|
|
Скачати 1.21 Mb.
|
|
19. Принципи та види страхування від нещасного випадку на виробництві Для реалізації Концепції соціального забезпечення населення України були розроблені Основи законодавства України про соціальне страхування, які прийняті у вигляді базового закону. Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — Основи) відповідно до Конституції України визначають принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян в Україні. Соціальне страхування є однією із організаційно-правових форм соціального забезпечення, визначальною категорією в якому є соціальні ризики й вимога їх обов’язкового й добровільного страхування. Відповідно до ст. 1 Основ загальнообов’язкове державне соціальне страхування — це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі — роботодавець), громадянами, а також з бюджетних та інших джерел, передбачених законом. Соціальне страхування — це встановлена державою система права щодо надання соціальних послуг та матеріального забезпечення громадянам у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від громадянина причин, старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових коштів, що формуються шляхом сплати страхових внесків роботодавцями та найманими працівниками, а також бюджетних асигнувань у випадках, визначених законодавством [4, с. 31]. Соціальне страхування можна собі уявити як соціальну систему, що ставить за мету створення загальнонаціональної організації взаємодопомоги обов’язкового характеру, яка зможе діяти досить ефективно лише в тому випадку, якщо вона буде всеосяжною як із погляду охоплення нею населення, так і з погляду покриття ризиків. Фінансування виплат зі соціального страхування здійснюється за рахунок страхових внесків працюючих осіб та їх роботодавців. У фінансуванні систем соціального страхування іноді також бере участь держава. Можна виділити такі основні елементи соціального страхування: - соціальне страхування, що фінансується за рахунок внесків, які зазвичай солідарно сплачують роботодавці та працівники, за можливої участі держави у формі внесків за певні категорії працівників або дотацій за рахунок загальних податків; - обов’язкова участь працівників із деякими винятками; внески акумулюються у спеціальних фондах, за рахунок яких виплачується пенсія та допомога; - надлишок коштів у фонді, які не використані для виплати пенсій або допомоги, інвестуються для отримання додаткового доходу; особисте право на пенсію чи допомогу гарантується наявним обліком внесків без застосування процедури перевірки доходів або нужденності; - розмір внеску та виплати часто залежить від того, який заробіток має (або мала) застрахована особа; страхування від трудового каліцтва зазвичай повністю фінансується за рахунок наймача за можливої участі держави за рахунок загальних податків. Соціально-економічні відносини, інтереси соціальних суб’єктів (працівників, роботодавців та держави) з приводу захисту працівників та самозайнятого населення (і членів їх сімей) від факторів, які знижують якість життя, та їх соціальний статус є предметом категорії соціальне страхування. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування громадян України здійснюється за принципами [2, ст. 5]: - законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов’язкового державного соціального страхування; - обов’язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), громадян — суб’єктів підприємницької діяльності; - надання права отримання виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням особам, зайнятим підприємницькою, творчою діяльністю тощо; - обов’язковості фінансування страховими фондами (установами) витрат, пов’язаних із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг, у обсягах, передбачених законами з окремих видів загальнообов’язкового соціального страхування; - солідарності та субсидування; - державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав; - забезпечення рівня життя, не нижчого за прожитковий мінімум, встановлений законом, шляхом надання пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги, які є основним джерелом існування; - цільового використання коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування; - паритетності представників усіх суб’єктів загальнообов’язкового державного соціального страхування в управлінні загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням. Світовий досвід свідчить про те, що захист від конкретних видів соціального ризику найбільш ефективно може бути організований у рамках окремих напрямів (секторів) соціального страхування: пенсійне страхування; страхування від нещасних випадків на виробництві; страхування у зв’язку з безробіттям. Доцільність такого поділу соціального страхування пояснюється різною природою соціальних ризиків, від яких вони покликані захищати, схожістю потреб застрахованих, що задовольняються, а також специфікою правового регулювання різних видів страхування. Українським законодавством визначені такі види загальнообов’язкового державного соціального страхування [2, ст. 4]: - пенсійне страхування; - страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; - медичне страхування; - страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; - страхування на випадок безробіття; - інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, регулюються окремими Законами, прийнятими відповідно до Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування: “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, “Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”. Основними джерелами коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до ст. 20 Основ є внески роботодавців і застрахованих осіб. Бюджетні та інші джерела коштів, необхідні для здійснення загальнообов’язкового державного соціального страхування, передбачаються відповідними законами з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Розміри внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з кожного його виду визначаються виходячи з того, що вони повинні забезпечувати: - надання особам матеріального забезпечення та соціальних послуг, передбачених законодавством; - фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; - створення резерву коштів для забезпечення виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; - покриття витрат страховика, пов’язаних із здійсненням загальнообов’язкового державного соціального страхування. Розміри внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування залежно від його виду щорічно встановлюються Верховною Радою України відповідно для роботодавців і застрахованих осіб із кожного виду страхування на календарний рік у відсотках одночасно із затвердженням Державного бюджету України, якщо інше не передбачено законами України з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування залежно від його виду встановлюються з кожного виду страхування, як правило, на календарний рік у відсотках: - для роботодавців — до сум фактичних витрат на оплату праці та інших виплат найманим працівникам, які підлягають оподаткуванню прибутковим податком із громадян; - для фізичних осіб — до сум оподатковуваного доходу (прибутку). Внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань сплачує виключно роботодавець. Джерела та порядок формування коштів цільових страхових фондів для забезпечення осіб, які повністю або на певний час звільняються від сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, порядок здійснення платежів і резервування коштів, строки сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначаються законами України з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування. 3.8. Небезпечність мобільних (стільникових) телефонів Останнім часом в роботі працівників податкової служби все більшого використання набувають мобільні телефони, які дозволяють здійснювати зв’язок з будь – якого місця і в будь – який час. Але поряд з перевагами, що мають телефони стільникового звязку, вони можуть здійснювати негативний вплив на здоровя користувача. Механізм та наслідки впливу стільникових телефонів на людину вивчаються провідними науковцями всього світу. Результати досліджень суперечні, але більшість з них говорить про певну негативну дію на організм людини. Актуальність цього питання пояснюється тим, що поширення мобільних телефонів йде величезними темпами. За підрахунками експертів до кінця 2005 року у світі було біля двох мільярдів користувачів мобільними телефонами. Зараз в Україні їх вже нараховується біля двох мільйонів. Тому зрозуміло, чому питання про те, до якого ступеня небезпечні мобільні телефони хвилює людство. Принцип дії мобільного телефону заснований на використанні електромагнітних хвиль надвисокої частоти (НВЧ) – 450,1800,1900 МГц малої потужності. Безпосереднім джерелом електромагнітного випромінювання в мобільному телефоні є його антена. Всі інші джерела випромінювання (передавач, гетеродини приймача, синтезатор частот та ін.) настільки малопотужні, що їх можна не брати до уваги. Користувачі притискають мобільні телефони до тих частин ділянок мозку, які відповідають за регуляцію оперативної памяті, контролюють функцію серця, кровяний тиск. Дослідження в Швеції (університет Лунда) показали, що навіть дуже малі рівні опромінення зі стандартних європейських мобільних телефонів можуть викликати пошкодження нейронів мозку. Електромагнітні випромінювання мобільного телефону поглинаються мозком нерівномірно. В деяких ділянках це перевищує гранично допустимі рівні. За таких умов в тканинах мозку можуть утворюватися так звані “гарячі точки” і ці ділянки мозку будуть ніби “зварені”. При цьому виникають такі основні порушення в організмі людини: неврози, головний біль, порушення короткочасової памяті та сну. Деякі вчені в результаті досліджень зробили висновок, що при використанні мобільних телефонів можуть виникати ракові захворювання головного мозку. Крім того випромінювання мобільного телефону містить в собі низькочастотну складову (близько 2Гц), джерелом яких є батарея живлення. У деяких користувачів мобільних телефонів ця низькоскладова створює магнітне поле до 6мкТл, що в 30 разів перевищує безпечний рівень. Це становить небезпеку для людей схильних до алергічних реакцій. Дослідженнями встановлено, що діти більше підпадають під будь-які впливи мобільного телефону і ризикують одержати втрату памяті, порушення сну і головний біль. Треба відмітити, що мобільний телефон випромінює складний модульний сигнал, який несе в собі інформацію. Біологічно-інформаційні взаємодії вивчені недостатньо і невідомо, які саме небезпечності вони створюють для користувача мобільного телефону. Існують міжнародні правила, покликані звести до мінімуму ризик опромінення при користуванні мобільними телефонами. Так, самі мобільні телефони повинні відповідати визначеним технічним критеріям: максимальний рівень випромінювання не повинний перевищувати 2 Вт/кг ваги користувача. Виробники стільникових телефонів добровільно взяли на себе зобов'язання вказувати показники електромагнітного випромінювання в інструкціях з експлуатації, і жоден магазин у США і Європі не має права продавати мобільні телефони, якщо ці дані в інструкції не вказані. Шляхами запобігання негативного впливу можуть стати наступні поради:
20.аналіз професійних та виробничих ризиків Актуальність дослідження цієї проблематики визначають вкрай складні завдання відтворення системи демократичних політико-економічних відносин, формування механізмів узгодження суспільних інтересів, що спроможні гарантувати еволюційний розвиток держави, запобігати масштабним внутрішнім потрясінням і забезпечувати соціальний мир та злагоду. Для сучасної України, яка сповідує демократичні цінності та торує новий шлях самостійного сходження нагальним є завдання формування і подальший розвиток системи соціального партнерства, належне врахування вітчизняної специфіки та використання досвіду європейських держав, які мають у цій царині відповідні досягнення. Вивчення теми професійних ризиків - однієї з різновидів техногенних ризиків, особливо актуально. У першу чергу це зв'язано зі становленням страхових механізмів обов'язкового соціального страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворюваннь, формуванням обов'язкових професійних пенсійних систем. З іншими видами (сегментами) соціального страхування дані страхові інститути поєднує спільність цілей, принципів організації, методів роботи й виконання найважливіших функцій по соціальному захисті: заміщення втраченого заробітку (у формі пенсій і допомог), надання медичної допомоги, відновлення (у міру можливості) ушкодженого здоров'я й втраченої працездатності, а також проведення профілактичних заходів щодо зниження рівнів професійних ризиків. Створення передумов для становлення й ефективного функціонування зазначених страхових інститутів припускає рішення ряду складних проблем. По-перше, необхідно розробити якісно нову для нашої країни систему аналізу професійних ризиків (науковий інструментарій оцінки ризиків, страхові механізми їхнього виявлення, федеральні й регіональні центри оцінки й обліку ризиків, що відповідає науковій й інформаційній інфраструктурі). |
|
1. Міжнародні стандарти SA 8000 «Соціальна відповідальність» і ISO... Стандарт SA 8000 був опублікований у 1997 році, переглянутий – у 2001 році. Мета стандарту – сприяти постійному поліпшенню умов наймання... |
1. Міжнародні стандарти SA 8000 «Соціальна відповідальність» і ISO... Охорони праці. Рамкова директива 89/391/ЄС «Про введення заходів, що сприяють поліпшенню безпеки та гігієни праці працівників» |
|
МІЖНАРОДНИЙ СТАНДАРТ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ 38 (МСБО 38) Нематеріальні активи Стандарті. Цей Стандарт вимагає від суб'єкта господарювання визнавати нематеріальний актив, якщо і тільки якщо він відповідає певним... |
Страховики Страховик повинен мати повністю сформований статутний фонд у розмірі не менше 000. 000 EUR або 500. 000 EUR (для страхування життя... |
|
У кінопрокаті Японії стрічка зібрала|повизбирувала| $ 28 000 000 У ролях: Біт Такеші, Таданобу, Мітійо Огусу, Юї Нацукава, Гуадалканал Така, Даїґоро Татібана, Юко та інші |
МІЖНАРОДНИЙ СТАНДАРТ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ 16 (МСБО 16) Основні засоби Основні питання обліку основних засобів це визнання активів, визначення їхньої балансової вартості та амортизаційних відрахувань,... |
|
ДОГОВІР №000 про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової... Статуту, (в подальшому іменується «Виконавець») з однієї сторони, та власник (наймач) квартири №000, в житловому будинку №21 по вул.... |
Колекція музею нараховує понад 2 000 музейних предметів. Щороку музей відвідує понад 3 000 осіб Всеукраїнської АН, відомий мікробіолог Д. Заболотний (1866-1929). Нова експозиція розгорнута в спеціально побудованому приміщенні... |
|
РОЗДІЛ ІІ. "Забезпечення гідної праці та добробуту людей. Реформи... РОЗДІЛ ІІ. "Забезпечення гідної праці та добробуту людей. Реформи у соціальній сфері" |
1 Міжнародний день музики Всесвітній вегетаріанський день Міжнародний... Сиявуша Імрана оглу Мамедзаде (1935), азербайджанського письменника, перекладача творів українських письменників |