ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
|
|
Скачати 0.9 Mb.
|
ІННОВАЦІЙНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ДОСВІД (з досвіду роботи методичних служб м. Канева щодо вивчення, узагальнення та впровадження передового педагогічного досвіду) Черкаси 2012 Гладка Н.М., завідувач лабораторії розвитку освіти та педагогічних інновацій ЧОІПОПП; Горленко О.Г., завідувач Канівського міського методичного кабінету Матеріали, які рекомендуються до розміщення на освітньому порталі ЧОІПОПП, презентують досвід роботи методичних служб м. Канева щодо впровадження передового педагогічного досвіду (посібник «Кваліметричний і проектний методи вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду», «Анотований каталог інноваційного педагогічного досвіду працівників освіти м. Канева», план роботи школи перспективного педагогічного досвіду «Активне навчання, критичне мислення»). В посібнику Євтушевської Т.С., методиста Канівського міського методичного кабінету «Кваліметричний і проектний методи вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду» розкрито деякі питання методики вивчення та узагальнення перспективного педагогічного досвіду, які були застосовані протягом двох років досліджень, спостережень за роботою логопеда та практичного психолога загальноосвітньої школи-інтернату. Автор розглядає кваліметричний метод як засіб більш об'єктивної і якісної оцінки діяльності вчителя, виявлення педагогічних знахідок і аналізу системи роботи педагога. При узагальненні досвіду, з метою всебічного висвітлення результатів вивчення застосовується проектна методика. Робота має на меті зацікавити директорів, заступників директора, методистів щодо використання нових методів в роботі, показати можливості застосування комп’ютера та Internet при вивченні, узагальненні та впровадженні перспективного педагогічного досвіду. «Анотований каталог інноваційного педагогічного досвіду працівників освіти м. Канева» містить матеріали педагогічних працівників міста, досвід яких методичною радою міського методичного кабінету визнано інноваційним. Розрахований на керівників освітніх закладів, учителів, вихователів та інших педагогічних працівників План роботи школи перспективного педагогічного досвіду «Активне навчання, критичне мислення», керівником якої є Явтушевська Т.Г., містить основні напрямки реалізації проблемного питання «Запровадження інноваційних технологій на шляху розвитку особистості учнів». Євтушевська Т.С., методист Канівського міського методичного кабінету Кваліметричний і проектний методи вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду У Національній доктрині розвитку освіти, державній програмі “Вчитель” та інших важливих нормативно-правових документах питання оновлення змісту і форм професійної діяльності педагогічних працівників, переорієнтації школи на інноваційну діяльність, яка ґрунтується на педагогічному пошуку ефективних шляхів самореалізації особистості педагога розглядаються як важливі державні проблеми, як необхідні умови модернізації всієї системи освіти України. Найпильнішої уваги вимагає шкільний рівень підвищення кваліфікації педагогів, оскільки саме вчителю належить ключова роль в освіті, а загальноосвітня школа є основною ланкою навчання та виховання підростаючого покоління. Робота щодо вивчення, узагальнення, оцінювання, впровадження та поширення перспективного педагогічного досвіду (ППД) є впливовим управлінським фактором, специфічним різновидом освітньо-управлінської діяльності, що виходить далеко за межі суто організаційної методичної роботи і сягає творчого, науково – методичного та дослідницького рівня та сприяє інтенсивному розвитку усіх граней професійного досвіду. Наявність ППД у закладі – це індикатор творчості колективу, сучасного стилю керівництва та діяльності самої установи. На всіх етапах розвитку освіти питанню ППД приділялась велика увага. Так, рішенням колегії МОУ від 23.11.87 №9/108 затверджено «Рекомендації про порядок вивчення, узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду» (Збірник наказів № 1, 1988р.) де викладено чіткі рекомендації про порядок вивчення, узагальнення та поширення ППД на всіх рівнях від навчальних закладів до ММК. Головне в ньому - це те, що методична служба разом з адміністрацією зобов'язані відшукувати, грунтовно вивчати перспективний досвід, виявляти нове, раціональне в роботі всіх педагогічних працівників: керівників установ та їх заступників, учителів, вихователів, класних керівників, педагогів-організаторів, психологів, керівників гуртків та інших. Аналіз роботи з даного напрямку засвідчує недостатність методичного менеджменту щодо розвитку і становлення ППД та домінування в закладах освіти в основному репродуктивного досвіду. Зазвичай якість матеріалів, що зберігаються в шкільних методичних кабінетах визначається творчим звітом учителя та кількістю хаотично накопиченого матеріалу. Дана робота висвітлює результати проведених впродовж двох років досліджень, спостережень за роботою логопеда та практичного психолога загальноосвітньої школи-інтернату для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, розкриває можливості застосування математичних методик і принципів при вивченні досвіду та комп’ютерної техніки, Internet для його узагальнення та поширення. Вона демонструє можливості використання комп’ютера для спілкування, проведення досліджень, створення публікацій, презентацій та веб-сайтів, пошуку додаткової інформації тощо. Необхідна умова для успішного впровадження досвіду практичного психолога в роботу закладів міста є розуміння сутності таких теоретичних понять, як навчальний проект, метод проектів, дослідницька діяльність, творча діяльність, навчальна проблема, педагогічні технології, портфоліо проекту та багатьох інших. Робота має на меті зацікавити директорів, заступників директора, методистів щодо використання нових методів в роботі з ППД, показати можливості застосування комп’ютера та Internet при вивченні, узагальненні та впровадженні перспективного педагогічного досвіду, розширити межі творчої діяльності – як власної, так і своїх колег, сприяти включенню навчальних закладів міста в освітній простір України та в світовий інформаційний простір. Науково-дослідницький підхід до вивчення досвіду роботи педагога Перспективний педагогічний досвід - це результат творчої діяльності вчителя з елементами новизни, спрямований на виконання актуальних завдань навчання і виховання. Після отримання методичним кабінетом картки обліку об’єкта ППД із школи, після обговорення даного питання на методичної раді ММК, після визначення того, що даний досвід педагога є: актуальним в межах міста, області, перспективним, науково обґрунтованим, має елементи новизни та оригінальності, може бути творчо наслідуваний іншими педагогами, а учитель має високі і стабільні результати, методи і прийоми, які він застосовує, є найоптимальнішими в даних умовах, приймається рішення про вивчення досвіду роботи методистом ММК. Динаміку розвитку майстерності педагогів можливо відстежити наступними методами:
Добираючи методики моніторингу, варто скомпонувати і структурувати їх відповідно до психологічної концепції, згідно з якою працю вчителя можна розглядати як складну психічну реальність, представлену як трьохрівневу модель:
Усі три рівні об’єднані єдиною метою – розвитком особистості учня. Разом з тим вони взаємно не накладаються, не дублюють один одного, не повторюються, а вступають у складну взаємодію, причому кожен із них у процесі педагогічної праці виступає то передумовою, то засобом, то результатом розвитку. Тільки в комплексі можна оцінити роботу педагога. При вивченні досвіду роботи логопеда, для більш об'єктивної і якісної оцінки діяльності вчителя, з метою виявлення педагогічних знахідок і аналізу системи роботи педагога було застосовано кваліметричну методику (метод експертної оцінки). Кваліметрія ( от лат. gualis - какой по качеству и греч. Metreo- вимірюю) – галузь науки, яка вивчає і реалізує методи кількості, оцінки якості продукції. Кваліметричні дослідження педагогічної діяльності вчителя  Кваліметричність – це здібність і можливість оцінки всієї сукупності властивостей продукту педагогічної діяльності. Точність та ефективність кваліметричної оцінки майстерності педагога, на мій погляд поки ще не досягнута, навряд буде досягнута в майбутньому, і залишається однією із найважливіших задач педагогіки. Як висловився Леонардо да Вінчі: Немає вірогідності в науках там, де не можна Прикласти жодної з математичних дисциплін, І в тому, що не має зв’язку з математикою., Таким чином цими дослідженнями має займатися математична педагогіка. Термін є порівняно новим і звичайно цікавим. Математична педагогіка не є особливою галуззю педагогіки, такою як «Дошкільна освіта», «Початкова освіта», «Андрагогіка». Це є скоріше, метод аналізу, в якому математика служить педагогам як своєю символікою, так і законами. «Математика застосовується настільки широко, як дозволяє специфічна галузь аналізованої матерії» ( 1) Конкретизація вимог до педагогічної майстерності здійснюється завдяки
В модель кваліметричної оцінки входять: а) об'єкт оцінки; б) суб'єкт, який проводить оцінку; в) критерії оцінки; г) методи, процедури; д) результати оцінки. Взагалі, мета вимірювання полягає в одержанні інформації не про сам об’єкт, а про його відмінні ознаки чи властивості. Суб'єкт сприймає на уроці інформацію про його проведення, про майстерність, з якою вчитель проводить заняття, на рівні почуттів, поза апаратом логічного мислення. Він познає суть об'єкта дослідження, інтуїтивно синтезуючи поняття «результативності» та «ефективності», дає оцінку педмайстерності – «добре» або «погано». Таку оцінку має давати лише педагог з високими якостями людини, з великим стажем та досвідом роботи. При особистісному підході, в даному випадку, до дослідження, з метою визначення кола експертів нами було проведено референтометрію. До того ж к експертам пред’являються вимоги кваліметричної компетентності, тобто знання методів оцінки якості. Таким чином була сформована експертна група з 5 педагогів. «Експерт» співставляє те, що він бачить, з вимогами до проведення уроку відповідно до теми, мети, структури уроку, його місця в системі уроків, обраної вчителем технології проведення. Визначається місце уроку в ціннісному ряду ( «добре», «задовільне», «незадовільне») Об'єктивність експертних оцінок перевіряється в процесі впровадження ППД, що дозволяє встановити його дійсну педагогічну цінність. Після оцінки досвіду розпочинається процес обробки результатів: заповнюються анкети, технологічні карти аналізу уроків, складаються таблиці, проводяться розрахунки, формулюються висновки та рекомендації. Найважливішою і найскладнішою частиною експертної оцінки педагогічної майстерності є вибір критеріїв якості. В роботі застосована факторно-критеріальна модель професійної майстерності вчителя. За базові взяті критерії, запропоновані Черкаським ОІПОПП. Для визначеності оцінювання ефективності педагогічної діяльності введено градацію значень коефіцієнту К, яка затверджена методичною радою ММК. Педагогічний професіоналізм складають:
Відповідність типу і структури навчального заняття змісту теми Дидактична обґрунтованість виділених структурних компонентів уроку: установчо-мотиваційного, проекційно-діяльнісного, рефлексивно-оцінного
Науковість, доступність, новизна і доказовість знань. Наявність у змісті висновків, робота з науковими поняттями і закономірностями. Включення в зміст уроку фактів, прикладів, зведень, що стимулюють пізнавальні інтереси учнів. Реалізація внутріпредметних, міжпредметних зв'язків Формування системних знань на основі чіткого визначень місця уроку, теми в ряді інших.
Використання сучасних педагогічних технологій на різній основі концептуальної, випереджальної, ситуативної, діалогової, особистісно орієнтованої та ін.). Реалізація відповідно до даних технологій інтерактивних методів навчання. Способи організації навчальної діяльності учнів. Пошуковий і дослідницький характер уроку. Організація самостійної роботи учнів. Організація контрольно-оцінної діяльності: відповідність прийомів контролю змісту знань, що перевіряються; об'єктивність оцінювання; розмаїття методичного інструментарію контрольно-оцінної діяльності.
Повнота використання необхідних засобів наочності, ТЗН та ЕОМ. Дидактично грамотне застосування даних засобів: педагогічно обґрунтоване їхнє пред'явлення у визначені моменти уроку.
Контакт учителя з учнями. Використання елементів педагогіки співробітництва. Уміння організувати навчальну діяльність і установити дисципліну. Характеристика мовної діяльності вчителя. Темп уроку, його інтенсивність. Зовнішнє сприйняття особистості вчителя
Рівень навчальних досягнень учнів. Рівень розвитку особистісних якостей учнів (емоційної сфери: воля, емоційна комфортність; пізнавальної сфери: ЗУНи, мислення, сприйняття, пам'ять, увага; психомоторної сфери: сприйняття, пам'ять, увага; практичні уміння і навичок; невербальна сфера, тактильна пам'ять). Наявність індивідуального стилю вчителя в реалізації інноваційних технологій у педагогічній діяльності, педагогічних знахідок, розробці системи роботи з проблеми. Рівень емоційної комфортності на уроці. Рівень сформованості соціальної, комунікативної, полікультурної, інформаційної, самоосвітньої, творчої компетенцій як складової навчальної компетентності. Реалізація виховних функцій уроку, які у кваліметричному моделюванні виступають параметрами його розвитку. Дані властивості (прості та складні) виміряні у специфічних одиницях вимірювання. У результаті такого вимірювання встановлюється значення абсолютних показників властивостей. Реалізовано цей принцип через використання абсолютного показника (балу) за допомогою чотирьохбальної шкали: низький рівень - 2 бали; середній рівень – 3 бали; достатній рівень – 4 бали; високий рівень – 5 балів. через використання репрезентативної теорії вимірювання, сутність якої полягає в теорії та практиці експертного оцінювання, частково у зв’язку з побудовою узагальнених показників та рейтингів. Кожна проста або складна властивість характеризувалася відповідним показником. Оціночні судження експертів мають виражатися через індексне оцінювання, яке в роботі не проведено. Це не є вада, тому що оцінки експертів, в нашому випадку, співпадають (див. таблицю № 1, 2, 3 ). Як бачимо для педагогіки математика важлива і як методологічна наука. Вона відіграє значну роль в даному випадку тому, що із спостережень за динамікою розвитку педмайстерності, необхідно вивести закономірності, а з них одержати висновки. При факторно-критеріальному моделюванні реалізується один з найголовніших принципів кваліметричного підходу: урахування взаємозв’язку між складними та простими властивостями об’єкта через створення відповідної моделі бажаного стану об’єкта (якість) через декомпозицію властивостей об’єкта (від англ. decomposition - розкладання), що відбувається шляхом виділення основних параметрів його розвитку (властивості 1-го порядку), факторів (складних властивостей 2-го порядку) та критеріїв вияву факторів (простих властивостей 3-го порядку). Іншими словами, відбувається створення нормативної моделі (еталону), за допомогою якої оцінюється стан розвитку об’єкта та відбувається його спрямування на розвиток. Таким чином створюється інструментарій оцінювання об’єкта, що називається нормою - зразком, або кваліметричним еталоном (стандартом). Він дає можливість у кількісному вияві відобразити ступінь досягнення об’єктом визначеного стану. При кваліметричному оцінюванні професійної майстерності педагога застосовується дві методики: «експрес - метод» та «Карта кваліметричної моделі аналізу педагогічної діяльності учителя». При експрес-методі кожний експерт після ретельного аналізу уроку заповнює «Технологічну карту уроку», яка дозволяє по шкалі оцінювання визначити рівень кваліфікації з якою було проведено урок (вища, перша, друга,) або визнано за необхідність вивчити проблему на засіданні м/о. Потім після відвідування певної кількості занять заповнюється «Карта кваліметричної моделі аналізу педагогічної діяльності вчителя»», причому береться лише три типових для даного педагога уроки. Узагальнення думок експертів проведено методом „середнього арифметичного числа” (таблиці № 1. 2, 3). Середнє арифметичне оцінює центральне, середнє значення ознаки (критерію, окремого блоку критеріїв, категорії). Воно визначається за формулою: |
Схожі:
|
ПОЛОЖЕННЯ Управління фінансів Чуднівської районної державної адміністрації є структурним підрозділом районної державної адміністрації підпорядковується... |
УКРАЇНА ВІДДІЛ ОСВІТИ КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ... Хмельницької обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 7 вересня... |
|
Миколаївська обласна державна адміністрація Відповідно до пункту 19 Положення про управління освіти і науки Миколаївської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням... |
НАКАЗ Відповідно до пункту 69 Положення про Департамент охорони здоров’я Хмельницької обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням... |
|
ШОСТЕ СКЛИКАННЯ Україні», розпорядженням голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 28. 12. 2012 №Р-994/0/3-12 «Про затвердження... |
Черкаської обласної державної адміністрації НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ ВИПУСКНИКІВ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ СИСТЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ОБЛАСТІ |
|
РОЗПОРЯДЖЕННЯ Для службового користування", "Конфіденційно" розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 8 червня... |
Черкаської обласної державної адміністрації Методичний додаток містить поради щодо проведення першого уроку у старших класах, розроблені з використанням активних і інтерактивних... |
|
Роковини Голодомору Про внесення змін та доповнень до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 3 листопада 2006 року №652-р”, доручення... |
Управління агропромислового розвитку Новомиргородської райдержадміністрації Управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації є структурним підрозділом районної державної адміністрації,... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua