Охорона праці та пожежна безпека при проведенні занять у комп’ютерному класі.
Загальні вимоги.
До роботи у комп’ютерному класі допускаються учні, які пройшли інструктаж із техніки та електробезпеки з відповідним записом у журналі з техніки безпеки і підписами.
Не можна заходити й перебувати у комп’ютерному класі без учителя.
Робота у комп’ютерному класі має проводитися тільки в суровій відповідності до розкладу занять і графіка самостійної роботи вчителя та учнів.
Учням заборонено відчиняти шафи живлення і комп’ютери тоді , коли ПК працюють, так і тоді, коли вони вимкнені.
Вимоги безпеки перед початком роботи
Заборонено заходити до класу у верхньому одязі чи приносити його з собою.
Заборонено приносити на робоче місце особисті речі, дискети і т.п., крім ручки та зошита.
На робочому місці слід сидіти так, щоб можна було, не нахиляючись, користуватися клавіатурою і водночас повністю бачити зображення на екрані дисплея.
Починати роботу можна лише за вказівкою викладача або лаборанта.
Вимоги безпеки під час роботи
Заборонено ходити по комп’ютерному класу, голосно розмовляти.
Виконувати слід тільки зазначене учителем завдання. Категорично заборонено виконувати інші роботи.
На клавіатуру потрібно натискати плавно, не припускаючи ударів.
Користуватися друкувальним пристроєм дозволяється тільки у присутності викладача або лаборанта.
Заборонено самостійно переміщувати апаратуру.
Заборонено запускати ігрові програми.
У випадку виникнення неп оладків треба попередити викладача або лаборанта.
Не намагатися самостійно відрегулювати апаратуру або усувати в ній неполадки.
Вимоги безпеки після закінчення роботи
Про неполадки, помічені під час роботи, слід зробити записи у відповідних журналах.
На робочому місці не потрібно залишати зайвих предметів.
Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
При появі незвичайного звуку або вимкнення апаратури потрібно негайно припинити роботу й довести це до відома вчителя або лаборанта.
При появі запаху паленого слід припинити роботу, вимкнути апаратуру і повідомити про це вчителя або лаборанта.
При потраплянні людини під напругу необхідно знеструмити відповідне робоче місце, надати першу долі карську допомогу і викликати «швидку».
При виникненні пожежі необхідно знеструмити клас, викликати пожежну команду і приступити до гасіння пожежі засобами, які є.
У разі недотримання учнями вимог із охорони праці та пожежної безпеки адміністрація школи може притягти їх до дисциплінарної та адміністративної відповідності.
Неакуратність, неуважність, невиконання правил охорони праці та пожежної безпеки можуть призвести до нещасного випадку.
Персональний комп’ютер
Програмне забезпечення
Апаратна частина
Апаратна частина – обладнання, з якого складається комп’ютер.
Програмне забезпечення – сукупність всіх програм, що забезпечують роботу комп'ютера.
Назва персональний підкреслює той факт, що з таким комп’ютером може одночасно працювати лише один користувач.
Перший персональний комп’ютер було випущено в 1975р. американською фірмою MITS . Він мав обсяг пам’яті 256 байт.
Загальну схему будови сучасного комп'ютера запропонував видатний американський математик угорського походження Джон фон Нейман у червні 1945 р.
З чого складається комп’ютер?
Пристрої введення
|
Процесор
|
Пам'ять
|
Пристрої виведення
|
Пристрої введення забезпечують введення інформації у пам'ять комп’ютера.
Пристрої виведення забезпечують виведення результатів роботи.
Процесор виконує всі арифметичні обчислення і логічну обробку інформації
Пам'ять - пристрій, призначений для зберігання програм та інформації, що обробляється.
Центральний процесор.
Центральний процесор – це основний робочий елемент комп’ютера, призначений для безпосереднього виконання дій з інформацією.
Центральний процесор виконує наступні команди:
виконання арифметичних дій;
виконання логічних операцій;
обмін інформацією між ЦП і пам’яттю;
управління порядком роботи ЦП;
введення і виведення.
Пам'ять комп’ютера.
Пам'ять складається з комірок. Комірка містить один байт інформації. Будь – яка інформація зберігається як послідовність байтів. Обсяг пам’яті комп’ютера – це кількість байтів, що містяться в ній.
Пам'ять комп’ютера поділяється на внутрішню та зовнішню.
Внутрішня пам'ять призначена для тимчасового зберігання даних і програм.
Зовнішня пам'ять призначена для довготривалого збереження інформації.
До зовнішньої пам’яті належать:
Жорсткі магнітні диски (вінчестер);
Гнучкі магнітні диски ;
Оптичні диски (одноразового або багаторазового запису) ;
Магніто - оптичні диски ;
З’ємні диски ;
DVD диски ;
Стримери - пристрої для запису інформації на касетах з магнітною стрічкою .
Периферійні пристрої
Периферійні пристрої — це пристрої, призначені для обміну інформацією між людиною та комп'ютером з метою розв'язання конкретної задачі. До периферійних пристроїв відносяться пристрої введення і виведення інформації, накопичувачі.
Накопичувачі – пристрої, призначені для постійного зберігання даних та програм. 
Накопичувачі бувають на жорстких магнітних дисках і гнучких магнітних дисках, на оптичних дисках (лазерно-оптичні, магнітооптичні). Зазвичай ці пристрої називають зовнішньою пам’яттю.
Клавіатура – це стандартний пристрій введення інформації
На клавіатурі можна вирізнити такі групи клавішів:
Функціональні;
Символьні і керуючі;
Цифрова клавіатура;
Спеціальні та допоміжні.
Стандартний пристрій виведення інформації в комп'ютері — це монітор.
На моніторі відображається текстова і графічна інформація.
Екран монітора можна уявити у вигляді таблиці точок, що звуться пікселями. Зображення на екрані формується з цих точок. Загальна кількість пікселів на екрані визначає його роздільну здатність. Чим більше точок, тим чіткіше зображення.
Монітори можуть бути чорно-білими і кольоровими.
За способом формування зображення монітори можуть бути на електронно-променевих трубках та рідкокристалічні.
Маніпулятор типу «миша» було винайдено в 1963 році. Миша значно полегшує роботу користувача за комп’ютером: замість того, щоб натискати комбінації клавішів, користувач клацає кнопками миші. 
За допомогою миші користувач керує положенням курсора на екрані монітора та вибирає об’єкти для подальшої роботи.
Є кулькові миші, є лазерні миші.
Сканери використовуються для введення в комп'ютер різних зображень — текстів, малюнків та іншої графічної інформації.
Сканери бувають двох типів: ручні та настільні.
Принтер — це пристрій виведення інформації на папір.
Принтери розрізняють за принципом дії, тобто за способом нанесення інформації на папір.
Щоб почути звук, записаний на комп’ютері, необхідно мати аудіо колонки. Щоб записати в комп’ютер звук, необхідно мати мікрофон.
Звукові колонки, мікрофони та інші пристрої для якісного відтворення і запису комп’ютером ефектів, що діють на органи чуття людини, називають мультимедійним обладнанням.
Модем – це пристрої для обміну інформацією з іншими комп’ютерами через телефонну мережу.
Модем перетворює двійкові дані, що надходять від комп’ютера (Модулює), в електричні сигнали для передачі по телефонній лінії, і навпаки (Де модулює). 
Розрізняють внутрішній модем (всередині системного блоку на материнській платі) і зовнішній модем (в окремому корпусі).
Найважливішою характеристикою модема є швидкість передачі даних. Ця величина вимірюється кількістю бітів, що передаються за секунду (біт/с).
Питання на залік
Сформулюйте правила безпеки під час роботи в комп'ютерному класі.
Що таке апаратна частина комп'ютера?
Що таке програмне забезпечення комп'ютера?
З чого складається персональний комп'ютер?
Для чого призначенні пристрої введення?
Для чого призначенні пристрої виведення?
Що виконує процесор?
Що таке пам'ять?
Які є види пам'яті?
Які пристрої віджносяться до зовнішньої пам'яті?
Що таке периферійні пристрої?
Що таке накопичувачі?
Що таке клавіатура?
Які є групи клавіш?
Що таке монітор?
Які є види моніторів?
Розкажіть коротко про маніпулятор типу "миша".
Для чого використовується сканер, принтер?
Що входить в склад мультимедійного обладнання?
Для чого використовується модем?
Модуль ІIІ
Знайомство з операційними системами.
Види програмного забезпечення.
Щоб розв’язати конкретне завдання, комп’ютер повинен виконати певні команди в чітко визначеному порядку.
Програма – це записаний у певному порядку набір команд, виконання яких забезпечує розв’язання конкретного завдання.
Програмне забезпечення комп’ютера – це набір програм, які керують діями комп’ютера при його використанні для розв’язання задач.
Прикладне ПЗ — це програми, призначені для розв'язання завдань у різних предметних галузях.
Прикладними програмами є навчальні програми, видавничі системи, бази даних, бухгалтерські пакети, текстові редактори, електронні таблиці, системи мультимедіа, комп’ютерні ігри тощо.
Інструментальне ПЗ - це програми, призначені для розробки різноманітних програм.
Системне ПЗ – це сукупність програм, призначених для управління апаратною частиною комп’ютера і забезпечення взаємодії користувача з комп’ютером.
Цей вид ПЗ тому й називається системним, бо без нього робота комп’ютера неможлива. Крім того, системне ПЗ забезпечує роботу прикладного ПЗ.
До системного ПЗ належать операційна система (ОС).
Операційна система — це сукупність програм, призначених для управління пристроями апаратної частини комп'ютера та для взаємодії користувача з комп'ютером.
Вона призначена для управління пристроями комп’ютера, забезпечення «діалогу» користувача з комп’ютером, виконання команд користувача.
Однією з найважливіших функцій ОС є організація зберігання інформації у зовнішній пам'яті. Вся інформація у зовнішній пам'яті зберігається у вигляді файлів.
Файл — це ділянка зовнішньої пам'яті, що містить логічно об'єднану інформацію і має конкретне ім'я.
Операційні системи.
Нині найпоширенішими є такі операційні системи:
MS-DOS (Microsoft Disk Operating System — Дискова ОС фірми Microsoft);
серія Windows,;
серії Unix, Linux, Novell NetWare.
До однозадачних операційних систем належить операційна система MS-DOS. Це означає, що користувач одночасно може запускати на виконання лише одне завдання (формування тексту, виконання обчислень тощо).
Багатозадачні системи (Windows 95 та 98, Windows NT, Windows 2000, Windows ХР, UNIX) забезпечують одночасне виконання кількох програм.
Багатокористувацькі операційні системи дають змогу одночасно працювати на одному комп'ютері багатьом користувачам. Такими операційними системами є UNIX, Linux.
Однокористувацькі операційні системи дають доступ до ОС тільки одному користувачу.
Форматування дисків.
Диски мають одну чи кілька магнітних поверхонь, на яких може записуватися інформація вздовж кіл — доріжок, поділених на сектори.
Сектор — це мінімальна одиниця читання і запису даних на диску.
Форматування — процес розмітки диска на сектори і доріжки засобами ОС.
Порядок форматування дискети
1. Відкрити папку Мій комп’ютер.
2. Знайти піктограму Диск 3.5(A:) і правою кнопкою миші викликати контекстне меню.
3. У контекстному меню, що з'явилось, вибрати команду Форматувати.
4. На екрані з'явиться вікно форматування диску A:
5. У розділі Спосіб форматування вибрати Швидке і натиснути кнопку Почати.
Після закінчення процесу форматування вивчити звіт про проведене форматування і цілісність диску A:.
Закрити вікно форматування.
Завантаження операційної системи Windows.
Щоб розпочати роботу з комп’ютером, на якому встановлена операційна система Windows , спочатку включити необхідні для роботи зовнішні пристрої комп’ютера, потім увімкнути системний блок.
Під час завантаження операційної системи на екрані з'являється заставка Windows, а потім робочий стіл Windows. Унизу екрана розташовується Панель задач.
Щоб завершити роботу з Windows, треба завершити роботу програм, вимкнути системний блок, вимкнути зовнішні пристрої компютера.
Сукупність засобів, які забезпечують взаємодію користувача з ОС, називають інтерфейсом користувача.
ОС MS-DOS мала інтерфейс командного рядка, в якому потрібно було вводити повний текст команди з клавіатури.
Операційні системи Windows мають дуже простий для вивчення і зручний для використання графічний інтерфейс.
Графічний інтерфейс дозволяє користувачу вибрати команду зі списку можливих, виконати переміщення об’єкту за допомогою миші, відкрити одночасно потрібну кількість папок, файлів, здійснити певні дії над об’єктами.
|