|
Скачати 411.17 Kb.
|
10.Рівнево-кваліфікаційна диференціація при організації самоосвітньої діяльності. 11.Етапи самоосвіти вчителя за принципами рівнево-кваліфікаційної диференціації. 12.Алгоритм управлінських дій щодо самоосвіти вчителів відповідно до основних управлінських функцій. 13. Моніторинг самоосвіти вчителя. 14. Діагностична карта педагогічної оцінки та самооцінки готовності вчителя до саморозвитку. 15. Анкета, яка спонукає вчителів до самоосвіти. 16. Анкета для вчителів. 17. Самоаналіз уроку як засіб підвищення ефективності професійної діяльності вчителя Удосконалення методичної майстерності – це передусім самоосвіта, особисті ваші зусилля, спрямовані на підвищення власної культури праці і в першу чергу культури мислення. В.Сухомлинський Удосконалення рівня професійної компетентності – один з основних напрямків реформування системи освіти. Головні нормативно-правові документи Міністерства освіти і науки України свідчать:
їх професійне самовдосконалення – важлива умова модернізації освіти » Національна доктрина розвитку освіти Виходячи з цього, головними завданнями післядипломної педагогічної освіти та методичних служб стали питання стимулювання самоосвіти і саморозвитку педагогічних кадрів та надання своєчасної методичної допомоги у даному напрямку. Таким чином, основною формою удосконалення рівня професійної компетентності вчителя є професійне самовдосконалення шляхом цілеспрямованої самоосвітньої діяльності. Сучасна педагогіка має потребу у висококваліфікованих спеціалістах, які здатні творчо підходити до організації навчально-виховного процесу та досягати високих якісних результатів. Виходячи із вищесказаного, можна зробити висновок, що виникає потреба у досконалій організації та управлінні самоосвітньою діяльністю педагогів. Тому однією із задач післядипломної освіти педагогів є удосконалення роботи у міжкурсовий період за темою самоосвітньої діяльності шляхом стимулювання самоосвіти, саморозвитку та пошуку шляхів самореалізації особистості вчителів. Педагогічні працівники повинні бути здатні до беззупинного самовдосконалення, орієнтованого на відповідність динаміці дійсності. Завдання удосконалення професійної компетентності педагогічних кадрів, підвищення їх наукового та загальнокультурного рівня вирішуються через систему методичної роботи. У створенні особистісно орієнтованої системи професійного зростання вагому роль відіграє організація самоосвітньої діяльності. Завдяки моніторингу особистої педагогічної діяльності йде накопичення інформації про рівень якості самоосвіти педагога. Таким чином , у кожного педагога з’являється можливість прогнозувати та моделювати особистий розвиток, забезпечуючи безперервне професійне зростання. Самоосвіта – це безперервний процес саморозвитку та самовдосконалення педагогів. Самоосвіта вчителя є основною формою підвищення педагогічної компетентності, яка складається з удосконалення знань та узагальнення педагогічного досвіду шляхом цілеспрямованої самоосвітньої роботи. Самоосвіта здійснюється індивідуально або колективно. Суто індивідуально її може виконувати високорозвинена особистість, діяльність якої продуктивна і творча. Н.В.Бухлова пропонує розглядати самоосвітню діяльність як сукупність декількох «само»:
Шляхом досконалої організації самоосвітньої діяльності постійно удосконалюється професійна майстерність вчителя і, як наслідок, формується авторитет педагога серед учнів, батьків, колег. Творчо працюючий педагог сам створює свій особистий імідж. У педагогічній літературі виділяються такі принципи самоосвіти вчителя: 1. Принцип цілісності ( системність самоосвітньої діяльності ). 2. Принцип діяльності ( практична спрямованість роботи ). 3. Принцип мобільності ( відповідність змісту самоосвіти рівню професійної компетентності). 4. Принцип самореалізації ( впровадження в життя своїх внутрішніх можливостей та здібностей). 5. Принцип самореалізації ( здатність особистості раціонально організувати свою діяльність). Досконала організація самоосвіти залежить від багатьох факторів. Багато залежить від мотивів самоосвіти, об’єктивної і суб’єктивної значущості, теоретичної і практичної підготовки, ступеня оволодіння вміннями здійснювати самоосвітню роботу, фізіологічного й емоційного стану та інших факторів. Основні принципи організації самоосвітньої роботи вчителів 1. Взаємообумовленість мети, суті, змісту, структури методичної роботи і суспільних потреб, педагогічної практики. Цей принцип вимагає, зокрема, єдності ідейно-політичної та професійної підготовки педагога, посилення уваги до методологічних знань. 2. Безперервність і систематичність підвищення кваліфікації та професійної майстерності працівників упродовж всієї педагогічної діяльності. 3. Комплексне вивчення питань соціології, психології, дидактики, теорії виховання, наукових основ викладання навчальних предметів та поєднання науково-теоретичної підготовки з оволодінням уміннями та навичками, необхідними в педагогічній діяльності. 4. Випереджальний характер підвищення кваліфікації педагога, своєчасне отримання наукової інформації, рекомендацій психолого-педагогічної науки і кращого педагогічного досвіду. 5. Урахування рівня підготовки та індивідуальних інтересів учителів, диференціація змісту і методів методичної роботи. 6. Узгодженість і наступність підрозділів методичної роботи та курсової підготовки, ретельне виконання вчителями до курсових завдань, що дає змогу ліквідувати розрив між практичною діяльністю педагога, узагальнення його досвіду, тобто формування творчого мислення педагога. 7. Взаємозв’язок методичної роботи з творчими пошуками окремих педагогів і всього колективу. Аспекти вибору змісту і форм самоосвітньої роботи вчителів
Основні компоненти самоосвітньої діяльності
Під мотивацією розуміють сукупність внутрішніх та зовнішніх сил, які збуджують педагога до діяльності та надають їй певного смислу. Серед мотивів найчастіше зустрічаються:
Психологи виділяють в структурі мотивації такі компоненти: - самосвідомість, - самовиховання, - самонавчання.
Напрямки реалізації самоосвітньої діяльності вчителів Орієнтовний план реалізації самоосвіти вчителів
План самоосвіти вчителя …………………………………….................. на 20….-20…. н.р
|
ПОСАДОВІ ОБОВ'ЯЗКИ учителя зарубіжної літератури та російської мови Закон України «Про освіту», Закон України «Про загальну середню освіту», інші законодавчі й нормативно-правові акти та документи... |
Закон України "Про дошкільну освіту" Законодавство України про дошкільну освіту базується на Конституції України і складається із Закону України "Про освіту", цього Закону,... |
Закон України «Про позашкільну освіту» Законі України «Про загальну середню освіту», наказі Міністерства освіти і науки від 11 вересня 2009 року №854 «Про затвердження... |
Процес розбудови сучасної української освіти, що здійснюється у відповідності... Закону України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, постанов Кабінету Міністрів України “Про перехід загальноосвітніх навчальних... |
Робочий навчальний план Немирівського Будинку дитячої та юнацької творчості Законодавством України про позашкільну освіту, яке базується на Конституції України і складається із Закону України «Про освіту»,... |
НАКАЗ Відповідно до законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про вищу освіту” |
Закон України «Про загальну середню освіту» ... |
ЗАКОН УКРАЇНИ "ПРО ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНУ ОСВІТУ" Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи професійно-технічної освіти, створення... |
Закон України «Про освіту» Упорядник: Войцях Т. В., методист ОЦППСР Черкаського ОІПОПП, соціальний педагог-правник |
Диплом і свідоцтво про професійно-технічну освіту, що видаються в... Протокол між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про внесення змін до Угоди між Кабінетом Міністрів України... |