|
|
Скачати 2.3 Mb.
|
|
Розділ 3. Найпоширеніші загрози 3.1. Основні визначення і критерії класифікації загроз Загроза - це потенційна можливість певним чином порушити інформаційнубезпеку. Спроба реалізації загрози називається атакою, а той, хто вчиняє таку спробу, -зловмисником. Потенційні зловмисники називаються джерелами загроз. Найчастіше загроза є наслідком наявності уразливих місць у захистіінформаційних систем (таких, наприклад, як можливість доступу сторонніх осіб докритично важливого устаткування або помилки в програмному забезпеченні). Проміжок часу від моменту, коли з'являється можливість використатислабке місце, і до моменту, коли прогалина ліквідується, називається вікномнебезпеки, асоційованим з даним уразливим місцем. Поки існує вікнонебезпеки, можливі успішні атаки на ІС. Якщо мова йде про помилки в ПЗ, то вікно небезпеки "відкривається" зпоявою засобів використання помилки й ліквідується при накладенні латок, які ЇЇвиправляють. Для більшості уразливих місць вікно небезпеки існує порівняно довго (кількаднів, іноді - тижнів), оскільки за цей час повинні відбутися наступні події:
Ми вже вказували, що нові уразливі місця й засоби їхнього використанняз'являються постійно; це значить, по-перше, що майже завжди існують вікнанебезпеки й, по-друге, що відстеження таких вікон повинне провадитися постійно,а випуск і накладення латок - якомога оперативніше. Відзначимо, що деякі загрози не можна вважати наслідком якихось помилокабо прорахунків; вони існують у чинність самої природи сучасних ІС. Наприклад,загроза відключення електрики або виходу його параметрів за припустимі границііснує внаслідок залежності апаратного забезпечення ІС від якісногоелектроживлення. Розглянемо найпоширеніші загрози, яким піддаються сучасні інформаційнісистеми. Мати подання про можливі загрози, а також про уразливі місця, які цізагрози зазвичай експлуатують, необхідно для того, щоб вибирати найбільшекономічні засоби забезпечення безпеки. Занадто багато міфів існує в сферіінформаційних технологій (згадаємо все ту ж "Проблему 2000"), тому незнанняв цьому випадку веде до перевитрати коштів й, що ще гірше, до концентраціїресурсів там, де вони не дуже потрібні, за рахунок ослаблення дійсно уразливихнапрямків. Підкреслимо, що саме поняття "загроза" у різних ситуаціях найчастішетрактується по-різному. Наприклад, для підкреслено відкритої організації загрозконфіденційності може просто не існувати - вся інформація вважаєтьсязагальнодоступною; однак у більшості випадків нелегальний доступ є серйозноюнебезпекою. Іншими словами, загрози, як і все в ІБ, залежать від інтересівсуб'єктів інформаційних відносин (і від того, який збиток є для нихнеприйнятним). Ми спробуємо подивитися на предмет з погляду типової (на наш погляд)організації. Втім, багато загроз (наприклад, пожежа) небезпечні для всіх.Загрози можна класифікувати по декількох критеріях:
Як основний критерій ми будемо використовувати перший (по аспекту ІБ),залучаючи при необхідності інші. 3.2. Найпоширеніші загрози доступності Найчастішими й найнебезпечнішими (з погляду розміру збитку) єненавмисні помилки штатних користувачів, операторів, системнихадміністраторів й інших осіб, що обслуговують інформаційні системи. Іноді такі помилки і є властиво загрозами (неправильно уведені дані абопомилка в програмі, що викликала крах системи), іноді вони створюють уразливімісця, якими можуть скористатися зловмисники (такими є помилкиадміністрування). За деякими даними, до 65% втрат - наслідок ненавмиснихпомилок. Пожежі й повені не приносять стільки лих, скільки безграмотність інедбалість у роботі. Очевидно, найрадикальніший засіб боротьби з ненавмисними помилками -максимальна автоматизація й строгий контроль. Інші загрози доступності класифікуємо по компонентах ІС, на які націленізагрози:
Звичайно стосовно користувачів розглядаються наступні загрози:
Основними джерелами внутрішніх відмов є: • відступ (випадковий або навмисний) від установлених правилексплуатації;
Стосовно підтримуючої інфраструктури рекомендується розглядати наступнізагрози:
Досить небезпечні так звані "скривджені" співробітники - нинішні й колишні.Як правило, вони прагнуть завдати шкоди, організації -"кривдникові",наприклад:
Скривджені співробітники, що були знайомі з порядками в організації й здатнізавдати чималої шкоди. Необхідно стежити за тим, щоб при звільненніспівробітника його права доступу (логічного і фізичного) до інформаційнихресурсів анулювалися. Небезпечні, зрозуміло, стихійні лиха й події, які сприймаються як стихійнілиха: пожежі, повені, землетруси, урагани. По статистиці, на частку вогню, води йтому подібних "зловмисників" (серед яких найнебезпечніший - перебійелектроживлення) доводиться 13% втрат, нанесених інформаційним системам. 3.3. Деякі приклади загроз доступності Загрози доступності можуть виглядати грубо - як ушкодження або навітьруйнування устаткування (у тому числі носіїв даних). Таке ушкодження можевикликатися природними причинами (найчастіше - грозами). На жаль, джерелабезперебійного живлення, що перебувають у масовому використанні незахищають від потужних короткочасних імпульсів, і випадки вигорянняустаткування - не рідкість. У принципі, потужний короткочасний імпульс, здатний зруйнувати дані намагнітних носіях, можна згенерувати й штучним чином - за допомогою такзваних високоенергетичних радіочастотних гармат. Але, напевно, у нашихумовах подібну загрозу потрібко все-таки визнати надуманою. Дійсно небезпечні - протікання водопроводу й опалювальної системи. Частоорганізації, щоб заощадити на орендній платі, знімають приміщення в будинкахстарої будівлі, роблять косметичний ремонт, але не міняють старі труби. Авторовікурсу довелось бути свідком ситуації, коли прорвало трубу з гарячою водою, ісистемний блок комп'ютера (це була робоча станція виробництва SunMicrosystems) виявився заповнений окропом. Коли окріп вилили, а комп'ютерпросушили, він відновив нормальну роботу, але краще таких дослідів непроводити... Улітку, під час сильної спеки, намагаються зламатися кондиціонери, установленів серверних залах, набитих дорогим устаткуванням. У результаті значний збитокнаноситься й репутації, і гаманцю організації. Загальновідомо, що періодично необхідно провадити резервне копіюванняданих. Однак навіть якщо ця пропозиція виконується, резервні носії найчастішезберігають недбало (до цього ми ще повернемося під час обговорення загрозконфіденційності), не забезпечуючи їхній захист від шкідливого впливу навколишнього середовища. І коли потрібно відновити дані, виявляється, що цісамі носії ніяк не бажають читатися. Перейдемо тепер до загроз доступності, які будуть хитріші засміченьканалізації. Мова йтиме про програмні атаки на доступність. В якості виводу системи зі штатного режиму експлуатації може використатисяагресивне споживання ресурсів (звичайно - пропускні шляхи мереж,обчислювальних можливостей процесорів або оперативної пам'яті). Порозташуванню джерела загрози таке споживання підрозділяється на локальне йвилучене. При прорахунках у конфігурації системи, локальна програма здатнапрактично монополізувати процесор й/або фізичну пам'ять, звівши швидкістьвиконання інших програм до нуля. Найпростіший приклад вилученого споживання ресурсів - атака, що одержаланайменування "SYN-повінь". Вона являє собою спробу переповнити таблицю"напіввідчинених" TCP-з'єднань сервера (установлення з'єднань починається, алене закінчується). Така атака щонайменше ускладнює встановлення новихз'єднань з боку легальних користувачів, тобто сервер виглядає як недоступний. Стосовно атаки "Papa Smurf' уразливі мережі, що сприймають ping-пакети ізширокомовними адресами. Відповіді на такі пакети "з'їдають" пропускні шляхи. Вилучене споживання ресурсів останнім часом проявляється в особливонебезпечній формі - як скоординовані розподілені атаки, коли на сервер з безлічірізних адрес із максимальною швидкістю направляються цілком легальні запитина з'єднання й/або обслуговування. Часом початку "моди" на подібні атакиможна вважати лютий 2000 року, коли жертвами виявилися кілька найбільшихсистем електронної комерції (точніше - власники й користувачі систем).Відзначимо, що якщо має місце архітектурний прорахунок у виглядірозбалансованості між пропускною здатністю мережі й продуктивністю сервера,то захиститися від розподілених атак на доступність украй важко. Для виведення систем зі штатного режиму експлуатації можутьвикористовуватися уразливі місця у вигляді програмних й апаратних помилок.Наприклад, відома помилка в процесорі Pentium І дає можливість локальномукористувачеві шляхом виконання певної команди "підвісити" комп'ютер, так щодопомагає лише апаратний RESET. Програма "Teardrop" видалено "підвішує" комп'ютери, експлуатуючи помилкув складанні фрагментованих ІР-пакетів. 3.4. Шкідливе програмне забезпечення Одним з найнебезпечніших способів проведення атак є впровадження всистеми, які атакують, шкідливого програмного забезпечення. Ми виділимонаступні межі шкідливого ПЗ:
Частину, що здійснює руйнівну функцію, будемо називати "бомбою" (хоча,можливо, більш вдалими термінами були б "заряд" або "боєголовка"). Загаломкажучи, спектр шкідливих функцій необмежений, оскільки "бомба", як і будь-якаінша програма, може володіти якою завгодно складною логікою, але звичайно"бомби" призначаються для:
• агресивного споживання ресурсів; • зміни або руйнування програм й/або даних.По механізму поширення розрізняють:
Віруси звичайно поширюються локально, у межах вузла мережі; дляпередачі по мережі їм потрібна зовнішня допомога, така як пересилання зараженого файлу. "Хробаки", навпаки, орієнтовані з першу чергу на подорожіпо мережі. Іноді саме поширення шкідливого ПЗ викликає агресивне споживанняресурсів і, отже, є шкідливою функцією. Наприклад, "хробаки" "з'їдають"пропускні шляхи мережі й ресурси поштових систем. Із цієї причини для атак надоступність вони не мають потреби у вбудовуванні спеціальних "бомб". Шкідливий код, що виглядає як функціонально корисна програма,називається троянським. Наприклад, звичайна програма, будучи ураженоювірусом, стає троянською; часом троянські програми виготовляють вручну йпідсувають довірливим користувачам у якому-небудь привабливому пакунку. Відзначимо, що дані нами визначення й наведена класифікація шкідливогоПЗ відрізняються від загальноприйнятих. Вікно небезпеки для шкідливого ПЗ з'являється з випуском нового різновиду"бомб", вірусів й/або "хробаків" і перестає існувати з відновленням бази данихантивірусних програм і накладенням інших необхідних латок. За традицією із усього шкідливого ПЗ найбільша увага громадськостізосереджується на частку вірусів. Однак до березня 1999 року з повним правомможна було стверджувати, що "незважаючи на експонентний ріст числа відомихвірусів, аналогічного росту кількості інцидентів, викликаних ними, незареєстровано. Дотримання нескладних правил "комп'ютерної гігієни" практичнозводить ризик зараження до нуля. Там, де працюють, а не грають, числозаражених комп'ютерів становить лише частки відсотка". У березні 1999 року, з появою вірусу "Melissa", ситуація кардинальним чиномзмінилася. "Melissa" - це макровірус для файлів MS-Word, що поширюється задопомогою електронної пошти в приєднаних файлах. Коли такий (заражений)приєднаний файл відкривають, він розсилає свої копії по першим 50 адресам задресної книги Microsoft Outlook. У результаті поштові сервери піддаються атаціна доступність. У цьому випадку нам хотілося б відзначити два моменти. 1. Як уже говорилося, пасивні об'єкти відходять у минуле; так званий активний уміст стає нормою. Файли, які по всіх ознаках повинні були бвідноситься до даних (наприклад, документи у форматах MS-Word абоPostscript, тексти поштових повідомлень), здатні містити інтерпритованікомпоненти, які можуть запускатися неявним чином при відкритті файлу.Як і всяке в цілому прогресивне явище, таке "підвищення активностіданих" має свій зворотний бік (у розглянутому випадку - відставання врозробці механізмів безпеки й помилки в їхній реалізації). Пересічнікористувачі ще не швидко навчаться застосовувати інтерпритованікомпоненти "у мирних цілях" (або хоча б довідаються про їхнє існування),а перед зловмисниками відкрилося власне кажучи необмежене поледіяльності. Як не банально це звучить, але якщо для стрілянини погоробцях викочується гармата, то постраждає в основномустріляючий. 2. Інтеграція різних сервісів, наявність серед них мережевих, загальна зв'язність багаторазово збільшують потенціал для атак на доступність, полегшуютьпоширення шкідливого ПЗ (вірус "Melissa" - класичний тому приклад).Образно кажучи, багато інформаційних систем, якщо не вжити захиснихзаходів, виявляються "в одному човні" (точніше - у кораблі без перебирань),так що досить однієї пробоїни, щоб "човен" відразу пішов на дно.Як це часто буває, слідом за "Melissa" з'явилися на світ ціла серія вірусів,"хробаків" і їхніх комбінацій: "Explorer.zip" (червень 1999), "Bubble Boy"(листопад 1999), "ILOVEYOU" (травень 2000) і т.д. Не те що б від них бувособливо великий збиток, але суспільний резонанс вони викликали чималий.Активний уміст, крім інтерпритованих компонентів документів й інших файлівданих, має ще одне популярне обличчя - так звані мобільні агенти. Це програми,які завантажуються на інші комп'ютери й там виконуються. Найбільш відоміприклади мобільних агентів - Java-аплети, що завантажують накористувальницький комп'ютер й інтерпритовані Internet-навігаторами.Виявилося, що розробити для них модель безпеки, що залишає досить можливостей для корисних дій, не так вже й просто; ще складніше реалізуватитаку модель без помилок. У серпні 1999 року стали відомі недоліки в реалізаціїтехнологій Active й Java у рамках Microsoft Internet Explorer, які давалиможливість розміщати на Web-серверах шкідливі аплети, що дозволяютьодержувати повний контроль над системою-візитером. Для впровадження "бомб" часто використовуються помилки типу"переповнення буфера", коли програма, працюючи з областю пам'яті, виходить замежі припустимого й записує в потрібні зловмисникові місця певні дані. Так діявще в 1988 році знаменитий "хробак Морріса"; у червні 1999 року хакери знайшлиспосіб використати аналогічний метод стосовно Microsoft Internet InformationServer (IIS), щоб одержати контроль над Web-сервером. Вікно небезпеки охопиловідразу біля півтора мільйона серверних систем... Не забуті сучасними зловмисниками й випробувані троянські програми.Наприклад, "троянці" Back Orifice й Netbus дозволяють одержати контроль надкористувацькими системами з різними варіантами MS-Windows. Таким чином, дія шкідливого ПЗ може бути спрямована не тільки протидоступності, але й проти інших основних аспектів інформаційної безпеки. |
|
К-сть годин Структура інформаційної системи. Апаратна й інформаційна складові інформаційної системи. Взаємозв’язки апаратної та інформаційної... |
Урок №4. Тема: Структура інформаційної системи. Апаратна та програмна... Мета: ознайомити учнів із структурою інформаційної системи, основними пристроями апаратної складової інформаційної системи, їх функціями... |
|
ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ МОДЕЛІ У НАПРЯМКУ ПІДВИЩЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РЕГІОНІВ У статті розкриті теоретико-методологічні основи дослідження економічної безпеки, визначено сутність і структуру категорії, систему... |
Лекція 1 ПОНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ Перш ніж говорити про інформаційну безпеку необхідно з’ясувати, що таке інформація |
|
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ з дисципліни... Правові та організаційні основи безпеки підприємницької діяльності: навчально-методичні матеріали до семінарських занять / Розробник:... |
КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ З "ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ" |
|
Напрямки інформаційної безпеки Інформаційна безпека має кілька напрямків В условиях ужесточения конкуренции успех предпринимательства, гарантия получения прибыли все в большей мере зависят от сохранности... |
Організація позамашинної та машинної інформаційної бази Поняття машинної інформаційної бази. Особливості розміщення інформації на машинних носіях |
|
ПВНЗ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» КАФЕДРА “ОРГАНІЗАЦІЇ КОМПЛЕКСНОГО ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ” Поняття, специфіка та витоки правового забезпечення захисту інформації. Проблеми інформаційної безпеки України Основні терміни та... |
ЗАТВЕРДЖЕНО Призначення і основи організації технічної служби Державного департаменту пожежної безпеки МВС України |