Виховний захід на тему:
КЛАСИФІКАЦІЯ ПРОФЕСІЙ
для учнів 9 класу
План
Загальний огляд класифікації
Типи професій
Класи професій
Відділи професій
Групи професій
Формула вибору професії
- 1 -
Зорієнтуватися в безліч професій і обрати єдину, з якої й розпочнеться трудовий життєвий шлях зможе допомогти в цьому учням класифікація професій.
За основу класифікації професій можна взяти різні ознаки. Розподілити професії можна, наприклад, за першою літерою їхньої назви. Щоправда, користуватися такою класифікацією для вибору професії не зовсім зручно: адже треба перш за все знати назву професії, а той, хто обирає, як правило, її не знає. Наприклад, учень непогано малює, йому подобається це заняття, й надалі він хотів би працювати там, де знадобляться здібності до малювання. А чи знає він, що у виробництві тканин є професія копіювальник малюнків, у поліграфії — колорист, ретушер, на підприємствах художньо-ювелірних виробів — інкрустатор? Цей список можна продовжити...
Розмістити професії можна і за належністю до галузей народного господарства. Така класифікація зручна для керівників підприємств і навчальних закладів, але майже не придатна для того, хто обирає професію. І справді, у швейній промисловості, наприклад, багато професій: модельєри-конструктори, наладчики технологічного обладнання, слюсарі, розраховувачі-підбирачі тканин, різальники, швачки-мотористки, бухгалтери, економісти. Та чи можна співвіднести з власними якостями (інтересами, нахилами, здібностями, набутим досвідом) усю галузь промисловості? Звичайно, ні. Ось чому при виборі професії краще користуватися класифікацією, в основі якої не галузеві ознаки, а ознаки, що безпосередньо йдуть від людини як учасника праці.
Справді, коли людина працює, її увага спрямована не на галузь (якою б вона не була хорошою, престижною і т. д.), а на предмет (об'єкт) праці. З предметом треба щось робити (мета праці). У будь-якій праці є знаряддя, засоби. Нарешті, для людини має значення, в яких умовах вона виконує роботу. Ось на цих чотирьох ознаках і базується класифікація професій, зручна для того, хто робить вибір.
Типи професій ( П Т Л З Х )
Групи професій ( П В Н М )
Відділи професій ( Р М А Ф )
Класи професій ( Г П Д )
Рис. 1. Оглядова схема класифікації професій.
Схематично цю класифікацію можна уявити у вигляді піраміди з чотирьох ярусів: типи професій; класи професій; відділи професій; групи професій (рис. 1). Незаповнений прямокутник зверху призначений для назви майбутньої професії того хто обирає собі професію.
Цю схему можна розглянути і як «східці», по яких можна підніматися, обдумуючи вибір майбутнього трудового шляху (від визначення типу професії до уточнення класу і т. д.).
- 2 -
Залежно від предмета праці всі професії поділяють на п'ять типів (табл. 1).
Таблиця 1
Типи професій
Тип
|
Предмети праці
|
Приклади професій
|
«Людина — природа»
|
Різні живі організми, біологічні процеси
|
Тракторист-машиніст, рибовод, зоотехнік, агроном
|
«Людина — техніка»
|
Технічні системи, речові об'єкти, матеріали, види енергії
|
Водій, токар, диспетчер, інженер
|
«Людина — людина»
|
Люди
|
Продавець, медсестра, секретар-друкарка, бортпровідник, учитель.
|
«Людина — знакові системи»
|
Умовні знаки, цифри, формули, коди, природні або штучні мови
|
Складальник, касир, діловод, бухгалтер, програміст
|
«Людина – художній образ»
|
Твори літератури, мистецтва
|
Перукар-модельєр, карбувальник, різьбяр по каменю, фотограф
|
1. «Людина — природа» (П). Тут головний, провідний предмет праці — жива природа. До нього належать, наприклад, професії: насінник, плодоовочівник, лаборант державної насінної інспекції, майстер-тваринник, лаборант хіміко-бактеріологічного аналізу, зоотехнік, агроном.
Серед професій типу «людина — природа» можна виділити:
професії, предметом праці в яких є рослинні організми;
професії, предметом праці в яких е тваринні організми;
професії, предметом праці в яких є мікроорганізми.
Цей поділ не означає, звичайно, що праця людини за професіями типу «людина — природа» спрямована лише на згадані предмети. Рослинники, наприклад, працюють у колективі, використовують різноманітну техніку, їм доводиться займатися обліком, економічною оцінкою своєї праці. Та все-таки головний предмет уваги й турбот рослинника — рослини і середовище їхнього існування.
При виборі професії цього типу дуже важливо з'ясувати, як саме учні ставляться до природи: як до місця відпочинку, розваг чи як до майстерні, в якій мають намір віддати всі сили виробництву тієї чи іншої продукції. Перевірити себе вони можуть у суспільно корисній, продуктивній праці, пов'язаній з живою природою, або на заняттях відповідних гуртків, груп за інтересами.
І ще один аспект, який треба враховувати при виборі учнями професії типу «людина - природа». Особливість біологічних об'єктів праці полягає в тому, що вони складні, мінливі (за своїми внутрішніми законами), нестандартні. І рослини, і тварини, і мікроорганізми живуть, ростуть, розвиваються, а також хворіють, гинуть. Працівникові треба не лише дуже багато знати про живі організми, а й передбачати можливі зміни в них, часом необоротні. Потрібна ініціатива і самостійність у розв'язанні практичних завдань, дбайливість і далекоглядність.
2. «Людина — техніка» (Т). У цьому типі професій головний, провідний предмет праці — технічні об'єкти (машини, механізми тощо), матеріали, види енергії. На них багато в чому схожі також об'єкти неживої природи (надра Землі, грунт, вода, продукти лісового і сільського господарства).
Звичайно, праця тут спрямована не лише на техніку. Так, водій тролейбуса під час роботи спілкується з пасажирами, машиніст крана (кранівник) може вантажити клітки з сільськогосподарськими тваринами тощо. Та все ж провідний предмет професійної уваги і турбот працівників у цих випадках — технічні об'єкти і їхні властивості.
Серед професій типу «людина — техніка» можна виділити:
професії, пов'язані з добуванням, обробітком грунтів, обробкою гірничих порід: прохідник, машиніст бульдозера, дизеліст бурової установки, гірничий технік, інженер-геолог і т. д.;
професії, пов'язані з обробкою і використанням неметалевих промислових матеріалів, виробів, напівфабрикатів: столяр, оптик широкого профілю, ткач, швачка-мотористка, інженер-технолог та ін.;
професії, пов'язані з виробництвом і обробкою металу, механічним складанням, монтажем машин, приладів: токар, оператор верстатів з програмним управлінням, слюсар-інструментальник, технік-металург, електрозварник на напівавтоматичних машинах і т. д.;
професії, пов'язані з ремонтом, налагодженням, обслуговуванням технологічних машин, установок, транспортних засобів: слюсар-ремонтник, наладчик технологічного устаткування, інженер-механік та ін.;
професії, пов'язані з монтажем, ремонтом будинків, споруд, конструкцій: арматурник-бетонник, електрозварник ручного зварювання, слюсар-судно-ремонтник, архітектор та ін.;
професії, пов'язані із складанням, монтажем електроустаткування, приладів, апаратів: електромонтажник судновий, монтажник радіоапаратури і приладів, складальник мікросхем, складальник годинників, інженер-фізик та ін.;
професії, пов'язані з ремонтом, налагодженням, обслуговуванням електрообладнання, приладів, апаратів: радіомеханік по обслуговуванню і ремонту радіо-і телевізійної апаратури, електрослюсар, наладчик верстатів з програмним управлінням, технік електрозв'язку, радіофізик та ін.;
професії, пов'язані із застосуванням підйомних, транспортних засобів, управлінням ними: водій автомобіля, докер-механізатор, пілот цивільної авіації, інженер по експлуатації автомобільного транспорту та ін.;
професії, пов'язані з переробкою продуктів сільського господарства: кухар, пекар, інженер-технолог по переробці харчових продуктів та ін.
Під час обробки, перетворення, переміщення або оцінки технічних об'єктів від працівника вимагається точність, послідовність дій. Оскільки технічні об'єкти практично завжди створюються самою людиною, у світі техніки є особливо широкі можливості для новаторства, технічної творчості. Крім творчого підходу до справи, у галузі техніки від людини вимагається (власне, як і скрізь) висока виконавська дисципліна.
3. «Людина—людина» (Л). Тут головний предмет праці — люди. З'ясувати нахили, інтерес до цієї галузі праці допоможе, крім навчальних предметів і власний досвід громадської роботи, участь в організації та проведенні колективних заходів.
Серед професій цього типу можна виділити:
професії, пов'язані з навчанням і вихованням людей, організацією дитячих колективів: вихователь дошкільного закладу, майстер виробничого навчання, вчитель та ін.;
професії, пов'язані з управлінням виробництвом, керівництвом людьми, колективами: диспетчер автотранспортного підприємства, інженер-економіст по організації виробництва та ін.;
професії, пов'язані з побутовим, торговельним обслуговуванням: продавець, перукар, приймальник замовлень комплексного приймального пункту та ін.;
професії, пов'язані з інформаційним обслуговуванням: телефоністка міжміського зв'язку, працівник довідкового бюро, екскурсовод та ін.;
професії, пов'язані з інформаційно-художнім обслуговуванням людей і керівництвом художніми колективами: клубний працівник, диригент та ін.;
професії, пов'язані з медичним обслуговуванням: фельдшер, медична сестра, лікар та ін.
Головний зміст праці в професіях типу «людина — людина» — це взаємодія між людьми. Важливою частиною цієї взаємодії є взаємини.
Для успішної роботи за професіями цього типу треба навчитися встановлювати і підтримувати контакти з людьми, розуміти людей, знати їхні особливості, а також володіти знаннями у відповідній галузі виробництва, науки, техніки, мистецтва тощо.
А працювати з людьми далеко не просто. Ось, наприклад, продавець. Під час роботи йому доводиться щохвилини контактувати з новими людьми. Покупці, звичайно, різні: є серед них прискіпливі, нерішучі у виборі товару, надто балакучі. Для продавця спілкування з покупцями — обов'язок. А тому треба мати своєрідний талант — уміння бути спокійним, ввічливим, тактовним.
Ось короткий перелік особистих якостей, які треба мати тому, хто хоче обрати професію типу «людина —людина»:
сталий добрий настрій у процесі роботи з людьми;
потреба в спілкуванні з людьми, безкорислива участь у громадській, шефській роботі;
здатність розуміти наміри, помисли, настрої інших людей, подумки ставити себе на місце іншої людини;
уміння швидко розбиратися у стосунках людей, добре розуміти, знати особисті якості інших;
знаходити спільну мову з різними людьми.
4. «Людина — знакові системи» (3). У цьому типі професій головний, провідний предмет праці — умовні знаки, цифри, коди, природні або штучні мови. Сучасна людина весь час перебуває в світі знаків та знакових систем — тексти, креслення, схеми, карти, таблиці, формули, шляхові знаки. Отже, потрібні й відповідні спеціалісти.
До професій типу «людина — знакова система» належать:
професії, пов'язані з оформленням документів (рідною або іноземною мовою), діловодством, аналізом текстів або перетворенням їх, перекодуванням: перекладач, секретар-друкарка, телеграфіст, технічний редактор та ін.;
професії, предметом праці в яких е числа, кількісні співвідношення: оператор лічильних машин, контролер-касир, програміст, бухгалтер, технік-плановик та ін.;
професії, пов'язані з обробкою інформації у вигляді системи умовних знаків, схематичних зображень об'єктів: кресляр, топограф, технік-геодезист, інженер та ін.
Щоб успішно працювати за будь-якою професією цього типу, необхідна здатність подумки занурюватися в світ, здавалося б, сухих позначень, абстрагуватися від суто предметних властивостей навколишнього світу й зосереджуватися на відомостях, які виражені у вигляді знаків. Коли обробляється така інформація, постає завдання контролю, перевірки, обліку, обробки даних, а також створення нових знаків, знакових систем.
5. «Людина — художній образ» (X). У цьому типі професій провідний предмет праці — художній образ, способи його побудови. Тут можна виділити:
професії, пов'язані з образотворчою діяльністю: столяр по виробництву художніх меблів, різьбяр по каменю, світлоелектротехнік (театральний), конструктор-модельєр взуття, художник-графік та ін.;
професії, пов'язані з музичною діяльністю: настроювач піаніно і -роялів, артист оркестру, композитор та ін.;
професії, пов'язані з літературно-художньою діяльністю: редактор художньої літератури, літературний працівник та ін.;
професії, пов'язані з акторсько-сценічною діяльністю: артист театру, артист естради та ін.
Одна з особливостей професій типу «людина — художній образ» полягає в тому, що значна частка трудових зусиль працівника залишається невидимою для стороннього спостерігача. Більше того, часто докладаються спеціальні зусилля для створення ефекту легкості, невимушеності кінцевого результату праці. Так, за виступом артиста, що триває всього кілька хвилин, стоїть щоденна багатогодинна праця.
Обираючи професію цього типу, учням потрібно подумати саме про цю, невидиму працю, яка може виявитись непосильною.
Отже, ми виділили п'ять типів професій і позначили їх відповідно літерами П, Т, Л, З, X. Вони й становлять перший ярус піраміди (див. рис. 1.).
- 3 -
Істотною характеристикою змісту діяльності людини є мета праці. Хоча вона буває різною, все ж її можна звести до трьох великих груп: дізнатися, перетворити, придумати.
Залежно від мети праці можна виділити три класи професій (табл. 2 і рис. 1).
1. Гностичні професії (Г). Назва цих професій походить від латинського «гнозіс» — знання, пізнання. Потрібно облишити думку про те, що розумова праця (тобто пізнавальна, гностична) — лише за письмовим столом, у кабінеті. Є багато професій, пов'язаних з пізнавальною працею безпосередньо в матеріальному виробництві, наприклад контролери, сортувальники.
Мета праці в класі професій різна: сортувати, перевіряти за відомими ознаками, оцінювати.
Контролер відділу технічного контролю підприємства, наприклад, зіставляє виготовлену продукцію з вимогами державних стандартів і зразками виробів. Він приймає відповідальні рішення про те, до якого сорту віднести продукцію, виявляє брак. При цьому контролер використовує різні вимірювальні прилади, інструменти, установки.
Таблиця 2
Класи професій
Мета праці
|
Приклади професій
|
Гностичні
|
Розпізнати, розрізнити, оцінити, перевірити
|
Контролер, складальник годинників, оглядач вагонів, товарознавець, експерт, слідчий
|
Перетворюючі
|
Обробити, перемістити, організувати, перетворити
|
Паркетник, слюсар, кравець, водій, викладач, живописець по розпису фарфору
|
Пошукові
|
Винайти, придумати, знайти новий варіант, сконструювати
|
Закрійник, розмітник, селекціонер, конструктор, художник-оформлювач
|
Гностичні професії є в кожному з п'яти розглянутих типів. Ось кілька прикладів: тип П — сортувальник яєць, лаборант хіміко-бактеріологічного аналізу; тип Т — контролер радіоапаратури, оглядач вагонів; тип Л — нормувальник на транспорті, санітарний лікар; тип 3 — коректор, нормувальник; тип X — контролер музичних інструментів, літературний критик.
Професії цього класу ставлять певні вимоги до працівника. Серед них — добре виявлена пізнавальна активність, спостережливість, висока працездатність і сталість уваги, пам'яті, мислення. Оскільки контроль за якістю продукції та й будь-яка оцінка об'єктів, ситуації, як правило, зачіпає інтереси інших людей, важливо виявляти твердість позиції, принциповість у висновках.
2. Перетворюючі професії (П). Переважна більшість професій пов'язана з перетворенням предметів праці.
Перетворювальна діяльність людини може бути спрямована не тільки на речі, а й на види енергії, інформацію, процеси, уклад суспільного життя. Ось лише один приклад. Вчитель організував школярів, і вони взяли участь у висаджуванні дерев. У цьому випадку не можна говорити лише про перетворення ландшафту. Важливо, що в дітей змінилося ставлення до праці, одного до одного і т. д.
Іноді перетворення відбувається безпосередньо в процесі дії на предмет праці, як, скажімо, у роботі слюсаря, кресляра, картографа або різьбяра по каменю.
Клас перетворюючих професій широко представлений у будь-якому з названих п'яти типів професій. Перетворюючі професії вимагають певних якостей від працівника. І не просто вимагають, а й активно розвивають їх.
Треба відзначити ще одну особливість цього класу професій. Практичне перетворення предмета праці передбачає розумову діяльність працівника. Розумовий (інтелектуальний) бік праці часто прихований від стороннього спостерігача. А тому може створитися помилкове враження про відсутність інтелектуального навантаження. При виборі професії та наступному оволодінні нею важливо навчитися бачити саме той, прихований бік праці. Розглянемо, наприклад, таку практичну ситуацію.
Токар вибирає різець. Зовні — це одна мить: подивився, оцінив і взяв той, що потрібний. А що ж відбувається насправді? Робітник мислено аналізує грані, кромки, кути різців, що лежать перед ним. Потім подумки зіставляє той чи інший різець з відомою йому групою (наприклад, з відрізними або підрізними чи іншими різцями). Після цього він ще раз зосереджує увагу на різальній кромці різця (розміщенні її, кутах заточування), мислено відносить цей різець до іншої, спорідненої групи.
3. Пошукові професії (П). Це не обов'язково професії, пов'язані із спеціальними пошуками (наприклад, геологічними) або науковими дослідженнями. Йдеться про професії, близькі до класу перетворюючих.
Мета праці професій цього класу — пошук чогось невідомого, причому часто в умовах обмеженого часу. Проілюструємо це на прикладі роботи розкрійника верху взуття. Він бере кусок шкіри, кладе його на плиту преса, розміщує на матеріалі різак, підводить ударник так, щоб він опинився над різаком, і вмикає верстат. Ніби-то все просто. Але кожний кусок шкіри неповторний за формою, розміром, видимими і прихованими якостями (у різних місцях шкіра має неоднакову товщину, по-різному деформується, на ній трапляються надриви, порізи тощо, різні ділянки матеріалу придатні для певних деталей взуття). Шкіра — дорогий матеріал, а тому дуже важливо розкроїти її так, щоб відходів було найменше. Довго думати над кожним новим куском матеріалу ніколи. Ось і виникає щоразу складне практичне завдання — як знайти найкращий, найбільш економний і якісний варіант розкрою саме цього куска.
До класу перетворюючих можна віднести професії розмітника (у суднобудуванні, металообробці), закрійника ательє індивідуального пошиття та ін.
Наведений поділ професій на три класи умовний. Є професії, в яких поєднуються ознаки двох або навіть трьох класів, але не однаково. Так, професія вчителя належить до класу перетворюючих, але під час екзаменів, коли він перевіряє, оцінює знання учнів, мета праці стає переважно гностичною. Слюсар-ремонтник спочатку знаходить несправність у механізмі, потім ліквідує її, обдумує, що треба зробити, щоб таких помилок більше не було. Тут простежуються три мети праці — пізнавальна, перетворююча і пошукова. Але будь-яка професія має головну мету праці, і за цією метою визначають клас її.
- 4 -
Відділи професій. Залежно від засобів праці професії поділяються на відділи (табл. З і рис. 1).
Таблиця З
Відділи професій
Професії
|
Приклади професій
|
Професії, пов'язані з застосуванням ручної праці
|
Столяр, монтажник радіоапаратури, ювелір, музикант, хірург
|
Професії, пов'язані з використанням машин з ручним управлінням
|
Токар, водій, машиніст тепловоза, оператор зв'язку
|
Професії, пов'язані з використанням напівавтоматів, автоматів, автоматичних ліній, робототехнічних комплексів
|
Сталевар, друкар, апаратник, оператор прокатних станів
|
Професії, пов'язані із застосуванням функціональних засобів, знарядь праці
|
Викладач, актор, диригент, режисер
|
1. Професії, пов'язані з використанням ручної праці (Р). Люди цих професій застосовують ручні й механізовані знаряддя праці. До них належать, на приклад, викрутка, скальпель (хірургічний ніж), штихель (інструмент для гравіювання по деревині або металу), рейсфедер, торцівка (різновид малярної щітки), електричний дриль, фарборозпилювач, пневматичний вибійний молоток тощо.
Ручні і механізовані інструменти вдосконалюються. Щоб працювати з ними, треба володіти високою культурою праці, бути терплячим, мати особливий інтерес до самого процесу, а не лише до результатів роботи.
2 Професії, пов'язані із застосуванням машин з ручним управлінням (М). їх ще можна назвати професіями машинно-ручної праці: токар, фрезерувальник, машиніст крана, тракторист-машиніст широкого профілю, машиніст тепловоза та інші. Люди, що працюють за цими професіями, повинні володіти не лише технологічними знаннями, а й навичками ручної праці, бути готовими до несподіваних сигналів і подій, від них вимагається швидкість реакції й передбачливість, готовність до екстремальних дій.
Професії, пов'язані із застосуванням автоматизованих та автоматичних систем, апаратів (А). Залежно від ступеня автоматизації працівник виконує різні функції — від управління агрегатом у цілому та його ремонту до спостереження за роботою і виклику в разі необхідності потрібного спеціаліста. Представники цього відділу професій — оператор прокатного стана, диспетчер енергосистеми, апаратник хімічного виробництва, оператор автоматичних ліній, сталевар та ін.
Професії, в яких переважають функціональні засоби, знаряддя праці (Ф). Роль знарядь тут відіграють функціональні засоби поведінки і мовлення людини: жести, вимова звуків, слів, фраз, змістові та емоційні інтонації, пауза, міміка обличчя. До цього відділу належать професії: вчитель, вихователь, директор, актор, диригент хору або оркестру.
Функціональним засобом може бути також організм людини (артисти балету, спортивний педагог-тренер, співак, цирковий акробат).
Людей цих професій характеризує здатність утримувати у пам'яті багато правил, відомостей, здійснювати самоконтроль та самоуправління.
- 5 -
Передостанній ярус піраміди (див. рис. 1) - класифікація професій за умовами праці. Виділяють чотири групи професій:
Праця в умовах звичайного («побутового») мікроклімату (П). До цієї групи можна віднести професії бухгалтера, економіста, кресляра, вчителя та ін.
Праця з перебуванням на відкритому повітрі з різкими перепадами температури, вологості (В). Приклади професій: будівельник, пожежник, рільник та ін.
Праця в незвичайних умовах: під землею, під водою, на висоті, у повітрі, в гарячих цехах, у цехах з неминучою виробничою шкідливістю (Н). Приклади професій: пілот, шахтар, водолаз та ін.
4. Робота з підвищеною моральною відповідальністю за здоров'я, життя людей, за значні громадські, матеріальні цінності (М). До цієї групи належать професії вчителя, лікаря, інспектора міліції, інженера з техніки безпеки та ін.
Наведений поділ професій за умовами праці, звичайно, умовний. Часто люди однієї професії працюють у різних умовах, а тому доводиться орієнтуватися на основні з них.
- 6 -
Заповнено чотири яруси піраміди (див. рис. 1). П'ятий поки що вільний. У нього вписується умовне позначення обраної учнями професії — формулу з кількох літер, що відповідають типу, класу, відділу, групі професій, яким вони надають перевагу.
Наприклад, учню хотілося б працювати з рослинами, займатися активною перетворюючою діяльністю із застосуванням ручних знарядь праці в умовах, наближених до звичайних, побутових. Формула професій буде такою: ППРП (професія типу «людина — природа», перетворююча, ручної праці, умови праці — побутові). Цілеспрямований пошук у цьому напрямі допоможе знайти конкретний рід заняття. Наприклад, цій формулі може відповідати професія плодоовочівника (квітникаря), який працює в умовах захищеного грунту (в тепличному господарстві).
Як уже відомо, що лише умовно можна віднести професію до певного різновиду класифікації. Практично ж часто професія належить до кількох різновидів. Адже кожна професія одного типу обов'язково має ознаки й інших. Суть у тому, які з них визначальні, а які — другорядні, хоча теж важливі. Усе це можна врахувати у формулі, доповнюючи її буквеними індексами. Наприклад, учень хоче, щоб майбутня професія поєднувала ознаки типів П і X (позначимо ПХ). Одна з можливих професій — квітникар-декоратор.
Може трапитися, що одержаній формулі поки що нічого не відповідає, тобто в дійсності немає такої професії. Тоді формулу треба перебудувати, наблизивши її до реальності. При цьому за основу вибору потрібно взяти девіз «треба, зможу, хочу».
Слово «треба» означає потребу суспільства в кадрах певних професій. Якщо учні можуть і хочуть займатись якоюсь справою, але вона не потрібна суспільству, то й їхні інтереси і здібності втрачають смисл.
|