|
|
Скачати 126.72 Kb.
|
|
Тези виступу начальника Головного управління освіти і науки облдержадміністрації Бауера М.Й. на обласному науково-практичному семінарі для керівників методичних об’єднань вчителів румунської мови та літератури (румунської і світової) з проблеми: «Професійна компетентність учителя в умовах модернізації змісту освіти» Волоківська ЗОШ І-ІІІ ст. Глибоцького району 6 квітня 2012 року «ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ МОДЕРНИЗАЦІЇ ОСВІТИ У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ» Шановні учасники науково-практичного семінару! Сьогодні у колі спеціалістів, зв'язаних з освітою, переважають розмови про модернізацію, а не реформування освіти. І це, на мою думку, вірно – і у буденному сенсі, і по суті. У буденному сенсі – тому, що суспільство, яке сповна відчуло гіркоту реформ останніх років, досить негативно сприймає саме слово «реформа». По суті – тому, що в освіті потрібна саме модернізація, а не реформа. Реформа – це переналаштування, переорганізація. Модернізація – це зміна у відповідності з потребами та вимогами сучасності. Система нашої освіти все ще суттєво відстає від сучасних вимог і тому потребує глибокої модернізації. Модернізація української освіти на сучасному етапі вбачається у трьох вимірах:
Така постановка питання може здатися занадто жорсткою: адже ми звикли до думки, що у нас «найкраща у світі освіта». Але, нажаль, навіть «найкраще» має здатність старіти. Таким є закон життя. І тут саме варто згадати відоме Керролівське правило: «Якщо хочеш залишатися на місці – потрібно бігти зі всіх ніг; якщо хочеш просуватися вперед – потрібно бігти у два рази швидше». Саме у відірваності освітньої галузі від потреб країни й полягає на сьогодні головна колізія української системи освіти, яку призвана вирішити модернізація. Вона повинна перемогти той нинішній стан нашої освітянської системи, яка характеризується одним ключовим словом – неефективність:
Відтак, центральна задача модернізації освіти – забезпечення її сучасної якості, побудова ефективної освітньої системи з дієвою економікою та управлінням, яка відповідає запитам сучасного життя та потребам розвитку країни, повернутої обличчям, а не спиною до інтересів особистості, суспільства, держави. При цьому потрібно чітко мати на увазі ще одну фундаментальну задачу модернізування, яка продиктована входженням освіти у принципово нову стадію свого розвитку. На сучасному етапі суспільного життя та своєї власної історії освіта стає не тільки найважливішою соціальною сферою, але й у прямому сенсі найважливішою економічною галуззю. Вона відіграє все більш важливу роль у накопиченні та розвитку людського капіталу. Перспективи зростання благоустрою нашої країни – на шляху збільшення значимості людського капіталу, а значить, значимості української освіти. Цей шлях стає реальним тільки при масштабній модернізації вітчизняної системи освіти. Висновок з усього сказаного вище є очевидним: комплексна, глибока модернізація освіти – імператив освітньої політики України на сучасному етапі, її головний стратегічний напрямок. Ключові умови реалізації цього імперативу – повернення держави у сферу освіти та активізація загальної участі у її розвитку. Тому, що модернізація освіти – це не тільки відомча, галузева, але й загальнонаціональна задача. Це масштабна акція країни, яка проводиться при інтенсивному співробітництві суспільства. Вона повинна привести до досягнення нової якості освіти, яка в першу чергу визначається її відповідністю актуальним та перспективним запитам сучасного життя держави. Можна виділити п'ять пріоритетних напрямків модернізації системи освіти:
Які ж основні новації необхідно провести саме в загальній середній освіті? Це – досягнення нової якості освіти. У свою чергу, нова якість освіти у загальнодержавному плані – це її відповідність сучасним життєвим потребам розвитку країни; у педагогічному – орієнтація освіти не тільки на засвоєння учнями певної кількості знань, але й на розвиток їх особистості, їх пізнавальних та накопичувальних здібностей. Що зроблено в освітній галузі краю на сьогодні? 21 березня ц.р. відбулося засідання колегії Головного управління освіти і науки, на якому розглянуто велику кількість питань, про які необхідно знати і вам, учасникам семінару. Перше про що хочу зазначити, ми внесли деякі зміни до Положення про проведення учнівських олімпіад. Учні спеціалізованих навчальних закладів проводять інтелектуальні змагання між своїми учасниками і визначають одного переможця. Відмінено обов’язковий рейтинг оцінки району участі в олімпіадах. Наголошую, що участь кожної школи району в І та ІІ етапах олімпіад необов’язкова та добровільна. Ми вносимо зміни щодо членства журі, щоб якомога більше виключити суб’єктивний фактор, до його складу будуть входити тільки незацікавлені висококваліфіковані спеціалісти. Положення знаходиться на доопрацюванні з усіма пропозиціями, що були озвучені членами колегії. Друге – внесено і деякі зміни до Положення про проведення обласного етапу конкурсу «Учитель року». Він буде складатися з: заочного туру, тестового (тестування із фахових знань, тест на знання комп’ютера, тест з основ педагогіки і психології), ділової гри «Мої здобутки» та практичного туру (проведення уроку), у якому будуть брати участь всі 13 учасників. Третє – удосконалюється курсова перепідготовка педагогів. На мою думку, практичний модуль курсів обов’язково повинен проходити у лабораторіях, де кожен вчитель буде мати змогу попрацювати на належному рівні, у відповідних умовах. Ми розвиваємо дистанційну форму курсової перепідготовки. Станом на сьогодні є 7 таких груп, але у нас є можливість їхню кількість збільшити. Зауважу, що така форма перепідготовки не відриває педагога від навчального процесу, але для дистанційної форми вчителеві потрібно добре володіти комп’ютером, мати активну життєву позицію. Четверте – ми розробили Положення про проведення конкурсу-захисту учнівських науково-дослідницьких робіт учнів-членів Буковинської малої академії наук учнівської молоді, яке зараз знаходиться на доопрацюванні. Вимогами Положення розмежовано функції оргкомітету та журі, запроваджується попередній захист робіт, у конкурсі мають право брати участь студенти ВНЗ І-ІІ р.а. та учні ПТНЗ, які є членами БМАНУМ. Вся відповідальність за проведення цього конкурсу покладається на Буковинську малу академію наук учнівської молоді. П’яте – на часі наведення порядку під час організації вечірньої форми навчання. Досить «викидати державні кошти в повітря». До 01.09.2012 ми маємо привести контингенти вечірніх класів до реальних потреб. Упродовж 2012 року у системі освіти Буковинського краю заплановано низку нововведень та заходів:
Головне управління освіти і науки має багато планів та інновацій, які будуть обов’язково впроваджуватися. Та кожен з вас повинен розуміти, що система освіти на Буковині буде досконалою тільки завдяки нашій плідній співпраці. Кожен вчитель повинен вболівати за свій заклад і виховувати достойних учнів, майбутнє нашої держави. Загальноосвітня школа повинна формувати нову систему універсальних знань, умінь, навичок, а також досвід самостійної діяльності та персональної відповідальності учня, тобто сучасні ключові компетенції, що й визначають сучасну якість змісту загальної освіти. Сьогодні ми обговорюємо питання професійної компетентності учителя в умовах модернізації змісту освіти, зокрема вчителя, який викладає дітям рідну румунську мову, а також інтегрований зі світовою курс літератури. Що таке професійна компетентність вчителя? За аналізом праць науковців можна визначити десять ключових компонентів професійної компетентності: інформаційна компетентність, яка передбачає володіння інформаційними технологіями, уміння опрацьовувати різні види інформації. Серед них уміння й навички роботи з друкованими джерелами, уміння здобувати інформацію з інших джерел, переробляти її відповідно до цілей і завдань педагогічного процесу; комунікативна компетентність – це вміння вступати в комунікацію (спілкування), бути зрозумілим, і в той же час вміти зрозуміти інших (учнів, учителів, батьків); продуктивна компетентність – це вміння працювати, отримувати результат, ухвалювати рішення та відповідати за них; автономізація на компетентність – це здатність до саморозвитку, творчості, самовизначення, самоосвіти, конкурентоспроможність. Адже вчитель перш за все вчиться сам, це вічний учень; моральна компетентність – це готовність, спроможність і потреба жити за традиційними моральними нормами; психологічна компетентність – це здатність використовувати психологічні засоби навчання в організації взаємодії в освітній діяльності; предметна компетентність, до змісту якої входить володіння певними засобами навчання у сфері навчального процесу (спеціальність). Це сукупність умінь і навичок, необхідних для стимулювання активності як окремих учнів, так і колективу в цілому. До неї входять уміння вибирати правильний стиль і тон у спілкуванні, управляти їх увагою, темпом діяльності; соціальна компетентність – це вміння жити та працювати з оточуючими; математична компетентність – це вміння працювати з числом, числовою інформацією; особисті якості вчителя (це теж одна з найголовніших складових професійної компетентності) – доброзичливість, толерантність, чуйність, урівноваженість, витонченість, людяність. Отже, можна стверджувати, що під професійною компетентністю педагога слід розуміти таку пошукову діяльність учителя, коли на основі бази знань, умінь, навичок та усвідомленого розуміння своєї ролі в суспільстві, безперервного самовдосконалення й саморозвитку особистості він забезпечує оптимальний варіант організації навчально-виховного процесу з метою формування творчої особистості. Шановні колеги! Повернемося до теми нашого семінару. Чи вдається сучасному вчителеві забезпечити належний процес виховання й формування творчої особистості учня, чи подає йому належну базу знань, умінь, навичок? Візьмемо, для прикладу, дані моніторингу рівня навчальних досягнень учнів, в т. ч. румуномовних шкіл, що проводився у листопаді 2011 року під час рубіжного контролю закладів освіти Глибоцького району (після комплексної перевірки 2010 року), району, на базі якого сьогодні проходить науково-практичний семінар. Моніторинг рівнів навчальних досягнень учнів проведено у 15-ти освітніх закладах району, з числа яких – чотири заклади, де мова навчання – румунська або румунська і українська (Багринівська ЗОШ І-ІІІ ст., Димківський НВК, Йорданештська ЗОШ І-ІІІ ст. № 1, Карапчівський ліцей). Із 975 за списком писали контрольні заміри з української, румунської мов, історії України, математики, алгебри, фізики, біології, географії 890 учні (91,3%). У 2010 році із 1178 за списком писали контрольні заміри 853 учні, що становило 72,4%. Загальний середній бал результатів замірів з базових дисциплін по Глибоцькому району склав 7,7 б.; якість – 68,9% (у 2010 році – 5,8 б.; 42,3%). Розбіжність між контрольним заміром та попередньою тематичною становить +0,4 б. (у 2010 році -1,7 б.). На початковому рівні (1-3 б.) справилися із завданнями 63 учні (7,1%), середньому (4-6 б.) – 214 (24,0%), достатньому (7-9 б.) – 373 (41,9%), високому (10-12 б.) – 240 (27,0%). У 2010 році відповідно: 194 (22,7%); 298 (35,0%); 269 (31,5%); 92 (10,8%). 347 (91,3%) учнів початкової школи виконували контрольні заміри з української, румунської мов, математики, із них: 29 (8,4%) отримали бали початкового рівня, 79 (22,8%) – середнього, 152 (43,7%) – достатнього, 87 (25,1%) – високого (в 2010 році відповідно: 59 (16,5%); 91 (25,4%); 138 (38,5%); 70 (19,6%). Якість знань становить 68,8%, середній бал – 7,7 (в 2010 році 58,1%; 7,1 б.). Серед початкових класів перевірених шкіл кращі результати з румунської мови в учнів Карапчівського ліцею (8,9 б.), Димківського НВК (8,5 б.). У 5-11 класах контрольні роботи з румунської мови виконали з 89 (90,8%) учнів п’ятеро (5,6%) – на початковому рівні, 16 (18,0%) – середньому, 45 (50,6%) – достатньому, 23 (25,8%) – високому. Найкраще справилися із завданнями учні 9-Б класу Багринівської ЗОШ І-ІІІ ст. (середній бал – 9,7), школярі 4-их класів Карапчівського ліцею (8,9 б.) та Димківського НВК (8,5 б.). З 11-ти учнів Йорданештської ЗОШ № 1 один (9,1%) виконав завдання на середньому рівні, 10 (90,9%) – достатньому. Бали початкового та високого рівнів у даному закладі відсутні. Загальний середній бал склав 7,8 б., якість знань 76,4% (в 2010 році 6,3 б., 44,1%). Розбіжність між балами тематичної та контрольного заміру з румунської мови склала -0,9. Впевнений, що ситуація не є кращою й в інших районах і м. Чернівцях, де функціонують школи з румунською мовою навчання або змішаного типу (з румунською та українською) – Новоселицькому, Сторожинецькому, Герцаївському та 4-ох школах м. Чернівців. Разом зі створенням моніторингового центру черговим завданням, яке я поставлю перед його керівництвом, – здійснити детальний аналіз навчальних досягнень учнів, вивчити стан викладання румунської мови та літератури (румунської і світової). Вам відомо, що відбулися кадрові зміни у методичній службі Інституту післядипломної педагогічної освіти. Новопризначеними, з початку цього навчального року, методистами, які відповідають за заклади з румунською мовою навчання (Пілігач О.Г. – з початкового навчання та Говорнян Л.С. – з румунської мови і літератури), напрацьовано чимало. Підготовлено і погоджено в Міністерстві необхідні матеріали для проведення державної підсумкової атестації у 4-му, 9-му та 11-му класах. Підготовлено до друку новий підручник з румунської мови для 2-го класу, збірники завдань з румунської мови та румунського читання для державної підсумкової атестації у 4-му класі, збірник диктантів для учнів 1-4-их класів. Відповідно до нового стандарту на початку вересня 2011 року проведено нараду-презентацію та обговорення програми з української мови для 1-4-их класів румуномовних шкіл (автора Хорошковської О.Н.). Також підготовлено і видані збірники текстів для диктантів з румунської мови для 9-их та переказів із творчими завданнями для 11-их класів. Невдовзі будуть на руках і збірники тестових завдань та білети з інтегрованого курсу «Література (румунська та світова) для державної підсумкової атестації у 9-их та 11-их класах. Два дні тому, 3-4 квітня ц.р. на базі Чернівецької області у приміщенні бібліотеки обласного центру естетичного виховання «Юність Буковини», проведено всеукраїнські наради-презентації проектів нових навчальних програм з румунської мови та літератури (румунської і світової), а також з української мови для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів України з викладанням румунською мовою за участю головного спеціаліста відділу нормативного забезпечення та організаційної роботи юридичного департаменту Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України Харченко С.Й. Ухвали щодо затвердження зазначених програм, рекомендації сьогоднішнього семінару повинні сприяти удосконаленню навчально-виховного процесу у школах та класах з румунською мовою навчання, покращення процесу викладання рідної мови і літератури в цих навчальних закладах. |
|
ГУМАНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ ЯК ВИМОГА СЬОГОДЕННЯ України до загальносвітових процесів суспільно-культурного прогресу. На сучасному етапі система професійної освіти України перебуває... |
9: Конституційний процес на сучасному етапі розбудови держави: стан,... Навчальна мета: Довести та ознайомити молодший та рядовий начальницький склад з конституційним процесом на сучасному етапі розбудови... |
|
ПРАВОЗНАВСТВО Важливе значення правової освіти в сучасному суспільстві зумовлюється тим, що право регулює найважливіші відносини між громадянами,... |
Екологія як наука та її роль у сучасному суспільстві. Еволюція взаємовідносин людини і природи |
|
ВСТУП Формування особистості молодого керівника в сучасному суспільстві: проблеми самоактуалізації 23 |
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з гуманітарної підготовки з особовим... Навчальна мета: Довести та ознайомити молодший та рядовий начальницький склад з конституційним процесом на сучасному етапі розбудови... |
|
№20. Причини гальмування реформ у сучасному суспільстві. Ідеологічне... Тема №20. Причини гальмування реформ у сучасному суспільстві. Ідеологічне та політичне протистояння в Україні, шляхи подолання кризових... |
ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ, УСТАНОВ І НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ... Основні тенденції розвитку освіти, в тому числі професійної, у європейських країнах свідчать, що, незважаючи на суттєві відмінності,... |
|
ПЛАН КОНСПЕК Т Проведення заняття із гуманітарної підготовки Тема №9 Конституцій процес на сучасному етапі розбудови держави: стан, тенденції демократичних перетворень в Україні |
ПЛАН КОНСПЕК Т Проведення заняття із гуманітарної підготовки Тема №9 Конституцій процес на сучасному етапі розбудови держави: стан, тенденції демократичних перетворень в Україні |