ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ


Скачати 2.3 Mb.
Назва ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ
Сторінка 8/18
Дата 03.04.2013
Розмір 2.3 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   18

6.3. Фізичний захист

Безпека інформаційної системи залежить від оточення, у якому вона функціонує. Необхідно прийняти заходи для захисту будинків і прилягаючої території підтримуючої інфраструктури, обчислювальної техніки, носіїв даних.

Основний принцип фізичного захисту, дотримання якого варто постійно контролювати, формулюється як "безперервність захисту в просторі й часі", Раніше ми розглядали поняття вікна небезпеки. Для фізичного захисту таких вікон бути не повинно.

Ми коротко розглянемо наступні напрямки фізичного захисту:

  • фізичне керування доступом;

  • протипожежні заходи;

  • захист підтримуючої інфраструктури;

  • захист від перехоплення даних;

  • захист мобільних систем.

Засоби фізичного керування доступом дозволяють контролювати й при необхідності обмежувати вхід та вихід співробітників і відвідувачів. Контролюватися може весь будинок організації, а також окремі приміщення, наприклад, ті, де розташовані сервери, комунікаційна апаратура й т.п.

При проектуванні й реалізації заходів фізичного керування доступом доцільно застосовувати об'єктний підхід. По-перше, визначається периметр безпеки, що обмежує контрольовану територію. На цьому рівні деталізації важливо продумати зовнішній інтерфейс організації - порядок входу/виходу штатних співробітників і відвідувачів, внесення/виносу техніки. Усе, що не входить у зовнішній інтерфейс, повинно бути інкапсульовано, тобто захищене від несанкціонованих проникнень.

По-друге, виробляється декомпозиція контрольованої території, виділяються (під) об'єкти й зв'язки (проходи) між ними. За такої, більш глибокої деталізації варто виділити серед підоб'єктів найбільш критичні з погляду безпеки й забезпечити до них підвищену увага. Декомпозиція повинна бути семантично виправданою, що забезпечує розмежування різнорідних сутностей, таких як устаткування різних власників або персонал, що працює з даними різного ступеня критичності. Важливо зробити так, щоб відвідувачі, за можливості, не мали безпосереднього доступу до комп'ютерів або, у крайньому випадку, подбати про те, щоб від вікон і дверей не проглядалися екрани моніторів і принтери. Необхідно, щоб відвідувачів по зовнішньому вигляду можна було відрізнити від співробітників. Якщо відмінність полягає в тому, що відвідувачам видаються ідентифікаційні картки, а співробітники ходять "без розпізнавальних знаків", зловмисникові досить зняти картку, щоб його вважали "своїм". Очевидно, що відповідні картки потрібно видавати всім.

Засоби фізичного керування доступом відомі давно. Це охорона, двері із замками, перегородки, телекамери, датчики руху й багато чого іншого. Для вибору оптимального (за критерієм вартість/ефективність) засобу доцільно провести аналіз ризиків (до цього ми ще повернемося). Крім того, є сенс періодично відслідковувати появу технічних новинок у даній області, намагаючись максимально автоматизувати фізичний захист.

Більш докладно дана тема розглянута в статті В. Барсукова "Фізичний захист інформаційних систем" (Jet Info, 1997, 1).

Професія пожежника - одна з найдавніших, але пожежі як і раніше трапляються й завдають великої шкоди. Ми не збираємося цитувати параграфи протипожежних інструкцій або винаходити нові методи боротьби з вогнем - на це є професіонали. Відзначимо лише необхідність установки протипожежної сигналізації й автоматичних засобів пожежогасіння. Звернемо також увагу на те, що захисні заходи можуть створювати нові слабкі місця. Якщо на роботу взяли нового охоронця, це імовірно, поліпшує фізичне керування доступом. Якщо ж він ночами палить і п'є, то через підвищену пожежонебезпеку подібний засіб захисту може лише нашкодити.

До підтримуючої інфраструктури можна віднести системи електро-, водо-і теплопостачання, кондиціонери й засоби комунікацій. У принципі, до них можна застосувати ті ж вимоги цілісності й доступності, що й до інформаційних систем. Для забезпечення цілісності потрібно захищати устаткування від крадіжок та ушкоджень. Дія підтримки доступності варто вибирати устаткування з максимальним терміном праці на відмову, дублювати відповідальні вузли й завжди мати під рукою запчастини.

