|
|
Скачати 408.04 Kb.
|
|
А.І. Постельняк, завідуюча центром координації діяльності методичних кабінетів (центрів) та методичної роботи з педагогічними кадрами. О.В. Половенко, методист центру координації діяльності методичних кабінетів (центрів) та методичної роботи з педагогічними кадрами. Аналітична діяльність методиста. Нам неможливо працювати, якщо ми не будемо постійно аналізувати зв’язки сьогодення з минулим і майбутнім. Вміння передбачати – це насамперед уміння озирнутися на пройдений шлях, оглянути його, побачити в ньому джерела сьогоднішніх успіхів і недоліків. В.О. Сухомлинський Національною доктриною розвитку освіти визначені завдання та основні напрями модернізації освіти. В розділі «Управління освітою» йдеться , зокрема, про «налагодження високопрофесійного наукового, аналітичного, інформаційного супроводу управлінських рішень», «запровадження нової етики управлінської діяльності, що базується на принципах взаємоповаги, позитивної мотивації», «створення систем моніторингу ефективності управлінських рішень», «організацію експериментальної перевірки та експертизи освітніх інновацій» [1, 16]. Модернізаційні зміни в структурі і змісті сучасної освіти потребують пошуку нових підходів до моделювання ефективної системи науково-методичної роботи з педагогічними кадрами, яка б успішно функціонувала в постійному режимі оновлення і розвитку, ґрунтувалась на наукових засадах, сприяла підвищенню рівня загальнодидактичної, методичної, технологічної і психологічної підготовки педагогів до підвищення якості навчально-виховного процесу, забезпечувала розвиток творчого потенціалу педколективів. Ефективність науково-методичної роботи в першу чергу визначається рівнем науково-методичного супроводу навчально-виховного процесу та залежить від чітко побудованого управління методичною роботою. Тому, на нашу думку, великого значення в системі науково-методичної роботи набуває аналітична діяльність методичних служб, потреба у розробці моніторингової моделі в системі науково-методичної роботи на регіональному рівні управління, яка б надавала можливість здійснення на рефлексійній основі гнучкого управління методичною роботою в районі (місті), своєчасної діагностики та коригування її роботи. Контрольно-діагностична й корекційна функції є одними з найважливіших в діяльності методичних кабінетів (центрів). Вони здійснюються з метою виявлення ступеня досягнення поставленої мети та визначених завдань, одержання об’єктивної достовірної інформації про стан методичної роботи на районному (міському), шкільному рівнях, навчально-виховного, педагогічного процесу та визначення невикористаних резервів щодо здійснення системного та своєчасного контролю за реалізацією запланованого. Центр координації діяльності методичних кабінетів (центрів) та методичної роботи з педагогічними кадрами КОІППО імені Василя Сухомлинського постійну увагу приділяє вивченню і аналізу діяльності методичних служб, ефективності науково-методичної роботи з педагогічними кадрами. Так, протягом 2007 і першої половини 2008 року центром координації відповідно до плану роботи КОІППО здійснено комплексне вивчення діяльності методичних кабінетів відділів освіти Голованівської, Долинської, Петрівської, Олександрівської райдержадміністрацій та тематичне вивчення діяльності методичних кабінетів відділів освіти Новгородківської, Світловодської, Онуфріївської, Новомиргородської райдержадміністрацій, центру методичної та соціально-психологічної служби Кіровоградської міської ради. В центрі уваги були питання:
Ефективна контрольно-аналітична система управління методичною роботою створена методичним кабінетом відділу освіти Олександрівської райдержадміністрації (завідуюча Л.М. Томєєва). Вона включає:
Слід відзначити актуальність тематики вивчень стану організації та ефективності методичної роботи з кадрами, зокрема:
Підвищити результативність вивчень, створити повну картину динаміки розвитку фахового та методичного рівнів педагогічного колективу методистам допомагає застосування різного роду діагностичних анкет, текстів контрольних робіт, тестів тощо. Підсумки тематичних вивчень стану викладання предметів, результатів проведених контрольних зрізів, аналізу участі в олімпіадах (районних, регіональних, обласних), конкурсах розглядаються на засіданнях колегій відділу освіти, нарадах керівників шкіл, узагальнюються наказами відділу освіти, керівників навчальних закладів. За результатами вивчень проводяться методичні дні, консультації, готуються методичні рекомендації, бюлетені.
