Шляхи підвищення педагогічної майстерності вчителів

Скачати 89.74 Kb.

Назва	Шляхи підвищення педагогічної майстерності вчителів
Дата	08.04.2013
Розмір	89.74 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Інформатика > Документи

Н.М.Чепурна, директор Черкаського обласного

інституту післядипломної освіти педагогічних

працівників, кандидат педагогічних наук

Шляхи підвищення педагогічної майстерності вчителів

Шлях європейської інтеграції, обраний Україною, зумовлює необхідність інтенсивних змін в освітній галузі, спрямованих на досягнення рівня найкращих світових стандартів. Нова парадигма освіти передбачає орієнтацію на новий тип гуманістично-інноваційної освіти, виховання покоління молоді, що буде захищеним на ринку праці, здатним робити особистісний духовно-світоглядний вибір, матиме необхідні знання, навички й компетентності для навчання протягом життя. Сучасні напрями модернізації вітчизняної освітньої системи актуалізують потребу в педагогах нового типу, які готові до реалізації стратегічних завдань навчання, виховання та розвитку зростаючих громадян України.

Все вищезазначене визначає пріоритетні напрями роботи з педагогічними кадрами на сучасному етапі, а також вимоги до стилю роботи, компетентності керівника як менеджера освіти та завдання його діяльності. Під стилем роботи керівника освітньої ланки ми розуміємо його поведінку, яка базується на самоорганізації та самоуправлінні, дотриманні загальноприйнятих гуманістичних норм і є орієнтованою на вирішення завдань розвитку освітнього закладу або установи. Саме такі управлінці будуть творцями технологій стратегічного мислення та організації освіти, сприятимуть виробленню політики інтеграції системи освіти України у світову спільноту.

Сучасному суспільству потрібний управлінець нової генерації, який досконало володіє теорією соціального управління, специфікою керівного процесу, психологією управління, педагогічним менеджментом, педагогічними та інформаційними технологіями, вміє організувати ввірений йому колектив на здійснення науково-дослідної та експериментальної роботи щодо впровадження педагогічних інновацій. Це, в свою чергу, визначає такі першочергові завдання діяльності керівника освітньої ланки:

створення соціальних, психолого-педагогічних і матеріальних умов для розвитку та впровадження інновацій в освітню практику;
створення організаційно-педагогічних умов для діяльності вчителів-новаторів;
залучення до інноваційного процесу всіх учителів, учнів, науковців, працівників мистецтва і культури, батьківської громадськості;
стимулювання учасників навчально-виховного процесу за новаторство і пошуково-творчу діяльність.

Поставлені завдання вимагають корекції діяльності методичних служб у напрямку розкриття та розвитку інноваційного потенціалу вчителя (здатності проектувати й моделювати розвиток освіти в конкретних формах, у практичній діяльності), стимулювання педагогів до творчого мислення інноваційних ідей, удосконалення педагогічної майстерності.

Новим орієнтиром у науково-методичній діяльності РМК, ММК стає не стільки процес інформування педагогів про наукові досягнення та досвід інноваційної практики скільки організація інноваційної діяльності самих учителів шляхом самоосвіти, самоорганізації й саморозвитку через опанування новими компетенціями. Надзвичайно важливим у цьому аспекті є навчання педагогів поетапному плануванню власної інноваційної діяльності на основі конкретизації завдань реалізації кожного етапу, визначення змісту й очікуваних результатів у відповідності до загальної мети дослідно-експериментальної роботи.

У зв’язку з цим, важливими аспектами діяльності методичних служб області є:

вивчення, дослідження, аналіз інноваційної педагогічної практики у регіоні;
проектування та планування професійно-методичної освіти вчителів на основі ґрунтовного аналізу освітньо-інформаційних потреб педагогів з урахуванням нових тенденцій у розвитку наукової думки та педагогічної практики;
розробка методичних рекомендацій щодо застосування педагогічних технологій, зорієнтованих на розвиток аналітично-методичних здібностей учителів;
організація і проведення науково-методичних заходів, дослідно-експериментальної та дослідницької роботи;
контроль і рефлексивна оцінка результатів діяльності, її корекція.

Багато проблем сучасної освіти сьогодні прямо пов’язані з інформаційними та комунікаційними технологіями.

Проте, як свідчить практика, наявність у школі сучасних технічних засобів не гарантує обов’язкове їх використання в управлінській та освітній діяльності. Для їх запровадження у процеси навчання та виховання необхідна спеціальна навчально-методична робота з педагогічними кадрами.

Треба усвідомити, що сьогодні кожен педагог:

має опанувати спеціалізовані знання, вміння й навички використання інформаційно-комунікаційних технологій у практиці педагогічної діяльності;
повинен мати відповідний технологічний простір для застосування своїх знань, вмінь і навичок у професійній діяльності;
має бути зацікавлений у регулярному застосуванні ІКТ у навчально-виховному процесі;
повинен мати у достатній кількості навчально-методичні матеріали нового покоління, які можна реально використовувати у процесі викладання шкільних дисциплін.

Тому переконливо просимо ММК, РМК через систему методичної роботи налагодити ґрунтовне:

вивчення всіма вчителями нових інформаційних технологій;
ознайомлення з можливостями застосування мультимедійних засобів навчання;
опанування методикою застосування ІКТ у навчально-виховному процесі.

Під особливим контролем просимо тримати створення у кожному навчальному закладі, який має комп’ютерний клас, єдиного інформаційного середовища, яке б здійснювало доступ до інформації і подальшу роботу з нею всіма учасниками навчально-виховного процесу.

Стратегія методичної роботи полягає у максимальному врахуванні соціального замовлення на освітні послуги та вироблення особистісно-орієнтованого підходу у діяльності з надання цих послуг. Необхідно проаналізувати проблеми й труднощі педагогічної діяльності з метою формування замовлення та пропозицій щодо організації заходів з підвищення фахової майстерності педагогів.

Наступним, не менш важливим завданням діяльності керівника освітньої ланки є створення умов для успішної реалізації стратегічних завдань педагогічної діяльності. Це передбачає:

створення педагогічного середовища, яке характеризується достатньо високим рівнем загальної культури та всебічного розвитку;
гуманізацію всіх сфер життєдіяльності учасників навчально-виховного процесу;
створення сприятливого соціально-психологічного клімату;
забезпечення прав дитини на соціально-психологічний захист від деструктивних впливів оточуючого середовища.

Процеси модернізації змісту освіти, нові пріоритети освітньої політики, зміна концептуальних орієнтирів стимулює пошук нових підходів до методичної діяльності; розробку моделі системи методичної роботи в умовах інформаційного суспільства; визначення, апробацію та обґрунтування комплексу педагогічних умов підвищення ефективності методичної роботи у сучасних умовах.

Пріоритетними напрямами діяльності методичних служб повинні стати:

- організація методичної роботи як цілісної системи, спрямованої на задоволення реальних потреб педагогів у неперервному підвищенні професійної компетентності;

здійснення методичної роботи на діагностичній основі;
формування у педагогів позитивної мотивації до підвищення власної фахової майстерності, інноваційної діяльності;
вироблення позитивного ставлення педагогів до діяльності методичних служб;
підвищення рівня професійної компетентності педагогів.

Здійснення особистісно орієнтованого підходу до задоволення реальних потреб у підвищенні фахової майстерності має відбуватися на діагностичній основі. У цьому аспекті нам є над чим попрацювати: на жаль, переважна більшість районних, міських служб обмежуються лише самодіагностикою вчителів, які у своїх анкетах зазначають, що вони вміють найкраще і про що вони хотіли би дізнатися, чого навчитися.

Це добре, але цього недостатньо. Лише окремі РМК, ММК усвідомили необхідність здійснення системної діагностики фахової компетентності педагогів, що не лише дає можливість зробити висновок про рівень педагогічної майстерності вчителів, але й допоможе їм самим краще усвідомити власні потреби у підвищенні кваліфікації.

Розглянемо зміст і завдання методичної діяльності, спрямованої на розв’язання проблем підвищення педагогічної майстерності вчителів.

Великої уваги з боку методичних служб області потребує проблема становлення профільної освіти, важливим завданням якої є врахування освітніх потреб, інтересів схильностей та здібностей школярів, створення умов для навчання старшокласників у відповідності до професійних інтересів і намірів щодо подальшого продовження освіти у ВНЗ.

Сподіваємося, що на сьогоднішній день у кожному районі, місті області розроблена сіткова (мережева) модель організації профільного навчання і розпочалася активна її апробація.

З метою підвищення ефективності цієї роботи пропонуємо:

здійснити широке інформаційне забезпечення переходу на профільне навчання у старшій школі (інформування громадськості про напрями профільної освіти у рамках розробленої моделі; проведення семінарів, майстер-класів, групових та індивідуальних консультацій для педагогів і керівників шкіл, створення банку даних актуальної педагогічної інформації з проблеми профілізації);
формування професійних об’єднань педагогів, які відпрацьовуватимуть конкретні питання допрофільної підготовки та профільного навчання (ініціативні групи, школа керівників м/о, проблемні групи, об’єднання на основі інтересу до певної проблеми тощо);
методичне забезпечення переходу на профільне навчання (створення банку навчальних програм профільних курсів; розробка інструментарію профільної діагностики; експертиза навчальних програм елективних курсів та створення банку авторських елективних курсів; вивчення та поширення кращого досвіду організації профільного навчання);
систематичне анкетування учнів, педагогів, батьків з різних аспектів введення профільної освіти;
збір та узагальнення інформації про курси допрофільної підготовки.

Вищезазначене вимагає корекції кадрової діяльності РМК, ММК:

навчання педагогів, заступників директорів шкіл методам розробки елективних курсів;
навчання керівників шкіл методам експертизи елективних курсів;
навчання шкільних психологів методам оцінки готовності школярів до вибору профілю навчання; подальше сприяння опануванню педагогами ефективних технологій навчання.

Ці завдання реалізуються й методистами інституту під час проведення курсів підвищення кваліфікації.

Із педагогами та керівниками освітніх закладів опрацьовується зміст і методичний апарат нових навчальних програм, інтерактивні методи навчання, впроваджуються комп’ютерні технології при викладанні навчальних дисциплін.

В інституті запроваджено три форми підвищення кваліфікації, а саме:

денна (тривалістю 18-21 день);
очно-заочна;
очно-дистанційна (до одного року).

Велика увага приділяється ознайомленню з досвідом роботи кращих освітян області. З цією метою проводиться педагогічна практика (10 годин, що становить 9%) на базі опорних навчальних закладів міст Золотоноша, Сміла, Черкаси, Черкаського та Золотоніського районів.

У міжкурсовий період проводяться обласні семінари, засідання творчих груп, майстер-класи, педагогічні читання.

За 2007 рік проведено всього 133 обласні заходи і 7 Всеукраїнських та обласних науково-практичних конференцій і семінарів.

Для ефективної організації самостійної роботи педагогічних працівників області методистами та викладачами інституту видано 58 методичних посібників (методичні рекомендації, буклети узагальненого ППД, програми спецкурсів та факультативів тощо).

З 10 до 12 жовтня 2007 року проводився авторський майстер-клас «Управління якістю освіти як управління за результатами» доктора педагогічних наук, професора М.М.Поташника.

Очно-дистанційна форма навчання пропонується для проведення:

курсів резерву керівних кадрів (дві сесії по 144 год. + самостійно-консультаційна робота, розрахована на 288 год.. По закінченню слухачі захищають випускні проекти);
підготовчих курсів «Теорії і методики викладання англійської мови у початковій школі» для вчителів початкових класів та гуманітарних предметів, які надають право викладання англійської мови в початковій школі (установча сесія – 56 год., ІІ сесія – 86 год., консультаційні дні – 48 год., залікова сесія – 144 год. Між сесіями проходить самостійне опрацювання окремо визначених тем. Керівництво та контроль за самостійною роботою здійснюється координатором навчальної групи з використанням мережі Інтернет, електронної пошти, телефону/факсу тощо. По закінченню слухачі здають 3 заліки і екзамен з фаху);
проблемих курсів «Теоретико концептуальні засади та методика викладання предметів морально-естетичного, релігійного спрямування» для учителів, які викладають предмети «Основи християнської етики» та «Основи релігійної етики» (3 очні сесії – проблемні семінари по 36 год. та дистанційний курс, який складається з двох модулів – консультаційного (18 год.) та самостійного (52 год.). По закінченню слухачі захищають випускну роботу).

Виконання цих завдань - шлях до підвищення якості освітніх послуг, більш широкого їх спектру, забезпечення ефективної роботи освітньої мережі загалом.

Схожі:

О. В. ВАРЕЦЬКА ПРОБЛЕМНІ КУРСИ “ПОЧАТКИ ЕКОНОМІКИ” ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВЧИТЕЛІВ ПОЧТАКОВИХ КЛАСІВ З ДУХОВНО-ЕКОНОМІЧНОГО...	РОЛЬ МАГІСТРАТУРИ У РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ З’ясовано причини незатребуваності серед вчителів магістерської освіти як другої та як підвищення кваліфікації. Зроблено висновок...
Засідання педагогічної ради Підвищення наукового, фахового та методичного рівня вчителів у процесі самоосвіти	Методика проведення занять та аналіз відкритого уроку ЗМІСТ Особливе місце в удосконаленні навчально-виховного процесу і підвищення педагогічної майстерності викладачів і майстрів виробничого...
ЕЛЕКТРОННЕ ВЧИТЕЛЬСЬКЕ ПОРТФОЛІО ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВЧИТЕЛЯ Модернізація освіти змушує по-новому поглянути не тільки на форми оцінювання досягнень учнів, а й шукати ефективні форми оцінювання...	НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ПРОБЛЕМИ, НАД ЯКИМИ ПРАЦЮЮТЬ МЕТОДИЧНІ СЛУЖБИ ОБЛАСТІ Канівський ММК «Шляхи підвищення професійного рівня педагогічних працівників через моніторинг освітньої діяльності на основі впровадження...
Методичні рекомендації / Укл. В. Уруський Педагогічна діагностика ЗМІСТ Проблема діагностики педагогічної діяльності вчителя надзвичайно актуальна і важлива для вирішення питань вдосконалення викладання...	«Впровадження в закладах освіти Довгинцівського району інтерактивних... Підвищення професійної майстерності педагогів на шляху впровадження здоров`я зберігаючих технологій креативної освіти для розвитку...
Законів України «Про освіту» Метою атестації є стимулювання цілеспрямованого безперервного підвищення рівня професійної компетенції педагогічних працівників,...	План Основні шляхи підвищення ефективності уроку природознавства... Резерви підвищення ефективності уроків курсу «Я і Україна» (природознавство)в 1-4 класах

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання