“ЗАТВЕРДЖУЮ”
В.о. начальника УПБ та АРР МНС України
в Миколаївській області
полковник внутрішньої служби
М.І. Поступальський
“_02_” грудня 2003 року.
ПЛАН-КОНСПЕКТ
на проведення пожежно-тактичних занять
з начальницьким складом СДПЧ-3
ТЕМА: Організація гасіння пожеж на об’єктах нафтохімічного комплексу.
НАВЧАЛЬНА МЕТА: вивчити з начальницьким складом частини особливості організації гасіння пожеж на складах і резервуарних парках нафти, нафтопродуктів і рідин, що горять.
ЧАС ПРОВЕДЕННЯ: 2 години.
МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: Навчальний клас.
МЕТОД ПРОВЕДЕННЯ: лекція, семінар.
ЛІТЕРАТУРА: “БСПО”, “Довідник керівника гасіння пожежі” 1987р. П.П. Клюс, “Пожежна тактика” К.Ф. Кім стач
ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ:
І. Організаційний момент – 5 хв.:
перевірка наявності присутніх;
оголошення теми і мети заняття.
ІІ. Перевірка знань – 10 хв.
Перевірка засвоєння раніше пройденого матеріалу.
ІІІ. Викладання теми матеріалу – 30 хв.
Питання, які вивчатимуться:
Вивчення оперативно-тактичної характеристики складів і резервуарних парків нафти, нафтопродуктів і рідин, що горять.
Вивчення особливостей в організації гасіння пожеж на даних підприємствах.
СДПЧ-3
2003 рік.
Короткий зміст питань
|
Методичні вказівки
|
1.Тактико-технiчна характеристика резервуарiв та резервуарних паркiв.
За останнiй час розширилися резервуарнi парки для зберiгання нафти та нафтопродуктiв, побудована значна кiлькiсть пiдземних залiзобетонних резервуарiв об"ємом 10, 30 i 50 тис.м.куб.,металевих наземних резервуарiв об"ємом 10,20 тис. м.куб.,резервуари з понтонами та плаваючими кришами об"ємом 50 тис.м.куб.
Розвиваються та вдосконалюються засоби i тактика гасiння пожеж нафти та нафтопродуктiв.
Резервуарнi парки розподiляються на 2 групи:
Перша-сировиннi парки нафтопереробних та нафтохiмiчних заводiв; бази нафти i нафтопродуктiв. Дана група розподiляється на три категорiї i в залежностi вiд ємкостi парку тис.м.куб.
Бiльше 100. . . . . . . . . . . .1
100-20. . . . . . . . . . 2
ДО 20. . . . . . . . . . . . 3
Друга група-це резервнi парки,якi входять до складу промислових пiдприємств,об"єм яких складає для пiдземних резервуарiв з ЛСР400,(2000), для ГР 20000тис.(10000)м.куб.В дужках показанi цифри для наземних резервуарiв.
2. Класифiкацiя резервуарiв.
По матерiалу: металевi, залiзобетоннi.
По розташуванню:наземнi та пiдземнi.
По формi:цилiндричнi,вертикальнi,цилiндричнi, горизонтальнi, шаровi ,прямокутнi.По тиску в резервуарi:при тиску в резервуарi рiвному атмосферному, резервуари обладнюють дихальною апа- ратурою, запобiжними клапанами.
Резервуари в парках можуть розташовуватися групами або окремо.
Для ЛСР загальна мiсткiсть резервуарiв не пере- бiльшує 120 тис.м.куб.
Розриви мiж наземними групами 40 метрiв, пiдземними 15 метрiв. Проїзди 3,5 м. з твердим покриттям
Протипожежне водопостачання повинно забезпечувати витрату води на охолодження наземних резервуарiв (крiм резервуарiв з плаваючою кришкою) на весь периметр згiдно БНIПу.
Запас води на гасiння повинен бути для наземних резервуарiв на 6 год. I для пiдземних на 3 год.
Каналiзацiя в обвалуваннi розраховується на сумарну витрату пiд товарної води,атмосферної води-50% розрахованої витрати на охолодження резервуарiв.
3.Особливостi розвитку пожежi.
Пожежi в резервуарах часто починаються iз вибухiв паровотряної сумiшi в газовому просторi резервуару з руйнуванням покрiвлi або спалаху "багатої" сумiшi без руйнування покрiвлi, але з порушенням цiлостностi її окремих мiсць.
Сила вибуху, як правило, велика у тих резервуарiв,де є великий газовий простiр, заповнений сумiшю парiв нафтопродукту з повiтрям (низький рiвень рiдини).
В залежностi вiд сили вибуху у вертикальному металевому резервуарi може спостерiгатися обстановка:
-руйнування покрiвлi,її викидує в бiк на вiдстань 20-30 м. рiдина горить по всiй площi резервуара;
-покрiвля декiлька припiднiмається,вiдкривається повнiстю або частково,потiм затримується в напiвопу- щеному станi в горючiй рiдинi;
-покрiвля деформується та утворює невеликi щiлини в мiсцях крiплення до стiни резервуара, а також в зварювальних швах самої покрiвлi.В цьому випадку горять пари ЛСР над створившимися щiлинами.При пожежi залiзобетонних заглублених (пiдземних резервуарах) , вiд вибуху вiдбувається руйнування покрiвлi, в якiй утворюються отвори великих розмiрiв, далi в процесi пожежi може статися обрушення покрiвлi по всiй площi резервуару через високу температуру i неможливiсть охолодження їх несучих конструкцiй.
В цилiндричних горизонталях, сферичних резервуарах при вибусi найчастiше руйнується дно в наслiдок чого рiдина розливається на значну площу, створюється загороза сусiднiм резервуарам та спорудам.
Стан резервуару та його обладнання пiсля виник- нення пожежi визначає спосiб гасiння та бойових дiй пiдроздiлiв.
Наприклад: Значний вплив на тривалiсть гасiння в пiдземних резервуарах надають залiзобетоннi сваї, в зонi яких руйнується вiд теплової реакцiї , чим пояс- нюється збiльшення нормативного часу подачi пiни.
Основними параметрами пожеж в резервуарних парках є:
а)площа пожежi;
б)висота полум"я;
в)щiльнiсть теплового потоку;
г)швидкiсть згорання;
д)швидкiсть прогрiву рiдини.
Горiння ЛСР i ГР з вiльної поверхнi вiдбувається порiвняно спокiйно при висотi полум"я,що дорiвнює 1,5 дiаметру резервуара.
При наявностi вiтру горiння значно посилюється, вага диму та полум"я вiдхиляється в бiк,тим самим ус- кладнює обстановку на пожежi за рахунок збiльшення розповсюдження пожежi на сусiднi споруди, веде до втрати орiєнтацiї, заважає бойовим дiям пiдроздiлiв.
Змiнюється тепловий режим пожежi за рахунок тепловiддачi до поверхнi рiдини,стiнки резервуара, кон- тактуючи з полум"ям нагрiваються до бiльш високих температур.
За рахунок теплового випромiнювання факелу полум"я, а також конвективного переносу тепла розiгрiтими газами часто виникає спалах парiв нафтопродуктiв на сусiднiх резервуарах, виходячи через дихальну арматуру,вимiрювальнi пристрої i т.п.
Процес горiння нафтопродуктiв в резервуарах металевих наземних та залiзобетонних пiдземних, практично не вiдрiзняється.
Скопичення тепла у верхньому шарi нафтопродукта в значнiй мiрi впливає на процес гасiння.Висока температура руйнує пiну, збiльшує розхiд вогнегасячих засобiв та час гасiння.
На поверхнi рiдини температура близька до температури кипiння, але у нафти температура поверхнi повiльно збiльшується по мiрi вигорання легких фракцiй. Для бiльшостi нафтопродуктiв температура поверхнi рiдини становить бiльше 100оС.
Основними явищами , супроводжуючими пожежу в резервуарних парках є кiпiння та викид.
По характеру прогрiвання на поверхнi всi ЛЗР та ГР можна роздiлити на двi групи.Перша група, в якiй температура в шарi майже не змiнюється в часi (спирти ацетол, бензол, керосин, дизельне паливо i iн.), а на по- верхнi горiння встановлюється температура, близька до температури кипiння. Друга група (сира нафта, бензин, мазути та iн.)-при довгому горiннi у поверхнi з"явля- ється киплячий шар.
Бувають випадки, коли немає шару води але вона у виглядi емульсiї в самiй горючiй рiдинi.При зменше- нi в"язкостi верхнього шару нафти,краплi води спус- каються в глибину та накоплюються там, де в"язкiсть нафти ще велика. Одночасно краплi води нагрiваються та закипають.Пари води запiнюють нафту,котра перели- вається через борт та виникає закiпання (тобто закi- пання води, яка знаходиться у нафтi).
Зараз немає точних даних, дозволяючих КГП визначити час, по зменшеннi которого наступить закiпання.
Час закiпання залежить вiд сорту та вологи нафти , висоти вiльного борту i т.п.
Основними мiрами боротьби з закiпанням та викидом можуть бути:
-лiквiдацiя пожежi до закипання або википiння;
-дренування (вiдкачка) шару води iз резервуара;
4. Гасiння пожежi
Для забезпечення умов успiшного гасiння пожеж в резервуарних парках зберiгання ЛСР i ГР в гарнiзо- нах проводиться необхiднi мiроприємства:
1.Створення запасiв на об"єктах i в гарнiзонах необхiдної кiлькостi засобiв пожежогасiння,зберiган- ня нормативного запасу засобiв на нафтобазi (якщо в мiстi декiлька нафтобаз,то пiноутворюючi засоби мо- жуть зберiгатися в iншому мiсцi, але доставка їх по винна бути забезпечена на протязi 1 години);
2.Можливiсть швидкого зосередження необхiдної
кiлькостi цих засобiв на пожежi;
3.Вдосконалення тактичної виучки особового складу пожежних частин та порядку збору нач.складу гарнiзону;
4.Розробка планiв гасiння пожеж.
Для цих цiлей на кожнiй нафтобазi заздалегiдь розробляється план гасiння, розрахунок сил та засо- бiв проводять в двох варiантах.Перший вiрiант (нор- мативний) потребує гасiння найбiльшоє площi резер- вуара.Другий варiант гасiння пожеж в ускладнених умовах, тобто у випадку розповсюдження пожежi та iн- шi резервуари.Для наземних металевих резервуарiв цей варiант передбачає горiння всiх резервуарiв в обвалуваннi, для пiдземних не менше 1/3 резервуарiв Для гасiння пожеж в резервуарних парках за допо- могою пересувної пожежної технiки та напiвстацiонар- них систем примiняють:
-воду у виглядi розпилених струменiв;
-вогнегасячi порошки та iнертнi гази;
-перемiшування горючої рiдини;
-повiтряно-механiчну пiну середньої кратностi.
Вогнегасячi порошки "ПС IПСБ" застосовують для гасiння рiзних ЛСР i ГР в резервуарах об"ємом не бiльше 5 тис.м.куб.
Для подачi порошкiв в основному примiняють схему напiвстацiонарної подачi в резервуар пiдключаючи до неї пересувнi засоби, автомашини порошкового гасiння, або їх подають за допомогою стволiв через борт резервуара.
Основним засобом гасiння пожежi нафти та нафтопродуктiв в резервуарах примiняють пiни середньої та високої кратностi.
Повiтряно механiчна пiна середньої кратностi є основним засобом гасiння ЛСРi ГР, низької кратностi допускається для гасiння пожеж в резервуарах,облад- наних пристроями УППС.
В даний час на практицi роботи пожежної охорони застосовуються три прийоми вогнегасячих пiн в резервуари:
-через шар нафтопродуктiв за допомогою спецiального обладнання резервуару;
-через борт резервуару у виглядi нависного стру- меню за допомогою пiнних стволiв, пiнозливiв та iн.
Пiна за допомогою способу подачi через шар нафтопродуктiв, попадаючи на поверхню менше руйнується вiд дiї високої температури, так як не проходить через зону полум"я. Але цей спосiб потребує спецiального обладнання на резервуарi, що забезпечує наступнi параметри i витрат розчину 25-40 л/с i вiдповiдно пiноутворювача вiд 1,5 до 3 л/с при об"ємi 5 тис.м.куб.
Основними недолiками даного способу гасiння є :
1.Неможливiсть використання при горiннi в обва- луваннi;
2.Руйнування, звертання пiни пiд час руху по ру- каву, через шар горючого;
3.Обмежена можливiсть вибору позицiй для подачi пiни в залежностi вiд напрямку вiтру,тобто практич- но неможливо використовувати обладнання з пiдвiтре- ної сторони.
Найбiльш поширеними прийомами подачi пiни в резервуар є злив її на палаючу поверхню за допомогою переносних пiнопiдйомникiв, автопiдйомникiв та ста- цiонарних пiнокамер.
На практицi частiше всього використовують комбiнований прийом,наприклад подача через пiнозлив струменями, що дає змогу бiльш рацiонально розпридiляти пiну по поверхнi рiдини.
Для зниження iнтенсивностi руйнування пiни при здiйсненнi любого iз прийомiв необхiдним є iнтенсив- не охолодження стiнок резервуарiв,особливо в мiсцях подачi пiни.
Не зважаючи на рiзноманiтнiсть прийомiв подачi пiни, на практицi всеж таки зустрiчається обстанов- ка коли нi один iз прийомiв застосувати неможливо: Наприклад, при деформацiї стiнок металевого резер-вуара або частковому руйнуваннi, обрушенi та зануренi покрiвлi в рiдину з утворенням глухого простору. В таких випадках для введення пiни в стiнцi резервуара прорiзають отвiр на висотi 1 м.вiд поверхнi рiдини, розмiри отвору повиннi бути трохи бiльше розмiрiв пiнозливу,дiаметр ствола генератора.Для подачi пiни в залiзобетоннi резервуари покрiвля яких збереглась використовують люки або знiмають плити покриття за допомогою тросiв та лебiдок поряд з прийомами подачi значне мiсце в гасiннi займає правильне визначення мiсця вводу пiни в зону горiння.За звичай пiну вво- дять в мiсцях, де теплова дiя на неї найменша i звiдки вона може розливатися по поверхнi горючої рi дини без перешкод. Доцiльно вводити пiну з 1-2 нап- рямкiв мiцними потоками, так як при цьому вона менш руйнується, швидше просувається i краще долає пере- шкоди,в резервуари пiну вводять як правило з пiдвiт ряної сторони.
5.Пiдготовка i проведення пiнної атаки.
Пiдготовку до пiнної атаки слiд проводити в мiнi- мальнi термiни, так як збiльшення часу горiння пiд- вищує небезпеку розповсюдження пожежi на сусiднi резервуари за рахунок вскiпання та викиду.
Для проведення пiнної атаки необхiдно:
1.Зосередити розраховану кiлькiсть пiноутворюючих засобiв;
2.Зiбрати схему подачi пiни i перевiрити її праце- здатнiсть на водi;
3.Назначити бойовi розрахунки та вiдповiдальних осiб з начальницького складу для забезпечення роботи технiчних засобiв подачi;
4.Встановити та оголосити особовому складу сигнали про початок i кiнець пiнної атаки,сигнали на вiдступ а також на випадок закiпання чи викиду.
Пiнну атаку проводять одночасно з всiма засобами до повного припинення горiння, враховуючи, що iнтенсивнiсть подачi пiни повинна розглядуватись як вирiшальна умова вдалої лiквiдацiє пожежi.
Пiсля завершення горiння подачу пiни в резервуар слiд продовжувати на протязi 5 хв. для припинення повторного спалаху.
КГП повинен мати на увазi, що у випадку закiпання подачу пiни припиняти не слiд, а для цього випадку попередньо повиннi бути розробленi мiри безпеки для людей та по захисту рукавних лiнiй за допомогою водяних потокiв та iнших засобiв (костюми, щити, кошма).
6.Особливостi управлiння силами та засобами.
На пожежах в резервуарних парках, як правило органiзовується оперативний штаб для управлiння пiд- роздiлами.
Начальник штабу ,працiвники об"єкту i служб якi входять в склад штабу, крiм виконання загальних за- дач, передбачених БСПО зобов"язанi:
-забезпечити резерв сил та засобiв визначити осо- бливiсть конструкцiй та стан резервуарiв i їх облад- нання, комунiкацiй до них;
-оцiнити можливостi та ймовiрнiсть загорози су- сiднiм резервуарам;
-встановити склад води в нафтi,в резервуарi наяв- нiсть пiдтоварноє води,визначити час вскипання i ви- киду, рельєф мiсцевостi;
-при гасiннi спирту визначити рiвень його в ре- зервуарi i при необхiдностi можливiсть вiдкачки спирту;
-пiдтримувати зв"язок з адмiнiстрацiєю об"єкту та через представникiв забезпечувати виконання робiт в перелiк яких входить:
1.Iнформацiя КГП про характер продукту в резервуарi.
2.Рiвень рiдини i особливостi технологiчної обв"язки.
3.Спуск або вiдкачка пiдтоварної води.
4.Органiзацiя захисту дихальної арматури (спiльно з особовим складом пiдроздiлiв).
5.Забезпечення водою дiлянки пожежi.
6.Зосередження необхiдної технiки для спорудження обвалування.
7.Тимчасових переїздiв.
8.Органiзацiя та виконання функцiй тилу та зв"язку
на пожежi.
|
Дати під запис
Дати під запис
Прочитати та почснити
Дати під запис
Прочитати та пояснити
Прочитати та пояснити
Дати під запис
Прочитати та пояснити
Дати під запис
Прочитати
Дати під запис та поснити
Прочитати
|
4. Закріплення матеріалу теми – 10 хв.
Питання закріплення:
- Які існують склади нафтохімічних рідин?
- Порядок організації пінної атаки?
5. Підведення підсумків – 5 хв.
Вказати на питання, які вимагають підвищеної уваги.
Відповісти на запитання.
Оголосити оцінки.
Конспект склав:
Начальник СДПЧ-3
майор вн. сл. О.І.Корчинський.
“ 01 ” грудня 2003 року.
|