|
|
Скачати 200.49 Kb.
|
Проблеми побудови мережі зв'язкуГребенніков В. О. УНДІЗ 1. Вибір стратегії побудови мережі зв'язку для НІІ 1.1. Актуальність створення НІІ 1.2. Загальні вимоги до мережі зв'язку НІІ 1.3. Можливі варіанти стратегії побудови мережі зв'язку НІІ 1.4. Порівняння варіантів та вибір оптимальної стратегії 2. Макетний проект мережі зв'язку НІІ 2.1. Загальні зауваження 2.2. Опис проекту 2.3. Визначення кількісних характеристик 2.4. Оцінки техніко-економічних показників 2.5. Висновки макетного проектування 3. Загальні висновки 1.1. Розгляд проблеми побудови мережі зв'язку для національної інформаційної інфраструктури (коротко - інформаційної мережі зв'язку або ІМЗ) слід почати з аналізу її актуальності (сл.2). Науково-технічний прогрес людства, сконцентрований в розвинених країнах, підійшов до стадії, коли інформаційні технології (ІТ) будуть визначати економічний та соціальний розвиток суспільства. Процеси матеріального виробництва, спілкування людей між собою та з оточуючим середовищем, природою будуть лишатися базовими для існування суспільства, але їх ефективність буде усе більше визначатися інформаційними технологіями, тобто тим, як людство накопичує, обробляє і зберігає інформацію. Слід підкреслити, що ефект від застосування ІТ в країні буде пропорційним масовості ІТ. Наприклад, зменшення транспортних витрат суспільства від електронної комерції, підйом освітнього рівня від теленавчання і розповсюдження знань, і т.д. В процесах інформатизації країни засоби зв'язку відіграють дві Дуже важливі ролі. По-перше, це тиражування оперативного доступу користувачів до інформації, знань, до інформаційно-заснованих послуг за принципом: "будь-де, будь-коли, за прийнятними якістю та ціною". По-друге, це рух різноманітної інформації між окремими пристроями, системами і особами, що забезпечують функціонування інформаційної інфраструктури країни. Зростаючу роль засобів зв'язку у суспільстві добре характеризує наступна цитата із вступної статті Генерального секретаря іти до річного звіту "Теіесот 1998'': "Телекомунікації стають все більш впливовим та важливим сектором світової економіки. Без доступу до засобів зв'язку сьогодні майже неможливі бізнес та процвітання. Підтримка контактів між людьми є не тільки соціальною цінністю, але є істотною для бізнесу, для покращання умов життя народів світу. Освіта та охорона здоров'я у світі, що розвивається, наприклад, можуть бути радикально покращенні за допомогою засобів телекомунікацій. Як наслідок нашого руху від індустріального віку до віку інформаційного, люди в усіх країнах потребують доступу до інформаційної інфраструктури. Сьогодні більшість людей світу не мають доступу до більшості базових телекомунікацій. Як тоді ми можемо змінити ситуацію, яка є настільки невідповідною? Ключ до цього питання -це збільшення стурбованості світових політиків." Ці слова в повній мірі відносяться і до України, яка має таку ж телефонну щільність, як і світ в цілому (близько 0,2). Маючи на увазі високу актуальність якнайшвидшого створення в Україні НІІ, перейдемо до розгляду більш конкретних питань побудови ІМЗ. 1.2. На відміну від існуючої ЄНСЗ України, ІМЗ повинна задовольняти деяким специфічним вимогам, які не бралися до уваги при побудові і розвитку ЄНСЗ (сл.З). Так, з надзвичайної актуальності для України побудови НІІ випливають дві принципові вимоги до ІМЗ - це висока щільність мережних закінчень (масовість використання) та короткий строк розгортання, (масовість виробництва). Високу щільність мережних закінчень (МеЗ) ІМЗ повинна мати для того, щоб забезпечити доступ кожного мешканця країни до засобів зв'язку і до інформаційних ресурсів в будь-якому місці присутності мешканця. Орієнтуючись на кількість житлових помешкань та кількість робочих місць, щільність МеЗ ІМЗ повинна становити не менше 0,75, що означає повну ємність ІМЗ для України -37,5 млн МеЗ. Короткий строк розгортання ІМЗ (не більше 10 років до повної ємності) необхідний для якнайшвидшого підвищення ефективності соціально-економічного базису України, що дасть змогу в максимально короткий строк подолати посткризовий період і швидше наблизитись за рівнем економіки і соціального розвитку до розвинутих країн. Крім цих принципових вимог, ІМЗ повинна задовольняти іще кільком важливим вимогам, які є відносно нові для існуючої ЄНСЗ: а) кожне МеЗ повинно забезпечувати інтерактивний обмін кристувача з своїм адресатом різноманітною (мультимедійною) інформацією, що означає забезпечення швидкості передачі через МеЗ не менше 2 Мбіт/с; б) задоволення різноманітних інформаційних потреб користувачів потребуватиме тривалих сеансів активного використання ними ІМЗ, на зразок сеансів перегляду телепрограм, сеансів "серфінгу" в Інтернет-; це означає збільшення питомого навантаження на МеЗ ІМЗ порівняно з навантаженням МеЗ наймасовішої зараз телефонної мережі у 5-10 разів, тобто до 0,5 Ерланг у часи найбільшого oнавантаження; в) необхідно досягти істотного (у кілька десятків разів) зменшення вартості ІМЗ порівняно з наймасовішою телефонною мережею ЄНСЗ; орієнтовно, питома вартість (на одне МеЗ) ІМЗ повинна складати 50 дол.США з погляду на велику масовість використання і виробництва ІМЗ та слабкість економіки України; г) ІМЗ повинна бути "прозорою" для національних фахівців як в частині побудови і функціонування її компонентів, так і в частині оперативного і довгострокового управління мережею. Невиконання хоча б однієї з наведених шести специфічних вимог робить проблематичним створення ІМЗ, а отже, і самої НІІ в Україні. 1.3. Визначившись з принциповими вимогами до ІМЗ, розглянемо варіанти можливих стратегій її створення (сл.4). Перш за все, розглянемо існуючу стратегію розвитку ЄНСЗ, яка склалася останніми роками і яка деякими фахівцями вважається як реальний шлях до 'НІІ і до входження в 011. За цією стратегією переважна більшість засобів зв'язку (до 80% у вартісному обчисленні) імпортується із розвинених країн світу, забезпечується сталий розвиток ЄНСЗ за технологією 18^^ з аналоговим підключенням основної маси користувачів при річному прирості ємності ЄНСЗ приблизно 0,3 млн МеЗ. При цьому, питома (на одне МеЗ) вартість наймасовішої телефонної мережі складає близько 1 тис.дол.США. Для елітної частини користувачів ЄНСЗ створюються засоби зв'язку, які забезпечують цифрове підключення мультимедійних інфоприладів зі швидкістю обміну до 128 або 2048 кбіт/с. Питома вартість таких засобів сягає 2-3 тис.дол.США. Реальні суми, які інвестуються в розвиток і модернізацію засобів зв'язку, складають приблизно 0,2 млрд.дол.США. Однак основні зусилля і ресурси витрачаються -на підтримку функціонування створеної за часів СРСР морально і (фізично застарілої частини ЄНСЗ. Сума річних експлуатаційних витрат на ЄНСЗ складає приблизно І млрд.дол.США. За сучасною стратегією навіть просте збільшення приросту аналогових МеЗ до необхідної для ІМЗ кількості з урахуванням заміни існуючих 7,5 млн МеЗ застарілої частини ЄНСЗ розтягнеться на 100 років. Досягнення ж одночасно з цим для кожного МеЗ .базової швидкості 2 Мбіт/с і інтенсивності навантаження 0,5 Ерл потребуватиме іще довших строків або у десятки разів більших інвестицій у розвиток ЄНСЗ. Між тим, реальні оцінки усіх можливих джерел інвестицій показують, що відносно інуючого рівня їх можна збільшити усього в 2-3 рази. Таким чином, основною перешкодою на шляху створення ІМЗ за стратегією, що склалася, є невідповідність між вартістю імпортованих засобів зв'язку та платоспроможністю ринку послуг зв'язку в Україні. Другою можливою стратегією створення ІМЗ є стратегія створення власного виробництва засобів зв'язку, подібна до тієї, якої дотримувалися в СРСР і якої дотримується більшість розвинених країн світу тепер (коротко -автономна стратегія). Ця стратегія забезпечує максимальну незалежність і керованість засобів зв'язку та їх відносно низьку вартість в умовах конкретної країни за рахунок проведення власної науково-технічної політики і власного виробництва цих засобів та їх компонентів. Однак така стратегія в СРСР призводила до хронічного відставання у галузі зв'язку від розвинених країн світу, оскільки науково-технічний і технологічний базис для створення нових поколінь засобів зв'язку є результатом економічного і соціального розвитку країни. Як відомо, у останньому відношенні наприкінці свого існування СРСР істотно програвав розвинутим країнам світу. Саме з причини теперішнього, іще більшого, ніж за 'часів СРСР, відставання України у соціально-економічній сфері від розвинутих країн світу автономну стратегію створення ІМЗ не можна-вважати прийнятною для України. Крім того, слід врахувати, що зупинка у розвитку і майже повний розвал елементно-технологічної бази для засобів зв'язку та інформатики в Україні потребуватимуть певного часу (кілька років) для виходу на рівень розвинутих країн. Це істотно з погляду терміну розв'язання проблеми НІІ в Україні. Навіть з короткого аналізу двох відомих і практично випробуваних українськими фахівцями стратегій розвитку засобів зв'язку випливає висновок про їх непридатність для створення ІМЗ і про необхідність пошуку (синтезу) нової стратегії для специфічних умов України. Результатом нової стратегії повинна стати нова мережа зв'язку, яка, перш за все, повинна мати такі характеристики: масовість - 37,5 млн МеЗ; строк розгортання - менше 10 років; швидкість передачі через МеЗ - не менше 2 Мбіт/с; інтенсивність навантаження МеЗ у ЧНН - не менше 0,5 ерл; питома вартість (на одне МеЗ) - не більше 50 дол.США; прозорість і керованість апаратних і програмних засобів для національних фахівців. Мережі з такими характеристиками не існує не тільки в Україні, а й у світі. Отже, завдання синтезу стратегіїї, яка б привела до створення принципово нового класу мереж зв'язку,, виглядає надто складним, з багатьма невідомими. Але воно не безнадійне, з огляду на значні науково-технічні досягнення розвинутих країн світу в сфері елементно-технологічної бази для засобів зв'язку і інформатики, з огляду на на відкритість міжнародної політики України та її спрямованості на повноправне входження у світову економічну систему. Характерною і дуже суттєвою для нас ознакою науково-технічного прогресу елементно-технологічної бази розвинутих країн є швидке зростання потужності Обчислювальних і комутаційних систем за законом Мура, що діє вже на протязі 20 років і дія якого прогнозується і на наступні 20 років, а також подібне зростання пропускної спроможності волоконно-оптичних ліний зв'язку (ВОЛЗ). При цьому зростанні вартість основних видів обладнання зв'язку і обчислювальної техніки має навіть тенденцію до зменшення. В результаті такого прогресу за останні 10 років питома вартість (на одиницю потужності) систем зв'язку і інформатики зменшилася у сотні-тисячі разів. Однак особливості економіки і ринку послуг розвинутих країн змушують розробників використовувати цей прогрес у елементно-технологічній базі для створення все більш функціональних і комфортних засобів зв'язу та інформатики, часто надто дорогою ціною, задля отримання малосуттєвих або тимчасових ринкових вигод. Для України-бажано б спрямувати такий прогрес на здешевлення засобів зв'язку і інформатики при збереженні ними певного мінімального для власної НІІ функціонального рівня. Такий баланс між функціональністю засобів зв'язку і їх ціною, як буде показано у другій частині роботи, цілком досяжний у одному з можлиівих варіантів ІМЗ при використанні сучасної елементно-технологічної бази розвинутих країн.- Тому можна вважати, що спрямування розвитку власних засобів зв'язку у бік їх меншої вартості при запозиченні елементно-технологічної бази розвинутих країн є цілком реальним у новій стратегії створення ІМЗ. Лишається лиш відкритим питання, як практично скористатися наявним прогресом у елементно-технологічній базі розвинутих країн для створення в Україні засобів зв'язку з необхідними для ІМЗ техніко-економічними характеристиками. Перш за все, слід звернути увагу на те, що останніми роками розвинуті країни все частіше декларують наміри подолання все зростаючого розриву між ними і економічно та технічно відсталими країнами. Слід очікувати, що невдовзі і розробники розвинутих країн звернуть увагу на цей вчетверо масовіший, але у кілька разів бідніший (за масою прибутку) ринок. Можливо також, що розвинуті країни просто поставлять проблему ліквідації інформаційного розриву між багатими і бідними країнами у розряд гуманітарної допомоги і вирішать її на безкомерційній основі. Коли це станеться - невідомо і тому стратегією України на найближчі роки повинно стати докладання власних зусиль для вирішення проблеми створення НІІ, а отже, і для створення ІМЗ. Тут виникає цікава задача вибору найбільш доцільної границі між запозиченням базисних набутків науково-технічного прогресу із розвинених країн і докладанням власних зусиль з розробки, виробництва, впровадження і експлуатації засобів зв'язку для ІМЗ. За результатами окремого дослідження, найбільш доцільно цю границю провести наступним чином: а) Україна домовляється з розвиненими країнами про безперешкодний доступ до сучасної і перспективної елементно-технологічної бази нарівні з доступом до цієї бази провідних розробників засобів зв'язку і інформатики; б) в Україні, з орієнтацією на сучасну і перспективну елементно-технологічну базу розвинених країн та з її використанням виконуються всі стадії розробки засобів зв'язку для ІМЗ; в) найбільш складні у виробничому відношенні вузли' створюваних засобів зв'язку (замовні мікросхеми великого ступеню інтеграції, оптичні модулі, кабельне скловолокно, тощо) після їх розробки в Україні передаються на виготовлення до відповідних виробництв розвинених країн; г) розробка прикладного програмного забезпечення, виробництво окремих компонентів, системна інтеграція і супровід засобів зв'язку для ІМЗ виконуються повністю в Україні. За таких умов можна очікувати, що буде забезпечено виконання усіх шести вищесформульованих специфічних вимог до ІМЗ і буде досягнуто високої частки власних витрат (доходів вітчизняних виробників, інтеграторів) у загальних витратах на створення ІМЗ: приблизно 70-80% у вартості (капітальних витратах) і 90-95% у сумі витрат життєвого циклу ІМЗ. 1.4. Для більш наочного співставлення вищенаведених трьох стратегій у табл. І (сл.5) зведені оцінки ступеню задоволення принципових вимог до ІМЗ при додержанні кожної із стратегій, а на рис. І (сл.б) - графіки та діаграми очікуваних витрат на створення ІМЗ повної ємності. В оцінках враховано можливе збільшення суми інвестицій на розвиток засобів зв'язку в Україні приблизно в З рази ( з існуючих 0,2 до можливих 0,6 млрд.дол.США) за рахунок залучення вітчизняних та іноземних інвесторів, а також враховано можливе зменшення питомої вартості одного МеЗ мережі, побудованої на імпортованому обладнанні приблизно у 2 рази (з сучасних 1000 до можливих 500 дол.США) в найближчі 10 років. Підсумовуючи вищенаведене стосовно трьох можливих стратегій створення ІМЗ, доходимо до висновку, що стратегія запозичення елементно-технологічної бази розвинутих країн є найкращою як за сумою капітальних витрат і сумою необхідних річних інвестицій, так і за терміном розгортання ІМЗ до повної ємності. Найгіршою є існуюча, імпорто-орієнтована стратегія, яка програє стратегії запозичення елементно-технологічної бази приблизно у 7 разів за сумою капітальних витрат, у 2 рази за рівнем річних інвестицій і у 3,5 рази за терміном розгортання. Автономна стратегія також програє стратегії запозичення приблизно у 2 рази за сумою інвестицій, у 1,3 рази за рівнем інвестицій і у 1,7 рази за терміном розгортання. Враховуючи стан економіки України і бажаний термін розгортання ІМЗ, можна вважати, що ні існуюча, ні автономна стратегії непридатні для створення ІМЗ і єдиною прийнятною лишається стратегія запозичення .елементно-технологічної бази від розвинутих країн світу. 2.1. Макетний проект, опис якого наводиться нижче, розроблено з тим, щоб отримати обгрунтовані техніко-економічні оцінки одного з можливих варіантів інтенсивного використання можливостей сучасної елементно-технологічної бази розвинених країн для зменшення вартості ІМЗ. При цьому, однак, зберігається необхідна для НІІ функціональність ІМЗ і відповідність ІМЗ вищезазначеним шести спцифічним вимогам. Макетним цей проект названо з причини застосування у ньому багатьох спрощень і припущень: одноваріантність проаналізованих технічних рішень, спрощена геометрична модель територіального поділу України, рівномірність розподілу МеЗ територією країни, спрощена модель розподілу потоків навнтаження мережі, тощо. Доцільність такого макетного проектування ІМЗ виправдана невисокими вимогами до точності початкової оцінки техніко-економічних характеристик ІМЗ (напочатку, по суті, треба визначити порядок величин) та коротким терміном отримання початкових оцінок. Більш точні оцінки можуть бути отримані у ході проведення відповідної НДР. Пропонуємий до розгляду макетний проект ІМЗ базується на наступних концептуальних положеннях (сл.7). КПІ. Ємність ІМЗ 37,5 млн розподілена між міськими і сільськими населенними-пунктами пропорційно їх населенню і складає, відповідно, 25,5. і 12 млн МеЗ, що повинно бути достатньо для заведення МеЗ до кожної квартири, приватного будинку або робочого місця. . П2. В ІМЗ необхідно використовувати найбільш ефективні мережеві технології: лінійні локальні мережі; кільцеві мережі доступу, зони та регіону; ВОЛЗ з ОЛУОМ-ущільненням; часовий розподіл інформаційних потоків на масових розподільчих ділянках та швидкопакетний розподіл. - на усіх інших групових елементах ІМЗ. КПЗ. ІМЗ повинна бути розрахована на термінали з місцевим живленням типу телевізора, мобільного телефона, персонального комп'ютера, персонального цифрового помічника, тощо, для максимального спрощення масових розподільчих ділянок мережі. КП4. Реальний розподіл адміністративними територіями України населення і створюваного ним навантаження, без істотної втрати точності середніх макрохарактеристик ІМЗ, може бути прийнятим усередненим рівномірним розподілом по прямокутниковим геометричним еквівалентам територій країни (області, району, міста, села). 2.2. Загальна конфігурація ІМЗ наведена на рис.2 (сл.8). Територія України у проекті моделюється 25-ма зонами-прямокутниками із співвідношенням сторін 4:5, еквівалентними середній площі областей та Автономної республіки Крим. Кожна зона моделюється 20-ма районами-квадратами, еквівалентними за площею сільським адмінистративним районам - САР. Кожен САР моделюється 64-ма квадратами-територіями сіл. Загальна площа усіх територій точно дорівнює площі території України, а саме, 603,7 тис кв.км. Відповідно до цього співвідношення, розміри означених територій складають: село - 4,34o4,34 км; район-34,7o34,7км; зона- 139o173,8 км.У центрі кожної території розташований населений пункт (місто або село) з відповідним числом мешканців: у зоновому центрі -560 тис.; у районному центрі - 40 тис.; у селі - 500. Усі населенні пункти поєднуються між собою і з центром відповідної території кільцевими ВОЛЗ. Для забезпечення живучості центральної частини ІМЗ та зменшення навантаження на міжрегіональні магістралі, вона виконана у вигляді чотирьох регіональних центрів комутації і управління (РЦКУ), поєднаних потужними ВОЛЗ за схемою "кожний з кожним". Кожен. РЦКУ обробляє (маршрутизує) навантаження із кільцевої ВОЛЗ свого регіону до інших регіонів, і навпаки. Крім того, РЦКУ може виконувати роль граничного (їаіе\уау) центру для міжнародних зв'язків ІМЗ, а також функції управління регіональним фрагментом ІМЗ та ІМЗ в цілому. Конфігурація усіх цих ВОЛЗ також показана на слайді 8. Більш детально макетну ІМЗ показано на структурній схемі регіонального фрагмента рис.З (сл.9). ІМЗ має чітку ієрархічну структуру з п'ятьма рівнями функціональних елементів і груп: міжрегіональний, регіональний, зоновий, місцевий та доступу. Міжрегіональний (верхній) рівень складають чотири РЦКУ та 10 хребтових (міжрегіональних та міжнародних) ВОЛЗ. Регіональний рівень складають зонові швидкопакетні центри комутації і управління (ЗЦКУ), які об'єднуються у чотири регіональні групи і підключаються до відповідного РЦКУ кільцевими регіональними ВОЛЗ. ЗЦКУ розташовані у центрах своїх зон. Зоновий рівень складають місцеві центри швидкопакетної комутації і управління (МЦКУ), які об'єднуються у групи і підключаються до відповідного ЗЦКУ за допомогою зонових кільцевих ВОЛЗ. До одного ЗЦКУ підключаються 5 кілець: чотири кільця, що об'єднують у чотири групи районні центри зони (показані на рис.2, сл.8) і кільце самого міста-центра зони. Місцевий рівень складають виносні мультиплексори з'єднувальних ліній (МЗЛ) і місцеві кільця ВОЛЗ (КВМ). Останні об'єднують мультиплексори у групи і підключають їх до МЦКУ. Мультиплексори розташовуються або у селах, або у житлових кварталах міста із розрахунку 1 мультиплексор на 500 сільських і на 1000 міських мешканців. До одного МЦКУ у середньому підключається 8 КВМ -чотири сільських і чотири міських (районного центра). Рівень доступу представлено міськими та сільськими сегментами доступу (рис.4, сл.ІО). Обидва типи сегментів подібні і будуються на лінійних локальних мережах (ЛМ) і з'єднувальних ВОЛЗ (ЗЛ), якими ЛМ підключаються до мультиплексора МЗЛ. Кожна ЛМ розрахована на обслуговування одного місця концентрації помешкань або приміщень користувачів ІМЗ: багатоквартирного будинку, будівлі установи, сільської або міської, котеджної вулиці. ЛМ складається із контролера ЛМ (КЛМ), розподільчих комутаторів (РК), фідерної лінії (ФЛ), яка з'єднує РК між собою та з КЛМ, а також коротких (до 50 м) абонентських ліній (АЛ) та терміналів (Т). До одного РК може бути підключено до восьми АЛ. У макетному проекті прийнято, що до одного РК у середньому підключено чотири АЛ. Ті ЛМ і ЗЛ, які підключені до одного мультиплексора МЗЛ складають сегмент доступу (СД). Для спрощення розрахунків без істотного впливу на точність початкових оцінок у даному проекті прийнято, що СД бувають тільки двох типів - сільський і міський.- Міський СД розраховано на 1000 мешканців міста. Він має ємність 750 МеЗ і включає до себе 15 ЛМ з 12-ма РК кожна. При цьому, II ЛМ є будинкового типу з протяжністю ФЛ і ЗЛ, відповідно, 0,1 і 1 км, а 4 ЛМ - вуличного типу з протяжністю ФЛ і ЗЛ, відповідно, 0,5 і 1,5 км. Сільський СД розраховано на 500 мешканців села. Він має ємність 375 МеЗ і включає до себе ІЗ ЛМ, з яких 10 вуличних ЛМ з 9-маРК кожна і 3 хутірних ЛМ з одним РК кожна. Протяжність ФЛ і ЗЛ для вуличних ЛМ становить, відповідно 0,5 і 1,5 км. Для хутірних ЛМ ФЛ відсутня, а ЗЛ становить 3 км. 2.3. Розроблені схеми загальної конфігурації, структури регіонального фрагмента, сегментів доступу макетної ІМЗ дозволяють визначити типи та кількісний склад компонентів ІМЗ, типи і довжини ліній зв'язку. Використовуючи ці дані та питомі навантаження і швидкість обміну на МеЗ можна визначити і потужність ліній зв'язку, мультиплексного та комутаційного обладнання ІМЗ. Отримані потужнісні оцінки показані на схемах підкресленими числами. За територіальними ознаками, потужністю і місцем в ІМЗ ВОЛЗ поділяються на місцеві, зонові, регіональні, міжрегіональні і міжнародні. При допомозі конфігураційної схеми ІМЗ отримані оцінки протяжності ВОЛЗ кожного виду. В якості таких оцінок взято суму геометричних довжин ВОЛЗ на конфігураційній схемі, збільшену у 1,5 рази для врахування реального трасування ВОЛЗ на місцевості. Отримано такі оцінки для зазначених видів ВОЛЗ: Ьмнмр = 159,2 г = 5524 (км); Ьрег = 185,7 г-6444 (км); Ьзон = 924,6.г = 32 084 (км); Ьмісц - 6528,8 ї-= 226 542 (км), де Ьмнмр, Ьрег, Ьзон, Ьмісц - сума довжин усіх ВОЛЗ одного виду, відповідно, міжнародно-міжрегіональних, регіональних, зонових, місцевих; г - сторона квадрата-моделі САР (34,7 км). 2.4. Для визначення вартісних зарактеристик ІМЗ була проведена ескізна розробка на рівні структурних схем специфічних для запропонованого варіанту ІМЗ пристроїв: терміналів двох типів (пейдж-телефона та мультимедійної приставки до телевізйного приймача); РК на вісім точок підключення АЛ, з дистанційним живленням та захистом від перенапруг по ФЛ; КЛМ з дистанційним живленням і керуванням від мультиплексора; мультиплексора. здатного під керуванням МЦКУ виконувати не тільки швидкопакетне ущільнення до 16 ЗЛ у місцеве кільце ВОЛЗ і дистанційне живлення до 16 ЛМ, але V. виконувати експлуатаційні функції для усіх підключених до його СД елементів ІМЗ (Т, АЛ, РК, ФЛ, КЛМ, ЗЛ). Після визначення за структурними схемами функціональних складових частин зазначених елементів ІМЗ, виконані оцінки вартості елементів : використанням вартісних даних сучасних функціональних частин-аналогів елементів-аналогів. Такі дані часом публікуються у зарубіжних виданнях Враховувались також можливості реалізації складних і масових функціональних частин у вигляді спеціалізованих мікросхем великого ступеню інтеграції або ^ вигляді програмних компонент. Рамки доповіді не дозволяють навести деталі проміжні результати даної розробки, які складаються з структурних noa^ пристроїв, переліків функцій пристроїв та їх функціональних частин, оціноі вартості складових частин і пристроїв у цілому, оцінок необхідноп інструментального забезпечення розробок. Обмежимось зведенням у табл.2, 3, (сл.ІІ, 12, ІЗ) основних кінцевих результатів виконаної ескізної розробкі елементів макетної ІМЗ - прогнозної вартості окремих елементів ІМЗ у масовом; або серійному виробництві (колонка 5 табл.2 і 3) та прогнозної складності вартості розробки основних функціональних груп елементів ІМЗ (колонки 2 і '. табл.4). Мірою' складності розробки апаратної частини елемейту ІМЗ у макетному проекті ІМЗ прийнято один л юдино-рік спеціаліста-розробника апаратних блокіі або спеціалізованих мікросхем (І А), що приблизно дорівнює трудомісткост розробки одного апаратного блоку складністю у 40-50 мікросхем середньоп ступеню інтеграції. За міру складності розробки програмного забезпечення прийнято один люди-но-рік програміста (ІП), що дорівнює трудомісткост розробки програми розміром 1000 операторів мови програмування високого рівня. У зазначену трудомісткість розробки входять усі необхідні види робіт вц постановки завдання до корекції документації за результатами комплексних приймальних випробувань. У табл.2 і 3 (слайди II і 12) узагальнено детальну картину кількісного ; вартісного складу елементів у макетній ІМЗ, а у oaae.4 (слайд ІЗ) - узагальнен) по характерним групам елементів картину складності розробки та видів витрат не реалізацію ІМЗ., В якості вартості реалізації ІМЗ і її характерних груп елементів прийнято відповідні оцінки капітальних витрат. За даними практики системної інтеграції складних апаратно-програмних комплексів, середня сума транспортних і монтажно-налагоджувальних робіт становить близько 25% від виробничої вартості складових комплексу. Однак для масових кінцевих пристроїв , які зазвичай виробляються з високим ступенем експлуатаційної готовності і реалізують принцип "включи та грай" (р1иї апсі ріау), монтажно-налагоджувальні роботи істотно спрощені. Тому дЛя першої групи елементів ІМЗ (ПТ, ММП) вартість реалізації прийнята рівною вартості елементів. Для реалізації ІМЗ дуже важливою характеристикою є також самоокупність процесу впровадження, тобто можливість впровадження ІМЗ ринковим шляхом без кроссубсидування та без довгострокових боргів. Для цього слід співставити очікуваний прибуток від надання користувачам і використання o ними певної потужності ІМЗ з необхідними витратами на реалізацію і експлуатацію цієї потужності за інтервал бажаного строку самоокупності. Задля наглядності виконаємо таке співставлення для одного середнього МеЗ, при бажаному терміні окупності - п'ять років, та без врахування дисконту. Очікуваний прибуток (П) складається із плати за надання (встановлення) МеЗ (ПН) і щомісячної абонентської та порозмовної плати (ПМ), який можна обчислити за виразом: o П=ПН+ПМх12х5. Першу складову оцінимо у сумі половини середньомісячної зарплати в Україні, яка становить близько 80 дол.США, а щомісячну плату оцінимо як 1/12 від 3% річного ВВП України, який становить приблизно 1000 у.о. Таким чином, П = 40 + (1/12)(1000х0,03)х12 х 5 =190 (дол.США). Витрати (В), на реалізацію та експлуатацію одного МЗ- за інтервал строк окупності п'ять років оцінимо за виразом: В - ВР + ВЕ х 5 = ВР + 0,ІВР х 5 = 1,5ВР, де ВР - витрати на реалізацію одного МЗ, тобто питомі витрати ІМЗ, а ВЕ - річн витрати на експлуатацію, які у середньому для галузі зв'язку приблизні складають 10% від капітальних витрат на створення об'єкту експлуатації. Такир чином, В-1,5o241,6-362,4 (дол.США). Співставляючи очікуваний прибуток і витрати, доходимо до висновку, щі ІМЗ з запропонованими технічними рішеннями і рівнем вартості реалізації, якиі приблизно у п'ять разів менший за рівень вартості сучасної цифрової ТфЗК, все ^ таки, не зможе бути реалізована в Україні найближчими роками на принцип самоокупності процесу реалізації. Потрібні більш радикальні технічні рішення або більш економічна реалізаційна (елементна та. технологічна) база дл; зменшення вартості реалізації ІМЗ іще приблизно у 2 рази. Як видно із табл.2, так заходи, в першу чергу, необхідні для кінцевого обладнання, потім - для засобі] доступу і тільки в останню чергу - для лінійних споруд та комутаційноп обладнання транспортної частини ІМЗ. Звичайно, додаткові зусилля длі винайдення більш економічних технічних рішень та реалізаційної базі потребують збільшення (фінансування розробки елементів ІМЗ. Вище вж< зазначалася можливість такого збільшення задля зменшення вартості реалізаці ІМЗ і цю можливість, очевидно, прийдеться використати при плануванні робіт з створення ІМЗ в Україні. Ситуація з самоокупністю процеса реалізації ІМЗ може покращитися і прі зростанні ВВП країни, і при зростанні середнього рівня оплати праці. Але темп ї> зростання, безперечно, буде у кілька разів нижчим, ніж темп інновацій ) реалізаційній базі ІМЗ розвинутих країн, яка також повинна стати реалізаційнок базою і для ІМЗ України. Саме на ці фактори, а також на творчу енергію. винахідливість, на іще не сповна втрачену кваліфікацію українських розробників та виробничників слід покласти найбільшу надію у вирішенні проблеми створення вітчизняної ІМЗ, у створенні на її базі НІІ і переході України до більш прогресивного інформаційного суспільства. 2.5. За результатами макетного проектування можна зробити наступні висновки щодо можливості реалізації ІМЗ в Україні (сл.14). 2.5.1. Загальні річні витрати на реалізацію ІМЗ не перевищуватимуть річних витрат на розвиток телефонної мережі ЄНСЗ, якщо для зменшення вартості ІМЗ запозичити елементно-технологічну базу розвинутих країн та провести комплекс власних НДДКР з використанням перспективних технічних рішень. При цьому створення ІМЗ дозволить підняти пропускну спроможність базової мережі зв'язку України приблизно в 600 разів, тоді як розвиток існуючої мережі ТфЗК за технологією 180М - тільки приблизно у 3 рази. 2.5.2 Питомі витрати на реалізацію сучасної ІМЗ можуть бути приблизно у 4 рази меншими ( ^ 250 у.о./МЗ) ніж на розвиток існуючої мережі ТфЗК за технологією 180М. При цьому: 1)більше половини з них складають витрати не кінцеве обладнання (в основному -мультимедійна приставка), вартість якого прі" фіксованих функціях стрімко зменшується з часом; 2)приблизно третин) складають витрати на обладнання і лінії доступу; 3)тільки десяту частин) складають витрати на обладнання і лінійні споруди центральної (транспортної^ частини ІМЗ. Застосування перспективної реалізаційної бази розвинутих країн та підсилення НДДКР з визначених проектом ключових питань ІМЗ дозволить зменшити ці показники у 3-4 рази. 2.5.3. Складність розробки характерних груп елементів ІМЗ найбільша для центральних, системоутворюючих елементів і, можна сказати, "обернене пропорційна" вартості реалізації цих елементів в ІМЗ. Так, найбільшу складність має комутаційне і керуюче обладнання, вартість якого у реалізованій ІМЗ найменша, а найменшу складність розробки має найбільш масове (і дороге в масштабі ІМЗ) обладнання доступу і кінцеве обладнання. Співвідношення складності розробки і вартості реалізації характерних груп елементів ІМЗ свідчить на користь організації комплексного, планового вирішення проблеми побудови ІМЗ. Фрагментарно-ринковий підхід до реалізації ІМЗ може призвести до відставання у розробці і реалізації центральних, системоутворюючих елементів .ІМЗ та до зриву процесу реалізації ІМЗ в цілому. 2.5.4. Вартість розробки елементів ІМЗ несумірна з вартістю їх реалізації (виробництва і впровадження). Згідно з оцінками у табл.2 вартість розробки усього комплексу елементів ІМЗ складає лиш 0,2% від вартості реалізації ІМЗ. З цього факту випливають два важливих підвисновки: ^складність розробки ІМЗ не може бути істотною перепоною на шляху створення ІМЗ в Україні; 2)можна розраховувати на додаткове зменшення вартості реалізації ІМЗ, якщо збільшити суттєво (наприклад, у кілька разів) витрати на розробку елементів. Таку можливість обов'язково слід використати, особливо для найбільш дорогих у реалізації елементів ІМЗ (кінцевого обладнання та засобів доступу. 3. Резюмуючи усе викладене вище можна сформулювати такі висновки відносно проблеми створення в Україні мережі зв'язку для національної інформаційної інфраструктури (сл. 15). 3.1. Створення ІМЗ - однієї з основ НІІ є актуальною проблемою України у її прагненні до самостійної і процвітаючої держави, проблемою, яка потребує швидкого вирішення. Темпи побудови ІМЗ повинні бути швидшими, ніж у розвинених країнах з тим, щоб подолати успадкований і додатково зрісший за роки незалежності розрив у галузях зв'зку та інформатизації по відношенню до розвинених країн. 3.2. Традиційний шлях розвитку засобів зв'язку в Україні, що орієнтований на імпорт готових засобів зв'язку або на ліцензоване виробництво таких засобів спільними підприємствами, не дає змоги побудувати у помірковані строки ІМЗ, а отже і НІІ, в Україні. |
|
Лекція 1 Тема: Кінцеві абонентські пристрої. Структура побудови цифрових систем комутації (ЦСК) Мережі електрозв’язку – це комплекс споруд, які містять кінцеві пристрої, лінії зв’язку і комутаційне обладнання. Кінцеві пристрої... |
ПЛАН: Основні визначення при побудові мережі телефонного зв'язку.... КМ 30, цифрові комутаційні пристрої, принципи просторової і часової комутації їхня технічна реалізація, принципи побудови ЦКП у ЦСК,... |
|
Методичні вказівки Метрологія, стандартизація, сертифікація та акредитація” для студентів спеціальностей “Технології та засоби телекомунікацій”, “Телекомунікаційні... |
Конспект лекцій для студентів cпеціальності 05090301 “Інформаційні мережі зв’язку” Технології телекомунікаційних мереж: Конспект лекцій для студентів cпеціальності 05090301 “Інформаційні мережі зв’язку” / Укл.: М.І.... |
|
Питання до екзамену по дисципліні “Системи радіозв’язку” Принципи побудови та функціональні можловості систем частотно-територіального планування |
Й основна думка тексту. Види зв’язку речень у тексті РЗМ. Жанри мовлення, особливості їх побудови. Навчальне аудіювання тексту художнього стилю |
|
З предмета “Технічне креслення” Геометричні побудови. Способи побудови овалу і еліпса. Використання шаблонів (пристроїв) і трафаретів |
Для підключення до мережі комп’ютери повинні мати Локальні комп’ютерні мережі Комп’ютерні мережі. Однорангові мережі та мережі з виділеним сервером. Принципи роботи в локальних комп’ютерних... |
|
УРОК №42 Тема. Геометричні побудови Обладнання: набір демонстраційного креслярського приладдя, таблиця №22 «Геометричні побудови» |
УРОК №43 Тема. Геометричні побудови Обладнання: набір демонстраційного креслярського приладдя, таблиця №22 «Геометричні побудови» |