Окрему проблему становлять аварії водопроводу. Вони відбуваються нечасто, але можуть завдати величезної шкоди. При розміщенні комп'ютерів необхідно взяти до уваги розташування водопровідних і каналізаційних труб і намагатися триматися від них подалі. Співробітники повинні знати, куди варто звертатися при виявленні протікань,.

Перехоплення даних (про що ми вже писали) може здійснюватися різними способами. Зловмисник може підглядати за екраном монітора, читати пакети, передані по мережі, робити аналіз побічних електромагнітних випромінювань і наведень (ПЕМІН) і т.д. Залишається сподіватися на повселюдне використання криптографії (що, втім, поєднане в нас у країні з безліччю технічних і законодавчих проблем), намагатися максимально розширити контрольовану територію, розмістившись у тихому особнячку, віддалік від інших будинків, намагатися тримати під контролем лінії зв'язку (наприклад, помістити їх у надувну оболонку з виявленням проколювання), але найрозумніше, імовірно, - намагатися усвідомити, що для комерційних систем забезпечення конфіденційності є все-таки не головним завданням.

Бажаючим докладніше ознайомитися з питанням ми рекомендуємо прочитати статтю В. Барсукова "Блокування технологічних каналів витоку інформації" (Jet Info, 1998, 5-6).

Мобільні й портативні комп'ютери - привабливий об'єкт крадіжки. їх часто залишають без догляду, в автомобілі або на роботі, і викрасти такий комп'ютер зовсім нескладно. Раз у раз засоби масової інформації повідомляють про те, що який-небудь офіцер англійської розвідки або американський військовий втратив у такий спосіб рухомое майно. Ми настійно рекомендуємо шифрувати дані на жорстких дисках таких комп'ютерів.

Загалом кажучи, при виборі засобів фізичного захисту варто робити аналіз ризиків. Так, ухвалюючи рішення щодо закупівлі джерела безперебійного живлення, необхідно врахувати якість електроживлення в будинку, займаному організацією (втім, майже напевно воно виявиться поганим), характер і тривалість збоїв електроживлення, вартість доступних джерел і можливі втрати від аварій (поломка техніки, припинення роботи організації й т.п.) (див. також статтю В.Барсукова "Захист комп'ютерних систем від силових деструктивних впливів" в Jet Info, 2000, 2). У той же час, у багатьох випадках рішення очевидні. Засоби протипожежної безпеки обов'язкові для всіх організацій. Вартість реалізації багатьох засобів (наприклад, установка звичайного замка на двері серверної кімнати) або мала, або хоч і помітна, але все-таки значно менша, ніж можливий збиток. Зокрема, має сенс регулярно копіювати великі бази даних.

6.4. Підтримка працездатності

Далі розглянемо ряд рутинних заходів, спрямованих на підтримку працездатності інформаційних систем. Саме тут чатує найбільша небезпека. Ненавмисні помилки системних адміністраторів і користувачів можуть призвести до ушкодження апаратур, руйнування програм і даних; у найкращому випадку вони створюють пролом у захисті, який уможливлює реалізацію загроз.

Недооцінка факторів безпеки в повсякденній роботі - ахіллєсова п'ята багатьох організацій. Коштовні засоби безпеки втрачають сенс, якщо вони погано документовані, конфліктують з іншим програмним забезпеченням, а пароль системного адміністратора не змінювався з моменту установки.

Можна виділити наступні напрямки повсякденної діяльності:

  • підтримка користувачів;

  • підтримка програмного забезпечення;

  • конфігураційне керування;

  • резервне копіювання;

  • керування носіями;

  • документування;

  • регламентні роботи.

Підтримка користувачів має на увазі насамперед консультування й надання допомоги при вирішенні різного роду проблем. Іноді в організаціях створюють для цієї мети спеціальний "довідковий стіл", але частіше від користувачів відкараскується системний адміністратор. Дуже важливо з переліку питань уміти виявляти проблеми, пов'язані з інформаційною безпекою. Так, багато труднощів користувачів, що працюють на персональних комп'ютерах, можуть бути наслідком зараження вірусами. Доцільно фіксувати питання користувачів, щоб виявляти їхні типові помилки й випускати пам'ятки з рекомендаціями для розповсюджених ситуацій.

Підтримка програмного забезпечення - один з найважливіших засобів забезпечення цілісності інформації. Насамперед, необхідно стежити за тим, яке програмне забезпечення встановлене на комп'ютерах. Якщо користувачі будуть установлювати програми за своїм розсудом, це може привести до зараження вірусами, а також появі утиліт, що діють в обхід захисних засобів. Цілком імовірно також, що "самодіяльність" користувачів поступово приведе до хаосу на їхніх комп'ютерах, а виправляти ситуацію доведеться системному адміністратору.

Другий аспект підтримки програмного забезпечення - контроль за відсутністю неавторизованої зміни програм і прав доступу до них. Сюди ж можна віднести підтримку еталонних копій програмних систем. Звичайно контроль досягається комбінуванням засобів фізичного й логічного керування доступом, а також використанням утиліт перевірки й забезпечення цілісності.

Конфігураційне керування дозволяє контролювати й фіксувати зміни, внесені в програмну конфігурацію. Насамперед, необхідно застрахуватися від випадкових або непродуманих модифікацій, уміти як мінімум повертатися до попередньої, працюючої, версії. Фіксація змін дозволить легко відновити поточну версію після аварії.

Кращий спосіб зменшити кількість помилок у рутинній роботі -максимально автоматизувати її. Праві ті "ледачі" програмісти й системні адміністратори, які, оглянувши поглядом море одноманітних завдань, говорять: "Я нізащо не буду робити цього; я напишу програму, що зробить усе за мене". Автоматизація й безпека залежать один від одного; той, хто піклується в першу чергу про полегшення свого завдання, насправді оптимальним чином формує режим інформаційної безпеки.

Резервне копіювання необхідно для відновлення програм і даних після аварій. І тут доцільно автоматизувати роботу, як мінімум, сформувавши комп'ютерний розклад створення повних й інкрементальних копій, а як максимум - скористатись відповідними програмними продуктами (див., наприклад, Jet Info, 2000, 12). Потрібно також налагодити розміщення копій у безпечному місці, захищеному від несанкціонованого доступу, пожеж, протікань, тобто від усього, що може привести до крадіжки або ушкодження носіїв. Доцільно мати кілька екземплярів резервних копій і частину з них зберігати за межами території організації, захищаючись у такий спосіб від великих аварій й аналогічних інцидентів.

Час від часу в тестових цілях варто перевіряти можливість відновлення інформації з копій.

Управляти носіями необхідно для забезпечення фізичного захисту й обліку дискет, стрічок, друкованих видач і т.п. Керування носіями повинне забезпечувати конфіденційність, цілісність і доступність інформації, що зберігається за межами комп'ютерних системх. Під фізичним захистом тут розуміється не тільки відбиття спроб несанкціонованого доступу, але й запобігання від шкідливих впливів навколишнього середовища (спеки, холоду, вологи, магнетизму). Керування носіями повинно охоплювати весь життєвий цикл - від закупівлі до виведення з експлуатації. Документування - невід'ємна частина інформаційної безпеки. У вигляді документів оформляється майже все - від політики безпеки до журналу обліку носіїв. Важливо, щоб документація була актуальною, відбивала саме поточний стан справ, причому в несуперечливому вигляді.

До зберігання одних документів (які містять у собі, наприклад, аналіз уразливих місць системи й загроз) можна застосувати вимоги забезпечення конфіденційності, до інших, таких як план еідновлєння після аварій - вимоги цілісності й доступності (у критичній ситуації план необхідно знайти й прочитати).

Регламентні роботи - дуже серйозна загроза безпеки. Співробітник, що здійснює регламентні роботи, одержує винятковий доступ до системи, і на практиці дуже важко проконтролювати, які саме дії він робить. Тут на перший план виходить ступінь довіри до тих, хто виконує роботу.

6.5. Реагування на порушення режиму безпеки

Програма безпеки, прийнята організацією, повинна передбачати набір оперативних заходів, спрямованих на виявлення й нейтралізацію порушень режиму інформаційної безпеки. Важливо, щоб у подібних випадках послідовність дій була спланована заздалегідь, оскільки заходи потрібно приймати термінові й скоординовані.

Реакція на порушення режиму безпеки переслідує три головні цілі:

  • локалізація інциденту й зменшення нанесеної шкоди;

  • виявлення порушника;

  • попередження повторних порушень.

В організації повинна бути людина, яка буде на зв'язку 24 години на добу, яка б відповідача за реакцію на порушення. Усі повинні знати координати цієї людини й звертатися до неї за перших ознак небезпеки.

Важливість швидкої й скоординованої реакції можна продемонструвати на наступному прикладі. Нехай локальна мережа підприємства складається із двох сегментів, адміністрованих різними людьми. Далі, нехай в один із сегментів буде заражений вірус. Майже напевно через кілька хвилин (або, у крайньому випадку, кілька десятків хвилин) вірус пошириться й на інший сегмент. Виходить, заходи потрібно ужити негайно. "Вичищати" вірус необхідно одночасно в обох сегментах; у іншому випадку сегмент, відновлений першим, заразиться від іншого, а потім вірус повернеться й у другий сегмент.

Нерідко вимога локатізації інциденту й зменшення нанесеної шкоди вступає в конфлікт із бажанням виявити порушника. У політику безпеки організації пріоритети повинні бути розставлені заздалегідь. Оскільки, як показує практика, виявити зловмисника дуже складно, на наш погляд, у першу чергу варто піклуватися про зменшення збитку.

Щоб знайти порушника, потрібно заздалегідь з'ясувати контактні координати постачальника мережевих послуг і домовитися з ним про саму можливість і порядок виконання відповідних дій.

Щоб запобігти повторним порушенням, необхідно аналізувати кожен інцидент, виявляти причини, накопичувати відомості. Які джерела шкідливого ПЗ? Які користувачі мають звичку вибирати легкі паролі? На подібні питання й повинні дати відповідь результати аналізу.

Необхідно відслідковувати появу нових уразливих місць та якнайшвидше ліквідовувати асоційовані з ними вікна небезпеки. Хтось в організації повинен відслідковувати цей процес, уживати короткострокових заходів і корегувати програму безпеки для вживання довгострокових заходів.

6.6. Планування відновлювальних робіт

Жодна організація не застрахована від серйозних аварій, викликаних природними катаклізмами, діями зловмисника, недбалістю або некомпетентністю. У той же час, у кожній організації € функції, які керівництво вважає критично важливими, вони повинні виконуватися незважаючи ні на що. Планування відновлювальних робіт дозволяє підготуватися до аварій, зменшити збиток від них і зберегти здатність до функціонування хоча б у мінімальному обсязі.

Відзначимо, що заходи інформаційної безпеки можна розділити на три групи, залежно від того, чи спрямовані вони на попередження, виявлення або ліквідацію наслідків атак. Більшість засобів носить попереджувальний характер. Оперативний аналіз реєстраційної інформації й деякі аспекти реагування на порушення (так званого активного аудиту) слугують для виявлення й відбиття атак. Планування відновлювальних робіт, мабуть, можна віднести до останньої із трьох перерахованих груп.

Процес планування відновлювальних робіт можна розділити на наступні етапи:

  • виявлення критично важливих функцій організації, установлення пріоритетів;

  • ідентифікація ресурсів, необхідних для виконання критично важливих функцій;

  • визначення переліку можливих аварій;

  • розробка стратегії відновлювальних робіт;

  • підготовка до реалізації обраної стратегії;

  • перевірка стратегії.

Плануючи відновлювальні роботи, варто усвідомлювати те, що повністю зберегти функціонування організації не завжди можливо. Необхідно виявити критично важливі функції, без яких організація втрачає свою цілісність, і навіть серед критичних функцій розставити пріоритети, щоб якнайшвидше й з мінімальними витратами відновити роботу після аварії.

Ідентифікуючи ресурси, необхідні для виконання критично важливій функцій, варто пам'ятати, що багато хто з них мають некомп'ютерний характер. На даному етапі бажано підключати до роботи фахівців різного профілю, здатних у сукупності охопити всі аспекти проблеми. Критичні ресурси звичайно відносяться до однієї з наступних категорій:

  • персонал;

  • інформаційна інфраструктура;

  • фізична інфраструктура.

Формуючи списки відповідальних фахівців, варто враховувати, що деякі з них можуть безпосередньо постраждати від аварії (наприклад, від пожежі), хтось може перебувати в стані стресу, частина співробітників, можливо, не буде мати змоги потрапити на роботу (наприклад, у випадку масових безладь). Бажано мати невеликий резерв фахівців або заздалегідь визначити канали, по яким можна на деякий час залучити додатковий персонал.

Інформаційна інфраструктура містить у собі наступні елементи:

  • комп'ютери;

  • програми й дані;

  • інформаційні сервіси зовнішніх організацій;

  • документацію.

Потрібно підготуватися до того, що на "запасному аеродромі", куди організація буде евакуйована після аварії, апаратна платформа може відрізнятися від вихідної. Відповідно, варто продумати заходи підтримки сумісності по програмам і даним.

Серед зовнішніх інформаційних сервісів для комерційних організацій, імовірно, найважливіше отримати оперативну інформацію й зв'язок з державними службами, що курирують даний сектор економіки.

Документація важлива хоча б тому, що не вся інформація, з якою працює організація, представлена в електронному вигляді. Швидше за все, план відновлювальних робіт надрукований на папері.

До фізичної інфраструктури відносяться будинки, інженерні комунікації, засоби зв'язку, оргтехніка й багато чого іншого. Комп'ютерна техніка не може працювати в поганих умовах, без стабільного електроживлення й т.п.

Аналізуючи критичні ресурси, доцільно врахувати часовий профіль їхнього використання. Більшість ресурсів потрібні постійно, але потреба може виникати тільки в певні періоди (наприклад, наприкінці місяця або року при складанні звіту).

При визначенні переліку можливих аварій потрібно спробувати розробити їхні сценарії. Як будуть розвиватися події? Які можуть виявитися масштаби нещастя? Що відбудеться із критичними ресурсами? Наприклад, чи зможуть співробітники потрапити на роботу? Чи будуть виведені з ладу комп'ютери? Чи можливі випадки саботажу? Чи буде працювати зв'язок? Чи постраждає будинок організації? Чи можна буде знайти й прочитати необхідні папери?

Стратегія відновлювальних робіт повинна базуватися на наявних ресурсах і бути не занадто накладною для організації. При розробці стратегії доцільно провести аналіз ризиків, яким піддаються критичні функції, і спробувати обрати найбільш економічне рішення.

Стратегія повинна передбачати не тільки роботу по тимчасовій схемі, але й повернення до нормального функціонування.

Підготовка до реалізації обраної стратегії полягає у виробленні плану дій в екстрених ситуаціях і по їхньому закінченні, а також у забезпеченні деякої надмірності критичних ресурсів. Останнє можливо й без великої витрати засобів, якщо укласти з однією або декількома організаціями угоди про взаємну підтримку у випадку аварій - ті, хто не постраждав, надають частину своїх ресурсів у тимчасове користування менш щасливим партнерам.

Надмірність забезпечується також заходами резервного копіювання, зберігання копій у декількох місцях, поданням інформації в різних виглядах (на папері й у файлах) і т.д.

Має сенс укласти угоду з постачальниками інформаційних послуг про першочергове обслуговування в критичних ситуаціях або укласти угоди з декількома постачальниками. Правда, ці заходи можуть зажадати певних витрат.

Перевірка стратегії виробляється шляхом аналізу підготовленого плану, прийнятих і намічених заходів.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   18

Схожі:

К-сть годин
Структура інформаційної системи. Апаратна й інформаційна складові інформаційної системи. Взаємозв’язки апаратної та інформаційної...
Урок №4. Тема: Структура інформаційної системи. Апаратна та програмна...
Мета: ознайомити учнів із структурою інформаційної системи, основними пристроями апаратної складової інформаційної системи, їх функціями...
ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ МОДЕЛІ У НАПРЯМКУ ПІДВИЩЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РЕГІОНІВ
У статті розкриті теоретико-методологічні основи дослідження економічної безпеки, визначено сутність і структуру категорії, систему...
Лекція 1 ПОНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ
Перш ніж говорити про інформаційну безпеку необхідно з’ясувати, що таке інформація
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ з дисципліни...
Правові та організаційні основи безпеки підприємницької діяльності: навчально-методичні матеріали до семінарських занять / Розробник:...
КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ З "ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ"

Напрямки інформаційної безпеки Інформаційна безпека має кілька напрямків
В условиях ужесточения конкуренции успех предпринимательства, гарантия получения прибыли все в большей мере зависят от сохранности...
Організація позамашинної та машинної інформаційної бази
Поняття машинної інформаційної бази. Особливості розміщення інформації на машинних носіях
ПВНЗ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» КАФЕДРА “ОРГАНІЗАЦІЇ КОМПЛЕКСНОГО ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ”
Поняття, специфіка та витоки правового забезпечення захисту інформації. Проблеми інформаційної безпеки України Основні терміни та...
ЗАТВЕРДЖЕНО
Призначення і основи організації технічної служби Державного департаменту пожежної безпеки МВС України
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка