Багато професій у сучасному світі. Кожна з них водночас і складна, і важлива. Проте одна з найгуманніших і найвідповідальніших професій професія педагога

Багато професій у сучасному світі. Кожна з них водночас і складна, і важлива. Проте одна з найгуманніших і найвідповідальніших професій – професія педагога, класного керівника, якого по праву можна вважати митцем майбутнього, адже він має вирощувати, випестувати, виховувати наступне покоління, готуючи гідну зміну, якій можна буде довірити наше майбутнє. Класний керівник – це не тільки вчитель. Завдання класного керівника полягає в тому, щоб організувати, скоординувати роботу учнів і їхніх батьків. Для класного керівника важливо точно усвідомлювати свої бажання, плани і реалізовувати задумане, тоді йому будуть довіряти. Умілий керівник – це людина, яка «розподіляє» роботу. Стиль роботи є однією із суттєвих ознак його іміджу. Класній керівник має відповідати підвищеним вимогам стосовно дотримання єдності слова і справи, в іншому випадку він може втратити довіру класного колективу. Талант класного керівника – це особливе поєднання навичок аналітичного мислення, розуміння людей і вміння створювати умови для розкриття їхнього особистісного потенціалу. Саме це я як класний керівник намагалася зробити, проводячи різноманітні позакласні заходи, наприклад, «Дні Європи», «Лицарський турнір», «Джордж Гордон Байрон» тощо. Метою «Днів Європи» було ознайомити учнів з культурою країн Європи, продовжити роботу з патріотичного виховання учнів. Клас поділявся на дві команди, що змагалися, виконуючи певні завдання, що стосувалися нашої Батьківщини, Великобританії, англійських та українських свят, відомих людей України та Англії. Крім того, учні розкривали свої знання з фольклору, добираючи прислів’я і приказки (як українські, так і англійські), складали якомога більше слів із запропонованого учителем слова. Чи треба казати, що така заочна подорож країнами Європи не залишила байдужим нікого з семикласників. Також дітям дуже сподобався «Лицарський турнір», що являв собою змагання між двома класами – 8-Б та 8-В. Лицарі Круглого столу мали пройти багато перепон у грі «Ва-Банк» (літературній вікторині), у змаганні «Хто найвлучніший», а також у читанні віршів та спів серенади для своєї Прекрасної Дами. Треба було бачити, як сяяли очі підлітків під час виховного заходу. А у 9-му класі ми разом проводили такий позакласний захід, як «Джордж Гордон Байрон. Мистецтво поетичного перекладу», метою якого було ознайомити учнів з поезією, творчістю Д.Г. Байрона, розширити, поглибити кругозір учнів, захопленість англійською літературою, розвивати уміння працювати в колективі. Дев’ятикласники шукали з наведених дат ті, що мали відношення до постаті англійського поета, демонстрували слайди (які, до речі, самі і підготували). Дітьми були відібрані цікаві факти, картини, уривки з кінострічок, що відображали життя Д.Г. Байрона. Крім того, учням дуже сподобався конкурс на кращий переклад поезії великого митця. Це були справді щасливі миті у нашому класному житті. Класний керівник має бути професійно компетентним. Що ж являє собою професійна компетентність? Професійна компетентність, на думку Т.Г. Браже, є багатофакторним явищем, яке включає в себе систему знань і вмінь вчителя, його ціннісні орієнтири, інтегративні показники його культури (мова, стиль спілкування, ставлення до себе та до власної діяльності). На думку Л.І. Фішмана, під компетентністю слід розуміти не лише знання та вміння в тій чи іншій галузі, навіть не сукупність окремих процедур діяльності, а властивість, яка дозволяє людині здійснювати роботу в цілому. Розробляючи концептуальні положення теорії професійної виховної діяльності педагога, О.А.Дубанесюк указує, що професійно-педагогічна компетентність у сфері виховання визначається умінням педагога особливим чином структурувати наукові і практичні знання для ефективного розв’язання виховних задач. До основних елементів компетентності у виховній роботі автор відносить: компетентність у галузі теорії й методики виховного процесу, зокрема його цілей, завдань, принципів, закономірностей, змісту, форм, методів, прийомів; компетентність у галузі предметів і знання того, як зробити процес навчання, зміст предмета провідним засобом виховання учнів; соціально-психологічна компетентність у галузі спілкування; диференційовано-психологічна компетентність у сфері мотивів, здібностей, спрямованості учнівської молоді; ауто психологічна компетентність у сфері переваг і недоліків власної діяльності. Т.Г.Браже, А.К.Маркова включають у зміст поняття «компетентність» інтегративні показники культури вчителя, його особистісні та професійні якості; В.Ю.Кричевський, Н.В.Кузьміна звертають увагу на присутність процесуального компоненту діяльності вчителя; Л.М.Мітіна, О.А. Дубанесюк акцентують увагу на здатності педагога до саморозвитку; А.К.Маркова, Л.І.Фішман підкреслюють важливість результативних показників у змісті професійної компетентності. При цьому науковці висловлюють спільну думку про те, що ключовими категоріями, важливими складовими поняття «компетентність» є знання та вміння вчителя. Саме свої знання та вміння я залучала, проводячи у 9-му класі такий позакласний захід, як «Толерантність у нашому житті», що був присвячений міжнародному Дню толерантності. Під час цього заходу діти влаштовували різноманітні інсценізації, серед яких найбільше їм сподобалася така, як «Перед вами два шляхи», у якій треба було зробити власний вибір – допомогти людям чи залишити її віч-на-віч з власною бідою. Учні були захоплені іграми «Камінчик у чобітку» та «Перлина у мушлі», в яких визначили свою найгіршу та найкращу рису характеру. Також діти зрощували Дерево Толерантності, чіпляючи до нього листя з рисами характеру, що допомагають людині стати справді Людиною, що поважає ближнього таким, який він є, незважаючи на колір шкіри, віросповідання тощо. Педагог-вихователь, класний керівник виконує такі функції: організаторську (проведення роботи за всіма педагогічними аспектами); виховну (формування особистості й колективу); комунікативну (організація спілкування); координаційну (узгодження всіх впливів, встановлення взаємодії між усіма особами, які беруть участь виховному процесі); корекційну (перетворення, зміна особистості); екологічну (захист дитини від несприятливих впливів); адміністративну (ведення особових справ учнів та інших офіційних документів). Основне завдання класного керівника – скоординувати всі виховні впливи на учнів з метою розвитку особистості шляхом залучення їх до різноманітних видів діяльності та взаємовідносин. Звичайно мої учні розвивались як особистості. У цьому сприяли наші спільні подорожі на острів Хортиця, до Криму, до Києва та Дніпропетровська. На острові Хортиця наш 6-Б клас брав участь у змаганні «У пошуках скарбів», де посів серед 6-х класів І-ше місце. Під час екскурсії по Криму ми разом захоплювалися красою Воронцовського палацу, неповторністю хризантем на Балу Хризантем у Нікітському ботанічному саду, величністю Ластів’ячого гнізда. Назавжди закарбується у пам’яті дітей і м.Київ з перлиною столиці – Київо-Печерською лаврою, чудовим Михайлівським собором, пам’ятним знаком на честь засновників Києва – братів Кия, Щека, Хорива і сестри їх Либеді. А хіба забудеш централь магістраль Києва – Хрещатик чи величну Андріївську церкву? А метро? Скільки радості було в очах восьмикласників, які в перше побачили красу нашої столиці. У цьому ж році ми відвідали і місто Дніпропетровськ. Діти були у захваті, адже ми побували на телевізійній студії, де записуються дитячі програми. Але підлітки не були сторонніми глядачами – вони спробували себе у ролі телеведучих, режисерів, телеоператорів, звукорежисерів. Крім того, учні були вражені поїздкою до театру ім.Магара, що у м. Запоріжжі, де ми переглядали виставу «Мамай». Також ми відвідували кінотеатри, Дитячу залізницю. Треба зазначити, що в кінці 9-го класу я дітям власноруч зробила сюрприз – фільм-презентацію «Наш спільний шлях», де були використані матеріали виховних заходів, фотографії екскурсій, слайди, анкети дітей, їхні малюнки та інтерв’ю, взяті в учнів 4 роки тому. Діти справді були щасливі. Сюрприз вдався на славу! Робота класного керівника є найважливішим ланцюгом у виховній системі навчального закладу, основним механізмом реалізації особистісно-діяльнісного підходу до вихованців. Особистість класного керівника є механізмом реалізації якісного виховання. Вплив такої особистості на учня, що розвивається, формує таку виховну силу, яку не можна змінити ані підручниками, ані моральними сентенціями, ані системою покарань і заохочень. Отже, ідеальному класному керівникові притаманні такі особистісні якості: комунікативність, зацікавленість професією, суспільна активність, моральна зрілість, гуманне ставлення до дітей, висока культура власного здоров’я, вимогливість до себе, готовність бути прикладом для своїх вихованців в усіх сферах життя. Успішність роботи класного керівника залежить також від наявності у нього знань і вмінь з виховання культури здоров’я учнів. Особливо важливо уміти яскраво, виразно, логічно викладати свою думку, вміти переконати, привернути до себе увагу учнів, бути тактовним, витриманим, спостережливим, щирим. Саме такою я намагалася бути, проводячи класні години на різноманітні теми, як-от: «Перша цигарка: чи буде вона у мене?», «Біда, яку несуть наркотики», «Комп’ютер: друг чи ворог?», «Голодомор 1932-33рр – страшні сторінки історії нашого народу», «Дзвони Чорнобиля» тощо. Кожний учитель підтримує контакт з батьками учнів. Більш тісний зв'язок школи з сім’єю здійснюється через класних керівників. Вони частіше спілкуються з батьками, інформують їх про навчальну роботу та поведінку дітей, накреслюють шляхи спільної діяльності щодо їхнього виховання. Класні батьківські збори - це важлива форма зв’язку класного керівника з сім’єю. На них обговорюють найважливіші питання виховання дітей у школі й у сім’ї. Добре підготовлені та вміло проведені збори допомагають краще організувати виховання дітей. На батьківських зборах відбувається обмін досвідом виховання дітей у школі та в сім’ї, обговорення вдалих і невдалих засобів і прийомів виховання, що їх використовують різні батьки. Нерідко класні керівники проводять і тематичні збори. Мета їх – озброїти батьків конкретними педагогічними знаннями, ознайомити з передовим досвідом виховання в сім’ї. Теми зборів намічаються залежно від конкретних виховних завдань та від запитів батьків. Саме життя школи, класу підказує теми зборів. Так, я проводила їх з таких тем: «Як допомагати дітям добре вчитися?», «Про виховання правдивості та чесності», «Виховання навичок і звичок культурної поведінки в сім’ї», «Про заохочення та покарання дітей у сім’ї», «Схильності та інтересів підлітків у виборі професії». Часто я готувала збори з анкетами та пам’ятками для батьків. Іноді у зборах брали участь діти, які талановито виступали з інсценізаціями. Після батьківських зборів, де обговорювалося питання вибору професії, ми з учнями відвідали «Ярмарок освіти 2011», де побачили презентації всіх вищих навчальних закладів нашого міста. Ця екскурсія викликала неаби який інтерес у підлітків і допомогла їм визначитися з вибором закладу, де б їм було комфортно і цікаво вчитися. Класний керівник і діти – це єдиний «організм» взаємовпливу, де почуття та емоції відіграють велику роль. Від того, які почуття викликає спілкування учнів з учителем, залежить якість навчання і виховання. Маю надію, що наше з дітьми спілкування викликало лише позитивні відчуття. В.Сухомлинський запитував: «Що значить учитель?» І сам же відповідав: «Це перед усім – людина, яка любить дітей, знаходить радість у спілкуванні з ними». Я впевнена: це сказано про мене! Отже, я маю право гордо носити звання «Учитель»!

Схожі: