Фахового проекту
|
|
Скачати 300.95 Kb.
|
             Одеський обласний інститут удосконалення вчителівНауково-методичний центр української мови та літератури, українознавства Тема фахового проекту: « Використання опорних схем і конспектів на уроках української мови» Вчителя української мови та літератури вищої категорії загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 м. Котовська Одеської області Мігуш Тетяни Анатоліївни м. Одеса 2012 р. ВИКОРИСТАННЯ ОПОРНИХ СХЕМ І КОНСПЕКТІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Система освіти орієнтує сучасного вчителя на використання у роботі різноманітних технологій, які дають можливість оптимізувати, інтенсифікувати навчально-виховний процес. На даний час їх існує ціла низка, тому кожен педагог має змогу підібрати саме ті, які б сприяли ефективності навчання школярів, розвивали в них пізнавальну активність, стимулювали продуктивне мислення. Використання найрізноманітніших методів і методичних прийомів, як традиційних, так і нових, важливе на всіх уроках, адже вони сприяють формуванню цілісної особистості. Не є винятком і уроки української мови, на яких також відбувається розвиток інтелектуальної, творчої, комунікабельної, національно свідомої людини. На пошук ефективних підходів до навчання учнів орієнтує й програма, де зазначається про перегляд засад традиційного навчання української мови в загальноосвітній школі, переорієнтування його на формування національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка володіє уміннями і навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися засобами мови, формами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності На даний час уроки мови мають бути зорієнтовані на розвиток в учнів аналітико-синтетичних умінь, умінь порівнювати, узагальнювати, класифікувати, систематизувати, визначати причинно-наслідкові зв’язки. Всі ці уміння дадуть поштовх до формування у школярів комунікативної компетентності. Разом з тим, учнів варто вчити визначати головне і другорядне, проводити елементи дослідження, виявляти залежність явищ і фактів. Здобуті знання, уміння й навички у подальшому нададуть можливість школярам менше часу витрачати на засвоєння матеріалу. Отже, учителю варто так організувати навчальний процес, щоб учні могли узагальнювати та структурувати інформацію. Крім того, кожен педагог стикається на уроках з проблемою участі в уроці всіх учнів. І я неодноразово переймалася питанням - як оживити урок, підтримати інтерес до предмету? Одним із видів такої роботи може бути подання навчального матеріалу за допомогою опорних схем та конспектів .   Використання опорних схем та конспектів на уроках вважаю важливим моментом у моїй роботі. Чому я звернулася до цієї теми? На мій погляд, одне з найважливіших сучасних умінь учня - це вміння кодувати великий обсяг інформації, вибудовувати логічні ланцюжки для міркування, а значить, оволодівати новими способами діяльності, чого так не вистачає в сучасному, багатому великим об'ємом інформації освіті. Достатня кількість різного роду «підказок» гальмує як мовленнєвий розвиток, так і грамотність школяра і далі не розвиваються такі вміння як здатність самостійно мислити, виражати свої почуття, доводити свою точку зору. Важко домогтися результатів при вивченні мови, якщо школярі не активні на уроках. Отже, у них пропадає мотивація до вивчення предмета, що веде до зниження якості знань. Як допомогти дітям? Як полегшити сприйняття теоретичного матеріалу і сприяти швидкому його запам'ятовуванню, осмисленому і більш міцному? Як змусити їх мислити, розмірковувати, зіставляти і, більше того, самостійно робити певні висновки? Свою роль учителя бачу в тому, щоб допомогти учням активізувати свою діяльність, формувати вміння використовувати теоретичні відомості в практиці. II. Теорія питання Все нове - це добре забуте старе. Так ще на початку своєї педагогічної діяльності я, спільно з колегами вчителями-словесниками, зацікавилася методикою великоблочної подачі матеріалу, розробленої Ю.С. Меженком, і вирішила використовувати її на своїх заняттях. Введення великих блоків теоретичного матеріалу здійснюється за допомогою опорних сигналів. Опорний сигнал за Шаталовим - це «асоціативний символ, який замінює якесь смислове значення; він здатний миттєво відновити в пам'яті відому і раніше зрозумілу інформацію». Під опорним конспектом розуміється «система опорних сигналів, які мають структурну зв'язок і представляють собою наочну конструкцію, що заміщує систему значень, понять, ідей як взаємопов'язаних елементів». Мета цієї технології відповідає всім сучасним вимогам Принципи роботи з опорними конспектами Види роботи з опорними схемами та конспектами: 1. Оформлення в довідкові зошити опорного конспекту з теми (навчання правильному оформленню, вмінню виділяти головне). 2. Коментування учителем окремих фрагментів конспекту (пояснення схематичних позначень). 3. Повторення учнями вголос частин конспекту, правил, схем (навчання правильної мови). 4. Використання конспекту в процесі виконання практичних завдань (багаторазове звернення до конспекту; запам'ятовування без заучування). 5. Внесення учнем позначок і власних доповнень до опорного конспекту 6. Запис по пам'яті всього опорного конспекту або його частин. 7. Навчання складання власних опорних конспектів, схем, алгоритмів при повторенні і систематизації вивченого матеріалу. ІІ. Опис досвіду Використання опорних конспектів і схем на уроках української мови Під час проведення уроків української мови варто використовувати такі опорні схеми, що містять головні теоретичні відомості і факти, об’єднують у систему розрізнені поняття та явища і подають їх учням у сконцентрованому вигляді, активніше включають зорову пам’ять. Це полегшує розумову діяльність, сприяє об’ємному і швидкому засвоєнню теоретичного матеріалу, вказує шлях до практичного його застосування. Робота за схемами дає змогу забезпечити стислий виклад і зображення основних положень нового навчального матеріалу, чітке визначення основних його ідей, допомагає школярам зорієнтуватися у процесі самостійного вивчення окремих тем. Навчання по опорних схемах та конспектах вимагає активної розумової діяльності учнів. Вони повинні володіти навичками сприйняття інформації, співвіднесення її з раніше засвоєною, умінням виділяти головне, бачити велику тему в цілісному вигляді без схематизованого короткого конспекту досить важко. Схема являє собою прийом, який полегшує сприйняття теми та її розуміння. Як відомо, у кожної людини працюють у різній мірі всі три механізми пам'яті:
І якщо в процесі навчання всі вони цілеспрямовано використовуються, то рівень засвоєння нового матеріалу підвищується. При поясненні нового матеріалу за допомогою опорних сигналів працюють зорова і слухова пам'ять, причому спосіб запам'ятовування не механічний, а заснований на встановленні смислового розуміння сигналів. При відтворенні опорних схем як контрольному моменті засвоєння знань підключається рухова (моторна) пам'ять. Опорні схеми , на мій погляд, не тільки урізноманітнюють форми проведення уроків, роблять їх такими, що легше запам’ятовуються , емоційними, а й розвивають логічне мислення учнів, сприяють глибокому і послідовному засвоєнню матеріалу, служать підмогою в практичній діяльності учнів для закріплення умінь і навичок, розвитку мовлення. Для мене цінність цієї технології полягає ще й у наступному: Учні й самі із задоволенням пробують складати опорні схеми, багато з них я використовую в роботі. З досвіду роботи знаю, що систематичне і цілеспрямоване використання опорних схем на уроках мови здатне не тільки закласти певний рівень знань, а й добре розвиває пам'ять, мислення, увагу. Ці якості останнім часом недостатньо розвинені у більшості учнів. Вимога уникати в схемі зайвих слів, непотрібної інформації ні в якому разі не перешкоджає включенню в неї матеріалу, що має важливе значення для засвоєння поточної навчальної інформації, а також відомостей, які обов'язково стануть у нагоді в майбутньому. Отже, схема як засіб наочності в навчанні є не стільки ілюстрацією, яка дається паралельно з усним чи письмовим викладенням матеріалу, скільки ключем до вирішення практичних завдань, схема активізує не лише пізнавальну, але й розумову діяльність учнів, тим самим мотивуючи учня, роблячи його успішним . Опорні схеми на уроках повинні стати постійними помічниками учнів, основою дружного спілкування, імпульсом до активної, зацікавленої праці. Вони забезпечують роботу всього класу й швидке просування в навчанні всіх дітей. Як результат на кожному уроці з’являється резерв часу, а отже, можливість виконати велику кількість різноманітних вправ на закріплення й повторення вивченого, а також на вироблення міцних умінь і навичок. Це дає змогу працювати на майбутні теми програми, здійснювати їх перспективне вивчення. Разом з цим, подають дітям цілісну картину окремих розрізнених правил, допомагають тримати в пам’яті логічні зв’язки певного визначення, оскільки здебільшого опорні схеми мають характер алгоритму і слугують для практичного використання. Використання схем сприяє глибшому засвоєнню знань ще й тому, що вивчення програмового матеріалу лише за підручником має обмежені можливості багаторазового повторення. За узагальнювальною ж схемою можна повторити основні положення теми на уроці приблизно п’ять разів, а саме під час: Отже, опорні схеми дають можливість розвивати аналітичне, творче мислення школярів і водночас економити час у процесі вивчення та повторення матеріалу. Робота зі схемою вчить умінню виділяти головне в досліджуваному матеріалі, сприяє розвитку логічного мислення учнів, формує вміння в конкретному лінгвістичному факті бачити мовну закономірність. Схема залучає простотою складання (це може зробити кожен учитель і часом учень) і простотою застосування, оскільки знайомити з нею можна учнів за допомогою класної дошки, комп'ютера, інтерактивної дошки, а для цього не потрібно спеціального часу, як на виготовлення деяких інших посібників. Схема доречна на різних етапах навчання: при введенні нового поняття, знайомстві з орфографічним правилом, при відпрацюванні, закріпленні і повторенні навчального матеріалу. Усвідомлене застосування теоретичного матеріалу, що міститься в опорних схемах, приходить до школярів не відразу. Потрібна ретельно обміркована робота, яку краще всього починати ще з п'ятого класу. Щоб полегшити цю роботу, пропоную школярам вести спеціальні зошити, які містять теоретичні відомості, схеми, опорні конспекти. Саме опорна схема віддалено нагадує алгоритм, але на відміну від нього є гранично спрощеним, лаконічним записом, який навіть п'ятикласники,які не вміють писати швидко, перепишуть за дві-три хвилини. При виконанні тренувальних завдань вдома і в класі учні в міру необхідності звертаються до схеми. Надалі вже в 6 класі знову доведеться повернутися до первісної запису і внести в неї додатки і так до 11 класу. Систематична робота зі схемами, складання їх за безпосередньої участі самих учнів призводить до того, що на певному етапі навчання вони вже можуть самостійно, спираючись на схеми, викласти той чи інший лінгвістичний матеріал. Спочатку з таким завданням справляються тільки сильні учні, потім ініціативу проявляють і більш слабкі. Інтенсифікації процесу навчання школярів сприяє й використання на уроках опорних конспектів. Вони дають можливість розкрити резерви пам’яті, інтелектуальні можливості, творчий потенціал учнів. Опорний конспект – це навчальний матеріал кількох параграфів, між якими існує певний зв’язок, поданий у стислому вигляді за допомогою опорних сигналів. У навчальному процесі опорні конспекти виконують такі функції:
До складання опорних конспектів ставляться певні вимоги, з якими учні мають бути ознайомлені. І.Принципи складання: 1. Системність: блок – не набір різноманітних правил, він допомагає при потребі легко знайти потрібний матеріал. 2. Стислість: опорний конспект не повинен перевищувати розмірів сторінки із зошита. 3. Простота: блоки не можна перевантажувати інформацією, вони мають бути легкими для сприйняття і відтворення. ІІ. Умовні позначки: 1. Значення кожного кольору має бути постійним. 2. Правила, способи засвоєння орфограм, загальна теорія подаються мовою опори – абревіатурами та умовними позначками. ІІІ. Загальні рекомендації: 1. Опора має бути максимально виразною, лаконічною, скомпонованою за законами логіки. 2. Блоки опорного конспекту не повинні переобтяжуватися прикладами, малюнками, оформлення не повинне відволікати. Вимоги до складання опорного конспекту Досвід роботи показує, що найбільш поширеними у використанні опор є такі типи уроків:
Зупинюсь на використанні опорних конспектів під час уроку вивчення нового матеріалу, який умовно можна поділити на два етапи. Перший етап – бесіда, в якій переплітаються мотивація навчальної діяльності, актуалізація опорних знань, засвоєння нового матеріалу . Якщо на першому етапі учитель робить якісь записи, то вони мають бути ідентичні сигналам, які входять в опорний конспект. Другий етап – повторний виклад матеріалу, розповідь за опорним конспектом, збільшеним до розміру плаката або форми А-4, яка доступна кожному учню. Мета повторного пояснення – стисло, доступно і в логічній послідовності відтворити уже відомі учням з попереднього етапу уроку вузлові питання теми, пов’язавши їх з опорним конспектом і наповнивши тим самим схему відповідним змістом. Для кращого запам’ятовування теоретичних відомостей робиться третє пояснення. За часом – це дві-три хвилини. Вичленовуються лише найважливіші моменти. Якщо у класі є учні, які не засвоїли матеріал і після третього пояснення, стислий виклад його повторюється. Під час пояснення опорного конспекту учні лише слухають. Записи робляться лише після повного засвоєння теми. Теоретичний матеріал підручника і робота за опорним конспектом (переказування його) – це домашнє завдання на наступний урок. На наступних етапах уроку робота за конспектами продовжується, наприклад, після пояснення нового матеріалу урок починається з письмового відтворення опорних конспектів у зошитах зворотного зв’язку. Після цього на занятті робиться взаємоперевірка опорних конспектів і попереднє оцінювання їх якості у системі «учень-учень», робота в парах. Остаточну оцінку за опорний конспект виставляє вчитель. Отже, на кожному з етапів уроку можливо інтенсифікувати процес навчання за допомогою опорних конспектів. Так , наприклад, доречним буде використання схем і опорних конспектів при вивченні теми «Фонетика» . Починаємо складати схеми у 5 класі, а поглиблюємо і закріплюємо матеріал ,що супроводжується опорними конспектами, у 10 класі . В 11 класі при підготовці до ЗНО ці конспекти стають у пригоді.
ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ О ∥ Е ∥ І шостий – шестеро – шість ⨂ ∥ Е весна – весен О ∥ ⨂ вогонь – вогню Е ∥И ∥⨁ беру - вибирати – брати О ∥ А котити – катати ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ 1. Г , К, Х ∥ Ж, Ч, Ш ∥ З, Ц, С Нога – ніжка – на нозі Рука – ручка – у руці Вухо – вушко – у вусі 2. Г,Ж,З ЗЬК Буг – бузький К,Ч,Ц + СЬК ⇒ ЦЬК Овруч – овруцький Х,Ш,С СЬК Балхаш – балхаський 3. Б ∥ бл - любити - люблю П ∥ пл - топити - топлю В ∥ вл - ловити - ловлю М ∥ мл - ломити - ломлю Ф ∥ фл - графити - графлю Уподібнення приголосних звуків 1. За м’якістю : Повість - [пов'іс'т'], пісня - [п'іс'н'а] 2. За дзвінкістю : Боротьба - [бород'ба], вокзал - [вогзал] 3. За глухістю: Легко - [лехко], вогкий - [вохкий] АЛЕ: казка - [казка], ложка - [ложка]. ТІЛЬКИ г → [х] Плюси використання даної технології Представлені опорні схеми і конспекти - результат довгої аналітичної роботи. Вони спрощують подачу матеріалу і в той же час:
Знання та вміння, набуті при складанні опорних конспектів, допомагають під час підготовки презентаційних матеріалів до навчально-дослідних робіт, при підготовці до ДПА та ЗНО. IV. Висновки Головна умова ефективності інтенсивного навчання – створення психологічного мікроклімату, оптимальна реалізація можливостей кожної дитини, доброзичливі взаємостосунки, підтримка один одного, віра в успіх кожного. Тільки за цієї умови використання опорних схем та конспектів стимулюватиме розвиток абстрактного мислення. При такій організації роботи розвивається не тільки мислення, а й мова, і пам'ять, тому що вони тісно пов'язані один з одним. Отже, свідомість знаходиться в безперервному розвитку. Вчителю необхідно пам’ятати про те, що опорні схеми повинні послідовно розкривати новий матеріал. Тому, при підготовці опорних схем необхідно скрупульозно продумати кожен знак, кожне слово. Головне – викласти навчальний матеріал так, щоб на основі логічних зв’язків він став доступним і надовго відбився в пам’яті учня. І, найголовніше: вчитель повинен проаналізувати психологічні особливості засвоєння учнями знань. Біда нашого шкільного навчання в тому, що частіше викладання засвоюється на усному поясненні вчителем нового матеріалу, який важче засвоюється учнями. Переважає, як показує досвід, формування словесно-логічного мислення учнів. Ось чому використання наочностей, в тому числі і опорних схем, приводить до розвитку образного мислення. Особливості людини такі, що більше 90% інформації вона сприймає наочно. Учні, коли працюють з опорними схемами, вчаться „ згортати ” і „ розгортати ” необхідну інформацію. Багаторазове повторення навчального матеріалу дає можливість кожному учню засвоювати обов’язковий програмний мінімум, але не в загальному, а в особистому посильному для нього темпі. Важливо і те, що спираючись на добре засвоєні теоретичні знання, учень легко виконує практичні завдання. Вчитися стає легше, а отже, і цікавіше. V. Результати Використання даної методики при вивченні мови , безсумнівно, дає певні результати. Результативність засвоєння учнями навчальних програм з української мови (використання методики опорних схем і конспектів) У свій час В.Сухомлинський давав поради учителеві: «Ведіть учнів до запам’ятовування через осмислення, розуміння численних фактів, речей, явищ, предметів. Не допускайте запам’ятовування того, що не усвідомлене, неосмислене. Шлях до осмислення фактів, речей, явищ, до глибокого розуміння абстрактної істини (правила, формули, висновки) лежить через практичну роботу, що якраз і є оволодіння знаннями» . Саме керуючись цією порадою, потрібно активно впроваджувати у процес викладання української мови опорні схеми. Таким чином, якщо вчитель на уроках української мови буде постійно використовувати опорні схеми, то це сприятиме проведенню багаторазового повторення матеріалу й водночас підводитиме дітей до узагальнення всієї теми. Також внаслідок систематичного застосування вищезазначених схем досягається економія навчального часу, активізується пізнавальна діяльність школярів. Опорні конспекти з певної теми спрямовані на розвиток учнівської пам’яті й мислення, що забезпечує високу ефективність засвоєння програмового матеріалу. Пам'ятка для учня РОБОТА З ОПОРНИМИ СХЕМАМИ ТА КОНСПЕКТАМИ ВДОМА (за Ю. Меженко) 1. Згадай пояснення вчителя в класі. (Учневі важливо відтворити в пам'яті картину уроку: записи на дошці, мова вчителя, несподівані моменти в поясненні нового матеріалу). 2. Спробуй розібратися в опорних сигналах. (Цей етап уроку дозволяє учневі визначити, що їм вже засвоєно і над чим необхідно попрацювати). 3. Уважно прочитай матеріал підручника, порівнюючи його з опорним конспектом, спробуй зрозуміти його. (Робота з опорними конспектами ні в якій мірі не применшує роль підручника. Навпаки, без нього опорні конспекти «мовчать»). 4. Розкажи матеріал підручника за допомогою опорних сигналів і без них. (Це «індикаторний» момент підготовки. Якщо розповідь не виходить, учень повинен повернутися до другого і третього пунктів «Пам'ятки», інакше він не зможе відтворити конспект письмово). 5. Напиши опорний конспект по пам'яті. 6. Порівняй написаний тобою конспект із зразком. (Дуже важливий етап, який формує навички самоконтролю. Якщо збіг повне, то це свідчення хорошої готовності до уроку. З учня знімається психологічний вантаж невпевненості при письмовій відповіді, який чекає його на наступному уроці. У позитивній оцінці своєї праці тепер школяр може бути впевнений. Якщо ж при відтворенні опорного конспекту в класі учень допустить помилку і отримає оцінку нижче очікуваної, то він може перездати матеріал у спеціальні консультативні години. Так реалізуються принципи психологічного комфорту про відкритих перспектив.) 7. Якщо допустив помилки, попрацюй над виправленням. (Учень повинен сам визначити, з якого етапу йому слід повторити роботу.) 8. Виконай вправу. 9. Бажаємо вам успіху! (Це не просто фраза, бо учень розуміє, що при такій підготовці до уроку він має право розраховувати на успіх. І вчитель постійно повинен пам'ятати про це).  Конспект уроку з української мови, 5 клас Тема. Склад. Наголос. Правила переносу частин слова Мета: - поглибити знання учнів про склад і наголос, формувати вміння ділити слова на склади, визначити склади відкриті й закриті, наголошені й ненаголошені, правильно наголошувати слова; - розвивати усне і писемне мовлення ; - виховувати мовленнєву культуру учнів. Тип уроку: формування вмінь і навичок Наочність: ілюстрації до тексту, слайди презентації, опорні схеми Основні методи і прийоми: бесіда, пояснювально-ілюстративний метод, спостереження і аналіз мовних явищ, робота з підручником та опорними схемами Хід уроку: I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАНННЯ 1. Бесіда - Пригадайте, яка була тема минулого уроку? - Яка особливість вимови приголосних звуків, позначених двома однаковими буквами? 2. Робота біля дошки. (Пояснення написання слів з подвоєними буквами, транскрибування поданих слів) Щоденник , юннат, пасся, ввечері (транскрибують біля дошки) 3. Повторення теоретичного матеріалу за опорними схемами - Давайте ще раз визначимо відповідність між звукам і буквами. ( опорна схема ) Відповідність між звуками та буквами позначають два звуки : Я - [йа] Ю - [йу] - на початку слова [ йама] Є - [йе] - після голосного [майак] Ї - [йі] - після апострофа та знака м’якості [баре Ил'йеф],[мйач] Я - ['а] позначають м’якість попереднього Ю - ['у] приголосного і один голосний звук: Є - ['е] - після приголосного звука [л'ал'ка]. Щ - [шч] [шчука] Ь - [ ] [пен'] ДЗ - [дз] [дзеркало] АЛЕ: на межі префікса і ДЖ - [дж] [джм'іл'] кореня Д і З, Д і Ж позначають два різні звуки [в'ід звук] [в'ід жити] НН - [н:] [знан':а] Е - [ еи] в ненаголошеній позиції И - [ие] [ве Иселка],[си Енен'кий] О - [оу] - якщо в наступному складі наголошений [у] [зо Узул'а]
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. 1. Бесіда Буває так, що коли ми пишемо – ціле слово не поміщається в рядку. Що тоді ми робимо? Ми намагаємося перенести його частину в інший рядок. Що для цього потрібно зробити? (поділити слово на склади) Поділивши слово на склади, його легко перенести з рядка в рядок. ІІІ.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Бесіда - Пригадайте, що таке склад? (частина слова, що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря). - Складання на дошці опорної схеми 1 ІV. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ - Для того, щоб перенести частину слова, недостатньо вміти поділити його на склади — треба ще й знати правила переносу. - Прочитаймо віршик-загадку про перенос частин слова. (шо-ко-лад)   V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 1. Розвиток комунікативних вмінь. Бесіда за змістом соціокультурної теми. Сріблом пухнастим вкрита земля. Прочитаймо речення. Про яку пору року можна так сказати? Які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте слово «зима»? (складання асоціативного куща). - Яку б погоду ви зараз хотіли побачити за вікном? - Ну що ж, давайте у нашій уяві спробуємо відтворити образ сніжної зими. Прослухайте віршик про зимову красу. Закрийте очі, уявіть сніжну зиму…з неба повільно летять пухнасті сніжинки… Уявили? Слухайте… 2. Виразне читання вірша вчителем Срібні дерева, срібне гілля . Сріблом пухнастим вкрита земля. Срібні у синьому небі хмарки. В срібних заметах срібні стежки Срібний-пресрібний ліс приберіг Білочці срібний / Срібний горіх. 3. Обмін враженнями. Бесіда за змістом вірша. - Які враження викликав у вас цей віршик? Що ви собі уявили? (прийом « усне малювання») 4. Робота над мовним матеріалом - Прочитайте виділені у вірші слова, запишіть їх у зошити і поділіть на склади (де-ре-ва; сріб-лом; зем-ля…) . Визначіть кількість складів у кожному слові? Від чого залежить кількість складів у слові? (від кількості голосних звуків у слові) - Підкресліть відкриті склади однією рискою, а закриті — двома рисками. 5.Спостереження і аналіз мовних явищ  Формулювання учнями правил переносу. Ми вже сказали, що слова на письмі переносять із рядка в рядок за складами. При переносі частин слова слід додержуватись певних правил. Давайте спробуємо сформулювати ці правила. (на дошці опорна схема «Правила переносу частин слова») Правила переносу частин слова Отже, сформулюйте перше правило: Односкладне слово з одного рядка в інший не переноситься. - Чи можна їх при переносі слова розривати буквосполучення ДЖ, ДЗ? (хо-джу, ґу-дзик). Буквосполучення йо, ьо НЕ МОЖНА розривати, якщо вони позначають 1 звук. Якщо ж дж, дз не становлять одного звука (це буває, коли д належить до префікса, а ж або з —до кореня), то їх розривати можна: над-звичай-ний (а не на-дзвичайний) - Як би ви перенесли слова бур’ян, низько? Сформулюймо правило: при переносі апостроф і м’який знак не відокремлюються від попередньої букви: бур’-ян (а не бур-’ян), низь-ко (а не низ-ько). 6. Читання правила у підручнику  - А зараз, прочитаймо правила переносу частин слова, що подані у підручнику на сторінці 137. - Яке правило ми не назвали? Прочитайте ще раз це правило. - А якого правила, серед тих які ми назвали, немає у підручнику? (Апостроф і м’який знак при переносі не відокремлюються від попередньої букви) 7. Виконання тренувальних вправ Вибрати, зріст, задзвонив, дев'яти, саджанці, знайомий, ожеледь, змию, літнього, віджив, весілля. - Ну що ж, давайте перевіримо, як ви зрозуміли правила переносу частин слова. Завдання: списати слова, поділяючи їх на склади для переносу. Закриті склади підкреслити. Зразок. Фі/ал/ка. Приятель, спина, новина, завдання, книжки, старий – старенький… Завдання: Прочитати вголос слова, правильно наголошуючи їх. Зверніть увагу на те, чи з однаковою силою голосу вимовляються склади у словах. - Усно поділіть слова на склади. Чи всі склади вимовляються з однаковою силою голосу? Чи є у словах склади, які вимовляються сильніше від інших? - Вимова одного складу з більшою силою називається…? (НАГОЛОС) - Як називається склад на який падає наголос? Як називаються всі інші склади? (ненаголошені) складання опорної схеми 2. В українській мові наголос рухомий. Як ви це розумієте? Виконаймо наступну вправу і дізнаємось чи правильно ви думаєте. Книжка — книжки; сторінка — сторінки; стіна — стіни; голуб — голуби. Завдання: Прочитайте пари слів. Простежте, на який склад у кожній парі слів падає наголос. Чи змінюється місце наголосу при зміні форми слова? - Чи змінюється місце наголосу при зміні форми слова? Отже, що значить «рухомий наголос»? (може змінювати своє місце залежно від форми слова) 8. Визначення ролі наголосу у слові 1. Ми відпочивали на березі моря. - На березі розпустилися листочки. 2. Широка дорога пролягла через степ. - Це дуже дорога каблучка* (перстень) 3. Людина покорила космос. - Людина мама – лікар. 4. На дверях висів масивний замок. - На горі височів старовинний замок. - Як ви вважаєте , яка роль наголосу у слові?Щоб відповісти на це питання, перевірити чи вірні ваші міркування, виконаймо завдання Отже, скажіть, яка ж роль наголосу у слові? (може змінювати значення слова). Доведіть, що в українській мові значення слова може змінюватись залежно від місця наголосу. VІІ. ПІДСУМОК Узагальнююча бесіда за опорною схемою ( Схема розроблена Т.Н. Ситниковою , http://uznajka.com/view_post.php?id=97 )  - Підведемо підсумок. Чи все ви зрозуміли на уроці? - Назвіть правила переносу частин слова. Наведіть приклади. - Яка роль наголосу у словах? Що він допомагає зробити? (допомагає зрозуміти значення слів) VІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. - Відкрийте щоденники, запишіть домашнє завдання: правила переносу (с.137) , Вправа 316 с.140 Виконуємо вправу, використовуючи опорні схеми.. Творче завдання: скласти казку «Подорож країною Складів» IХ. ОЦІНЮВАННЯ БІБЛІОГРАФІЯ
Частина 1.-Кишинів: МНТЦ «Прогрес», 1990. - 237с.
3. Брандесом Р.Ф. Про творчу активність учня на уроці . - Челябінськ, 1988. 4. Гумільов Л.Н. Пошуки вигаданого царства. - М., 1970. - С. 347-348. 5. Міжнародний конкурс вчителів. Збірник матеріалів 1-го пед.семінара. "Артек", 2000. - 68с. 6. Конспекти Ю.С. Меженка http://uznajka.com/view_post.php?id=97 |
Схожі:
|
МетодичнІ матеріали до ДОДАТКОВОГО ФАХОВОГО ЕКЗАМЕНУ Методичні матеріали до додаткового фахового екзамену на навчання за програмою магістра зі спеціальностей 00051001 та 03051002 / В.... |
МетодичнІ матеріали до ДОДАТКОВОГО ФАХОВОГО ЕКЗАМЕНУ Методичні матеріали до додаткового фахового екзамену на навчання за програмою магістра зі спеціальностей 03060101 та 03060102/ В.Є.... |
|
«Екологічний театр у школі» Паспорт проекту Дидактична характеристика проекту: Тип проекту Всеукраїнської організації «Екологічна варта», члени клубу «AQUA», учні 9-11 класів |
«Екологічний театр у школі» Паспорт проекту Дидактична характеристика проекту: Тип проекту Всеукраїнської організації «Екологічна варта», члени клубу «AQUA», учні 9-11 класів |
|
План навчального проекту Автор навчального проекту Всі інші учасники конкурсу розробляють Web-сайт, презентацію проекту та висновок з ключового питання |
План навчального проекту Автор навчального проекту Всі інші учасники конкурсу розробляють Web-сайт, презентацію проекту та висновок з ключового питання |
|
Уроку. Технологія створення дизайн-проекту Мета уроку: засвоєння знань про основні вимоги до розроблення дизайн-проекту, етапи та стадії створення проекту, формування вмінь... |
Засідання педагогічної ради Підвищення наукового, фахового та методичного рівня вчителів у процесі самоосвіти |
|
Результати фахового тестування вступників для здобуття освітньо-кваліфікаційного... Результати фахового тестування вступників для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра на основі освітньо-кваліфікаційного... |
План навчального проекту Автор навчального проекту Якщо ваш навчальний проект виберуть для збереження у базі даних програми „Intel® Навчання для майбутнього”, чи бажаєте ви, щоб було... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua