Застосування інноваційних технологій при викладанні дисципліни Технічна механіка.
Модульно-рейтингова система має багато переваг як для викладача так і для студента.
Використання рейтингової системи оцінювання в умовах модульної організації навчання надає викладачеві можливість систематично контролювати навчальні досягнення студентів засобами поточного й модульного контролю та об’єктивно оцінювати якість засвоєних знань, умінь та навичок безпосередньо на кожному занятті, за рахунок винагород і стягнень.
Для студента позитивним є те що студент може обирати сам як буде вчитись, якщо студент добросовісно систематично готується до занять то він набравши достатню кількість балів, звільняється від складання заліку чи іспиту.
При викладанні Технічної механіки використовуються наступні інноваційні технології : тестові , розвивальні та проблемні технології , інтегровані та інформативно - комунікаційні.
Тестові технології. Основним принципом діагностики рівня сформованості знань та вмінь студентів методом тестового контролю можна назвати принцип науковості конструювання дидактичних тестів та точності оцінки.
В основу діагностики знань студентів покладена система тестового контролю як упорядкована сукупність взаємопов’язаних елементів, яка містить тематичний, модульний і підсумковий тестові контролі.
Виявлення обсягу початкових знань студентів з конкретної теми, оцінка цих знань у кількісному та якісному відношеннях, визначення їхньої частки від усієї навчальної програми забезпечується спеціально розробленими тестами. Такі тести містять завдання, які дозволяють виявити орієнтацію студентів з основних термінів, понять, положень теми, що вивчається, рівень традиційних «побутових» знань та ерудицію з певної теми.
При тематичному контролі тексти використовуються в режимі контролю та в режимі навчання. У цьому випадку тестування дозволяє реалізувати наступні функції: здійснення зворотного зв’язку, діагностування розвитку дидактичного процесу, оцінка результатів навчального процесу.
Застосування тематичного тестового контролю виконує роль стимулу регулярної навчальної роботи студента протягом модуля.
Модульний тестовий контроль після завершення модуля виконує роль елемента загальної системи діагностики рівня засвоєння знань та вмінь студентів, який дозволяє систематизувати та узагальнити навчальний матеріал. Він організується для студентів які не систематично або не достатньо успішно працювали на протязі модуля таке діагностування та прогнозування діяльності студентів і передбачає свободу вибору .
Підсумковий контроль дозволяє виявити сформований та закріплений рівень знань та вмінь студентів у галузі конкретного наукового знання через певний термін після завершення вивчення певних тем і визначення особистого рейтингу студента.
Технологія розвивального навчання .Для досягнення в процесі навчання бажаного рівня студента потрібне розуміння викладачем особливостей такого навчання й оволодіння ним спеціальними засобами для організації продуманої і цілеспрямованої роботи. На основі теоретичних пошуків у сфері розвиваючого навчання виникла принципово нова методика, призначена для розвитку найважливішої характеристики людини – інтелекту.
Методика розвиваючого навчання – це система якісно нових знань, що припускають принципово іншу побудову навченої діяльності. Сьогодні доведено, що ця методика здатна забезпечити всі потреби масової педагогічної практики і з успіхом може бути застосована в навчальних закладах різних типів. Суть концепції розвиваючого навчання полягає у створенні умов, коли розвиток студента перетворюється на головне завдання як для викладача, так і для самого студента.
Ця технологія сприяє розвиткові мислення й інших пізнавальних процесів, що дозволяє самостійному вирішенні студентами поставлених перед ними проблем.
Першою, принципово важливою умовою для “включення” студента в нову для нього проблему є наявність у нього певної бази знань із поставленої проблеми. Це можуть бути знання, отримані на попередніх заняттях, а також почерпнуті з власного життєвого досвіду. Знання не є мисленням, але мислення можливе тільки при наявності знання. Формування міцних, глибоких базових знань – одна з найважливіших складових навчального процесу. Тільки після того, як студенти якісно опанують теоретичними знаннями з навчальної дисципліни, тобто буде зрозуміло, що людина знає, можна переходити до наступного етапу, де усе це фактично засвоюється. Тому, при організації процесу розвитку технічного мислення ми чітко виділяємо етап формування базових знань. Необхідні теоретичні знання студенти отримують на лекціях. Тому при виконанні курсового проекту з Деталей машин студент повинен застосувати базові технічні знання здобуті при вивченні “Теоретичної механіки ”, “ Опору матеріалів ”, і “Деталей машин ”, . У ході виконання лабораторних робіт відбувається додаткове з’ясування найбільш трудомістких питань і більш детальне опрацювання складних елементів, якщо в цьому є необхідність.
Прикладом розвивальних технологій є виконання розрахунково-графічних робіт .
Не менш важливим завданням є організація в процесі навчання цілеспрямованої роботи з максимального розвитку мислення, навчання самостійному поповненню і відновленню знань, свідомому використанню їх у вирішенні теоретичних і практичних задач.
Проблемні технології. Проблемне навчання — це така організація процесу навчання, сутність якої полягає в утворенні в навчальному процесі проблемних ситуацій, вирізненні та вирішенні студентами проблем.
Мета Проблемного завдання — не тільки пошук нового способу розв'язання, а закріплення відомого студентам методу. Тому проблемним можна назвати навчання розв'язання нестандартних завдань, у ході якого студенти засвоюють нові знання, здобувають нові уміння та навички.
Таким чином, ми підійшли до наступної важливої умови розвитку технічного мислення – наявності проблемної ситуації. В основі теорії проблемного навчання знаходиться положення про те, що існують деякі вихідні задатки здібностей у людини, але перебувають вони тільки в початковій стадії і розвиватися можуть тільки в процесі відповідної професійної діяльності суб’єкта навчання. Визнання здібностей, навіть у зародковій формі, зводиться до питання про їхній розвиток шляхом “ підштовхування ” за допомогою, наприклад, проблемних ситуацій.
Проблемною є ситуація при виконанні курсового проекту з Деталей машин при виборі матеріалу для зубчастої пари , чи при призначенні модуля зубчастого зачеплення .
Наступною дуже важливою умовою успішного здійснення розвитку мислення є діяльність викладача. Одним з найважливіших педагогічних умінь, яким повинен володіти вчитель, є вміння поставити проблему. Причому до постановки проблеми необхідно ставитися дуже серйозно з огляду на основні дидактичні вимоги: залучення студента до діяльності, спрямування розумової діяльності в “потрібне русло ”, щоб проблема викликала активний інтерес і бажання в ній розібратися, спиралася на наявні знання і досвід дослідження.
Нарешті, не можна залишити осторонь ще одне непросте педагогічне вміння – обговорення отриманих результатів і підведення підсумків роботи. На цьому етапі важливо, щоб студент зумів з’ясувати всі незрозумілі моменти і підійти до потрібних висновків, отримав велике задоволення від роботи і радість успіху.
Інтегровані технології. Інтеграція вважається необхідним дидактичним засобом, за допомогою якого можливо створити у студентів цілісну картину світу. Через інтеграцію здійснюється особистісно-зорієнтований підхід до навчання, тому що студент сам у змозі обирати "опорні" знання з різних дисциплін з максимальною орієнтацією на суб’єктивний досвід, що склався в нього під впливом як попереднього навчання, так і більш широкої взаємодії з навколишньою дійсністю.
Слід пам’ятати, що інтеграція – це не поєднання, а взаємопроникнення двох або більше дисциплін.
Переваги інтегрованого навчання:
інтеграція пожвавлює навчальний процес;
економить навчальний час;
позбавляє від перевтоми.
Проблема інтегрованих технологій вирішується при виконанні того ж курсового проекту зубчасте колесо і вал студенти розраховують на уроках технічної механіки а викреслюють під час пар на уроках комп’ютерної графіки що дає можливість вивільнити додатковий час на виконання розрахункової частини .
Інформативно-комунікаційні технології. На думку багатьох фахівців, нові інформаційні освітні технології на основі комп'ютерних засобів дають можливість значно підвищити ефективність навчання.
Інформативно-комунікаційні технології при вивченні Технічної механіки використовуються на такому рівні
1. Створено повне методичне забезпечення для студентів на електронному носії , яке включає конспект лекцій, приклади виконання практичних робіт, завдання і приклади виконання розрахунково-графічних робіт, приклади розв’язування задач на модульні контрольні роботи.
2. Виконання складального креслення редуктора виконується за допомогою програми Компас а саме прикладної бібліотеки Редуктор , що дає можливість кожному студенту самостійно виконати графічну частину проекту.
3. І зараз я працюю над тим що повністю усе тестування і тематичне і модульне і підсумкове проводити за допомогою програми Moodl, на комп’ютерах
|