Заліщицька централізована бібліотечна система


Скачати 0.76 Mb.
Назва Заліщицька централізована бібліотечна система
Сторінка 1/6
Дата 01.04.2013
Розмір 0.76 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
  1   2   3   4   5   6


Заліщицька централізована бібліотечна система

Відділ інформаційно – бібліографічної та

методичної роботи


(з досвіду проведення занять у творчих лабораторіях)




2008

Підготували:
Завідувачка відділу інформаційно – бібліографічної та методичної роботи – О. А. Калінка;
Комп’ютерний набір та друк:

Оператора – консультанта – Ю. В. Камінського,

Секретаря – діловода – Т. М. Чорнобай;
Відповідальна за випуск:

директор ЦБС – О. Й. Тракало.

З 2002 року бібліотеки Заліщицької ЦБС працюють в умовах експерименту «Удосконалення діяльності закладів культури в сучасних умовах». Бібліотеки системи в ході експерименту визначили свою діяльність, як типи установ:

5 – бібліотеки – музеї, 15 – бібліотеки – центри краєзнавства, 15 – бібліотеки – центри народознавства, 4 – бібліотеки – центри духовного відродження, 4 – центри дозвілля для молоді, 3 – центри естетичного виховання, 8 – бібліотеки – центри дозвілля для дітей.

На базі бібліотечних установ створено творчі лабораторії і проводяться занняття з участю бібліотечних працівників району відповідно до визначених типів бібліотечних установ.

Бібліотеки – музеї


Зозулинська бібліотека – філія
Тут юні мешканці села відкривають нові сторінки літопису рідного краю, самі беруть участь у пізнанні нового, незвіданого. А недавно Зозулинська бібліотека приймала гостей – бібліотекарів із сіл району, які приїхали перейняти досвід роботи, ознайомитися під час семінару із цікавими краєзнавчими дослідженнями зозулинчан. Господиня – завідуюча бібліотекою – філією Ольга Вівчар знайомить гостей із матеріалами стендів, тематичних полиць, розповідає, як втілюється у життя давня мрія про створення у сільській бібліотеці музею. Нею Ольга Юріївна захопила всіх – і педагогів Зозулинської школи, і керівника місцевого господарства, і сільського голову та депутатів. В. Б. Підвальний, який очолює господарство у Зозулинцях, спонсорував на обладнання музею 50 грн., 100 грн., виділив депутат районної ради В. Д. Чубатий, допомогла сільська влада. Треба було оформити стенди, надати тематичної спрямованості зібраним матеріалам. Тепер вони, доповнюючи один одного, різнобічно відтворюють історію рідного краю. Ось стенд «З вічного джерела історії» Матеріали його розповідають про діяльність просвітницького осередку у селі.

Наступний стенд відтворює звичаї і обряди, які побутували у селі – весілля, гаївки, святкування Андрія, участь у фольклорних святах. Записані розповіді, спогади учасників національно – визвольних змагань.

Ще одні матеріали, фотографії – спогад – пам'ять про Другу світову війну. Кожного з гостей, мабуть, зацікавили спогади – розповіді, зібрані у бабусиній світлиці. Із бабусиної скрині сюди перемістився старовинний одяг, який носили наші предки.

Тісні зв’язки сільської бібліотеки із гостями з діаспори, зокрема із Канади. То ж їхні дарунки – на чільному місці у сільській бібліотеці. До речі, за матеріалами сільської бібліотеки представники діаспори відтворюють свої сімейні родоводи – коріння яких на землі українській. Ось на фотографії гості з Канади біля цілющого сільського джерела. Кажуть, що вода з нього допомагає людям, у яких хворі очі.

Член клубу «Спадщина» В. М. Коцюб розповів цікавий епізод – здалека приїхав до каплички чоловік із сліпою дочкою і запитував у нього дорогу. А через місяць він знову зустрів цього чоловіка, який поділився з ним радістю – дочка вже бачить!

При сільській бібліотеці працюють клуби за інтересами «Спадщина» і «Чиста криниця». Учасники їх стали ініціаторами цікавих заходів, організованих в селі. Особливо вдячна О. Ю. Вівчар педагогам Л. Г. Драчук та О. О. Мигайчук, які допомагали краєзнавчий матеріал відшукати і втілили в життя цікавий задум. Ольга Омелянівна доповнювала розповіді О. Ю. Вівчар конкретними фактами, прикладами – разом і сценарії писали, і вечори та ранки готували. Лариса Григорівна розповідала про участь у конкурсах, про те, як збирали прислів’я, суспільно – побутові пісні.

Для бібліотекарів району було запропоновано розширене засідання клубу за інтересами «Спадщина», присвячене 60-річчю Української Повстанської Армії. Національно – визвольному рухові присвятила розповідь ведуча О. Ю. Вівчар, звучали пісні, вірші у виконанні учнів Зозулинської школи. Хвилюючими були розповіді учасників цих подій – В. М. Коцюба та В. І. Дячук. Василь Матвійович п’ятнадцятирічним хлопцем виконував завдання повстанців, Василина Іванівна була станичною.

Сторінки історії рідного краю немов заново постали перед кожним учасником семінару.

Сільській бібліотеці адресувались схвальні відгуки. Про активність, ентузіазм завідуючої бібліотекою – філією О. Ю. Вівчар говорили завідуючий відділом культури райдержадміністрації В. П. Машера, директор районної бібліотечної системи О. Й. Тракало. Чимало цікавого почерпнули для роботи і гості – сільські бібліотекарі.

Сільський голова В. П. Курляк подарував бібліотеці книгу Нестора Мизака «За тебе, свята Україно», присвячену національно – визвольному рухові. У цьому селі намітилась добра співпраця між сільською владою і закладами культури.
Корчевська, Г. Серцем торкнулася краю свого: [Текст] // Колос. – 2002. – 1 листоп.
Мишківська бібліотека – філія
Село Мишків відоме славними історичними традиціями, іменами патріотів. Саме це село є батьківщиною письменника, відомого громадського діяча, журналіста Данила Чайковського, який народився у родині сільського священика отця Василя, засновника просвітянського осередку. У Мишкові корені роду єпископа-емерита Софрона Дмитерка. У переліку борців за волю України – прізвища Марка Михайлюка, Петра Крутасевича, Калини Остапів та інших. А ще у Мишкові живуть люди, які мають надзвичайну любов до села, його історії. У 1999 р. у м. Івано-Франківську виданий історичний довідник с. Мишків (1495-1995 рр.) – до 500-річчя заснування населеного пункту.

Зібрав матеріали і є автором цього видання уродженець села І.В.Андрійців. Йому допомагали директор місцевої школи Я.І. Краснюк та уродженець села І.С. Мельник. Книга видана з благословення і на кошти єпископа української греко-католицької церкви преосвященного Софрона Дмитерка. В історичному довіднику зібрані списки учасників національно-визвольних змагань села, Другої світової війни, активістів просвітницького руху, духовних наставників. У доробку автора книг є також поетичні посвяти рідному селу.

І.В. Андрійців – активний член клубу «Пошук», який працює при сільській бібліотеці. У бібліотеці вже третій рік діє музей села, у якому багато цінних реліквій, дарунків окремих родин уродженців Мишкова, які зараз проживають далеко від рідного села, але прагнуть зберегти його історію. Рідкісні видання у дарунок сільській бібліотеці передав уродженець села, активний діяч Рівненської обласної «Просвіти» Михайло Борейко. Двічі відвідав музей єпископ Софрон Дмитерко з Івано-Франківська, подарував понад 20 друкованих видань. Активну участь у створенні музею бере церковна громада. Церква передала стародруки книг, церковні атрибути. Сільській бібліотеці подарував свої книги Данило Чайківський «Хочу жити», «Крути», «Московські вбивці Бандери перед судом». Він тяжко переживав трагедію смерті провідника С.Бандери, з яким був тісно зв’язаний редакційною працею. Матеріально підтримав бібліотеку депутат райради Володимир Білокінський.

Недавно у сільській бібліотеці відбувся семінар бібліотечних працівників району, під час якого поділилась досвідом роботи завідуюча бібліотекою-філією О.І. Залуцька, яка три десятки літ працює у цій установі, стала засновником музею. Учасники семінару взяли участь у репрезентації історичного довідника І.В. Андрійціва, ознайомились з експозицією музею, роботою бібліотеки. Члени клубу «Пошук» підготували цікаву літературно-краєзнавчу програму. Про роботу по збору матеріалів для довідника розповіли директор школи Ярослав Краснюк, житель села Мишків Іван Мельник, вчитель історії Галина Гандзюк говорила про історію села. Свою частку у відтворення історії рідного краю вніс Петро Остапів. Виступила сільський голова Марія Сорока.

З хвилюванням слухали присутні лист єпископа Софрона Дмитерка, який привітав і благословив учасників семінару: «Тішуся, що в моєму селі, як і в усьому районі, є люди, що їм на серцю лежить добро і слава не тільки села, але й всієї нашої України. Важливою є віднова духовного життя в наших родинах, містах і селах, засад християнського віровчення».

Тракало, О. З любов’ю до рідного краю: [Текст] // Колос. – 2003. – 7 червн.

Бедриківська бібліотека – філія
«Село моє – краса моя і сила, душі і серця неосяжний світ…», - саме такі щирі слова зізнання у любові до рідного села звучали нещодавно в Бедриківській бібліотеці – філії з уст читачів – сельчан і не тільки школярів, але й дорослих, старших за віком людей, які гостинно зустрічали бібліотечних працівників району. Стара мудрість твердить: «Людина живе доти, доки про неї пам’ятають…». Щоб почувати себе гідно, ми повинні зберігати пам'ять про тих, кого вже нема на цьому світі, дорожити історією свого родоводу, дбати про створення літопису того міста чи села, в якому народились, зробити доступними для людей і популяризувати наші національні надбання – історичні пам’ятки, події, увіковічувати достойні імена та їх вчинки. Адже витоки духовності українського народу – в його християнському корінні, а в ньому – наша сила. З цією метою в сільській бібліотеці створено музей, в якому відкрито краєзнавчі експозиції. Під керівництвом завідувачки бібліотекою Світлани Тютюнник, до речі також уродженки села Бедриківці, активно діє клуб за інтересами «Спадщина», члени якого збирають експонати – взірці давнього побуту, одягу, проводять зустрічі, записують спогади людей старшого покоління, приймають до бібліотечного музею родинні реліквії. Відрадно, що музейні експозиції «Уродженці села – наша гордість», «Пам’ятки та пам’ятні події у с. Бедриківці» постійно поповнюються новими фотосвітлинами, інформаційними матеріалами про вихідців села, серед яких є високопрофесійні спеціалісти, науковці, підприємці, виробничники, керівники владних державних структур.

Із розповіді Світлани Василівни Тютюнник учасники творчої лабораторії «Бібліотека - музей», заняття якої проводилось у Бедриківській бібліотеці, ознайомились із формами бібліотечного обслуговування, організованими тут цікавими краєзнавчими заходами. Бібліотекар адресувала слова вдячності активним читачам книгозбірні, сільській раді і особисто сільському голові І. М. Костинюку за проведену передплату преси, а уродженцям села, добродійникам Івану та Степану Навольським за матеріальну підтримку, виділені кошти для проведеного ремонту приміщення. Завдяки цим людям бібліотечну установу оновили, причепурили, і вона набрала урочистого вигляду. «От якби ще вирішити питання про опалення, тоді тут було б щодня багатолюдно», - сказала Марія Іванівна Шкрабик, директор місцевої школи, яка була присутня на семінарі. Вона відзначила сумлінну працю зав. бібліотекою і розповіла про спільні заходи, організовані бібліотекою та педагогічним і учнівським колективами школи.

Хочу особисто побажати, щоб здійснилась ця давня мрія мешканців великого за кількістю населення і перспективного за демографічними прогнозами села. Бедриківці – село багате також на історичні пам’ятки, з якими нас ознайомили юні і дорослі краєзнавці: Надія Купчак, Оксана Журецька, Діана Домбровська, Адріана Миронюк і Роксолана Миронюк, Світлана Тютюнник, Ганна Балан.

У селі є багато пам’ятних знаків і місць, які засвідчують про важливі історичні події. Пам’яткою архітектури є збудована у 1833 році церква Архистратига Михаїла, яка діє на тому місці, де раніше була дерев’яна сільська церква, будована ще 1707 року. В історію села навічно вписані імена духовних отців – священиків Діонісія Рудницького, Миколи Кейвена, Михайла Баричка, Євстахія Гордійчука, Василя Стрільціва, Іллі Братина, Миколи Гайового, Володимира Барнича, які залишили про себе гарні спогади у вдячних сельчан і заслужили на пам'ять поколінь. Про це розповіла присутнім Надія Купчак. У 1848 році в Бедриківцях було встановлено Хрест – пам’ятник на честь скасування панщини в Галичині. У бібліотечному музеї зібрано відомості про цей пам’ятник, а також про родину власника бедриківських маєтків барона Бруніцького, який з часом продав свій маєток німкені Стеллі фон Турнау, в народі її назвали «пані майорова». Стіни родинного склепу цієї господині збереглися донині на сільському кладовищі. Нещодавно у бібліотеці побували туристи із Польщі, які зацікавились музеєм села і написали про це вдячний відгук.

Виховало село і багато мужніх захисників Вітчизни, борців за волю України. На їх честь також споруджено пам’ятники і встановлено пам’ятні знаки. Борцеві за волю України Іванові Стасюку, який загинув 21 грудня 1919 року, встановлено пам’ятний хрест. Є у селі могила Січових стрільців, визначене пам’ятне місце в урочищі Чогор, де була криївка вояків – повстанців і де загинули десять мужніх українських патріотів.

Про героїку боротьби за Незалежність України в буремні 40-50-ті роки розповіла Ганна Балан – учасниця тих подій, яка зі сльозами на очах називала імена українців – побратимів по боротьбі, закликала свято берегти Українську державу, творити гідно її історію сьогодні. А ще ця мужня жінка поділилась своїми задумами щодо увіковічення пам’яті 18 односельців, які були арештовані за політичні переконання і загинули в Середній Азії. На кінець свого виступу Ганна Балан заспівала повстанську пісню «Ой у лісі, на полянці», а сільський голова І. М. Костинюк вручив їй пам’ятний сувенір і подякував за активну життєву позицію. Свято дорожать жителі Бедриковець і сучасним пам’ятником, який спорудили на честь проголошення Незалежності України у 1991 році. Тут проводять святкові дійства, урочисті віче, поминальні заходи, масові зібрання. І дуже добре, що залучають до участі в них дітей, молодь.

Із музейних документів дізнаємося про багатьох національно свідомих, грамотних і талановитих людей, які дорожили історією села, честю і гідністю громади. Активно діяли в селі культурно – просвітницькі організації, читальня «Просвіти», церковні громади. Були у цьому селі добрі господарі, мужні українські патріоти. На жаль, імена багатьох з них з часом призабулись, є невідомими, але важливо, щоб було бажання громади творити історичний літопис спільними зусиллями і не згубити пам’яті про минуле, творити сучасне і дбати про майбутнє рідного села, Української держави, жити у злагоді і взаєморозумінні. Щиро і мелодійно звучали поетичні присвяти, пісні у виконанні юних мешканців села, сестер Адріани і Роксолани Миронюк, Діани Домбровської при музичному супроводі художнього керівника БНТ Василя Матійчука.

Немає сумніву, що село Бедриківці творить щасливе майбутнє при активній участі багатьох небайдужих до його славної історії людей, інтелігенції, талановитої молоді. Бібліотечні працівники району бажали успіху у краєзнавчій діяльності організаторам цієї важливої справи.
Тракало, О. Літопис села - спільними зусиллями:[Текст]//Колос. - 2008. - 7 листоп.

Ворвулинська бібліотека-філія

Освячені любов’ю до краю.

Славну історію має село Ворвулинці, яке захоплює нас не тільки мальовничою природою, зручним місцем розташування, щедрістю земельних надр, але й прикладами високої свідомості багатьох його мешканців з давніх часів і дотепер.

Краєзнавчі відомості про Ворвулинці можна почерпнути у сільській бібліотеці, де зібрано багато цікавих документів. У бібліотечній установі діє музей, який постійно поповнюється новими краєзнавчими знахідками.

Нещодавно на базі Ворвулинської бібліотеки – філії проведено заняття творчої лабораторії «Бібліотека - музей» з участю працівників району – керівників бібліотечних музеїв, центрів краєзнавства.

Вміло і професійно організовує роботу бібліотеки Надія Ярославівна Кіцканюк, яка після закінчення навчання у Чернівецькому училищі культури з 1991 року працює бібліотекарем у рідному селі.

Н. Я. Кіцканюк щиро ділилась досвідом бібліотечної роботи, ознайомила з експозиціями музею, експонатами – знахідками. Добрим доповненням до її розповіді були слова уродженця Ворвулинців Йосипа Гладика, який передав цікаві матеріали з історії села до бібліотеки: копії документів, що зберігаються у фондах Львівського державного архіву, а також родинні реліквії, записи спогадів рідних, знайомих односельчан. Краєзнавець Йосип Гладик – член Львівського товариства «Тернопільщина», тепер проживає у Львові, але часто навідує рідне село, сільську бібліотеку, тому з вдячністю прийняв запрошення зустрітися з бібліотекарями району.

Завідувачка бібліотекою розповіла про участь у роботі бібліотечної установи членів клубу «Українознавець» - мешканців села, старших за віком людей та молоді і дітей, назвала імена найактивніших, а також теми проведених бібліотекою масових заходів, які викликали найбільший інтерес в односельчан. А ще дуже раділа, що вдалось їй частково поремонтувати і оновити бібліотечну оселю, яка знаходиться в окремому приміщенні, спільно з клубним працівником побілили фасад Народного дому. Микола Пельцер, керівники сільськогосподарських підприємств Петро Стефаняк та Ігор Фрич фінансово підтримали ініціативну завідувачку бібліотеки. Надія Кіцканюк бере активну участь в житті села: вона – член сільвиконкому, обиралась головою виборчої комісії.

В цей день щиро вболівала за свою послідовницю і Марія Петрівна Лисак, яка 24 роки працювала бібліотекарем у Ворвулинцях. Вона розпочинала пошукову краєзнавчу діяльність, а тепер щиро раділа за успіхи Надії, яка сумлінно і творчо організовує роботу і вже ділиться досвідом із бібліотекарями району. Підтримує в роботі свою дружину і чоловік Петро Кіцканюк, який працює завідувачем Народного дому у сусідньому селі Гиньківці.

Учасники семінарського заняття отримали консультації працівників центральної бібліотеки щодо організації краєзнавчої діяльності, а бібліотекарі сільських книгозбірень інформували про проведені заходи у бібліотечних музеях, центрах краєзнавства, створивши таким чином «Калейдоскоп цікавих справ».

Презентацію книги Йосипа Котузяка «Розстріляне кохання» провели в Народному домі, де зібралось багато жителів Ворвулинців. В той день до рідного села прибув ще один поважний гість – Йосип Котузяк – автор книги, який тепер проживає з родиною в Німеччині. Він народився в селі Ворвулинці 1942 року, але в пам'яті назавжди зберіг спогади про воєнні лихоліття, про трагічні життєві долі, які не обминули його родину і дуже багато родин односельчан.

Про історичне минуле рідного села тепер видав книгу:

Котузяк Й. Ф. Розстріляне кохання. Вижниця: Черемош, 2007. – 247 с.

Йосип Котузяк дебютував досить цікавою і солідною за обсягом книгою, у якій на прикладах конкретних людей, родин змальовані події 30-40-х років минулого століття, коли кращі представники нації боролися і віддавали життя за волю і незалежність України. Викликає подив чітка пам'ять, яка зберегла стільки історичного матеріалу. Події і факти автор колись записував з оповідей своєї матері, а тепер помістив у книзі ще й 24 давніх фотосвітлини.

Ведуча заходу Н. Я. Кіцканюк представила автора, коротко розповіла його біографію. Народився Йосип Гладик в родині сільського майстра - reiyshf, в ранньому віці набув фаху кравця – закрійника. В 1965 році у пошуках долі подався на Буковину, де зустрів дівчину Еріку, з якою згодом одружився. Працював майстром – закрійником у Вижницькому райпобуткомбінаті. Виготовляв одежу для учасників художніх колективів Чернівецької області та Молдови, для Тернопільського ансамблю «Ватра», був близько знайомий з народним артистом України Назарієм Яремчуком, багатьма відомими поетами, композиторами, скульпторами. У 90-х роках Йосип Котузяк виїхав з родиною до Німеччини та навіки зберіг любов до рідного краю, пам'ять про українських героїв – односельчан.

У своєму виступі залюблений в рідний край Йосип Федорович Котузяк назвав Ворвулинці найкращим селом в Україні. Він закликав організувати заходи для увіковічнення пам'яті мужніх борців – краян: Богдана Навізівського (до 100-річчя від дня народження мужнього патріота -вихователя молоді), священика Василя Лозового, просвітянина Степана Малюка, повітового провідника ОУН-УПА Миколу Круцяка, підрайонного провідника Юрія Христоріза та багатьох інших, адже Ворвулинці дали в 40-ві роки Повстанській армії понад 50 стійких бійців, підпіллям Заліщицького району керували ворвулинські хлопці.

Автор книги поділився своїм задумом про продовження роботи по створенню історичного літопису рідного села, закликав присутніх до єдності у справі зміцнення української державності. «Незалежність України дарована нам Богом, тож гуртуймося, єднаймося, щоб не втратити її», - сказав заклично.

Літературний редактор Степан Кириляк, який прибув на презентацію із Вижниці, вдало опрацював подані автором матеріали, зумів скрасити і доповнити їх літературним обрамленням. Він акцентував увагу на чітку пам'ять Йосипа Котузяка, автора книги, і на спільно визначеному ними бажанні – виховати патріотизм у молодого покоління. В книзі поміщено списки мешканців села Ворвулинці, які загинули в роки національно – визвольних змагань, були репресовані, страчені, насильно виселені в Сибір.

Гість із Буковини говорив про те, що його колеги – літератори, журналісти хотіли б налагодити тісніші зв’язки з громадськістю Заліщицького району для творчої і пошукової співпраці.

З відгуком про прочитану книгу виступив директор Ворвулинської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, вчитель історії В. М. Загрійчук, який відзначив історичну важливість цього видання і подякував автору за правдиво описані факти, наведені приклади у книзі.

Шанобливо звернувся до автора книги Йосипа Котузяка його товариш з дитячих літ Йосип Гладик, який тепер проживає у Львові, є членом Львівського товариства «Тернопільщина». Він розповів про краєзнавчі знахідки, які засвідчують історію просвітницького руху, національно – визвольних змагань у селі Ворвулинці і про багатьох односельчан, що виховувались на принципах: «Бог. Честь. Батьківщина.». Краєзнавець передав до бібліотечного музею книги, цінні документи, які було знайдено в домівці Петра Совсуна, де збирались члени самоосвітнього гуртка, що діяв колись у Ворвулинцях під проводом суспільного провідника М. Совсуна.

Йосип Гладик дякував авторові книги «Розстріляне кохання» за згадане ім'я його батька – Юрія Гладика, станичного провідника ОУН, який був заарештований за любов до України, отримав вищу міру покарання. До цих пір син встановлює історичну правду про батька.

Марія Петрівна Лисак звернулася до пам'яті про мужніх дівчат – повстянок, героїнь книги трагічну долю яких описав автор, – Євгенії Совсун, псевдо «Чайка», та Марії Лисак, - «Ластівка».

«Я пам’ятаю цих мужніх дівчат ще з дитячих літ, їх замучили за те, що були нескореними у боротьбі за волю України. Їх могили є на сільському цвинтарі у Ворвулинцях. Вірмо і пам’ятаймо всіх тих, хто загинув за Україну», - закликала М. П. Лисак.

Із відгуками про книгу виступили: вчитель Б. Ю. Атаманюк, племінник вояка-борця Богдана Навізівського, студентка Ірина Лисак, яка з гордістю розповіла про мужність і велику віру та любов до України своєї бабусі.

Парох церкви Святої Покрови о. Петро поділився своїми міркуваннями про прочитану книгу, доповнив відомості про долю сільського священика отця Василя Лозового, якого замордували в Чортківській тюрмі, і про його роль у духовно – просвітницькому житті ворвулинської громади.

Священик сказав, що книга Йосипа Котузяка має бути такою ж цінною для кожної родини в селі, як молитовник, хрест, бо якщо не буде таких книг і таких авторів, то ми можемо втратити Україну, про яку мріяли, за яку боролись і віддавали життя мужні борці. В пам'ять про загиблих о. Петро організував спільну молитву.

Імена кожного мешканця села Ворвулинці, хто поліг на полях боротьби, звучали в цей день у повнолюдній залі, їм творили пам'ять і славу нащадки. Юні читачі: Алла Олексишин, Галина Навізівська, Любов Гладюк, Ольга Навізівська, Аліна Ковальчук читали поезії – присвяти мужнім героям, рідному краєві Євгена Безкоровайного земляка, уродженця Ворвулинців, місцевих поетів Василя Дрозда, Олега Вістовського, Володимира Вихруща, а Іван Навізівський, Петро Кіцканюк, Василь Рибцуник виконали пісні про рідне село, отчий край, співали повстанські мелодії, а також пісні про Україну.

Сільський голова М. В. Пельцер подякував організаторам, учасникам презентації книги «Розстріляне кохання» і особливо її авторові Йосипу Котузяку за справедливо описану історію Ворвулинців, за відвідини села гостями з Німеччини, Вижниці, Львова, Заліщик і сіл нашого району, а також усім односельчанам.

Автор подарував книги для двадцяти бібліотек району, які доповнять знання про рідний край.

Тракало, О. З любов`ю до краю[Про проведення заняття творчої лабораторії «Бібліотека-музей на базі Ворвулинської бібліотеки-філії]//Свобода- 2009. – 12 червн., Колос. – 2009. - 3 липн.
Зеленогайська бібліотека – філія
Нещодавно керівники бібліотечних музеїв, центрів краєз­навства Заліщицького району побували у Зеленогайській бібліотеці, де ознайомились із діяльністю музею села, створе­ного тут під керівництвом бібліотекаря Олександри Тарасевич.

Під час семінару ми дізнались про вагомий вклад у дослідження історії рідного села історика і науковця Івана Дубецького, життя якого, на жаль, передчасно обірва­лось.

Численні експонати та матеріа­ли з відомостями про історію села, учасників національно-визвольних змагань, працелюбів повоєнного пе­ріоду і сучасників зібрано у бібліо­течному музеї. Цим активно зай­маються члени клубу «Пошук», який об'єднує людей різного віку. Найбільше родинних реліквій, зі слів бібліотекаря, до місцевого музею передали Галина Витрикуш, Марія Чайковська, Любов Хом'як, Галина Рогацька.

?Гут змістовно оформлено експо­зиції з історії ремесел, які здавен побутували у селі. Дивували колись у Зеленому Гаї своїми мистецьки­ми виробами ковалі, шевці, крав­чині, ткачі і вишивальниці. Тепер ці традиції продовжують шановані у селі люди: столяр Федір Осадчук, писанкарка Галина Витрикуш, квітникарка Орися Красій, крав­чині Ганна Скафарик і Зіна Шев­чук, а також вправні господині-кухарі, яких часто запрошують готувати страви на весілля навіть у сусідні села.

У день проведення семінару в музеї експонувала своє мистецтво вишивальниця Ганна Скафарик, яка запозичила цей вид мистецтва віл матері.

Про важливість виховання мо­лоді на кращих українських тра­диціях, історії, життя старшого покоління і про роль бібліотеки та її співпрацю зі школою, громадою села, про організацію культурно-мистецьких заходів розповіли у своїх виступах бібліотекар О.В.Та­расевич, сільський голова І.М.Прокоп, учителі місцевої школи Л.Я. Дмитришин і Г.Й.Кулинич, жи­телька села Ганна Колодзінська.

Пишаються зеленогайці і своїми відомими земляками, скажімо, такими, як Еміль Коритко, відомий слов'янський етнограф і фолькло­рист.

Про Володимира Шевчука, жи­вописця, лауреата державної премії імені Т.Шевченка, розповіла Надія Стручук. Спогадами про нього под­ілився і його близький друг Василь Панчак із Заліщик.

Цікаво було довідатись і про те, що давня назва села Жижава по­ходить від словосполучення «жива вода». Легенди про це і досі побу­тують у Зеленому Гаї. Рідному селу присвятили поезії, пісні Петрунеля Шевчук-Гринишин, Тарас Сере-дюк, Степанія Лаврова, роблять перші спроби і юні автори - учні школи.

Про провідну акторку Терноп­ільського драматичного театру імені Т.Шевченка Віру Самчук мо­вила Олександра Тарасевич. До речі, цій талановитій уродженці села присвятив вірш Володимир Вихрущ, який натхненно прочита­ла Надія Стручук.
Тракало, О. Пишаються зеленогайці своїми земляками [Текст]:[ Про проведення заняття творчої лабораторії «Бібліотека-музей» на базі Зеленогайській бібліотеки-філії]//Свобода. – 2011. – 28 жовтн.- С.5.


  1   2   3   4   5   6

Схожі:

1. Замовник: Найменування: КУ «Централізована бібліотечна система для дітей»
Реєстраційний рахунок замовника: Рахунок №35416001000591 в Державному казначействі України у м. Севастополі
ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
До складу медичних закладів Хмельницької області входить 193 лабораторій, з них 191 клініко-діагностичних, 11 бактеріологічних, 1...
Customer Solution Case Study
Централізована комплексна автоматизована система страхового обліку на базі технологій Microsoft дала змогу НАСК «Оранта» консолідувати...
Картель найпростіша форма монополістичного об'єднання. Трест найбільш...
Картель — найпростіша форма монополістичного об'єднання. Трест — найбільш централізована форма монополістичних об'єднань
Банківська система США, Великобританії, Німеччини
Банківська система СА називається федеральна резервна система. Назва склалася еволюційно, враховуючи територіальний поділ і розміщення...
2: НОВА бібліотечнА ПОСЛУГА: ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІНТЕРНЕТУ В БІБЛІОТЕЦІ
Модуль 2: НОВА бібліотечнА ПОСЛУГА: ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІНТЕРНЕТУ В БІБЛІОТЕЦІ
ЗМІСТ
Бібліографія і бібліографічні покажчики. Каталоги 9 02 Бібліотечна справа. Бібліотекознавство 10
ЗМІСТ
Бібліографія і бібліографічні покажчики. Каталоги 10 02 Бібліотечна справа. Бібліотекознавство 13
ТЕМА ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА РОСІЇ
До 1917 р кредитна система Росії розвивалася за капіталістичними законами. У Російській імперії існувала трирівнева кредитна система,...
13 2013 ДЕРЖАВНА НАУКОВА УСТАНОВА
Бібліографія і бібліографічні покажчики. Каталоги 8 Бібліотечна справа. Бібліотекознавство 8
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка