|
|
Скачати 2.3 Mb.
|
|
Розділ 7. Основні програмно-технічні заходи 7.1. Основні поняття програмно - технічного рівня інформаційної безпеки Програмно-технічні заходи, тобто заходи, спрямовані на контроль комп'ютерних сутностей - устаткування, програм й/або даних, утворюють останній і найважливіший рубіж інформаційної безпеки. Нагадаємо, що збиток наносять в основному дії легальних користувачів, стосовно яких процедурні регулятори малоефективні. Головні вороги - некомпетентність і неакуратність при виконанні службових обов'язків, і тільки програмно-технічні заходи здатні їм протистояти. Комп'ютери допомогли автоматизувати багато областей людської діяльності. Цілком природним бажання покласти на них і забезпечення власної безпеки. Навіть фізичний захист все частіше доручають не охоронцям, а інтегрованим комп'ютерним системам, що дозволяє одночасно відслідковувати переміщення співробітників і в організації, і в інформаційному просторі. Це друга причина, шо пояснює важливість програмно-технічних заходів. Треба, однак, ураховувати, що швидкий розвиток інформаційних технологій не тільки надає оборонцям нові можливості, але й об'єктивно ускладнює забезпечення надійного захист)', якщо опиратися винятково на заходи програмно-технічного рівня. Причин тут декілька:
Перераховані міркування підкреслюють важливість комплексного підходу до інформаційної безпеки, а також необхідність гнучкої позиції при виборі й супроводі програмно-технічних регуляторів. Центральним для програмно-технічного рівня є поняття сервісу безпеки. Дотримуючись об'єктно-орієнтованого підходу, при розгляді інформаційної системи з одиничним рівнем деталізації ми побачимо сукупність надаваних нею інформаційних сервісів. Назвемо їх основними. Щоб вони могли функціонувати й мали необхідні властивості, необхідно кілька рівнів додаткових (допоміжних) сервісів - від СУБД і моніторів транзакцій до ядра операційної системи й устаткування. До допоміжного відносяться сервіси безпеки (ми вже зіштовхувалися з ними при розгляді стандартів і специфікацій в області ІБ); з-поміж них нас у перш}' чергу будуть цікавити універсальні, високорівневі, що допускають використання різними основними й допоміжними сервісами. Далі ми розглянемо наступні сервіси:
Будуть описані вимоги до сервісів безпеки, їхня функціональність, можливі методи реалізації й місце в загальній архітектурі. Якщо зіставити наведений перелік сервісів із класами функціональних вимог "Загальних критеріїв", то впадає в око їхня істотна розбіжність. Ми не будемо розглядати питання, пов'язані з приватністю. На наш погляд, сервіс безпеки, хоча б частково, повинен перебувати в розпорядженні того, кого він захищає. У випадку ж з приватністю це не так: критично важливі компоненти зосереджені не на клієнтській, а на серверній стороні, так що приватність власне кажучи виявляється аластивістю пропонованої інформаційної послуги (у найпростішому випадку, приватність досягається шляхом збереження конфіденційності серверної реєстраційної інформації й захистом від перехоплення даних, для чого досить перерахованих сервісів безпеки). З іншого боку, наш перелік є ширшим, ніж'у "Загальних критеріях", оскільки в нього входять екранування, аналіз захищеності й тунелювання. Ці сервіси мають важливе значення самі по собі й, крім того, можуть комбінуватися з іншими сервісами для одержання таких необхідних захисних засобів, як, наприклад, віртуальні приватні мережі/' Сукупність перерахованих вище сервісів безпеки ми будемо називати повним набором. Уважається, що його, у принципі, досить для побудови надійного захисту на програмно-технічному рівні, щоправда, при дотриманні цілого ряду додаткових умов (відсутність уразливих місць, безпечне адміністрування й т.д.). Для проведення класифікації сервісів безпеки й визначення їхнього місця в загальній архітектурі, заходи безпеки можна розділити на наступні види:
Більшість сервісів безпек потрапляє в число превентивних, і це, безумовно, правильно. Аудит і контроль цілісності здатні допомогти у виявленні порушень; активний аудит, крім того, дозволяє запрограмувати реакцію на порушення з метою локалізації й/або простежування. Спрямованість сервісів відмовостійкості й безпечного відновлення очевидна. Нарешті, керування відіграє інфраструктурну роль, обслуговуючи всі аспекти ІС. 7.2. Особливості сучасних інформаційних систем, істотні з погляду безпеки Інформаційна система типової сучасної організації є досить складним утворенням, побудованим у багаторівневій архітектурі клієнт/сервер, що користується численними зовнішніми сервісами й, у свою чергу, надає власні сервіси зовні. Навіть порівняно невеликі магазини, що забезпечують розрахунок з покупцями по пластикових картах (і, звичайно, що мають зовнішній Web-сервер), залежать від своїх інформаційних систем й, зокрема, від захищеності всіх компонентів систем і комунікацій між ними. З погляду безпеки найбільш істотними уявляються наступні аспекти сучасних ІС:
Варто враховувати ще принаймні два моменти. По-перше, для кожного сервісу основні межі ІБ (доступність, цілісність, конфіденційність) трактуються по-своєму. Цілісність із погляду системи керування базами даних і з погляду поштового сервера - речі принципово різні. Безглуздо говорити про безпеку локальної або іншої мережі взагалі, якщо мережа містить у собі різнорідні компоненти. Варто аналізувати захищеність сервісів, що функціонують у мережі. Для різних сервісів і захист будують по-різному. По-друге, основна загроза інформаційної безпеки організацій як і раніше виходить не від зовнішніх зловмисників, а від власних співробітників. У силу викладених причин далі будуть розглядатися розподілені, різнорідні, багатосервісні еволюціонуючі системи. Відповідно, нас буде цікавити рішення, орієнтоване на подібні конфігурації. 7.3. Архітектурна безпека Сервіси безпеки, якими б потужними вони не були, самі по собі не можуть гарантувати надійність програмно-технічного рівня захисту. Тільки перевірена архітектура здатна зробити ефективним об'єднання сервісів, забезпечити керованість інформаційної системи, її здатність розвиватися й протистояти новим загрозам при збереженні таких властивостей як висока продуктивність, простота й зручність використання. Теоретичною основою рішення проблеми архітектурної безпеки є наступне фундаментальне твердження, що ми вже наводили, розглядаючи інтерпретацію "Помаранчевої книги" для мережевих конфігурацій. "Нехай кожен суб'єкт (тобто процес, що діє від імені якого-небудь користувача) укладений усередині одного компонента й може здійснювати безпосередній доступ до об'єктів тільки в межах цього компонента. Далі нехай кожен компонент містить свій монітор обігів, що відслідковує всі локальні спроби доступу, і всі монітори проводять у життя погоджену політику безпеки. Нехай, нарешті, комунікаційні канали, шо зв'язують компоненти, зберігають конфіденційність і цілісність переданої інформації. Тоді сукупність усіх моніторів утворить єдиний монітор обігів для всієї мережевої конфігурації." Звернемо увагу на три принципи, які містяться в наведеному твердженні:
Якщо який-небудь (складовий) сервіс не має повного набору захисних засобів (склад повного набору описаний вище), необхідне залучення додаткових сервісів, які ми будемо називати екранованими. Екрановані сервіси встановлюються на шляхах доступу до не досить захищених елементів; у принципі, один такий сервіс може екранувати (захищати) велику кількість елементів. Із практичної точки зору найбільш важливими є наступні принципи архітектурної безпеки:
Якщо у зловмисника або незадоволеного користувача з'явиться можливість оминути захисні засоби, він, зрозуміло, так і зробить. Визначені вище екрановані сервіси повинні виключити подібну можливість. Наслідування визнаним стандартам і використання апробованих рішень підвищує надійність ІС і зменшує ймовірність потрапляння в тупикову ситуацію, коли забезпечення безпеки зажадає непомірно великих витрат і принципових модифікацій. Ієрархічна організація 1С із невеликою кількістю сутностей на кожному рівні необхідна з технологічних міркувань. При порушенні даного принципу система стане некерованою й, отже, забезпечити її безпеку буде неможливо. Надійність будь-якої оборони визначається найслабшою ланкою. Зловмисник не буде боротися проти сили, він віддасть перевагу легкій перемозі над слабкістю. (Зазвичай найслабшою ланкою виявляється не комп'ютер або програма, а людина, і тоді проблема забезпечення інформаційної безпеки набуває нетехнічного характеру). Принцип неможливості переходу в небезпечний стан означає, що при будь-яких обставинах, у тому числі позаштатних, захисний засіб або повністю виконує свої функції, або повністю блокує доступ. Образно кажучи, якщо в міцності механізм звідного моста ламається, міст залишають піднятим, перешкоджаючи проходу ворога. Стосовно програмно-технічного рівня принцип мінімізації привілеїв пропонує виділяти користувачам й адміністраторам тільки ті права доступу, які необхідні їм для виконання службових обов'язків. Цей принцип дозволяє зменшити збиток від випадкових або навмисних некоректних дій користувачів й адміністраторів. Принцип поділу обов'язків припускає такий розподіл ролей і відповідальності, щоб одна людина не могла порушити критично важливий для організації процес або створити пролом у захисті за замовленням зловмисників. Зокрема, дотримання даного принципу особливо важливо, щоб запобігти зловмисним або некваліфікованим діям системного адміністратора. Принцип ешелонованості оборони пропонує не покладатися на один захисний рубіж, яким би надійним він не здавався. Після засобів фізичного захисту повинні слідувати програмно-технічні засоби, за ідентифікацією й аутентифікацією - керування доступом й, як останній рубіж, - протоколювання й аудит. Ешелонована оборона здатна, принаймні, затримати зловмисника, а завдяки наявності такого рубежу, як протоколювання й аудит, його дії не залишаться непоміченими. Принцип розмаїтості захисних засобів припускає створення різних за своїм характером оборонних рубежів, щоб від потенційного зловмисника вимагалося б оволодіння різноманітними й, по можливості, несумісними між собою навичками. Для забезпечення високої доступності (безперервності функціонування) необхідно дотримуватися наступних принципів архітектурної безпеки:
Ще один важливий архітектурний принцип - мінімізація обсягу захисних засобів, що виносять на клієнтські системи. Причин тому декілька:
мережевому й транспортному рівнях і підтримку механізмів аутентифікації, стійких до мережевих загроз. |
|
К-сть годин Структура інформаційної системи. Апаратна й інформаційна складові інформаційної системи. Взаємозв’язки апаратної та інформаційної... |
Урок №4. Тема: Структура інформаційної системи. Апаратна та програмна... Мета: ознайомити учнів із структурою інформаційної системи, основними пристроями апаратної складової інформаційної системи, їх функціями... |
|
ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ МОДЕЛІ У НАПРЯМКУ ПІДВИЩЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РЕГІОНІВ У статті розкриті теоретико-методологічні основи дослідження економічної безпеки, визначено сутність і структуру категорії, систему... |
Лекція 1 ПОНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ Перш ніж говорити про інформаційну безпеку необхідно з’ясувати, що таке інформація |
|
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ з дисципліни... Правові та організаційні основи безпеки підприємницької діяльності: навчально-методичні матеріали до семінарських занять / Розробник:... |
КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ З "ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ" |
|
Напрямки інформаційної безпеки Інформаційна безпека має кілька напрямків В условиях ужесточения конкуренции успех предпринимательства, гарантия получения прибыли все в большей мере зависят от сохранности... |
Організація позамашинної та машинної інформаційної бази Поняття машинної інформаційної бази. Особливості розміщення інформації на машинних носіях |
|
ПВНЗ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ» КАФЕДРА “ОРГАНІЗАЦІЇ КОМПЛЕКСНОГО ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ” Поняття, специфіка та витоки правового забезпечення захисту інформації. Проблеми інформаційної безпеки України Основні терміни та... |
ЗАТВЕРДЖЕНО Призначення і основи організації технічної служби Державного департаменту пожежної безпеки МВС України |