|
|
Скачати 334.76 Kb.
|
Формули масивуExcel дозволяє будувати формули, результатом обчислення яких є не одне скалярне значення, а цілий масив (сукупність) значень. Наприклад, у множину вбудованих функцій входять функції для роботи з матрицями: обчислення добутку матриць, оберненої матриці. Можна записати і свої власні формули, що застосовуються до діапазонів клітинок, результатом обчислення яких буде діапазон клітинок. Наприклад, =F4:F9–G4:G9. Для уведення подібних формул:
Excel помістить формулу масиву у фігурні дужки, що є ознакою формули масиву. У клітинках виділеного діапазону будуть представлені результати обчислення формули. Excel завжди інтерпретує масив як єдине ціле та не дозволяє змінити окремі клітинки масиву. Проте можна задати для окремих клітинок різноманітні параметри форматування. Клітинки не можуть бути переміщені з масиву, а нові клітинки – добавлені у масив. Типи адресаціїВ Excel розрізняють два типи адресації: абсолютну та відносну. Обидва типи можна застосовувати в одному посиланні та створити, таким чином, змішане посилання. Тип адресації аргументу, що застосовується у формулі, грає істотну роль при копіюванні або переміщенні формули. Наявність вказаних типів адресації створює прості та зручні можливості виконання “однотипних” (схожих) обчислень над різноманітними областями даних. Наприклад, для того щоб застосувати однотипну обробку для рядків (або стовпчиків) деякої таблиці, достатньо усього лише один раз, побудувавши потрібну формулу, поширити її шляхом копіювання на відповідні стовпчики (або рядки) таблиці. При цьому, звичайно, користувачу потрібно, щоб деякі аргументи, що задаються посиланнями, змінювалися, “підстроючись” під місце розташування скопійованої формули, а інші посилання, що вказують, наприклад, на деякі “постійні” коефіцієнти або константи зберігали адреси без змін. Відносні посилання використовуються Excel за умовчанням при завданні посилання на клітинку або діапазон методом вказування. Відносне посилання сприймається програмою як вказівка маршруту (напрямки руху та відстані) до адресованої клітинки від клітинки, що містить формулу. При копіюванні або переміщенні формули відносні посилання будуть автоматично змінені з урахуванням напрямку копіювання таким чином, що маршрут (напрямок руху та відстань) збережуться. При цьому адресуватися у формулі буде вже інша клітинка або діапазон клітинок. Абсолютне посилання задає абсолютні координати клітинки у робочому аркуші (щодо лівого верхнього кута таблиці). Можна наказати Excel інтерпретувати номери рядка та (або ) стовпчика як абсолютні шляхом указання символу долара ($) перед іменами рядка та (або) стовпчика. Наприклад, $A$7. При переміщенні або копіюванні формули абсолютне посилання на клітинку (або діапазон клітинок) змінене не буде, і на новому місці скопійована формула буде посилатися на ту ж саме клітинку (діапазон клітинок). Вид адресації, яка використовується у посиланні для вказівки рядка, не залежить від виду адресації, використаної для вказівки стовпчика. Якщо для рядка та стовпчика використовуються різні способи адресації, одержимо змішане посилання. Наприклад, A$7, $A7. При копіюванні або переміщенні формули абсолютна частина посилання (із символом $) не зміниться, а відносна частина посилання може змінитися відповідно до правил зміни відносних посилань (з огляду на напрямок копіювання або переміщення). При завданні посилання методом вказівки можна змінити тип посилання натисканням клавіші <F4>. Тип поточного посилання буде циклічно змінюватися при кожному натисканні клавіші <F4>.
Тип посилання можна змінити і у готовій формулі. Для цього активізуйте натисканням клавіші <F2> режим правки вмісту клітинки, помістіть курсор уведення у потрібне посилання (адресу) та натисніть клавішу <F4>. Абсолютне посилання може бути задане також шляхом уведення символу $ безпосередньо з клавіатури. Символ $ можна ввести з клавіатури і у режимі правки вмісту клітинки. Як уже відзначалося, абсолютні та змішані посилання можна задавати і для діапазонів клітинок. За умовчанням Excel використовує формат посилання A1: стовпчики робочого аркуша позначаються літерами, а рядки – цифрами. Можна змінити формат, що використовується, задаючи стовпчики своїми номерами. Для цього у вікні діалогу «Параметры», що викликається командою «Сервис\Параметры…», перейдіть на вкладку «Общие» та у групі «Параметры» встановіть прапорець «Стиль ссылок R1C1». При використанні цього формату, наприклад, виразу R2C3 (R – рядок, C – стовпчик) відповідає абсолютне посилання $B$3. Для завдання відносного посилання у цьому форматі після R і C зазначте потрібну кількість рядків і стовпчиків у квадратних дужках (вони визначають розміри зсуву від поточної клітинки). При цьому позитивне значення задає посилання на клітинку, розташовану на вказану кількість рядків (стовпчиків) нижче (праворуч) клітинки, що містить посилання. Наприклад, R[2]C[3] – посилання на клітинку, яка розташована на два рядки нижче та на три стовпчика праворуч клітинки, в якій записана формула. Від’ємні значення задають посилання на клітинку, яка розташована на вказану кількість рядків (стовпчиків) вище (ліворуч) клітинки, що містить посилання. Наприклад, R[–2]C[–1] – посилання на клітинку, яка розташована на два рядки вище та на один стовпчик ліворуч клітинки, що містить посилання. Обраний формат посилань дійсний для усіх робочих аркушів поточної робочої книги. У формулах можна також задавати посилання на клітинки інших робочих аркушів поточної робочої книги. Excel надає крім того можливість задати об’ємне (тривимірне) посилання на відповідні клітинки декількох робочих аркушів і зовнішнє посилання на клітинки аркушів інших робочих книг. Вказані можливості дозволяють зберігати та обробляти дані у різних місцях, наприклад, зв’язати робочі книги одну з іншою за допомогою зовнішніх посилань. Для завдання посилання на клітинки іншого робочого аркуша поточної робочої книги простіше скористатися методом вказівки. Записавши частину формули аж до того місця, у якому повинне бути вказане посилання, виберіть потрібний робочий аркуш, клацнувши на його ярлику, та виділіть у аркуші потрібні клітинку або діапазон клітинок. Як звичайно, уведення усієї формули треба закінчити натисканням клавіші <Enter>. Excel сам підставить у необхідному вигляді посилання на клітинки іншого робочого аркуша. У формулі перед посиланням на клітинку буде відображене ім’я робочого аркуша, після якого вказаний знак оклику (наприклад, Лист2!$D$5). Задати посилання на клітинку іншого робочого аркуша можна також уведенням з клавіатури, проте цей спосіб частіше призводить до помилок. При завданні такого посилання шляхом уведення з клавіатури варто враховувати, що коли ім’я аркуша містить символи пропуску, то перед і після імені аркуша у посиланні потрібно вказати апостроф (‘). При завданні посилання методом вказівки Excel добавить апострофи, у разі потреби, автоматично. При перейменуванні робочого аркуша його ім’я, що є складовою частиною посилання у формулі, автоматично змінюється. Переміщення клітинок, що впливають на інші робочі аркуші, призводить до автоматичного відновлення імені аркуша у посиланні формули. Видалення такого залежного аркуша призведе до виникнення помилки «#ССЫЛКА!». Зовнішні посилання дозволяють зв’язати дві або декілька робочих книг Excel. Залежною робочою книгою є книга, що містить формулу з зовнішнім посиланням. Вихідна робоча книга містить дані, на які посилається формула. Вихідна робоча книга перед створенням зовнішнього посилання (або її наступною зміною) повинна бути збережена. Зовнішнє посилання може бути задане аналогічно, методом вказівки. Для цього необхідно відкрити обидві робочі книги та задати підходяще розташування їхніх вікон на екрані. Подальші дії не відрізняються від розглянутих вище. В отриманому у такий спосіб посиланні буде вказане ім’я робочої книги, ім’я робочого аркуша та адреса клітинки. Шлях, ім’я робочої книги та ім’я аркуша будуть взяті в одинарні лапки (апострофи), а ім’я робочої книги записане ще й у квадратних дужках. Після імені робочого аркуша у посилання вставляється знак оклику. Наприклад, ‘C:\EXCEL\EXAMPLES\[SKLAD.XLS]Продажі_98’!$B$2. Якщо залежна та вихідна робочі книги збережені в одній папці, вказівка шляху не обов’язкова. У випадку перейменування вихідної робочої книги необхідно відчинити залежну робочу книгу. Тільки у цьому випадку зовнішнє посилання буде автоматично поновлене. Можна видалити зовнішнє посилання, замінивши формулу або відповідну частину формули, що містить зовнішнє посилання, результатом її обчислення. При необхідності обновити існуючі зв’язки вручну можна скористатися вікном діалогу «Связи», що активізується командою «Правка\Связи…», у якому перераховані всі зв’язки поточної робочої книги. Зміна зв’язку може бути виконана за допомогою кнопок «Изменить…» та діалогового вікна «Изменить связи», що дозволяє задати інший шлях до документа, з яким встановлено зв’язок. Видалення залежної робочої книги призведе до виникнення помилки «#ССЫЛКА!». Зовнішнє посилання можна задати також шляхом уведення з клавіатури. Проте цей шлях досить трудомісткий і тому часто призводить до помилок. Існує ще одна можливість використання об’ємних (тривимірних) посилань, що дозволяє обробляти за один раз декілька діапазонів різноманітних робочих аркушів. В об’ємному посиланні можна зазначити діапазон клітинок з однаковою адресою декількох суміжних аркушів поточної робочої книги. Задати об’ємне посилання простіше усього методом вказівки. Записавши частину формули аж до того місця, де повинне бути вказане об’ємне посилання, виділіть потрібні аркуші у робочій книзі. Після цього виділіть потрібний діапазон у аркуші. Завершити уведення формули треба, як звичайно, натисканням клавіші <Enter>. У формулі перед посиланням на діапазон клітинок буде представлене посилання на діапазон виділених робочих аркушів, після яких вказаний знак оклику. Наприклад, =СУММ(Лист1:Лист3!B5:F5). Можна задати об’ємне посилання і уведенням з клавіатури, проте цей шлях більш трудомісткий і тому може призвести до помилок. Об’ємні посилання не можуть бути вказані у формулах масиву та при застосуванні оператора перетину діапазонів. |
| Лекція з курсу «Прикладні програми (Електронні таблиці Excel)» Колесников А. Excel 2000 (русифицированная версия). – К.: Изд группа ВНУ, 1999. – 496 с |
Лекція з курсу «Прикладні програми (Електронні таблиці Excel)» Колесников А. Excel 2000 (русифицированная версия). – К.: Изд группа ВНУ, 1999. – 496 с |
| Лекція з курсу «Прикладні програми (Електронні таблиці Excel)» Колесников А. Excel 2000 (русифицированная версия). – К.: Изд группа ВНУ, 1999. – 496 с |
Лекція з курсу «Прикладні програми (Електронні таблиці Excel)» Лекція Робота з фінансовими функціями. Створення, редагування і форматування графіків і діаграм (2 год.) |
| Лекція з курсу «Прикладні програми (Електронні таблиці Excel)» Вейскорн Джен. Excel 2000. Базовый курс (русифицированная версия). – К.: М., Спб.: Век+Энтроп, Корона, 2000. 464 с |
Тема: Електронні таблиці. Програма ”Microsoft EXCEL” Мета: навчити учнів розуміти призначення програм для опрацювання табличної інформації; запускати програму EXCEL; вводити інформацію... |
| УРОКУ Тема: Загальні відомості про електронні таблиці Мета: познайомити учнів з поняттям електронних таблиць та функціями програми Excel |
Тема: Ознайомлення з вікном програми MS Excel Щоб запустити Excel, виконаєте команду Пуск / Програми / Microsoft Office / Microsoft Excel |
| Лекція: Робота з таблицями: версія для друку і PDA Лекція присвячена... Показані можливості сортування даних в таблиці. Дано уявлення про можливості обчислень в таблицях документів Microsoft Word 2007.... |
Тема: Електронні таблиці Нарахувати стипендію учням за результатами сесії за умовою: якщо середній бал становить |