навчання при викладанні громадянознавчих курсів, ефективність проведення практичних робіт з предметів громадянської освіти. 14 учасників заходу за підготовлені матеріали та активну участь в он-лайн обговоренні нагороджені дипломами.

У жовтні було проведено і засідання науково-методичної ради Університету менеджменту освіти, під час якого відбулося підведення підсумків ІV Всеукраїнського конкурсу науково-методичних розробок в системі ППО. За статистичними даними оргкомітету на конкурс надійшло 43 науково-методичні розробки із 7-ми регіонів України. Учителі історії Черкащини, члени педагогічного клубу «КЛІО», також брали участь у змаганнях і отримали Дипломи ІІІ ступеню за роботу «Творчі майстерні учителів історії як засіб підтримки суспільно-гуманітарної освіти» (Силенко В.А., Денщиков Ю.М., Кравченко О.А., Расулова В.І., Чалабієв Р.А.).

Аналіз участі наших учнів у предметних олімпіадах із історії та правознавства показує, що високі результати традиційно мають учні трьох навчальних закладів області: Першої міської гімназії (учитель Силенко В.А.), Черкаського гуманітарно-правового ліцею (учителі Водоп'янова Т.М., Зімнін Ю.Ф.) та Уманської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 (учителі Пікалюк А.І., Ганіч Г.М.). Проте відкриттям цьогорічних змагань стала Маловічко Яна, учениця 8 класу Лисянського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 – гімназія», яка здобула абсолютну перемогу на обласному етапі олімпіади із історії і виборола ІІ місце на всеукраїнському (учитель Король Н.В.).

Про вивчення навчального курсу історії у 5-му класі
Із 1 вересня 2013 року вступає у дію Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. за № 1392.

Це означає, що у межах навчального предмета «Історія України» в 5 класах загальноосвітніх навчальних закладах України з 2013/14 н. р. вивчатимуть курс «Вступ до історії» за новим документом, а учні 6-11 класів продовжуватимуть навчання за Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти від 14 січня 2004 р. № 24.

Навчальний курс «Історії України» є пропедевтичним, що й визначає його місце в системі шкільних історичних курсів та поміж інших навчальних дисциплін, а також початковість, елементарність його змістової частини й тих вимог, які висуваються до загальноосвітньої підготовки учнів.

Зміст пропедевтичного курсу передбачає, що після його вивчення учні будуть:

  • знати і розуміти, що таке історія, як відбувається відлік часу в історії, як історики довідуються про минуле;

  • застосовувати набуті знання та вміння для того, щоб визначати тривалість і послідовність історичних подій, співвідносити рік із століттям чи тисячоліттям, розрізняти умовні позначки і знаходити місця історичних подій на карті;

  • знаходити у підручнику та адаптованому тексті документа відповіді на запитання і складати розповідь про подію або постать за запропонованою учителем пам’яткою;

  • зіставляти окремі події з історії родини з історією рідного краю та України, виявляти ставлення до історії взагалі, окремих подій та вчинків історичних діячів зокрема, оцінювати роль громадян, музеїв та історичної науки у збереженні минулого людства.

Дані вікової психології, педагогіки, аналіз існуючих програм у початковій школі, досвід роботи вчителів у сучасних умовах реформування шкільної історичної освіти, аналіз публікацій у фахових журналах дають можливість нам встановити, що: первинні історичні знання, отримані учнями молодших класів, повинні, у деякій мірі, узагальнюватися та доповнюватися новими під час вивчення пропедевтичного курсу історії України для учнів 5-х класів. Адже у 5 класі в учнів формуються найважливіші навички та вміння, а також поглиблюються, закладені у молодшому шкільному віці, ключові ціннісні орієнтації. П’ятикласники можуть сприймати інформацію саме на початковому рівні основ наук. І тут важливо пам’ятати, що найкраще дитиною сприймається й усвідомлюється той матеріал, який домінує в її природному оточенні. Тобто, дитина може зрозуміти і запам’ятати, в першу чергу, ту інформацію, яка пов’язана з нею, її батьками, родиною, містом (селом), краєм, Батьківщиною.

Історичний зміст курсу реалізовано в хронологічній послідовності, що дає змогу створити конкретні образи історичних епох та сформувати чіткі просторові й часові уявлення учнів. Беручи до уваги вікові особливості пізнавальної діяльності дітей 10-11 років, в учнів формуються первинні знання та уявлення про розвиток історії як науки і як живої пам’яті про життя людей у минулому, про історичний час і простір, про що саме та про кого пишуть історики.

Із метою набуття школярами базових компетенцій взагалі та історичної зокрема окремою структурною складовою програми вперше стають спеціальні уроки – практичні заняття. Такі заняття мають подвійну мету: є способом вивчення нового матеріалу на основі опрацювання історичних джерел та важливим засобом формування предметних умінь і навичок учнів. Кожне із пропонованих практичних занять присвячується певній темі та передбачає переважно самостійну роботу учнів над окремими питаннями теми з використанням різноманітних джерел знань (підручники, де вміщено тематичні історичні джерела – як текстові, так і візуальні, довідкові матеріали, запитання і завдання, Інтернет-ресурси, фонди музеїв, місцеві історичні пам’ятки, оглянуті учнями. Наприклад, у Розділі І програми «Звідки і як історики довідуються про минуле» перше практичне заняття носить тему: «Про що можна довідатися з сімейного фотоальбому. Родинне дерево». На цьому занятті можна сформувати практичні навички учнів щодо:

  • роботи із фотографіями, як візуальними історичними джерелами;

  • короткого опису про члена сім’ї (родини) – учасника відомих історичних подій (наприклад, української революції, періоду українізації, індустріалізації, Великої Вітчизняної війни, війни у Афганістані, перебудови та ін.);

  • складання та аналізу родинного дерева тощо.

Варто наголосити! курс не передбачає системного викладу інформації про минуле. Відібраний та запропонований у підручниках матеріал про події, явища, історичні персонажі тощо не є вичерпним і може доповнюватись учителем за умови його збалансованості як з огляду подання національної та регіональної історії, так і багатоаспектності соціальної, політичної історії, історії культури та повсякдення.

Це важливо! за результатами вивчення курсу учні мають набути таких предметних компетентностей:

– позначати на лінії часу запропоновані вчителем дати подій, співвідносити рік зі століттям або їх частинами при необов’язковому співвіднесенні з подіями; визначати (за вказаними датами) послідовність та тривалість подій, віддаленість від сьогодення;

– орієнтуватися на адаптованій історичній карті, показувати на ній територію України, її головні міста та рідне або найближче місто (село); основні події, зазначені у тексті параграфів.

– свідомо читати текст підручника, переказувати його основний зміст; відрізняти художній та науково-популярний історичні тексти; знаходити в тексті відповіді на поставлені запитання або ставити по кілька запитань до нього; складати простий план, добирати назву, знаходити в тексті історичні поняття і терміни та витлумачувати їх на основі тексту, свідомо застосовувати у навчальних ситуаціях;

  • отримувати певну інформацію з різноманітних адаптованих історичних джерел, насамперед документальних та візуальних, робити нескладні висновки, узагальнення;

– на основі тексту та зображень стисло розповідати про історичну постать, складати план перебігу історичної події та кількома реченнями розповідати про неї на основі тексту, інших матеріалів підручника, висловлювати нескладні оцінні судження щодо історичних постатей і їх діяльності;

– описувати історичні пам’ятки різних історичних періодів, правильно застосовуючи необхідні терміни; визначати приналежність зображених на історичних ілюстраціях пам’яток, портретів історичних діячів до певних епох.
Про вивчення навчальних курсів історії у 6 – 11 класах
У 2013-2014 навчальному році учні 6-9 класів навчатимуться за програмою «Історія України. Всесвітня історія. 5–9 класи». Для 10-11 класів академічного рівня та рівня стандарту чинними є програми «Історія України. 10-11 класи» авторів Пометун О.І., Гупана Н.М., Фреймана Г.О. (52 години на рік, 1,5 години на тиждень); для класів історичного профілю чинними є програми «Історія України. 10-11 класи» (140 годин на рік, 4 години на тиждень) авторів Кульчицького С.В., Лебедєвої Ю.Г.

Для вивчення всесвітньої історії чинними є програми «Всесвітня історія. 10-11 класи (рівень стандарту/академічний рівень)» колективу авторів Ладиченко Т.В. та ін. Програма розрахована на 35 годин на рік (1 година на тиждень).

Для класів історичного профілю чинною є програма зі всесвітньої історії (автори Ладиченко Т.В., Черевко О.С., Камбалова Я.М.), що розрахована на 3 години тижневі (105 годин на рік).

Всі програми розміщені на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua) та надруковані у фахових виданнях.

Аналіз програм, підручників та навчальних посібників з історії України та всесвітньої історії показують, що

  • велика увага приділена організаційно-педагогічним засадам уроку історії, які сприяють розвитку пізнавальних інтересів учнів;

  • сучасні програми з історії дають можливість працювати над розвитком пізнавальних інтересів учнів, починаючи вже з 5-го класу;

  • сучасні підручники з історії для 5-го класу та більшість для старших класів певною мірою мають відповідний методичний апарат, але в них мало ілюстрацій, малюнків, картин, схем, історичних джерел, які б можна було використати для аналізу історичного матеріалу, а не лише для підтвердження викладених у параграфі фактів;

  • мало запитань і завдань проблемного характеру, пошукових, пізнавальних, творчих завдань, ігор, які, використовуючи у системі, сприяють розвитку пізнавальних інтересів учнів.

Тому, для ефективного керування пізнавальним процесом на уроці, звертаємо увагу вчителів на збір навчальних дидактичних матеріалів для використання під час викладу нового матеріалу та проведення підсумково-узагальнюючих уроків. Це можуть бути інформаційні довідкові картки про великі битви, військові операції, події революцій; набори фотографій про побут населення у різні історичні часи; фотопортрети історичних діячів; репродукції художніх картин; збірки художніх творів; ілюстрації та фотографії відомих архітектурних споруд та ансамблів; відеотеки документальних і уривки художніх фільмів тощо.

У сучасних умовах модернізації національної освіти важливим етапом є підвищення професійної майстерності кожного педагога. Відповідно, тут значну роль відіграє система методичної роботи, головною метою якої є не лише надання допомоги педагогічним кадрам у розвитку їх професійної майстерності, але і активізація творчого потенціалу кожного із них.

Звертаємо увагу завідуючих районними методичними кабінетами, заступників директорів із навчально-методичної роботи загальноосвітніх навчальних закладів, що при плануванні заходів на новий навчальний рік із педагогічними кадрами досить важливо включити такі, які б

  • формували професійні компетентності педагога, збагачували знання (предметні, методичні, дидактичні, психологічні);

  • розвивали світогляд, ціннісні орієнтації (установку на демократизацію, гуманізацію, гуманітаризацію, оптимальні наслідки діяльності);

  • розвивали мотиви творчої діяльності (любов до дітей, відповідальність, обов'язок, потребу самореалізації);

  • сприяли активізації моральних якостей особистості (доброти, чуйності, порядності, принциповості, витримці, терплячості тощо);

  • навчали сучасному стилю педагогічного мислення;

  • вдосконалювали педагогічну техніку викладання, виконавського мистецтва, артистизму тощо.

Різноманітні методичні форми роботи, запропоновані науково-педагогічними працівниками обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників у 2013 році стосувалися творчого осмислення соціального замовлення, нових нормативних актів і документів, доведення їх до свідомості кожного педагога, упровадження досягнень передового та перспективного педагогічного досвіду, новаторства, профілактики типових для всіх шкіл труднощів і недоліків у педагогічній діяльності; впровадження й використання досягнень психолого-педагогічної науки, історичних та громадянознавчих дисциплін і дали свої результати. Наші колеги є лауреатами, дипломантами та переможцями різноманітних професійних конкурсів. Проте, на досягнутому зупинятися не варто, тому рекомендуємо при виборі тем для методичної роботи враховувати педагогічні надбання класиків навчання і виховання (К.Ушинського, С.Русової, Г.Ващенка, В.Сухомлинського, О.Захаренка, І.Беха, І.Зазюна та ін.), а серед форм роботи перевагу надавати педагогічним читанням, круглим столам, відкритим діалогам, дебатним клубам, квестам тощо.

На запити багатьох колег вважаємо за необхідне ще раз поновити приклад заповнення предметної сторінки у класному журналі. Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне). Із метою якісного оцінювання навчальних досягнень учнів із суспільствознавчих предметів рекомендуємо тематичну оцінку виставляти при наявності різних видів робіт і не менше трьох! поточних оцінок. При виставленні тематичного підсумку враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. Тільки за таких умов проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається.

Приклад заповнення сторінок

у класному журналі

5 кл., історія України, пропедевтичний курс


№ з/п

Число,

місяць

Прізвище

та ім’я

учня

ЗВІДКИ І ЯК ІСТОРИКИ ДОВІДУЮТЬСЯ ПРО МИНУЛЕ

ПРО ЩО І ПРО КОГО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ


03
09


10


09


17

09


24

09


01

10


08

10


15

10


22

10


05

11


12

11


19

11

Тематична



26

11




1

Антонова Ольга




10

11







10

12




11

н

11

11







2

Вакула Інна


8




7

8




6




9

8

8

н

8




3

Речка Іван


6




4

7




6

н




6

5

7

6




4

Туров Василь




4

2

н

н

н

н

3

3




4

3





Прізвище, ім’я, по батькові учителя________________________________________________________________


п\п

Дата


Зміст уроку

Домашнє завдання


І семестр

1

03/09

Істоpiя як наука.


§1

2

10/09

Історія і час.





3

17/09

Історична карта.





4

24/09

Писемні джерела. Архіви.





5

01/10

Мова як джерело знань про минуле. Фольклор





6

08/10

Речові історичні джерела.





7

15/10

Музеї. (Музейні кімнати, віртуальні музеї).





8

22/10

Географічні назви в історичній науці





9

05/11

Практичне заняття. Про що можна довідатися з сімейного фотоальбому. Родинне дерево

Роб. із фотографією

10

12/11

Практичне заняття. Які назви в моєму рідному місті (селі) нагадують про минуле

Підгот. розповідь про вулицю (до 10 речень).

11

19/11

Підсумково-узагальнюючий урок.






У 2014 році відзначатимуться наступні події, яким, на наш погляд, доцільно буде приділити увагу і провести виховні бесіди, години спілкування, навчальні конференції, круглі столи, диспути:

  • 200-річчя з дня народження Тараса Григоровича Шевченка (1814–1861 рр.), українського письменника, художника, мислителя;

  • 100-річчя від початку Першої світової війни (28 червня 1914 р.);

  • 70-річчя визволення України від німецько-нацистських загарбників (28 жовтня 1944 р.);

  • 60-річчя створення Черкаської області (07 січня 1954 р.).

А також кожного року ми відзначаємо:

  • 22 січня – День Соборності України;

  • 27 січня – Міжнародний день пам'яті Голокосту;

  • 29 січня – День пам'яті героїв Крут (1918);

  • 26 квітня – День Чорнобильської трагедії;

  • 1 травня – День міжнародної солідарності трудящих;

  • 20 травня – День Європи;

  • 1 червня – Міжнародний день захисту дітей;

  • 28 червня – День Конституції України;

  • 24 серпня – День Незалежності України;

  • 1 вересня – День знань;

  • 22 вересня – День партизанської слави;

  • 14 жовтня – День українського козацтва;

  • 21 листопада – День пам’яті жертв голодомору (четверта субота листопада);

  • 10 грудня – День прав людини.


Корисні лінки:

http://osvita.ua – Інтернет-ресурс видавництва «Плеяди»

http://histua.com – Інформаційний портал «Історія»

http://www.museum.ru/ – Інформаційний портал «Музеї Росії»

http://www.mystic-chel.ru – Інформаційний портал «Історія Стародавнього світу»

http://www.bibliotekar.ru/istoriya – Інформаційний портал «Електронна бібліотека»

http://oipopp.ed-sp.net – Черкаський освітянський портал

http://nsku.ck.ua – Краєзнавча Черкащина

http://klio.klasna.com – Педагогічний клуб учителів історії «КЛІО» Черкаської області

http://osvita-stn.ucoz.ua – Освіта для всіх і для кожного!




Схожі:

Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти затверджено...
Викладання хімії в умовах переходу до нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти
Про Заходи на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про...
України від 14 січня 2004 р. №24 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» та з метою організаційного,...
Про Заходи на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про...
України від 14 січня 2004 р. №24 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» та з метою організаційного,...
Вступ
Кабінету Міністрів України “Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання”...
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАКАЗ
«Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», від 23 листопада 2011 р. №1392 «Про затвердження Державного...
МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО
Вступ. Програма з музичного мистецтва для 5-8 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО
Вступ. Програма з музичного мистецтва для 5-8 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Нормативна база біологічної освіти
Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти
Закон України «Про освіту»
Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої...
Навчальна програма для учнів 6-9 класів загальноосвітніх навчальних...
Державного стандарту, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 23 листопада 2011 р. «Про затвердження державного стандарту...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка