|
Скачати 1.21 Mb.
|
12. Фонд соціального страхування від нещасного випадку
Протипожежне водопостачання. Для подачі необхідних об’єктів в будь-який період доби для гасіння пожежі у населених пунктах та об’єктах, що знаходяться на їх території необхідно передбачити протипожежне водопостачання, під яким розуміють комплекс інженерно-технічних споруд, призначених для забирання і транспортування води, зберігання її запасів та використання для пожежогасіння. На промислових підприємствах протипожежний водогін, як правило, об'єднується з господарсько-питним чи виробничим водогоном. В окремих випадках дозволяється подавати воду для гасіння пожежі із водоймищ (озера, річки, водосховища), що знаходяться поруч за допомогою насосів. При неможливості, недоступності чи недоцільності отримання води із водогону або водоймищ створюють недоторканий запас води в спеціальних пожежних резервуарах або ємкостях. Кількість води, необхідна для гасіння пожежі, визначається залежно від об'єму будівлі її ступеня вогнестійкості та категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Наприклад, для виробничих будівель І та II ступеня вогнестійкості категорій А, Б (вибухопожежонебезпечні) та В (пожежонебезпечна) витрати води на зовнішнє пожежогасіння приймаються при об'ємі будівлі: до 5 тис. м3 – 10 л/с; 5-20 тис. м3 – 15 л/с; 20-50 тис. м3 – 20 л/с; 50-200 тис. м3 – 30 л/с і т. д. Відповідно до СНиП 2.0402-84, при розрахунках недоторканого пожежного об'єму води в резервуарах тривалість гасіння пожежі повинна прийматись 3 год, а для будівель І і II ступеня вогнестійкості з негорючими носівними конструкціями з виробництвом категорії Г і Д – 2 год. Протипожежні водогони залежно від місця прокладання поділяються на зовнішні та внутрішні, а за тиском у них – на водогони низького та високого тиску. На зовнішніх протипожежних водогонах встановлюються гідранти (спеціальні пожежні крани) підземного чи наземного (для південних регіонів країни) виконання. Як правило, в населених пунктах і на території підприємств встановлюють підземні гідранти, які не замерзають зимою і не заважають руху транспорту та людей. Пожежні гідранти розташовують вздовж автомобільних доріг на відстані 150-200 м один від одного, не ближче 5 м від зовнішніх стін будівель і не далі 2,5 м від краю проїжджої частини дороги. Для швидкого знаходження гідрантів у темний період доби чи зимову пору року біля місць їх розташування встановлюють відповідні покажчики (згідно ГОСТ 12.4.009-83) або роблять написи «ПГ» з відповідними цифровими позначеннями на стінах будівель червоною чи флуарисцентною фарбою. Для гасіння пожеж водою всередині будівель в них встановлюють внутрішні пожежні крани, які знаходяться у вбудованих або навісних шафках червоного кольору з написом «ПК» – на дверцятах. Пожежні крани розміщують на висоті 135 см від рівня підлоги біля входів, у коридорах, вестибюлях, проходах та всередині приміщень на видних та легкодоступних місцях. їх взаємне розташування має бути таким, щоб гарантувати зрошення кожної точки захищуваного приміщення. При цьому повинна витримуватись вимога стосовно дотикання компактних частин струменів від двох суміжних пожежних кранів у найвіддаленішій і найвищій точці приміщення, що обслуговується цими кранами. Така точка називається диктуючою. Кількість струменів від пожежних кранів у будівлі визначається відповідно до чинних будівельних норм (СНиП 2.04.01-85). 13. Методи дослідження виробничого травматизму Аналіз виробничого травматизму та профзахворюваності дозволяє виявити причини і визначити закономірності їх виникнення. На основі такої інформації розробляються заходи та засоби щодо профілактики виробничого травматизму і профзахворюваності. Єдиної класифікації методів аналізу травматизму не існує. В. О. Ачин запропонував поділити методи аналізу травматизму на дві групи: імовірнісно-статистичні та детерміністичні. Імовірнісно-статистичні методи дозволяють виявити залежність між чинниками системи праці та травматизмом на основі вивчення нещасних випадків, що вже сталися. Статистичний метод базується на вивченні травматизму за документами і звітами, актами форми Н-1, журналами реєстрації тощо. Даний метод дозволяє визначити динаміку травматизму та його тяжкість на окремих дільницях виробництва, в цехах, підприємстві в цілому, провести порівняльний аналіз з іншими підприємствами галузі, виявити закономірності його зростання чи зниження. Для оцінки рівня травматизму використовують відносні статистичні коефіцієнти (показники): (1) Коефіцієнт частоти травматизму показує скільки випадків травматизму за відповідний період (півріччя, рік) припадає на 1000 середньоспискових працівників підприємства (цеху, дільниці), що працювали за цей період, а коефіцієнт тяжкості травматизму – скільки днів непрацездатності припадає в середньому на один випадок травматизму за відповідний період. Інтегровану оцінку рівня виробничого травматизму проводять за коефіцієнтом загального травматизму (2) При груповому методі дані про травматизм групують за однорідними ознаками: за професіями, характером роботи, стажем та віком працівників, характером одержаних травм, джерелами травмування, днями тижня та годинами зміни, коли сталося травмування і т. п. Обробка та аналіз одержаних результатів дозволяє визначити професії, види робіт, устаткування, механізми, технологічні процеси тощо, на які припадає найбільше число випадків травматизму, виявити основні його причини та розробити заходи щодо його запобігання. Топографічний метод ґрунтується на тому, що на плані цеху (підприємства) відмічають місця, де сталися нещасні випадки. Це дозволяє наочно бачити місця з підвищеною небезпекою, які вимагають ретельного обстеження та проведення профілактичних заходів. Повторення нещасних випадків у певних місцях свідчить про незадовільний стан охорони праці на даних об’єктах. На ці місця звертають особливу увагу, вивчають причини травматизму. Шляхом додаткового обстеження згаданих місць виявляють причини, що викликали нещасні випадки, розробляють і впроваджують запобіжні заходи. Детерміністичні методи дозволяють виявити об’єктивний, закономірний зв'язок умов праці та причинну обумовленість випадків травматизму. Монографічний метод полягає в детальному обстеженні всього комплексу умов праці, технологічного процесу, обладнання робочого місця, прийомів праці, санітарно-гігієнічних умов, засобів колективного та індивідуального захисту. Іншими словами, цей метод полягає в аналізі небезпечних та шкідливих виробничих чинників, притаманних лише тій чи іншій (моно) дільниці виробництва, обладнанню, технологічному процесу. Отже, при монографічному методі застосовується комплексний підхід, при якому кожний випадок травматизму розглядається як система, елементами якої є взаємопов'язані умови, обставини та причини явища, що аналізується. Метод моделювання причинних зв'язків застосовується при аналізі випадків травматизму, які були спричинені дією кількох чинників. Модель причинних зв’язків будується від моменту травмування до подій, які йому передували, встановлюється логічний зв'язок між явищами. Такі причинні зв’язки можуть мати різну форму: послідовну, коли одна причина викликає наступну, і так далі, поки кінцева не призведе до нещасного випадку; паралельну коли декілька послідовних зв’язків викликають одну загальну причину, яка призводить до травмування; колову, коли одна причина викликає наступну, кінцева збільшує першу і так далі по колу, поки будь-яка з цих причин не призведе до травмування; розгалужену, коли один чинник є джерелом кількох причин, які розвиваючись паралельно викликають одну загальну причину, що призводить до травмування. Економічний метод полягає у вивченні та аналізі втрат, що спричинені виробничим травматизмом. Цей метод не дозволяє виявити причини травматизму, тому лише доповнює інші методи. Метод анкетування. Розробляються анкети для робітників. На підставі анкетних даних розробляють профілактичні заходи щодо попередження нещасних випадків. Цим методом встановлюють, в основному, причини психофізіологічного характеру. Метод експертних оцінок базується на експертних висновках (оцінках) умов праці, на виявленні відповідності технологічного устаткування, пристосувань, інструментів, технологічних процесів до вимог стандартів. Для винесення експертних оцінок назначаються експерти із числа фахівців, які тривалий час займалися питаннями охорони праці. Дія несприятливих виробничих чинників на працівника може спричинити не лише його травмування, а й виникнення професійного захворювання. Для аналізу профзахворюваності можуть застосовуватись ті ж методи, що й для аналізу травматизму. Основними показниками, що характеризують професійну захворюваність на підприємстві (цеху, дільниці) є коефіцієнти частоти та тяжкості профзахворюваності, які визначаються аналогічно до коефіцієнтів травматизму (формула 1). Вплив шкідливих виробничих чинників не обмежується лише їх роллю як причини професійних захворювань. Давно було помічено, що особи, які працюють з токсичними речовинами, частіше хворіють на загальні захворювання (грип, розлад органів травлення, запалення легень тощо), що ці хвороби проходять у них важче, а процес одужання йде повільніше. Тому важливо також визначити показники рівня загальної захворюваності. З цією метою розраховують показник частоти випадків захворювань Пчз та показник днів непрацездатності Пдн, які припадають на 100 працюючих (3): ; , де З – кількість випадків захворювань за звітній період; Д – кількість днів непрацездатності за цей же період; р – загальна кількість працюючих. На основі всіх порахованих коефіцієнтів та показників визначають динаміку виробничого травматизму, професійної та загальної захворюваності за відповідний період, яка дозволяє оцінити стан охорони праці на підприємстві, правильність обраних напрямків щодо забезпечення здорових та безпечних умов праці. 3.6. Небезпеки в роботі користувачів персональних комп’ютерів і захист від них Робота працівників державної податкової служби України відноситься до категорії робіт, яка пов’язана з використанням та обробкою великих масивів інформації. Така робота є кропіткою і вимагає постійного психологічного напруження. Впровадження комп’ютерів та застосування комп’ютеризованих робочих місць дозволило суттєво полегшити працю податківців: накопичення інформації про платників податків, контроль за надходженням податків, прийом податкової звітності в електронному варіанті та інше. Після впровадження в Україні ідентифікаційних кодів громадян та організацій робота податкового інспектора без застосування інформаційної техніки, зокрема, персонального комп’ютера, взагалі стала неможливою. Користь комп’ютерів очевидна. Але застосування комп’ютера, як свідчать вітчизняні та зарубіжні медики-гігієністи, несе з собою цілий комплекс слабко виражених факторів, вивчення ефекту взаємодії яких в край ускладнена. У розробці та впровадженні заходів, спрямованих на мінімізацію несприятливого впливу персональних комп’ютерів на здоров’я користувачів приймають участь зарубіжні та українські фахівці в галузях медицини, гігієни та фізіології праці, ергономіки. На працівника податкової служби, який працює за персональним комп’ютером діє цілий комплекс різноманітних небезпечних і шкідливих чинників, джерелом яких є саме ПК: фізичних, хімічних, біологічних, психофізіологічних (табл3.6.1.). Сам процес праці характеризується значними психоемоційними навантаженнями, монотонністю, загальною гіподинамією на фоні значних фізичних навантажень на кісті рук. Крім того, комп’ютеризовані робочі місця у своїй більшості неоснащені спеціальними меблями, які мають необхідне регулювання для забезпечення оптимальної робочої пози працівника. Треба врахувати те, що користувачі ПК часто працюють у несприятливих мікрокліматичних умовах, при недостатньому природному та нераціональному штучному освітленні, підвищеному рівні шуму тощо. Нормативними документами, які регламентують захист працівників органів ДПС від негативної дії ВДТ є ДСанПіН 3.3.2.007–98 „Державні санітарні правила і норми роботи з відео візуальними дисплейними терміналами ЕОМ” та „Правила охорони праці під час експлуатації ЕОМ” затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 10.02.99р. №21 Основним блоком комп’ютера є відеодисплейний термінал (ВДТ), що слугує для візуальної інформації. Від його характеристик в значній мірі залежить стан здоров’я і працездатність користувача комп’ютера. В органах податкової служби України застосовуються в основному дисплеї з електронно-променевими трубками (ЕПТ). Існують дисплеї з плазмовими та рідинно-кристалічними екранами, які менш шкідливі ніж з ЕПТ, проте вони ще не мають широкого розповсюдження в органах ДПС. |
1. Міжнародні стандарти SA 8000 «Соціальна відповідальність» і ISO... Стандарт SA 8000 був опублікований у 1997 році, переглянутий – у 2001 році. Мета стандарту – сприяти постійному поліпшенню умов наймання... |
1. Міжнародні стандарти SA 8000 «Соціальна відповідальність» і ISO... Охорони праці. Рамкова директива 89/391/ЄС «Про введення заходів, що сприяють поліпшенню безпеки та гігієни праці працівників» |
МІЖНАРОДНИЙ СТАНДАРТ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ 38 (МСБО 38) Нематеріальні активи Стандарті. Цей Стандарт вимагає від суб'єкта господарювання визнавати нематеріальний актив, якщо і тільки якщо він відповідає певним... |
Страховики Страховик повинен мати повністю сформований статутний фонд у розмірі не менше 000. 000 EUR або 500. 000 EUR (для страхування життя... |
У кінопрокаті Японії стрічка зібрала|повизбирувала| $ 28 000 000 У ролях: Біт Такеші, Таданобу, Мітійо Огусу, Юї Нацукава, Гуадалканал Така, Даїґоро Татібана, Юко та інші |
МІЖНАРОДНИЙ СТАНДАРТ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ 16 (МСБО 16) Основні засоби Основні питання обліку основних засобів це визнання активів, визначення їхньої балансової вартості та амортизаційних відрахувань,... |
ДОГОВІР №000 про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової... Статуту, (в подальшому іменується «Виконавець») з однієї сторони, та власник (наймач) квартири №000, в житловому будинку №21 по вул.... |
Колекція музею нараховує понад 2 000 музейних предметів. Щороку музей відвідує понад 3 000 осіб Всеукраїнської АН, відомий мікробіолог Д. Заболотний (1866-1929). Нова експозиція розгорнута в спеціально побудованому приміщенні... |
РОЗДІЛ ІІ. "Забезпечення гідної праці та добробуту людей. Реформи... РОЗДІЛ ІІ. "Забезпечення гідної праці та добробуту людей. Реформи у соціальній сфері" |
1 Міжнародний день музики Всесвітній вегетаріанський день Міжнародний... Сиявуша Імрана оглу Мамедзаде (1935), азербайджанського письменника, перекладача творів українських письменників |