В залежності від кількості властивостей, які характеризуються, показники якості поділяються на

Скачати 370.91 Kb.

Назва	В залежності від кількості властивостей, які характеризуються, показники якості поділяються на
Дата	16.03.2013
Розмір	370.91 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Інформатика > Документи

Показники якості

В залежності від кількості властивостей, які характеризуються, показники якості поділяються на:
• одиничні, що характеризують окремі властивості виробу;
• комплексні, за допомогою яких вимірюється група властивостей виробу;
• узагальнюючі, які характеризують якість усієї сукупності продукції підприємства.
Одиничні показники умовно поділяються на такі групи:
1) Показники призначення (характеризують пристосованість виробів до використання та область використання).
2) Показники надійності і довговічності.
3) Показники технологічності (характеризують ефективність конструкцій машин та технологій їх виготовлення).
4) Ергономічні показники (враховують комплекс гігієнічних антропометричних, фізіологічних властивостей людини, вимоги техніки безпеки).
5) Естетичні показники (характеризують виразність, відповідність стилю і моді, оригінальність, гармонійність).
6) Показники стандартизації та уніфікації, що відбивають ступінь використання у виробі стандартизованих та уніфікованих деталей та вузлів.
7) Економічні показники (відображають затрати на розробку, виготовлення і експлуатацію виробу).
Комплексні показники
Комплексні показники характеризують кілька властивостей продукції. Згідно цих показників продукцію поділяють на сорти, марки, класи.
В процесі господарської діяльності важливо не тільки вірно оцінити якість окремих виробів, але й загальний рівень якості продукції підприємства. Для цього використовується система загальних показників, основними серед яких є:
1) коефіцієнт оновлення асортименту;
2) частка сертифікованої продукції;
3) частка продукції, призначеної для експорту;
4) обсяг товарів, реалізованих за зниженими цінами під час сезонного розпродажу.
Методи оцінки
Методи оцінки якості продукції поділяються
1) В залежності від способу одержання інформації на об'єктивний (вимірювальний і реєстраційний), органолептичний і розрахунковий.
a) Вимірювальний метод - передбачає використання при оцінці якості продукції технічних засобів контролю.
b) Реєстраційний метод ґрунтується на спостереженні і підрахунку кількості предметів, випадків.
c) Органолептичний метод передбачає аналіз сприймань органами чуття людини споживчих властивостей товару.
d) Розрахунковий метод використовується при визначенні показників якості новостворених виробів.
2) В залежності від джерел інформації методи оцінки якості поділяються на:
a) традиційний (оцінка якості продукції в спеціалізованих підрозділах);
b) експертний (використовується для оцінки естетичних показників якості);
c) соціальний (ґрунтується на визначенні якості продукції на основі вивчення думки споживачів про неї).
В окрему групу виділяються статистичні методи оцінки якості продукції, які ґрунтуються на використанні методів математичної статистики і мають вибірковий характер.
Економічний механізм управління якістю продукції об'єднує способи і методи, які спрямовані на забезпечення виробництва і реалізації продукції високої якості. Складовими елементами цього механізму є планування і прогнозування виробництва високоякісної продукції, стимулювання і контроль за виробництвом, стандартизація і сертифікація продукції.

Маркування товарів

МАРКУВАННЯ це комплекс написів, умовних позначень та зображень, які розміщені на зовнішній упаковці, транспортних бирках і самому товарі для цілей індивідуалізації, транспортування, завантаження та розвантаження товару.

Маркування має велике значення не лише для транспортних цілей, але і для інших обставин, пов'язаних з виконанням поставки.

Якщо контракт не містить вказівок щодо маркування, продавець повинен забезпечити маркування, звичайну для такого виду товару та упаковки, з урахуванням умов транспортування.

Якщо в контракт включаються вказівки по маркування, вони носять, зазвичай, детальний характер.

Маркування повинна містити відомості, призначені різним адресатам:

1. Для покупця - (товарна маркування). Написи для покупця повинні бути зроблені на мові країни покупця. Якщо передбачається тривала транспортування по території країни виробника, написи, також, повинні дублюватися мовою країни виробника. Ці написи повинні містити:

- Найменування виробника та країну походження товару ;

- Найменування вантажовідправника;

- Найменування вантажоодержувача та місце призначення;

- Номер контракту;

- Місцезнаходження документації;

- Вагові показники;

- Загальна кількість місць вантажу

- Номер пакувальної одиниці;

- Вказівки по оборотності тари.

2. Для перевізника - (транспортна маркування):

- Точні габарити;

- Інструкції за погрузки, вивантаження та складуванню - «верх, низ, не кантувати, скло, боїться вогкості» тощо;

- Інструкції по стропуванні - центр ваги, місця стропування, напрямок Стропові тросів;

3.Для споживача - інформація про товари має містити:

- назви нормативних документів, вимогам яких повинні відповідати товари;

- перелік основних споживчих властивостей товару, а для продуктів харчування - склад, калорійність, вміст шкідливих речовин, у порівнянні з нормативними вимогами, протипоказання;

- ціну та умови придбання товару;

- дату виготовлення, термін служби і термін придатності;

- гарантійні зобов'язання виготівника;

- правила та умови ефективного використання;

- найменування та адресу виробника та особи, що задовольняє претензії споживача;

- вказівку про сертифікацію товарів, які повинні бути сертифіковані;

- попередження про потенційну небезпеку товару.

Маркування повинна бути чіткою і добре помітною, нанесеної незмивною або водовідштовхувальним фарбою, контрастною до кольору упаковки.

Маркування повинна дублюватися на різних місцях упаковки і бути доступною для прочитання. Для маркування можуть застосовуватися графічні зображення (піктограми), відповідають міжнародним стандартам.

Невідповідність упаковки і маркування висуваються вимогою є підставою для пред'явлення позову незалежно від можливих збитків, які могли бути заподіяні таким невідповідністю.

Маркування виконує наступні функції:

-інформаційна;

-; ідентифікує;

-емоційна;

-мотивуюча.

Всі ці функції взаємопов'язані, так як барвисто оформлена маркування викликає позитивні емоції, що слугує мотивацією для придбання товару.

Структура товарної маркування включає в себе наступні 3 елементи:

1. Текст (50 - 100%);

2. малюнок;

3. умовні позначення (інформаційні знаки).

Виділяють наступну класифікацію інформаційних знаків:

1. Товарні знаки і знаки обслуговування. Відповідно до закону РФ "Про товарні знаки, знаках обслуговування і найменування місць походження товарів", прийнятому в 1992 р., товарний знак - позначення, здатне відрізняти відповідно товари і послуги одних юридичних або фізичних осіб від однорідних товарів і послуг інших юридичних або фізичних осіб.

По формам вираження виділяють:

· словесні товарні знаки товарні знаки у формі слова (слів),

представляє імена відомих людей, назви тварин, небесних тіл, вигадані слова;

· образотворчі товарні знаки - позначення у вигляді різних

малюнків, символів, значків, зображень предметів, тварин;

· об'ємні - тривимірні зображення;

· комбіновані товарні знаки - позначення, що поєднують в собі як

мінімум елементи двох з трьох типів товарних знаків: словесних, образотворчих і об'ємних.

В якості окремої категорії можна виділити також звукові товарні знаки.

Товарний знак включає в себе:

a) фірмовий товарний знак - призначений для ідентифікації виробника. Типи позначення фірмових товарних знаків:

-фірмове слово;

-фірмовий знак;

-торговий знак - фірмове ім'я чи фірмовий знак, офіційно зареєстровані в міжнародному реєстрі;

b) асортиментний товарний знак - для ідентифікації асортиментної належності;

c) колективний товарний знак - товарний знак спілки, господарської асоціації або іншого добровільного об'єднання підприємств, які призначені для позначення випускаються ними або реалізуються;

d) знаки - найменування місць походження товарів - ім'я країни, населення, місцевості для позначення товарів і акцентування уваги на його їх споживчі властивості. Дана група інформаційних знаків ділиться на міжнародні та національні. Знаки - найменування місць походження товарів зазначаються в товаросупровідної документації

2. Знаки відповідності і якості - це захищаються в установленому порядку знаки, які застосовуються відповідно до правових системами сертифікації. Ці знаки показують, що продукція або послуга відповідають якому - або конкретному стандарту. Розрізняють:

-національні: загальні та групові (на продовольчі товари, продукцію сільського господарства);

- транснаціональні (регіональні) - показують відповідність вимогам міжнародних стандартів на основі взаємного визнання результатів сертифікації;

ВИМІРЮВАЛЬНІ ПРИЛАДИ
1. Вимірювання лінійних величин

Для вимірювань, які не вимагають високої точності, застосовують масштабні лінійки, складні метри, рулетки.

Масштабна лінійка

Масштабні лінійки бувають одношкальні та двошкальні, жорсткі чи пружні з межами вимірювань 150 - 1000 мм. Шкала лінійок має ціну поділки 0,5 чи 1 мм, що дає похибку при вимірюваннях ~0,25 мм та ~0,5 мм відповідно.

Для лінійних вимірювань з більш високою точністю застосовують штанґенциркулі, мікрометри, катетометри та ін.

Штанґенциркуль

Щтанґенциркуль складається зі сталевої масштабної лінійки 1, яка поділена на сантиметри і міліметри (рис.1.). На початку лінійки закріплені нерухомі губки 2. По лінійці переміщується рамка 4, яка складає одне ціле з губками 3. Ці губки паралельні до губок 2 та можуть підходити до них впритул. Рамку можна закріпити у потрібному положенні ґвинтом 6.

Рис.1.
У рамці є вікно 5, нижній край якого розташований напроти поділок масштабної лінійки. На цьому краю нанесені поділки дещо іншого масштабу, ніж поділки основної шкали. Ця додаткова лінійка має назву лінійний ноніус. Шкала найпростішого ноніуса будується так, щоб m поділок ноніуса відповідали m-1 поділці основної шкали. Нехай ціна поділки основної шкали х₀, а шкали ноніуса – х. Тоді довжина відрізка до збігу поділок
mx = (m – 1)x₀ ,

звідки:

x = x₀ –

.

Різниця між ціною поділки основної шкали і ціною поділки ноніуса називається точністю ноніуса:

x = x₀ – x =

.

Як бачимо, точність ноніуса дорівнює ціні поділки шкали масштабної лінійки, поділеної на число поділок ноніуса.

Виберемо m=10, а х₀=1 мм. Якщо сумістити нульову поділку шкали такого ноніуса з нульовою поділкою основної шкали, 10-та поділка ноніуса виявиться суміщеною з 9-тою поділкою масштабної лінійки (Рис.2а). При цьому 1-ша поділка ноніуса не дійде до 1-ї поділки лінійки на 0,1 мм, 2-га поділка ноніуса не дійде до 2-ї поділки шкали лінійки на 0,2 мм і т.д. (рис.2а).

Шкали штанґенциркуля наносяться таким чином, що при зсунутих губках нуль шкали ноніуса і нуль основної шкали співпадають. При вимірюванні довжини штанґенциркулем предмет поміщають між губками, губки зсувають до стикання з предметом і закріплюють їх у такому положенні ґвинтом 6; потім проводять відлік з допомогою ноніуса.

Рис.2б

Рис.2а

Довжина предмета L дорівнює віддалі від нуля основної шкали до нуля зміщеного ноніуса і складається з цілого числа k поділок основної шкали L₀ = kx₀ та деякої частини наступної поділки основної шкали – відрізка

L (рис.2б): L = L₀ +

L

Знаходимо поділку ноніуса (наприклад n), що співпадає з поділкою основної шкали (k + n), тоді:

L = nx₀ – nx = n

x.

Отже:

L = kx₀ + n

x.

Звідси випливає правило відліку довжини з допомогою ноніуса:

Вимірювана довжина L дорівнює сумі числа малих поділок основної шкали (kx₀) і точності ноніуса Dx, помноженої на номер n його поділки, яка співпадає з поділкою основної шкали

Якщо при вимірюванні не виявиться жодної поділки ноніуса, яка співпадала би точно з поділкою основної шкали, то відлік береться по тій поділці, яка розміщена найближче до одної з поділок основної шкали масштабної лінійки. Величина незбігання не перевищує половини точності ноніуса

х. Отже, похибка відліку по ноніусу дорівнює половині його точності.

Мікрометр

На кінцях масивної стальної скоби 1 (рис.3) знаходяться один напроти одного нерухома опорна п’ята 2 і наконечник мікрометричного ґвинта 4. Ґвинт обертається у втулці 3, вздовж якої ззовні нанесена шкала з поділками через 0,5 мм. На ґвинт насаджено барабан 5, край якого при обертанні ґвинта переміщається відносно шкали, нанесеної на втулці.

По краю барабана нанесена шкала, яка ділить обвід барабана на 50 рівних поділок; крок ґвинта 0,5 мм, отже ціна 1 поділки барабана 0,01 мм, тобто поворот барабана на 1 поділку відповідає зміщенню ґвинта на 0,01 мм.

Рис.3.

На кінці ґвинта є пристрій 6 для обертання барабана, який називається тріскачкою. Обертання передається від тріскачки до ґвинта завдяки тертю, внаслідок чого при досягненні певної сили натиску наконечника ґвинта на опорну п’яту чи на вимірюваний предмет подальше обертання ґвинта припиняється.

Якщо наконечник ґвинта і опорну п’яту звести разом, край барабану буде проти нульової поділки шкали, нанесеної на втулці, а нульова поділка шкали барабана співпадає з поздовжньою лінією, нанесеною на втулці.

При роботі з мікрометром вимірюваний предмет затискається за допомогою тріскачки між опорною п’ятою та наконечником ґвинта, після чого по шкалі втулки відраховується ціле чи півціле число міліметрів і до цього відліку додається число сотих часток міліметра, яке відраховується по шкалі барабана.

Наприклад:

на рис.4. відлік становить 6,40 мм, оскільки на шкалі втулки вкладається ціле число 6 мм, а на шкалі барабана-40 сотих мм;

на рис.5. відлік становить не лише 6 цілих мм, але ще й одну поділку за верхньою шкалою півцілих мм, тому показ шкали втулки – 6,5 мм. Якщо додати 40 сотих мм, які відраховує шкала барабана, то повний відлік буде 6,90 мм.

Перед вимірюваннями мікрометром потрібно переконатися у тому, що при доведенні тріскачкою наконечника ґвинта до опорної п’яти отримується на обох шкалах нульовий відлік.

2. Вимірювання часу

При вимірюванні невеликих проміжків часу користуються секундомірами: механічними, електричними та електронними.

Електричний секундомір має на циферблаті дві колові шкали. Зовнішня, більша, визначає десяті та соті частки секунди, а внутрішня, менша – цілі секунди. Ввімкнення і вимкнення приладу проводиться вимикачем, розміщеним на столі поряд із секундоміром. Повернення стрілок у нульове положення проводиться натисканням металевого стрижня на правій бічній поверхні корпусу секундоміра.

Електронний секундомір відображає вимірювані проміжки часу на електронному табло до сотих часток секунди. На передній панелі секундоміра знаходяться вертикально розміщені три клавіші. Верхня призначена для під’єднання секундоміра до електромережі, середня – для вимірювання часу, а нижня – для занулення показів приладу.

Точність для секундомірів з ручним вмиканням приймається рівною 0,2 секунди. Це зумовлено тим, що людина не може роздільно сприймати проміжки часу, менші за 0,1 секунди. Тому при вимірюваннях експериментатор буде допускати помилки незалежно від точності секундоміра: у момент ввімкнення ±0,1 с, у момент вимкнення також ±0,1с. Отже, максимальна похибка становитиме ±0,2 с.

3.Вимірювання температури

Для вимірювання температури використовують такі фізичні властивості речовин, які однозначно змінюються при зміні температури і легко можуть бути виміряні. Це: лінійне і об’ємне розширення, зміна тиску, виникнення термоелектрорушійної сили, зміна електричного опору, деякі магнітні та оптичні властивості.

Відлік температур здійснюють за температурними шкалами: термометричній (наприклад, шкала Цельсія) і термодинамічній (шкала Кельвіна).

Для побудови термометричної шкали вибирають дві постійні температури (реперні точки). Наприклад, за 0⁰ приймають температуру плавленні льоду і за 100⁰ температуру кипіння води при нормальному тиску. Якщо у цьому температурному інтервалі вимірювати величину об’ємного розширення ртуті, яка знаходиться у балоні, що з’єднаний з капіляром, то, поділивши видовження ртутного стовпа у капілярі на 100 рівних частин, отримаємо шкалу Цельсія (⁰С).

Побудова термодинамічної температурної шкали ґрунтується на другому законі термодинаміки. Одиницею вимірювання у ній є кельвін (К). Ґрадус за шкалою Кельвіна встановлюють так, щоби мала місце узгодженість зі шкалою Цельсія і для практичних вимірювань використовується співвідношення:

T (K) = t (⁰C) + 273,15 (⁰C).

Вимірювання температури до 600⁰С називається термометрією, а вище 600 ⁰С - пірометрією.

Прилади для вимірювання температури діляться на такі групи:

Термометри розширення ( до 750 ⁰С) побудовані на властивостях тіл при зміні температури змінювати свій об’єм, а значить і лінійні розміри.

Манометричні (газові) термометри (до 500 ⁰С) заповнені розрідженим газом (воднем, гелієм чи азотом). За зміною тиску термометричного газу у термометрі при постійному об’ємі можна виміряти його температуру.

Електричні термометри опору (до 500⁰С) визначають температуру за зміною опору давача: мідного або платинового опору.

Термоелектричні (термопарні) термометри (до 1600⁰С) використовують властивості контактів різних металів та сплавів. Термопарою називається замкнене електричне коло, яке має два спаї різних металевих провідників (наприклад, мідь-константан, хромель-копель і т.д.) (рис.6)

Рис.6

Якщо температура спаїв різна (Т₁>Т₂) то у колі протікає електричний струм зумовлений термоелектрорушійною силою. Виміряна мілівольтметром величина електрорушійної сили Е пропорційна різниці температур:

Е = с(T₁–T₂) = с(t₁⁰C – t₂⁰C).

де с - постійна величина, різна для різних термопар.

Один спай термопари щільно притискають до тіла з невідомою температурою, а температуру другого спаю підтримують постійною (наприклад t₂ = 20⁰С). Визначення температури тіла t₁⁰C за вели-

чиною виміряної Е здійснюють з використанням ґрадуювальних таблиць.

Схожі:

ПОПЕРЕДНЄ СЛОВО Завдання Дослідження полімеризації мономерів в залежності від кількості ініціатора. 6	Кафедра ТПП та соціолінгвістики Актуальність теми зумовлена зростанням кількості сучасних соціофонетичних досліджень, спрямованих на розкриття залежності особливостей...
Оцінка історико – культурних рекреаційних ресурсів В залежності від основних ознак пам’ятки історії і культури поділяються на п’ять основних видів: історії, археології, містобудівництва...	План Трудовий договір на невизначений і певний строк. Контракт В законодавчих актах про працю розрізняють загальну правову модель трудового договору і її модифікації в залежності від терміну,...
Які методи дослідження дисципліни Ви знаете? Які ви знаєте показники використання та економічної ефективності основних засобів	Довідка на засідання громадської ради від 23. 05. 2011р Місто Нікополь на протязі декількох років відноситься до територій, неблагополучних з захворюваності на гострі кишкові інфекції....
ФОТОКВЕСТ «Велика Руханка» для молодих та творчих духом До участі допускаються команди в кількості 1-5 чоловік, озброєні цифровим фотоапаратом. Команди отримують список з деякої кількості...	Урок №73 Тема. Системи двох лінійних рівнянь із двома змінними та... Ня щодо залежності кількості розв'язків системи лінійних рівнянь від співвідношення коефіцієнтів a, b, c цих рівнянь; вироблення...
Перелік питань, рішення з яких прийняті Зборами Товариства Товариства, які відбулися 10 квітня 2013 року (далі Збори Товариства), зареєструвалось 13 (тринадцять) акціонерів та представників...	СТАН РОЗРОБЛЕНОСТІ ПРОБЛЕМИ ПРОФІЛАКТИКИ ЗАЛЕЖНОСТІ ПІДЛІТКІВ ВІД ПСИХОАКТИВНИХ РЕЧОВИН Анотація. У статті проаналізовано стан розробленості проблеми первинної профілактики залежності підлітків від психоактивних речовин...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання