|
|
Скачати 55.51 Kb.
|
|
Президентові України Ющенко В.А. Президентові Республіки Татарстан Шаймієву М.Ш. Вельмишановний Віктор Андрійович! Вельмишановний Мінтімер Шаріповіч! Вельмишановні панове Президенти! У зв'язку з кризою, що продовжується навколо ЗАО «Укрататнафта» вважаємо необхідним Ваше особисте втручання з метою врегулювання конфлікту. Як відомо, ЗАТ «Укртатнафта» створене в 1994 році відповідно до указів Президентів України і Татарстану на базі Кременчуцького НПЗ. Проектна потужність підприємства складає 18,6 млн. тонн переробки нафти в рік. Основними акціонерами стали Держкоммайна України — 61,3%, Держкоммайна і земельних ресурсів Татарстану — 28%, АТ «Татнафта» — 8,6%. Опісля декількох років 18,3% акцій «Укртатнафти» за сприяння першого віце-президента компанії «Татнафта» Н.Маганова було переведено у власність два «дружніх» татарській стороні офшорних компаній -- Amruz Trading AG і Seagroup International Inc. В результаті цього Україна втратила контрольний пакет акцій, був усунений з посади керівник підприємства П.Овчаренко, якого змінив С.Глушко. Півроку тому українській стороні в судовому порядку вдалося повернути 18,3% акцій. А 19 жовтня рішенням суду також був відновлений на посаді голова правління «Укртатнафти» П.Овчаренко, який заявив про те, що С. Глушко і перший віце-президент компанії «Татнафта» Н.Маганов протягом декількох років планомірно здійснювали операцію, направлену на розкрадання акцій компанії «Укртатнафта» і подальшого переведення їх в особисту власність. 2 листопада голова правління ЗАТ «Укртатнафта» Павло Овчаренко направив в Управління СБУ в Полтавській області інформацію про виявлені ним ознаки доведення підприємства до банкрутства його попереднім керівництвом. За його даними, збитки ЗАТ «Укртатнафта» за дев'ять місяців 2007 року склали 127 млн. грн., що, на думку голови правління, є «результатом цілеспрямованої політики по закупівлі сировини і реалізації із знижками нафтопродуктів через комерційні структури, що представляють інтереси ВАТ «Татнафти» в Україні». На даний момент 61,346% акцій «Укртатнафти» належить українській державі і передані до статутного фонду НАК «Нафтогаз України», 28%, що належать Міністерству майна і земельних ресурсів Татарстану в жовтні 2006 року передані в довірче управління ВАТ «Татнафта», 8,6% належать компанії «Татнафта» (Татарстан), 1,2% акцій володіє ТОВ «Корсан», афільоване з фінансово-промисловою групою «Приват» (Україна). Проте, татарська сторона, представлена недобросовісним менеджментом, заявляє про утиск своїх інтересів. Деякі високопоставлені російські політики в зв'язку з цим провокуються на необдумані різкі заяви, а «Татнафта» загрожує припиненням постачань сировини на Кременчуцький НПЗ. Проте, чи можна говорити про утиск інтересів саме акціонерів, що представляють державу Україна і Республіку Татарстан, а зрештою, український і татарський народи? Річ у тому, що позицію Овчаренко підтримує не тільки і навіть не стільки українська держава (представники уряду, можливо, вважали за краще б піти на поступки і не сваритися з татарськими колегами), скільки російська преса і політики. Так, наприклад, Депутат Держдуми РФ Геннадій Гудков вважає, що «колишнє керівництво «Укртатнафти» і окремі менеджери «Татнефти» просто спекулюють на складнощах російсько-українських відносин в своїх особистих інтересах». На його думку, саме зміщене керівництво – голова правління «Укртатнафти» Сергій Глушко і перший віце-президент компанії «Татнафти» Наїль Маганов – добилося того, що «завод, який забезпечує півкраїни моторним паливом, виявляється, знаходиться в кроці від банкрутства, і схема постачань сировини і відвантаження продукції абсолютно непрозора». 15 листопада 2007 року Депутат Державної Думи РФ, заступник голови Комітету з енергетики, транспорту і зв'язку Сергій Чаплінській поводився із запитом в МВС РФ і Федеральну податкову службу РФ з депутатським запитом з проханням розглянути можливість проведення перевірки дотримання менеджерами ОАО «Татнефть» податкового законодавства Росії при постачаннях нафти на ЗАО «Укртатнафта» (Кременчуцький НПЗ, Полтавська обл.) і, у випадку, виявлення порушень, прийняти відповідні заходи. Депутат відзначив, що протягом останніх років монопольними постачальниками нафти на ЗАО «Укртатнафта» було українські фірми-посередники, які, у свою чергу, купували нафту у російських фірм-посередників. При цьому нафта купувалася російськими фірмами-посередниками у ВАТ «Татнефть», яка продавалася їм за ціною нижче за собівартість її здобичі. В результаті закупівля нафти ЗАО «Укртатнафта» проводилася через компанії-посередники за ціною на 20-35 дол. на тонні вище ринковою. При цьому він відзначає, що весь збут продукції Кременчуцького НПЗ контролювався аффилированными з ОАО «Татнефть» компаніями «Новоїл», «Татнафта-сервіс» і «Укртатнафта-центр». Продукція продавалася цим компаніям за ціною на 25-30% нижче ринковою. «Очевидно, реалізовуючи дані схеми постачання нафти на ЗАО «Укртатнафта» і продажах його кінцевої продукції на свідомо невигідних для підприємства умовах, перший заступник генерального директора, начальник управління по реалізації нафти і нафтопродуктів ВАТ «Татнефть», член наглядової ради компанії «Укртатнафта» Наїль Маганов, спільно з підконтрольним йому менеджментом ЗАТ «Укртатнафта», переслідував мету накопичення критичної заборгованості ЗАО «Укртатнафта» перед контрольованими ним фірмами-посередниками», – відзначає депутат. Разом з тим, С.Чаплінській вважає, що «ймовірно, вищезазначений топ-менеджер ВАТ «Татнефть», за сприяння колишнього голови правління ЗАТ «Укртатнафта» Сергія Глушко, планував здійснити фіктивне банкрутство ЗАО «Укртатнафта» за борги, обмінявши їх потім на додаткову емісію акцій ЗАО «Укртатнафта» і встановивши, таким чином, повний особистий контроль над підприємством». Також депутат в своєму запиті до правоохоронних органів РФ пише, що російська сторона в особі ВАТ «Татнефть», через відсутність прямих постачань нафти між ОАО «Татнефть» і ЗАО «Укртатнафта» тільки за 5 місяців 2007 року втратила приблизно 240 млн. доларів, а також дивіденди від діяльності ЗАТ «Укртатнафта». Газета Праця, аналізуючи конфлікт, навколо «Укртатнафти» пише: «Дуже схоже, що колишнє керівництво «Укртатнафти» просто спекулює на складнощах російсько-українських відносин в своїх особистих інтересах». «Ніякої політики в цьому не немає! Тільки кримінал і економіка», – пише «Московский комсомолец» в редакційній статті «Укртатнафта» вийшла в плюс» від 14.11.2007. «Якщо очистити цю справу від штучно привнесеної в нього політики, то залишається лише фінансовий кримінал», - цитують слова керівника «Укртатнафти» в статті «Загальній справі – труба?» від 14.11.2007. В той же час, російські видання відзначають, що дії попереднього керівництва «Укртатнафти» на чолі з С.Глушко цілком могли привести завод до банкрутства. «Темпи зростання кредиторської заборгованості останніми роками перевищували темпи приросту виручки, - пише «Российская газета» в статті «Хто вів до банкрутства «Укртатнафту?» від 14.11.07. Контрольний пакет «Укртатнафти» міг опинитися в руках творців посередницької мережі, а Росія і Україна втратили б контроль над провідним нафтопереробним заводом, - робить висновок видання. «Цього року не було поміщено жодного прямого договору між «Укртатнафтой» і компанією «Татнефть», - продовжує «Російська газета». – А посередники не тільки купували татарську нафту дешевше за ринкову ціну і продавали її НПЗ дорожче, але при цьому ухилялися і від виплати ПДВ. Газета повідомляє також, що документи, що малюють непривабливу картину дій колишніх топ-менеджерів, направлені в правоохоронні органи. Як видимий, відновлений в своїх правах менеджмент «Укртатнафти», депутати російської Думи і російські ЗМІ абсолютно єдині в оцінці причин і рушійних сил даного конфлікту, прямо указуючи, на особисті інтереси С.Глушко і Н.Маганова. На наш погляд, у президентів України і Республіки Татарстан достатньо можливостей, повноважень і морального авторитету для того, щоб припинити конфлікт і дати публічну оцінку його ініціаторам – С.Глушко і Н.Маганову. Тим паче, що це на користь народів України і Татарстану, які і є дійсними власниками ЗАТ «Укртатнафта». З глибокою пошаною Громадська рада національної безпеки і оборони України |
| Звернення Українського ядерного товариства до Президента, Прем’єр-міністра... України відведена ключова роль у забезпеченні енергетичної безпеки країни. До 2020 року повинні бути введені в експлуатацію нові... |
Методичні рекомендації Президент України Віктор Андрійович Ющенко видав Указ „Про винесення на всенародне обговорення проекту Закону України „Про внесення... |
| Голові Політичної Партії «Зелені» Прогнімаку О. В. Вельмишановний Олександре Володимировичу! Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України а також представники громадських організацій та преси. Очікується... |
Законодавство значною мірою дає можливість вести боротьбу з Кабінету Міністрів України, Координаційному комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України... |
| Відкритий лист Президенту України – Верховному Головнокомандувачу... В надзвичайно складний для держави і нас час, до Вас звертається Громадська організація об'єднання офіцерів м. Одеси |
Вих. №547 від 29. 10. 10 Голові партії «Зелених» України Прогнимаку... Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи,... |
| Вельмишановний Іване Андрійовичу! Від імені колективу Інституту інформаційних технологій і засобів навчання та від себе особисто прийміть щиросердні вітання з нагоди... |
Львівський регіональний інститут державного управління Національної... Особливості державного управління інституціями культури на прикладі (міста, області) |
| Президенту України ЯНУКОВИЧУ В. Ф. Відкритий лист учасників індустрії... України, який демонструє високі темпи розвитку. Навіть під час світової економічної кризи, ріст становив більше 30-40% на рік. Утім,... |
Павло МУРАВСЬКИЙ Президент України Віктор Ющенко вручив державні відзнаки п’ятдесяти працівникам української культури з нагоди їхнього професійного... |