Тема 1. Географічний нарис про Європу
Географічні особливості Європи – найоптимальніше місце для контактів, значний вплив на життя планети, значна внутрішня регіональна диференціація, високий рівень функціональної спеціалізації, висока продуктивність промисловості, сепаратистські рухи, висока освіченість, велика тривалість життя, висока урбанізованість, прогрес у міжнародній економічній інтеграції. Зарубіжна Європа – територіальний інтеграційний комплекс. Європейська уніфікація, інтенсифікація просторових зв’язків, політична й економічна інтеграція. ЄС – уроки інтеграції, успіхи і проблеми. Загострення міжнаціональних проблем, проблеми відтворення населення, міграційні проблеми.
Зрушення в географії енергоспоживання, нові проекти. Чорна металургія – зміни у географії галузі. Автомобілебудування у країнах Європи. Лісовий цех Європи – країни Фейноскандії. Всесвітньовідомий рекреаційний регіон Південної Європи. Спеціалізація сільського господарства. Нові проекти розвитку транспортної системи. Технопарки і технополіси Західної Європи.
Загальна характеристика країн Західної Європи. Німеччина, Франція, Велика Британія, Швейцарія, Нідерланди, Бельгія.
Загальна характеристика країн Північної Європи. Норвегія, Швеція, Фінляндія, Данія, Ісландія.
Загальна характеристика країн Південної Європи. Італія, Іспанія, Португалія, Греція.
Загальна характеристика країн Східної Європи.Країни Балтії, Росія, Польща, Білорусь, Чехія, Угорщина, Молдова, Румунія, Болгарія, Словенія.
Країни-карлики.
Практикум
• семінар«Проблеми забезпечення Європи енергоносіями»;
• семінар«Держави-«карлики». Особливості розвитку господарства Монако, Сан-Марино, Андорри».
Тема 2. Географічний нарис про Азію
Загальна характеристика азіатського регіону. Історико-географічні регіони Азії.
Південно-Західна Азія. Географічне положення регіону, природно-ресурсний потенціал, населення. Господарський розвиток регіону, зовнішньоекономічні зв‘язки.
Туреччина, Ізраїль, Саудівська Аравія, Іран, Ірак, країни Закавказзя.
Загальна характеристика країн Південної Азії.Індія – країна традицій. Демографічний вибух і демографічна політика. Етнографічний та релігійний склад населення. Релігійно-етнічні конфлікти. "Коридори зростання" і промислові новобудови Індії. Сільське господарство і сільськогосподарські райони Індії. Успіхи країни.
Пакистан, Шрі-Ланка.
Країни Південно-Східної Азії.Сінгапур – приклад країни НІК у Південно-Східній Азії.
Індонезія, Таїланд, В‘єтнам, Малайзія, Бруней.
Загальна характеристика країн Східної Азії. Китай – країна, що дивує світ. Один із найдавніших світових культурних осередків, найбільш населений регіон світу, переважно аграрне суспільство, рідко заселені райони заходу Китаю стратегічно важливі для держави, економічна трансформація прибережного Тихоокеанського узбережжя. Зростання військової і космічної могутності Китаю. Господарство Китаю: дослідження і проблеми. Санся – найбільша ГЕС світу. Економічні зони і райони. Регіональна політика. Об’єднання Гонконгу і Макао з Китаєм. Вільні економічні зони Китаю.
Економічне відродження Японії. Історія успіху. Острівне розміщення, етнічна гомогенність, культурна однорідність. Японія – перша країна демографічного переходу. Демографічна ситуація. Поліконфесіональність. Особливості японського культурного феномену. Освіта в Японії. Процеси урбанізації, головні мегалополіси. Моделі розвитку японської економіки. Галузі вторинного сектора – курс на експорт продукції. Третинний, четвертинний, п’ятинний сектори – японська специфіка. Японські технополіси.
Нові індустріальні країни. Моделі розвитку. Етапи індустріалізації і структурна перебудова економіки. Південна Корея – приклад країни нового індустріального розвитку в Східній Азії.
Економіко-географічна характеристика країн Північної і Центральної Азії. Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Таджикистан, Киргизія.
Практикум
• практична робота«Порівняльна економіко-географічна характеристика регіонів Азії».
Учень:
• знає географічні особливості регіону;
• називає склад регіону;
• обґрунтовує галузеву структуру господарства країн Європи;
• складає комплексну характеристику однієї з країн;
• робить висновки про причини високого індустріального розвитку країн Західної Європи;
• оцінює значення зв’язків України з державами Європи;
• аналізує успіхи і проблеми ЄС;
• пояснює причини загострення міжнаціональних проблем;
• визначає галузі спеціалізації регіонів Європи;
• наводить приклади моделей розвитку;
• обґрунтовує сучасне економічне положення країн з перехідною економікою;
• оцінює роль релігії в регіоні;
• показує на карті найрозвиненіші країни Європи;
• характеризує ресурсозабезпечеченість окремих країн і регіонів Азії;
• пояснює специфіку населення країн Азії, їх забезпеченість трудовими ресурсами;
• називає основні риси сучасного стану та розвитку азіатських країн;
• порівнює особливості господарства різних за рівнем економічного розвитку країн Азії;
• оцінює роль країн Азії в світі;
• складає порівняльну характеристику галузевої структури країн Азії;
• описує своєрідність економіко-географічного положення азіатських країн;
• називає країни-нафтові гіганти, святі місця мусульман;
• показує на карті райони релігійних та етнічних супереч-ностей;
• визначає регіональні відмінності країн-нафтових гігантів;
• має уявлення про історичний розвиток країн та особливості культури;
• складає комплексну характеристику країн.
|
|
6
|
Тема 3. Географічний нарис про Північну Америку
Північна Америка. Особливості регіону: найбільші за площею країни, федерації, расова й етнічна строкатість, мобільність і урбанізованість населення, високі доходи і високі рівні споживання, найбільш індустріалізований регіон, залежність країн одна від одної у постачанні сировинних матеріалів.
США – найбільша країна світу, формування території, державні символи. США – країна емігрантів. Особливості американської нації, перерозподіл населення між "сніговими" і "сонячними" штатами. Урбанізація – види, форми, наслідки. Мегалополіси.
Головні компоненти просторової економіки США. Видобувний сектор економіки (гірничодобувна та сільське господарство). Промисловий сектор, сектор послуг (роздрібна торгівля, фінансові, освітні, транспортні послуги). Зовнішньоекономічна діяльність.
Канада – приклад країни "переселенського капіталізму". Територія, державний устрій, державні символи, національні проблеми: франко-канадський націоналізм, проблема корінних народів, проблема зарубіжної еміграції. Сучасна демографічна ситуація, проблеми урбанізації. Найбільша українська діаспора.
Канада – країна парадоксу: експортна направленість гірничодобувної промисловості і сільськогосподарського виробництва. Постіндустріалізація. Розвиток промислового сектору: національна гордість – лісова промисловість. Північноамериканська угода про вільну торгівлю.
Практикум:
• творча робота «Підготовка повідомлення на тему: Особливості формування етнічної структури і національні проблеми Північної Америки»;
• практична робота «Порівняльна економіко-
географічна характеристика США і Канади».
|
Учень:
• називає склад території регіону;
• визначає темпи розвитку, особливості галузевої структури та територіальної організації господарства країн Північної Америки;
• обґрунтовує унікальність територій;
• складає "Каталог країн";
• розробляє проект;
• знає показники відкритості економіки;
• уміє складати характеристику країни;
• називає найбільші технопарки і технополіси світу;
• характеризує економіку країни за планом;
• порівнює рівень розвитку країн;
• показує на карті регіони і країни Північної Америки, конфліктні території;
• називає і аналізує парадокси економіки Канади;
• має уявлення про історичний розвиток країн та особливості культури;
• складає комплексну характеристику країн.
|
|
6
|
Тема 4. Географічний нарис про Латинську Америку
Особливості регіону: регіон двох домінуючих ознак: Анди і річка Амазонка. Основні площі материка – територія Бразилії. Периферійне розселення народів, найменша заселеність внутрішніх районів, швидке зростання міст, стародавня імперія інків. Регіон тропічних плантацій, єврокомерційний регіон, регіон Індіанського натурального господарства.
Бразилія – тропічний гігант. Структура населення, особливості демографічної ситуації. Столиця Бразилії та її роль у господарстві. Чинники, що сприяють успіхам Бразилії: нова економічна політика, величезний природно-ресурсний потенціал. Зміни у географії промисловості. Бразилія – лідер з виробництва чавуну, сталі, алюмінію, цементу, морських суден, тракторів, автомобілів, верстатів.
Нові проекти освоєння Амазонії: "каучуковий бум", "операція Амазонка", проект "Гранди Карахас", проект "Полонороесте". Проблема збереження тропічних лісів.
Країни «податкового раю». Особливості офшорної зони Карибського басейну: заборона виробничої діяльності, пільговий характер податків, звільнення від високих митних тарифів, валютного контролю, експортно-імпортних квот. Склад фірм і компаній: торгово-посередницькі компанії холдингового типу, компанії фінансового профілю. Етнічна строкатість, вплив європейської та африканської культур, регіон номер два за захворюваністю на СНІД, високий рівень урбанізації. Особливості розвитку економіки – експортно- орієнтована модель з вузькою товарною спеціалізацією. Роль асоціації Карибських країн (АСS) у регіональному співробітництві.
Країни Центральної Америки: Куба, Мексика, Багамські острови. Країни Карибського басейну.
Країни Південної Америки: Бразилія, Аргентина, Чилі, Венесуела, Перу.
Практикум
• семінар «Рекреаційний потенціал країн Карибського басейну»;
• практична робота «Складання програми освоєння нових територій в Латинській Америці»
|
Учень:
• називає особливості населення регіону;
• характеризує зміни в географії промисловості;
• пояснює причини успіхів країн Латинської Америки;
• аналізує відмінності у країнах регіону;
• знає галузі спеціалізації;
• вказує на специфіку складу населення та системи розселення регіону;
• виділяє актуальні проблеми регіону;
• визначає пріоритетні напрямки розвитку країн;
• пропонує шляхи розв‘язання конфліктів;
• розуміє значення регіону в міжнародному географічному поділі праці;
• має уявлення про історичний розвиток країн та особливості культури;
• складає комплексну характеристику країн;
|
|
6
|
Тема 5. Географічний нарис про Африку
Загальна характеристика регіону: континент плоскогір’їв, малородючих ґрунтів, нестачі води, поширення хвороб, незбалансованість харчування, "трайбалізм", явище сепаратизму, релігійні етнічні конфлікти, значна міграція населення, велика кількість біженців, неефективне управління органів влади. Багатство сировини – життєво необхідна умова індустріалізації країни. Розміщення «брудних» виробництв. Регіони Африки: Центральна Африка, Східна Африка, Південна Африка.
ПАР, Єгипет, Алжир, Ефіопія.
Практикум:
• практична робота «Аналіз товарної і географічної структури експорту та імпорту африканських країн»;
• семінар: ПАР - «європейське серце Африки».
|
Учень:
• називає регіони Африки та найбільші країни;
• дає пояснення новим поняттям;
• називає причини відсталості країн;
• аналізує проблеми розвитку африканських країн;
• складає характеристику країни;
• підбирає джерела інформації і готує повідомлення;
• вказує на історико-географічні особливості розвитку країн Африки;
• визначає роль країн Африки у світі;
• аналізує причини економічної відсталості та бідності країн Африки.
|
|
5
|
Тема 6. Географічний нарис про Австралію та Океанію
Особливості регіону: віддаленість від джерел домінуючої культурної спадщини, наближеність до нових економічних можливостей Тихоокеанського регіону, фізіографічні контрасти території, своєрідність біогеографії.
Австралія – країна-континент з великими необжитими районами. Імміграційна і міграційна політика. Урбаністична культура. Проблема аборигенів. Розширення ресурсних можливостей: реконструкції старого району і розвиток районів нового освоєння, використання континентального шельфу.
Вівчарство і виробництво вовни – головна галузь країни. Деградація довкілля. Міжнародна роль Австралії.
Нова Зеландія, Маршалові острови, Федеративні Штати Мікронезії.
Пактикум:
• практична робота «Складання картосхеми міжнародних економічних зв‘язків Австралії»;
• практична робота «Складання економіко-географічної характеристики Океанії».
|
Учень:
• вказує особливості регіону;
• називає фізико-географічні контрасти територій;
• аналізує проблеми аборигенів;
• характеризує основні напрямки розвитку районів нового освоєння;
• визначає міжнародну роль регіону.
|
|
11
|
Резерв часу
|
|
|