|
Скачати 40.77 Kb.
|
Моделі баз даних База даних – це сукупність відомостей про об’єкти реального світу певної предметної області. Для того, щоб забезпечити швидкість та якість пошуку даних у БД ці відомості певним чином структуруються. Існує три основні типи моделей баз даних. 1. Реляційна модель Дані зберігаються у вигляді відношень, або реляцій, кожна з яких описує окремий предмет, ситуацію чи явище у вигляді одного і того ж набору характеристик. Якщо існує кілька однакових об’єктів, вводиться ще одна характеристика – унікальний номер предмету. У найпростішому вигляді ця модель реалізується у вигляді таблиці, стовпці якого містять характеристики, і називаються полями. Кожен об’єкт – це стрічка таблиці, або іншими словами – запис. Предметна область може характеризуватись кількома таблицями, що пов’язані між собою. Реляційна модель має наступні характеристики:
Реляційні бази даних корисні при зберігання однорідної інформації, наприклад фінансових рахунків-фактур, трансакцій, надходжень на рахунки підприємства. 2. Ієрархічна модель Сукупність ознак та властивостей об’єктів організовані ієрархічно, наприклад у порядку їх підпорядкування, від загального до конкретного, і утворюють деревоподібну структуру. Ця модель характеризується такими параметрами як рівні, вузли, зв’язки. Наприклад, олівці можуть бути кольоровими або графітовими, в свою чергу кольорові олівці розподіляються за кольорами, а графітові – за м’якістю. Вихід на повний перелік властивостей об’єкта здійснюється переходом по такому дереву. Об’єкт описується вузлом такого дерева. Ієрархічна модель має такі властивості:
Ієрархічна модель зручна для зберігання різнорідної інформації. Наприклад при створенні БД тварин нема потреби створювати загальне поле «Крила», зокрема для ссавців. Проте обробка інформації, її пошук здійснюється значно повільніше ніж у реляційних базах даних. 3. Мережева модель Досить схожа на ієрархічну, але у ній можливий вільний зв'язок між окремими елементами різних рівнів. Такі зв’язки називаються асоціаціями і відображає логічні зв’язки між ними. Наприклад, після створення такого зв’язку між базами договорів та трансакцій, БД може автоматично визначати приналежність кожного платежу конкретному договору. Більшість сучасних систем керування баз даними ґрунтується на реляційному підході. Це означає, що інформація відображається у вигляді двомірних таблиць. При цьому актуальною стає проблема оптимальної структури записів, або нормалізація БД. Передусім кожний запис потребує унікального ключа, який однозначно ідентифікує саме цей запис з усієї сукупності поданих. Це може бути як властивість самого об’єкта (наприклад номер паспорта людини, або код поштового відділення у базі даних поштових відділень України), так і спеціально створене поле з порядковим номером, що призначається автоматично (зовнішній ключ). Крім того необхідно доречно підібрати властивості для відображення у таблиці бази даних. Слід забезпечити повне охоплення властивостей об’єкта, але при цьому уникнути надмірної інформації. Наприклад, у базі даних студентів нема потреби у полях, що вказують колір очей чи розмір взуття людини. Часто оптимальним є створення окремих таблиць-довідників з допоміжною інформацією. Наприклад, перелік міст України, що дозволить уникнути введення цієї інформації для кожної людини – можна буде ввести лише код такого міста. При роботі з базою даних виділяється 6 етапів: 1. Постановка проблеми2. Аналіз об’єктів3. Синтез моделі4. Вибір програми5. Створення і наповнення бази даних6. Робота з базою данихПриклад Як проблемна область розглянемо пункт відеопрокату. Для цієї області можна виділити наступні 4 сутності: Фільми Актори Прокат Клієнти Наступним кроком моделювання є ідентифікація зв’язків між визначеними сутностями. У фільмі може зніматися кілька акторів, а кожен актор може зніматися у кількох фільмах. Тому зв’язок між цими двома сутностями буде багато-до-багато. У одному записі прокату вказується лише один клієнт і один фільм. Але один клієнт може взяти кілька фільмів, а один і той же фільм у різний час можуть брати різні клієнти. Тому між цими сутностями будуть зв’язки один-до-багато. Схема зв’язків між сутностями Наступним кроком є визначення атрибутів. Після визначення атрибутів, та враховуючи попередньо з’ясовану інформацію, будується загальна діаграма, яка відображає сутності, їх атрибути, та зв’язки між сутностями. Завдання 1. Намалювати загальну діаграму схеми бази даних для предметної області „Відеопрокат”. 2. За варіантом обрати предметну область, виділити у ній сутності, визначити зв’язки між ними та намалювати ER-діаграму схеми бази даних для обраної предметної області – продажу:
|
Моделі даних. Поняття бази даних. Моделі бази даних (ієрархічна,... Бази даних. Моделі даних. Поняття бази даних. Моделі бази даних (ієрархічна, мережева та реляційна). Проектування баз даних. Модель... |
Концепція баз даних. Визначення бази даних як автоматизованої системи Система управління базами даних це пакет прикладних програм і сукупність мовних засобів, що призначені для створення, супроводження... |
Тематика бакалаврської роботи, денної форми навчання, спеціальності 051501 Розробка елементів мультимедійного дидактичного комплексу по дисципліні «Проектування баз даних та баз знань» |
Тема: Лінійні бази даних. Створення баз засобом введення даних в таблицю та з використанням форм |
Тема: "Системи управління базами даних" Мета: Система управління базами даних (СУБД) - це пакет прикладних програм і сукупність мовних засобів, що призначені для створення, супроводження... |
УРОКУ Тема: Лінійні бази даних. Створення баз засобом введення даних... Тема: Лінійні бази даних. Створення баз засобом введення даних в таблицю та з використанням форм |
УРОКУ Тема: Організувавши табличні дані у формі списку, користувач одержує можливість виконання в Excel дій, аналогічних процедурам обробки баз... |
ЗАТВЕРДЖЕНО Прошу зареєструвати базу персональних даних у Державному реєстрі баз персональних даних |
ЗАТВЕРДЖЕНО Прошу зареєструвати базу персональних даних у Державному реєстрі баз персональних даних |
Основні питання до екзамену з дисципліни ”Проектування баз даних... ... |