За наслідками комплексних вивчень проведені виїзні засідання методичної ради КОІППО у Олександрівському і Голованівському районах, підсумки тематичного вивчення підведені на нарадах-семінарах керівників навчальних закладів та методичного активу, семінарах-практикумах різних категорій педпрацівників. Відповідно до плану роботи інституту проведені методичні декади в Знам’янському, Голованівському, Маловисківському районах. Здійснюючи комплексне і тематичне вивчення діяльності районних (міських) методичних кабінетів, центр координації приділяє належну увагу оцінюванню ефективності аналітичної діяльності методистів, завідуючих (директорів) РМК (НМЦ). Вивчення показує, що останнім часом методичні кабінети приділяють цій проблемі більше уваги, використовуючи рекомендації обласного семінару з проблеми «Система аналітичної і коригуючої діяльності районного (міського) методичного кабінету (центру)», проведеного в жовтні 2007 року на базі КОІППО імені Василя Сухомлинського та Новоархангельського РМК. Заслуговує на увагу контрольно-аналітична діяльність директора центру методичної та соціально-психологічної служби управління освіти Кіровоградської міської ради М.В. Пахолівецької. З метою контролю за роботою методистів та надання їм вчасної допомоги розроблений графік відвідування адміністрацією методичних заходів, які проводяться працівниками центру. Слід зауважити, що мета відвідування визначається у відповідності до стажу роботи методиста, терміну опрацювання індивідуальної науково-методичної теми, обраної форми та визначеного змісту проведення заходу. З метою підвищення якості виконання посадових обов’язків методистів щопонеділка перевіряються їх щоденні плани, проводяться співбесіди по виконанню запланованого. Стимулом підвищення педагогічної майстерності працівників центру є атестація. Створена інформаційно-аналітична система управління методичною роботою у ЦМСПС включає:
На нарадах директорів, зокрема, були розглянуті такі актуальні питання: - Про стан використання диференційованого підходу при викладанні природознавства та навколишнього світу. - Про стан використання диференційованого підходу при викладанні хімії, біології. - Про організацію роботи з обдарованими учнями. - Про методичне забезпечення впровадження інформаційних технологій під час викладання предметів природничо-математичного циклу. - Про результати апробації педагогічних програмних засобів у загальноосвітніх навчальних закладах міста. Методичний кабінет відділу освіти Долинської райдержадміністрації (завідуюча Данилюк В.І.) належну увагу приділяє вивченню ефективності методичної роботи в навчальних закладах району. Лише за останні три роки прийняті рішення колегії відділу освіти з таких питань: “Про стан методичної роботи в закладах освіти району”. “Про стан початкової освіти в районі”. “Про організацію роботи з молодими спеціалістами в районі”. “Про підсумки стажування молодих спеціалістів”. “Про виконання планів курсової підготовки”. На засіданнях ради РМК розглядались актуальні питання модернізації освіти, піднесення результативності методичної роботи з педагогічними кадрами: планування діяльності методичних формувань, про результативність участі вчителів району у районному та обласному етапі Всеукраїнського конкурсу “Учитель року”, про результативність запровадження в практичну роботу педагогів району програм “Рівний - рівному” і “Діалог” та інші. Працівниками РМК проведені моніторинги:
Методичний кабінет відділу освіти Олександрійської райдерж-адміністрації (завідуюча Т.І. Мартюшина) щороку глибоко і всебічно аналізує ефективність методичної роботи з педагогічними кадрами в районній ланці та результативність діяльності кожного методичного формування, психологічної служби, стан кадрового забезпечення та ін.. У полі зору РМК постійно перебувають питання результативності модернізаційних процесів у початковій ланці освіти. Стан початкового навчання вивчався у 11 навчальних закладах району. В ході вивчення проводились контрольні зрізи знань, тестування, співбесіди, що дало можливість з’ясувати реальний стан, причини недоліків та визначити шляхи їх усунення. За результатами вивчення стану кожен методист подає стислу інформацію за спеціальною схемою: дата вивчення, тема вивчення, мета, висновки, рекомендації щодо поліпшення стану. За результатами аналізу видається «Освітянський вісник». З метою надання адресної методичної допомоги практикується проведення днів методиста (один день кожного місяця), визначені зони посиленої методичної уваги, адресного науково-методичного впливу. В Ульяновському районі підсумки тематичних вивчень, результати контрольних зрізів, моніторингу, узагальнені наказами відділу освіти, друкуються в «Освітянській орбіті». Методичний кабінет відділу освіти Новгородківської райдержадміністрації (завідуюча В.М. Шаповалова), проаналізувавши стан інформатизації навчальних закладів району, узагальнив досвід роботи кращих шкіл у формі брошури. Аналітичні матеріали до нового навчального року постійно готують методичні працівники ЦМСПС м. Кіровограда, Бобринецького, Добровеличківського, Петрівського, Олександрійського, Ульяновського РМК. Останнім часом великого значення в системі методичної роботи набуває об’єктивна оцінка роботи педагогічних колективів, методичних формувань, окремих вчителів. Однією з методик є рейтингова система, яка ефективно використовується нині Кіровоградським міським ЦМСПС, Добровеличківським, Новоукраїнським, Олександрівським, Олександрійським, Петрівським РМК, Олександрійським НМЦ та іншими. Проте, як показує аналіз діяльності методичних кабінетів (центрів), на перше місце частина методистів ставить розв’язування оперативно-організаційних проблем в методичній роботі, а більш глибокі методичні проблеми професійного розвитку педагогів залишаються не розв’язаними. Вивчення ефективності методичної роботи проводиться за сталою схемою, мета і завдання визначаються формально. Оцінювання результатів науково-методичної роботи потребує суттєвого оновлення. Існуюча система оцінювання не відповідає модернізаційним методичним функціям, зорієнтована здебільшого на визначення ефективності за кількісними показниками, не сприяє вдосконаленню методичної роботи, не придатна для її коригування та оперативного прийняття раціональних рішень, розвитку та самоудосконалення її структур. Ще не всі методисти вміють аналізувати систему методичної роботи на предмет її цілісності та ефективності, відповідності досягнутого результату запланованому, оперативно коригувати зміст методичної роботи залежно від різних внутрішніх чинників та зовнішніх обставин, координувати безперервну освіту та самоосвіту педагогів на всіх рівнях (курсова підготовка, міжкурсова форма підвищення кваліфікації, самоосвіта), не в повній мірі володіють навичками аналітичної обробки інформації під час тематичних вивчень, атестації педкадрів, вивчення і узагальнення кращого досвіду роботи педколективів, методичних формувань, окремих учителів. Не завжди належним чином систематизовані методичні матеріали за основними блоками діяльності, рідко ведуться книги обліку і аналізу тематичних вивчень, банки інструментарію аналітичної діяльності. Потребує удосконалення проведення моніторингу вивчення результативності підвищення кваліфікації педагогічних кадрів та ефективності методичної роботи, їх реального впливу на якість навчально-виховного процесу. Не піддається ретельному аналізу ефективність роботи методичних формувань. Потребують удосконалення довідки, підготовлені працівниками РМК. Зустрічаються випадки, коли на основі епізодичного вивчення, поверхового аналізу методисти роблять висновки про позитивні та негативні тенденції в діяльності педколективів, окремих педагогів. Основними типовими недоліками в процесі педагогічного аналізу занять у системі методичної роботи є:
Як піднести ефективність аналітичної діяльності рай(міськ)методка-бінетів і кожного методиста? Це питання потребує постійної уваги завідувачів РМК (НМЦ). Слід подбати насамперед про поглиблення знань методистів з даної проблеми та вдосконалення вмінь аналітичної діяльності. Варто, на нашу думку, присвятити цим питанням кілька занять методичного семінару з метою опрацювання сучасних підходів до планування контрольно-аналітичної діяльності методичних служб. Основні завдання аналітичної діяльності методичних працівників чітко визначені Положенням про районний (міський) методичний кабінет: вивчення і аналіз рівня освітньо-кваліфікаційного забезпечення навчально-виховного процесу кадрами з відповідною базовою освітою; - вивчення і аналіз стану викладання предметів і курсів базового навчального плану; - вивчення і аналіз стану організації і ефективності навчально-виховного процесу в навчальних закладах; - вивчення і аналіз рівня знань, умінь і навичок учнів відповідно до державних стандартів; - вивчення і аналіз ефективності науково-методичної роботи з педагогічними кадрами; - вивчення і аналіз умов забезпечення психічного здоров’я вихованців, - впровадження здоров’язберігаючих технологій; - вивчення і аналіз ефективності управлінської діяльності керівників навчальних закладів [2, с 585-586]. «Метод педагогічного аналізу – стверджує Ю.А. Конаржевський, - являє собою систему правил і операцій, необхідних для вивчення педагогічного процесу і управління ним, а також причин, які впливають на його кінцеві результати» [9]. Педагогічний аналіз має реалізувати три групи завдань: пізнавальні, конструктивно-організаційні та виховні. Пізнавальні завдання – це вивчення досвіду роботи педагогічної діяльності, вивчення позитивних тенденцій у її розвитку, причин низької результативності, шляхів її подолання. Конструктивно-організаційні завдання полягають у розробці єдиних педагогічних вимог до організації методичної роботи як цілеспрямованої системи, до прогнозування кінцевого результату. Виховні завдання полягають у стимулюванні творчої активності кожного члена педагогічного колективу на основі об’єктивного і справедливого оцінювання його роботи, знаходження успіхів та ініціативи. Головними об’єктами педагогічного аналізу методичних працівників мають бути: - заняття в різноманітних формах методичної роботи (лекції, семінари, практикуми, круглі столи, дискусії тощо); - відкриті уроки, позакласні заходи в системі методичної роботи; - уроки і позакласні заходи вчителів у процесі вивчення стану викладання навчальних предметів; - заняття в дошкільних закладах; - заняття в позашкільних закладах. На думку В.О. Сухомлинського, аналіз особливо важливий при завершенні періодів, циклів навчально-виховного процесу. Такими періодами, вважав він, є: - навчальний рік; - усі роки роботи вчителя з початковими класами; - період роботи викладача-предметника; - період виховної роботи класного керівника; - період навчання і виховання від 1 до 10 класу[16, т.4, с.604]. Не лише керівникам навчальних закладів, а й методистам варто прислухатись до порад видатного педагога. Педагогічний аналіз як складна аналітико-систематична діяльність вимагає від методиста наявності певного комплексу професійних знань і вмінь аналітичного характеру. До таких вмінь автори навчально-методичного посібника «Технологія діяльності завідуючого районним (міським) методичним кабінетом» К.М. Старченко, В.І. Пуцов, Б.В. Гадзецький відносять:
уміння узагальнювати матеріали спостережень (робити висновки, давати рекомендації) [15, с.147]. З метою вдосконалення цих умінь необхідно ретельно планувати навчання методистів, передбачивши опрацювання таких проблем: «Вивчення і аналіз результативності підвищення кваліфікації і самоосвіти педпрацівників», «Сучасні підходи до вивчення і аналізу ефективності науково-методичної роботи» та ін. Корисним буде опрацювання на заняттях діагностичних методик вивчення якостей учителя і рівня його підготовки до професійної діяльності та системи методичної роботи в школі, запропонованих В.І. Звєрєвою в посібнику «Як зробити керування школою успішним?» [6, с.114-125], та анкет оцінки ефективності методичної роботи, які подає Б.Л. Тевлін у посібнику «Контрольно-аналітична діяльність керівника школи» [17, с.168-176]. У навчанні методистів важливо забезпечити оптимальне поєднання і раціональне співвідношення теорії і практики, науково-теоретичної і практичної, технологічної підготовки. А тому в системі навчання належне місце мають зайняти не лише лекційні і семінарські заняття, а й практичні заняття, тренінги, моделювання, розробка і захист проектів, ділові ігри тощо. Результатом проведення практичних занять може бути розробка алгоритмів аналізу, програм вивчень, пам’яток, схем, узагальнюючих таблиць, діаграм тощо. Так, наприклад, алгоритм вивчення аналізу й оцінки ефективності внутрішньошкільної науково-методичної роботи може бути орієнтовно таким:
Такий підхід забезпечить практичну спрямованість навчання, що позитивно позначиться на діяльності кожного методиста. Означимо основні напрямки науково-аналітичної підготовки методиста:
Піднесення ефективності аналітичної діяльності методистів обумовлюється рівнем оволодіння сучасними технологіями моніторингу: - професійної підготовленості вчителя; - рівня знань, умінь і навичок учнів; - результативності виховного процесу та інше. У системі апаратного навчання методистів радимо уважно опрацювати цикл публікацій науковців і практиків у тематичному виданні «Моніторинг в освіті», яке подається в кожному номері часопису «Управління освітою» (ведуча видання Тетяна Лукіна). Необхідно пам’ятати, що зміст і форми контрольно-аналітичної діяльності перш за все повинні мати логічний зв'язок з плануванням, визначатися проблемою. завданнями методичного кабінету (центру), бути спрямованими на реалізацію пріоритетних напрямків його діяльності. При плануванні роботи РМК (НМЦ) на навчальний рік слід чітко визначити основні блоки аналізу ефективності науково-методичної роботи з педагогічними кадрами в навчальних закладах регіону та в районній (міській) ланці: - стан початкового навчання та викладання навчальних предметів в основній і старшій школі; - рівень знань, умінь і навичок учнів; - здоров’я дітей; - ефективність управлінської діяльності керівників навчальних закладів; - управління неперервною освітою педагогічних кадрів; - забезпечення рівного доступу до якісної освіти; - психологічний супровід управління науково-методичною роботою; - виконання мовного законодавства; - атестація педагогічних кадрів; - організація виховної роботи та рівень вихованості школярів; - організація роботи з обдарованими дітьми; - впровадження інформаційних технологій в діяльність керівників шкіл, вчителів; - усунення недоліків за результатами комплексних і тематичних вивчень, атестації навчальних закладів. А.М. Єрмола і О.Р. Суджик рекомендують відповідний розділ плану представити у формі таблиці з такими графами: - об’єкт експертизи; - мета експертизи; - методи експертизи; - терміни проведення; - узагальнення результатів; - виведення результатів на рівні обговорення; - виконавці; - інструментарій експертизи; - відмітка про виконання [4, с.47]. При плануванні слід конкретизувати вид аналізу:
У даному розділі плану слід передбачити розробку пам’яток, програм вивчень та експертиз, підготовку методичних рекомендацій під час здійснення контролю. Вивчення стану методичної, навчально-виховної роботи в навчальних закладах слід обов’язково пов’язувати з організацією і змістом методичної роботи (проведення методичних тижнів, декад, днів, призначення кураторів навчальних закладів із числа методичних працівників, визначення зон посиленої уваги тощо). Особливу увагу слід приділити підвищенню якості планування аналітичної діяльності кожного методиста. Звичайно, кожен працівник РМК (НМЦ) має можливість вибирати форми організації своєї праці, проте ведення ділової документації, створення необхідного банку інформації обов’язкове для всіх методистів. Важливим напрямком діяльності методиста є комплексні та тематичні вивчення стану окреслених питань. По кожному з них слід мати чіткий план вивчення і необхідний інструментарій (аналітичні довідки, інформації, графіки, діаграми, анкети, тести тощо). Пропонуємо одну з форм ведення книги «Вивчення й аналіз стану внутрішньошкільної методичної роботи та навчально-виховного процесу в освітніх закладах»: І розділ. План – графік вивчень у _______році
ІІ розділ. Плани вивчень:
ІІІ розділ. Аналіз відвіданих уроків, позакласних, методичних заходів. (Радимо заготовити на окремих сторінках схеми аналізів). Наприклад, аналіз засідання методичного об’єднання:
Чітко осмислити пріоритети діяльності кабінету ( центру) допоможе діагностична функція, виконання якої передбачає систему заходів для досягнення поставленої мети та реалізації визначених стратегічних та перспективних завдань, зокрема:
Здійснюючи педагогічний аналіз, слід спиратись на принципи, сформовані В.І. Бондарем та М.І. Скрипник. В.І. Бондар рекомендує враховувати такі принципи педагогічного аналізу:
Марина Скрипник виділяє такі системоутворюючі принципи інформаційно-аналітичної системи управління у методичній роботі: повноти й інтегрального аналізу, безперервності, динамічності й аналізу інформації, діяльнісного використання інформації, відкритості вимірювань. Дотримання даних принципів забезпечить ефективність аналітичної діяльності методистів. Підвищенню якості педагогічного аналізу сприятиме також дотримання методистами основних аналітичних етапів:
М.І. Скрипник у структурі інформаційно-аналітичної системи управління методичною роботою виділяє такі три етапи: підготовчий, практичний, аналітичний. Як вважають науковці, на підготовчому етапі має здійснюватись вибір інформації для планування методичної роботи та її прогнозування, визначатись напрями, за якими буде вестися збір інформації. В.І. Звєрєва виділяє такі інформаційні потоки: 1. Підвищення кваліфікації педагогічних кадрів містить у собі збирання інформації: стосовно професійних потреб і запитів учителів освітнього закладу, їх професійних труднощах; виконання навчальних планів і програм з підвищення кваліфікації педагогічних кадрів;ефективності всіх форм підвищення кваліфікації вчителів та якості навчально-методичної документації в системі підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів. 2. Організація методичної роботи передбачає збирання інформації: стосовно рівня професійної компетентності керівників методоб’єднань і ефективності підвищення їх кваліфікації; стану та ефективності роботи з молодими спеціалістами; організації методичного забезпечення праці педагогів-експериментаторів і вчителів, які працюють в інноваційному режимі; якість лекційно-семінарських занять на базі методичних кабінетів (центрів) і опорних шкіл. 3. Організація та проведення атестації педагогічних кадрів містить збір інформації: стосовно атестованих педагогів, змісту і якості їх професійної праці та підготовки до атестації на більш високий професійний розряд, стану і якості роботи з педагогами, які отримали рекомендації за результатами атестації; стану і якості навчально-методичних матеріалів, пропонованих атестованими вчителями. 4. Організація моніторингу якості освіти містить збирання інформації: стосовно змісту і результатів освітньої діяльності закладу та окремих педагогів, характеру їх відтворення в програмі розвитку та освітній програмі; якості освітньої підготовки учнів, виховання та розвитку в системі основної та додаткової освітньої роботи з дітьми; стану, якості та результатів проведення інтелектуальних марафонів, олімпіад, конкурсів в ОЗ, на базі методичного кабінету й опорних ОЗ, а також тестування учнів різними незалежними комісіями; характеру, стану та результатів різноманітної діяльності з учнями в системі безперервної додаткової освіти [6, с.83-84]. Інформаційно-аналітична діяльність методиста має передбачати також: - збір інформації про інновації в сучасній педагогіці; - узагальнення і трансляцію перспективного досвіду; - інформаційне та довідково-бібліографічне забезпечення навчальних закладів; - випуск інформаційно-методичних матеріалів. Проте, слід пам’ятати, що формування інформаційних потоків не завершується визначенням їх змісту. Слід кожному продумати методи збирання інформації, визначити періодичність цієї роботи, визначити джерела передачі інформації; оцінити де і як буде використано отриману інформацію [6, с.96]. Акцентуємо особливу увагу на практичному етапі, що включає збір необхідної інформації. Збирання педагогічної інформації методичними працівниками – досить складний і динамічний процес, тому він потребує упорядкування з урахуванням провідних методичних функцій. У науковій літературі подано детальний аналіз технологій інформаційного забезпечення координування та керування методичною роботою. В аналітичній діяльності методиста важливим напрямком має бути вивчення і аналіз результативності підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Зібрати необхідну інформацію і зробити об’єктивні висновки про приріст знань і вмінь педпрацівників, які повернулись з курсів, семінарів, допоможуть відвідування їх уроків, проведення індивідуальних співбесід, анкетування, аналіз шкільної, методичної документації, спостереження та інше. При проведенні співбесід можна використати такі питання: Яка ідея з поліпшення діяльності школи у Вас з’явилася внаслідок прослуховування курсу лекцій? Які нові педагогічні технології, методи запроваджуєте у своїй практичній діяльності? З якою новою літературою ознайомились і як Ви її оцінюєте і використовуєте? Які проблеми пропонуєте для обговорення на засіданнях педагогічної ради, для опрацювання в шкільних методичних формуваннях? Зосередимо увагу на найбільш поширених методах збирання інформації. У практиці методичні працівники найчастіше використовують анкетування. Проте, слід зазначити, що не завжди воно є результативним. Основними чинниками ефективності анкетування є: точне формування конкретної мети та його завдань; підбір запитань, їх зміст; вміння їх проаналізувати та узагальнити результати анкетування. Тестування – система прийомів для випробовування окреслених психічних рис і властивостей людини; завдання стандартної форми, виконання якого має виявити наявність певних знань, умінь і навичок, здібностей, інших психологічних характеристик – інтересів, емоційних реакцій тощо [14] Важливою складовою аналітичної діяльності методистів є відвідування й аналіз уроків. Вважаємо за необхідне підкреслити, що високий рівень професійної компетентності методиста, практичне оволодіння науковими підходами, принципами та методикою спостереження й аналізу уроку – головна умова ефективного аналізу уроку. «Вивчаючи і аналізуючи уроки, - писав В.О. Сухомлинський - головною метою треба ставити таке: дослідити, як виявляється, розкривається на уроці інтелектуальне життя педагога, його кругозір, його духовні інтереси» [16, т.4 с. 581]. Готуючись до відвідування і аналізу уроків, варто ознайомитись з надрукованими у різних посібниках пам’ятками, програмами, схемами спостереження відповідно до визначеної мети відвідування, типів уроків, тематики вивчень та ін. Належну увагу слід приділяти аналізу документації навчального закладу, методичного формування, керівника школи, вчителя. Існують різні види матеріалів, які містять важливу інформацію для методиста, серед них: плани роботи школи, методичних формувань, самоосвітньої роботи, протоколи та стенограми нарад, засідань, конференцій, статистична інформація тощо. Перш за все робота з документами потребує глибокого аналізу, розподілу педагогічних документів за змістом, забезпечення класифікації інформації, її інтерпретації. Варто зауважити, що об’єктивні дані неможливо отримати, використовуючи лише один метод. Допоможуть доповнити уточнити, поглибити отримані дані інші методи. Вважаємо за необхідне зазначити, що при вимірюванні рівня професійного розвитку вчителя слід користуватися методиками з перевіреною валідністю. Зібрана інформація має бути систематизованою та узагальненою. Наочно інформацію про якісний склад педагогічних кадрів, рівня професійного розвитку рекомендуємо показувати графічно, за допомогою різних діаграм. Порівняння отриманих даних дасть об’єктивну інформацію, дозволить методисту спрогнозувати конкретні напрями методичної роботи. Одержана інформація систематизується й обробляється. За результатами готуються управлінські рішення щодо корекції та регулювання діяльності педагогічних колективів, методичних формувань, окремих учителів. Оскільки робота працівників РМК в першу чергу ґрунтується на директивних, нормативних, звітних документах, які не лише опрацьовуються й складаються в папки, а й вимагають постійної роботи з ними, важливо виробити алгоритм дій від отримання документа, його вивчення, складання програми, наказу, листа, заходів на його виконання до спостереження, контролю та аналізу виконання розпорядчого документа. З цією метою доцільно вести журнал обліку за такою схемою:
Як свідчить практика, не можна успішно управляти методичною роботою, не аналізуючи її хід і розвиток, не порівнюючи даний стан з минулим, не з’ясовуючи причин позитивних і негативних результатів функціонування системи. Надзвичайно важливим аспектом аналітичної діяльності є вибір критеріїв оцінювання оптимального функціонування методичної роботи як системи. Працівники РМК (НМЦ) повинні мати:
Проблемі оцінки ефективності методичної роботи приділяли увагу багато провідних науковців. зокрема, М.М. Поташник, І.П. Жерносек, П.В. Худомінський, Н.В. Нємова, О.Л. Сидоренко, А.М. Єрмола, Б.Л. Тевлін та інші. Аналіз робіт науковців дає можливість виокремити такі критерії ефективності функціонування методичної роботи:
При розробці критеріїв оцінки ефективності методичної роботи радимо опрацювати статтю І. Жерносека «Знайти показники. Критерії якісної та ефективної науково-методичної роботи в ЗНЗ» (Управління освітою 2005 р. -№19). В ході вивчення стану внутрішньошкільної методичної роботи з педагогічними кадрами слід глибше аналізувати інноваційний потенціал навчального закладу, педагогічних працівників – здатність створювати, сприймати, освоювати і реалізувати нововедення, інноваційні технології навчання, виховання і управління, інтерактивні методи навчання. Важливим аспектом діяльності кожного методиста є аналіз ефективності роботи створених у районній (міській) і шкільних ланках методичних формувань. Тевлін Б.Л. вважає, що вихідною позицією під час аналізу діяльності методичного формування є – співвідношення її основної мети (піднесення рівня педагогічної майстерності вчителя) з кінцевою метою ( підвищення якості й ефективності навчально-виховного процесу) та перспективною метою (розвиток особистості вчителів та учнів)[18, с.182]. Оцінити ефективність методичних формувань допоможе врахування таких параметрів:
З метою вивчення ефективності функціонування методичних формувань радимо скористатися орієнтованими показниками оцінки результативності методичної роботи в різних колективних об’єднаннях учителів (додаток 1). Надзвичайно важливо при проведенні педагогічного аналізу занять в системі методичної роботи враховувати принципи цілеспрямованості та системного підходу; діагностичності, науковості, аналізу обґрунтованості заняття з позицій досягнутого результату, демократичності, оперативності, конструктивності та інше. При аналізі радимо дотримуватись алгоритму технології педагогічного аналізу занять, запропонованого авторами посібника «Технологія діяльності завідуючого районним (міським) методичним кабінетом К.М. Старченком, В.І. Пуцовим, Б.В. Гадзецьким [15, с.149 -150]. Аналізуючи ефективність управління розвитком творчості педагогів, творчого потенціалу педколективу, слід звернути увагу на такі аспекти:
Важливим аспектом аналітичної діяльності методиста є щорічний аналіз кількісного і якісного складу педагогічних кадрів, результатів атестації та підвищення кваліфікації. Серед основних недоліків організації та проведення атестації є формальний, суб’єктивний характер оцінювання якості педагогічної діяльності вчителя, ігнорування можливостей моніторингового дослідження при вивченні професійної компетентності педагогів. Атестацію педагогічних кадрів необхідно розглядати в умовах сьогодення не як адміністративно-контролююче, формальне управління, а як продуктивно-розвиваючу освітню послугу керівництва розвитком професійної кар’єри педагога [7]. В змісті методичної діяльності радимо передбачати розробку діагностичного інструментарію для організації і проведення моніторингу рівня професійної компетентності вчителя: анкети вивчення професійних потреб педагогів, кваліметричні моделі визначення рівня професійної компетентності педагога; організацію індивідуальної роботи з педагогом; розробку індивідуальних програм професійного розвитку вчителя; надання індивідуальних консалтингових послуг, створення професійного портфоліо, створення картотеки обліку методичної діяльності вчителів, які мають педагогічні звання. При здійсненні атестації вчителів обов’язковим є вивчення системи роботи вчителя, що атестується. Науково обґрунтований аналіз системи роботи вчителя є однією з основних передумов удосконалення навчально-виховного процесу. Готуючись до вивчення діяльності вчителя, слід визначити головну мету (мета має передбачати простеження зв’язку результативності діяльності вчителя над індивідуальною науково-методичною проблемою та результатами педагогічної праці); вибрати критерії та показники оцінювання ефективності праці педагога (до них радимо віднести: науково-теоретичну (знання теоретичних основ науки з предмета, який викладає, знання основ педагогіки, психології, дитячої та вікової фізіології), методичну (знання методів, засобів, прийомів навчання школярів з навчального предмета, уміння використовувати ППД, нові педагогічні ідеї, свої інноваційні знахідки, психолого-педагогічну підготовку, результативність навчання); розробити програму, орієнтовний план вивчення педагогічної праці вчителя). До основних критеріїв оцінки діяльності вчителя на уроці можна віднести:
Методична робота має сприяти розвитку сучасного стилю педагогічного мислення, формуванню професійних навичок, готовності вчителя до професійної самоосвіти та самовдосконалення. Тому під час оцінювання діяльності вчителя необхідно враховувати його власну професійну самооцінку. Головне завдання полягає в тому , щоб стимулювати самого вчителя до осмислення та вирішення своїх професійних проблем. Дослідники виділяють чотири напрямки самодіагностування вчителя;
У створенні особистісно орієнтованої системи оцінювання професійного зростання педагога, стимулювання його до самоосвітньої діяльності вагому роль відіграє моніторинг. Завдяки його впровадження йде накопичення інформації про рівень якості самоосвіти, кожен педагогічний працівник має змогу оцінити, спрогнозувати свій особистий саморозвиток та забезпечити своє безперервне професійне зростання. Надзвичайно важливим у діяльності методиста є аналітико-дослідницький етап. Мета цього етапу – синтез, систематизація й аналітична обробка інформації, отриманої різними каналами, формування висновків і розробка методичних рекомендацій [14]. Аналітична робота – різновид наукової роботи, збір та аналіз інформації, її узагальнення, обробка і генерація ідей, проектів рішень, оптимальних шляхів і конкретних дій. М.М. Поташник пропонує використати таку схему аналізу: Результати → навчально-виховний процес → умови (кадрове, науково-методичне, матеріально-технічне забезпечення). Суть аналізу:
Аналіз має дати відповідь на такі три важливих питання:
При діагностично-прогностичному аналізі роботи визначених об’єктів можна скористатися такою формою:
«Треба вміти зробити аналіз можливостей колективу і окремих учителів, тверезо оцінити ці можливості і надихнути колектив прагненням до поліпшення роботи», підкреслював В.О. Сухомлинський ( т.5, с.50) Результатом аналітичної діяльності методистів має бути прийняття оптимальних рішень та створення умов для їх реалізації. Слід удосконалити якість підготовки, оформлення і прийняття аналітичних документів: довідки, доповідної записки, акту, рішення методичної ради, проекту наказу та інше. Їх зміст, об’єм, конструктивність визначається тривалістю вивчення, поставленою метою, видом аналізу. Ефективність діяльності методиста, опікуваних ним форм методичної роботи з закріпленими категоріями педагогічних працівників визначається результатами професійної діяльності педагогів, рівнем їх педагогічної майстерності, станом навчально-виховної роботи. Врахування вищезазначених методичних рекомендацій дозволить покращити аналітичну діяльність методистів, посилити їх вплив на професійне становлення педагогів, розвиток їх творчого потенціалу, збагатити свою педагогічну лабораторію. Створення творчої лабораторії методиста має розпочатись з самоаналізу своїх можливостей, знань і умінь, з виявлення труднощів у вирішенні професійних проблем та невикористаних резервів. Практика свідчить, що тільки самоаналіз, об’єктивна самооцінка своїх сильних сторін і недоліків свого професійного потенціалу дають можливість методисту правильно визначити оптимальні напрямки самоосвіти, самовдосконалення, не відставати від вимог сьогодення. Життя настійно вимагає , щоб методичні працівники відповідали світовим стандартам і вимогам часу, були, як зазначає С. Клепко, «здатними долати власні і своїх колег стереотипи, запобігати виникненню нових, прагнути самоосвіти та саморозвитку, бачити перспективи освіти і брати участь у педагогічних проектах»[8, с. 10]. Додаток 1 Орієнтовні показники оцінки результативності методичної роботи в різних колективних об’єднаннях учителів. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ І СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ Директорам (завідувачам) навчально-методичних кабінетів (центрів) в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського і Севастопольського... |
Зміст та завдання опорних шкіл в системі науково-методичної роботи з педагогічними кадрами |
| Орієнтовні критерії оцінки діяльності районних (міських) методичних кабінетів і центрів (проект) |
НАКА З Рокитнянської райдержадміністрації №264 від 01. 09. 2010 р. «Про організацію науково-методичної роботи з педагогічними кадрами в... |
| Р. М. Дзюбак, заступник директора з навчально-методичної роботи; Н. М. Гладка На часі формування пакету нормативно-правових актів з питань організації та проведення науково-методичної роботи з педагогічними... |
С. Кам’янобрід Наказ 07. 06. 2013 №62- О Про підсумки Про загальну середню освіту”, Національної доктрини розвитку освіти, концепції 12-річної загальноосвітньої школи, а також відповідно... |
| Завідуюча обласним центром практичної психології і соціальної роботи... Л.Є. Бегеза, завідуюча обласним центром практичної психології і соціальної роботи при Черкаському обласному інституті післядипломної... |
ФОРМИ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ Колективна підготовка й видання методичних, педагогічних матеріалів (рекомендацій, збірників, альманахів, посібників тощо) |
| Аналіз засідання методичної ради На засіданні були присутні: голова методичної ради; секретар; голови методичних комісій |
Тематика засідань методичної ради Аналіз методичної роботи за минулий навчальний рік. Завдання методичної служби школи на новий навчальний рік. Затвердження планів... |