Моделі даних. Поняття бази даних. Моделі бази даних (ієрархічна, мережева та реляційна). Проектування баз даних. Модель “об’єкт-атрибут-зв’язок”. Опрацювання


Скачати 90.14 Kb.
НазваМоделі даних. Поняття бази даних. Моделі бази даних (ієрархічна, мережева та реляційна). Проектування баз даних. Модель “об’єкт-атрибут-зв’язок”. Опрацювання
Дата19.04.2013
Розмір90.14 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
16. Бази даних. Моделі даних. Поняття бази даних. Моделі бази даних (ієрархічна, мережева та реляційна). Проектування баз даних. Модель “об’єкт-атрибут-зв’язок”. Опрацювання відношень.
Моделі даних.

Великі обсяги інформації практично неможливо опрацювати без спеціаль­них засобів машинної обробки. Останнім часом широкого поширення набули автоматизовані інформаційні системи: інформаційно-довідкові, інформаційно-пошукові, інформаційно-логічні і т. ін. Всі вони призначені для реєстрації, збе­рігання і опрацювання даних з метою пошуку і видачі відповідей на запити користувачів. У більшості випадків автоматизовані інформаційні системи роз­робляють як банки даних. Банки даних — один з основних компонентів авто­матизованих систем різних типів і рівнів, їх створюють для багатьох галузей і сфер суспільного життя: планування, обліку, управління, статистики, охорони здоров'я та ін.

Поняття інформації вважають основним, неозначуваним поняттям, її часто тлумачать як одну зі сторін відображення навколишньої дійсності організмом чи цілою системою.

Дані — це інформація, зафіксована (закодована) у певній формі, придатній для подальшої обробки, зберігання і використання.

В процесі розробки автоматизованих інформаційних систем відповідно до двох понять — «інформація» і «дані» — в автоматизованих інформаційних системах розрізняють два аспекти: інфологічний і датологічний.

Інфологічний аспект стосується питань,.пов'язаних зі смисловим змістом даних незалежно від способів їх подання у пам'яті системи, датологічний — питань подання даних у пам'яті інформаційної системи.

На етапі інфологічного проектування системи вирішують такі завдання:

— визначають об'єкти і явища реального світу, інформація про які має бути накопичувана й опрацьовувана в системі;

— визначають суттєві характеристики і взаємозв'язки цих об'єктів та явищ;

— уточнюють вищевказану інформацію для введення в інформаційну сис­тему.

На етапі датологічного проектування системи вирішують такі завдання:

— розробляють форми подання інформації, що відповідають наявним за­собам сприйняття й обробки;

— наводять моделі і методи подання та перетворення даних;

Поняття бази даних.

Банк даних — сукупність спеціальних методів і засобів (математичних, інформаційних, програмних, мовних, організаційних та технічних) для підтрим­ки динамічної інформаційної моделі предметної галузі з метою забезпечення інформаційних запитів користувачів.

Банк даних містить два основних компоненти: базу даних (БД) і систему управління базами даних (СУБД).

Базою даних називають сукупність взаємопов'язаних даних деякої предмет­ної галузі, що зберігаються в пам'яті ЕОМ та організовані так, що їх можна використовувати для розв'язування багатьох задач різними користувачами.

БД — датологічне подання інформаційної моделі предметної галузі.

БД розробляють таким чином, щоб існувала можливість формулювати запит і отримувати потрібну інформацію без трудомісткого написання про­грам.

Системою управління базами даних називають сукупність програм і мов­них засобів, за допомогою яких реалізується централізоване управління дани­ми в базі, доступ до них і забезпечується взаємодія бази з прикладними про­грамами.

У кожній СУБД, перш за все, є транслятори або інтерпретатори з мови опису даних (МОД) і мови маніпулювання даними (ММД).

Мова опису даних — непроцедурна мова високого рівня, призначена для опису вмісту і структури бази даних або її частини. За допомогою МОД виконують опис типів даних, які підлягають збереженню у базі або вибірці з бази, їх структур і взаємозв'язків.

Мова маніпулювання даними (або мова запитів до БД) — засіб, який засто­совують користувачі або прикладні програмісти для виконання операцій над даними. ММД звичайно подається системою команд маніпулювання даними, серед яких можуть, наприклад, міститися команди:

— вибрати з БД конкретне дане за його найменуванням;

— вибрати з БД всі дані певного типу, значення яких задовольняють задані умови;

— записати нові дані до бази;

— вилучити певні дані з бази;

Важливий засіб централізації управління даними — словник даних.

Словник даних є спеціальною системою у складі банку даних, призначеною для зберігання й опрацювання єдиним способом організованої і централізова­ної інформації про всі ресурси даних конкретного банку.

У словнику містяться відомості про об'єкти певної предметної галузі, їх властивості і відношення між ними, відомості про дані, що зберігаються у базі (найменування даних, їхня структура, зв'язки з іншими даними), їхні можливі значення і формати подання, джерела їх виникнення, коди захисту, обмеження доступу до даних з боку користувачів та ін.

Колектив фахівців, які забезпечують функціонування автоматизованого ба­нку даних, називають адміністрацією бази даних. Звичайно до складу адміністрації бази даних входять адміністратор, ана­літики і програмісти. Адміністратор — фахівець, який обізнаний з інформаційними потребами кінцевих користувачів, працює в тісному контакті з користувачами і відповідає за визначення, завантаження, захист та ефективність експлуатації бази даних. Програмісти розробляють сервісні програми й інші програмні засоби, що забезпечують обробку інформації і розв'язування задач на комп'ютері в межах ОС і СУБД. Аналітик будує інформаційну, зокрема математичну, модель певного про­блемного середовища, використовуючи для цього необхідні математичні ме­тоди І методи моделювання. Функція аналітика полягає у переведенні задачі кінцевого користувача в деяку вихідну формальну модель.

Найпопулярніші СУБД, що встановлюються в невеликих організаціях і орієнтовані на роботу з кінцевими користувачами, є Access, FoxPro, Paradox.


Моделі бази даних (ієрархічна, мережева та реляційна).

. До основних моделей даних належать: ієрархічна, мережева і реляційна.

В ієрархічній моделі даних інформацію про об'єкти предметної галузі по­дають у вигляді дерева. Це сукупність об’єктів різного рівня, причому об’єкти нижнього рівня підпорядковані об’єктам верхнього рівня. Усі вершини дерева мають певні рівні. На найвищому (першому) рівні знаходиться тільки одна вершина, яка називається коренем дерева — вузлом. Вона з'єднується ребрами з усіма верши­нами, що знаходяться на наступному — другому рівні, і лише з ними. Вершини другого рівня з'єднуються з вершинами третього рівня реб­рами так, що кожна вершина третього рівня з'єднана тільки з однією вершиною другого рівня, і т. д.

Найбільше поширена реляційна модель даних (РМД), яку в 1970 р. запро­понував англійський математик Кодд. Реляційною БД називається БД, що містить інформацію, подану у відповідних прямокутних таблицях. Така таблиця називається відношенням (англійською relatіon означає «відношення»). Таблиця складається з рядків, які у термінології РМД на­зивають записами (або кортежами). Таблиця має заголовок (назву відношення) і стовпці, або поля таблиці, що також мають заголовки. Кожен рядок таблиці містить інформацію про один окремий об'єкт системи (про конкретну книжку, співробітника установи тощо), а кожен стовпчик — певні характерис­тики (властивості, атрибути) цих об'єктів. Наприклад, атрибутами об'єк­тів можуть бути автор книжки, посада співробітника, відділ, в якому він працює, тощо. Рядки такої таблиці називаються — записами, а стовпчи­ки — полями. Кожен запис повинен відрізнятися від інших значеннями головного ключа — певного поля або сукупності полів, що ідентифіку­ють запис, роблять його унікальним. Для кожного поля визначається тип і формат.

Основне обмеження РМД є таким: будь-яка таблиця не має містити однакових записів. Для дотримання цього обмеження у РМД вводять поняття ключа.

Ключ — поле таблиці або сукупність полів, в яких значення не повторюють­ся і таким чином забезпечують унікальність кожного запису таблиці.

Реляційна модель БД має такі властивості:

Кожен елемент таблиці – один елемент даних, Усі дані в одному і тому ж стовпчику таблиці мають один тип., Кожний стовпчик має унікальне ім’я, Однакові рядки в таблиці відсутні.

Ключ, що складається з одного поля, називають простим, а з кількох по­лів — складеним.

У мережевій моделі БД основною структурою є мережі, тобто довільні графи, у вершинах яких записано деяку інформацію, а ребра відповідають зв'язкам між вершинами (граф — це математична кон­струкція, що складається з вершин і ребер). Кожне ребро з'єднує дві вершини.

Мережева база даних відрізняється більшою гнучкістю, оскільки в ній існує можливість встановлювати додатково до вертикальних ієрар­хічних зв'язків горизонтальні зв'язки. Це полегшує процес пошуку потрібних елементів даних, оскільки вже не вимагає обов'язкового проходження кількох ієрархічних рівнів.


Проектування баз даних. Модель “об’єкт-атрибут-зв’язок”.

Робота з базами даних складається з двох етапів: створення бази даних ті її використання. Створення бази даних починається зі створення структури запису. Створити структуру запису означає: визначити кількість і тип, надати назви та описати властивості всіх його полів. Коли структуру запису створено, в базу даних можна вводити конкретні дані у відповідні поля.

Реляційна база даних характеризується поданням даних у вигляді декількох таблиць і зв’язками між таблицями. Використовується зв’язок "один до одного". Зараз реляційні БД найбільш поширені. В основі цієї моделі, яку запропонував Е.Ф.Колд у 1970 р., лежить поняття відношення. Відношення оформлені у вигляді двовимірних таблиць. Двовимірні таблиці складаються з рядків, що називаються у термінології баз даних записами, і стовпців, що іменуються полями.

Розглянемо приклад реляційної моделі даних. Припустімо, що треба скласти базу даних "Похід" про підготовку до походу, у який вирушають студенти групи. У цій базі є таблиця "Учасники", що містять відомості про учасників походу (Код учасника, Прізвище, Ім’я, Група, Адреса, Телефон). У базу даних "Похід" уведемо ще одну таблицю – "Спорядження". У неї будуть заноситися відомості про спорядження, яке мають взяти із собою учасники (Код спорядження, Код учасника, Спорядження). Потрібні дані будуть черпатися з двох таблиць. Поле з назвою Код учасника є спільним. Саме за цим полем встановлюється зв’язок між таблицями. Є вимога до такого поля: значення поля не можуть повторюватися. У нашому випадку зв’язок між таблицями за цим полем вдалий, оскільки код учасника у кожного різний. Отже, для зв’язку між таблицями використовується поле, значення якого не повторюється в різних записах. Це поле називається ключовим полем: для кожного запису воно набуває унікального значення. Розглянемо, що дають реляційні зв’язки. Якщо реляційні таблиці мають спільні поля, то зміни в спільному полі в одній таблиці автоматично відображатимуться у всіх таблицях. Мета запровадження реляційних зв’язків – мінімізувати дублювання даних і забезпечити можливість опрацьовувати (шукати) дані з декількох таблиць.

Ієрархічна модель





Країна



Площа території


Кількість населення


Столиця


Частина світу


1


Індія


3,3 млн.км.кв

650 млн.



Делі

Азія


2

Японія

372 тис.км кв

115 млн.

токіо

Азія

Реляційна модель

Мережева модель

Схожі:

План заняття   -  поняття про концептуальну модель; -  поняття датологічної моделі даних
Проектування інформаційних систем, що включають бази даних, здійснюється на фізичному і логічному рівнях. На логічному рівні проектується...
Концепція баз даних. Визначення бази даних як автоматизованої системи
Система управління базами даних це пакет прикладних програм і сукупність мовних засобів, що призначені для створення, супроводження...
Проектування реляційної бази даних. Взаємозв'язки в моделі даних
Автори і Публікації, оскільки кожний автор може мати відношення до створення кількох книг
Контрольний тест по темі
Для чого призначені запити:  для зберігання даних бази;  для відбору і обробки даних бази;  для введення даних бази і їх перегляду; ...
ТЕМА. ОГЛЯД РЕЛЯЦІЙНОЇ МОДЕЛІ ДАНИХ. МОДЕЛЬ «СУТНІСТЬ-ЗВ'ЯЗОК»
Мета: сформувати уявлення про реляційну модель даних, типи зв'язків між даними, поняття відношення, атрибута, ключа
Урок 42 Огляд реляційної моделі даних. Модель «сутність зв’язок»
Огляд реляційної моделі даних. Модель «сутність – зв’язок». Поняття відношення, атрибута, ключа, зв’язку
Тема : Створення нової бази даних. Створення таблиць
Таблиця бази даних місце збереження інформації про об’єкти бази даних, призначена для збереження первинних даних
Тема : Створення нової бази даних. Створення звітів
Звіт – об’єкт бази даних, призначений для оформлення потрібних даних з БД згідно з вимогами стандартів. Звіти створюються на основі...
Форма в Access це форматований об'єкт бази даних, призначений для...

Створення та редагування звітів
Звіт — це об’єкт бази даних, призначений для перегляду та підготовки інформації з бази даних до виведення на друк
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка